Про зустріч науковців із розробниками мовно-літературної галузі Держстандарту

Про зустріч науковців із розробниками мовно-літературної галузі Держстандарту в онлайн-форматі, організовану МОН України 10 червня 2020 р. з ініціативи народного депутата України Ірини Констанкевич

10 червня 2020 р. з ініціативи народного депутата України Ірини Констанкевич відбулася онлайн-зустріч науковців із розробниками мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти. Організатор зустрічі – МОН України (модератор – Олена Лінник). У зустрічі взяли участь керівники й представники робочої групи із розроблення мовно-літературної галузі в новому Держстандарті (Вадим Карандій, Роман Шиян, Ірина Старагіна, Андрій Панченков, Василь Терещенко, Дмитро Хворостяний, Юлія Романенко, Юрій Рибачук та ін.), науковці (заступник директора з наукової роботи Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, академік М.М. Сулима, народний депутат України, професор Ірина Констанкевич, професор Ольга Ніколенко, професор Лідія Кавун, професор Жанна Клименко, доцент Ольга Яблонська, науковий співробітник Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України Дмитро Дроздовський), представники МОН України (Олена Лінник, Оксана Івасюк та ін.).

Під час онлайн-зустрічі відбулася дискусія щодо проблемних моментів мовно-літературної галузі, а саме: 1) використання термінів «зарубіжна література», «зарубіжні літератури», «літератури зарубіжних країн (у перекладі українською мовою)»; 2) збереження україноцентричного спрямування освіти; 3) доцільності/недоцільності внутрішньогалузевої та міжгалузевої інтеграції; 4) науково-методичних засад реалізації мовно-літературної галузі Державного стандарту та ін.

Народний депутат України Ірина Констанкевич наголосила на необхідності поступу в освіті та розвитку національних здобутків, зокрема української мови, української літератури в системі навчання і виховання учнів.

Заступник директора з наукової роботи Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, академік М.М. Сулима повідомив, що Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка надав роз’яснення низки термінів на прохання МОН. Серед них були такі: 1. «зарубіжна література»; 2. «зарубіжні літератури»; 3. «літератури зарубіжних країн» (як синоніми). Окрім того, на сайті інституції розміщено звернення до Т.В.О. Міністра освіти і науки України Л.С. Мандзій щодо обов’язкового збереження української мови, української літератури, зарубіжних літератур як окремих предметів у закладах середньої освіти України.

Професор Ольга Ніколенко висловила позицію збереження термінів «зарубіжна література» або «зарубіжні літератури» як таких, що мають сформовані традиції, методологічні засади, а також прохання до розробників стандарту дозволити учням в курсі зарубіжної літератури читати художні твори не тільки в перекладах українською мовою, а й в оригіналах іноземними мовами, які учні вивчають у школі – англійською, німецькою, французькою та ін. (як це було традиційно). Професор Ольга Ніколенко передала до робочої групи перелік проблемних моментів мовно-літературної галузі в редакції Держстандарту від 29.05.2020 р., які потребують подальшого обговорення і доопрацювання (посилення ролі художньої літератури (української, зарубіжної) у формулюванні мети, знань, компетентностей, вимог, проведення очного круглого столу за участі науковців, учителів, методистів, представників професійних організацій та ін.).

Професор Жанна Клименко наголосила на сутності головної проблеми мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту – можливість зникнення важливих світоглядних предметів «українська мова», «українська література», «зарубіжна література», необхідності збереження україноцентризму в освіті, а також засадничих принципів викладання названих предметів.

Державний експерт Ірина Старагіна висловила думку про розширення контенту складника «літератури зарубіжних країн (у перекладі українською мовою)» порівняно із поняттям «зарубіжна література» та необхідність формування нової методики для забезпечення «літератур зарубіжних країн (у перекладі українською мовою)».

Професор Лідія Кавун зазначила важливість збереження української мови, української літератури, зарубіжної літератури (чи зарубіжних літератур) як окремих предметів у галузі середньої освіти.

Науковий співробітник Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України Дмитро Дроздовський висловив думку про відкриття нових напрямків філологічної науки в контексті медіаосвіти.

В обговоренні взяли участь В. Карандій, Р. Шиян, Ю. Романенко, А. Панченков, В. Терещенко, Д. Хворостяний та ін.

Пан Роман Шиян запропонував продовжити дискусію. Пошук консенсусу триває.