Про зустріч учителів і науковців із заступником Міністра освіти і науки України Вадимом Карандієм і керівником експертної групи з питань забезпечення якості освіти МОН Наталією Байтеміровою
19 липня 2019 р. в Міністерстві освіти і науки відбулося обговорення проблемних питань «Мовно-літературної галузі» проєкту Державного стандарту базової середньої освіти.
Обговорення ініціювали й організували представники педагогічної громадськості – вчителі-методисти Людмила Юлдашева і Олена Семенюк.
У зустрічі взяли участь: заступник Міністра освіти і науки України Вадим Карандій; керівник експертної групи з питань забезпечення якості освіти МОН України Наталія Байтемірова; головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Олена Котусенко; доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, заслужений діяч науки і техніки України Ольга Ніколенко; доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики викладання світової літератури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Олена Ісаєва; учитель зарубіжної літератури Тальнівського економіко-математичного ліцею Тальнівської міської ради Тальнівського району Черкаської області, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2014» в номінації «Зарубіжна література», голова ГО «Всеукраїнська спілка вчителів-словесників» Людмила Юлдашева; учитель української мови, літератури та зарубіжної літератури Скандинавської гімназії м. Києва, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2008» в номінації «Зарубіжна література» Олена Семенюк; головний редактор і видавець всеукраїнського науково-методичного журналу «Зарубіжна література в школах України Дмитро Лебедь.
Учителі й науковці звернулися до представників Міністерства освіти і науки України із проханням пояснити проблемні моменти «Мовно-літературної галузі» в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти.
ПРО ЩО ГОВОРИЛИ НА ЗУСТРІЧІ ПРЕДСТАВНИКИ ГРОМАДСЬКОСТІ
О.О. Ісаєва: «Чому громадськість хвилюється?..»
Спочатку ми хотіли б пояснити, чому в розпал літа, освітянських відпусток ми не даємо спокою ані собі, ані Міністерству… Упевнені, що Вам відомо з чисельних звернень до МОН, Кабінету міністрів і Адміністрації Президента, що проєкт Державного стандарту базової середньої освіти в частині «Мовно-літературна галузь» викликав глибоке занепокоєння у громадськості. І тут дві головні причини. Перша – це те, що в ньому жодного слова немає про зарубіжну літературу. І друге – це непрозорість дій МОН і порушення процедури громадського обговорення. Тому ми, справді, дуже вдячні за цю зустріч, і сподіваємося отримати вичерпні офіційні відповіді на ті питання, які нас хвилюють…
О.М. Ніколенко: «Чому в проєкті Державного стандарту немає зарубіжної літератури?»
Будь-які реформи передбачають розвиток, поступ уперед, а не рух назад. Але в новому проєкті Державного стандарту ми бачимо звуження літературного простору освіти.
В основному тексті «Мовно-літературної галузі» (п.п.10, 12) чітко не вказані такі освітні галузі (складники, компоненти), як українська література, зарубіжна література, літератури національних меншин. Слово літератури, вжите в тексті проєкту, передбачає різні тлумачення і не відображає цих галузей. У Додатку 12 (Базовий навчальний план) відсутня освітня галузь зарубіжна література (хоча там зазначені українська мова і література, іншомовна освіта та ін.), відповідно на зарубіжну літературу не виділено жодної години. У Додатку 1 (Вимоги до обов’язкових результатів навчання) не прописані результати, пов’язані з вивченням зарубіжної літератури.
Ми всі розуміємо, що якщо не буде галузі зарубіжна література, то не буде й предмета зарубіжна література. Який в цьому СЕНС убачає Міністерство? НАВІЩО ЗНИЩУВАТИ предмет, який існує від часів Незалежності? Вчителі зарубіжної літератури багато роблять для того, щоб в Україні була атмосфера читання. Читання формує і мовлення. Тому навіщо потрібно відкидати найкращі книжки народів світу в процесі розбудови НУШ?
Міністр Лілія Гриневич на зустрічі з учителями на Edcamp у Харкові 7 липня 2019 р. у відповіді на запитання Наталії Рудніцької сказала, що ЗЛ залишається. 13.07.2019 р. на Брифінгу в Тернополі Міністр сказала, що зарубіжна література – складова мовно-літературної галузі. Так якщо ЗЛ складова, то чому ж її не прописати в проєкті? Державний експерт Олена Лінник у відповіді на запитання вчительки написала, що під словом Літератури треба розуміти українську літературу і зарубіжну літературу. Так якщо Міністр і експерт про це кажуть, чому тоді не прописати ці слова в проєкті? А також у Базовому плані й виділити на ці галузі години?
О.О. Семенюк: «Чи буде інтеграція предметів відповідно до нового Державного стандарту і на якій підставі?»
У проєкті закладено ідею широкої інтеграції. Коли йдеться про навчальний предмет, то в дужках написано інтегрований курс. Можливо, для якихось галузей це корисно, але стосовно мов і літератур, то інтеграція предметів мовно-літературного циклу не є науково обґрунтованою і практично доведеною. В Україні не було ніякого експерименту інтегрованого навчання мов і літератур, програм інтегрованого курсу і методики інтегрованого навчання мов та літератур не розроблені, таких фахівців немає… Експерименту з інтеграції мов і літератур не було ані на локальному, ані на регіональному, ані на національному рівнях. У 2015-2017 рр. широка громадськість виступила з численними зверненнями до МОН проти інтеграції предметів української мови, української літератури, зарубіжної літератури.
І як учителя-практика від імені всіх моїх колег мене хвилює відповідь на запитання: «Яка офіційна позиція МОН щодо інтеграції мов і літератур? Або щодо інтеграції літератур?».
Наразі МОН видало наказ про впровадження експерименту інтегрованого курсу «Природничі науки». То чому інтеграція мов і літератур передбачена в стандарті без експерименту? Нехай би хтось узяв би і склав програму інтегрованого курсу, тоді б її десь апробували, а громадськість би побачила, чи треба це робити, які результати експерименту… А тут виходить, що ми порушимо те, що зараз є нашими національними здобутками, невідомо заради чого.
Л.П. Юлдашева: «Чому порушується процедура громадського обговорення і громадськість не знає членів робочої групи проєкту Державного стандарту, а вони не виходять на контакт із громадськістю?»
Уперше за часів Незалежності громадськість не знає розробників публічних освітніх документів, зокрема Державного стандарту. У 2012, 2015, 2017, коли тривало розроблення і модернізації програм, усе можна було бачити на сайтах, на електронній платформі. Я була головою групи з модернізації програм, і все було відкрито, прозоро. Вся Україна бачила, як створювалися й модернізувалися програми.
А тут зовсім інша ситуація… Закрита й незрозуміла для громадськості.
Уже понад місяць проєкт оприлюднений, але на сайті МОН відсутній наказ про склад робочої групи для створення проєкту. І громадськість цікавить питання: «Як формувався цей склад? Скільки людей у робочій групі? Хто це?».
На жаль, за весь цей час розробники Держстандарту не виходили на контакти з громадськістю, не пояснювали свою позицію, не оприлюднювали пропозицій, що надійшли.
Звідси питання: Чому МОН закрило цю інформацію від людей? І чи можна нарешті побачити наказ про склад робочої групи, яка розробляла проєкт, зокрема «Мовно-літературну галузь»?
Д.О. Лебедь: «Як будуть враховані пропозиції громадськості? Чи буде друга редакція проєкту Державного стандарту?»
Головне, що всіх нас хвилює: чи будуть враховані пропозиції громадськості і як це буде відбуватися? Коли і в який спосіб громадськість побачить остаточний текст проєкту? Чи не станеться так, що його затвердять кулуарно, без оприлюднення і без контролю з боку педагогічної громадськості? Чи зможемо ми побачити другу редакцію проєкту Державного стандарту?
О.О. Ісаєва: «Скільки часу триває громадське обговорення проєкту Державного стандарту?»
Звичайно, що ми також хотіли б отримати відповідь на запитання про зміну кінцевого терміну громадського обговорення. На сайті МОН було змінено дату кінцевого терміну прийняття пропозицій щодо проєкту з 25 липня на 25 червня. На інших освітніх сайтах залишилася дата 25 липня 2019 р., що дезорієнтувало педагогів і завадило якісному громадському обговоренню Тобто на громадське обговорення проєкту було виділено лише 13 днів у літньо-відпускний період педагогічної спільноти, що практично унеможливило об’єктивне й повноцінне фахове обговорення одного із найголовніших освітянських документів.
Сподіваємося, що МОН проведе внутрішнє розслідування, чому так відбулося, а нас цікавить питання: скільки врешті-решт триває громадське обговорення проєкту Державного стандарту.
ВІДПОВІДІ ВІД ПРЕДСТАВНИКІВ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ
В.А. Карандій: «Ніхто не збирається зараз цю тему пришвидшувати…»; «Стандарт буде прийматися уже новим складом Кабінету Міністрів, це буде, мабуть, не раніше зими. І прийматися буде весь пакет – Державний стандарт, Типовий навчальний план, Типова освітня програма, в яких буде закладена зарубіжна література. На основі цього типового навчального плану школи можуть, якщо захочуть, розробляти свої навчальні плани й програми, і там уже може бути різна комбінація предметів, але результати навчання мають бути ті, які закладені в стандарті».
В.А. Карандій: «Інтеграція «Мовно-літературної галузі не буде загальнообов’язковою. Буде можливість обирати…»
Н.Г. Байтемірова: «Школи зможуть самі створювати програми інтегрованого курсу в такому обсязі й поєднанні, як вважатимуть за потрібне (українська мова і література, іноземна мова і література та ін.)… Щоб не звужувати поле діяльності для навчальних закладів, які будуть розробляти свої плани й програми…»;
О.О. Ісаєва: «Треба чітко прописати складові (компоненти) «Мовно-літературної галузі!»;
О.М. Ніколенко: «Зарубіжна література не може з’явитися в Типовій освітній програмі чи Типовому навчальному плані, якщо її немає в Державному стандарті і на неї не виділено годин. У Державному стандарті мають бути чітко прописані складники галузі!».
В.А. Карандій: «Давайте дочекаємося повного комплекту документів – Державний стандарт, Типова освітня програма, Типовий навчальний план…».
Н.Г. Байтемірова: «І я, і О.О. Лінник не бачимо проблем із розведенням у Типовій освітній програмі зарубіжної літератури, української літератури, літератур національних меншин, мов…».
В.А. Карандій: «Стандарт прописує лише загальні результати навчання…»
О.О. Ісаєва: «У результатах повністю відсутня літературна складова…»
В.А. Карандій: «Погоджуємося… Надішліть правки у вордівському форматі».
В кінці зустрічі вчителі й науковці передали заступнику Міністра освіти і науки лист із пропозиціями.
Враження від зустрічі. Доброзичлива й конструктивна атмосфера. В.А. Карандій був налаштанований на професійну розмову, не переривав, уважно вислуховував, занотовував для себе певні моменти. Відчувалася, що він у темі. У всіх присутніх склалося враження, що ця зустріч була продуктивною і результативною. Зустріч тривала близько 40-45 хвилин.
Загальний результат зустрічі. Учителів і науковців офіційно запевнили, що МОН не має наміру знищувати предмет «зарубіжна література», що можна і треба далі подавати свої пропозиції, вони мають бути враховані. В.А. Карандій подякував за небайдужість і висловив сподівання, що спільними зусиллями ми отримаємо фахово підготовлений Державний стандарт базової середньої освіти.
МАЄМО НАДІЮ НА ТАКІ СЛОВА ЗАСТУПНИКА МІНІСТРА ВАДИМА КАРАНДІЯ: «Жодного посилу на те, що буде викинута зарубіжна література, наразі немає».
ВІРИМО!
Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”