Не знищувати зарубіжну літературу і українську літературу в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти!

Про зустріч учителів і науковців із заступником Міністра освіти і науки України Вадимом Карандієм і керівником експертної групи з питань забезпечення якості освіти МОН Наталією Байтеміровою

19 липня 2019 р. в Міністерстві освіти і науки відбулося обговорення проблемних питань «Мовно-літературної галузі» проєкту Державного стандарту базової середньої освіти.

Обговорення ініціювали й організували представники педагогічної громадськості – вчителі-методисти Людмила Юлдашева і Олена Семенюк.

У зустрічі взяли участь: заступник Міністра освіти і науки України Вадим Карандій; керівник експертної групи з питань забезпечення якості освіти МОН України Наталія Байтемірова; головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Олена Котусенко; доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, заслужений діяч науки і техніки України Ольга Ніколенко; доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики викладання світової літератури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Олена Ісаєва; учитель зарубіжної літератури Тальнівського економіко-математичного ліцею Тальнівської міської ради Тальнівського району Черкаської області, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2014» в номінації «Зарубіжна література», голова ГО «Всеукраїнська спілка вчителів-словесників» Людмила Юлдашева; учитель української мови, літератури та зарубіжної літератури Скандинавської гімназії м. Києва, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2008» в номінації «Зарубіжна література» Олена Семенюк; головний редактор і видавець всеукраїнського науково-методичного журналу «Зарубіжна література в школах України Дмитро Лебедь.

Учителі й науковці звернулися до представників Міністерства освіти і науки України із проханням пояснити проблемні моменти «Мовно-літературної галузі» в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти.

ПРО ЩО ГОВОРИЛИ НА ЗУСТРІЧІ ПРЕДСТАВНИКИ ГРОМАДСЬКОСТІ

О.О. Ісаєва: «Чому громадськість хвилюється?..»

Спочатку ми хотіли б пояснити, чому в розпал літа, освітянських відпусток ми не даємо спокою ані собі, ані Міністерству… Упевнені, що Вам відомо з чисельних звернень до МОН, Кабінету міністрів і Адміністрації Президента, що проєкт Державного стандарту базової середньої освіти в частині «Мовно-літературна галузь» викликав глибоке занепокоєння у громадськості. І тут дві головні причини. Перша – це те, що в ньому жодного слова немає про зарубіжну літературу. І друге – це непрозорість дій МОН і порушення процедури громадського обговорення. Тому ми, справді, дуже вдячні за цю зустріч, і сподіваємося отримати вичерпні офіційні відповіді на ті питання, які нас хвилюють…

О.М. Ніколенко: «Чому в проєкті Державного стандарту немає зарубіжної літератури?»

Будь-які реформи передбачають розвиток, поступ уперед, а не рух назад. Але в новому проєкті Державного стандарту ми бачимо звуження літературного простору освіти.

В основному тексті «Мовно-літературної галузі» (п.п.10, 12) чітко не вказані такі освітні галузі (складники, компоненти), як українська література, зарубіжна література, літератури національних меншин. Слово літератури, вжите в тексті проєкту, передбачає різні тлумачення і не відображає цих галузей. У Додатку 12 (Базовий навчальний план) відсутня освітня галузь зарубіжна література (хоча там зазначені українська мова і література, іншомовна освіта та ін.), відповідно на зарубіжну літературу не виділено жодної години. У Додатку 1 (Вимоги до обов’язкових результатів навчання) не прописані результати, пов’язані з вивченням зарубіжної літератури.

Ми всі розуміємо, що якщо не буде галузі зарубіжна література, то не буде й предмета зарубіжна література. Який в цьому СЕНС убачає Міністерство? НАВІЩО ЗНИЩУВАТИ предмет, який існує від часів Незалежності? Вчителі зарубіжної літератури багато роблять для того, щоб в Україні була атмосфера читання. Читання формує і мовлення. Тому навіщо потрібно відкидати найкращі книжки народів світу в процесі розбудови НУШ?

Міністр Лілія Гриневич на зустрічі з учителями на Edcamp у Харкові 7 липня 2019 р. у відповіді на запитання Наталії Рудніцької сказала, що ЗЛ залишається. 13.07.2019 р. на Брифінгу в Тернополі Міністр сказала, що зарубіжна література – складова мовно-літературної галузі. Так якщо ЗЛ складова, то чому ж її не прописати в проєкті? Державний експерт Олена Лінник у відповіді на запитання вчительки написала, що під словом Літератури треба розуміти українську літературу і зарубіжну літературу. Так якщо Міністр і експерт про це кажуть, чому тоді не прописати ці слова в проєкті? А також у Базовому плані й виділити на ці галузі години?

О.О. Семенюк: «Чи буде інтеграція предметів відповідно до нового Державного стандарту і на якій підставі?»

У проєкті закладено ідею широкої інтеграції. Коли йдеться про навчальний предмет, то в дужках написано інтегрований курс. Можливо, для якихось галузей це корисно, але стосовно мов і літератур, то інтеграція предметів мовно-літературного циклу не є науково обґрунтованою і практично доведеною. В Україні не було ніякого експерименту інтегрованого навчання мов і літератур, програм інтегрованого курсу і методики інтегрованого навчання мов та літератур не розроблені, таких фахівців немає… Експерименту з інтеграції мов і літератур не було ані на локальному, ані на регіональному, ані на національному рівнях. У 2015-2017 рр. широка громадськість виступила з численними зверненнями до МОН проти інтеграції предметів української мови, української літератури, зарубіжної літератури.

І як учителя-практика від імені всіх моїх колег мене хвилює відповідь на запитання: «Яка офіційна позиція МОН щодо інтеграції мов і літератур? Або щодо інтеграції літератур?».

Наразі МОН видало наказ про впровадження експерименту інтегрованого курсу «Природничі науки». То чому інтеграція мов і літератур передбачена в стандарті без експерименту? Нехай би хтось узяв би і склав програму інтегрованого курсу, тоді б її десь апробували, а громадськість би побачила, чи треба це робити, які результати експерименту… А тут виходить, що ми порушимо те, що зараз є нашими національними здобутками, невідомо заради чого.

Л.П. Юлдашева: «Чому порушується процедура громадського обговорення і громадськість не знає членів робочої групи проєкту Державного стандарту, а вони не виходять на контакт із громадськістю?»

Уперше за часів Незалежності громадськість не знає розробників публічних освітніх документів, зокрема Державного стандарту. У 2012, 2015, 2017, коли тривало розроблення і модернізації програм, усе можна було бачити на сайтах, на електронній платформі. Я була головою групи з модернізації програм, і все було відкрито, прозоро. Вся Україна бачила, як створювалися й модернізувалися програми.

А тут зовсім інша ситуація… Закрита й незрозуміла для громадськості.

Уже понад місяць проєкт оприлюднений, але на сайті МОН відсутній наказ про склад робочої групи для створення проєкту. І громадськість цікавить питання: «Як формувався цей склад? Скільки людей у робочій групі? Хто це?».

На жаль, за весь цей час розробники Держстандарту не виходили на контакти з громадськістю, не пояснювали свою позицію, не оприлюднювали пропозицій, що надійшли.

Звідси питання: Чому МОН закрило цю інформацію від людей? І чи можна нарешті побачити наказ про склад робочої групи, яка розробляла проєкт, зокрема «Мовно-літературну галузь»?

Д.О. Лебедь: «Як будуть враховані пропозиції громадськості? Чи буде друга редакція проєкту Державного стандарту?»

Головне, що всіх нас хвилює: чи будуть враховані пропозиції громадськості і як це буде відбуватися? Коли і в який спосіб громадськість побачить остаточний текст проєкту? Чи не станеться так, що його затвердять кулуарно, без оприлюднення і без контролю з боку педагогічної громадськості? Чи зможемо ми побачити другу редакцію проєкту Державного стандарту?

О.О. Ісаєва: «Скільки часу триває громадське обговорення проєкту Державного стандарту?»

Звичайно, що ми також хотіли б отримати відповідь на запитання про зміну кінцевого терміну громадського обговорення. На сайті МОН було змінено дату кінцевого терміну прийняття пропозицій щодо проєкту з 25 липня на 25 червня. На інших освітніх сайтах залишилася дата 25 липня 2019 р., що дезорієнтувало педагогів і завадило якісному громадському обговоренню Тобто на громадське обговорення проєкту було виділено лише 13 днів у літньо-відпускний період педагогічної спільноти, що практично унеможливило об’єктивне й повноцінне фахове обговорення одного із найголовніших освітянських документів.

Сподіваємося, що МОН проведе внутрішнє розслідування, чому так відбулося, а нас цікавить питання: скільки врешті-решт триває громадське обговорення проєкту Державного стандарту.

ВІДПОВІДІ ВІД ПРЕДСТАВНИКІВ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ

1. Проєкт Державного стандарту ще в стадії доопрацювання. Робота буде тривати щонайменше до кінця року.

В.А. Карандій: «Ніхто не збирається зараз цю тему пришвидшувати…»; «Стандарт буде прийматися уже новим складом Кабінету Міністрів, це буде, мабуть, не раніше зими. І прийматися буде весь пакет – Державний стандарт, Типовий навчальний план, Типова освітня програма, в яких буде закладена зарубіжна література. На основі цього типового навчального плану школи можуть, якщо захочуть, розробляти свої навчальні плани й програми, і там уже може бути різна комбінація предметів, але результати навчання мають бути ті, які закладені в стандарті».

2. Громадське обговорення проєкту Державного стандарту базової середньої освіти буде продовжуватися на серпневих нарадах учителів, тому педагоги можуть подавати пропозиції за результатами серпневих конференцій.
3. Наказ про склад робочої групи, яка працює над проєктом Державного стандарту, оприлюднять на сайті МОН.

4. Напрям на інтеграцію – загальний. Це стосується не тільки «Мовно-літературної галузі». Але у вчителів і шкіл буде вибір.

В.А. Карандій: «Інтеграція «Мовно-літературної галузі не буде загальнообов’язковою. Буде можливість обирати…»

Н.Г. Байтемірова: «Школи зможуть самі створювати програми інтегрованого курсу в такому обсязі й поєднанні, як вважатимуть за потрібне (українська мова і література, іноземна мова і література та ін.)… Щоб не звужувати поле діяльності для навчальних закладів, які будуть розробляти свої плани й програми…»;

О.О. Ісаєва: «Треба чітко прописати складові (компоненти) «Мовно-літературної галузі!»;

О.М. Ніколенко: «Зарубіжна література не може з’явитися в Типовій освітній програмі чи Типовому навчальному плані, якщо її немає в Державному стандарті і на неї не виділено годин. У Державному стандарті мають бути чітко прописані складники галузі!».

5. Наступна редакція проєкту (із врахуванням пропозицій громадськості) буде оприлюднена разом із Типовими освітніми програмами і типовими навчальними планами на сайті МОН України, щоб громадськість могла побачити в комплексі весь механізм упровадження нового Державного стандарту.

В.А. Карандій: «Давайте дочекаємося повного комплекту документів – Державний стандарт, Типова освітня програма, Типовий навчальний план…».

Н.Г. Байтемірова: «І я, і О.О. Лінник не бачимо проблем із розведенням у Типовій освітній програмі зарубіжної літератури, української літератури, літератур національних меншин, мов…».

6. Результати навчання мають бути відредаговані з урахуванням літературної складової (оскільки її наразі в проєкті немає).

В.А. Карандій: «Стандарт прописує лише загальні результати навчання…»

О.О. Ісаєва: «У результатах повністю відсутня літературна складова…»

В.А. Карандій: «Погоджуємося… Надішліть правки у вордівському форматі».

7. Ініціативній групі від громадськості було запропоновано подати до МОН власний варіант проєкту «Мовно-літературної галузі».

В кінці зустрічі вчителі й науковці передали заступнику Міністра освіти і науки лист із пропозиціями.

Читати лист

Враження від зустрічі. Доброзичлива й конструктивна атмосфера. В.А. Карандій був налаштанований на професійну розмову, не переривав, уважно вислуховував, занотовував для себе певні моменти. Відчувалася, що він у темі. У всіх присутніх склалося враження, що ця зустріч була продуктивною і результативною. Зустріч тривала близько 40-45 хвилин.

Загальний результат зустрічі. Учителів і науковців офіційно запевнили, що МОН не має наміру знищувати предмет «зарубіжна література», що можна і треба далі подавати свої пропозиції, вони мають бути враховані. В.А. Карандій подякував за небайдужість і висловив сподівання, що спільними зусиллями ми отримаємо фахово підготовлений Державний стандарт базової середньої освіти.

МАЄМО НАДІЮ НА ТАКІ СЛОВА ЗАСТУПНИКА МІНІСТРА ВАДИМА КАРАНДІЯ: «Жодного посилу на те, що буде викинута зарубіжна література, наразі немає».

ВІРИМО!