Автор: Афоніна О., учениця 7 класу
Учитель: Сунцова Н.А.
Не знаючи меж, заборон та кордонів
Сміло рушає у путь
Пані таємна на конях крилатих,
Що зорями б’ють з- під копит.
Хмаринки легенькі опустять ту пані
З неба на землю, і ось – вже віхоли віють.
Хурделиці стогнуть вночі за вікном.
Де ступить безшумно – там крига прозора.
Де руку підніме – сріблом укрива.
Ще зовсім недавно гайок говірливий
Струмок безтурботний, лісок гамірний.
Так пані поважна усе походжає,
Усе оглядає, а де й підправляє,
Щоб все в володінні їй миле було,
Все інеєм й снігом укрите було.
Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”