в школах України

Роман М.Булгакова «Майстер і Маргарита»

Автор: Ніколенко Валерія, учениця 11 класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16 Черкаської області
Захоплення – гра на фортепіано, малювання
Куратор – Бойко Марина Володимирівна

Мандруючи протягом шкільних років сторінками літератури, на моєму шляху зустрічалося безліч цікавих й інтригуючих творів на найрізноманітніші теми. Звичайно, мене вражали твори, в яких підіймалися проблеми суспільства і як щільно перепліталися вони з проблемами сучасності, і тема кохання, що є популярною в усі часи. Зокрема, найбільше запали в душу мені твори XХ століття, які мали сюжетно-психологічну напруженість, такі як: роман «Майстер і Маргарита» М.Булгакова, оповідання «Перевтілення» Ф.Кафки, роман «Запахи. Історія одного вбивці» П.Зюскінда, повість-притча «Старий і море» Е.Хемінгуея та інші…
Твори, у яких тонко досліджується психологія людини в тих чи інших обставинах, у яких розповідається про силу справжнього кохання та нездоланність людської особистості не можуть залишити байдужим читача.
З усіх геніальних творінь відомих письменників, для себе я виокремила поліфонічний роман М.Булгакова «Майстер і Маргарита». Неординарність твору полягає в тому, що у романі представлено чергування двох сюжетних ліній, що розвиваються паралельно одна одній. Дія першої відбувається в Москві тридцятих років ХХ століття, друга є викладом подій Євангелія, а саме — тих його частин, що стосуються суду над Ісусом Христом і його страти. Кожна сюжетна лінія по-своєму особлива.
Мені здається, цим твором М.Булгаков хотів нам донести найпотаємніші його переживання й почуття (від почуття кохання – до переживань щодо проблем суспільства). Не даремно говорять, що цей роман є і завжди буде «сучасним», тому що питання, які там підіймаються відносяться до вічних. Наприклад, питання жадоби й прагнення збагатитися за рахунок інших, пошуки сенсу життя чи гармонії людини та світу, гармонія душ закоханих.
Сам роман можна поділити на три світи: земний (Москва 30-х рр.), космічний (Воланд та його свита) та біблійний (історія про Ієшуа Га-Ноцрі та Понтія Пілата). Світи, на перший погляд, здаються такими різними, але вони всі взаємопов’язані між собою. У всіх частинах автор наголошує на тому, що живучи на землі, люди не думають про Бога, вони відставляють на задній план вічні цінності заради своїх злободенних проблем.
Найтрагічнішою й найзагадковішою лінією мені здався біблійний сюжет, що розгортається в уяві Майстра. «Найстрашніша вада – це боягузство» – одна з найголовніших тем роману. Вона стосується Понтія Пілата, що через своє боягуство відправляє на Ієшуа, саме воно підштовхує на зраду і підлість. Істина Га-Ноцрі полягала у тому, що лише добро може змінити світ, саме через неї він і постраждав, адже в Єршалаїмі треба вірити лише у кесаря.
Моїм улюбеним персонажем твору є Воланд – князь темряви. Він з’явився серед людей, немов каральний меч, проте він карав лише тих, хто відступмв від норм моралі (хабарників, донощиків, ледарів..) Хоч він і представник темної сторони, та йому притаманні благородні риси. Його репліка «Рукописи не горять» – головний мотив твору, у ньому поєднуються й безсмертя людського духу, добра, любові….
Сам Майстер – творець, який лиш страждав протягом свого життя і навіть пішов у клініку для душевнохворих, шукач сенсу життя. Цей герой здався мені слабкодухим і лише завдяки коханню з Маргаритою він отримав спокій. Спокій митця у гармонії душ його з коханою.
На мою думку, цей роман глибоко психологічний. Кожний персонаж грає велику роль, немає нічого зайвого, і недостач також немає. У ньому наскільки все продумано до дрібниць, що навіть немає що критикувати. Я захоплююсь цим витвором мистецтва М.Булгакова, тому що роман повчає, застережує і знайомить з «вічним» минулим. Люди не мають думок щодо змін на краще, як і раніше, всі прагнуть лише збагачення, утримують свої егоїстичні настрої й не борються зі своєю лінню…
Сам Булгаков так і не відкрив нам особистого ставлення до роману, не відкрив істинного сюжету й сенсу, ми можемо лише здогадуватись про них. Цей шедевр літератури ми можемо розглядати з різних сторін, зате як в минулому, так і в майбутньому він буде зрозумілим.
Отже, темна містика цього твору проти волі й свідомості проникає в душу читача. А насиченість загадками й таємницями заставляє перечитувати його знову й знову, щоразу відкриваючи в ньому щось нове і нове. Я декілька разів читала цей роман, справді, дуже важко відірватися від книги. Не даремно не один кінорежисер знімав фільми за сюжетом цього твору, і в кожному помічається індивідуальний погляд на сенс книги. У ньому немає неправильної думки щодо сюжету, адже таке враження, що цей роман сам знаходить підхід до кожного з читачів. Невже це й справді містика?

Черговий номер

Без имени-2

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”