в школах України

Літній розпродаж вебінарів

Придбайте 5 відеозаписів вебінарів на ваш вибір зі знижкою 60% УСЬОГО за 199 грн та отримайте сертифікати про участь. Ваша економія 300 грн! Поспішайте! Акція діє до 9 червня включно!

Як придбати? Це дуже просто! Оберіть вебінари зі списку та заповніть свої дані у поданих нижче графах. Після цього на Вашу електронну пошту надійде рахунок! Якщо ви не бачите листа з рахунком, перегляньте, будь ласка, папку СПАМ.

Увага! Повідомте нас, будь ласка, про здійснення оплати, щоб ми знали від кого саме надійшли кошти.
Це важливо для отримання Вами замовлення! Повідомити можна на ел. адресу antrosvit@ukr.net або за телефоном 050 93 717 78 (є також вайбер)

Список вебінарів

№ 1. Розвиток читацьких компетенцій засобами навчального діалогу. Основні науково-теоретичні підходи й техніки методики навчального діалогу (ведуча О. Гузь) (2 акад. години)
№ 2. Створення комфортного шляху дослідження потоку свідомості головного героя в морально-психологічному есе «Джакомо Джойс» Джеймса Джойса (ведуча О. Гузь) (2 акад. години) 
№ 3. Особливості методики вивчення великих жанрових форм за шкільною програмою із зарубіжної та української літератури (О. Гузь) (3 акад. години)
№ 4. Шляхи вивчення великих жанрових форм у 10-11 класах за новою Програмою (2017 року) із зарубіжної та української літератури (ведуча О. Гузь) (2 акад. години)
№ 5. Як організувати навчання відповідно до психофізіологічних особливостей учнів (ведуча І. Хроменко) (2 акад. години)
№ 6. Звукопис та колористика як складові лінгвостилістичного аналізу ліричного твору (на прикладі поезії українських та зарубіжних митців) (ведуча І. Горобченко) (3 акад. години)
№ 7. Автостопом по новаціях. Прикладний довідник програм та додатків для вчительства (ведуча О. Горобченко) (2 акад. години)
№ 8. Особливості вивчення творів М. Булгакова («Собаче серце» та «Майстер і Маргарита») (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків до вивчення творів М. Булгакова) (ведуча О. Гузь) (2 акад. години)
№ 9. Використання сучасних європейських технологій у вивченні зарубіжної літератури: Storytelling (ведуча О. Ніколенко) (2 акад. години)
№ 10. Minecraft як засіб підготовки до ЗНО (ведуча Л. Бойко) (2 акад. години)
№ 11. Політ думок на крилах душі (мотив польоту і крил у творчості письменників від античності до сучасності) (ведуча І. Горобченко) (3 акад. години)
№ 12. Потримати Чеширського кота на руках. Використовуємо технології VR та AR у школі (ведуча О. Горобченко) (2 акад. години)
№ 13. «Секрети успіху класного керівника від Ольги Гузь» (з досвіду виховної роботи та проведення свят Останнього дзвоника й Випускного вечора) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: позакласні заходи та сценарій випускного балу) (ведуча О. Гузь) (2 акад. години)
№ 14. STEM-освіта на уроках літератури: особливості впровадження (ведуча С. Дячок) (2 акад. години)
№ 15. Нова програма для 10 класу: сучасна література в юнацькому читанні (ведуча В. Туряниця) (3 акад. години)
№ 16. Покоління цифрових джунглів. Особливий підхід до особливих дітей (ведуча О. Горобченко) (3 акад. години)
№ 17. «Стратегії вивчення сучасної зарубіжної літератури. 5-9 класи» (за новою програмою) (ведуча О. Гузь) (2 акад. години)
№ 18. Таємниці щасливого учителя і успішного учня (ведуча І. Горобченко) (3 акад. години)
№ 19. Японська література в школах України (ведуча О. Ніколенко) (2 акад. години)
№ 20. Міфічні істоти і де їх шукати: древній міф у шкільній програмі та художній літературі (ведуча І. Горобченко) (3 акад. години)
№ 21. Таємниці гротеску: Гофман – Гоголь – Булгаков (ведуча О. Ніколенко) (3 акад. години)
№ 22. Практичне втілення принципів концентричності й алюзивності при вивченні творів зарубіжної літератури в 10 класі (Гомер, Данте, Шекспір) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків за творами Гомера, Данте й Шекспіра та електронні додатки до вивчення цих творів.) (3 акад. години)
№ 23. Геокешинг на уроках зарубіжної літератури. Подорож світами Данте Аліг’єрі і Дена Брауна (ведуча І. Горобченко) (3 акад. години)
№ 24. Освітні тренди на уроці зарубіжної літератури? Легко! Зручно! Ефективно! (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: авторська методична розробка – робочий зошит із зарубіжної літератури для 7 класу (із використанням хмаринок тегів, QR-кодів, інтелект-карт, мемів, анаграм та інших цікавинок) (3 акад. години)
№ 25. Використання ігрових форм роботи на уроках зарубіжної літератури (ведучий О. Каєнко) (2 акад. години)
№ 26. Google сервіси для вчителювання та повсякденних задач (ведуча О. Горобченко) (3 акад. години)
№ 27. Формування читацьких інтересів за допомогою хмарних технологій. Буктрейлер – сучасна форма реклами книг (ведучі Н. Немировська та С.Каляфіцький) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: тести з української мови та літератури) (3 акад. години)
№ 28. Особливості вивчення поезії в школі (на прикладі творчості Шарля Бодлера, Поля Верлена, Артюра Рембо та Йости Тумаса Транстремера) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та мультимедійний супровід з вивчення творів цих поетів.) (3 акад. години)
№ 29. HAMLET: Shakespeare&Андрухович (ведуча О. Орлова) (3 акад. години)
№ 30. Барви слова у єднанні з акустикою живопису як інструмент всебічного розвитку особистості (ведуча Л. Сич) (3 акад. години)
№ 31. Урок у стилі МАРШМЕЛОУ (ведуча Л. Бойко) (2 акад. години)
№ 32. Міфічні істоти. Частина ІІ. Чоловіча магія, література і карти Таро (ведуча І. Горобченко) (3 акад. години)
№ 33. Командні інтелектуальні ігри як перспективна складова освітнього простору (ведучий О. Каєнко) (2 акад. години)
№ 34. Методичні ключі до вивчення драматургії у школі (8-11 класи) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки до вивчення драматичних творів; електронний супровід до проведення уроків; відеотека екранізацій шедеврів світової драматургії.) (3 акад. години)
№ 35. Розслідування таємниць жанру детективу ведуть учні: де ж учитель? (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та електронний супровід) (3 акад. години)
№ 36. Паралелі та меридіани літературного глобуса: елементи компаративного аналізу на уроках літератури (ведуча В. Туряниця) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: зручна узагальнена таблиця творів письменників різних літератур для порівняльного аналізу та конспекти уроків) (3 акад. години)
№ 37. Колір попелу: війна, спогад і біль (ведучий Б. Стороха) (3 акад. години)
№ 38. Мумітролінг та трохи тролінгу – лайфхаки для ефективного уроку (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: довідкові матеріали) (ведуча Л. Ціпов’яз) (3 акад. години)
№ 39. Менеджмент в освіті, або Як вбити двох зайців (ведуча С. Дячок) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: план виховної роботи на рік; календарно-тематичне планування редагування Вікіпедії; портфоліо класного керівника; зразки протоколів та конспекти засідань Ради школи, педагогічної ради, батьківського комітету, Ради профілактики правопорушень, Піклувальної ради, методичних об’єднань класних керівників та учителів-філологів; шаблони/зразки наказів) (5 акад. години)
№ 40. 10 методичних родзинок для цікавого уроку ЗЛ (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: картки та презентації для вивчення біографії автора твору; картки для аналізу художнього твору; картки для роботи з текстом; мудрі цитати із книг; шаблони ФБ-профілів літературних героїв та авторів творі) (3 акад. години)
№ 41. 5 наукових, 5 методичних і 5 практичних секретів вивчення творів постмодернізму в школі (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: понад 100 розробок уроків для 5-11 класів) (3 акад. години)
№ 42. Нові імена в шкільній програмі для 11 класу (ведуча Л. Юлдашева) (3 акад. години)
№ 43. Піди туди, не знаю куди. Принеси те, не знаю яке АБО Як написати зв’язне висловлення на 20 балів (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: додаткові матеріали) (ведуча Л. Бойко) (2 акад. години)
№ 44. Практичний кейс: сучасні освітні інструменти в роботі вчителя із учнями покоління Z (ведуча Н. Немировська) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: презентація «Мовознавча гра-квест «Прислівник» та корисні слайди) (3 акад. години)
№ 45. Ігрові методи як ефективні методичні родзинки сучасного уроку (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: збірка ігрових вправ для уроків ЗЛ; літературні пазли для 8-9 класів; шаблони ігор, за якими ви створите власні; 2 сценарії валеохвилинок; матеріали для організації театрального гуртка в школі.) (3 акад. години)
№ 46. Як це працює: 10 дієвих ключів до аналізу та інтерпретації новинок у програмі (ведуча Л. Ціпов’яз) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: матеріали до вивчення притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон» Р. Баха і творів П. Маара «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань»), сценарії інтелектуальних ігор для 5-11 класів, позакласних заходів.) (ведуча Лариса Ціпов’яз) (3 акад. години)
№ 47. “Краса, сильніша за життя”. Кавабата Ясунарі “Тисячокрилий журавель” (ведучий Б. Стороха) (3 акад. години)
№ 48. Як зробити вивчення творів доби Просвітництва зрозумілим і комфортним? («Мандри Лемюеля Гуллівера» Джонатана Свіфта (9 клас) та «Фауст» Йоганна Вольфганга Гете (11 клас) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків) (ведуча О. Гузь) (3 акад. години)
№ 49. ІМПРЕСІОНІЗМ у зарубіжній літературі та в інших видах мистецтва (ведуча О. Ніколенко) (3 акад. години)
№ 50. Гра тіней доби Античності на уроці ЗЛ або як не втратити читача (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: матеріали до вивчення теми “Античність”) (3 акад. години)
№ 51. Жанр антиутопії у старшій школі: вивчаємо вперше (ведуча В. Туряниця) (3 акад. години)
№ 52. Шкільна література: прочитати (не)можливо (ведуча Л. Сакович) (3 акад. години)
№53. Прогресивні стратегії й практичні поради: інтелектуально-методичне перезавантаження сучасного вчителя-словесника. Частина 1 (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків) (ведуча О. Гузь) (3 акад. години)
№ 54. Тіні доби Античності на сучасному уроці вивчення римської літератури (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: роздаткові матеріали для уроків: шаблони ФБ-сторінок, літературні пазли, кроссенс, картки для аналізу римської поезії.) (ведуча Л. Сич) (3 акад. години)
№ 55. Нове в програмі з української літератури: шукаємо п’ятий кут. Спроба перша: Іван Франко “Захар Беркут” (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: конспекти, інтерактивні вправи, енерджайзери, комікси, пазл, авторський буктрейлер, які ви можете використати на уроці.) (ведуча Л. Бойко) (2 акад. години)
№ 56. 15 практичних порад як розкрити таємниці символів і працювати з ними у 5-9 класах (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: зразки нових завдань, які поглиблять знання учнів і будуть цікавими для виконання) (ведуча Л. Ціпов’яз) (3 акад. години)
№ 57. Практичний кейс: використання на уроках української літератури інтермедіальної компаративістики – різноаспектне мистецьке поєднання в одному творі (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: гра “Доміно” та роздаткові матеріали) (ведуча Н. Немировська) (3 акад. години)
№ 58. Сторітелінгові технології й техніки в уроці-діалозі (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: мультимедійний супровід, роздаткові матеріали, розробки уроків. Обсяг подарунка 2 Гб) (ведуча О. Гузь) (3 акад. години)
№ 59. У пошуках пригод. Використання квест-технології в школі (ведуча Л. Сакович) (3 акад. години)
№ 60. Як грати на уроках з користю: 10 методичних знахідок (ведуча Л. Ціпов’яз) + подарунок збірка ігор (3 акад. години)
№ 61. Нове в програмі ЗНО з української мови і літератури: шукаємо п’ятий кут. Спроба друга: Ольга Кобилянська «Valse melancolique» (ведуча Л. Бойко) (2 акад. години)
№ 62. Практичний кейс: використання флешкарток та карток пам’яті для підвищення якості процесу навчання (ведуча Н. Немировська) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ) (3 акад. години)
№ 63. Сім секретів вивчення новелістики за шкільною програмою (6-11 класи) (ведуча О. Гузь) (+ ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та електронний супровід до вивчення новел загальним обсягом понад 4 гб) (3 акад. години)
№ 64. Формувальне оцінювання в дії (від теорії до практики) (ведуча Л. Бойко) (3 акад. години)
№ 65. Як допомогти підліткам подолати страхи й комплекси: рецепти від сучасних письменників (ведуча О. Семенюк) (3 акад. години)
№ 66. Використання проектних технологій на уроках гуманітарного циклу (ведуча Л. Сакович) (3 акад. години)
№ 67. Як знайти себе в іншосвітті, або Фентезі в школі (ведуча О. Гузь) (5 акад. годин) (+ ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків до вивчення творів фентезі, презентації, схеми, відео та тексти творів. Загальний обсяг матеріалів понад 2 гб!)
№ 68. За кулісами творчої лабораторії учителя-словесника: таємниці ейдетики та мнемотехніки (ведуча Н. Немировська)  (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: гра в асоціації для 9-11 класів) (4 акад. години)
№ 69. Специфіка й роль уроків позакласного читання й розвитку мовлення з української та зарубіжної літератур. 5-11 класи (ведуча О. Гузь) (5 акад. годин) (+ ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ:(51 урок), розробки уроків позакласного читання та розвитку мовлення (понад 70 розробок) (5-11 клас) + електронний супровід. Загальний обсяг матеріалів понад 7 гб)
№ 70. Від “А”до “Я”: використання освітніх онлайн-інструментів як ефективна організація навчального співробітництва (ведуча Н. Немировська) (4 акад. години) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: відеоуроки, шаблон гри Jepardy та гру «Мовознавчий гравікон»)
№ 71. Практичні поради з вивчення творів сучасної літератури в школі. Зарубіжна література. 5-11 класи (ведуча О. Гузь)( +ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: 106 розробок уроків за творами сучасної літератури з 5 по 11 клас та електронний супровід до них (відеоряди, буктрейлери, слайд-презентації тощо.) Обсяг матеріалів 12 ГБ.) (6 акад. годин)
№72. Як ігри допоможуть організувати ефективне навчання після карантину (ведуча Лариса Ціпов’яз) (ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: + дидактичні матеріали для роботи з текстами творів. Це «Що? Де? Коли?» та «Своя гра» за повістю «Собаче серце», ерудит-лото за «Мандрівним замком Хаула», ігри «Доміно» та «Айсберг» за романом «451° за Фаренгейтом» та ще багато іншого) (4 акад. години)
№ 73. Сучасна книготерапія для дітей, підлітків і родини (ведуча О. Ніколенко) (+ ПОДАРУНОК: квітневий номер журналу “ЗЛ”) (4 акад. години) 

Т.В.О. МІНІСТРА ОСВІТИ І НАУКИ

Л.С. МАНДЗІЙ

ДЕСЯТЕ ЗВЕРНЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ

ЩОДО ПРОЄКТУ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ

(МОВНО-ЛІТЕРАТУРА ГАЛУЗЬ)

Шановна Любомиро Степанівно!

Із 2 червня 2020 р. МОН розпочав серію публічних онлайн-консультацій із громадськістю щодо імплементації Державного стандарту базової середньої освіти та дорожньої карти його упровадження.

https://mon.gov.ua/ua/events/2-chervnya-mon-rozpochinaye-seriyu-publichnih-konsultacij-iz-vprovadzhennya-novogo-derzhavnogo-standartu-dlya-bazovoyi-serednoyi-osviti-persha-konsultaciya-vidbudetsya-u-kiyevi?fbclid=IwAR2TCun_hqGAsTJYpc_4FK8ZheFjergGybCiRCAoxVk3KrD5QiSUIf5hYHc

Ми, учасники першої онлайн-консультації, заявляємо.

У зв’язку з тим, що

  • освітянам важко зареєструватися й потрапити на онлайн-консультації: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdMCNeYM3loQnJjlMFJ6PK40uMf-0edg_fuFdT4UBfwH1l18g/closedform
  • під час онлайн-консультації 2.06.2020 р. модераторами було дозволено поставити лише 3 запитання від безпосередніх учасників і 3 запитання від ФБ-спільноти;
  • оновлений проєкт Державного стандарту базової середньої освіти був тривалий час прихований від громадськості і лише в день онлайн-консультації (2.06.2020 р.) з’явився на сайті МОН;
    https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/publichni-konsultaciyi-reforma-nush-novij-standart-dlya-bazovoyi-osviti
  • протягом року (від червня 2019 р. до травня 2020 р.) було написано 9 відкритих звернень громадськості щодо мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту, але ані робоча група, ані МОН належно не реагували і не залучали фахівців до створення проєкту;

ХОЧЕМО ДОНЕСТИ ДО ВАС СПІЛЬНУ ДУМКУ І ПРОПОЗИЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ, щоб вони були враховані в процесі доопрацювання мовно-літературної галузі в Державному стандарті базової середньої освіти.

  1. Під час публічних онлайн-консультацій необхідно обговорювати передовсім сам проєкт Державного стандарту, а не його імплементацію. У проєкті документа (особливо в мовно-літературній галузі), зокрема в редакції 29.05.2020 р., залишилося багато проблемних моментів, які потребують особливої уваги.
  2. Оскільки проблеми мовно-літературної галузі не вирішені в оновленому проєкті від 29.05.2020 р., а закладам середньої освіти працювати за ним наступні 12 років, не треба поспішати із затвердженням Державного стандарту, адже його слід належно доопрацювати.
  3. Необхідно долучити до робочої групи розробників відомих фахівців, передових учителів, методистів, науковців із НАН та НАПН України, представників професійних громадських організацій із метою вдосконалення мовно-літературної галузі. Просимо забезпечити не заочний (через онлайн-сервіси), а очний формат роботи цієї комісії на базі МОН із широким висвітленням її роботи в пресі.
  4. Звертаємо Вашу увагу, що художній літературі в Державному стандарті не надано самостійного значення, вона розуміється в проєкті лише як ілюстрація до вивчення мови або спосіб її опанування, а це порушує інтереси дітей і погіршує стан гуманітарної освіти в Україні.

Цитата із редакції 29.05.2020: «13. Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців й читачів з гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою (зокрема й через долучення до читання художньої літератури України та зарубіжжя), здатні спілкуватися мовами відповідних корінних народів і національних меншин, іноземними мовами – для духовного, культурного й національного самовираження та міжкультурного діалогу, для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтацій і ставлень».

  1. В основному тексті проєкту Державного стандарту жодного разу не звучать словосполучення «українська література», «зарубіжна література», що мають важливе світоглядне значення. Розмитість понять або їх свідоме уникнення призведе до можливого вилучення цих компонентів у галузі середньої освіти.
  2. У тексті Державного стандарту (окремим додатком) необхідно обов’язково подати варіанти навчальних предметів/інтегрованих курсів, які пропонує МОН у межах цього Державного стандарту, та весь механізм реалізації Державного стандарту, інакше «розмитий» у формулюваннях Державний стандарт дає можливість маніпулювання предметами й інтегрованими курсами як з боку МОН, так і з боку ЗСО.
  3. Інтеграція стосовно української мови, української літератури, зарубіжної літератури НЕПРИПУСТИМА, адже це основа формування світогляду нації, ядро формування демократичного громадянського суспільства.
  4. Варіанти предметів/курсів, оприлюднені МОН 2 червня 2020 р. під час онлайн-консультації, педагогічна спільнота НЕ ПІДТРИМУЄ, адже із 5 варіантів лише в 1 з них українська література і зарубіжна література збережені як повноцінні предмети; лише в 2 із 5 варіантів збережено українську мову як окремий предмет; усе інше – варіації інтеграції, що є сумнівними і позбавлені науково-методичної основи.
  5. Інтеграція мовно-літературних предметів ніколи не була предметом експерименту в Україні, тому має бути запроваджений спеціальний пілотний проєкт протягом кількох років. Не варто поширювати інтеграцію одночасно на всю Україну без урахування результатів експерименту, без сформованої методики і без сформованих компетенцій педагогічних кадрів.
  6. Замість терміну «зарубіжна література» в оновленому проєкті Державного стандарту від 29.05.2020 р. використано термін «література зарубіжних країн (у перекладі українською мовою)» (Додатки 1, 2). Цей термін є проблемним, оскільки: а) його можна розуміти не тільки в значенні «художня література», відповідно може відбутися підміна саме художніх творів на будь-які інші тексти (історичні, документальні, наукові тощо); б) кордони країн в історії світу змінювалися, відповідно не можна чітко кваліфікувати ті чи інші літературні явища або митців згідно з межами країн; в) термін «зарубіжна література» має певну традицію, сформовану методику викладання в ЗСО, а поняття «літератури зарубіжних країн» не має такої традиції й методики; г) «у перекладі українською мовою» обмежує міжпредметні зв’язки художньої літератури та іноземних мов, адже у викладанні зарубіжної літератури завжди була традиція порівняння українських перекладів і оригіналів літературних творів іноземними мовами, якими володіють учні. Вимагаємо повернення усталеного терміну «зарубіжна література» на рівні з «українська мова», «українська література».
  7. Необхідно виправити Додаток 1. Замість назви «Літературний твір» варто зазначити «Художня література», оскільки це значно ширше поняття, що охоплює певні тенденції, закономірності, явища, а також літературні твори.
  8. У Додатку 1 відсутні поняття, що стосуються художньої літератури. Наприклад: Комунікація. Відсутні поняття «діалог із художнім твором», «діалог читача і автора художнього твору», «діалог культур», «діалогізм художньої літератури». Текст/ медіатекст. Відсутні поняття «художній текст», «художній твір». Мовні засоби. Відсутнє поняття «мова художньої літератури».
  9. У Додатку 1 у визначеннях компетентностей недостатньо прописано прилучення учнів до читання художньої літератури. Наприклад: Вільне володіння державною мовою. Уміння. Тут простежується обмеження читання учнями художньої літератури (української та зарубіжної) лише рівнем сприймання. Тобто художня література – лише ілюстрація до мовних явищ. Ставлення. Відсутність потреби читання художньої літератури (української, зарубіжної) українською мовою), хоча стосовно національних меншин це зазначено (потреба в читанні художньої літератури рідною мовою). Математична компетентність. Компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій. Інноваційність. Відсутність художньої літератури (української, зарубіжної) у формулюваннях цих компетентностей взагалі, тут зроблено акцент лише на мовленнєвій діяльності, комунікаційних формах.
  10. Необхідно виправити Додаток 2 Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська література та літератури зарубіжних країн (у перекладі українською мовою)). Слід повернути термін «зарубіжна література» замість «літератури зарубіжних країн (у перекладі українською мовами)», який є неоднозначним і не має ані традиції, ані методики викладання в ЗСО. Окрім того, в Додатку 2 відбулося зміщення акцентів у бік мови, художня література представлена переважно як ілюстрація до вивчення мови.

Отже, ще раз наголошуємо, що в оновленому проєкті Державного стандарту базової середньої освіти від 29.05.2020 р. залишилося багато проблемних моментів у мовно-літературній галузі. Тому просимо не поспішати затверджувати цей проєкт, а забезпечити роботу компетентної комісії з доопрацювання стандарту.

 

Відповідальні особи від громадськості:

Олена Олександрівна Семенюк, учитель української мови, літератури та зарубіжної літератури Скандинавської гімназії м. Києва, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2008» у номінації «Зарубіжна література»

Ревнивцева Олена Володимирівна, завідувач науково-методичної лабораторії гуманітарно-естетичних дисциплін КЗ «Кіровоградській обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Вікторія Туряниця, учитель-методист зарубіжної літератури директор Свалявської гімназії Свалявської районної ради Закарпатської області, лауреат конкурсу «Учитель року – 2014» у номінації «зарубіжна література»

 

3 червня 2020 року

Шановні друзі! 

До Дня захисту дітей і до Свята останнього дзвоника доктор філологічних наук, професор Ольга Миколаївна Ніколенко подарувала педагогам України чудовий подарунок – вебінар на тему “Сучасна книготерапія для дітей, підлітків і родини”. 29 травня 2020 р. за сприяння всеукраїнського журналу “Зарубіжна література в школах України” (головний редактор Дмитро Лебедь) зібралися близько 150 вчителів, методистів, викладачів із різних куточків України. Ольга Миколаївна розповіла про особливості розвитку суспільства в період Четвертої індустріальної революції, а також про популярні серед молоді світу сучасні книжки Роальда Дала, Анни Гавальди, Ульфа Старка, Клауса Гагерупа, Луїса Сейкера та інших митців. Під час вебінару ведуча використала яскраву презентацію, музичні твори й фрагменти із кінофільмів США, Швеції, Франції, Норвегії, Великої Британії. На вебінарі панувала щира і зворушлива атмосфера, адже мова йшла про необхідність збереження людяності, милосердя, любові, родинних стосунків в епоху діджиталізації суспільства. Усі, хто взяв участь у вебінарі, отримають запис вебінару і сертифікати учасників (4 академічні години). Сердечно дякуємо Ользі Миколаївні за неповторні враження і благодійну акцію заради дітей та вчителів! 

Дякуємо всім учасникам вебінару! 

Колеги, якщо Ви бажаєте придбати відеозапис цього заходу, отримати ці подарунки та сертифікат (4 академічних годин) заповнюйте подані поля та натискайте кнопку “Замовити вебінар”

У п’ятницю успішно відбувся вебінар Ольги Гузь «Практичні поради з вивчення творів сучасної літератури в школі. Зарубіжна література. 5-11 класи», який тривав 6 академічних годин! Дуже вдячні Ользі Олександрівні за дивовижний захід! Інформативно, майстерно, емоційно. Дорогі учасники, дякуємо вам за цікаві відповіді у чаті та чекаємо ваші відгуки про вебінар під цим постом.

Дорогі вчителі, Ольга Олександрівна підготувала для вас чудовий подарунок: розробки уроків за творами сучасної літератури з 5 по 11 клас (текстуальне вивчення) – 106 розробок уроків, електронний супровід до проведення цих уроків (тексти творів, аудіокниги, відеоряди, буктрейлери, трейлери фільмів, екранізації творів, фрагменти фільмів та мультфільмів, слайд-презентації тощо. Обсяг – понад 12 ГБ.

Колеги, якщо Ви бажаєте придбати відеозапис цього заходу, отримати ці подарунки та сертифікат (6 академічних годин) заповнюйте подані поля та натискайте кнопку “Замовити вебінар”

У четвер успішно відбувся вебінар Наталії Немировської «Від “А”до “Я”: використання освітніх онлайн-інструментів як ефективна організація навчального співробітництва», який тривав 4 академічні години! Дуже вдячні пані Наталії за дивовижний захід! Інформативно, практично, майстерно.

Учасники навчилися працювати з програмами та додатками Kahoot, Triventy, Symbaloo, Padlet, Flippity, Popplet, Wordwall, ZigGrade та багатьма іншими. А ще дізналися, як створити та провести для учнів надзвичайно цікаву інтелектуальну гру Jepardy! Справжньою знахідкою вебінару стали відеоуроки, за допомогою яких пані Наталія крок за кроком пояснює учасникам, як працювати із цими сервісами.
Дорогі вчителі, ведуча підготувала для вас чудові подарунки: відеоуроки, шаблон гри Jepardy та гру «Мовознавчий гравікон».

Якщо Ви бажаєте придбати відеозапис цього заходу, отримати подарунки та сертифікат (4 академічні години) заповнюйте подані поля та натискайте кнопку “Замовити вебінар”

Т.В.О. МІНІСТРА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЮБОМИРІ СТЕПАНІВНІ МАНДЗІЙ

 

ВОСЬМЕ ЗВЕРНЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ

ЩОДО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 

Шановна Любомиро Степанівно!

Просимо Вас звернути особливу увагу на доопрацювання мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти.

Уже майже рік учителі, науковці, письменники та широка громадськість намагаються достукатися до Міністерства освіти і науки України, щоб у процесі реформування Нової української школи не втратити художню літературу – українську, зарубіжну, корінного народу і національних меншин України.

Уперше ми побачили зрушення в цьому питанні, коли 16 квітня 2020 року, на сайті МОН було оприлюднено детальний звіт за результатами громадського обговорення проєкту стандарту, зокрема мовно-літературної галузі:

https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi-osviti

Ми вважаємо позитивним те, що в цьому звіті відображено врахування 92 поправок громадськості щодо вдосконалення мовно-літературної галузі. Ми дякуємо за це Вам і розробникам стандарту. Особливо дякуємо за відмову від термінів «оригінальна» і «перекладна» література, за надання вибору педагогам у виборі викладання «навчальних предметів або інтегрованих курсів», за розширення розділу «Знання» за рахунок художньої літератури, за уточнення «Компетентнісного потенціалу» та результатів навчання. Вважаємо це початком подальшого діалогу заради майбутнього.  

Однак нам ще не все зрозуміло в проєкті, адже поки що ми не побачили цілісного тексту доопрацьованого Державного стандарту базової середньої освіти. А на підставі звіту (хоча й детального, але не завжди конкретного) важко робити остаточні висновки.

Ми хочемо продовжити подальший діалог щодо проєкту. А щоб діалог відбувався справді конструктивно й плідно, просимо Вас:

  • оприлюднити доопрацьований цілісний текст проєкту Державного стандарту базової середньої освіти або хоча б мовно-літературної галузі, щоб можна було краще зрозуміти логіку змін;
  • до тексту мовно-літературної галузі додати перелік типових освітніх програм та всього механізму, які передбачені МОН для реалізації цієї галузі.

На підставі оприлюдненого звіту за результатами громадського обговорення можемо напевно сказати, що хоча в мовно-літературній галузі простежується значне покращання, все ж таки тут ще залишаються серйозні проблеми, які варто розглянути, обговорити й вирішити на користь підростаючого покоління громадян Незалежної України.

Отже, дискусійними моментами є формулювання (у звіті):

а) мети мовно-літературної галузі, яка має певну стилістичну двозначність, оскільки художня література ніби слугує лише для оволодіння мовою: «Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і читачів з гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою (зокрема й через долучення до читання художньої літератури України та зарубіжжя)…»;

б) «вивчення літератури українською мовою (твори українських і зарубіжних авторів» є розмитим, адже слово «література» можна розуміти не лише як «художня література», а слово «автор» – не лише як «письменник», а творець будь-якого тексту (відповідно це не захищає саме художню літературу в Державному стандарті);  

в) назви Додатку 2  «ВИМОГИ до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, література українською мовою /твори українських та зарубіжних авторів/ ) для класів (груп) з українською мовою навчання» (із назвами Додатків 3, 4 погоджуємося);

г) розділу «Знання»: (українська мова, література українською мовою (твори українських і зарубіжних авторів), мова та література відповідного корінного народу або національної меншини);

д) щодо балансу мовного й літературного складників, які ставлять під загрозу місце художньої літератури в школі (української та зарубіжної): «…стверджувати, що має бути баланс  між мовною та літературною складовими,  немає підстав.  Назву «мовно-літературна» пов’язуємо не так з рівнозначними складниками (навчальними предметами), як з матеріалом, на який спрямовані навчальні зусилля учня в процесі  становлення ключових  компетентностей».

Вважаємо, що наразі необхідно спрямувати зусилля Міністерства освіти і науки саме в цих напрямках, а особливо – термінологічному.  

Питання термінів, що вживаються в проєкті Державного стандарту, має бути на особливому контролі з боку Міністерства освіти і науки.

До цієї проблеми слід залучити знаних фахівців, експертів, інакше натомість  української та зарубіжної літератур та їх великого виховного й естетичного впливу Нова українська школа може отримати велике НІЩО.

Сподіваємося на продовження конструктивного діалогу й належне доопрацювання проєкту Державного стандарту базової середньої освіти.  

 

Відповідальна особа від педагогічної громадськості –  

Вікторія Туряниця, учителька-методистка зарубіжної літератури директорка Свалявської гімназії Свалявської районної ради Закарпатської області, лауреат конкурсу «Учитель року – 2014» у номінації «зарубіжна література»  

 

21 квітня 2020 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

У п’ятницю успішно відбувся вебінар Ольги Гузь «Специфіка й роль уроків позакласного читання й розвитку мовлення з української та зарубіжної літератур. 5-11 класи», який тривав 5 академічних годин! Дуже вдячні Ользі Олександрівні за дивовижний захід! Інформативно, майстерно, емоційно.  Дорогі учасники, дякуємо вам за цікаві відповіді у чаті та чекаємо ваші відгуки про вебінар під цим постом.


Дорогі вчителі, Ольга Олександрівна підготувала для вас чудовий подарунок: методичний посібник «Зарубіжна література. Позакласне читання. 5 клас» (51 урок), розробки уроків позакласного читання та розвитку мовлення (понад 70 розробок) (5-11 клас) + електронний супровід. Загальний обсяг матеріалів понад 7 гб.

Колеги, якщо Ви бажаєте придбати відеозапис цього заходу, отримати ці подарунки та сертифікат (5 академічних годин) заповнюйте подані поля та натискайте кнопку “Замовити вебінар”

У п’ятницю успішно відбувся вебінар Лариси Ціпов’яз «Як ігри допоможуть організувати ефективне навчання після карантину», який тривав 4 академічні години! Дуже вдячні пані Ларисі за блискучий захід! Захоплюємось ерудицією ведучої! Було пізнавально, креативно, сучасно! Дорогі учасники, дякуємо вам за цікаві відповіді у чаті та чекаємо ваші відгуки про вебінар під цим постом.

Дорогі вчителі, пані Лариса підготувала для вас чудовий подарунок: дидактичні матеріали для роботи з текстами творів. Це «Що? Де? Коли?» та «Своя гра» за повістю «Собаче серце», ерудит-лото за «Мандрівним замком Хаула», ігри «Доміно» та «Айсберг» за романом «451° за Фаренгейтом» та ще дуже багато іншого.
А також ми даруємо збірку матеріалів Лариси Ціпов’яз, присвячену іграм на уроках!

Колеги, якщо Ви бажаєте придбати відеозапис цього заходу, отримати ці подарунки та сертифікат (4 академічні години) заповнюйте подані поля та натискайте кнопку “Замовити вебінар”

5 клас

Для дистанційного навчання. 5 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Японські прислів’я та приказки 

Для дистанційного навчання. 5 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Ганс Крістіан Андерсен і його світ

Для дистанційного навчання. 5 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Льюїс Керролл. «Аліса в Країні Див» 

Для дистанційного навчання. 5 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Туве Янсон та її казки 

6 клас

Для дистанційного навчання. 6 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Мацуо Басьо. Хайку 

Для дистанційного навчання. 6 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Чарльз Діккенс. «Різдвяна пісня в прозі» 

Для дистанційного навчання. 6 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Микола Гоголь. «Ніч перед Різдвом»

Для дистанційного навчання. 6 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Рей Бредбері. «Усмішка» 

Для дистанційного навчання. 6 клас. Зарубіжна література (додаткове читання). Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Ерік Еммануель Шмітт. «Оскар і Рожева Пані»  

7 клас

Для дистанційного навчання. 7 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Айзек Азімов 

Для дистанційного навчання. 8 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Античність. Міфи троянського циклу

Для дистанційного навчання. 8 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Література середньовічної Європи. Лірика вагантів (гімн студентів)

Для дистанційного навчання. 8 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Вільям Шекспір. Сонети 

Для дистанційного навчання. 8 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Вільям Шекспір. «Ромео і Джульєтта» 

Для дистанційного навчання. 8 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Мігель де Сервантес Сааведра. «Дон Кіхот»

Для дистанційного навчання. 8 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Мольєр 

Для додаткового читання. Сучасна література

Для дистанційного навчання. 8 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Ульф Старк. «Диваки і зануди»

Уточнення до експрес-уроку

На жаль, Ульф Старк помер 2017 р. в м. Стокгольмі. А 2015 року, незадовго до смерті, він відвідав Україну, зокрема Книжковий арсенал, де представив українські переклади своїх творів "Чи вмієш ти свистати, Юганно?" і "Диваки і зануди". Вдомою перекладачкою творів Ульфа Старка є Галина Кирпа.

Для дистанційного навчання. 10 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Гомер. «Одіссея»

Для дистанційного навчання. 10 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Данте. «Божественна комедія»

Для дистанційного навчання. 10 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Вільям Шекспір. «Гамлет»

Для дистанційного навчання. 10 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Ернст Теодор Амадей Гофман. «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»

Для дистанційного навчання. 10 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Микола Гоголь. «Мертві душі»

Для дистанційного навчання. 10 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Волт Вітмен. «Листя трави»

Для дистанційного навчання. 10 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Фредерік Стендаль. «Червоне і чорне»

Для дистанційного навчання. 10 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Густав Флобер. «Пані Боварі»

Для дистанційного навчання. 10 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Федір Достоєвський. «Злочин і кара»

Для дистанційного навчання. 10 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Оскар Вайлд. «Портрет Доріана Ґрея»

Для дистанційного навчання. 10 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Шарль Бодлер. «Квіти зла»

Для дистанційного навчання. 10 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Імпресіонізм

Для дистанційного навчання. 10 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Моріс Метерлінк. «Синій птах»

Сучасна література

Для дистанційного навчання. 10 клас. Зарубіжна література. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Сью Таунсенд. Твори про Адріана Моула

Для додаткового читання

Для дистанційного навчання. 10 клас. Зарубіжна література (для додаткового читання). Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. Анна Ґавальда. «Просто разом»

Для дистанційного навчання. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. 9 клас. Джордж Байрон. «Мазепа»

Для дистанційного навчання. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. 9 клас. Олександр Пушкін. «Євгеній Онєгін»

Для дистанційного навчання. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. 9 клас. Оноре де Бальзак. «Людська комедія» 

Для дистанційного навчання. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. 9 клас. Микола Гоголь. «Ревізор»

Для дистанційного навчання. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. 9 клас. Генрік Ібсен. «Ляльковий дім»

Для дистанційного навчання. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. 9 клас. Бернард Шоу. «Пігмаліон»

Для дистанційного навчання. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. 9 клас. Шолом Алейхем. «Тев’є-молочар»

Для дистанційного навчання. Експрес-урок професора Ольги Ніколенко. 9 клас. Ерік Сігал. «Історія кохання»

У п’ятницю успішно відбувся вебінар Наталії Немировської «За кулісами творчої лабораторії учителя-словесника: таємниці ейдетики та мнемотехніки», який тривав 3 академічні години! Дуже вдячні пані Наталії за блискучий захід! Інформативно, сучасно, цікаво. Дорогі учасники, дякуємо вам за активний чат!

Дорогі вчителі, ведуча підготувала для учасників чудовий подарунок: гру в асоціації для 9-11 класів. Якщо Ви бажаєте придбати відеозапис цього заходу, отримати подарунки та сертифікат (3 академічні години) заповнюйте подані поля та натискайте кнопку “Замовити вебінар”

У п’ятницю успішно відбувся вебінар Ольги Гузь «Як знайти себе в іншосвітті, або Фентезі в школі», який тривав 5 академічних годин! Дуже вдячні Ользі Олександрівні за блискучий захід! Інформативно, глибоко, емоційно. Дорогі учасники, дякуємо вам за цікаві відповіді у чаті та чекаємо ваші відгуки про вебінар під цим постом.

Дорогі вчителі, Ольга Олександрівна підготувала для вас чудовий подарунок: розробки уроків та електронні супроводи до них: розробки уроків до вивчення творів фентезі, презентації, схеми, відео та тексти творів. Загальний обсяг матеріалів понад 2 гб!

Колеги, якщо Ви бажаєте придбати відеозапис цього заходу, отримати ці подарунки та сертифікат (5 академічних годин) заповнюйте подані поля та натискайте кнопку “Замовити вебінар”

Майже десять місяців педагогічна громадськість обговорює проєкт Державного стандарту базової середньої освіти. Найбільш проблемною зоною стала мовно-літературна галузь, яка викликала глибоке обурення вчителів тим, що в ній зникли українська та зарубіжна літератури в школі й запроваджується тотальна інтеграція предметів, яка ніколи не була апробована в Україні на офіційному державному рівні. Те, що це неправильно, непрофесійно, непедагогічно й аморально, розуміють усі інтелігентні люди.

Але річ сьогодні не про те, а про те, хто і як готував цей Державний стандарт базової середньої освіти. Чи було це зроблено в законний спосіб? Чи були серед розробників справжні фахівці? Чи чули вони людей? Чи враховували чиїсь пропозиції? Чи забезпечили чиновники Міністерства освіти і науки України демократичний процес? Спробуємо розібратися…

Насправді інформації про це дуже мало. Для документа такої великої державної ваги немає належної законодавчої бази. Принаймні вона закрита для громадськості. Розглянемо факти.

12 червня 2019 р. проєкт Державного стандарту базової середньої освіти вперше з’явився на сайті Міністерства освіти і науки України для громадського обговорення. Але наказ про створення робочої групи із розроблення документа не був оприлюднений на сайті МОН. Тривалий час громадськість не знала, хто ж створив цей «унікальний» документ, який не покращує, а погіршує якість української освіти.

У першому, другому, третьому й четвертому відкритих зверненнях педагогічної громадськості йшлося про необхідність доопрацювання проєкту Державного стандарту базової середньої освіти й організації співпраці розробників із фахівцями для створення якісного документа. Але наказу про створення робочої групи із розроблення проєкту Державного стандарту так і не було…

Лише окремі відомості про те, хто ж був розробником проєкту можна було дізнатися з деяких інтерв’ю та публікацій.

Ось, наприклад, інтерв’ю Дмитра Дроздовського і Андрія Панченкова на «Радіо Отчизна» 11 вересня 2018 р. Але хто уповноважив їх ще в 2018 р. розробляти Державний стандарт базової середньої освіти? Який документ МОН України регулював їхню діяльність?

https://www.youtube.com/watch?v=W_GVlEKDy1M&feature=emb_err_watch_on_yt

А ось Мирослава Товкало 18 червня 2019 р. на порталі «Вільне радіо» коментує протест учителів проти інтеграції української та зарубіжної літератур, закладеної в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти. Про неї сказано, що вона є «завідувачкою кафедри освітньої політики Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, членкиня робочої групи з розроблення нового держстандарту загальної середньої освіти («Нова українська школа»)».

https://freeradio.com.ua/bilshe-tisjachi-osvitjan-vistupili-proti-ob-iednannja-ukrainskih-shkilnih-predmetiv/

У тій публікації йшлося про те, що «об’єднання української мови, української та зарубіжної літератури збираються впроваджувати, спираючись на досвід польської школи». Мирослава Товкало при тому зазначає: «Інтегрований предмет «українська мова» охопить ті самі години, що й ці три предмети. Тому вчитель здобуде цінний ресурс – 2-3 години на вивчення мови. Змінитися мають підходи та методи».

https://freeradio.com.ua/bilshe-tisjachi-osvitjan-vistupili-proti-ob-iednannja-ukrainskih-shkilnih-predmetiv/

А ХТО так вирішив? Тільки Мирослава Товкало чи ще якісь фахівці? На якій підставі? Хіба було в Міністерстві освіти і науки обговорення цього питання про інтеграцію мов і літератур? Як відомо, Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, університети, педагоги закладів середньої освіти активно виступали проти інтеграції предметів ще в 2010, 2015, 2017 і 2019 роках. Тоді чому цю ідею неухильно просували, нав’язували окремі реформатори?..

Ось ще одна стаття Мирослави Товкало «Інтегрована мова. Школярі нарешті заговорять українською» (опублікована 3 листопада 2016 р. на порталі «Українська правда»). Представлені в ній факти та ідея інтеграції предметів не підтверджені ніякими дослідженнями. Однак авторка стверджує: «Література в інтеграції з мовою стає предметом, у рамках якого школярі не будуть “проходити” твори зі скаженою швидкістю “біжи, учню, біжи”, а на прикладі кількох текстів спробують віднайти своє розуміння і сформулювати своє ставлення до прочитаного».

https://life.pravda.com.ua/society/2016/11/3/219725/

Хочеться запитати: а чи був в Україні хоча б один подібний пілотний проєкт? Що дає підстави Мирославі Товкало безапеляційно стверджувати користь інтеграції предметів, коли художню літературу поглинає мова?

Ось ще яскраві цитати Мирослави Товкало зі статті «Інтегрована мова…»:

«В інтегрованому курсі “українська мова” важливо виокремити “ядро знань” (так званий канон), який буде вужчим, аніж у наших чинних програмах (на формування умінь потрібно більше часу, ніж на відтворення сюжетних ліній). Що увійде в “ядро” знань – питання широкої дискусії різних цільових груп в освіті. Однак важливо, що перелік творів має суттєво скоротитися, а підходи до подання творів – змінитися. У польських гімназіях діти вивчають 16 творів за три роки гімназії (це 7-9 класи, відповідник нашої основної школи). З них тільки 5 творів – обов’язкові для поглибленого аналізу. Решта переліку творів формується за тематичним принципом (наприклад, тема “Мандри”, “Кохання”, “Батьківщина” тощо), жанровим (історичний роман чи детектив), біографічним (твір письменника оригінальний і перекладний). Пропорції подання рідної і іноземної літератури коливається приблизно так: 70% рідної літератури – 30% іноземної в перекладі польською. Цікаво, що у розвинутих освітніх системах давно забули про історичний/діахронний підхід до вивчення літературних текстів у середній/основній школі. Про нього згадують тільки у старшій школі. Вивчення текстів в історичній послідовності від давньої і до сучасної літератури призводить тільки до одного результату: наші учні 5-9 класів втрачають любов до читання, яку так дбайливо закладали в родинах читанням казок».

 

Чи не нагадують вам ці висловлювання славнозвісний проєкт Державного стандарту базової середньої освіти, який педагогічна громадськість прагне скоригувати, виправити, але ніяк не вдається. Бо Мирослава Товкало вважає інакше. Може, вона спеціаліст зі шкільної методики? Ні, вона захистила в 2003 р. кандидатську дисертацію на тему «Фразеологія гуцульських говірок». Із 2006 р. викладала дисципліни з освітньої політики у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

http://loippo.lviv.ua/structure/teachers/Tovkalo-Myroslava/

Але повернімося до попередніх публікацій. Вони свідчать про те, що і в 2018 р., і в 2019 р. якась робоча група із розроблення проєкту Державного стандарту базової середньої освіти все ж таки була. Хоча наказу МОН про це ніхто не бачив. А хто до тієї робочої групи делегував представників? У який спосіб? Наказу МОН про створення робочої групи не було ані в 2018 р., ані в червні 2019 р., ані пізніше. Відповідно його не було на сайті МОН України, хоча громадськість вимагала його оприлюднення в усіх п’яти відкритих зверненнях. Однак він повинен був бути оприлюднений і без прохання громадськості, адже процедура створення державних стандартів, навчальних програм, підручників не може бути закритою! Усі супровідні документи повинні бути у відкритому доступі.

19 липня 2019 р. в Міністерстві освіти і науки відбулося обговорення проблемних питань мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти. Ініціаторами зустрічі були вчителі (Л. Юлдашева та О. Семенюк), які понад місяць добивалися цієї зустрічі! У ній узяли участь: заступник Міністра освіти і науки України Вадим Карандій; керівник експертної групи з питань забезпечення якості освіти МОН України Наталія Байтемірова; головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Олена Котусенко; професор, завідувач кафедри світової літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка Ольга Ніколенко; професор, завідувач кафедри методики викладання світової літератури НПУ імені М.П. Драгоманова Олена Ісаєва; учитель зарубіжної літератури Тальнівського економіко-математичного ліцею Тальнівської міської ради Тальнівського району Черкаської області, учитель-методист, голова ГО «Всеукраїнська спілка вчителів-словесників» Людмила Юлдашева; учитель української мови, літератури та зарубіжної літератури Скандинавської гімназії м. Києва, учитель-методист Олена Семенюк; головний редактор і видавець всеукраїнського науково-методичного журналу «Зарубіжна література в школах України Дмитро Лебедь.

Про що говорили представники громадськості і які вони тоді отримали відповіді в МОН читайте в публікації:

https://zl.kiev.ua/pro-zustrich-uchyteliv-i-naukovtsiv-iz-zastupnykom-ministra-osvity-i-nauky-ukrayiny-vadymom-karandiyem-i-kerivnykom-ekspertnoyi-grupy-z-pytan-zabezpechennya-yakosti-osvity-mon-nataliyeyu-bajtemirovoyu/?fbclid=IwAR1Fsq

Якщо коротко, то ось результати тієї зустрічі 19 липня 2019 року.

  1. Проєкт Державного стандарту ще в стадії доопрацювання. Робота буде тривати щонайменше до кінця року.

В.А. Карандій: «Ніхто не збирається зараз цю тему пришвидшувати…»; «Стандарт буде прийматися уже новим складом Кабінету Міністрів, це буде, мабуть, не раніше зими. І прийматися буде весь пакет – Державний стандарт, Типовий навчальний план, Типова освітня програма, в яких буде закладена зарубіжна література. На основі цього типового навчального плану школи можуть, якщо захочуть, розробляти свої навчальні плани й програми, і там уже може бути різна комбінація предметів, але результати навчання мають бути ті, які закладені в стандарті».

  1. Громадське обговорення проєкту Державного стандарту базової середньої освіти буде продовжуватися на серпневих нарадах учителів, тому педагоги можуть подавати пропозиції за результатами серпневих конференцій.
  2. Наказ про склад робочої групи, яка працює над проєктом Державного стандарту, оприлюднять на сайті МОН.
  3. Напрям на інтеграцію – загальний. Це стосується не тільки «Мовно-літературної галузі». Але у вчителів і шкіл буде вибір.

В.А. Карандій: «Інтеграція мовно-літературної галузі не буде загальнообов’язковою. Буде можливість обирати…»

Н.Г. Байтемірова: «Школи зможуть самі створювати програми інтегрованого курсу в такому обсязі й поєднанні, як вважатимуть за потрібне (українська мова і література, іноземна мова і література та ін.)… Щоб не звужувати поле діяльності для навчальних закладів, які будуть розробляти свої плани й програми…»

  1. Наступна редакція проєкту (із врахуванням пропозицій громадськості) буде оприлюднена разом із Типовими освітніми програмами і типовими навчальними планами на сайті МОН України, щоб громадськість могла побачити в комплексі весь механізм упровадження нового Державного стандарту.

В.А. Карандій: «Давайте дочекаємося повного комплекту документів – Державний стандарт, Типова освітня програма, Типовий навчальний план…»

Н.Г. Байтемірова: «І я, і О.О. Лінник не бачимо проблем із розведенням у Типовій освітній програмі зарубіжної літератури, української літератури, літератур національних меншин, мов…»

  1. Результати навчання мають бути відредаговані з урахуванням літературної складової (оскільки її наразі в проєкті немає).

В.А. Карандій: «Стандарт прописує лише загальні результати навчання…»

О.О. Ісаєва: «У результатах повністю відсутня літературна складова…»

В.А. Карандій: «Погоджуємося… Надішліть правки у вордівському форматі».

Ініціативній групі від громадськості було запропоновано подати до МОН власний варіант проєкту «Мовно-літературної галузі». Учителі й науковці передали заступнику Міністра освіти і науки лист цей варіант. АЛЕ ВСЕ БУЛО МАРНО. НІЧОГО З ТИХ ОБІЦЯНОК НЕ БУЛО ВИКОНАНО.

У п’ятому зверненні педагогічної громадськості від 27 вересня 2019 р. йшлося про ПЛАГІАТ у проєкті Державного стандарту базової середньої освіти. Тоді виявилося, що на громадське обговорення на сайті МОН з 12.06.2019 р. по 25.07.2019 р. був виставлений не фахово підготовлений проєкт Державного стандарту середньої освіти, а скопійовані фрагменти з Державного стандарту початкової освіти (2018, зі змінами 2019). Розділи «Мовно-літературна галузь» у двох державних стандартах (початкової та середньої освіти) АБСОЛЮТНО ІДЕНТИЧНІ.

Перевірте самі:

Проєкт Державного стандарту середньої освіти (виставлений на громадське обговорення 3 12.06.2019 по 25.07.2019)

https://mon.gov.ua/ua/news/ministerstvo-osviti-i-nauki-ukrayini-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi-osviti

Державний стандарт початкової освіти

Постанова Кабінету Міністрів № 87 від 21.02.2018

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF

Державний стандарт початкової освіти зі змінами

Постанова Кабінету Міністрів № 688 від 24.07.2019

https://xn--80aagahqwyibe8an.com/kabineta-ministriv-postanovi/postanova-vid-lipnya-2019-688-pro-vnesennya376611.html

 

Можна не дивуватися з того ПЛАГІАТУ, адже Мирослава Товкало була розробником Державного стандарту початкової освіти й представляла його в онлайн-курсі для вчителів початкової освіти 19 лютого 2018 р.

Ось подивіться:

https://www.youtube.com/watch?v=V90zZxrh-JM

Тож усе, що було написано в Державному стандарті початкової освіти (2018, зі змінами 2019), було відтворено й у проєкті Державного стандарту базової середньої освіти, який вчителі побачили в червні 2019 р.

Незважаючи на ПЛАГІАТ, рішенням Колегії МОН від 29 серпня 2019 року (протокол № 6/2-2) був схвалений за основу саме той текст Державного стандарту середньої освіти, в якому «Мовно-літературна галузь» була тотожною до «Мовно-літературної галузі» в Державному стандарті початкової освіти (2018, зі змінами 2019).

Як писав Льюїс Керролл у повісті «Аліса в Країні Див», далі «все дивасніше й дивасніше»…

На серпневій конференції 2019 р., яку організувало Міністерство освіти і науки України, Василь Терещенко, начальник відділу досліджень та аналітики Українського центру оцінювання якості освіти, представляв мовно-літературну галузь в межах проєкту Державного стандарту базової середньої освіти. Тобто те, що було визнано ПЛАГІАТОМ з Державного стандарту початкової освіти. Ось його презентація, розміщена на сайті МОН:

https://mon.gov.ua/storage/app/media/Serpneva%20conferentcia/2019/Presentacii/tereshenko-pres.pdf

Тут знову мова йде про інтеграцію предметів, незважаючи на протести вчителів.

До речі, Василь Терещенко є одним із авторів «Національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018» (К., 2019).

http://sqe.gov.ua/images/materials/news/2019/PISA/PISA_2018_Report_UKR.pdf

У цьому звіті багато цікавого.

Усім відомо, що результати PISA-2018 для України є невтішними. Проте рівень читацької грамотності українських учнів все ж таки набагато вище за інші показники. Звісно, що над рівнем читацької грамотності треба ще працювати й працювати. Але в Україні є багато корисного, як засвідчує «Національний звіт…».

Наприклад, у розділі 3 «Як і що читають 15-річні учні/студенти в Україні» наведено цікаві факти, що характеризують стан української мовно-літературної освіти.

«Дані засвідчують, що індекс задоволеності українських учнів / студентів читанням становить 0,28, що більше, ніж у середньому по країнах ОЕСР. (…) В Україні більшість учнів / студентів (62,7 %) повідомила, що читають для задоволення, а 37,3 % — що читають тільки тоді, коли потрібно отримати певну інформацію, коли вони змушені читати». (с. 96)

«Найчастіше учні / студенти в Україні читають твори художньої літератури. У середньому 50 % учнів / студентів ніколи або майже ніколи не читають газети та комікси. Загалом такі результати можна інтерпретувати як позитивні, адже відповідно до висновків учених, читання певних типів текстів може розвивати навички читання більше, ніж інші. Зокрема читання довгих і складних текстів, таких як твори художньої літератури та науково-популярні книги, особливо сильно впливає на читацьку вправність дітей і дорослих. Водночас видається, що не зайвим було б замислитися про перспективність популяризації серед молоді й сучасних україномовних коміксів, періодичних видань». (с. 97)

«З іншого боку, високі показники читання художніх текстів українськими підлітками можуть частково бути пов’язані з необхідністю читати значні обсяги таких творів для виконання домашніх завдань з української та зарубіжної літератури». (с. 98)

«Багато й часто працюючи з художніми текстами, українські учні / студенти водночас досить рідко працюють із такими текстами, що містять таблиці, діаграми й графіки, а також гіперпосилання. Подібні тексти відносять до перерваних текстів». (с. 98)

«Більшість учнів / студентів (91%) читають для задоволення художні твори, але менше читають публіцистичні і офіційно-ділові тексти (80%) та газети і журнали» (50%). (с. 116)

«Жодного разу у 4 випадках із 10 учні / студенти за останній місяць не читали тексти, які мають графіки і таблиці, електронні тексти із гіперпосиланнями». (с. 116)

Тобто за результатами PISA-2018, наші учні читають достатньо художньої літератури, до того ж читають її із задоволенням (91 %)! Це означає, що із викладанням української літератури та зарубіжної літератури в школах України все в порядку. Але, на думку авторів «Національного звіту…», учні / студенти недостатньо читають комікси, газети, журнали, а ще перервані тексти з гіперпосиланнями, діаграмами й графіками. А це «погано».

Тобто якщо йти за логікою розробників проєкту Державного стандарту базової середньої освіти, виходить, що потрібно розвалити систему літературної освіти, інтегрувати українську літературу та зарубіжну літературу в один предмет «українська мова», і тоді наші діти будуть краще читати комікси, газети, журнали й тексти з гіперпосиланнями.

Чи не видається вам, що це абсурд? Якщо у нас діти читають художню літературу, а предмети «українська література» і «зарубіжна література» прилучають учнів до читання творів мистецтва Слова, то навіщо руйнувати те, що є корисним для молоді? І чи треба взагалі перейматись тим, що учні й студенти недостатньо читають комікси? Адже в основу гарних коміксів нерідко покладені художні твори. У вигляді коміксів у Європі адаптують навіть шедеври класиків літератури. То що краще: читання самого художнього твору чи його адаптації, вторинного продукту, яким і є комікс?..

Давайте будемо розвивати вітчизняні здобутки, йти вперед у формуванні читацької грамотності! Наприклад, за Естонією, яка посіла 1 місце в Євросоюзі та 5 місце у світі за результатами PISA-2018. Як їй це вдалося? А Естонія просто не нищила кращі національні здобутки. Там дозволено читання художньої літератури передовсім державною мовою, але й усіма мовами, якими володіють учні та вчителі. Там школам надано право вибирати, які предмети інтегрувати, а які не інтегрувати й застосовувати поглиблене вивчення. Там посилено роль учителя-предметника, який повинен гарно знати свій предмет, щоб передати міцні знання дітям. Там немає безпредметного навчання, яке нам прагнуть нав’язати (начебто компетентності можна сформувати без знання предмета!). Там низку дисциплін викладають іноземними мовами (за вибором учнів). Там немає системи репетиторства, як це прийнято у нас. Маленька за своєю площею Естонія здійснила справжній прорив в освіті, розуміючи цінність міцних знань і вітчизняного досвіду, яке збагатила за рахунок європейських надбань.

А що принесе нам новий Державний стандарт базової середньої освіти? Поки що в ньому не видно нічого позитивного, натомість активно впроваджується насильницька інтеграція предметів (начебто це панацея від усіх недоліків!), знищення української та зарубіжної літератур у системі середньої освіти й настанова на роботу з іншими видами текстів/медіатекстів за рахунок зменшення читання художньої літератури (до 10 %).

Повернімося до питання про те, хто все ж таки створював цей Державний стандарт базової середньої освіти? До грудня 2020 р. про це не було ніякої інформації. Долинали лише окремі чутки про якісь міжнародні проєкти (гранти) за підтримки Польщі (тому Мирослава Товкало говорила про інтеграцію предметів на зразок польської школи), а потім Фінляндії.

У грудні 2019 р. стало точно відомо, що проєкт Державного стандарту базової середньої освіти створювався в межах міжнародного проєкту (гранту) «Фінська підтримка української школи». 16 грудня 2019 р. представники громадськості – професор НПУ імені М.П. Драгоманова Жанна Клименко і вчитель-методист Кам’янець-Подільського закладу середньої освіти № 17 Хмельницької області Наталія Рудніцька були запрошені на стратегічну сесію в межах того міжнародного проєкту в Прем’єр-готель «Либідь». Але їм не було надано повного тексту проєкту Державного стандарту базової середньої освіти, а їхні аргументи щодо необхідності збереження української та зарубіжної літератури в проєкті були проігноровані учасниками сесії. Основні зауваження, висловлені Жанною Клименко і Наталією Рудніцькою, були направлені генеральному директору Директорату дошкільної та шкільної освіти МОН України Андрію Осмоловському і розробникам проєкту. Цей лист від 22 грудня 2019 р., відповідь на який взагалі не надійшла, можна побачити тут: https://www.facebook.com/groups/538326086373403/permalink/1185595871646418/

29-31 січня 2019 р. вчитель-методист Наталія Рудніцька брала участь у наступній сесії в межах міжнародного проєкту «Фінська підтримка української школи». Але знов на її пропозиції й зауваження ніхто не звертав уваги. Літературна освіта була приречена на знищення…

Десь наприкінці січня на сайті МОН з’явився наказ Міністерства освіти і науки України від 10 грудня 2019 року № 1533. Потім він так само швидко зник із сайту, як і з’явився. Нині його, мабуть, неможливо знайти в Інтернеті. Але ми випадково його скачали тоді.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 10.12.2019 р. № 1533

Про утворення робочої групи з розроблення Державного стандарту базової середньої освіти

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 32 Закону України «Про освіту»; частини першої та частини третьої статті 31 Закону України «Про загальну середню освіту», підпункту 3 пункту 6, підпункту 14 пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, з метою розроблення проєкту Державного стандарту базової середньої освіти

НАКАЗУЮ:

  1. Утворити робочу групу з розроблення Державного стандарту базової середньої освіти (далі – робоча група) у складі, що додається.
  2. Робочій групі розробити проєкт Державного стандарту загальної середньої освіти до 01 березня 2020 року.
  3. Українському центру розвитку освіти (Карандій В.А.) забезпечити координацію діяльності робочої групи, узагальнити підготовлені робочою групою матеріали та подати Міністерству освіти і науки України проєкт Державного стандарту базової середньої освіти до 01 квітня 2020 року.
  4. Директорату дошкільної та шкільної освіти (Осмоловський А.О.) забезпечити громадське обговорення Державного стандарту базової середньої освіти до 01 травня 2020 року та подати його на затвердження в установленому порядку.
  5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л.С.

Міністр ГАННА НОВОСАД

 

Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України

від 10.12.2019 р. № 1533

 

Склад робочої групи з розроблення Державного стандарту базової середньої освіти

Шиян Роман – команда підтримки реформ МОН, заступник директора (співголова робочої групи)

Карандій Вадим – Український інститут розвитку освіти, директор (співголова робочої групи)

Ляшенко Олександр – Президія НАПН України, академік-секретар Відділення загальної середньої освіти, науковий консультант (за згодою)

Заплотинська Олена – команда підтримки реформ МОН, директор (координатор робочої групи)

Лінник Олена – Міністерство освіти і науки України, державний експерт директорату дошкільної та шкільної освіти (координатор робочої групи)

Рибачук Юрій – Український інститут розвитку освіти, начальник відділу (координатор робочої групи)

Товкало Мирослава – приватний заклад освіти «Креативна міжнародна дитяча школа», керівник проєктів і програм, координатор робочої групи (за згодою)

Мовно-літературна освітня галузь

Романенко Юлія – Український центр оцінювання якості освіти, начальник відділу сертифікації педагогічних працівників, координатор групи (за згодою)

Панченков Андрій – Український центр оцінювання якості освіти, начальник відділу, координатор групи (за згодою)

Василь Терещенко – Український центр оцінювання якості освіти, начальник відділу досліджень та аналітики, координатор групи (за згодою)

Новосьолова Валентина – Інститут педагогіки НАПН України, старший науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури (за згодою)

Пахаренко Василь – Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, професор (за згодою)

Рудніцька Наталія – загальноосвітня школа № 17 Хмельницької області, учитель української мови та літератури (за згодою)

Старагіна Ірина – команда підтримки реформ МОН, експерт

Хворостяний Ігор – проєкт «Фінська підтримка реформи української школи», радник з питань мови

Мовно-літературна галузь (іншомовна освіта)

Коваленко Оксана – Міністерство освіти і науки України, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин головного управління загальної середньої та дошкільної освіти директорату дошкільної та шкільної освіти, координатор групи

Самойлюкевич Інна – Житомирський державний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри англійської мови з методиками викладання в дошкільній та початковій освіті (за згодою)

Унгурян Ірина – проєкт «Фінська підтримка реформи української школи», експерт з питань мови

Шаленко Олександр – British Council, незалежний експерт (за згодою)

(…)

Отже, до складу цієї робочої групи виникає чимало запитань. Чому саме такий склад робочої групи мовно-літературної галузі? Хто її обирав? Хто висував цих фахівців? Якою є роль Міністерства освіти і науки у забезпеченні прозорості процесу створення нового Державного стандарту базової середньої освіти?

Чому від директорату дошкільної та шкільної освіти Міністерства освіти і науки України координатором робочої групи призначили Олену Лінник, спеціаліста в галузі початкової освіти? У 2007 р. вона захистила кандидатську дисертацію на тему «Дидактичні умови розвитку допитливості учнів 1 класу», а в 2016 р. докторську дисертацію на тему «Система підготовки майбутнього вчителя до організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії з учнями початкової школи».

http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96%D0%BA_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

Тепер зрозуміло, чому проєкт Державного стандарту базової середньої освіти подібний на Державний стандарт початкової освіти.

А чому в складі розробників мовно-літературної галузі троє людей із однієї організації – Український центр оцінювання якості освіти (Юлія Романенко, Андрій Панченков, Василь Терещенко)? Кожен із них бере участь у публікації посібників з української мови та літератури, зокрема для ЗНО.

https://www.yakaboo.ua/ua/author/view/Andrej_Panchenkov/

https://www.yakaboo.ua/ua/author/view/V_Tereschenko/?gclid=Cj0KCQjwx7zzBRCcARIsABPRscPpIBucJzX4VVPuT3YX4dmqYbDWFYbGykbddmiaE-rWXbKpQ-H5nT8aApuOEALw_wcB

https://scholar.google.com/citations?user=qYvwfhwAAAAJ&hl=th

 

Двоє розробників мовно-літературної галузі (Ігор Хворостяний і Мирослава Товкало) – представники приватних закладів освіти. Ігор Хворостяний працює в Новопечерській школі (м. Київ), є співавтором і лектором онлайн-курсів «Лайфхаки з української мови» і «Лайфхаки з української літератури», що покликані надати можливість усім вивчити українську або підготуватися до ЗНО.

На своїй сторінці у ФБ Ігор Хворостяний писав про новий Державний стандарт базової середньої освіти: «НІХТО й НІДЕ не змушує переходити на інтеграцію»; «Я не захищаю стандарт у цілому. Звісно, він не досконалий, як і будь-який папірець, але я бачу позитивні зрушення й не розумію, чому люди, яким надають можливість вибору, обурюються цим» і т.п.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2905101392868889&set=a.1130966420282404&type=3&theater

Але текст Державного стандарту, виставлений на громадське обговорення з 4 березня 2020 р. по 31 березня 2020 р., на жаль, не дає вчителям вибору – переходити чи не переходити на інтеграцію… Це тотальна інтеграція, де предмет «українська мова» має поглинути і українську літературу, і зарубіжну літературу.

https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi-osviti

Мирослава Товкало нині представляє приватний заклад освіти «Креативна міжнародна дитяча школа». Нагадуємо, що вона була співавтором Державного стандарту початкової освіти і активно упроваджує ідею інтеграції предметів «українська мова», «українська література», «зарубіжна література». Виникає питання: а чому представники саме приватних (а не державних) навчальних закладів увійшли до цієї групи розробників?

Ірина Старагіна, експерт із команди підтримки реформ МОН, є авторкою зошитів із російської мови для початкових класів, які активно друкує видавництво «Вита-пресс» (Москва).

https://www.livelib.ru/author/523185/top-irina-staragina

Нині Ірина Старагіна упроваджує інтегрований курс «Українська мова» в початковій школі України.

https://nuschool.com.ua/lessons/mova/3week/index.html

https://osvita.cv.ua/modul-z-integrovanogo-kursu-ukrayinska-mova-dlya-3-go-pilotnogo-klasu-20-tyzhden/

Коло наукових інтересів Валентини Новосьолової – методика навчання української мови в закладах середньої освіти.

http://undip.org.ua/structure/research%20units/Відділ%20навчання%20укр%20мови%20та%20літератури/Novos%60olova.php

Професор Василь Пахаренко не брав особистої участі в розробленні мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти.

Учитель-методист української мови та зарубіжної літератури Наталія Рудніцька не могла вплинути на роботу цієї групи.

Є ще питання до складу цієї групи, що мала бути утворена відповідно до Закону про середню освіту. Чому тут немає представників Національної академії наук України? Чому немає фахових організацій (професійних асоціацій), представників роботодавців?.. Чому взагалі цей склад був засекреченим з 2018 року, на якій підставі цей склад змінювався? Чому в цьому складі немає жодного фахівця – кандидата або доктора наук із зарубіжної літератури? Чому робоча група жодного разу не виявила бажання зустрітися з представниками громадськості й знайти шляхи вирішення проблемних питань?.. Чому чиновники Міністерства освіти і науки України не забезпечують принципу демократії та врахування пропозицій громадськості?

Про відповідь ви можете здогадатися самі. ЇМ НЕ ТРЕБА. 5-7 осіб прагнуть здійснити захоплення мовно-літературної освітньої галузі, а для цього їм потрібно викинути будь-які літератури, щоб вони не заважали їхнім «реформам», тобто щоб вони могли й надалі друкувати свої посібники чи підручники з мови в значно ширшому масштабі й диктувати монополію.

Хтось ще вірить у можливість діалогу з ними? І що зарубіжна література та українська література залишаться в системі середньої освіти?!..

Якщо в нашій державі ще є демократія, то Міністерство освіти і науки почує тисячі вчителів, які викладають українську літературу і зарубіжну літературу, й все ж таки створить умови для виправлення мовно-літературної галузі в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти. Інакше це беззаконня вдарить не тільки по вчителях, а й по душах наших дітей, які залишаться без можливості читати шедеври української та зарубіжної літератур.

 

Олена Ревнивцева, завідувач науково-методичної лабораторії гуманітарно-естетичних дисциплін КЗ «Кіровоградській обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Ціпов’яз Лариса Валеріївна, заслужений учитель України, учитель зарубіжної літератури навчально-виховного об’єднання “Олександрійська гімназія імені Т.Г.Шевченка – ЗНЗ І-ІІ ступенів – школа мистецтв”

Аброскіна Олена Віталіївна , вчитель зарубіжної літератури вищої категорііі , педагогічне звання «старший вчитель» НВО №25, ЗОШ І- ІІІ ст, природничо математичний ліцей, ЦПВ «Ліра» м.Кропивницький

Богданова Алла Євгенівна, вчитель зарубіжної літератури КЗ “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5” Бобринецької міської ради Кіровоградської обл., вчитель-методист, директор школи

Бойко Світлана Миколаївна, вчитель зарубіжної літератури Івангородської філії КЗ “Олександрівське НВО №2” Кіровоградської області

Вайпан Наталія Євгенівна, учитель української мови та літератури Скалівсько-Хутірської ЗШ І-ІІ ступенів Новоархангельського НВО №2 Кіровоградської області

Гавриленко Світлана Іванівна, вчитель зарубіжної літератури Миролюбівської загальноосвітньої школи I-II ст. Хмелівського НВО

 Гнатишин Дарія Степанівна, студентка філологічного факультету ЦДПУ, м. Кропивницький

Гнатишин Неля Анатоліївна, директор КЗ”Молодіжненський ОЗЗСО І-ІІІ ступенів Долинської районної ради”, вчитель зарубіжно’ літератури

Гончаренко Віталіна Миколаївна, вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Златопільської гімназії м. Новомиргорода

Горащенкова Тетяна Миколаївна, викладач Кропивницький будівельний коледж

Гриджук Тетяна Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури вищої категорііі , педагогічне звання «старший вчитель» КЗ Інгульське НВО ” ЗОШ І- ІІІ ст,Устинівської районної ради, Кіровоградської області.

Гришанович Леся Сергіївна, вчитель зарубіжної літератури Новоєгорівськоі ЗШ І-ІІ ступенів Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області

Гузь Ольга Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури, вчитель-методист, відмінник освіти України, лауреат Всеукраїнського конкурсу “Учитель року-2004” в номінації “Зарубіжна література”, керівник обласної авторської творчої майстерні при КОІППО ім. Василя Сухомлинського

Єрьоміна Оксана Миколаївна, вчитель зарубіжної літератури та російської мови НВК “Кіровоградський колегіум” управління освіти Міської ради міста Кропивницького

Жовнір Алла Миколаївна, вчитель зарубіжної літератури Новомиргородської ЗШ l-lll ступенів № 1.

Капелюшна Божена Павлівна, вчитель зарубіжної літератури НВК “Гімназія-загальноосвітня школа 4”, м. Світловодська Кіровоградської області.

Карман Тетяна Іванівна, вчитель зарубіжної літератури Рівнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Новоукраїнського району, Кіровоградської області

Климчук Ольга Анатоліївна, директор загальноосвітньої школи №1 Світловодської міської ради Кіровоградської області

Козова Таміла Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури Долинської гімназії номер 3 Кіровоградської області

Колесник Анжеліка Леонідівна Світловодськ Кіровоградська область СЗШ 7

Кравець Тетяна Дементіївна, вчитель зарубіжної літератури Межирічківської філії Голованівського ліцею ім. Т. Г. Шевченка.

Кравченко Альона Сергіївна, вчитель зарубіжної літератури Петрівського НВО Петрівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської обл.

Кулик Тетяна Василівна, вчитель зарубіжної літератури, в.о. директора КУ “Добровеличківський методкабінет” Добровеличківської районної ради Кіровоградської області

Луговська Світлана Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури Рівнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів№2 Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області

Марченко Тетяна Анатоліївна, вчитель зарубіжної літератури Нечаївської ЗШ І-ІІІ ст ім Ю. І. Яновського Компаніївської районної ради Кіровоградської області

М’ясковська Тетяна Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури Новостародубської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Петрівського району, Кіровоградської області.

Небога Світлана Миколаївна, вчитель зарубіжної літератури, КЗ “Науковий ліцей”, м. Кропивницький

Ніколенко Лілія Анатоліївна, учитель зарубіжної літератури КЗ «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів№5» Бобринецькоі міської ради

Новікова Оксана Вікторівна, викладач зарубіжної літератури КВНЗ “Олександрійський педагогічний коледж імені В. О. Сухомлинського”, м. Олександрія, Кіровоградська область

Павленко Ірина, вчитель зарубіжної літератури, НВК «Знам‘янська ЗШ І-ІІІ ст. 2-ліцей»

Петренко Євгенія Миколаївна, викладач української мови та літератури, зарубіжної літератури та мистецтва, ЦВПУ ім. М. Федровського, м. Кропивницький, вчитель 2 категорії.

Правник Римма Анатоліївна вчитель зарубіжної літератури Філія ЗШ 1Новоукраїнської ЗШ І-ІІІ ст 6 Кіровоградської області

Рак Наталія В’ячеславівна, вчитель російської мови та зарубіжної літератури, Долинська ЗШ №2 ім. А.С.Макаренка Кіровоградської області

Рацул Вікторія Олександрівна, вчитель зарубіжної літератури НВО №6 м. Кропивницького

Решетняк Олена Данилівна, НВК “ЗНЗ І-ІІІ ст. N 19- ДНЗ” Лісова казка”, м. Олександрія, Кіровоградської області. Учитель- методист. Зарубіжна література.

Сиволап Т. В., вчитель, Підвисоцька ЗШ Новоархангельського району Кіровоградської обл.

Стародубцова Оксана Іванівна, учитель української мови і літератури загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №2 м. Кропивницького Кіровоградської області

Тіхоненко Світлана Олегівна, вчитель зарубіжної літератури гімназії №9, м Кропивницький, вчитель вищої категорії, вчитель-методист

Томак Ірина Іванівна, вчитель зарубіжної літератури, ГНТН, м. Кропивницький.

Туз Таїсія Анатоліївна, вчитель зарубіжної літератури Кіровоградської гімназії нових технологій навчання

Узлова Людмила Альфредівна, вчитель зарубіжної літератури Балахівської ЗШ І – ІІ ступенів Петрівського району Кіровоградської області

Царлова Ірина Володимирівна, учитель зарубіжної літератури Миколаївської гімназії 2.

Шитель Аліна Володимирівна, вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури другої кваліфікаційної категорії Олексіївської ЗШ І-ІІ ступенів Бобринецького району, Бобринецького районної ради, Кіровоградської області

Якимчук Ганна Валентинівна, вчитель зарубіжної літератури Центральноукраїнського наукового ліцею-інтернату

Про проєкт нового Державного стандарту базової середньої освіти

Латинське слово reformátio означає виправлення або перетворення. Справді, реформи покликані виправляти те, що заважає розвиткові, що є застарілим і не відповідає вимогам суспільного, наукового, технічного, культурного прогресу. Проте часом під гаслом реформаційних змін разом із водою виплескують дитину, заради якої й затіваються всілякі суспільні пертурбації. Ті виправлення, які наразі відбуваються в середній освіті, зокрема літературній, ЗАГРОЖУЮТЬ життю не тільки окремої дитині, а й усієї української нації, її майбутньому існуванню.

Процес реформування передбачає визначення недоліків, осмислення причин їхньої появи й подальше їх подолання – викорінення. Великий німецький реформатор Мартін Лютер прибив до дверей церкви у м. Віттенберзі «95 тез», у яких він заявив про те, що його не влаштовувало в тогочасній релігії. Уявляєте – цілих дев’яносто п’ять! А розробники проєкту нового Державного стандарту базової середньої освіти не назвали вчителям-словесникам бодай однієї тези про те, ЧОМУ УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ НЕ ВЛАШТОВУЮТЬ СУЧАСНИХ ЧИНОВНИКІВ ВІД ОСВІТИ? Чим же завинила художня література України та світу, яку не пустили на сторінки нового реформаторського документа – проєкту Державного стандарту базової середньої освіти (2020)?!

Можна наводити безліч аргументів на захист її величності ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ. Проте вона не потребує захисту… Вона пережила лихі часи середньовічної інквізиції, радянщини, нацизму та інші темні періоди історії, коли книжки забороняли, спалювали, коли за них катували й розстрілювали… Художня література буде існувати й далі… Утім, уже без українських вчителів і українських дітей… Вона не зникне в нашій галактиці від розчерку пера українських «реформаторів-інтеграторів».

Але простір України без найкращих книжок українських та зарубіжних письменників стане похмурішим і небезпечнішим. У ньому стане менше світла і менше свободи… А відповідно менше думок, почуттів, моралі… До речі, подібну ситуацію описав Рей Бредбері у романі «451 градус за Фаренгейтом», назва якого означає критичну точку згорання паперу. У змальованому американським письменником суспільстві, де лишилися тільки клаптики літературних знань, все починалося з подібної реформи – зі знищення уроків читання. Напевно, реформи в середній освіті теж досягли цієї критичної точки – 451 градусу за Фаренгейтом. А що ж чекає на наших дітей далі?.. Невагомість, де для молоді не буде ніякої опори в розбурханому сучасному світі.

Усі розумні люди усвідомлюють: якщо діти в школі не прилучаються до читання художніх творів (саме художніх, а не будь-яких текстів чи медіатекстів!), то в дорослому житті до художньої літератури вони можуть і не дійти… До того ж дилема «книжка чи комп’ютер» створює благодатний ґрунт для виключення художньої літератури із життя сучасної людини. А відповідно – до виключення емоцій, людських почуттів, моральних цінностей, які століттями й тисячоліттями виробляло людство в мистецтві Слова.

Наступний крок – це фізичне знищення книжок, які стають спочатку непотрібними, а потім і небезпечними, бо не відомо, які ідеї можна вичитати з книжок. За Реєм Бредбері, нам слід чекати саме такого розгортання подій – появи армії «пожежників», тобто «реформаторів», які полюють на купку людей, що зберігають знання літератури у своїй пам’яті. Це, мабуть, доля вчительської еліти – вчителів зарубіжної літератури…

Реформа виправлення, яку запропонували «реформатори-інтегратори» українському вчительству в новому проєкті Державного стандарту базової середньої освіти, породжує тільки антиутопічні асоціації, які прочитуються в усіх рядках і між рядками документа.

Але існує ще одне значення реформаторської діяльності, яке теж викликає загрозливі літературні паралелі – реформа як перевтілення. Це значення реформування призводить до образів Франца Кафки та Ежена Йонеско, адже тільки література на художньому матеріалі (який, на відміну від інших текстів, є образним і чуттєвим) звертається безпосередньо до внутрішнього світу читача, його естетичних ідеалів. Без шкільних курсів української та зарубіжної літератури процес перевтілення людей на комах і носорогів буде стрімким і незворотнім. Медіаосвіта, яка є модним і сучасним освітнім напрямком, вчить сприймати медіатексти, щоб протистояти маніпуляціям, впливам, зомбуванню й викликам. А художня література спонукає до діалогу із автором-творцем та його твором, із різними культурами й епохами, із духовними відлуннями різних поколінь, що слід вважати супер-медіаосвітою.

Реформатори завжди заспокоюють себе тим, що доля всіх реформ – долати супротив тих, хто чіпляється за усталене й звичне. Однак історії відома армія радянських борців за реформи, діяльність яких відкинула нашу країну на десятки (а може, сотні?) років назад, а наслідки виявилися жахливими. Безглузді операції по заміні, пересаджуванню, схрещуванню породжували й множили лише шарикових і швондерів. «Сбросим Пушкина с корабля современности!» – з такого гасла розпочиналася переробка культури в період радянщини. А потім настало розстріляне відродження, а потім – десятки літ радянського мракобісся, втрати якого непоправні.

Нині, на початку XXI століття, коли вже немає й радянщини, чомусь відбуваються подібні експерименти – вилучення художньої літератури із системи виховання молоді. Проєкт нового Державного стандарту базової середньої освіти фактично убиває митців і книжки, які навчають мислити, дають смисл людському існуванню. У цьому проєкті не знайшлося гідного місця для української й зарубіжної літератур, про них згадано лише побіжно, фрагментарно, мимохідь… Адже головне тепер для реформаторів – мови! Не рубіть гілку, на якій співає пересмішник, не зачиняйте дверей до Країни Див, не руйнуйте дім, який збудував Свіфт!

Звучить по-донкіхотівські, але не тому, що боротьба з «реформаторами-інтеграторами» марна, а тому, що наш досвід викладання зарубіжної літератури в школі переконав нас у тому, що ми здатні бачити те, що для інших просто не існує. Як пояснював Дон Кіхот: «Все, що оточує мандрівних рицарів, здається химерним, безглуздим, несправжнім, поставленим сторч головою? І не тому, що воно так і є, а тому, що за ними повсякчас в’ються роєм усякі чаклуни та чарівники, які по своїй уподобі підміняють, перетворюють і перечасовують усі ці речі на краще чи на гірше, залежно від того, чи вони нам добра зичать, чи духом на нас дишуть».

Підміняють, перетворюють, перечасовують – тобто реформують зараз освіту на гірше, «духом на нас дишуть», задуваючи літературне полум’я добра й любові…

 

Ольга Орлова,
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри світової літератури ПНПУ
імені В.Г. Короленка

Відкритий лист

Шановні письменники й перекладачі!

Ви – цвіт української нації, совість нації, голос нації. Ми, вчителі української мови та літератури, зарубіжної літератури, завжди стояли в обороні Слова й пропагували художню літературу України та світу, роками прилучали нашу молодь до читання, щоб вона була справді свідомою, вільною, мислячою. Ми шануємо вашу творчу працю, яка теж слугує розбудові духовного простору України.

Але сьогодні настала пора боронити художню літературу – українську та зарубіжну! І наших, учительських, сил тут замало. Тому ми вимушені звернутися до вас, шановні письменники й перекладачі, по допомогу.

Мова йде про так званий проєкт Державного стандарту базової середньої освіти, який має бути схвалений Міністерством освіти і науки України та Кабінетом міністрів до червня 2020 р.

Звертаємо Вашу увагу на НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ проєкту нового Державного стандарту базової середньої освіти, що РУЙНУЄ НАЙКРАЩІ ВІТЧИЗНЯНІ ТРАДИЦІЇ І ВСЮ СИСТЕМУ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ, яка є вагомим здобутком Української держави за часи Незалежності.

У проєкті Державного стандарту базової середньої освіти фактично закладено ЗНИЩЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУР, які відіграють велику роль у формуванні світогляду, моралі, ціннісних орієнтацій юного покоління.

Відповідно НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА БУДУЄТЬСЯ БЕЗ КНИЖОК, БЕЗ ЧИТАННЯ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ УКРАЇНИ ТА СВІТУ.

Від 12 червня 2019 р., коли проєкт уперше був виставлений на громадське обговорення на сайті МОН України, широка громадськість намагалася достукатися до розробників документа і чиновників, вести конструктивний діалог із ними й долучитися до створення дійсно якісного документа задля реформування освіти.

Ми направили до МОН України п’ять звернень від наукової та педагогічної громадськості, сотні листів і пропозицій щодо удосконалення МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ГАЛУЗІ.

Проте наші пропозиції й зауваження були відкинуті невеличкою групою людей, які створювали проєкт Державного стандарту базової середньої освіти.

Тепер, коли оновлений проєкт знову виставлений на громадське обговорення (у день, коли Верховною Радою були припинені повноваження Міністра освіти і науки України Ганни Новосад), широка педагогічна громадськість заявляє про КАТЕГОРИЧНЕ ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПРОПОНОВАНОГО ПРОЄКТУ В ЦІЛОМУ Й МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ГАЛУЗІ ЗОКРЕМА.

Вважаємо, що цей проєкт Державного стандарту базової середньої освіти, зокрема мовно-літературну галузь, НЕ МОЖНА ВИПРАВИТИ Й НЕ МОЖНА ЗАТВЕРДЖУВАТИ з таких причин.

  1. Мовно-літературна галузь у проєкті спрямована винятково на вивчення мов. ЛІТЕРАТУРНИЙ КОМПОНЕНТ у ній становить НЕ БІЛЬШЕ 10 %, що значно збіднить духовний простір учнів і призведе до примітивізації середньої освіти, а відтак – і примітивного виховання особистості. ВОДНОЧАС ЛІТЕРАТУРА СПРИЯЄ ВИРІШЕННЮ ВАЖЛИВИХ ЗАВДАНЬ ДЕРЖАВНОЇ І СУСПІЛЬНОЇ ВАГИ: ВИХОВАННЮ ПАТРІОТИЗМУ, ФОРМУВАННЮ ГУМАНІСТИЧНОГО СВІТОГЛЯДУ ОСОБИСТОСТІ, НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ, НАВИЧОК МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ, РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ.
  2. У розділі «Знання» мовно-літературної галузі ВІДСУТНІЙ такий важливий компонент, як ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА (УКРАЇНСЬКА ТА ЗАРУБІЖНА). Відповідно розробники проєкту Державного стандарту фактично ВИКРЕСЛИЛИ УКРАЇНСЬКУ ТА ЗАРУБІЖНУ ЛІТЕРАТУРУ із системи середньої освіти.
  3. У пропонованому проєкті Державного стандарту базової середньої освіти відбулася підміна понять. Поняття «українська література» і «зарубіжна література» замінені на «оригінальна і перекладна літератури», що мають зовсім інші значення, а відповідно ВИЛУЧАЮТЬ УКРАЇНСЬКУ ТА ЗАРУБІЖНУ ЛІТЕРАТУРУ із системи середньої освіти.
  4. У проєкті Державного стандарту базової середньої освіти ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ВІДВЕДЕНА ЛИШЕ УТИЛІТАРНА РОЛЬ ДО ВИВЧЕННЯ МОВИ, що свідчить про псевдонауковість підходу розробників. Це хибний шлях і для освіти, і для України, адже держава, в якій не читають книжки, приречена на занепад.

Шановні письменники й перекладачі, ЗАКЛИКАЄМО ВАС виступити із учителями української мови та літератури, учителями зарубіжної літератури єдиним фронтом проти знищення художньої літератури в школах України!

Громадське обговорення проєкту Державного стандарту базової середньої освіти триватиме до 1 квітня 2020 року, тому у вас є можливість сказати своє вагоме слово щодо ситуації, яка загрожує майбутньому української нації. Пишіть статті, пости в соцмережах, розміщуйте інтерв’ю, відеозвернення тощо. Разом переможемо невігластво й залишимо нашим дітям у спадок класичну й сучасну літературу!

 

З повагою до вас і надією на підтримку

учителі закладів середньої освіти:

Немировська Наталія Вікторівна, учитель української мови та літератури

СЗШ I-III ступенів № 4 м. Гайсина Вінницької області; вчитель вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, авторка фб-спільноти «Мовознавчі забавки Наталі Немировської»

Кострець Світлана Петрівна, вчитель зарубіжної літератури та української мови Копашнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області, старший учитель

Вітко Марина Іванівна, вчитель зарубіжної літератури Помічнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 імені Героя України Березняка Є.С., Кіровоградської області, учитель-методист

Чоловська Ольга Сильвестрівна, учитель зарубіжної літератури Борщівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, учитель-методист

 

Дорогі вчителі! Реєструйтесь на вебінар Ольги Гузь «Як знайти себе в іншосвітті, або Фентезі в школі»! На вебінарі ведуча розкриє секрети вивчення творів фентезі за шкільною програмою. А ще поговоримо про топовий цикл читацьких інтересів молоді – «Відьмака» Анджея Сапковського.
Вебінар відбудеться 20 березня о 19.00 Ви отримаєте сертифікат та класний ПОДАРУНОК: збірку розробок уроків з вивчення творів фентезі.

Реєстрація за посиланням:

https://room.etutorium.com/registert/7/6097717852bab5d54233497e52bab5d542313c36

Українська громадськість неодноразово виступала проти інтеграції української і зарубіжної літератур, а також проти інтеграції мови та літератури, адже в такому разі суспільство втрачає не тільки літературну освіту, а й своє майбутнє, цивілізоване й духовне.

Проєкт Державного стандарту базової середньої освіти нівелює і знищує всі досягнення в розвиткові системи літературної освіти, що ми здобули за роки незалежності нашої держави, коли в українських школах діти вивчали найкращі художні твори як рідної, української, так і зарубіжної літератур. Це формувало духовно багатого читача, який уміє орієнтуватися в безмежному океані літератури, обізнаний із найвидатнішими творами світової літератури від античних часів до сьогодення, поринає в мультикультурний простір, у який успішно інтегрується, стаючи носієм гуманістичного світогляду. Особливо важливими й цінними на цьому шляху стали створені оновлені програми з української та зарубіжної літератур, які наповнилися сучасними творами, що викликають захоплення в учнів, прилучають їх до читання й виховують любов до мистецтва Слова.

І замість того, щоб продовжувати й удосконалювати розвиток літературної освіти, її знищують. Що чекає на сьогоднішніх учнів початкової школи, які вчаться за стандартами НУШ? Відсутність художньої Книги! Адже мовно-літературна галузь у проєкті нового Державного стандарту базової середньої освіти – це переважно вивчення мов, а літературному компоненту відведено лише близько 10%!

Але книжки й тільки книжки – цеглинки духовності людини! Чим більше їх прочитати, тим міцнішим буде фундамент життя, тим успішнішою і довершенішою стане особистість і – як наслідок – суспільство. Саме через художні твори від покоління до покоління передаються ті надважливіші коди й сенси, без яких людина не стане Людиною, не буде духовно зростати, а перетвориться на примітивну істоту, метою якої буде задоволення лише егоїстичних потреб.

Чи має право держава, зокрема Міністерство освіти і науки, допустити подібну примітивізацію системи освіти й виховання особистості? Відповідь однозначна – НІ!

Нас, учителів-практиків, дуже обурює те, що групою розробників (а це лише 4-5 осіб!) проєкту Державного стандарту базової середньої освіти були проігноровані звернення широкої громадськості та надані пропозиції щодо вдосконалення документа. У проєкті виявлені недоліки й грубі порушення в поступальному розвиткові особистості від початкової до середньої школи. Демократична держава не вдається до ігнорування думки більшості у питаннях прийняття важливих стратегічних рішень. Натомість ситуація із мовно-літературною галуззю демонструє протилежне: невеличка група розробників стандарту не враховує пропозиції й думку наукової, учительської, батьківської громади, не здійснює експеримент щодо впровадження інтегрованого навчання, яке закладається як провідне в стандарті.

Тому затверджувати подібний проєкт Державного стандарту базової середньої освіти НЕПРИПУСТИМО! Як неприпустимо й знищувати літературну освіту в Новій українській школі!

Великий український педагог В.О. Сухомлинський наголошував на важливості художньої літератури в житті людини: «Без пристрасті до книжки людині не доступні культура сучасного світу, інтелектуальне й емоційне вдосконалення».

Зробімо усе, щоб книжки, «кораблі думки», вирушали в тривале плавання крізь час і простір, а свій «дорогоцінний вантаж» доставляли привітним відкритим до сприйняття мистецтва Слова й готовим духовно зростати юним читачам.

Не дамо перетворити на пустелю духовний світ наших дітей, нехай вони втамовують свою спрагу через книжки – «річки, які напоять Всесвіт, від яких лине мудрість століть».

 

Семенюк Олена Олександрівна, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури загальноосвітнього навчального закладу І – ІІІ ступенів «Скандинавська гімназія» м. Києва, учитель вищої категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2008» у номінації «зарубіжна література»

Придбайте 5 відеозаписів вебінарів на ваш вибір зі знижкою 60% УСЬОГО за 199 грн та отримайте сертифікати про участь. Ваша економія 300 грн! Поспішайте! Акція діє до 12 березня!

Як придбати? Це дуже просто! Оберіть вебінари зі списку та заповніть свої дані у поданих нижче графах. Після цього на Вашу електронну пошту надійде рахунок! Якщо ви не бачите листа з рахунком, перегляньте, будь ласка, папку СПАМ.

Увага! Повідомте нас, будь ласка, про здійснення оплати, щоб ми знали від кого саме надійшли кошти.
Це важливо для отримання Вами замовлення! Повідомити можна на ел. адресу antrosvit@ukr.net або за телефоном 050 93 717 78 (є також вайбер)

Список вебінарів

№ 1. Розвиток читацьких компетенцій засобами навчального діалогу. Основні науково-теоретичні підходи й техніки методики навчального діалогу (ведуча О. Гузь)
№ 2. Створення комфортного шляху дослідження потоку свідомості головного героя в морально-психологічному есе «Джакомо Джойс» Джеймса Джойса (ведуча О. Гузь)
№ 3. Особливості методики вивчення великих жанрових форм за шкільною програмою із зарубіжної та української літератури (О. Гузь)
№ 4. Шляхи вивчення великих жанрових форм у 10-11 класах за новою Програмою (2017 року) із зарубіжної та української літератури (ведуча О. Гузь)
№ 5. Як організувати навчання відповідно до психофізіологічних особливостей учнів (ведуча І. Хроменко)
№ 6. Звукопис та колористика як складові лінгвостилістичного аналізу ліричного твору (на прикладі поезії українських та зарубіжних митців) (ведуча І. Горобченко)
№ 7. Автостопом по новаціях. Прикладний довідник програм та додатків для вчительства (ведуча О. Горобченко)
№ 8. Особливості вивчення творів М. Булгакова («Собаче серце» та «Майстер і Маргарита») (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків до вивчення творів М. Булгакова) (ведуча О. Гузь)
№ 9. Використання сучасних європейських технологій у вивченні зарубіжної літератури: Storytelling (ведуча О. Ніколенко)
№ 10. Minecraft як засіб підготовки до ЗНО (ведуча Л. Бойко)
№ 11. Політ думок на крилах душі (мотив польоту і крил у творчості письменників від античності до сучасності) (ведуча І. Горобченко)
№ 12. Потримати Чеширського кота на руках. Використовуємо технології VR та AR у школі (ведуча О. Горобченко)
№ 13. «Секрети успіху класного керівника від Ольги Гузь» (з досвіду виховної роботи та проведення свят Останнього дзвоника й Випускного вечора) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: позакласні заходи та сценарій випускного балу) (ведуча О. Гузь)
№ 14. STEM-освіта на уроках літератури: особливості впровадження (ведуча С. Дячок)
№ 15. Нова програма для 10 класу: сучасна література в юнацькому читанні (ведуча В. Туряниця)
№ 16. Покоління цифрових джунглів. Особливий підхід до особливих дітей (ведуча О. Горобченко)
№ 17. «Стратегії вивчення сучасної зарубіжної літератури. 5-9 класи» (за новою програмою) (ведуча О. Гузь)
№ 18. Таємниці щасливого учителя і успішного учня (ведуча І. Горобченко)
№ 19. Японська література в школах України (ведуча О. Ніколенко)
№ 20. Міфічні істоти і де їх шукати: древній міф у шкільній програмі та художній літературі (ведуча І. Горобченко)
№ 21. Таємниці гротеску: Гофман – Гоголь – Булгаков (ведуча О. Ніколенко)
№ 22. Практичне втілення принципів концентричності й алюзивності при вивченні творів зарубіжної літератури в 10 класі (Гомер, Данте, Шекспір) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків за творами Гомера, Данте й Шекспіра та електронні додатки до вивчення цих творів.)
№ 23. Геокешинг на уроках зарубіжної літератури. Подорож світами Данте Аліг’єрі і Дена Брауна (ведуча І. Горобченко)
№ 24. Освітні тренди на уроці зарубіжної літератури? Легко! Зручно! Ефективно! (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: авторська методична розробка – робочий зошит із зарубіжної літератури для 7 класу (із використанням хмаринок тегів, QR-кодів, інтелект-карт, мемів, анаграм та інших цікавинок)
№ 25. Використання ігрових форм роботи на уроках зарубіжної літератури (ведучий О. Каєнко)
№ 26. Google сервіси для вчителювання та повсякденних задач (ведуча О. Горобченко)
№ 27. Формування читацьких інтересів за допомогою хмарних технологій. Буктрейлер – сучасна форма реклами книг (ведучі Н. Немировська та С.Каляфіцький) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: тести з української мови та літератури)
№ 28. Особливості вивчення поезії в школі (на прикладі творчості Шарля Бодлера, Поля Верлена, Артюра Рембо та Йости Тумаса Транстремера) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та мультимедійний супровід з вивчення творів цих поетів.)
№ 29. HAMLET: Shakespeare&Андрухович (ведуча О. Орлова)
№ 30. Барви слова у єднанні з акустикою живопису як інструмент всебічного розвитку особистості (ведуча Л. Сич)
№ 31. Урок у стилі МАРШМЕЛОУ (ведуча Л. Бойко)
№ 32. Міфічні істоти. Частина ІІ. Чоловіча магія, література і карти Таро (ведуча І. Горобченко)
№ 33. Командні інтелектуальні ігри як перспективна складова освітнього простору (ведучий О. Каєнко)
№ 34. Методичні ключі до вивчення драматургії у школі (8-11 класи) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки до вивчення драматичних творів; електронний супровід до проведення уроків; відеотека екранізацій шедеврів світової драматургії.)
№ 35. Розслідування таємниць жанру детективу ведуть учні: де ж учитель? (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та електронний супровід)
№ 36. Паралелі та меридіани літературного глобуса: елементи компаративного аналізу на уроках літератури (ведуча В. Туряниця) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: зручна узагальнена таблиця творів письменників різних літератур для порівняльного аналізу та конспекти уроків)
№ 37. Колір попелу: війна, спогад і біль (ведучий Б. Стороха)
№ 38. Мумітролінг та трохи тролінгу – лайфхаки для ефективного уроку (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: довідкові матеріали) (ведуча Л. Ціпов’яз)
№ 39. Менеджмент в освіті, або Як вбити двох зайців (ведуча С. Дячок) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: план виховної роботи на рік; календарно-тематичне планування редагування Вікіпедії; портфоліо класного керівника; зразки протоколів та конспекти засідань Ради школи, педагогічної ради, батьківського комітету, Ради профілактики правопорушень, Піклувальної ради, методичних об’єднань класних керівників та учителів-філологів; шаблони/зразки наказів)
№ 40. 10 методичних родзинок для цікавого уроку ЗЛ (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: картки та презентації для вивчення біографії автора твору; картки для аналізу художнього твору; картки для роботи з текстом; мудрі цитати із книг; шаблони ФБ-профілів літературних героїв та авторів творі)
№ 41. 5 наукових, 5 методичних і 5 практичних секретів вивчення творів постмодернізму в школі (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: понад 100 розробок уроків для 5-11 класів)
№ 42. Нові імена в шкільній програмі для 11 класу (ведуча Л. Юлдашева)
№ 43. Піди туди, не знаю куди. Принеси те, не знаю яке АБО Як написати зв’язне висловлення на 20 балів (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: додаткові матеріали) (ведуча Л. Бойко)
№ 44. Практичний кейс: сучасні освітні інструменти в роботі вчителя із учнями покоління Z (ведуча Н. Немировська) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: презентація «Мовознавча гра-квест «Прислівник» та корисні слайди)
№ 45. Ігрові методи як ефективні методичні родзинки сучасного уроку (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: збірка ігрових вправ для уроків ЗЛ; літературні пазли для 8-9 класів; шаблони ігор, за якими ви створите власні; 2 сценарії валеохвилинок; матеріали для організації театрального гуртка в школі.)
№ 46. Як це працює: 10 дієвих ключів до аналізу та інтерпретації новинок у програмі (ведуча Л. Ціпов’яз) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: матеріали до вивчення притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон» Р. Баха і творів П. Маара «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань»), сценарії інтелектуальних ігор для 5-11 класів, позакласних заходів.) (ведуча Лариса Ціпов’яз)
№ 47. “Краса, сильніша за життя”. Кавабата Ясунарі “Тисячокрилий журавель” (ведучий Б. Стороха)
№ 48. Як зробити вивчення творів доби Просвітництва зрозумілим і комфортним? («Мандри Лемюеля Гуллівера» Джонатана Свіфта (9 клас) та «Фауст» Йоганна Вольфганга Гете (11 клас) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків) (ведуча О. Гузь)
№ 49. ІМПРЕСІОНІЗМ у зарубіжній літературі та в інших видах мистецтва (ведуча О. Ніколенко)
№ 50. Гра тіней доби Античності на уроці ЗЛ або як не втратити читача (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: матеріали до вивчення теми “Античність”)
№ 51. Жанр антиутопії у старшій школі: вивчаємо вперше (ведуча В. Туряниця)
№ 52. Шкільна література: прочитати (не)можливо (ведуча Л. Сакович)
№53. Прогресивні стратегії й практичні поради: інтелектуально-методичне перезавантаження сучасного вчителя-словесника. Частина 1 (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків) (ведуча О. Гузь)
№ 54. Тіні доби Античності на сучасному уроці вивчення римської літератури (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: роздаткові матеріали для уроків: шаблони ФБ-сторінок, літературні пазли, кроссенс, картки для аналізу римської поезії.) (ведуча Л. Сич)
№ 55. Нове в програмі з української літератури: шукаємо п’ятий кут. Спроба перша: Іван Франко “Захар Беркут” (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: конспекти, інтерактивні вправи, енерджайзери, комікси, пазл, авторський буктрейлер, які ви можете використати на уроці.) (ведуча Л. Бойко)
№ 56. 15 практичних порад як розкрити таємниці символів і працювати з ними у 5-9 класах (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: зразки нових завдань, які поглиблять знання учнів і будуть цікавими для виконання) (ведуча Л. Ціпов’яз)
№ 57. Практичний кейс: використання на уроках української літератури інтермедіальної компаративістики – різноаспектне мистецьке поєднання в одному творі (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: гра “Доміно” та роздаткові матеріали) (ведуча Н. Немировська)
№ 58. Сторітелінгові технології й техніки в уроці-діалозі (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: мультимедійний супровід, роздаткові матеріали, розробки уроків. Обсяг подарунка 2 Гб) (ведуча О. Гузь)
№ 59. У пошуках пригод. Використання квест-технології в школі (ведуча Л. Сакович)
№ 60. Як грати на уроках з користю: 10 методичних знахідок (ведуча Л. Ціпов’яз) + подарунок збірка ігор
№ 61. Нове в програмі ЗНО з української мови і літератури: шукаємо п’ятий кут. Спроба друга: Ольга Кобилянська «Valse melancolique» (ведуча Л. Бойко)
№ 62. Практичний кейс: використання флешкарток та карток пам’яті для підвищення якості процесу навчання (ведуча Н. Немировська) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ
№ 63. Сім секретів вивчення новелістики за шкільною програмою (6-11 класи) (ведуча О. Гузь) (+ ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та електронний супровід до вивчення новел загальним обсягом понад 4 гб)
№ 64. Формувальне оцінювання в дії (від теорії до практики) (ведуча Л. Бойко)
№ 65. Як допомогти підліткам подолати страхи й комплекси: рецепти від сучасних письменників (ведуча О. Семенюк)

Розпродаж журналів «ЗЛ» до cвята весни.

Встигніть придбати 12 номерів 2019 року (pdf формат) зі знижкою 60% всього за 179 грн!
У ПОДАРУНОК ви отримаєте журнал № 1 та № 2, 2020. Ваша економія 300 грн! 

Акція діє до 13 березня. 
Як придбати? Це дуже просто! Заповніть свої дані у поданих нижче графах. Після цього на Вашу електронну пошту надійде рахунок!

Увага! Повідомте нас, будь ласка, про здійснення оплати, щоб ми знали від кого саме надійшли кошти. 
Це важливо для отримання Вами замовлення! Повідомити можна на ел. адресу antrosvit@ukr.net або за телефоном 050 93 717 78 (є також вайбер). 
Журнали надсилаємо на вашу електронну адресу у форматі PDF.

Придбайте 5 відеозаписів вебінарів на ваш вибір зі знижкою 60% УСЬОГО за 199 грн та отримайте сертифікати про участь. Ваша економія 300 грн! Поспішайте! Акція діє до 11 березня!

Як придбати? Це дуже просто! Оберіть вебінари зі списку та заповніть свої дані у поданих нижче графах. Після цього на Вашу електронну пошту надійде рахунок! Якщо ви не бачите листа з рахунком, перегляньте, будь ласка, папку СПАМ.

Увага! Повідомте нас, будь ласка, про здійснення оплати, щоб ми знали від кого саме надійшли кошти.
Це важливо для отримання Вами замовлення! Повідомити можна на ел. адресу antrosvit@ukr.net або за телефоном 050 93 717 78 (є також вайбер)

Список вебінарів

№ 1. Розвиток читацьких компетенцій засобами навчального діалогу. Основні науково-теоретичні підходи й техніки методики навчального діалогу (ведуча О. Гузь)
№ 2. Створення комфортного шляху дослідження потоку свідомості головного героя в морально-психологічному есе «Джакомо Джойс» Джеймса Джойса (ведуча О. Гузь)
№ 3. Особливості методики вивчення великих жанрових форм за шкільною програмою із зарубіжної та української літератури (О. Гузь)
№ 4. Шляхи вивчення великих жанрових форм у 10-11 класах за новою Програмою (2017 року) із зарубіжної та української літератури (ведуча О. Гузь)
№ 5. Як організувати навчання відповідно до психофізіологічних особливостей учнів (ведуча І. Хроменко)
№ 6. Звукопис та колористика як складові лінгвостилістичного аналізу ліричного твору (на прикладі поезії українських та зарубіжних митців) (ведуча І. Горобченко)
№ 7. Автостопом по новаціях. Прикладний довідник програм та додатків для вчительства (ведуча О. Горобченко)
№ 8. Особливості вивчення творів М. Булгакова («Собаче серце» та «Майстер і Маргарита») (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків до вивчення творів М. Булгакова) (ведуча О. Гузь)
№ 9. Використання сучасних європейських технологій у вивченні зарубіжної літератури: Storytelling (ведуча О. Ніколенко)
№ 10. Minecraft як засіб підготовки до ЗНО (ведуча Л. Бойко)
№ 11. Політ думок на крилах душі (мотив польоту і крил у творчості письменників від античності до сучасності) (ведуча І. Горобченко)
№ 12. Потримати Чеширського кота на руках. Використовуємо технології VR та AR у школі (ведуча О. Горобченко)
№ 13. «Секрети успіху класного керівника від Ольги Гузь» (з досвіду виховної роботи та проведення свят Останнього дзвоника й Випускного вечора) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: позакласні заходи та сценарій випускного балу) (ведуча О. Гузь)
№ 14. STEM-освіта на уроках літератури: особливості впровадження (ведуча С. Дячок)
№ 15. Нова програма для 10 класу: сучасна література в юнацькому читанні (ведуча В. Туряниця)
№ 16. Покоління цифрових джунглів. Особливий підхід до особливих дітей (ведуча О. Горобченко)
№ 17. «Стратегії вивчення сучасної зарубіжної літератури. 5-9 класи» (за новою програмою) (ведуча О. Гузь)
№ 18. Таємниці щасливого учителя і успішного учня (ведуча І. Горобченко)
№ 19. Японська література в школах України (ведуча О. Ніколенко)
№ 20. Міфічні істоти і де їх шукати: древній міф у шкільній програмі та художній літературі (ведуча І. Горобченко)
№ 21. Таємниці гротеску: Гофман – Гоголь – Булгаков (ведуча О. Ніколенко)
№ 22. Практичне втілення принципів концентричності й алюзивності при вивченні творів зарубіжної літератури в 10 класі (Гомер, Данте, Шекспір) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків за творами Гомера, Данте й Шекспіра та електронні додатки до вивчення цих творів.)
№ 23. Геокешинг на уроках зарубіжної літератури. Подорож світами Данте Аліг’єрі і Дена Брауна (ведуча І. Горобченко)
№ 24. Освітні тренди на уроці зарубіжної літератури? Легко! Зручно! Ефективно! (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: авторська методична розробка – робочий зошит із зарубіжної літератури для 7 класу (із використанням хмаринок тегів, QR-кодів, інтелект-карт, мемів, анаграм та інших цікавинок)
№ 25. Використання ігрових форм роботи на уроках зарубіжної літератури (ведучий О. Каєнко)
№ 26. Google сервіси для вчителювання та повсякденних задач (ведуча О. Горобченко)
№ 27. Формування читацьких інтересів за допомогою хмарних технологій. Буктрейлер – сучасна форма реклами книг (ведучі Н. Немировська та С.Каляфіцький) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: тести з української мови та літератури)
№ 28. Особливості вивчення поезії в школі (на прикладі творчості Шарля Бодлера, Поля Верлена, Артюра Рембо та Йости Тумаса Транстремера) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та мультимедійний супровід з вивчення творів цих поетів.)
№ 29. HAMLET: Shakespeare&Андрухович (ведуча О. Орлова)
№ 30. Барви слова у єднанні з акустикою живопису як інструмент всебічного розвитку особистості (ведуча Л. Сич)
№ 31. Урок у стилі МАРШМЕЛОУ (ведуча Л. Бойко)
№ 32. Міфічні істоти. Частина ІІ. Чоловіча магія, література і карти Таро (ведуча І. Горобченко)
№ 33. Командні інтелектуальні ігри як перспективна складова освітнього простору (ведучий О. Каєнко)
№ 34. Методичні ключі до вивчення драматургії у школі (8-11 класи) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки до вивчення драматичних творів; електронний супровід до проведення уроків; відеотека екранізацій шедеврів світової драматургії.)
№ 35. Розслідування таємниць жанру детективу ведуть учні: де ж учитель? (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та електронний супровід)
№ 36. Паралелі та меридіани літературного глобуса: елементи компаративного аналізу на уроках літератури (ведуча В. Туряниця) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: зручна узагальнена таблиця творів письменників різних літератур для порівняльного аналізу та конспекти уроків)
№ 37. Колір попелу: війна, спогад і біль (ведучий Б. Стороха)
№ 38. Мумітролінг та трохи тролінгу – лайфхаки для ефективного уроку (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: довідкові матеріали) (ведуча Л. Ціпов’яз)
№ 39. Менеджмент в освіті, або Як вбити двох зайців (ведуча С. Дячок) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: план виховної роботи на рік; календарно-тематичне планування редагування Вікіпедії; портфоліо класного керівника; зразки протоколів та конспекти засідань Ради школи, педагогічної ради, батьківського комітету, Ради профілактики правопорушень, Піклувальної ради, методичних об’єднань класних керівників та учителів-філологів; шаблони/зразки наказів)
№ 40. 10 методичних родзинок для цікавого уроку ЗЛ (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: картки та презентації для вивчення біографії автора твору; картки для аналізу художнього твору; картки для роботи з текстом; мудрі цитати із книг; шаблони ФБ-профілів літературних героїв та авторів творі)
№ 41. 5 наукових, 5 методичних і 5 практичних секретів вивчення творів постмодернізму в школі (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: понад 100 розробок уроків для 5-11 класів)
№ 42. Нові імена в шкільній програмі для 11 класу (ведуча Л. Юлдашева)
№ 43. Піди туди, не знаю куди. Принеси те, не знаю яке АБО Як написати зв’язне висловлення на 20 балів (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: додаткові матеріали) (ведуча Л. Бойко)
№ 44. Практичний кейс: сучасні освітні інструменти в роботі вчителя із учнями покоління Z (ведуча Н. Немировська) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: презентація «Мовознавча гра-квест «Прислівник» та корисні слайди)
№ 45. Ігрові методи як ефективні методичні родзинки сучасного уроку (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: збірка ігрових вправ для уроків ЗЛ; літературні пазли для 8-9 класів; шаблони ігор, за якими ви створите власні; 2 сценарії валеохвилинок; матеріали для організації театрального гуртка в школі.)
№ 46. Як це працює: 10 дієвих ключів до аналізу та інтерпретації новинок у програмі (ведуча Л. Ціпов’яз) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: матеріали до вивчення притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон» Р. Баха і творів П. Маара «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань»), сценарії інтелектуальних ігор для 5-11 класів, позакласних заходів.) (ведуча Лариса Ціпов’яз)
№ 47. “Краса, сильніша за життя”. Кавабата Ясунарі “Тисячокрилий журавель” (ведучий Б. Стороха)
№ 48. Як зробити вивчення творів доби Просвітництва зрозумілим і комфортним? («Мандри Лемюеля Гуллівера» Джонатана Свіфта (9 клас) та «Фауст» Йоганна Вольфганга Гете (11 клас) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків) (ведуча О. Гузь)
№ 49. ІМПРЕСІОНІЗМ у зарубіжній літературі та в інших видах мистецтва (ведуча О. Ніколенко)
№ 50. Гра тіней доби Античності на уроці ЗЛ або як не втратити читача (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: матеріали до вивчення теми “Античність”)
№ 51. Жанр антиутопії у старшій школі: вивчаємо вперше (ведуча В. Туряниця)
№ 52. Шкільна література: прочитати (не)можливо (ведуча Л. Сакович)
№53. Прогресивні стратегії й практичні поради: інтелектуально-методичне перезавантаження сучасного вчителя-словесника. Частина 1 (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків) (ведуча О. Гузь)
№ 54. Тіні доби Античності на сучасному уроці вивчення римської літератури (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: роздаткові матеріали для уроків: шаблони ФБ-сторінок, літературні пазли, кроссенс, картки для аналізу римської поезії.) (ведуча Л. Сич)
№ 55. Нове в програмі з української літератури: шукаємо п’ятий кут. Спроба перша: Іван Франко “Захар Беркут” (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: конспекти, інтерактивні вправи, енерджайзери, комікси, пазл, авторський буктрейлер, які ви можете використати на уроці.) (ведуча Л. Бойко)
№ 56. 15 практичних порад як розкрити таємниці символів і працювати з ними у 5-9 класах (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: зразки нових завдань, які поглиблять знання учнів і будуть цікавими для виконання) (ведуча Л. Ціпов’яз)
№ 57. Практичний кейс: використання на уроках української літератури інтермедіальної компаративістики – різноаспектне мистецьке поєднання в одному творі (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: гра “Доміно” та роздаткові матеріали) (ведуча Н. Немировська)
№ 58. Сторітелінгові технології й техніки в уроці-діалозі (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: мультимедійний супровід, роздаткові матеріали, розробки уроків. Обсяг подарунка 2 Гб) (ведуча О. Гузь)
№ 59. У пошуках пригод. Використання квест-технології в школі (ведуча Л. Сакович)
№ 60. Як грати на уроках з користю: 10 методичних знахідок (ведуча Л. Ціпов’яз) + подарунок збірка ігор
№ 61. Нове в програмі ЗНО з української мови і літератури: шукаємо п’ятий кут. Спроба друга: Ольга Кобилянська «Valse melancolique» (ведуча Л. Бойко)
№ 62. Практичний кейс: використання флешкарток та карток пам’яті для підвищення якості процесу навчання (ведуча Н. Немировська) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ
№ 63. Сім секретів вивчення новелістики за шкільною програмою (6-11 класи) (ведуча О. Гузь) (+ ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та електронний супровід до вивчення новел загальним обсягом понад 4 гб)
№ 64. Формувальне оцінювання в дії (від теорії до практики) (ведуча Л. Бойко)
№ 65. Як допомогти підліткам подолати страхи й комплекси: рецепти від сучасних письменників (ведуча О. Семенюк)

За результатами експертного обговорення в МОН України (19.02.2020) проєкту Державного стандарту базової середньої освіти науковці (проф. Ольга Ніколенко, проф. Олена Ісаєва, проф. Жанна Клименко) підготували поправки до мовно-літературної галузі, які направлені до робочої групи.
Пропонуємо ознайомитися з цими поправками за посиланням:

Читати:

https://zl.kiev.ua/proyekt-derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi-osvity-movno-literaturna-osvitnya-galuz/

Завантажити

https://zl.kiev.ua/wp-content/uploads/2020/02/01_Nikolenko-Isayeva_popravky_MOV-LIT_22.02.2020.docx

https://zl.kiev.ua/wp-content/uploads/2020/02/02_Nikolenko-Isayeva_popravky_VYMOGY_MOV-LIT_23.02.2020.docx

За словами розробників, громадське обговорення проєкту Державного стандарту базової середньої освіти заплановане на початок березня 2020 р.
У ньому зможуть взяти участь усі, хто бажає.

Поправки проф. О. Ніколенко, проф. О. Ісаєвої, проф. Ж. Клименко_22.02.2020

Проєкт Державного стандарту базової середньої освіти

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Метою мовно-літературної освітньої галузі є формування гуманістичного світогляду особистості засобами різних видів мовленнєвої діяльності та прилучення до читання художньої літератури України та світу; виховання у юного покоління України національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, патріотизму; розвиток естетичних смаків і ціннісних орієнтацій молоді в сучасному глобалізованому світі; формування ключових компетентностей, здатності спілкуватися українською мовою, мовами відповідних корінних народів і національних меншин, іноземною мовою для духовного, культурного й національного самовираження та міжкультурного діалогу, користуватися цими мовами в особистому й суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток творчих здібностей особистості.

«Ядро» знань мовно-літературної галузі включає (державна мова, рідна мова (у разі відмінності від державної), українська і зарубіжна літератури):

Інформація. Джерело інформації. Інформація текстова, графічна, числова тощо. Достовірність, новизна, несуперечливість джерел інформації. Критерії добору і способи пошуку інформації. Структурована та неструктурована інформація. Явна та прихована інформація. Ознаки маніпулятивного впливу.

Комунікація. Комунікативна взаємодія. Мета та ситуація спілкування. Мета мовця. Комунікативний намір. Вербальні та невербальні засоби. Типові стратегії спілкування. Інтонаційні засоби. Засоби художньої виразності. Емоційний стан. Формули мовленнєвого етикету. Жанрові форми мовлення. Маніпуляція. Пропаганда. Різноманітні стратегії продукування ідей. Принципи етики спілкування, норми літературної вимови. Соціокультурні норми. Позиція мовця. Суспільно-культурний контекст. Типові стратегії взаємодії. Цифрове середовище. Безпечна поведінка в цифровому просторі. Соціально-значущі питання. Он-лайн взаємодія.

Повідомлення. Форма і зміст повідомлення. Адресат. Тема. Мікротема. Ідея. Структуровані та неструктуровані повідомлення. Аргументи. Важливі та другорядні деталі повідомлення. Прихований зміст повідомлення. Вербальні та невербальні засоби. Графічні засоби. Факти і судження. Підтекст у повідомленні. Академічна доброчесність.

Текст/медіатекст. Типи текстів. Структура тексту. Фрагментарні та неструктуровані тексти. Жанрові та стилістичні особливості тексту. Види критичного читання. Зміст прочитаного. Проблеми в тексті. Культурно-історичний контекст. Актуальність прочитаного. Гіпертекст у медіатексті. Особистий та суспільний досвід. Мовні засоби. Ріднокультурні та інокультурні реалії й факти. Культурно-історична приналежність тексту. Емоційний стан.

Художня література. Художня література як джерело гуманістичних цінностей і вид мистецтва. Українська і зарубіжна літератури від давнини до сучасності. Літературно-мистецькі епохи: здобутки та видатні представники. Класична й сучасна художня література. Літературні твори (оригінальні й перекладні) у єдності змісту та форми. Актуальна національна й загальнолюдська проблематика творів. Морально-етичні цінності та естетична довершеність, літературного твору. Роди і жанри. Літературні напрями, течії. Загальні та індивідуальні стилі. Вічні й традиційні образи/сюжети. Структура літературного твору (тема, ідея, фабула, сюжет, композиція, різновиди художніх образів, поетика та ін.). Вчинки персонажів, характери. Емоційна насиченість і смислова відкритість творів літератури. Художня література в контексті культури та суспільства, її роль у духовному розвитку особистості й людства.

Виражальні мовні засоби. Мовно-стилістичні норми. Усталені норми. Форми презентації. Типи помилок. Мовні одиниці різних рівнів, їхні характерні ознаки та функції у мовленні. Системність мовних явищ.

 

Компетентнісний потенціал

1) Вільне володіння державною мовою

Уміння:

  • читати, сприймати, розуміти, перетворювати, аналізувати й інтерпретувати, оцінювати інформацію українською мовою, зокрема ту, що представлена у творах художньої літератури (української, зарубіжної літератур, літератур корінних народів і національних меншин України);
  • усно й письмово висловлювати думки, почуття, погляди;
  • знати й презентувати здобутки видатних українських письменників, українських перекладачів творів зарубіжної літератури, літератур корінних народів і національних меншин України та їхній внесок у становлення й розвиток української літературної мови;
  • використовувати вербальні та невербальні засоби в різноманітних міжособистісних, соціальних і культурних контекстах;
  • адаптовуватися до змінних умов спілкування, розв’язувати нестандартні завдання, використовуючи потенціал української мови та відповідні комунікативні стратегії.

Ставлення:

  • поціновування української мови як державної – чинника національної ідентичності;
  • готовність спілкуватися державною мовою;
  • послуговування українською мовою в усіх царинах життя;
  • потреба в читанні художньої літератури (української, зарубіжної) українською мовою.

2) а) Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної)

Уміння:

  • читати, сприймати, розуміти, перетворювати, аналізувати й інтерпретувати, оцінювати інформацію рідною мовою;
  • усно й письмово висловлювати думки, почуття, погляди рідною мовою;
  • адаптовуватися до умов спілкування в багатомовному середовищі, використовуючи потенціал рідної мови та відповідні комунікативні стратегії;
  • знати й презентувати здобутки видатних письменників та перекладачів, які створювали й перекладали твори художньої літератури рідною мовою, їхній внесок у становлення й розвиток рідної мови.

Ставлення:

  • поцінування рідної мови – чинника етнокультурної ідентичності;
  • готовність спілкуватися рідною мовою;
  • потреба в читанні художньої літератури (рідної, української, зарубіжної) рідною мовою.

б) Здатність спілкуватися іноземними мовами

Уміння:

  • використовувати власний мовленнєвий досвід для опанування іноземних мов;
  • усвідомлення ролі/значень мовних явищ та системи понять, за допомогою яких сприймається дійсність;
  • формування вміння використовувати в разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних комунікативних намірів;
  • розуміння важливості оволодіння іноземною мовою для міжкультурного спілкування;

Ставлення:

  • розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов;
  • готовність до міжкультурного діалогу;
  • визначати внесок видатних митців слова у розвиток літературної мови країни/народу, яка вивчається як іноземна;
  • відкритість до вивчення іноземної мови, толерантність до народу, носія цієї мови, до його культури, звичаїв і способу життя;
  • використання іноземних мов для збагачення читацького досвіду, розширення кола читання художньої літератури різних країн і народів світу;
  • дотримання культури спілкування, прийнятої в сучасному суспільстві.
  • готовність спілкуватися іноземною/іноземними мовою/мовами.

3) Математична компетентність

Уміння:

  • установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію;
  • формулювати визначення, логічно обгрунтовувати висловлену думку;
  • перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема) для вирішення комунікативних завдань;
  • аналізувати літературний твір (української літератури, зарубіжної літератури, літератур корінних народів і національних меншин України), виокремлювати його компоненти, встановлювати взаємозв’язки між ними у межах художнього цілого.

Ставлення:

  • готовність до пошуку різноманітних способів вирішення комунікативних проблем, пошанування істини;
  • сприймати літературний твір як структуру, підпорядковану певній організації та відкриту для читацьких інтерпретацій у часі й просторі.

 

4) Компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій

Уміння:

  • висловлювати гіпотези, описувати процеси власної діяльності, використовуючи широкий діапазон мовних і мовленнєвих засобів, іноземною мовою зокрема;
  • спостерігати, аналізувати, здійснювати мовні експерименти;
  • використовувати сучасні технології для розширення кола читання художньої літератури (української літератури, зарубіжної літератури, літератур корінних народів і національних меншин України);
  • використовувати ціннісний потенціал художньої літератури для вирішення екологічних проблем, збереження природного й соціокультурного середовища.

Ставлення:

  • прагнення поглиблювати уявлення про цілісну наукову картину світу для суспільно-технологічного поступу;
  • спиратися на культурні здобутки, зокрема мови й літератури, в процесі інтеграції до сучасного світу та прокладання особистої життєвої траєкторії.

5) Інноваційність

Уміння:

  • презентувати власні ідеї, бачення, можливості зрозуміло, грамотно, креативно, використовуючи доцільні виражальні засоби й дотримуючись етики;
  • мобілізовувати ресурси (нематеріальні та цифрові, зокрема) через комунікацію для здійснення інноваційної діяльності,
  • ефективно використовувати різні комунікативні стратегії для розв’язання життєво важливих проблем, зокрема в ситуаціях неоднозначності та непевності;
  • у процесі прийняття відповідальних рішень спиратися на морально-етичний та естетичний досвід, який містить художня література різних часів і народів.

Ставлення:

  • відкритість до інновацій, готовність продукувати нові ідеї, спонукати до цього інших;
  • нести морально-етичну відповідальність за власні вчинки;
  • усвідомлення необхідності поєднання інноваційного поступу особистості/суспільства із морально-етичними нормами, стратегіями толерантної комунікації та міжкультурної взаємодії.

6) Екологічна компетентність

Уміння:

  • критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі та прогнозувати її наслідки, зокрема відображені в різних текстах/медіатекстах, літературних творах;
  • використовувати комунікативні стратегії для реалізації екологічних проектів, формування екологічної культури та забезпечення сталого розвитку суспільства.

Ставлення:

  • готовність зберігати й відновлювати природні ресурси для сьогодення та майбутніх поколінь;
  • розвиток читацького інтересу до здобутків письменників, які зробили значний внесок у збереження природного середовища та виявлення екологічних проблем.

7) Інформаційно-комунікаційна компетентність

Уміння:

  • використовувати різні види сприйняття текстів/медіатекстів, художньої літератури для пізнання та естетичного задоволення;
  • діяти за алгоритмом при складанні плану для вирішення комунікативних завдань;
  • грамотно і безпечно комунікувати в інформаційному просторі;
  • розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм;
  • застосовувати сучасні цифрові технології для збагачення читацького досвіду та розширення кола читання художньої літератури (української літератури, зарубіжної літератури, літератур корінних народів і національних меншин України).

Ставлення:

  • задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі;
  • прагнення етично взаємодіяти у віртуальному просторі;
  • готовність дотримуватись авторських прав та мережевого етикету;
  • прагнення особистого розвитку як компетентного мовця і читача з допомогою цифрових технологій.

8) Навчання впродовж життя

Уміння:

  • визначати власні комунікативні потреби, цілі та способи їх досягнення;
  • використовувати ефективні навчальні стратегії для вивчення державної/рідної/іноземної мов, знаючи про власний стиль навчання;
  • застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування.
  • постійно поповнювати власний словниковий запас;
  • регулярно читати твори художньої літератури (української літератури, зарубіжної літератури, літератури корінних народів і національних меншин України), розрізняти їх за рівнем художньої вартості, визначати їх емоційно-ціннісний потенціал та естетичну довершеність;
  • орієнтуватися у світі класичної (від давнини до сьогодення) та сучасної літератури;
  • користуватися різними видами бібліотек та орієнтуватися у бібліотечних ресурсах;
  • здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію.

Ставлення:

  • прагнення удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію;
  • руйнування власних мовних бар’єрів;
  • розуміння ролі читання, зокрема художніх творів, для гармонійного розвитку й самовдосконалення;
  • прагнення до збагачення читацького й мовленнєвого досвіду за рахунок долучення (засобами державної, рідної (у разі відмінності від державної), іноземних мов) до літературних здобутків різних країн і народів.

9) а) Громадянські компетентності

Уміння:

  • використовувати комунікативні навички та багатомовність для ведення міжкультурного діалогу;
  • аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію
  • висловлюватися, не дискримінуючи інших;
  • критично оцінювати інформацію з різних джерел, популяризувати європейські цінності, спираючись на міжнародний досвід;
  • виявляти у творах художньої літератури громадянські ідеї, теми, мотиви, образи, актуальні для України, а також для різних країн і народів.

Ставлення:

  • любов до своєї Батьківщини, шанобливе ставлення до її історії, культури, державних символів;
  • повага і толерантне ставлення до різних народів і культур;
  • відкритість до культурної інакшості шляхом вивчення мови/мов та здійснення міжкультурної комунікації;
  • повага до закону та правових норм, зокрема до норм українського мовного законодавства;
  • утвердження права на власну думку.

б) Соціальні компетентності

Уміння:

  • використовувати ефективні комунікативні стратегії для співпраці в групі;
  • виявляти у творах художньої літератури (української літератури, зарубіжної літератури, літературах корінних народів і національних меншин України) соціально значущий зміст, застереження й прогнозування суспільства щодо згубних тенденцій;
  • розкривати значення вершинних літературних творів (української літератури, зарубіжної літератури, літератур національних меншин України) для поступу світової цивілізації, окремої країни, українського суспільства;
  • враховувати вплив слова на психічне здоров’я людини, відповідально використовувати мовні виражальні засоби;
  • застосовувати комунікативні стратегії для протистояння деструктивним та маніпулятивним впливам, що є загрозою здоров’ю;
  • конструктивно спілкуватися в різних соціальних середовищах, реалізуючи принципи свободи особистості.

Ставлення

  • готовність до налагодження контактів з іншими людьми, послуговуючись різноманітними мовними засобами;
  • прагнення до пізнання життя суспільства, суспільного досвіду України та інших країн засобами мови й художньої літератури;
  • формування активної суспільної позиції, патріотизму, відповідальності за долю України, людей, власні вчинки.

10) Культурна компетентність

Уміння:

  • використовувати мову для духовного, культурного й національного
  • самовияву;
  • дотримуватися культури мовлення, що є виявом загальної культури людини;
  • читати твори художньої літератури, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях;
  • орієнтуватися у світі класичної й сучасної літератури різних епох, країн і народів;
  • створювати тексти, виражаючи власні ідеї, досвід і почуття та добираючи відповідні художні засоби;
  • добирати твори художньої літератури для читання, щоб одержати насолоду і користь від прочитаного;
  • сприймати й інтерпретувати літературні твори в контексті розвитку національної та світової культури;
  • розглядати художні твори в контексті розвитку культури;
  • розвивати власну читацьку культуру і творчі здібності.

Ставлення:

  • потреба читання творів художньої літератури для самопізнання й пізнання світу через мистецтво слова, задоволення та рефлексії над прочитаним;
  • відкритість до міжкультурної комунікації;
  • зацікавленість світовими культурними набутками;
  • усвідомлення значення художньої літератури як важливої складової культури людства, її ролі в духовному поступі українського народу і розвитку світової цивілізації.

11) а) Підприємливість

Уміння:

  • ініціювати усну, писемну та онлайн взаємодію державною/рідною/іноземною мовами для розвитку ідеї та її втілення у дію;
  • презентувати власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні засоби;
  • використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій і рішень;
  • спиратися на етичний потенціал художньої літератури в процесі реалізації життєвих задач, підприємницьких рішень;
  • описувати державною/рідною/іноземною мовами власні вміння та компетентності стосовно варіантів кар’єри.

Ставлення:

  • готовність брати на себе відповідальність за себе та інших;
  • розуміння ролі комунікативних умінь, читацького досвіду для успішної самореалізації, зокрема у професійній кар’єрі.

б) Фінансова грамотність

Уміння:

  • пояснювати, зокрема на прикладі творів літератури, значення заощадження, інвестування, запозичення, страхування тощо;
  • обговорювати й планувати витрати за допомогою ефективних комунікативних стратегій;
  • оперувати найуживанішими фінансовими документами (складати доручення, заповнювати анкету тощо);
  • зіставляти фінансовий зиск та морально-етичні ризики, якщо вони виникають (зокрема на прикладі творів художньої літератури).

Ставлення:

  • усвідомлення важливості володіння державною та спілкування рідною/іноземною мовами для майбутнього добробуту та фінансового успіху;
  • готовність обстоювати важливість ощадливості й раціонального використання коштів;
  • сприймання, зокрема на прикладі творів художньої літератури, матеріального ресурсу (в поєднанні з морально-етичними нормами) як одного із засобів досягнення добробуту.

Дорогі вчителі! Реєструйтеся на вебінар Лариси Ціпов’яз «Ігри як засіб активізації інтелектуальної діяльності учнів на уроці. 10 секретів, як грати методично грамотно» за посиланням
https://etutorium.com/auth/register.html…
Вебінар відбудеться 28 лютого о 19.00
На вебінарі ви дізнаєтесь:
• як можна адаптувати класичні інтелектуальні ігри, щоб на уроці було весло і пізнавально;
• як грати з учнями, проте не перетворити урок на гру;
• як провести цікавий позакласний інтелектуальний захід, поєднавши літературу з іншими галузями знань.

Окрім того:
• попрактикуєтеся у створенні нетрадиційних питань.

Отримаєте подарунки:
– ігрові блоки
– цікаві лайф-хаки для роботи з біографіями письменників та творами, які вивчаються у лютому й березні:
• Льюїс Керролл «Аліса у Країні чудес»;
• детективні твори;
• наукова фантастика (Р. Бредбері, Р. Шеклі);
• М. Сервантес
• М. Гоголь;
• «Нова драма» (Б. Шоу, Г. Ібсен).

previous arrow
next arrow
Slider

19 лютого 2020 р. в Міністерстві освіти і науки України відбулося експертне обговорення мовно-літературної галузі в межах проєкту Державного стандарту базової середньої освіти (2020). Захід був організований Директоратом стратегічного планування та європейської інтеграції МОН України. На ньому були присутні представники МОН України, Національної академії педагогічних наук України, Інституту модернізації змісту освіти, Українського центру якості освіти, науковці, вчителі, методисти з різних регіонів України.

Відкрив засідання Роман Шиян, заступник директора Українського інституту розвитку освіти, представник Команди підтримки реформ МОН, співголова проєкту. Він висвітлив основні підходи щодо створення нового Державного стандарту базової середньої освіти, зокрема мовно-літературної галузі:
1) у Державному стандарті не будуть представлені предмети та предметні компетентності, головне – це формування ключових компетентностей засобами певної галузі;
2) Державний стандарт буде реалізований і конкретизований у типових освітніх програмах та модельних програмах, які будуть розроблені на конкурсній основі;
3) школи будуть обирати типові освітні програми й модельні програми;
4) варіанти типових освітніх програм (інтегрованих курсів) для вибору шкіл у межах мовно-літературної галузі будуть орієнтовно такі:
  а) українська література, зарубіжна література, українська мова (інтегрований курс);
  б) українська мова та літератури (інтегрований курс);
  в) language and arts (мова і види мистецтва) (інтегрований курс);
  г) інші, які запропонують авторські колективи;
5) школи будуть мати академічну свободу не тільки у виборі програм, а й навчального забезпечення галузі.

Представники робочої групи Андрій Панченков та Ірина Старагіна розповіли про структурні компоненти мовно-літературної галузі: мета, «ядро» знань, компетентнісний потенціал, вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти.

Науковці й представники педагогічної спільноти висловили роздуми, зауваження й пропозиції щодо проєкту. Завідувач відділу навчання української мови та літератури НАПН Ніна Голуб зауважила на необхідності посилення українського змісту важливого державного документа; уточненні формулювань мети й компетентностей; увиразненні ролі художньої літератури й читацької діяльності в галузі. Завідувач кафедри світової літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка Ольга Ніколенко запропонувала більше збалансувати мовний і літературний складники галузі (бо в проєкті простежується значна перевага мовного складника); розширити «ядро знань» за рахунок художньої літератури (української та зарубіжної); уточнити компетентності й вимоги в аспекті літературного компонента; надати ЗСО свободу у виборі інтегрованих та неінтегрованих предметів для навчання; не підміняти поняття «українська література» і «зарубіжна література» термінами «оригінальна література», «перекладна література». Проректор із наукової роботи та розвитку Херсонського державного університету Сергій Омельчук підкреслив необхідність коригування мети галузі та структури компетентностей, доповнення знаннєвого й ціннісного компонентів. Головний науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури НАПН Олена Горошкіна висловила зауваження й побажання щодо уточнення мовного складника та мовленнєвої діяльності в проєкті. Старший науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури НАПН Таміла Яценко наголосила на тому, що в пропонованому проєкті мовно-літературної галузі 90 % – мови й лише 10 % – літератури, тому варто повернути художню літературу в проєкт Державного стандарту базової середньої освіти, збільшити її вагу у вихованні молоді.

Розробники мовно-літературної галузі звернулися до учасників експертного обговорення із проханням надати конструктивні пропозиції до тексту проєкту, який буде винесено на громадське обговорення на початку березня 2020 р. За словами Романа Шияна, після громадського обговорення й уточнення новий Державний стандарт базової середньої освіти буде затверджений Кабінетом Міністрів України (орієнтовно до 1 червня 2020 р.).

Із текстом мовно-літературної галузі в межах проєкту Державного стандарту базової середньої освіти, який обговорювали в МОН 19 лютого 2020 р., можна ознайомитися за посиланням:

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Проф. Ольга Ніколенко, проф. Олена Ісаєва, проф. Жанна Клименко підготували поправки до тексту мовно-літературної галузі в межах проєкту Державного стандарту базової середньої освіти, які будуть направлені до робочої групи з метою підготовки документа до громадського обговорення. Ці поправки читайте незабаром на нашому сайті.

previous arrow
next arrow
Slider

19 лютого 2020 р. в Міністерстві освіти і науки України відбулося експертне обговорення мовно-літературної галузі в межах проєкту Державного стандарту базової середньої освіти (2020). Захід був організований Директоратом стратегічного планування та європейської інтеграції МОН України. На ньому були присутні представники МОН України, Національної академії педагогічних наук України, Інституту модернізації змісту освіти, Українського центру якості освіти, науковці, вчителі, методисти з різних регіонів України.

Відкрив засідання Роман Шиян, заступник директора Українського інституту розвитку освіти, представник Команди підтримки реформ МОН, співголова проєкту. Він висвітлив основні підходи щодо створення нового Державного стандарту базової середньої освіти, зокрема мовно-літературної галузі:
1) у Державному стандарті не будуть представлені предмети та предметні компетентності, головне – це формування ключових компетентностей засобами певної галузі;
2) Державний стандарт буде реалізований і конкретизований у типових освітніх програмах та модельних програмах, які будуть розроблені на конкурсній основі;
3) школи будуть обирати типові освітні програми й модельні програми;
4) варіанти типових освітніх програм (інтегрованних курсів) для вибору шкіл у межах мовно-літературної галузі будуть орієнтовно такі:
  а) українська література, зарубіжна література, українська мова (інтегрованний курс);
  б) українська мова та літератури (інтегрованний курс);
  в) language and arts (мова і види мистецтва) (інтегрованний курс);
  г) інші, які запропонують авторські колективи;
5) школи будуть мати академічну свободу не тільки у виборі програм, а й навчального забезпечення галузі.

Представники робочої групи Андрій Панченков та Ірина Старагіна розповіли про структурні компоненти мовно-літературної галузі: мета, «ядро» знань, компетентнісний потенціал, вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти.

Науковці й представники педагогічної спільноти висловили роздуми, зауваження й пропозиції щодо проєкту. Завідувач відділу навчання української мови та літератури НАПН Ніна Голуб зауважила на необхідності посилення українського змісту важливого державного документа; уточненні формулювань мети й компетентностей; увиразненні ролі художньої літератури й читацької діяльності в галузі. Завідувач кафедри світової літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка Ольга Ніколенко запропонувала більше збалансувати мовний і літературний складники галузі (бо в проєкті простежується значна перевага мовного складника); розширити «ядро знань» за рахунок художньої літератури (української та зарубіжної); уточнити компетентності й вимоги в аспекті літературного компонента; надати ЗСО свободу у виборі інтегрованих та неінтегрованих предметів для навчання; не підміняти поняття «українська література» і «зарубіжна література» термінами «оригінальна література», «перекладна література». Проректор із наукової роботи та розвитку Херсонського державного університету Сергій Омельчук підкреслив необхідність коригування мети галузі та структури компетентностей, доповнення знаннєвого й ціннісного компонентів. Головний науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури НАПН Олена Горошкіна висловила зауваження й побажання щодо уточнення мовного складника та мовленнєвої діяльності в проєкті. Старший науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури НАПН Таміла Яценко наголосила на тому, що в пропонованому проєкті мовно-літературної галузі 90 % – мови й лише 10 % – літератури, тому варто повернути художню літературу в проєкт Державного стандарту базової середньої освіти, збільшити її вагу у вихованні молоді.

Розробники мовно-літературної галузі звернулися до учасників експертного обговорення із проханням надати конструктивні пропозиції до тексту проєкту, який буде винесено на громадське обговорення на початку березня 2020 р. За словами Романа Шияна, після громадського обговорення й уточнення новий Державний стандарт базової середньої освіти буде затверджений Кабінетом Міністрів України (орієнтовно до 1 червня 2020 р.).

Із текстом мовно-літературної галузі в межах проєкту Державного стандарту базової середньої освіти, який обговорювали в МОН 19 лютого 2020 р., можна ознайомитися за посиланням:

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Проф. Ольга Ніколенко, проф. Олена Ісаєва, проф. Жанна Клименко підготували поправки до тексту мовно-літературної галузі в межах проєкту Державного стандарту базової середньої освіти, які будуть направлені до робочої групи з метою підготовки документа до громадського обговорення. Ці поправки читайте незабаром на нашому сайті.

previous arrow
next arrow
Slider

19 лютого 2020 р. в Міністерстві освіти і науки України відбулося експертне обговорення мовно-літературної галузі в межах проєкту Державного стандарту базової середньої освіти (2020). Захід був організований Директоратом стратегічного планування та європейської інтеграції МОН України. На ньому були присутні представники МОН України, Національної академії педагогічних наук України, Інституту модернізації змісту освіти, Українського центру якості освіти, науковці, вчителі, методисти з різних регіонів України.

Відкрив засідання Роман Шиян, заступник директора Українського інституту розвитку освіти, представник Команди підтримки реформ МОН, співголова проєкту. Він висвітлив основні підходи щодо створення нового Державного стандарту базової середньої освіти, зокрема мовно-літературної галузі:
1) у Державному стандарті не будуть представлені предмети та предметні компетентності, головне – це формування ключових компетентностей засобами певної галузі;
2) Державний стандарт буде реалізований і конкретизований у типових освітніх програмах та модельних програмах, які будуть розроблені на конкурсній основі;
3) школи будуть обирати типові освітні програми й модельні програми;
4) варіанти типових освітніх програм (інтегрованних курсів) для вибору шкіл у межах мовно-літературної галузі будуть орієнтовно такі:
  а) українська література, зарубіжна література, українська мова (інтегрованний курс);
  б) українська мова та літератури ;
  в) language and arts (мова і види мистецтва);
  г) інші, які запропонують авторські колективи;
5) школи будуть мати академічну свободу не тільки у виборі програм, а й навчального забезпечення галузі.

Представники робочої групи Андрій Панченков та Ірина Старагіна розповіли про структурні компоненти мовно-літературної галузі: мета, «ядро» знань, компетентнісний потенціал, вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти.

Науковці й представники педагогічної спільноти висловили роздуми, зауваження й пропозиції щодо проєкту. Завідувач відділу навчання української мови та літератури НАПН Ніна Голуб зауважила на необхідності посилення українського змісту важливого державного документа; уточненні формулювань мети й компетентностей; увиразненні ролі художньої літератури й читацької діяльності в галузі. Завідувач кафедри світової літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка Ольга Ніколенко запропонувала більше збалансувати мовний і літературний складники галузі (бо в проєкті простежується значна перевага мовного складника); розширити «ядро знань» за рахунок художньої літератури (української та зарубіжної); уточнити компетентності й вимоги в аспекті літературного компонента; надати ЗСО свободу у виборі інтегрованих та неінтегрованих предметів для навчання; не підміняти поняття «українська література» і «зарубіжна література» термінами «оригінальна література», «перекладна література». Проректор із наукової роботи та розвитку Херсонського державного університету Сергій Омельчук підкреслив необхідність коригування мети галузі та структури компетентностей, доповнення знаннєвого й ціннісного компонентів. Головний науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури НАПН Олена Горошкіна висловила зауваження й побажання щодо уточнення мовного складника та мовленнєвої діяльності в проєкті. Старший науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури НАПН Таміла Яценко наголосила на тому, що в пропонованому проєкті мовно-літературної галузі 90 % – мови й лише 10 % – літератури, тому варто повернути художню літературу в проєкт Державного стандарту базової середньої освіти, збільшити її вагу у вихованні молоді.

Розробники мовно-літературної галузі звернулися до учасників експертного обговорення із проханням надати конструктивні пропозиції до тексту проєкту, який буде винесено на громадське обговорення на початку березня 2020 р. За словами Романа Шияна, після громадського обговорення й уточнення новий Державний стандарт базової середньої освіти буде затверджений Кабінетом Міністрів України (орієнтовно до 1 червня 2020 р.).

Із текстом мовно-літературної галузі в межах проєкту Державного стандарту базової середньої освіти, який обговорювали в МОН 19 лютого 2020 р., можна ознайомитися за посиланням:

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Проф. Ольга Ніколенко, проф. Олена Ісаєва, проф. Жанна Клименко підготували поправки до тексту мовно-літературної галузі в межах проєкту Державного стандарту базової середньої освіти, які будуть направлені до робочої групи з метою підготовки документа до громадського обговорення. Ці поправки читайте незабаром на нашому сайті.

Приходьте 14 лютого о 19.00 на вебінар Людмили Бойко «Формувальне оцінювання в дії (від теорії до практики)»!
Реєструйтеся за посиланням:
https://etutorium.com/auth/register.html…
Вчити чи оцінювати? Як мотивація (внутрішня чи зовнішня) впливає на якість освіти? Оцінювання ЗА навчання чи оцінювання ДЛЯ навчання? Що обираємо – формувальне оцінювання для успішного розвитку чи репродуктивне відтворення задля результату ЗНО?
Щоб дати відповіді на всі ці питання наша ведуча навчалася за програмою підтримки освітніх реформ в Україні «Демократична школа», відвідувала курси у Національному інституті «Львівська політехніка» та багато часу віддала самоосвіті. 9 місяців пошуку! Були задіяні наукові джерела, соціологічні дослідження, факти і судження про формувальне оцінювання, практика і власні висновки. Приходьте! Буде цікаво та корисно!

Розпродаж журналів «ЗЛ» до cвята весни.

Встигніть придбати 12 номерів 2019 року (pdf формат) зі знижкою 60% всього за 179 грн!
У ПОДАРУНОК ви отримаєте журнал № 1 та № 2, 2020. Ваша економія 300 грн! 

Акція діє до 13 березня. 
Як придбати? Це дуже просто! Заповніть свої дані у поданих нижче графах. Після цього на Вашу електронну пошту надійде рахунок!

Увага! Повідомте нас, будь ласка, про здійснення оплати, щоб ми знали від кого саме надійшли кошти. 
Це важливо для отримання Вами замовлення! Повідомити можна на ел. адресу antrosvit@ukr.net або за телефоном 050 93 717 78 (є також вайбер). 
Журнали надсилаємо на вашу електронну адресу у форматі PDF.

Придбайте 3 відеозаписи вебінарів на ваш вибір зі знижкою 50% УСЬОГО за 149 грн та отримайте сертифікати про участь. Ваша економія 150 грн! Поспішайте! Акція діє до 17 лютого!

Як придбати? Це дуже просто! Оберіть вебінари зі списку та заповніть свої дані у поданих нижче графах. Після цього на Вашу електронну пошту надійде рахунок! Якщо ви не бачите листа з рахунком, перегляньте, будь ласка, папку СПАМ.

Увага! Повідомте нас, будь ласка, про здійснення оплати, щоб ми знали від кого саме надійшли кошти.
Це важливо для отримання Вами замовлення! Повідомити можна на ел. адресу antrosvit@ukr.net або за телефоном 050 93 717 78 (є також вайбер)

Список вебінарів

№ 1. Розвиток читацьких компетенцій засобами навчального діалогу. Основні науково-теоретичні підходи й техніки методики навчального діалогу (ведуча О. Гузь)
№ 2. Створення комфортного шляху дослідження потоку свідомості головного героя в морально-психологічному есе «Джакомо Джойс» Джеймса Джойса (ведуча О. Гузь)
№ 3. Особливості методики вивчення великих жанрових форм за шкільною програмою із зарубіжної та української літератури (О. Гузь)
№ 4. Шляхи вивчення великих жанрових форм у 10-11 класах за новою Програмою (2017 року) із зарубіжної та української літератури (ведуча О. Гузь)
№ 5. Як організувати навчання відповідно до психофізіологічних особливостей учнів (ведуча І. Хроменко)
№ 6. Звукопис та колористика як складові лінгвостилістичного аналізу ліричного твору (на прикладі поезії українських та зарубіжних митців) (ведуча І. Горобченко)
№ 7. Автостопом по новаціях. Прикладний довідник програм та додатків для вчительства (ведуча О. Горобченко)
№ 8. Особливості вивчення творів М. Булгакова («Собаче серце» та «Майстер і Маргарита») (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків до вивчення творів М. Булгакова) (ведуча О. Гузь)
№ 9. Використання сучасних європейських технологій у вивченні зарубіжної літератури: Storytelling (ведуча О. Ніколенко)
№ 10. Minecraft як засіб підготовки до ЗНО (ведуча Л. Бойко)
№ 11. Політ думок на крилах душі (мотив польоту і крил у творчості письменників від античності до сучасності) (ведуча І. Горобченко)
№ 12. Потримати Чеширського кота на руках. Використовуємо технології VR та AR у школі (ведуча О. Горобченко)
№ 13. «Секрети успіху класного керівника від Ольги Гузь» (з досвіду виховної роботи та проведення свят Останнього дзвоника й Випускного вечора) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: позакласні заходи та сценарій випускного балу) (ведуча О. Гузь)
№ 14. STEM-освіта на уроках літератури: особливості впровадження (ведуча С. Дячок)
№ 15. Нова програма для 10 класу: сучасна література в юнацькому читанні (ведуча В. Туряниця)
№ 16. Покоління цифрових джунглів. Особливий підхід до особливих дітей (ведуча О. Горобченко)
№ 17. «Стратегії вивчення сучасної зарубіжної літератури. 5-9 класи» (за новою програмою) (ведуча О. Гузь)
№ 18. Таємниці щасливого учителя і успішного учня (ведуча І. Горобченко)
№ 19. Японська література в школах України (ведуча О. Ніколенко)
№ 20. Міфічні істоти і де їх шукати: древній міф у шкільній програмі та художній літературі (ведуча І. Горобченко)
№ 21. Таємниці гротеску: Гофман – Гоголь – Булгаков (ведуча О. Ніколенко)
№ 22. Практичне втілення принципів концентричності й алюзивності при вивченні творів зарубіжної літератури в 10 класі (Гомер, Данте, Шекспір) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків за творами Гомера, Данте й Шекспіра та електронні додатки до вивчення цих творів.)
№ 23. Геокешинг на уроках зарубіжної літератури. Подорож світами Данте Аліг’єрі і Дена Брауна (ведуча І. Горобченко)
№ 24. Освітні тренди на уроці зарубіжної літератури? Легко! Зручно! Ефективно! (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: авторська методична розробка – робочий зошит із зарубіжної літератури для 7 класу (із використанням хмаринок тегів, QR-кодів, інтелект-карт, мемів, анаграм та інших цікавинок)
№ 25. Використання ігрових форм роботи на уроках зарубіжної літератури (ведучий О. Каєнко)
№ 26. Google сервіси для вчителювання та повсякденних задач (ведуча О. Горобченко)
№ 27. Формування читацьких інтересів за допомогою хмарних технологій. Буктрейлер – сучасна форма реклами книг (ведучі Н. Немировська та С.Каляфіцький) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: тести з української мови та літератури)
№ 28. Особливості вивчення поезії в школі (на прикладі творчості Шарля Бодлера, Поля Верлена, Артюра Рембо та Йости Тумаса Транстремера) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та мультимедійний супровід з вивчення творів цих поетів.)
№ 29. HAMLET: Shakespeare&Андрухович (ведуча О. Орлова)
№ 30. Барви слова у єднанні з акустикою живопису як інструмент всебічного розвитку особистості (ведуча Л. Сич)
№ 31. Урок у стилі МАРШМЕЛОУ (ведуча Л. Бойко)
№ 32. Міфічні істоти. Частина ІІ. Чоловіча магія, література і карти Таро (ведуча І. Горобченко)
№ 33. Командні інтелектуальні ігри як перспективна складова освітнього простору (ведучий О. Каєнко)
№ 34. Методичні ключі до вивчення драматургії у школі (8-11 класи) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки до вивчення драматичних творів; електронний супровід до проведення уроків; відеотека екранізацій шедеврів світової драматургії.)
№ 35. Розслідування таємниць жанру детективу ведуть учні: де ж учитель? (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та електронний супровід)
№ 36. Паралелі та меридіани літературного глобуса: елементи компаративного аналізу на уроках літератури (ведуча В. Туряниця) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: зручна узагальнена таблиця творів письменників різних літератур для порівняльного аналізу та конспекти уроків)
№ 37. Колір попелу: війна, спогад і біль (ведучий Б. Стороха)
№ 38. Мумітролінг та трохи тролінгу – лайфхаки для ефективного уроку (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: довідкові матеріали) (ведуча Л. Ціпов’яз)
№ 39. Менеджмент в освіті, або Як вбити двох зайців (ведуча С. Дячок) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: план виховної роботи на рік; календарно-тематичне планування редагування Вікіпедії; портфоліо класного керівника; зразки протоколів та конспекти засідань Ради школи, педагогічної ради, батьківського комітету, Ради профілактики правопорушень, Піклувальної ради, методичних об’єднань класних керівників та учителів-філологів; шаблони/зразки наказів)
№ 40. 10 методичних родзинок для цікавого уроку ЗЛ (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: картки та презентації для вивчення біографії автора твору; картки для аналізу художнього твору; картки для роботи з текстом; мудрі цитати із книг; шаблони ФБ-профілів літературних героїв та авторів творі)
№ 41. 5 наукових, 5 методичних і 5 практичних секретів вивчення творів постмодернізму в школі (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: понад 100 розробок уроків для 5-11 класів)
№ 42. Нові імена в шкільній програмі для 11 класу (ведуча Л. Юлдашева)
№ 43. Піди туди, не знаю куди. Принеси те, не знаю яке АБО Як написати зв’язне висловлення на 20 балів (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: додаткові матеріали) (ведуча Л. Бойко)
№ 44. Практичний кейс: сучасні освітні інструменти в роботі вчителя із учнями покоління Z (ведуча Н. Немировська) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: презентація «Мовознавча гра-квест «Прислівник» та корисні слайди)
№ 45. Ігрові методи як ефективні методичні родзинки сучасного уроку (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: збірка ігрових вправ для уроків ЗЛ; літературні пазли для 8-9 класів; шаблони ігор, за якими ви створите власні; 2 сценарії валеохвилинок; матеріали для організації театрального гуртка в школі.)
№ 46. Як це працює: 10 дієвих ключів до аналізу та інтерпретації новинок у програмі (ведуча Л. Ціпов’яз) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: матеріали до вивчення притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон» Р. Баха і творів П. Маара «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань»), сценарії інтелектуальних ігор для 5-11 класів, позакласних заходів.) (ведуча Лариса Ціпов’яз)
№ 47. “Краса, сильніша за життя”. Кавабата Ясунарі “Тисячокрилий журавель” (ведучий Б. Стороха)
№ 48. Як зробити вивчення творів доби Просвітництва зрозумілим і комфортним? («Мандри Лемюеля Гуллівера» Джонатана Свіфта (9 клас) та «Фауст» Йоганна Вольфганга Гете (11 клас) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків) (ведуча О. Гузь)
№ 49. ІМПРЕСІОНІЗМ у зарубіжній літературі та в інших видах мистецтва (ведуча О. Ніколенко)
№ 50. Гра тіней доби Античності на уроці ЗЛ або як не втратити читача (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: матеріали до вивчення теми “Античність”)
№ 51. Жанр антиутопії у старшій школі: вивчаємо вперше (ведуча В. Туряниця)
№ 52. Шкільна література: прочитати (не)можливо (ведуча Л. Сакович)
№53. Прогресивні стратегії й практичні поради: інтелектуально-методичне перезавантаження сучасного вчителя-словесника. Частина 1 (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків) (ведуча О. Гузь)
№ 54. Тіні доби Античності на сучасному уроці вивчення римської літератури (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: роздаткові матеріали для уроків: шаблони ФБ-сторінок, літературні пазли, кроссенс, картки для аналізу римської поезії.) (ведуча Л. Сич)
№ 55. Нове в програмі з української літератури: шукаємо п’ятий кут. Спроба перша: Іван Франко “Захар Беркут” (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: конспекти, інтерактивні вправи, енерджайзери, комікси, пазл, авторський буктрейлер, які ви можете використати на уроці.) (ведуча Л. Бойко)
№ 56. 15 практичних порад як розкрити таємниці символів і працювати з ними у 5-9 класах (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: зразки нових завдань, які поглиблять знання учнів і будуть цікавими для виконання) (ведуча Л. Ціпов’яз)
№ 57. Практичний кейс: використання на уроках української літератури інтермедіальної компаративістики – різноаспектне мистецьке поєднання в одному творі (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: гра “Доміно” та роздаткові матеріали) (ведуча Н. Немировська)
№ 58. Сторітелінгові технології й техніки в уроці-діалозі (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: мультимедійний супровід, роздаткові матеріали, розробки уроків. Обсяг подарунка 2 Гб) (ведуча О. Гузь)
№ 59. У пошуках пригод. Використання квест-технології в школі (ведуча Л. Сакович)
№ 60. Як грати на уроках з користю: 10 методичних знахідок (ведуча Л. Ціпов’яз) + подарунок збірка ігор
№ 61. Нове в програмі ЗНО з української мови і літератури: шукаємо п’ятий кут. Спроба друга: Ольга Кобилянська «Valse melancolique» (ведуча Л. Бойко)
№ 62. Практичний кейс: використання флешкарток та карток пам’яті для підвищення якості процесу навчання (ведуча Н. Немировська) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ
№ 63. Сім секретів вивчення новелістики за шкільною програмою (6-11 класи) (ведуча О. Гузь) (+ ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та електронний супровід до вивчення новел загальним обсягом понад 4 гб)

Придбайте 3 відеозаписи вебінарів на ваш вибір зі знижкою 60% УСЬОГО за 109 грн та отримайте сертифікати про участь. Ваша економія 200 грн! Поспішайте! Акція триває до 4 листопада!

Як придбати? Це дуже просто! Оберіть вебінари зі списку та заповніть свої дані у поданих нижче графах. Після цього на Вашу електронну пошту надійде рахунок! Якщо ви не бачите листа з рахунком, перегляньте, будь ласка, папку СПАМ.

Увага! Повідомте нас, будь ласка, про здійснення оплати, щоб ми знали від кого саме надійшли кошти.
Це важливо для отримання Вами замовлення! Повідомити можна на ел. адресу antrosvit@ukr.net або за телефоном 050 93 717 78 (є також вайбер)

Список вебінарів

№ 1. Розвиток читацьких компетенцій засобами навчального діалогу. Основні науково-теоретичні підходи й техніки методики навчального діалогу (ведуча О. Гузь)
№ 2. Створення комфортного шляху дослідження потоку свідомості головного героя в морально-психологічному есе «Джакомо Джойс» Джеймса Джойса (ведуча О. Гузь)
№ 3. Особливості методики вивчення великих жанрових форм за шкільною програмою із зарубіжної та української літератури (О. Гузь)
№ 4. Шляхи вивчення великих жанрових форм у 10-11 класах за новою Програмою (2017 року) із зарубіжної та української літератури (ведуча О. Гузь)
№ 5. Як організувати навчання відповідно до психофізіологічних особливостей учнів (ведуча І. Хроменко)
№ 6. Звукопис та колористика як складові лінгвостилістичного аналізу ліричного твору (на прикладі поезії українських та зарубіжних митців) (ведуча І. Горобченко)
№ 7. Автостопом по новаціях. Прикладний довідник програм та додатків для вчительства (ведуча О. Горобченко)
№ 8. Особливості вивчення творів М. Булгакова («Собаче серце» та «Майстер і Маргарита») (ведуча О. Гузь)
№ 9. Використання сучасних європейських технологій у вивченні зарубіжної літератури: Storytelling (ведуча О. Ніколенко)
№ 10. Minecraft як засіб підготовки до ЗНО (ведуча Л. Бойко)
№ 11. Політ думок на крилах душі (мотив польоту і крил у творчості письменників від античності до сучасності) (ведуча І. Горобченко)
№ 12. Потримати Чеширського кота на руках. Використовуємо технології VR та AR у школі (ведуча О. Горобченко)
№ 13. «Секрети успіху класного керівника від Ольги Гузь» (з досвіду виховної роботи та проведення свят Останнього дзвоника й Випускного вечора) (ведуча О. Гузь)
№ 14. STEM-освіта на уроках літератури: особливості впровадження (ведуча С. Дячок)
№ 15. Нова програма для 10 класу: сучасна література в юнацькому читанні (ведуча В. Туряниця)
№ 16. Покоління цифрових джунглів. Особливий підхід до особливих дітей (ведуча О. Горобченко)
№ 17. «Стратегії вивчення сучасної зарубіжної літератури. 5-9 класи» (за новою програмою) (ведуча О. Гузь)
№ 18. Таємниці щасливого учителя і успішного учня (ведуча І. Горобченко)
№ 19. Японська література в школах України (ведуча О. Ніколенко)
№ 20. Міфічні істоти і де їх шукати: древній міф у шкільній програмі та художній літературі (ведуча І. Горобченко)
№ 21. Таємниці гротеску: Гофман – Гоголь – Булгаков (ведуча О. Ніколенко)
№ 22. Практичне втілення принципів концентричності й алюзивності при вивченні творів зарубіжної літератури в 10 класі (Гомер, Данте, Шекспір) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків за творами Гомера, Данте й Шекспіра та електронні додатки до вивчення цих творів.)
№ 23. Геокешинг на уроках зарубіжної літератури. Подорож світами Данте Аліг’єрі і Дена Брауна (ведуча І. Горобченко)
№ 24. Освітні тренди на уроці зарубіжної літератури? Легко! Зручно! Ефективно! (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: авторська методична розробка – робочий зошит із зарубіжної літератури для 7 класу (із використанням хмаринок тегів, QR-кодів, інтелект-карт, мемів, анаграм та інших цікавинок)
№ 25. Використання ігрових форм роботи на уроках зарубіжної літератури (ведучий О. Каєнко)
№ 26. Google сервіси для вчителювання та повсякденних задач (ведуча О. Горобченко)
№ 27. Формування читацьких інтересів за допомогою хмарних технологій. Буктрейлер – сучасна форма реклами книг (ведучі Н. Немировська та С.Каляфіцький) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: тести з української мови та літератури)
№ 28. Особливості вивчення поезії в школі (на прикладі творчості Шарля Бодлера, Поля Верлена, Артюра Рембо та Йости Тумаса Транстремера) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та мультимедійний супровід з вивчення творів цих поетів.)
№ 29. HAMLET: Shakespeare&Андрухович (ведуча О. Орлова)
№ 30. Барви слова у єднанні з акустикою живопису як інструмент всебічного розвитку особистості (ведуча Л. Сич)
№ 31. Урок у стилі МАРШМЕЛОУ (ведуча Л. Бойко)
№ 32. Міфічні істоти. Частина ІІ. Чоловіча магія, література і карти Таро (ведуча І. Горобченко)
№ 33. Командні інтелектуальні ігри як перспективна складова освітнього простору (ведучий О. Каєнко)
№ 34. Методичні ключі до вивчення драматургії у школі (8-11 класи) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки до вивчення драматичних творів; електронний супровід до проведення уроків; відеотека екранізацій шедеврів світової драматургії.)
№ 35. Розслідування таємниць жанру детективу ведуть учні: де ж учитель? (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та електронний супровід)
№ 36. Паралелі та меридіани літературного глобуса: елементи компаративного аналізу на уроках літератури (ведуча В. Туряниця) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: зручна узагальнена таблиця творів письменників різних літератур для порівняльного аналізу та конспекти уроків)
№ 37. Колір попелу: війна, спогад і біль (ведучий Б. Стороха)
№ 38. Мумітролінг та трохи тролінгу – лайфхаки для ефективного уроку (ведуча Л. Ціпов’яз)
№ 39. Менеджмент в освіті, або Як вбити двох зайців (ведуча С. Дячок) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: план виховної роботи на рік; календарно-тематичне планування редагування Вікіпедії; портфоліо класного керівника; зразки протоколів та конспекти засідань Ради школи, педагогічної ради, батьківського комітету, Ради профілактики правопорушень, Піклувальної ради, методичних об’єднань класних керівників та учителів-філологів; шаблони/зразки наказів)
№ 40. 10 методичних родзинок для цікавого уроку ЗЛ (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: картки та презентації для вивчення біографії автора твору; картки для аналізу художнього твору; картки для роботи з текстом; мудрі цитати із книг; шаблони ФБ-профілів літературних героїв та авторів творі)
№ 41. 5 наукових, 5 методичних і 5 практичних секретів вивчення творів постмодернізму в школі (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: понад 100 розробок уроків для 5-11 класів)
№ 42. Нові імена в шкільній програмі для 11 класу (ведуча Л. Юлдашева)
№ 43. Піди туди, не знаю куди. Принеси те, не знаю яке АБО Як написати зв’язне висловлення на 20 балів (ведуча Л. Бойко)
№ 44. Практичний кейс: сучасні освітні інструменти в роботі вчителя із учнями покоління Z (ведуча Н. Немировська) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: презентація «Мовознавча гра-квест «Прислівник» + корисні слайди)
№ 45. Ігрові методи як ефективні методичні родзинки сучасного уроку (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: збірка ігрових вправ для уроків ЗЛ; літературні пазли для 8-9 класів; шаблони ігор, за якими ви створите власні; 2 сценарії валеохвилинок; матеріали для організації театрального гуртка в школі.)
№ 46. Як це працює: 10 дієвих ключів до аналізу та інтерпретації новинок у програмі (ведуча Л. Ціпов’яз) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: матеріали до вивчення притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон» Р. Баха і творів П. Маара «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань»), сценарії інтелектуальних ігор для 5-11 класів, позакласних заходів.) (ведуча Лариса Ціпов’яз)
№ 47. “Краса, сильніша за життя”. Кавабата Ясунарі “Тисячокрилий журавель” (ведучий Б. Стороха)
№ 48. Як зробити вивчення творів доби Просвітництва зрозумілим і комфортним? («Мандри Лемюеля Гуллівера» Джонатана Свіфта (9 клас) та «Фауст» Йоганна Вольфганга Гете (11 клас) (ведуча О. Гузь)
№ 49. ІМПРЕСІОНІЗМ у зарубіжній літературі та в інших видах мистецтва (ведуча О. Ніколенко)
№ 50. Гра тіней доби Античності на уроці ЗЛ або як не втратити читача (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: матеріали до вивчення теми “Античність”)
№ 51. Жанр антиутопії у старшій школі: вивчаємо вперше (ведуча В. Туряниця)
№ 52. Шкільна література: прочитати (не)можливо (ведуча Л. Сакович)
№ 53. Прогресивні стратегії й практичні поради: інтелектуально-методичне перезавантаження сучасного вчителя-словесника. Частина 1 (ведуча О. Гузь)
№ 54. Тіні доби Античності на сучасному уроці вивчення римської літератури (ведуча Л. Сич)
№ 55. Нове в програмі з української літератури: шукаємо п’ятий кут. Спроба перша: Іван Франко “Захар Беркут” (ведуча Л. Бойко)

Педагогічна хроніка
Міжрегіональний круглий стіл «Зарубіжна література в Новій українській школі» за участі авторського колективу під керівництвом професора Ольги Ніколенко. . . .4

На допомогу вчителю
Дарія Лукьяненко, Анастасія Кузнєцова. Мовний код педагога XXI століття. . . .5

Учитель – учителеві
Єва Денисенко. Інтермедіальний дискурс: література і кінематограф (5 клас). . . .8
Ірина Ткач. Уроки літератури як інтермедіальні студії. . . .10
Софія Корнійчук. Фрагмент науково-дослідницької роботи члена МАН. . . .15

11-й клас – на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 11 класу. Уроки№ 16-17, 25-28. . . .16

Фахові проблеми
Анна-Марія Богосвятська. Волл-пейперські технології, або сучасні стіннівки з літератури. . . .34

Творча майстерня учителів ЗЛ «Навчаючи учусь»
До уроків вивчення поезії доби Просвітництва у 9 класі: Й.Гете «Вільшаний король», «Травнева пісня», «Прометей» та Ф.Шиллер «До радості». . . .38

Розумні та кмітливі
Лариса Ціпов’яз. Інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?» на уроці та в позаурочний час. . . .42

Конкурс «Моя ТОП-тема уроку зарубіжної літератури»
Ірина Мосійчук. Твір Л.Уліцької «Паперова перемога» Урок позакласного читання. . . .48
Світлана Бойко. Вивчаємо роман Вальтера Скотта «Айвенго». Інтегрований урок: зарубіжна література і музичне мистецтво. . . .52
Оксана Кудінова. Образ Хлєстакова та його динаміка за п’єсою М.В.Гоголя «Ревізор». . . .54
Марина Ільяшенко. «Кожен з нас має багато майбутніх. Ми обираємо лише одне». Урок за оповіданням Милорада Павича «Скляний равлик» 11 клас. . . .56

Натхнення до уроків шукаємо в мандрівках
Леся Сич. Подорожуйте, бо мандри змінюють людей! . . . .66

Придбайте 5 відеозаписів вебінарів на ваш вибір зі знижкою 60% УСЬОГО за 199 грн та отримайте сертифікати про участь. Ваша економія 300 грн! Поспішайте! Акція триває до 14 жовтня!

Як придбати? Це дуже просто! Оберіть вебінари зі списку та заповніть свої дані у поданих нижче графах. Після цього на Вашу електронну пошту надійде рахунок! Якщо ви не бачите листа з рахунком, перегляньте, будь ласка, папку СПАМ.

Увага! Повідомте нас, будь ласка, про здійснення оплати, щоб ми знали від кого саме надійшли кошти.
Це важливо для отримання Вами замовлення! Повідомити можна на ел. адресу antrosvit@ukr.net або за телефоном 050 93 717 78 (є також вайбер)

Список вебінарів

№ 1. Розвиток читацьких компетенцій засобами навчального діалогу. Основні науково-теоретичні підходи й техніки методики навчального діалогу (ведуча О. Гузь)
№ 2. Створення комфортного шляху дослідження потоку свідомості головного героя в морально-психологічному есе «Джакомо Джойс» Джеймса Джойса (ведуча О. Гузь)
№ 3. Особливості методики вивчення великих жанрових форм за шкільною програмою із зарубіжної та української літератури (О. Гузь)
№ 4. Шляхи вивчення великих жанрових форм у 10-11 класах за новою Програмою (2017 року) із зарубіжної та української літератури (ведуча О. Гузь)
№ 5. Як організувати навчання відповідно до психофізіологічних особливостей учнів (ведуча І. Хроменко)
№ 6. Звукопис та колористика як складові лінгвостилістичного аналізу ліричного твору (на прикладі поезії українських та зарубіжних митців) (ведуча І. Горобченко)
№ 7. Автостопом по новаціях. Прикладний довідник програм та додатків для вчительства (ведуча О. Горобченко)
№ 8. Особливості вивчення творів М. Булгакова («Собаче серце» та «Майстер і Маргарита») (ведуча О. Гузь)
№ 9. Використання сучасних європейських технологій у вивченні зарубіжної літератури: Storytelling (ведуча О. Ніколенко)
№ 10. Minecraft як засіб підготовки до ЗНО (ведуча Л. Бойко)
№ 11. Політ думок на крилах душі (мотив польоту і крил у творчості письменників від античності до сучасності) (ведуча І. Горобченко)
№ 12. Потримати Чеширського кота на руках. Використовуємо технології VR та AR у школі (ведуча О. Горобченко)
№ 13. «Секрети успіху класного керівника від Ольги Гузь» (з досвіду виховної роботи та проведення свят Останнього дзвоника й Випускного вечора) (ведуча О. Гузь)
№ 14. STEM-освіта на уроках літератури: особливості впровадження (ведуча С. Дячок)
№ 15. Нова програма для 10 класу: сучасна література в юнацькому читанні (ведуча В. Туряниця)
№ 16. Покоління цифрових джунглів. Особливий підхід до особливих дітей (ведуча О. Горобченко)
№ 17. «Стратегії вивчення сучасної зарубіжної літератури. 5-9 класи» (за новою програмою) (ведуча О. Гузь)
№ 18. Таємниці щасливого учителя і успішного учня (ведуча І. Горобченко)
№ 19. Японська література в школах України (ведуча О. Ніколенко)
№ 20. Міфічні істоти і де їх шукати: древній міф у шкільній програмі та художній літературі (ведуча І. Горобченко)
№ 21. Таємниці гротеску: Гофман – Гоголь – Булгаков (ведуча О. Ніколенко)
№ 22. Практичне втілення принципів концентричності й алюзивності при вивченні творів зарубіжної літератури в 10 класі (Гомер, Данте, Шекспір) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків за творами Гомера, Данте й Шекспіра та електронні додатки до вивчення цих творів.)
№ 23. Геокешинг на уроках зарубіжної літератури. Подорож світами Данте Аліг’єрі і Дена Брауна (ведуча І. Горобченко)
№ 24. Освітні тренди на уроці зарубіжної літератури? Легко! Зручно! Ефективно! (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: авторська методична розробка – робочий зошит із зарубіжної літератури для 7 класу (із використанням хмаринок тегів, QR-кодів, інтелект-карт, мемів, анаграм та інших цікавинок)
№ 25. Використання ігрових форм роботи на уроках зарубіжної літератури (ведучий О. Каєнко)
№ 26. Google сервіси для вчителювання та повсякденних задач (ведуча О. Горобченко)
№ 27. Формування читацьких інтересів за допомогою хмарних технологій. Буктрейлер – сучасна форма реклами книг (ведучі Н. Немировська та С.Каляфіцький) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: тести з української мови та літератури)
№ 28. Особливості вивчення поезії в школі (на прикладі творчості Шарля Бодлера, Поля Верлена, Артюра Рембо та Йости Тумаса Транстремера) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та мультимедійний супровід з вивчення творів цих поетів.)
№ 29. HAMLET: Shakespeare&Андрухович (ведуча О. Орлова)
№ 30. Барви слова у єднанні з акустикою живопису як інструмент всебічного розвитку особистості (ведуча Л. Сич)
№ 31. Урок у стилі МАРШМЕЛОУ (ведуча Л. Бойко)
№ 32. Міфічні істоти. Частина ІІ. Чоловіча магія, література і карти Таро (ведуча І. Горобченко)
№ 33. Командні інтелектуальні ігри як перспективна складова освітнього простору (ведучий О. Каєнко)
№ 34. Методичні ключі до вивчення драматургії у школі (8-11 класи) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки до вивчення драматичних творів; електронний супровід до проведення уроків; відеотека екранізацій шедеврів світової драматургії.)
№ 35. Розслідування таємниць жанру детективу ведуть учні: де ж учитель? (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та електронний супровід)
№ 36. Паралелі та меридіани літературного глобуса: елементи компаративного аналізу на уроках літератури (ведуча В. Туряниця) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: зручна узагальнена таблиця творів письменників різних літератур для порівняльного аналізу та конспекти уроків)
№ 37. Колір попелу: війна, спогад і біль (ведучий Б. Стороха)
№ 38. Мумітролінг та трохи тролінгу – лайфхаки для ефективного уроку (ведуча Л. Ціпов’яз)
№ 39. Менеджмент в освіті, або Як вбити двох зайців (ведуча С. Дячок) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: план виховної роботи на рік; календарно-тематичне планування редагування Вікіпедії; портфоліо класного керівника; зразки протоколів та конспекти засідань Ради школи, педагогічної ради, батьківського комітету, Ради профілактики правопорушень, Піклувальної ради, методичних об’єднань класних керівників та учителів-філологів; шаблони/зразки наказів)
№ 40. 10 методичних родзинок для цікавого уроку ЗЛ (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: картки та презентації для вивчення біографії автора твору; картки для аналізу художнього твору; картки для роботи з текстом; мудрі цитати із книг; шаблони ФБ-профілів літературних героїв та авторів творі)
№ 41. 5 наукових, 5 методичних і 5 практичних секретів вивчення творів постмодернізму в школі (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: понад 100 розробок уроків для 5-11 класів)
№ 42. Нові імена в шкільній програмі для 11 класу (ведуча Л. Юлдашева)
№ 43. Піди туди, не знаю куди. Принеси те, не знаю яке АБО Як написати зв’язне висловлення на 20 балів (ведуча Л. Бойко)
№ 44. Практичний кейс: сучасні освітні інструменти в роботі вчителя із учнями покоління Z (ведуча Н. Немировська) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: презентація «Мовознавча гра-квест «Прислівник» + корисні слайди)
№ 45. Ігрові методи як ефективні методичні родзинки сучасного уроку (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: збірка ігрових вправ для уроків ЗЛ; літературні пазли для 8-9 класів; шаблони ігор, за якими ви створите власні; 2 сценарії валеохвилинок; матеріали для організації театрального гуртка в школі.)
№ 46. Як це працює: 10 дієвих ключів до аналізу та інтерпретації новинок у програмі (ведуча Л. Ціпов’яз) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: матеріали до вивчення притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон» Р. Баха і творів П. Маара «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань»), сценарії інтелектуальних ігор для 5-11 класів, позакласних заходів.) (ведуча Лариса Ціпов’яз)
№ 47. “Краса, сильніша за життя”. Кавабата Ясунарі “Тисячокрилий журавель” (ведучий Б. Стороха)
№ 48. Як зробити вивчення творів доби Просвітництва зрозумілим і комфортним? («Мандри Лемюеля Гуллівера» Джонатана Свіфта (9 клас) та «Фауст» Йоганна Вольфганга Гете (11 клас) (ведуча О. Гузь)
№ 49. ІМПРЕСІОНІЗМ у зарубіжній літературі та в інших видах мистецтва (ведуча О. Ніколенко)
№ 50. Гра тіней доби Античності на уроці ЗЛ або як не втратити читача (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: матеріали до вивчення теми “Античність”)

МІНІСТРУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГАННІ НОВОСАД

Копії:

ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ,

ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРУ УКРАЇНИ,

Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки,

До всіх органів влади України,

професійних і громадських організацій,

ЗМІ та всіх небайдужих

П’ЯТЕ ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ЩОДО ПРОЄКТУ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (2019)

Звертаємо Вашу увагу на НЕПРОФЕСІЙНІСТЬ підготовки і ПОРУШЕННЯ процедури створення та громадського обговорення проєкту Державного стандарту середньої освіти (2019), що викликав обурення освітян, особливо розділ «Мовно-літературна галузь».

  1. На громадське обговорення на сайті МОН з 12.06.2019 по 25.07.2019 р. був виставлений НЕ фахово підготовлений проєкт Державного стандарту середньої освіти, а СКОПІЙОВАНІ фрагменти з Державного стандарту початкової освіти (2018, зі змінами 2019). Такий підхід є грубим порушенням академічної доброчесності та загальних педагогічних принципів будь-якого навчання (науковість, послідовність, системність, спрямованість на розвиток особистості тощо). Розділи «Мовно-літературна галузь» у двох державних стандартах (початкової та середньої освіти) АБСОЛЮТНО ІДЕНТИЧНІ (див. додаток – Порівняльну таблицю 1), що є абсолютно неприпустимим і псевдонауковим, адже мета, зміст і результати навчання у початковій і середніх школах не можуть бути однаковими, оскільки в такому випадку втрачається сам сенс навчання і поступального розвитку в освіті.
  2. Рішенням колегії МОН (протокол № 6/2-2) був схвалений за основу текст Державного стандарту середньої освіти, в якому «Мовно-літературна галузь» є ТОТОЖНОЮ до «Мовно-літературної галузі» в Державному стандарті початкової освіти (2018, зі змінами 2019) (див. додаток – Порівняльну таблицю 2).
  3. Мовно-літературна галузь у проєкті Державного стандарту середньої освіти є найбільш проблемною зоною, оскільки створює підстави для знищення двох важливих світоглядних для української молоді предметів – української літератури і зарубіжної літератури.
  4. Ідея інтеграції мов і літератур, закладена в проєкті Державного стандарту середньої освіти, неодноразово викликала спротив із боку великої кількості науковців, педагогів, широкої громадськості (2010, 2015, 2017, 2019 рр.) і не має належного теоретичного обґрунтування, навчально-методичної бази та експериментальної апробації.
  5. Процедура громадського обговорення проєкту Державного стандарту середньої освіти була формальною. Пропозиції і зауваження педагогів і науковців фактично не враховані, що засвідчує схвалений за основу МОН текст стандарту, зокрема «Мовно-літературна галузь», що абсолютно ідентична з розділом «Мовно-літературна галузь» у Державному стандарті початкової освіти (2018, зі змінами 2019).
  6. Пропонований МОН проєкт Державного стандарту середньої освіти, зокрема «Мовно-літературна галузь», НЕ ПОКРАЩУЄ, А ЗНАЧНО ПОГІРШУЄ стан української освіти, ПЕРЕШКОДЖАЄ доступу молоді до надбань української та зарубіжної літератур, прилученню учнів до читання в школі найкращих книжок світу, а відповідно – звужує гуманітарний простір для формування свідомого покоління громадян демократичної України.

ПРОПОЗИЦІЇ:

  • Визнати проєкт Державного стандарту середньої освіти НЕ готовим до повторного розгляду на колегії МОН і до схвалення Кабінетом Міністрів України.
  • Створити наказом МОН нову групу фахівців для розроблення «Мовно-літературної галузі» в Державному стандарті середньої освіти, включити до неї відомих фахівців у галузі літературознавства, мовознавства, шкільної лінгводидактики й методики викладання літератури.
  • Продовжити процедуру громадського обговорення проєкту Державного стандарту середньої освіти, зокрема «Мовно-літературної галузі» з метою її виправлення та доопрацювання.
  • Оприлюднити доопрацьовану редакцію проєкту Державного стандарту середньої освіти перед повторним розглядом на колегії МОН.
  • Забезпечити збереження важливих світоглядних предметів «українська література» і «зарубіжна література» в Державному стандарті середньої освіти.
  • Дотримуватися принципів відкритості й прозорості у процесі прийняття рішень щодо затвердження остаточного документа Державного стандарту середньої освіти.

 Додаток: Порівняльна таблиця 1, Порівняльна таблиця 2.

Відповідальна особа від педагогічної громадськості – Наталія Рудніцька, учитель української мови та зарубіжної літератури Кам’янець-Подільського закладу середньої освіти № 17 Хмельницької області, учитель-методист, супер-фіналістка (ТОП 10) Національної премії «GLOBAL TEACHER PRIZE UKRAINE» (2018).

27.09.2019 р.

Додаток до П’ятого звернення педагогічної громадськості щодо проєкту Державного стандарту середньої освіти (2019)

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ 1. Проєкт Державного стандарту середньої освіти, ЯКИЙ був на громадському обговоренні з 12.06.2019 по 25.07.2019, і Державний стандарт початкової освіти, затверджений Кабінетом Міністрів України 2018 р. та зі змінами 2019 р.

 

Проєкт Державного стандарту середньої освіти (виставлений на громадське обговорення 3 12.06.2019 по 25.07.2019)

https://mon.gov.ua/ua/news/ministerstvo-osviti-i-nauki-ukrayini-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi-osviti

 

Першоджерела –

Державний стандарт початкової освіти

Постанова Кабінету Міністрів № 87 від 21.02.2018

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF

 

Державний стандарт початкової освіти зі змінами

Постанова Кабінету Міністрів № 688 від 24.07.2019

https://xn--80aagahqwyibe8an.com/kabineta-ministriv-postanovi/postanova-vid-lipnya-2019-688-pro-vnesennya376611.html

12. Мовно-літературна освітня галузь охоплює українську мову, мови відповідних корінних народів і національних меншин, літератури, українська мова та література для корінних народів і національних меншин (для мов Європейського союзу та кримськотатарської мови), іншомовну освіту.

 

12. Мовно-літературна освітня галузь включає українську мову, мови відповідних корінних народів і національних меншин, літератури, українську мову та літературу для корінних народів та національних меншин, іншомовну освіту.

Метою вивчення української мови, мов відповідних корінних народів і національних меншин, літератур, української мови та літератури для корінних народів і національних меншин є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти засобами різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою, мовами відповідних корінних народів і національних меншин для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

 

Метою вивчення української мови та літератури, мов та літератур відповідних корінних народів і національних меншин є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти із застосуванням засобів різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою, мовами відповідних корінних народів і національних меншин для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

 

Здобувач/здобувачка освіти:

взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

 

Здобувач освіти:

взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

 

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду;

 

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення власного досвіду;

 

висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

 

висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

 

досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

 

досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

 

Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задовольняє різні життєві потреби здобувачів освіти.

 

Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти.

 

Здобувач/ здобувачка освіти:

сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;

 

Здобувач освіти:

сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;

 

розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;

 

розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;

 

надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.

 

надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.

 

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ 2. Державний стандарт середньої освіти, який схвалила колегія МОН 29.08.2019 (протокол № 6/2-2), і Державний стандарт початкової освіти, затверджений Кабінетом Міністрів України 2018 р. та зі змінами 2019 р.

Проєкт Державного стандарту середньої освіти (схвалено за основу рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 29.08.2019 протокол № 6/2-2 (з доопрацюванням та повторним розглядом на засіданні колегії)

https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/pro-ministerstvo/doradchi-organi/kolegiya-ministerstva/rishennya-kolegiyi-2019

 

Першоджерела –

Державний стандарт початкової освіти

Постанова Кабінету Міністрів № 87 від 21.02.2018

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF

 

Державний стандарт початкової освіти зі змінами

Постанова Кабінету Міністрів № 688 від 24.07.2019

https://xn--80aagahqwyibe8an.com/kabineta-ministriv-postanovi/postanova-vid-lipnya-2019-688-pro-vnesennya376611.html

11. Метою мовно-літературної освітньої галузі є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти засобами різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою, мовами відповідних корінних народів і національних меншин для духовного, культурного й національного самовираження, користуватися цими мовами в особистому й суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

 

Метою вивчення української мови та літератури, мов та літератур відповідних корінних народів і національних меншин є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості здобувачів освіти із застосуванням засобів різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою, мовами відповідних корінних народів і національних меншин для духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

 

Здобувач/здобувачка освіти:

взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

 

Здобувач освіти:

взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

 

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду;

 

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення власного досвіду;

 

висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

 

досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх;

 

досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

 

сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;

 

сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;

 

розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;

 

розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;

 

надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.

 

надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.

 

Підписи:

Встигніть придбати 12 номерів електронної версії журналу “ЗЛ” (pdf формат) (№6, 2018 – №6, 2019). Вартість комплекту журналів зі знижкою 60% усього 199 грн.
У ПОДАРУНОК ви отримаєте відеозапис вебінару (на Ваш вибір) + сертифікат учасника. Ваша економія 300 грн! 

Акція діє до 5 вересня. 
Як придбати? Це дуже просто! Заповніть свої дані у поданих нижче графах. Після цього на Вашу електронну пошту надійде рахунок!

Увага! Повідомте нас, будь ласка, про здійснення оплати, щоб ми знали від кого саме надійшли кошти. 
Це важливо для отримання Вами замовлення! Повідомити можна на ел. адресу antrosvit@ukr.net або за телефоном 050 93 717 78 (є також вайбер). 
Журнали надсилаємо на вашу електронну адресу у форматі PDF.

СПИСОК ВІДЕОЗАПИСІВ ВЕБІНАРІВ НА ВАШ ВИБІР

№ 1. Розвиток читацьких компетенцій засобами навчального діалогу. Основні науково-теоретичні підходи й техніки методики навчального діалогу (ведуча О. Гузь)
№ 2. Створення комфортного шляху дослідження потоку свідомості головного героя в морально-психологічному есе «Джакомо Джойс» Джеймса Джойса (ведуча О. Гузь)
№ 3. Особливості методики вивчення великих жанрових форм за шкільною програмою із зарубіжної та української літератури (О. Гузь)
№ 4. Шляхи вивчення великих жанрових форм у 10-11 класах за новою Програмою (2017 року) із зарубіжної та української літератури (ведуча О. Гузь)
№ 5. Як організувати навчання відповідно до психофізіологічних особливостей учнів (ведуча І. Хроменко)
№ 6. Звукопис та колористика як складові лінгвостилістичного аналізу ліричного твору (на прикладі поезії українських та зарубіжних митців) (ведуча І. Горобченко)
№ 7. Автостопом по новаціях. Прикладний довідник програм та додатків для вчительства (ведуча О. Горобченко)
№ 8. Особливості вивчення творів М. Булгакова («Собаче серце» та «Майстер і Маргарита») (ведуча О. Гузь)
№ 9. Використання сучасних європейських технологій у вивченні зарубіжної літератури: Storytelling (ведуча О. Ніколенко)
№ 10. Minecraft як засіб підготовки до ЗНО (ведуча Л. Бойко)
№ 11. Політ думок на крилах душі (мотив польоту і крил у творчості письменників від античності до сучасності) (ведуча І. Горобченко)
№ 12. Потримати Чеширського кота на руках. Використовуємо технології VR та AR у школі (ведуча О. Горобченко)
№ 13. «Секрети успіху класного керівника від Ольги Гузь» (з досвіду виховної роботи та проведення свят Останнього дзвоника й Випускного вечора) (ведуча О. Гузь)
№ 14. STEM-освіта на уроках літератури: особливості впровадження (ведуча С. Дячок)
№ 15. Нова програма для 10 класу: сучасна література в юнацькому читанні (ведуча В. Туряниця)
№ 16. Покоління цифрових джунглів. Особливий підхід до особливих дітей (ведуча О. Горобченко)
№ 17. «Стратегії вивчення сучасної зарубіжної літератури. 5-9 класи» (за новою програмою) (ведуча О. Гузь)
№ 18. Таємниці щасливого учителя і успішного учня (ведуча І. Горобченко)
№ 19. Японська література в школах України (ведуча О. Ніколенко)
№ 20. Міфічні істоти і де їх шукати: древній міф у шкільній програмі та художній літературі (ведуча І. Горобченко)
№ 21. Таємниці гротеску: Гофман – Гоголь – Булгаков (ведуча О. Ніколенко)
№ 22. Практичне втілення принципів концентричності й алюзивності при вивченні творів зарубіжної літератури в 10 класі (Гомер, Данте, Шекспір) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків за творами Гомера, Данте й Шекспіра та електронні додатки до вивчення цих творів.)
№ 23. Геокешинг на уроках зарубіжної літератури. Подорож світами Данте Аліг’єрі і Дена Брауна (ведуча І. Горобченко)
№ 24. Освітні тренди на уроці зарубіжної літератури? Легко! Зручно! Ефективно! (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: авторська методична розробка – робочий зошит із зарубіжної літератури для 7 класу (із використанням хмаринок тегів, QR-кодів, інтелект-карт, мемів, анаграм та інших цікавинок)
№ 25. Використання ігрових форм роботи на уроках зарубіжної літератури (ведучий О. Каєнко)
№ 26. Google сервіси для вчителювання та повсякденних задач (ведуча О. Горобченко)
№ 27. Формування читацьких інтересів за допомогою хмарних технологій. Буктрейлер – сучасна форма реклами книг (ведучі Н. Немировська та С.Каляфіцький) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: тести з української мови та літератури)
№ 28. Особливості вивчення поезії в школі (на прикладі творчості Шарля Бодлера, Поля Верлена, Артюра Рембо та Йости Тумаса Транстремера) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та мультимедійний супровід з вивчення творів цих поетів.)
№ 29. HAMLET: Shakespeare&Андрухович (ведуча О. Орлова)
№ 30. Барви слова у єднанні з акустикою живопису як інструмент всебічного розвитку особистості (ведуча Л. Сич)
№ 31. Урок у стилі МАРШМЕЛОУ (ведуча Л. Бойко)
№ 32. Міфічні істоти. Частина ІІ. Чоловіча магія, література і карти Таро (ведуча І. Горобченко)
№ 33. Командні інтелектуальні ігри як перспективна складова освітнього простору (ведучий О. Каєнко)
№ 34. Методичні ключі до вивчення драматургії у школі (8-11 класи) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки до вивчення драматичних творів; електронний супровід до проведення уроків; відеотека екранізацій шедеврів світової драматургії.)
№ 35. Розслідування таємниць жанру детективу ведуть учні: де ж учитель? (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та електронний супровід)
№ 36. Паралелі та меридіани літературного глобуса: елементи компаративного аналізу на уроках літератури (ведуча В. Туряниця) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: зручна узагальнена таблиця творів письменників різних літератур для порівняльного аналізу та конспекти уроків) 
№ 37. Колір попелу: війна, спогад і біль (ведучий Б. Стороха)
№ 38. Мумітролінг та трохи тролінгу – лайфхаки для ефективного уроку (ведуча Л. Ціпов’яз)
№ 39. Менеджмент в освіті, або Як вбити двох зайців (ведуча С. Дячок) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: план виховної роботи на рік; календарно-тематичне планування редагування Вікіпедії; портфоліо класного керівника; зразки протоколів та конспекти засідань Ради школи, педагогічної ради, батьківського комітету, Ради профілактики правопорушень, Піклувальної ради, методичних об’єднань класних керівників та учителів-філологів; шаблони/зразки наказів)
№ 40. 10 методичних родзинок для цікавого уроку ЗЛ (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: картки та презентації для вивчення біографії автора твору; картки для аналізу художнього твору; картки для роботи з текстом; мудрі цитати із книг; шаблони ФБ-профілів літературних героїв та авторів творі)
№ 41. 5 наукових, 5 методичних і 5 практичних секретів вивчення творів постмодернізму в школі (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: понад 100 розробок уроків для 5-11 класів)
№ 42. Нові імена в шкільній програмі для 11 класу (ведуча Л. Юлдашева)
№ 43. Піди туди, не знаю куди. Принеси те, не знаю яке АБО Як написати зв’язне висловлення на 20 балів (ведуча Л. Бойко)
№ 44. Практичний кейс: сучасні освітні інструменти в роботі вчителя із учнями покоління Z (ведуча Н. Немировська) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: презентація «Мовознавча гра-квест «Прислівник» + корисні слайди)
№ 45. Ігрові методи як ефективні методичні родзинки сучасного уроку (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: збірка ігрових вправ для уроків ЗЛ; літературні пазли для 8-9 класів; шаблони ігор, за якими ви створите власні; 2 сценарії валеохвилинок; матеріали для організації театрального гуртка в школі.)
№ 46. Як це працює: 10 дієвих ключів до аналізу та інтерпретації новинок у програмі (ведуча Л. Ціпов’яз) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: матеріали до вивчення притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон» Р. Баха і творів П. Маара «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань»), сценарії інтелектуальних ігор для 5-11 класів, позакласних заходів.) (ведуча Лариса Ціпов’яз)
№ 47. “Краса, сильніша за життя”. Кавабата Ясунарі “Тисячокрилий журавель” (ведучий Б. Стороха)

Шановні колеги! Інформуємо вас, що 2 серпня 2019 р. професор Олена Ісаєва була запрошена на зустріч із групою розробників Державного стандарту базової середньої освіти.

Зустріч відбулася з ініціативи державного експерта з питань забезпечення якості освіти Директорату дошкільної та шкільної освіти МОН України Олени Лінник.

У ході спілкування з представниками робочої групи та їх керівниками, зокрема Романом Шияном, Андрієм Панченковим, Юлією Романенко, Оленою Лінник та іншими було чітко наголошено, що зарубіжна література як обов’язковий навчальний предмет повинна залишитися в українських школах.

На засіданні було зазначено, що нині створюється нова структурна модель головних освітніх документів: державний стандарт (ДС) – типова освітня програма (ТОП) – моделі навчальних програм (МОП). Наразі робоча група працює над удосконаленням редакції ДС, опрацьовує надіслані зауваження й пропозиції, готує представити цей документ на публічне обговорення разом з ТОП.

У межах зустрічі відбувся конструктивний діалог-дискусія професора Олени Ісаєвої з представниками робочої групи, які працюють саме над мовно-літературною галуззю.

Професор Олена Ісаєва представила позицію широкої педагогічної громадськості, яка наполягає на обов’язковому зазначенні компонентів, що складають мовно-літературну галузь, зокрема таких, як «українська література» і «зарубіжна література», аргументувавши це низкою причин. Безпосередньо було наголошено на тому, що необхідність внести корективи в текст Держстандарту пов’язана із вживанням у проекті слова ЛІТЕРАТУРИ у множині. Проєкт ДС і пояснення, що міститься в офіційній відповіді МОН на Відкрите звернення педагогічної громадськості щодо проєкту ДС, може бути розтлумачено по-різному. Так, наприклад, абсолютно не порушуючи ДС при такому формулюванні, в школах з українською мовою навчання можуть з’явитися лише окремі національні літератури.

Тому Державний стандарт потребує чіткості й конкретності у формулюваннях, інакше світоглядні для української молоді предмети «українська література» і «зарубіжна література» можуть просто зникнути із середньої освіти. А вони, окрім читацької компетентності, формують також і комунікативну компетентність. Без книжок неможливо гарно оволодіти будь-якою мовою.

Професор Олена Ісаєва також наголосила на важливості чітких формулювань у тексті ДС щодо результатів навчання, зокрема таких, що пов’язані з естетичним сприйняттям художнього твору. Було наголошено на важливості читацькоцентричної парадигми літературної освіти, на відміну від текстоцентричної у процесі вивчення мови, що унеможливлює інтеграцію мови й літератури в один предмет.

Сподіваємося, що думки широкої педагогічної громадськості, які представила професор Олена Ісаєва розробникам ДС, будуть почуті, і такі компоненти мовно-літературної галузі, як українська і зарубіжна літератури, будуть чітко зазначені в Державному стандарті. Якщо зараз вилучити найкращі книжки України та світу із базової середньої освіти, у нас не буде покоління читачів і шанувальників Слова.

 

                                               (узагальнила проф. О.О. Ісаєва)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
базової середньої освіти

Додаток 1
до Державного стандарту

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання
здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, мови відповідних корінних народів та національних меншин; літератури, українська література, зарубіжна література)

Завантажити документ

              ПРОЄКТ

Поправки до преамбули та «Мовно-літературної галузі» на підставі звернень громадськості_25.07.2019

(узагальнили проф. О.М. Ніколенко,
проф.
О.О. Ісаєва,
учитель-методист Л.П. Юлдашева
)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від                            2019 р. №

Київ

Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:

  1. Затвердити Державний стандарт базової середньої освіти, що додається.
  2. Установити, що Державний стандарт базової середньої освіти застосовується з 1 вересня 2022 р. для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти.
  3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 11, ст. 400).
  4. Міністерству освіти і науки вжити заходів для своєчасного розроблення та затвердження типових освітніх програм для учнів закладів загальної середньої освіти з метою забезпечення впровадження Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого цією постановою.
  5. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 2, який набирає чинності з 01 вересня 2029 року.

 

 

Прем’єр-міністр України                                              В. ГРОЙСМАН

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від                                   р.           №

 

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
базової середньої освіти

 

  1. Цей Державний стандарт визначає зміст і завдання освітніх галузей, вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти (додатки 1-11), загальний обсяг їх навчального навантаження в базовому навчальному плані базової середньої освіти (додатки 12-17).

 

  1. У цьому Державному стандарті терміни вживаються в такому значенні:

1) базова середня освіта — другий рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій;

2) загальні результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистісних якостей здобувачів базової освіти, що відповідають завданням освітньої(іх) галузі(ей);

3) змістова лінія – тематична єдність, що окреслює внутрішню структуру і систематизує конкретні очікувані результати кожної освітньої галузі;

4) обов’язкові результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистісних якостей здобувачів базової освіти, що відповідають загальним результатам навчання та які можна ідентифікувати, кількісно оцінити й виміряти, вказують на рівень розвитку кожного вміння на завершення циклу (5-6 кл. і 7-9 кл.);

 5) освітня галузь – складник змісту освіти, що відображає певну сферу вивчення або об’єднує споріднені сфери.

Інші терміни вживаються в значеннях відповідно до Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”.

  1. Цей Державний стандарт є основою для розроблення типових та інших освітніх програм. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження Державною службою якості освіти України.

На основі освітніх програм розробляються навчальні програми, в яких визначено опис очікуваних результатів навчання з навчального предмета (або інтегрованого курсу), перелік та послідовність вивчення тем навчального матеріалу, рекомендації щодо кількості годин на кожну тему, розподіл тем за роками навчання та кількістю годин, відведених на вивчення навчального предмета (або інтегрованого курсу).

  1. 4. Метою базової середньої освіти є всебічний розвиток, навчання і виховання здобувачів освіти, формування компетентностей, необхідних для соціалізації, свідомого життєвого вибору, успішної трудової діяльності, особистої самореалізації, громадянської активності, шанобливого ставлення до України, примноження її духовних і матеріальних багатств, збереження і покращання довкілля, утвердження національних цінностей.

Реалізація мети базової середньої освіти в Україні ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах:

  • відповідність базової середньої освіти державним пріоритетам України;
  • плекання любові до рідного краю, мови, історії, надбань українського народу, української культури та природи;
  • толерантне ставлення до людей різних рас, націй, національностей, віросповідань, а також до культурних традицій інших країн і народів;
  • рівність здобувачів у набутті якісної освіти, рівний доступ до всіх форм базової середньої освіти;
  • створення умов для радості пізнання й відкриття світу, спілкування й творчого самовираження, що забезпечується різними видами навчальної діяльності (у т.ч. дослідницька, проєктна тощо);
  • визнання обдарованості кожної особистості, всебічний розвиток її талантів і здібностей;
  • виховання моралі, високої культури, критичного мислення, упевненості в собі, самостійності в прийнятті рішень і виконанні завдань, повага до людської гідності, вільної думки та громадянської позиції;
  • розвиток партнерських стосунків у навчально-виховному процесі;
  • створення комфортного освітнього середовища, атмосфери довіри, взаємоповаги, добра, справедливості;
  • формування здорового і безпечного способу життя, створення умов для гармонійного фізичного й духовного розвитку;
  • неприпустимість будь-яких форм дискримінації, насильства, булінгу;
  • поєднання кращих вітчизняних традицій і передового закордонного досвіду освіти.
  1. Базова середня освіта має такі цикли, як пропедевтичний (5-6 класи) і базове предметне навчання (7-9 класи), що враховують вікові особливості розвитку здобувачів освіти, а також необхідність їх підготовки до продовження навчання.

  Пропедевтичний цикл (5-6 класи) має сформувати у здобувачів освіти цілісний комплекс уявлень про певні освітні галузі (або їхні сфери); викликати інтерес до процесу пізнання, вміння й навички здійснювати різні види навчальної діяльності, опрацьовувати інформацію, використовувати різні джерела знань і сучасні технології, а також сформувати компетентності, необхідні для подальшого навчання.

 Базове предметне навчання (7-9 класи) повинно розширити й поглибити уявлення здобувачів освіти про освітні галузі, їхній зміст, складники, взаємозв’язки між ними, удосконалити вміння й навички навчальної діяльності (у т.ч. дослідницької, проєктної та ін.), творчої роботи з різноманітними джерелами інформації й сучасними технологіями, розвинути набуті компетентності в межах навчальних предметів (або інтегрованих курсів), підготувати учнів до свідомого життєвого вибору професії та профільної освіти.

  1. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання.

 

  1. До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння усно і письмово висловлювати свої думки й почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, явища, події тощо; любов до читання художньої літератури (української літератури; зарубіжної літератури (в українських перекладах), літератур корінних народів і національних меншин (в українських перекладах)), відчуття краси слова, розуміння ролі художньої літератури для всебічного розвитку особистості, її моралі та культури, формування навичок усного і письмового мовлення, оволодіння нормами сучасної української мови; усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування, успішної діяльності та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування; здатність читати, розуміти й обговорювати твори художньої літератури та інші види текстів рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; усвідомлення необхідності володіння різними мовами для розширення світогляду, підвищення рівня особистої культури і досягнення життєвих цілей;  

3) математична компетентність, що передбачає здатність розвивати й застосовувати математичне мислення   для   вирішення   широкого   спектру   проблем у повсякденному житті; моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки й технологій, що передбачають здатність і готовність застосовувати відповідний комплекс знань і методологій для пояснення світу природи, визначення питань та формулювання висновків на основі отриманої інформації; розуміння змін, спричинених людською діяльністю, і відповідальність особистості як громадянина за наслідки цієї діяльності;

5) інноваційність, що передбачає здатність особистості долати труднощі та реагувати на зміни, відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, заклад освіти, громада тощо), спроможність визначати й ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб займатися навчанням упродовж усього життя та досягати успіхів у ньому;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення засад екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадливого використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  впевнене, критичне й відповідальне використання цифрових технологій для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання упродовж життя, що передбачає здатність до визначення власних професійних і життєвих потреб, застосування різних способів розвитку компетентностей, пошук можливостей для постійного навчання й особистого розвитку, спроможність вчитися й працювати в колективі й самостійно, організовувати своє навчання, оцінювати його, прокладати власну освітню траєкторію, ділитися набутими результатами й взаємодіяти з іншими людьми в навчальній діяльності;

9) громадянські (a) та соціальні компетентності (б), що пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, передбачають:

а) спроможність діяти як відповідальний громадянин і брати активну участь у громадському й суспільному житті (зокрема школи та класу), спираючись на розуміння соціальних, економічних і політичних понять та сталого розвитку; критичне оцінювання подій національної, європейської та світової історії; повагу до прав людини й верховенства права; поціновування суспільно-культурного різноманіття інших країн і народів та ідентифікацію себе у світі як громадянина й патріота України;

б) виявлення поваги й толерантності до інших, уміння конструктивно співпрацювати, співчувати й діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації; дбайливе ставлення до особистого та суспільного майна, фізичного та духовного здоров’я, дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки й спілкування, загальноприйнятих у різних спільнотах і середовищах; спроможність діяти свідомо й відповідально в умовах невизначености та багатозадачности;

10) культурна компетентність, що передбачає стійкий інтерес до опанування культурних здобутків України та світу, шанобливе ставлення до культурних традицій українців, представників корінних народів і національних меншин України, інших країн і народів; уміння спілкуватися й діяти відповідно до соціокультурної ситуації, в умовах мультикультурності зі збереженням «свого» (національного, рідного); здатність до емоційно-творчого сприйняття різних видів мистецтва; розуміння специфіки видів мистецтва, внеску їхніх представників у духовний розвиток народу, країни,  людства; здатність до вираження власних ідей, почуттів, позицій засобами культури й мистецтва; формування високої особистої культури (культури мовлення, спілкування, поведінки, діяльності тощо); 

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, перетворюючи їх на цінності для інших, уміння вирішувати проблеми, готовність брати відповідальність за власні рішення, здатність працювати в команді заради планування та здійснення проєктів, які мають культурну, суспільну або комерційну цінність.

 

  1. Основою формування ключових компетентностей є набуття досвіду здобувачами освіти; їхні потреби, які мотивують до навчання; знання та вміння, що формуються в освітньому (закладі освіти, родині), соціокультурному та інформаційному середовищі, а також у різних життєвих ситуаціях.

 

  1. Спільними (наскрізними) для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати думку усно і письмово, критичне і системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати відповідальні рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми.

Навчання і виховання здобувачів середньої освіти в межах навчального предмета (або інтегрованого курсу) здійснюється з урахуванням предметних компетентностей, що охоплюють такі компоненти, як знання, діяльність, цінності. Зміст предметних компетентностей і способи їх формування визначають освітні програми, зокрема навчальні програми.

В умовах викликів сучасного глобального світу важливу роль виконують інтегративні уміння і навички, що забезпечують цілісність уявлень про світ, життя та людину, а також зв’язок між різними галузями освіти та їхніми компонентами.

Інтегративні уміння й навички формуються на підставі: а) використання  можливостей міждисциплінарного підходу; б) доповнення, зіставлення й узагальнення інформації з різних галузей; в) застосування різних мов для пошуку, критичного осмислення, творчого опрацювання, обміну інформацією; г) опанування різних видів джерел і новітніх технологій для навчання та професійного становлення; д) готовності здобувачів освіти до змін, невпинного навчання і особистого вдосконалення в умовах стрімких трансформацій сучасного суспільства.  

 

  1. Вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:

мовно-літературна (українська мова; мови корінних народів і національних меншин; літератури (українська література, зарубіжна література, літератури корінних народів і національних меншин); українська мова та література для корінних народів і національних меншин (для мов Європейського союзу і кримськотатарської мови); іншомовна освіта);

математична;

природнича;

технологічна;

інформатична;

соціальна і здоров’язбережувальна;

громадянська та історична;

мистецька;

фізкультурна.

 

  1. Змістовий і компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей, предметних компетентностей, а також інтегративних умінь і навичок.

Для кожної освітньої галузі визначено мету і загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на наступному рівні загальної середньої освіти.

Обов’язкові  результати навчання (додатки 1–11) мають індекси, у яких  

скорочений буквений запис означає освітню галузь, до якої належить обов’язковий результат навчання,

цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу),

перша цифра після буквеного запису до крапки означає порядковий номер загальної цілі, на реалізацію якої спрямований обов’язковий результат,

цифра після крапки означає порядковий номер загального результату, з яким співвідноситься обов’язковий результат.

 

  1. Мовно-літературна освітня галузь охоплює українську мову; мови корінних народів і національних меншин; літератури (українська література, зарубіжна література, літератури корінних народів і національних меншин); українську мову та літературу для корінних народів і національних меншин (для мов Європейського союзу і кримськотатарської мови); іншомовну освіту.

Метою вивчення української мови, мов корінних народів і національних меншин, літератур (української літератури, зарубіжної літератури, літератур корінних народів і національних меншин), української мови та літератури для  корінних народів і національних меншин (для мов Європейського союзу і кримськотатарської мови)  є: 

  • формування гуманістичного світогляду особистостізасобами різних видів мовленнєвої діяльності та прилучення до читання художньої літератури України та світу;
  • виховання у юного покоління України національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, патріотизму;
  • розвиток комунікативної (володіння державною мовою, рідною мовою (у разі відмінності від державної)), культурної та інших ключових компетентностей;
  • здатність спілкуватися і користуватися українською мовою, мовами корінних народів і національних меншин в навчанні й професійному зростанні, міжкультурному діалозі й особистому спілкуванні з метоюнаціонального й особистого  самовираження, для утвердження і збереження духовного спадку України, опанування культурних традицій, літературної спадщини  України і  народів світу;
  • формування мовленнєвої і читацької культури, розвиток творчих здібностей, збагачення емоційно-чуттєвого досвіду особистості, розвиток її естетичних смаків і ціннісних орієнтацій у сучасному глобалізованому світі.

 

Здобувач/здобувачка освіти:

  • любить і знає українську мову і літературу, рідну мову і літературу (у разі відмінності від української), поважає і вивчає культурні здобутки різних країн і народів світу;
  • знає на елементарному рівні мовну систему (української мови, мов корінних народів і національних меншин) і володіє на її основі базовими лексичними, граматичними, стилістичними, орфоепічними, правописними вміннями та навичками;
  • досягає порозуміння з іншими людьми, поставлених цілей, виконує життєві й професійні задачі на підставі різних видів мовленнєвої діяльності та духовних цінностей, що містять твори художньої літератури України та світу;
  • має стійкий інтерес до читання художньої літератури України, творів класики й сучасності різних країн і народів, володіє знаннями про оригінальну і перекладну літературу, знає і шанує здобутки української перекладацької школи;
  • творчо сприймає, розуміє, аналізує, інтерпретує, критично оцінює тексти різних стилів і жанрів (у т.ч. літературні твори України, твори зарубіжних авторів класики й сучасності) для духовного збагачення, особистого зростання, успішної реалізації й  пошуку свого місця в суспільстві;  
  • вільно висловлює власні думки, почуття, ставлення, ідеї, позицію  на підставі сучасних норм літературної мови, критичного мислення й ціннісного потенціалу, який містить художня література України та інших країн і народів світу; 
  • пояснює значення рідної й світової літератур як скарбниці національних і загальнолюдських цінностей, коментує ріднокультурні та інокультурні реалії та факти, відображені в  прочитаних художніх творах, оцінює внесок вітчизняних письменників і перекладачів у духовний поступ українського народу, усвідомлює їхній громадянський подвиг у боротьбі за українську культуру;
  • спостерігає за мовними та літературними явищами, аналізує їх,коментує і порівнює художні твори різних народів; орієнтується у провідних тенденціях української мови, мов корінних народів і національних меншин, основних літературних напрямах, течіях, жанрах минулих епох і сучасності. 

Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задовольняє різні життєві потреби здобувачів освіти.

Здобувач/ здобувачка освіти:

сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;

розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її;

надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.

Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти з мовно-літературної освітньої галузі визначено у додатках 1–3.

  (узагальнила учитель-методист Л.П. Юлдашева)

Додаток 12
до Державного стандарту

Базовий навчальний план  базової середньої освіти для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання

 

Назва освітньої галузі

Кількість годин на рік

5-6 клас

7-9 клас

разом

Мовно-літературна, у тому числі:

805

1085

1890

українська мова

245

245

літератури

(українська, зарубіжна)

280

420

іншомовна освіта

280

420

Математична

350

525

875

Природнича

210

910

1120

Соціальна і здоров’язбережувальна

70

105

175

Громадянська та історична

105

245

350

Технологічна

140

105

245

Інформатична

70

175

245

Мистецька

140

140

280

Фізкультурна*

210

315

525

 

2100

3587,5

5687,5

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

175

140

315

Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)

2275

3745

6020

Гранично допустиме річне навчальне навантаження здобувачів освіти

2065

3430

5495

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження здобувачів освіти.

_____________________

 

Додаток 13
до Державного стандарту

Базовий навчальний план базової середньої освіти для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою
корінного народу або національної меншини

 

Назва освітньої галузі

Кількість годин на рік

5-6 клас

7-9 клас

разом

Мовно-літературна, у тому числі українська мова, літератури (українська, зарубіжна), мова та література відповідного корінного народу або національної меншини та іншомовна освіта**

805

1085

1890

Математична

350

525

875

Природнича

210

910

1120

Соціальна і здоров’язбережувальна

70

105

175

Громадянська та історична

105

245

350

Технологічна

140

105

245

Інформатична

70

175

245

Мистецька

140

140

280

Фізкультурна*

210

315

525

 

2100

3587,5

5687,5

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

175

140

315

Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)

2275

3745

6020

Гранично допустиме річне навчальне навантаження здобувачів освіти

2065

3430

5495

 

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження здобувачів освіти.

** Освітні програми закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини передбачають викладання частини освітніх галузей та відповідних навчальних предметів державною мовою; разом із тим, в очікуваних результатах вивчення української мови враховують мовну підготовку здобувачів освіти та спорідненість їх рідної і державної мов.

_____________________

 

Додаток 14
до Державного стандарту

Базовий навчальний план базової середньої освіти для спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти з українською мовою навчання дітей з особливими освітніми потребами

 

Назва освітньої галузі

Кількість годин на рік

5-6 клас

7-10 клас

разом

Мовно-літературна, у тому числі:

805

1365

2170

українська мова

245

420

літератури

(українська, зарубіжна)

280

420

іншомовна освіта

280

525

Математична

350

665

1015

Природнича

175

1120

1295

Соціальна і здоров’язбережувальна

70

105

175

Громадянська та історична

105

280

385

Технологічна

105

210

315

Інформатична

70

245

315

Мистецька

105

175

280

Фізкультурна*

210

315

525

 

1995

4480

6475

Корекційно-розвиткова робота:

для глухих дітей

665

770

1435

для дітей зі зниженим слухом

700

980

1680

для сліпих дітей

490

770

1260

для дітей зі зниженим зором

420

770

1190

для дітей із порушенням опорно-рухового апарату

350

700

1050

для дітей із тяжкими порушеннями мовлення

350

700

1050

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

70

175

315

Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи та корекційно-розвиткової роботи)

2065

4725

6790

Гранично допустиме річне навчальне навантаження здобувачів освіти

1855

4410

6265

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження здобувачів освіти.

_____________________

 

Додаток 15

до Державного стандарту

Базовий навчальний план базової середньої освіти для спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти з навчанням мовою корінного народу або національної меншини

Назва освітньої галузі

Кількість годин на рік

5-6 клас

7-10 клас

разом

Мовно-літературна, у тому числі українська мова, літератури (українська, зарубіжна), мова та література корінного народу або національної меншини та іншомовна освіта**

805

1365

2170

Математична

350

665

1015

Природнича

175

1120

1260

Соціальна і здоров’язбережувальна

70

105

175

Громадянська та історична

105

280

385

Технологічна

105

210

315

Інформатична

70

245

315

Мистецька

105

175

280

Фізкультурна*

210

315

525

 

1995

4480

6475

Корекційно-розвиткова робота:

для глухих дітей

665

770

1435

для дітей зі зниженим слухом

700

980

1680

для сліпих дітей

490

770

1260

для дітей зі зниженим зором

420

770

1190

для дітей із порушенням опорно-рухового апарату

350

700

1050

для дітей із тяжкими порушеннями мовлення

350

700

1050

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

70

245

315

Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи та корекційно-розвиткової роботи)

2065

4725

6790

Гранично допустиме річне навчальне навантаження здобувачів освіти

1855

4410

6265

 

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого річного навчального навантаження здобувачів освіти.

** Освітні програми закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини в очікуваних результатах вивчення української мови враховують мовну підготовку здобувачів освіти та спорідненість їх рідної і державної мов.

_____________________

 

Додаток 16
до Державного стандарту

 

Базовий навчальний план базової середньої освіти для спеціальних  закладів  загальної середньої освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку з українською мовою навчання

Назва освітньої галузі

Кількість годин на рік

5-6 клас

7-10 (11) клас

разом

Мовно-літературна

350

630

980

Математична

315

560

875

Природнича

140

560

700

Соціальна і здоров’язбережувальна

70

105

175

Громадянська та історична

70

245

315

Технологічна

560

1540 (875)

2100 (875)

Інформатична

140

350 (140)

490 (140)

Мистецька

140

175

315

Фізкультурна*

210

315

525

 

1995

4480 (1015)

6475 (1015)

Корекційно-розвиткова робота

350

700

1050

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

70

245 (105)

315 (105)

Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи та корекційно-розвиткової роботи)

2065

4725 (1120)

6790 (1120)

Гранично допустиме річне навчальне навантаження здобувачів

 освіти

1855

4410 (1120)

6265 (1120)

*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження здобувачів освіти

 

Додаток 17
до Державного стандарту

Базовий навчальний план базової середньої освіти для спеціальних  закладів загальної середньої освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку навчанням мовою корінного народу або національної меншини

Назва освітньої галузі

Кількість годин на рік

5-6 клас

7-10 (11) клас

разом

Мовно-літературна, у тому числі українська мова, літератури (українська, зарубіжна), мова та література відповідного корінного народу або національної меншини

350

630

980

Математична

315

560

875

Природнича

140

560

700

Соціальна і здоров’язбережувальна

70

105

175

Громадянська та історична

70

245

315

Технологічна

560

1540 (875)

2100 (875)

Інформатична

140

350 (140)

490 (140)

Мистецька

140

175

315

Фізкультурна*

210

315

525

 

1995

4480 (1015)

6475 (1015)

Корекційно-розвиткова робота

350

700

1050

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

70

245 (105)

315 (105)

Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи та корекційно-розвиткової роботи)

2065

4725 (1120)

6790 (1120)

Гранично допустиме річне навчальне навантаження здобувачів освіти

1855

4410 (1120)

6265 (1120)

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження здобувачів освіти.

** Освітні програми закладів загальної середньої освіти з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини в очікуваних результатах вивчення української мови враховують мовну підготовку здобувачів освіти та спорідненість їх рідної і державної мов.

 

Про зустріч учителів і науковців із заступником Міністра освіти і науки України Вадимом Карандієм і керівником експертної групи з питань забезпечення якості освіти МОН Наталією Байтеміровою

19 липня 2019 р. в Міністерстві освіти і науки відбулося обговорення проблемних питань «Мовно-літературної галузі» проєкту Державного стандарту базової середньої освіти.

Обговорення ініціювали й організували представники педагогічної громадськості – вчителі-методисти Людмила Юлдашева і Олена Семенюк.

У зустрічі взяли участь: заступник Міністра освіти і науки України Вадим Карандій; керівник експертної групи з питань забезпечення якості освіти МОН України Наталія Байтемірова; головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Олена Котусенко; доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, заслужений діяч науки і техніки України Ольга Ніколенко; доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики викладання світової літератури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Олена Ісаєва; учитель зарубіжної літератури Тальнівського економіко-математичного ліцею Тальнівської міської ради Тальнівського району Черкаської області, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2014» в номінації «Зарубіжна література», голова ГО «Всеукраїнська спілка вчителів-словесників» Людмила Юлдашева; учитель української мови, літератури та зарубіжної літератури Скандинавської гімназії м. Києва, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2008» в номінації «Зарубіжна література» Олена Семенюк; головний редактор і видавець всеукраїнського науково-методичного журналу «Зарубіжна література в школах України Дмитро Лебедь.

Учителі й науковці звернулися до представників Міністерства освіти і науки України із проханням пояснити проблемні моменти «Мовно-літературної галузі» в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти.

ПРО ЩО ГОВОРИЛИ НА ЗУСТРІЧІ ПРЕДСТАВНИКИ ГРОМАДСЬКОСТІ

О.О. Ісаєва: «Чому громадськість хвилюється?..»

Спочатку ми хотіли б пояснити, чому в розпал літа, освітянських відпусток ми не даємо спокою ані собі, ані Міністерству… Упевнені, що Вам відомо з чисельних звернень до МОН, Кабінету міністрів і Адміністрації Президента, що проєкт Державного стандарту базової середньої освіти в частині «Мовно-літературна галузь» викликав глибоке занепокоєння у громадськості. І тут дві головні причини. Перша – це те, що в ньому жодного слова немає про зарубіжну літературу. І друге – це непрозорість дій МОН і порушення процедури громадського обговорення. Тому ми, справді, дуже вдячні за цю зустріч, і сподіваємося отримати вичерпні офіційні відповіді на ті питання, які нас хвилюють…

О.М. Ніколенко: «Чому в проєкті Державного стандарту немає зарубіжної літератури?»

Будь-які реформи передбачають розвиток, поступ уперед, а не рух назад. Але в новому проєкті Державного стандарту ми бачимо звуження літературного простору освіти.

В основному тексті «Мовно-літературної галузі» (п.п.10, 12) чітко не вказані такі освітні галузі (складники, компоненти), як українська література, зарубіжна література, літератури національних меншин. Слово літератури, вжите в тексті проєкту, передбачає різні тлумачення і не відображає цих галузей. У Додатку 12 (Базовий навчальний план) відсутня освітня галузь зарубіжна література (хоча там зазначені українська мова і література, іншомовна освіта та ін.), відповідно на зарубіжну літературу не виділено жодної години. У Додатку 1 (Вимоги до обов’язкових результатів навчання) не прописані результати, пов’язані з вивченням зарубіжної літератури.

Ми всі розуміємо, що якщо не буде галузі зарубіжна література, то не буде й предмета зарубіжна література. Який в цьому СЕНС убачає Міністерство? НАВІЩО ЗНИЩУВАТИ предмет, який існує від часів Незалежності? Вчителі зарубіжної літератури багато роблять для того, щоб в Україні була атмосфера читання. Читання формує і мовлення. Тому навіщо потрібно відкидати найкращі книжки народів світу в процесі розбудови НУШ?

Міністр Лілія Гриневич на зустрічі з учителями на Edcamp у Харкові 7 липня 2019 р. у відповіді на запитання Наталії Рудніцької сказала, що ЗЛ залишається. 13.07.2019 р. на Брифінгу в Тернополі Міністр сказала, що зарубіжна література – складова мовно-літературної галузі. Так якщо ЗЛ складова, то чому ж її не прописати в проєкті? Державний експерт Олена Лінник у відповіді на запитання вчительки написала, що під словом Літератури треба розуміти українську літературу і зарубіжну літературу. Так якщо Міністр і експерт про це кажуть, чому тоді не прописати ці слова в проєкті? А також у Базовому плані й виділити на ці галузі години?

О.О. Семенюк: «Чи буде інтеграція предметів відповідно до нового Державного стандарту і на якій підставі?»

У проєкті закладено ідею широкої інтеграції. Коли йдеться про навчальний предмет, то в дужках написано інтегрований курс. Можливо, для якихось галузей це корисно, але стосовно мов і літератур, то інтеграція предметів мовно-літературного циклу не є науково обґрунтованою і практично доведеною. В Україні не було ніякого експерименту інтегрованого навчання мов і літератур, програм інтегрованого курсу і методики інтегрованого навчання мов та літератур не розроблені, таких фахівців немає… Експерименту з інтеграції мов і літератур не було ані на локальному, ані на регіональному, ані на національному рівнях. У 2015-2017 рр. широка громадськість виступила з численними зверненнями до МОН проти інтеграції предметів української мови, української літератури, зарубіжної літератури.

І як учителя-практика від імені всіх моїх колег мене хвилює відповідь на запитання: «Яка офіційна позиція МОН щодо інтеграції мов і літератур? Або щодо інтеграції літератур?».

Наразі МОН видало наказ про впровадження експерименту інтегрованого курсу «Природничі науки». То чому інтеграція мов і літератур передбачена в стандарті без експерименту? Нехай би хтось узяв би і склав програму інтегрованого курсу, тоді б її десь апробували, а громадськість би побачила, чи треба це робити, які результати експерименту… А тут виходить, що ми порушимо те, що зараз є нашими національними здобутками, невідомо заради чого.

Л.П. Юлдашева: «Чому порушується процедура громадського обговорення і громадськість не знає членів робочої групи проєкту Державного стандарту, а вони не виходять на контакт із громадськістю?»

Уперше за часів Незалежності громадськість не знає розробників публічних освітніх документів, зокрема Державного стандарту. У 2012, 2015, 2017, коли тривало розроблення і модернізації програм, усе можна було бачити на сайтах, на електронній платформі. Я була головою групи з модернізації програм, і все було відкрито, прозоро. Вся Україна бачила, як створювалися й модернізувалися програми.

А тут зовсім інша ситуація… Закрита й незрозуміла для громадськості.

Уже понад місяць проєкт оприлюднений, але на сайті МОН відсутній наказ про склад робочої групи для створення проєкту. І громадськість цікавить питання: «Як формувався цей склад? Скільки людей у робочій групі? Хто це?».

На жаль, за весь цей час розробники Держстандарту не виходили на контакти з громадськістю, не пояснювали свою позицію, не оприлюднювали пропозицій, що надійшли.

Звідси питання: Чому МОН закрило цю інформацію від людей? І чи можна нарешті побачити наказ про склад робочої групи, яка розробляла проєкт, зокрема «Мовно-літературну галузь»?

Д.О. Лебедь: «Як будуть враховані пропозиції громадськості? Чи буде друга редакція проєкту Державного стандарту?»

Головне, що всіх нас хвилює: чи будуть враховані пропозиції громадськості і як це буде відбуватися? Коли і в який спосіб громадськість побачить остаточний текст проєкту? Чи не станеться так, що його затвердять кулуарно, без оприлюднення і без контролю з боку педагогічної громадськості? Чи зможемо ми побачити другу редакцію проєкту Державного стандарту?

О.О. Ісаєва: «Скільки часу триває громадське обговорення проєкту Державного стандарту?»

Звичайно, що ми також хотіли б отримати відповідь на запитання про зміну кінцевого терміну громадського обговорення. На сайті МОН було змінено дату кінцевого терміну прийняття пропозицій щодо проєкту з 25 липня на 25 червня. На інших освітніх сайтах залишилася дата 25 липня 2019 р., що дезорієнтувало педагогів і завадило якісному громадському обговоренню Тобто на громадське обговорення проєкту було виділено лише 13 днів у літньо-відпускний період педагогічної спільноти, що практично унеможливило об’єктивне й повноцінне фахове обговорення одного із найголовніших освітянських документів.

Сподіваємося, що МОН проведе внутрішнє розслідування, чому так відбулося, а нас цікавить питання: скільки врешті-решт триває громадське обговорення проєкту Державного стандарту.

ВІДПОВІДІ ВІД ПРЕДСТАВНИКІВ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ

  1. Проєкт Державного стандарту ще в стадії доопрацювання. Робота буде тривати щонайменше до кінця року.

В.А. Карандій: «Ніхто не збирається зараз цю тему пришвидшувати…»; «Стандарт буде прийматися уже новим складом Кабінету Міністрів, це буде, мабуть, не раніше зими. І прийматися буде весь пакет – Державний стандарт, Типовий навчальний план, Типова освітня програма, в яких буде закладена зарубіжна література. На основі цього типового навчального плану школи можуть, якщо захочуть, розробляти свої навчальні плани й програми, і там уже може бути різна комбінація предметів, але результати навчання мають бути ті, які закладені в стандарті».

  1. Громадське обговорення проєкту Державного стандарту базової середньої освіти буде продовжуватися на серпневих нарадах учителів, тому педагоги можуть подавати пропозиції за результатами серпневих конференцій.
  2. Наказ про склад робочої групи, яка працює над проєктом Державного стандарту, оприлюднять на сайті МОН.
  1. Напрям на інтеграцію – загальний. Це стосується не тільки «Мовно-літературної галузі». Але у вчителів і шкіл буде вибір.

В.А. Карандій: «Інтеграція «Мовно-літературної галузі не буде загальнообов’язковою. Буде можливість обирати…»

Н.Г. Байтемірова: «Школи зможуть самі створювати програми інтегрованого курсу в такому обсязі й поєднанні, як вважатимуть за потрібне (українська мова і література, іноземна мова і література та ін.)… Щоб не звужувати поле діяльності для навчальних закладів, які будуть розробляти свої плани й програми…»;

О.О. Ісаєва: «Треба чітко прописати складові (компоненти) «Мовно-літературної галузі!»;

О.М. Ніколенко: «Зарубіжна література не може з’явитися в Типовій освітній програмі чи Типовому навчальному плані, якщо її немає в Державному стандарті і на неї не виділено годин. У Державному стандарті мають бути чітко прописані складники галузі!».

  1. Наступна редакція проєкту (із врахуванням пропозицій громадськості) буде оприлюднена разом із Типовими освітніми програмами і типовими навчальними планами на сайті МОН України, щоб громадськість могла побачити в комплексі весь механізм упровадження нового Державного стандарту.

В.А. Карандій: «Давайте дочекаємося повного комплекту документів – Державний стандарт, Типова освітня програма, Типовий навчальний план…».

Н.Г. Байтемірова: «І я, і О.О. Лінник не бачимо проблем із розведенням у Типовій освітній програмі зарубіжної літератури, української літератури, літератур національних меншин, мов…».

  1. Результати навчання мають бути відредаговані з урахуванням літературної складової (оскільки її наразі в проєкті немає).

В.А. Карандій: «Стандарт прописує лише загальні результати навчання…»

О.О. Ісаєва: «У результатах повністю відсутня літературна складова…»

В.А. Карандій: «Погоджуємося… Надішліть правки у вордівському форматі».

  1. Ініціативній групі від громадськості було запропоновано подати до МОН власний варіант проєкту «Мовно-літературної галузі».

В кінці зустрічі вчителі й науковці передали заступнику Міністра освіти і науки лист із пропозиціями.

Читати лист

Враження від зустрічі. Доброзичлива й конструктивна атмосфера. В.А. Карандій був налаштанований на професійну розмову, не переривав, уважно вислуховував, занотовував для себе певні моменти. Відчувалася, що він у темі. У всіх присутніх склалося враження, що ця зустріч була продуктивною і результативною. Зустріч тривала близько 40-45 хвилин.

Загальний результат зустрічі. Учителів і науковців офіційно запевнили, що МОН не має наміру знищувати предмет «зарубіжна література», що можна і треба далі подавати свої пропозиції, вони мають бути враховані. В.А. Карандій подякував за небайдужість і висловив сподівання, що спільними зусиллями ми отримаємо фахово підготовлений Державний стандарт базової середньої освіти.

МАЄМО НАДІЮ НА ТАКІ СЛОВА ЗАСТУПНИКА МІНІСТРА ВАДИМА КАРАНДІЯ: «Жодного посилу на те, що буде викинута зарубіжна література, наразі немає».

ВІРИМО!

Міністру освіти і науки України

ЛІЛІЇ ГРИНЕВИЧ,

Заступникові Міністра освіти ї науки України

ВАДИМУ КАРАНДІЮ

щодо вдосконалення «Мовно-літературної галузі» в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти (2019)

ПРОПОЗИЦІЇ

 12 червня 2019 р. на сайті МОН України був опублікований для громадського обговорення проєкт Державного стандарту базової середньої освіти (далі – проєкт). Проєкт викликав глибоке занепокоєння з боку широкої громадськості, особливо «Мовно-літературна галузь».

Від імені широкої громадськості, яка з 13 червня 2019 р. направила в МОН України численні пропозиції й зауваження, зокрема Відкрите звернення педагогічної громадськості (25.06.2019), звернення від громадських організацій (Українська асоціація викладачів зарубіжної літератури, Всеукраїнська спілка вчителів-словесників), трудових колективів освітян, науковців, учителів, батьків, учнів,

ДОВОДИМО ДО ВАШОГО ВІДОМА НАСТУПНУ ІНФОРМАЦІЮ.

  1. Проблеми «Мовно-літературної галузі» в проєкті
    • В основному тексті «Мовно-літературної галузі» (п.п.10, 12) чітко не вказані такі освітні галузі, як українська література, зарубіжна література, літератури національних меншин. Слово літератури, вжите в тексті проєкту, передбачає різні тлумачення, тому потребує точної конкретизації в документі.
    • У Додатку 12 (Базовий навчальний план) відсутня освітня галузь зарубіжна література (хоча там зазначені українська мова і література, іншомовна освіта та ін.), відповідно на зарубіжну літературу не виділено жодної години. У Додатку 1 (Вимоги до обов’язкових результатів навчання) не прописані результати, пов’язані з вивченням зарубіжної літератури.
    • Спрямованість «Мовно-літературної галузі» виключно на інтеграцію різних предметів не є науково обґрунтованою і практично доведеною. Програми інтегрованого курсу і методики інтегрованого навчання мов та літератур не були об’єктом наукового вивчення в Україні, не проходили експерименту на локальному, регіональному, національному рівнях. У 2015-2017 рр. широка громадськість виступила з численними зверненнями до МОН проти інтеграції предметів української мови, української літератури, зарубіжної літератури (НАН України, КНУ імені Т.Г. Шевченка, ЛНУ імені І. Франка, педагогічні університети, колективи педагогів, науковці, методисти, вчителі закладів середньої освіти з різних регіонів України).
    • Відсутність освітньої галузі зарубіжна література в основному тексті проєкту, в Додатку 12 (Базовому навчальному плані), Додатку 1 (Вимоги до обов’язкових результатів навчання) в подальшому спричинить знищення предмета зарубіжна література, який успішно впроваджений в школах України із набуттям Незалежності і має велике світоглядне значення для української молоді.

 

  1. Порушення процедури громадського обговорення проєкту
    • На сайті МОН відсутній наказ про склад робочої групи для створення проєкту.
    • Громадськості не відомі фахівці, які розробляли «Мовно-літературну галузь», вони не виходили на контакти з громадськістю, не пояснювали позицію розробників, не оприлюднювали пропозицій, що надійшли. На базі МОН не було проведено публічних заходів (круглих столів, семінарів, конференцій) щодо обговорення проєкту за участі науково-педагогічної громадськості.
    • Громадськість відзначає кулуарність і непрозорість діяльності робочої групи. Понад місяць широка громадськість не має ніякої офіційної реакції робочої групи і МОН на запитання, зауваження і пропозиції трудових колективів, науковців, учителів, методистів щодо проєкту.
    • На сайті МОН змінено дату кінцевого терміну прийняття пропозицій щодо проєкту. При першій публікації проєкту (12 червня 2019 р.) була вказана дата 25 липня 2019 р., через декілька днів дату змінили на 25 червня 2019 р. На інших освітніх сайтах залишилася дата 25 липня 2019 р., що дезорієнтувало педагогів і завадило якісному громадському обговоренню Тобто на громадське обговорення проєкту було виділено лише 13 днів у літньо-відпускний період педагогічної спільноти, що практично унеможливило об’єктивне й повноцінне фахове обговорення одного із найголовніших освітянських документів.

 

  1. Пропозиції від широкої педагогічної громадськості
    • Доповнити проєкт такими важливими для гуманітарної освіти галузями, як українська література, зарубіжна література, передбачивши на них відповідні години в Базовому навчальному плані.
    • Дотриматися демократичної процедури громадського обговорення: а) продовжити громадське обговорення проєкту до 25 липня 2019 р.; б) оприлюднити на сайті МОН наказ про склад робочої групи для розроблення проєкту; в) увести до складу робочої групи для доопрацювання проєкту провідних фахівців у галузі літературознавства і мовознавства, вчителів-практиків, методистів, які мають бути висунуті педагогічною громадськістю, трудовими колективами; г) забезпечити прозорість і відкритість діяльності робочої групи; д) висвітлювати проміжні й кінцеві результати діяльності робочої групи в пресі та на освітніх сайтах; д) забезпечити фахові експертизи остаточної редакції проєкту Державного стандарту базової середньої освіти (2019).
    • Зважаючи на те, що Державний стандарт базової середньої освіти є статегічно важливим документом і визначає загальний напрям руху вітчизняної шкільної педагогіки, ініціювати на базі МОН круглі столи, конференції, семінари для публічного обговорення проєкту Державного стандарту базової середньої освіти, зокрема його проблемних зон («Мовно-літературної галузі» та ін.), за участі широкої громадськості.
    • У процесі прийняття важливих для країни документів враховувати кращі вітчизняні традиції освіти, наявність результатів педагогічних експериментів, а також думку фахівців і громадськості.

 

Без найкращих книжок України та світу не можна побудувати демократичну державу!

Від імені широкої громадськості –

Ісаєва Олена Олександрівна – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики викладання світової літератури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова;

Ніколенко Ольга Миколаївна – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії імені Івана Франка, лауреат Державної премії імені В’ячеслава Чорновола;

Юлдашева Людмила Петрівна, учитель зарубіжної літератури Тальнівського економіко-математичного ліцею Тальнівської міської ради Тальнівського району Черкаської області, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2014» в номінації «Зарубіжна література», голова ГО «Всеукраїнська спілка вчителів-словесників»;

Семенюк Олена Олександрівна, учитель української мови, літератури та зарубіжної літератури Скандинавської гімназії м. Києва, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2008» в номінації «Зарубіжна література»;

Лебедь Дмитро Олександрович, головний редактор і видавець всеукраїнського науково-методичного журналу «Зарубіжна література в школах України.

 

19 липня 2019 р.

 

 

 

 

Президенту

Національної академії педагогічних наук України

КРЕМЕНЮ ВАСИЛЮ ГРИГОРОВИЧУ

ЗВЕРНЕННЯ  ВЧИТЕЛІВ

щодо проєкту Державного стандарту базової середньої освіти (2019)

Шановний Василю Григоровичу!

Учительство України знає Вас як видатного науковця, який багато років розвиває традиції вітчизняної педагогічної науки й прокладає шлях у майбутнє для нашої освіти.

Засвідчуючи Вам високу повагу і всенародну вдячність, вчителі з різних регіонів України звертаються до Вашої мудрості з проханням захистити українську мову, українську літературу і зарубіжну літературу від небезпечних тенденцій, що пропонує новий проєкт Державного стандарту базової середньої освіти (2019), опублікований на сайті МОН України для громадського обговорення 12 червня 2019 р.

Ми підтримуємо реформи в українській освіті, але не можемо погодитися з тими новаціями, які погіршують стан викладання мов і літератур в Україні, а відповідно перешкоджають самоусвідомленню нації в сучасному світі. Тому маємо велику надію, що Ви почуєте й підтримаєте нас і допоможете виправити небезпечну ситуацію. 

Українська мова, українська література, зарубіжна література за часів Незалежності виконують важливу світоглядну й україноцентричну роль для нашої молоді. У той час, коли Україна опинилася в ситуації кризи й військового конфлікту, мова і література (українська та зарубіжна) є духовним порятунком для школярів від зневіри, занепаду моралі й культури. Тому дуже важливо, щоб наші учні добре знали й любили мову, мали стійкий інтерес до читання найкращих книжок українських і зарубіжних авторів.

Але що пропонує нам новий проєкт Державного стандарту базової середньої освіти (2019)?

У ньому закладена ідея широкої інтеграції предметів, зокрема мовно-літературного циклу. Такої галузі, як ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА, взагалі НЕМАЄ ані в основному тексті проєкту, ані в додатках – у Базовому навчальному плані!

Виникає питання: невже книжки зарубіжних авторів не потрібні сучасній Новій українській школі? Чому в проєкті немає слів «зарубіжна література», «художній твір», «читання літературних творів українських і зарубіжних авторів» і т. п.?

Припускаємо, що інтеграція предметів може бути корисною в інших галузях, але в галузі мови і літератури (української та зарубіжної) це абсолютно недоречно, адже значно скорочує і обсяг вивчення мови, і обсяг читання літературних творів.

Замість того, щоб забезпечити досконале вивчення українськими школярами мови й читання ними цікавих книжок, проєкт Державного стандарту базової середньої освіти (2019) пропонує звуження мовного і літературного простору для юних громадян України. Це закономірно призведе до збіднення їхнього мовлення і мислення, до духовного зубожіння і культурного обмеження.

Проти інтеграції широка громадськість виступила ще в 2015 – 2017 роках. Тоді були численні звернення в МОН проти Типових навчальних планів для 10-11 класів, де була запропонована інтеграція української мови, української та зарубіжної літератур. Представники НАН України, десятки університетів, тисячі вчителів, учнів, батьків звернулися в МОН України з проханням скасувати інтеграцію у Типових навчальних планах. Тоді міністерство пішло назустріч широкій громадськості і відмінило інтеграцію мови і літератур (української та зарубіжної).

А тепер ця інтеграція мови і літератур знову закладена в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти (2019). Це загрожує знищити вітчизняні традиції в галузі викладання мов і літератур, що розвивалися за часів Незалежності.

Звертаємо Вашу увагу на те, що ідея інтеграції української мови, української літератури, зарубіжної літератури не підтверджена експериментально. Тому навіщо узаконювати непродуманий експеримент з інтеграції мов і літератур в масштабах всієї України?

«Мовно-літературна галузь» в проєкті Державного стандарту базової середньої освіти (2019) створена без участі фахівців, науковців, методистів, учителів. Громадське обговорення проєкту відбувається непрозоро і з численними порушеннями процедури, зокрема безпідставне скорочення терміну обговорення зазначеного проєкту. 

Ми, вчителі-практики, звертаємося до Вас, Учителю учителів, із проханням захистити українську мову, українську літературу, зарубіжну літературу як окремі галузі! Не дамо відібрати у наших дітей можливість читати найкращі книжки України і світу! Просимо стати на захист такого  популярного серед молоді предмета, як зарубіжна література, і ввести його в перелік складників «Мовно-літературної галузі» і в Базовий навчальний план.

Надсилаємо Вам за дорученням громадськості спецвипуск журналу «Зарубіжна література в школах України» (№ 6, 2019), де опубліковані Відкрите звернення педагогічної громадськості щодо проєкту Державного стандарту базової середньої освіти (понад 2000 підписів), зауваження, пропозиції від трудових колективів освітян, науковців, учителів, методистів.

Сподіваємося, що зарубіжній літературі знайдеться місце в Державному стандарті базової середньої освіти (2019). Інакше втрати будуть непоправні. Людина, яка не читає, розплачується за це своїм життям. Нація, яка не читає, розплачується за це своєю історією. 

 

Наперед дякуємо і покладаємося на Вашу мудрість.

З пошаною – 

Ольга Гузь, учитель зарубіжної літератури НВК №26 міста Кропивницького, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, відмінник освіти України, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2004» в номінації «Зарубіжна література», член банку методичних ідей України, керівник Школи творчого словесника вчителів зарубіжної літератури при Кіровоградському обласному інституті післядипломної освіти імені Василя Сухомлинського, постійний лектор курсів підвищення кваліфікації вчителів зарубіжної літератури при Кіровоградському та Черкаському інститутах післядипломної педагогічної освіти, автор методичних посібників для вчителів та учнів із зарубіжної літератури, автор і ведуча Всеукраїнських вебінарів для вчителів, член методичної ради журналу «Зарубіжна література в школах України»

Олена Пітерська, учитель зарубіжної літератури Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №18 Білоцерківської міської ради Київської області, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, дипломант Всеукраїнського етапу конкурсу «Учитель року – 2014» в номінації «Зарубіжна література»

Леся Сич, учитель зарубіжної літератури НВК №1 м. Немирова Вінницької області, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, методист-кореспондент та лектор Вінницької академії неперервної освіти, адміністратор ФБ-групи «Методичні родзинки уроків зарубіжної літератури» з більш як 18000 учасників.

Надія Загуменнова, учитель зарубіжної літератури Свалявської гімназії Свалявської районної ради Закарпатської області, заступник директора, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист

Тетяна Тимошенко, учитель зарубіжної літератури Замглайської ЗОШ    І-ІІІ ст. Ріпкинського району Чернігівської області, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, дипломант Всеукраїнського етапу конкурсу «Учитель року – 2014» в номінації «Зарубіжна література»

Жанна Костюк, учитель зарубіжної літератури комунального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №3 Хмільницької міської ради Вінницької області», спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського етапу конкурсу «Учитель року – 2014» в номінації «Зарубіжна література»

Любов Малигіна, учитель зарубіжної літератури Черкаського фізико-математичного ліцею (ФІМЛІ), спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського етапу конкурсу «Учитель року – 2008» в номінації «Зарубіжна література», лауреат обласної Педагогічної премії ім. Василя Захаренка

Світлана Кострець,  учитель зарубіжної літератури та української мови Копашнівської ЗОШ І-ІІІ ст. Хустської районної держадміністрації Закарпатської області, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель

Адріана Химинець, учитель зарубіжної літератури, української мови та літератури Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 20 ім. О.Духновича, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, кандидат філологічних наук

Лариса Тонкошкурова, учитель зарубіжної літератури, української мови та літератури Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 20 ім. О.Духновича спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель

Аліна Корнійчук, учитель зарубіжної літератури, української мови та літератури комунального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №2 Хмільницької міської ради Вінницької області», спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

Контактна особа – Олена Пітерська, учитель зарубіжної літератури Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №18 Білоцерківської міської ради Київської обл.

 

Встигніть придбати 6 номерів 2019 року (pdf формат) всього за 149 грн! Акція діє до 25 липня.

Як придбати? Це дуже просто! Заповніть свої дані у поданих нижче графах. Після цього на Вашу електронну пошту надійде рахунок!

Увага! Повідомте нас, будь ласка, про здійснення оплати, щоб ми знали від кого саме надійшли кошти. 
Це важливо для отримання Вами замовлення! Повідомити можна на ел. адресу antrosvit@ukr.net або за телефоном 050 93 717 78 (є також вайбер).
Журнали надсилаємо на вашу електронну адресу у форматі PDF.

Придбайте 3 відеозаписи вебінарів зі знижкою 50% УСЬОГО за 149 грн та отримайте сертифікати про участь. Ваша економія 150 грн! Поспішайте! Акція триває до 9 липня!

Як придбати? Це дуже просто! Оберіть вебінари зі списку та заповніть свої дані у поданих нижче графах. Після цього на Вашу електронну пошту надійде рахунок!

Увага! Повідомте нас, будь ласка, про здійснення оплати, щоб ми знали від кого саме надійшли кошти.
Це важливо для отримання Вами замовлення! Повідомити можна на ел. адресу antrosvit@ukr.net або за телефоном 050 93 717 78 (є також вайбер)

Список вебінарів

№ 1. Розвиток читацьких компетенцій засобами навчального діалогу. Основні науково-теоретичні підходи й техніки методики навчального діалогу (ведуча О. Гузь)
№ 2. Створення комфортного шляху дослідження потоку свідомості головного героя в морально-психологічному есе «Джакомо Джойс» Джеймса Джойса (ведуча О. Гузь)
№ 3. Особливості методики вивчення великих жанрових форм за шкільною програмою із зарубіжної та української літератури (О. Гузь)
№ 4. Шляхи вивчення великих жанрових форм у 10-11 класах за новою Програмою (2017 року) із зарубіжної та української літератури (ведуча О. Гузь)
№ 5. Як організувати навчання відповідно до психофізіологічних особливостей учнів (ведуча І. Хроменко)
№ 6. Звукопис та колористика як складові лінгвостилістичного аналізу ліричного твору (на прикладі поезії українських та зарубіжних митців) (ведуча І. Горобченко)
№ 7. Автостопом по новаціях. Прикладний довідник програм та додатків для вчительства (ведуча О. Горобченко)
№ 8. Особливості вивчення творів М. Булгакова («Собаче серце» та «Майстер і Маргарита») (ведуча О. Гузь)
№ 9. Використання сучасних європейських технологій у вивченні зарубіжної літератури: Storytelling (ведуча О. Ніколенко)
№ 10. Minecraft як засіб підготовки до ЗНО (ведуча Л. Бойко)
№ 11. Політ думок на крилах душі (мотив польоту і крил у творчості письменників від античності до сучасності) (ведуча І. Горобченко)
№ 12. Потримати Чеширського кота на руках. Використовуємо технології VR та AR у школі (ведуча О. Горобченко)
№ 13. «Секрети успіху класного керівника від Ольги Гузь» (з досвіду виховної роботи та проведення свят Останнього дзвоника й Випускного вечора) (ведуча О. Гузь)
№ 14. STEM-освіта на уроках літератури: особливості впровадження (ведуча С. Дячок)
№ 15. Нова програма для 10 класу: сучасна література в юнацькому читанні (ведуча В. Туряниця)
№ 16. Покоління цифрових джунглів. Особливий підхід до особливих дітей (ведуча О. Горобченко)
№ 17. «Стратегії вивчення сучасної зарубіжної літератури. 5-9 класи» (за новою програмою) (ведуча О. Гузь)
№ 18. Таємниці щасливого учителя і успішного учня (ведуча І. Горобченко)
№ 19. Японська література в школах України (ведуча О. Ніколенко)
№ 20. Міфічні істоти і де їх шукати: древній міф у шкільній програмі та художній літературі (ведуча І. Горобченко)
№ 21. Таємниці гротеску: Гофман – Гоголь – Булгаков (ведуча О. Ніколенко)
№ 22. Практичне втілення принципів концентричності й алюзивності при вивченні творів зарубіжної літератури в 10 класі (Гомер, Данте, Шекспір) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків за творами Гомера, Данте й Шекспіра та електронні додатки до вивчення цих творів.)
№ 23. Геокешинг на уроках зарубіжної літератури. Подорож світами Данте Аліг’єрі і Дена Брауна (ведуча І. Горобченко)
№ 24. Освітні тренди на уроці зарубіжної літератури? Легко! Зручно! Ефективно! (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: авторська методична розробка – робочий зошит із зарубіжної літератури для 7 класу (із використанням хмаринок тегів, QR-кодів, інтелект-карт, мемів, анаграм та інших цікавинок)
№ 25. Використання ігрових форм роботи на уроках зарубіжної літератури (ведучий О. Каєнко)
№ 26. Google сервіси для вчителювання та повсякденних задач (ведуча О. Горобченко)
№ 27. Формування читацьких інтересів за допомогою хмарних технологій. Буктрейлер – сучасна форма реклами книг (ведучі Н. Немировська та С.Каляфіцький) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: тести з української мови та літератури)
№ 28. Особливості вивчення поезії в школі (на прикладі творчості Шарля Бодлера, Поля Верлена, Артюра Рембо та Йости Тумаса Транстремера) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та мультимедійний супровід з вивчення творів цих поетів.)
№ 29. HAMLET: Shakespeare&Андрухович (ведуча О. Орлова)
№ 30. Барви слова у єднанні з акустикою живопису як інструмент всебічного розвитку особистості (ведуча Л. Сич)
№ 31. Урок у стилі МАРШМЕЛОУ (ведуча Л. Бойко)
№ 32. Міфічні істоти. Частина ІІ. Чоловіча магія, література і карти Таро (ведуча І. Горобченко)
№ 33. Командні інтелектуальні ігри як перспективна складова освітнього простору (ведучий О. Каєнко)
№ 34. Методичні ключі до вивчення драматургії у школі (8-11 класи) (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки до вивчення драматичних творів; електронний супровід до проведення уроків; відеотека екранізацій шедеврів світової драматургії.)
№ 35. Розслідування таємниць жанру детективу ведуть учні: де ж учитель? (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: розробки уроків та електронний супровід)
№ 36. Паралелі та меридіани літературного глобуса: елементи компаративного аналізу на уроках літератури (ведуча В. Туряниця) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: зручна узагальнена таблиця творів письменників різних літератур для порівняльного аналізу та конспекти уроків)
№ 37. Колір попелу: війна, спогад і біль (ведучий Б. Стороха)
№ 38. Мумітролінг та трохи тролінгу – лайфхаки для ефективного уроку (ведуча Л. Ціпов’яз)
№ 39. Менеджмент в освіті, або Як вбити двох зайців (ведуча С. Дячок) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: план виховної роботи на рік; календарно-тематичне планування редагування Вікіпедії; портфоліо класного керівника; зразки протоколів та конспекти засідань Ради школи, педагогічної ради, батьківського комітету, Ради профілактики правопорушень, Піклувальної ради, методичних об’єднань класних керівників та учителів-філологів; шаблони/зразки наказів)
№ 40. 10 методичних родзинок для цікавого уроку ЗЛ (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: картки та презентації для вивчення біографії автора твору; картки для аналізу художнього твору; картки для роботи з текстом; мудрі цитати із книг; шаблони ФБ-профілів літературних героїв та авторів творі)
№ 41. 5 наукових, 5 методичних і 5 практичних секретів вивчення творів постмодернізму в школі (ведуча О. Гузь) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: понад 100 розробок уроків для 5-11 класів)
№ 42. Нові імена в шкільній програмі для 11 класу (ведуча Л. Юлдашева)
№ 43. Піди туди, не знаю куди. Принеси те, не знаю яке АБО Як написати зв’язне висловлення на 20 балів (ведуча Л. Бойко)
№ 44. Практичний кейс: сучасні освітні інструменти в роботі вчителя із учнями покоління Z (ведуча Н. Немировська) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: презентація «Мовознавча гра-квест «Прислівник» + корисні слайди)
№ 45. Ігрові методи як ефективні методичні родзинки сучасного уроку (ведуча Л. Сич) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: збірка ігрових вправ для уроків ЗЛ; літературні пазли для 8-9 класів; шаблони ігор, за якими ви створите власні; 2 сценарії валеохвилинок; матеріали для організації театрального гуртка в школі.)
№ 46. Як це працює: 10 дієвих ключів до аналізу та інтерпретації новинок у програмі (ведуча Л. Ціпов’яз) (+ПОДАРУНОК ВЕДУЧОЇ: матеріали до вивчення притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон» Р. Баха і творів П. Маара «Що не день, то субота», «Машина для здійснення бажань»), сценарії інтелектуальних ігор для 5-11 класів, позакласних заходів.) (ведуча Лариса Ціпов’яз)
№ 47. “Краса, сильніша за життя”. Кавабата Ясунарі “Тисячокрилий журавель” (ведучий Б. Стороха)

8 червня виповнюється 10 років, як немає з нами Віктора Валентиновича Рогозинського, засновника та головного редактора журналу «ЗЛ», талановитого журналіста, письменника та надзвичайно світлої Людини. Багато з вас пам’ятають його чудові літературознавчі та методичні статті. Він зробив великий внесок у розвиток нашого улюбленого предмета «Зарубіжна література». Дорогі вчителі, в пам’ять про Віктора Валентиновича хочемо подарувати вам дві його книжки «Кохання маестро Паганіні» та «Медовый месяц Михаила Булгакова», які він написав в останні роки свого життя. Якщо ви ще не читали їх, обов’язково прочитайте, адже вони того варті. Переконані, що людина продовжує жити, поки живе у людській пам’яті, а також, коли її творчість знаходить відгук у серцях читачів. Світла пам’ять Вам, дорогий Вікторе Валентиновичу! Вас нам дуже не вистачає!

Конкурс «Тисяча журавлів» успішно завершився! Пишаємось, що він захопив і надихнув так багато вчителів та учнів! Дорогі учасники, щиро дякуємо вам за активну участь у конкурсі, творчий підхід, креативність! Не передати словами наші позитивні емоції, коли, перевіряючи поштову скриньку, ми бачили листи із темою «На конкурс «Тисяча журавлів», що летіли з різних куточків України.

Дякуємо фаховому журі на чолі з Ольгою Ніколенко та Дмитром Лебедем за копітку працю у підбитті підсумків, а також усім уболівальникам, які допомогли оцінити конкурсні роботи й писали слушні коментарі на сторінці журналу у Фейсбук!

Підсумки конкурсу також будуть опубліковані у травневому числі журналу “ЗЛ”!

Дорогі вчителі та учні, не сумуйте, що конкурс завершився. Адже у нас для вас є приємний СЮРПРИЗ!
Ми оголошуємо новий фотоконкурс для учнів «Ми любимо зарубіжну літературу – 2019!» Запрошуємо вас взяти у ньому участь!
З умовами конкурсу можна ознайомитися за цим посиланням.

Бажаємо нових перемог, натхнення та цікавих ідей!

Переможці конкурсу «Тисяча журавлів» – ВЧИТЕЛІ

 

Номінація
«Конспект уроку обов’язкового читання»

І МІСЦЕ

ПОЛЯКОВА ВАЛЕНТИНА, вчитель зарубіжної літератури Вербівського ЗПЗСО Херсонської обл.

Урок за романом Гарпер Лі «Вбити пересмішника».

 

ІІ МІСЦЕ

ЛАРІОНОВА НАТАЛЯ, викладач зарубіжної літератури та

КОНСТАНТИНОВА МАРІЯ, викладач німецької мови Маріупольського центру професійно-технічної освіти

Інтегрований урок «Новаторство драматургії Бертольда Брехта»

 

ІІІ МІСЦЕ

СЕМІОШКО ОЛЬГА, вчитель зарубіжної літератури та

ТОКАРЄВА ЛІЛІЯ, вчитель української мови та літератури Лиманської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 Донецької обл.

Інтегрований урок за новелою Р. Акутагави «Павутинка»

 

СОДЖАК КАТЕРИНА, учитель зарубіжної літератури та

ПАСЛАВСЬКА ОКСАНА, учитель української мови та літератури, ЗЗСО І-ІІІ ст. – ліцей с. Стрілки Львівської обл. Інтегрований урок за поемою Лесі Українки «Давня казка»  та книгою Овідія «Сумні елегії»

 

МОРДУХ ОЛЕНА, учитель зарубіжної літератури Любимівської ЗОШ I-III ст. 

Урок за твором Е. Портер «Полліанна»

 

Номінація
«Опис авторської технології або методики»

І МІСЦЕ

ЛОГІНОВ АНДРІЙ, учитель зарубіжної літератури  Вознесенської ЗОШ І-ІІІ ст. Черкаської обл.

«Мистецька вітальня як одна із форм інтеграції й інновації змісту освітніх технологій»

 

ІІ МІСЦЕ

ВІЛЬКОС ГАЛИНА, вчитель зарубіжної літератури Київського суспільно-природничого ліцею №303

Розвиток творчої особистості дитини через проектні технології

 

ІІІ МІСЦЕ

ДОБРОГОРСЬКА ІРИНА, вчитель зарубіжної літератури Криворізької ЗОШ І-ІІІ ст. № 26
«Фільми? На уроках зарубіжної літератури?»

 

Номінація
«Конспект уроку позакласного читання»

І МІСЦЕ

ЖЕРЕБЕЦЬКА ІРИНА, вчитель зарубіжної літератури СЗШ №90 м. Львова.

Урок за романом Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі».

 

ІІ МІСЦЕ

ГУСТОДИМ ЛІЛІЯ, вчитель зарубіжної літератури філії «Іскрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» опорного закладу «Скороходівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Полтавської обл.

Урок-подорож «Середньовічна література. Рицарська поезія»

 

ІІІ МІСЦЕ

КРАСНІК ОЛЕНА, вчитель зарубіжної літератури Новогродівського ЗЗСО І–ІІ ст. №8 Донецької обл. 

Урок за казковою повістю Кейт ДіКамілло «Дивовижна подорож кролика Едварда»

 

Номінація «Мультимедійна презентація»

І МІСЦЕ

РАК ГАННА, вчитель зарубіжної літератури Славутицького ліцею

Оповідання Генріха Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

 

ІІ МІСЦЕ

САМОХІНА НАТАЛІЯ, вчитель зарубіжної літератури КЗСОР- Путивльська загальноосвітня школа-інтернат І- ІІ ст. Сумської обл.

«Інтерактивна гра «Чорний квадрат» за творчістю М. Гоголя»

 

 ІІІ МІСЦЕ

КРАВЧЕНКО СВІТЛАНА, вчитель зарубіжної літератури Староостропільського НВО «Дошкільний заклад, загальноосвітня школа І-ІІІ ст., гімназія» Хмельницької обл. 
«Лірика Лі Бо»

 

Номінація «Конспект виховного заходу
на літературну тему»

І МІСЦЕ

КРАСНІК ОЛЕНА, вчитель зарубіжної літератури Новогродівського ЗЗСО І-ІІ ст. №8 Донецької обл.

Інтерактивна гра «Шифр Брейгеля» за картиною «Нідерландські прислів’я»

 

ІІ МІСЦЕ

ОСИПЕНКО ВІКТОРІЯ, вчитель зарубіжної літератури Вознесенського НВК.

Літературна вітальня за творчістю І. С. Тургенєва

 

ІІІ МІСЦЕ

САВЧЕНКО ЛЮДМИЛА, вчитель зарубіжної літератури, Староостропільського НВО «Дошкільний заклад, ЗОШ І-ІІІ ст., гімназія».

Інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?».

 

Номінація «Відеорозповідь про книжку
для дітей і підлітків»

І МІСЦЕ

ЛИТОВЧЕНКО АЛЛА, вчитель зарубіжної літератури Чернігівської ЗОШ № 29

Відеорозповідь «Роман Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот»

 

Номінація «Літературна екскурсія»

І МІСЦЕ

ГАРКАВЕЦЬ ВАЛЕНТИНА, вчитель зарубіжної літератури Красногорівської ЗОШ І-ІІІ ст. Полтавської обл.

Мультимедійна презентація «Літературна Полтава»

 

 

Переможці конкурсу «Тисяча журавлів» – УЧНІ

 

Номінація «Буктрейлер про книжку»

І МІСЦЕ

СТАРЧЕНКО АНАСТАСІЯ, учениця 10 класу Волноваської ЗОШ І-ІІІ ст. №7

Збірка віршів Шарля Бодлера “Квіти зла”

 

ІІ МІСЦЕ

СТЕЛЬМАХ ЯНА, учениця 7 класу Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 35

Повість О.Гріна «Пурпурові вітрила»

 

ІІІ МІСЦЕ

ЗАСЕНОК МАРИНА, учениця 9 класу Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 35

Роман Л.Толстого «Анна Кареніна»

 

САРНИЦЬКА СОФІЯ, учениця 8 класу Миколаївської СЗОШ № 22 

Повість Ч.Діккенса «Різдвяна пісня в прозі» 

 

Номінація «Відеочитання напам’ять вірша»

І МІСЦЕ

ДЕМБЕРЕЦЬКА МАР’ЯНА та САДОВА МАРІЯ, учениці 10 класу Дрогобицької гімназії імені Богдана Лепкого

Поезія Йоганна Вольфганга фон Гете «Вільшаний король»

 

ІІ МІСЦЕ

МАТВІЄНКО АНАСТАСІЯ, учениця 7 класу Чернігівської ЗОШ №35

Поезія Дж. Р. Кіплінга «Якщо» у перекладі Є. Сверстюка

 

КОВАЛЕНКО АНАСТАСІЯ, учениця 9 класу Новогнатівської ЗОШ І-ІІ ст.

Вірш Вероніки Тушнової «Лялька»

 

ІІІ МІСЦЕ

СТРЕМСЬКИЙ СТАНІСЛАВ, учень Новоолексіївської ЗОШ №2

Поезія Адама Міцкевича «Акерманські степи»

 

Номінація «Молодіжний кінозал»

І МІСЦЕ

ВОНС АНАСТАСІЯ, ТЕМНЮК АЛІНА та СЕРЕДНИЦЬКА МАРТА, учениці 5(9) класу Дрогобицької гімназії імені Богдана Лепкого

Відеорозповідь про фільм «Хлопчик у смугастій піжамі»

 

ІІ МІСЦЕ

ТРОХИМЧУК ВІТАЛІЙ, учень 9 класу Омельницької філії КЗ «НВК «Основа»

Пластиліновий мультфільм за повістю М.Гоголя «Шинель»

 

ІІІ МІСЦЕ

МОЙСЕЄНКО ГАННА, учениця 11 класу Чернігівської ЗОШ №35

Твір-розповідь про фільм режисера Джо Райта «Анна Кареніна»

 

Номінація «Я – автор»

І МІСЦЕ

КЛОВАК НАТАЛІЯ, учениця 11 класу Ямницького ліцею

«Зараз саме час» (фанфік за мотивами роману Джона Гріна «Провина зірок»)

 

ІІ МІСЦЕ

БИКОВА АНАСТАСІЯ, учениця 8 класу Запорізької ЗОШ І-ІІІ ступенів «ОСНОВА» Запорізької обл.

«Доросла Принцеса» (фанфік за мотивами твору А. де Сент-Екзюпері)

 

ІІІ МІСЦЕ

КРАВЧУК АННА, учениця 8 класу Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст.

«Звернення до шукачів чарівної крамниці» (фанфік за мотивами новели Герберта Уеллса)

 

ПОЛІЩУК ЯНА, учениця 5 класу Черкаської ЗОШ І-ІІІ ст. № 21 ім. Ю. Г. Іллєнка

«Сіроманець – син Лобо» (фанфік за мотивами повісті Е. Сетон-Томпсона «Лобо, володар Курумпо»

 

Номінація «Твір на тему «Книжка, яка змінила
мої уявлення про людей і життя»»

 

І МІСЦЕ

КОСТИШИН КАТЕРИНА, учениця 11 класу Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. №7

Повість Анджели Нанетті «Мій дідусь був черешнею»

 

ІІ МІСЦЕ

ЗОЗУЛЯ ОЛЕНА, учениця Новояворівського НВК «ЗОШ ІІ ст. – ліцей» Львівської обл.

Роман Джона Гріна «Провина зірок»

 

МЕЛЬНИК АННА, учениця 10 класу Судилківської ЗОШ І-ІІІ ст.

Роман Еріха Марії Ремарка «Час жити та час помирати».

 

СТЕЦИК АНАСТАСІЯ, учениця Дрогобицької гімназії імені Б.Лепкого

Книга Даріо Фертіліо та Олени Понамаревої «Люди й кіборги»

 

ІІІ МІСЦЕ

ГРЕБЕНЮК ОЛЕНА, учениця 8 класу Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ст. №35

Повість О.Гріна «Пурпурові вітрила»

 

АЛКОНОВ ІЛЛЯ, учень 11 класу Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст.

Роман Федора Достоєвського «Злочин і кара»

 

КУНТИШ ТЕТЯНА, учениця 6 класу Чернігівської ЗОШ №35

Книги Стівена Гокінґа

 

Номінація «Мистецька галерея»

І МІСЦЕ

ВАСИЛЬЄВА КАРИНА, учениця 9 класу КЗ «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18 Вінницької міської ради» 

Ілюстрація до п’єси Г. Ібсена «Ляльковий дім» 

 

ІІ МІСЦЕ

ГИРЯВЕНКО ДАР’Я, учениця 9 класу КУ Сумської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5

Ілюстрація до твору О. Гріна «Пурпурові вітрила»

 

ТКАЧУК МАРІЯ, учениця 9 класу Безіменського загальноосвітнього НВК  Ілюстрація до твору А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»

 

ІІІ МІСЦЕ

ЧЕРНИШОВ МАКСИМ, учень 5 класу Охрімівської ЗОШ I-III ст.

 Ілюстрація до творів О.С. Пушкіна

 

МІТРОФАНОВА ВІКТОРІЯ, учениця 6 класу Дрогобицької гімназії ім. Б. Лепкого

Ілюстрація до твору А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»

Учнівський ФОТОконкурс  
«Ми любимо зарубіжну літературу – 2019!»

Шановні вчителі та учні! Запрошуємо вас взяти участь у творчому фотоконкурсі

«Ми любимо зарубіжну літературу – 2019!», який триватиме до 30 жовтня 2019 року!

Учасники конкурсу – учні 5-11 класів.

На конкурс приймаються світлини, які відповідають його назві та тематиці. Необхідно зробити влучні підписи під фото. Бажано також написати стислий коментар до світлини, зазначивши, чому саме було обрано той чи той кадр. Учасниками фотоконкурсу можуть бути як один учень, так і команда з однокласників разом із вчителем.

Кращі конкурсні роботи ми розміщуватимемо на сторінці Фейсбук та обкладинках часопису «Зарубіжна література в школах України».

Шановні вчителі, ви можете запропонувати своїм учням такі ідеї для фотосесії:

фотопортрет в образі літературного героя із використанням елементів костюма, відповідного інтер’єру, атрибутів обраного персонажа;

фото разом із улюбленою книжкою (на природі, в парку тощо);

фото в міській чи сільській бібліотеці, яку учень відвідує, або на фоні домашньої бібліотеки;

селфі разом із улюбленим учителем зарубіжної літератури;

під час екскурсії літературними місцями (в літературному музеї на фоні певної експозиції, біля пам’ятника (пам’ятної дошки) письменнику або поряд із пам’ятником літературному героєві; на фоні будівлі, де перебував той чи інший письменник тощо);

Увага! Учасники можуть скористатися поданими ідеями або вигадати свою, яка, за умовою конкурсу, має бути обов’язково пов’язана із його назвою!

Учасник фотоконкурсу має заповнити анкету, у якій треба вказати прізвище, ім’я, повну назву школи та клас. Шановні вчителі, не забудьте вказати своє прізвище, ім’я, по батькові, домашню адресу, контактний телефон. До листа треба додати відскановану або сфотографовану квитанцію про передплату на журнал «Зарубіжна література в школах України» на ІІ півріччя 2019 року. Передплатити журнал можна у будь-якому поштовому відділенні або он-лайн на сайті ДП ПРЕСА.
У Каталозі періодичних видань України наш передплатний індекс 90230

Надсилайте учнівські роботи на електронну адресу редакції:

antrosvit@ukr.net

Всі учасники конкурсу отримають сертифікати, вчителі – подяки, переможці – дипломи та подарунки.

Бажаємо творчого натхнення, позитивних емоцій, гарних світлин та креативних ідей! Вдалого вам літературного «фотополювання»!

«Зараз саме час» (фанфік за мотивами роману Джона Гріна «Провина зірок»)

Я думаю, що сумну історію можна розповісти по-різному. Наприклад, її можна прикрасити…Перегорнувши останню сторінку роману “Провина зірок”, я , як і героїня (яка впродовж роману хотіла почути кінцівку твору Петера ван Гаутена “Царська неміч”) прагну дізнатися продовження цієї до болю прекрасної історії про життя і смерть. Що ж сталося з Хейзел? Гойдалки знайшли своїх господарів?Айзек зміг покохати знову?!

Минуло півроку відтоді як не стало Огастаса, а я й досі відчуваю поруч його присутність. Лист, який він залишив мені, можу цитувати, та, на жаль, деякі букви розтерлись через надмірну кількість вилитих на них сліз. Моє життя, по правді, розділилося на до та після і майбутнє спершу зовсім не цікавило мене. На диво, «Фаланксифор» діє, легені наче відчувають, що мені зараз не до них, тому не дають збою.

Після повернення із Амстердаму, я заприсяглася, що більше не братиму до рук книгу Петера ван Гаутена, але я переоцінила себе. Розгорнувши її, я знову подумки була з Гасом. Саме його теплі долоні востаннє торкалися її. На передостанній сторінці лежить аркуш, читаю і знову плачу:

«..Що я повинен зробити, поки живий:

  1. Максимально щасливою Хейзел!!!;+

2. Джини і Амстердам; +

3. Вчинити щось божевільне;+

4. Дописати для Хейзел “Царську неміч”;+-

5. Зайнятися благодійністю;-

6. Влаштувати батькам поїздку;- …»

На цьому весь список завершувався. Бажання Огастаса справили на мене неабияке враження, адже він так мало встиг, а так багато прагнув. Зійшла вниз, щоб поділитися знахідкою з батьками,та побачила лиш нотки співчуття на їх обличчях:

-Хейзел, це завдає тобі болю, не варто роздумувати над бажаннями хлопця, якого вже немає в живих,- промовила мати.

Від несподіваної реакції батьків у мене забракло повітря в легенях, якого і так було вкрай мало.

Протягом декількох тижнів цей лист не виходив із моєї голови, тому я вирішила боротися за бажання Гаса, які уже здавалися й моїми. Заручившись допомогою Айзека, я проаналізувала мрії Огастаса і пообіцяла собі виконати кожне з них! Щодо Айзека, який попри те, що втратив зір, зумів побачити цей світ з іншого боку. Він зустрів дівчину, з якою постійно грає в комп’ютерні ігри.

«Вона старається. Та їй ще далеко до Гаса. Він був ще той гравець», – проронив якось Айзек. Хлопець каже, що єдине в що він не грає – це почуття, і я щиро хочу йому вірити.

Спершу я зацікавилась пунктом 3. Що такого божевільного зробив Огастас? Відповідь прийшла не одразу…Та згодом я зрозуміла. Під час однієї телефонної розмови Гас сказав мені, що закохатися у дівчину, з ледь-ледь працюючими легенями, було найбожевільнішим вчинком за все життя.

Отже, я вирішила почати з № 4, передзвонила у всі відомі та невідомі мені благодійні фонди, аж поки не згадала, що можу з цим питанням звернутися до лікаря Марії. Тільки я промовила ці слова, одразу зрозуміла, що не помилилась, звернувшись до неї. Доктор порадила чоловіка на ім’я Х’юго (дивно, що не бачила його в лікарні раніше). Я розповіла йому мету свого візиту.

«Вперше бачу таку відданість і любов», – сказав новий співбесідник. Ці слова додали надії у те, що я роблю усе правильно. Х’юго розповів мені, що збирає гроші на поїздку в Діснейленд для дітей, які хворіють на рак. Я віддала чималу суму задля цієї подорожі, ставши тим всемогутнім Джином, який одного дня допоміг і нам з Гасом.

Наступною «мрією» зі списку справ – це поїздка для батьків Огастаса. Востаннє їх бачила на похороні. Я не знала, де їх шукати, а їхати у будинок Вотерсів бажання не було:там все нагадувало про дні проведені з ним. Айзек допоміг, адже, як виявилось, вони переїхали після смерті сина, тому, знайшовши їх координати, ми поштою надіслали квитки зі словами: «Цього дуже хотів Огастас. Надіюсь, ви приймете їх».

Останнім у цьому списку було бажання дописати книгу. Знайшовши рукописи Огастаса, який писав текст у різні періоди:під час загострення хвороби і в момент мимовільної ремісії, я зуміла скласти з цього певні сюжетні ланцюжки і здійснила НАШУ спільну мрію!

Я виконала бажання Гаса і заодно віднайшла спокій, який так довго шукала. Згодом відбулася зустріч з Х’юго, який перейменував свій фонд на честь Огастаса і я не змогла підібрати слів, щоб висловити безмежну вдячність йому за цей вчинок, а онкохворі діти…певна річ, відвідали Дісней і запевняли, що зустріч з Мікі додала сили боротися з недугою!

На мій е-мейл прийшов лист від батьків Гаса:

«-Хейзел, рідна Хейзел! Вибач, що не попередили про переїзд. Ці півроку виявились найважчими. Та ми продовжуємо жити, знаходимо щастя у буденних речах. Без сумніву, ми приймемо твій подарунок…Він для нас, як промінь сонця, тим паче якщо цього хотів наш син. Бережи себе!»

Я зраділа тому, що вони не опустили руки, а бажання Гаса здійснилось.

Я, звичайно, не Петер ван Гаутен,але все ж моя історія теж має право на існування. Дописавши продовження книги і розставивши всі крапки над «І» у долях матері Анни, Голландського Тюльпанника і хом’ячка Сізіфа, я наче знову повірила у перемогу Добра. Вечоріло. Сівши на гойдалку, яка так і не знайшла нових господарів, з листом у руках, я поставила впевнені плюсики біля кожного бажання. Замислилась над тим, що ось уже третій тиждень не відчуваю дискомфорту в легенях і це здивувало мене. Подумки запевнила себе, що завтра піду до лікаря Марії. І тут випадково лист випав з моїх долонь, я зігнулась, щоб підняти і затамувала подих, прочитавши слова, які були написані на звороті конверта: «Зараз саме час!»

Автор: Кловак Наталія,
учениця 11 класу Ямницького ліцею

* * *

Сонце весняне все вище і вище,

Свято Великодня ближче і ближче.

Готуються рідні, і я його чекаю,

Для України-неньки вбрання вишиваю:

Сині гори, річки і зелені ліси,

Темні звори і світлі луги,

Золотої пшениці лани безкраї,

Села й міста калиною червоною квітчаю.

Рученьки свої в молитві складаю,

Господа Бога всім серцем благаю:

Хай Батьківщина моя процвітає,

Всіх українців в любові єднає.

Долю щасливу і мир у країні,

Боже, подай Україні Єдиній!

Автор: Марія Кузьмин

* * *

На Великдень ми усі

До церкви ходили,

Посвятили всі паски,

Бога восхвалили!

Щоб він всіх оберігав

І сприяв у всьому,

Допомогу надавав

Старому й малому.

Щоб промінчики добра

всюди заблищали,

І у мирі всі жили,

і горя не знали.

А всім треба жити нам

за Божим законом,

І тоді наш стане світ

гарним і казковим.

Автор: Яна Власенко

Молитва за Україну

Пишу я писанку… Краса врятує світ!

Тоненький писачок народжує нам диво.

В сплетіння ліній зачаровано дивлюсь.

Ісус Воскрес! – Воскресни, Україно!

І кожна лінія народжує любов,

Смирення, ласку, віру в добру силу.

У візерунок дивовижної краси

Вкладаю я молитву за свою країну.

Споглянь, Ісусе милий, на Вкраїну…

На наш народ, що терпить понад край,

Врятуй державу, зморену, в руїні,

Надії краплю й силу нам подай!

Прости гріхи у слові, думці, ділі,

Шлях до єднання всім нам покажи,

Любов до ближнього нам поверни всеціло

І душу кожному зцілити поможи.

Помилуй нас, солодкий Наш Ісусе,

Допоможи кріпитися в цей час.

Нас, грішних, причасти з своєї Чаші,

Дай миру, щоб промінчик сонечка не згас!

Врятуй і захисти державу, Божий Сину,

Ворожу силу відверни від нас,

Бо досить крові, сліз, ридань дитячих…

За мир молю і прошу повсякчас!

Врятуй життя солдатам-оборонцям,

Пошли їм міць і силу у борні!

Послухай, Боже, я за всіх молюся…

Врятуй усіх, прошу Тебе…

Амінь.

Автор: Оксана Гіжовська

* * *

Молюсь за Україну, щедру і багату,

За мову солов’їну, що чиста, як струмок,

За наш народ гостинний і за батьківську хату –

І серце завмирає від нелегких думок.

Молюсь за Україну, молюсь за її долю:

«Пошли нам, Боже, миру, і спокою, й добра!

Хай кожен «воїн світла», що здобува нам волю,

Повернеться додому, до рідного тепла.

Хай сивочола мати обійме свого сина!

Хай скаже батько дітям: «Я повернувсь живий!»

Хай заживуть їх рани і вернуться їх сили

Для майбуття країни у щасті і добрі!

Автор: Яна Капуста

№3, 2015

1. Багато квітів. Живі квіти – дивовижні самі по собі. Чарівні букетики з сезонних квітів наповнять класну кімнату весняним настроєм і ароматом. Щоб вони не в’янули занадто швидко, краще використовувати не зрізані рослини, а квіти з цибулинами. Але вони дорогі і недовговічні. Тому можна задіяти і штучні квіти. Із застосуванням нових синтетичних матеріалів вони виглядають тепер нітрохи не гірше живих, а іноді їх просто неможливо відрізнити. Хорошою ідеєю дя весняного інтер’єру класної кімнати також стануть букети, зроблені власноруч вами і учнями з різних матеріалів: паперу, тканини, вовни, полімерної пластики (наприклад, весняні тюльпани з тканини).

2. Квітучі гілки. Милуватися квітучими гілками можна нескінченно, це один з найбільш чудових моментів весни. До сезону цвітіння ще далеко, але цілком під силу придбати декоративну квітучу гілку в магазині або навіть змайструвати чудо-дерево для свого кабінету. З кольорового паперу або журнальних сторінок виріжте маленькі різнокольорові листочки. Складіть два листочка, проклавши між ними тонкий дріт, і склейте. Потім обкрутить вільний кінець дроту навколо гілки. Чим більше яскравого листя, тим живописніше буде виглядати подібний декор.

3. Вази. Незвичайні яскраві вази додадуть «родзинку» вашому навчальному кабінету. У скляну вазу з водою можна занурити різнокольорові гудзики або камінчики. Потім поставте туди квіти – живі або створені зі стрічок, гудзиків і трубочок для води. Це можуть бути і зроблені власноруч вази із декорованих банок і бутилок різних розмірів, яєчної шкаралупи, різних природних матеріалів.

4. Весняні горщики для квітів. Горщики з зеленню у вашому кабінеті можна розмалювати по-весняному, декорувати за допомогою техніки декупаж, обклеїти кольоровим скотчем. 

5. Декор з птахами. Поселіть у вашому кабінеті різнокольорових пташок – і атмосфера на уроках стане ще чарівнішою. Пташки-підвіски, гірлянди з пташками, пташки навколо весняного букету та інше, що вам підкаже фантазія.  

6. Метелики. Виріжте з паперу за трафаретом два-три десятка метеликів – великих і маленьких, різних кольорів. Потім зберіть їх у зграйки і приклейте однією половинкою крил до стіни або до панно із шпалер. Буде здаватися, що чудові метелики немов злітають зі стіни.

7. Фоторамки. Чому б не зробити весняні фоторамки з тканини, картону або кольорового паперу? Обклейте короткими гілками рамку для фото і додатково декоруйте сушеним мохом, декоративними квітами або яйцями. У такому весняному обрамленні будь-яка фотографія, де ви зазнімковані поряд з учнями, буде виглядати відмінно.

8. Картина або колаж на весняну тему. Нехай до квітучого сезону у вас в кабінеті з’явиться одна-дві картини з весняним пейзажем. А ще цікава ідея – створити колаж: роздрукувати весняні фото або картинки і підвісити їх на одній загальній штанзі на різній висоті за допомогою ниток.

9. Настінне панно. Креативне рішення – створити яскраве настінне панно на тематичні весняні сюжети (гніздо з пташками, розквітле деревце, заєць з писанкою тощо).

10. Інтер’єрні наклейки з весняними орнаментами – простий спосіб створити в класі атмосферу свіжості, оновлення життя і позитиву.

11. Строкатий весняний вінок можна прикрасити свіжими квітами і гілками, птахами, декорованими яйцями. Вважається, що вінок оберігає мешканців приміщення від усього недоброго.

12. Гірлянди в класному інтер’єрі доречні не тільки під час новорічних свят. В якості основних елементів весняних гірлянд служать фігурки птахів, вирізані з паперу.

13. Життєрадісні, мотивуючі висловлювання і слогани на тему весни, написані на картоні і вставлені в рамку, будуть піднімати вам і вашим учням настрій щодня.

14. Прикраси до приходу Великодня. В українській традиції символи Великодня – це писанки, паска, верба. Тож, декоруйте кабінет напередодні Світлого Воскресіння писанками, підвішеними на пухнастих гілочках верби, різнокольоровими бусинами, стрічками, яскравими курчатами з фетру.

Зрозуміло, сирі і варені яйця при декоруванні не використовують – їх вміст зазвичай видаляють через отвори, зроблені голкою. Прикрасити писанки можна не тільки фарбами. Це може бути паперовий декор, декор з ниток, ґудзиків, за допомогою наклейок і бісеру. Такі яйця прекрасно виглядатимуть на вчительському столі в якості декоративних композицій у гнізді з прутиків і сухої трави, у солом’яному кошику, в етнічній мисці.

Усіе запропоновані елементи декору, а також ваша фантазія допоможуть створити незабутні весняні уроки.

Уривок із статті Анни-Марії Богосвятської “Натхнення від природи: додайте фантазії своїм весняним урокам” (№3, 2018)

Урок №1

Тема: Паралельний сюжет твору Рейнбоу Ровелл «Елеанор і Парк» як засіб утілення авторського задуму історії Ромео і Джульєтти сучасності

Урок №2

Тема: Динаміка образів Елеанор і Парка. Сенс зображення випробування їхнього кохання

Урок №3

Тема: Вічна тема кохання й вічні образи світової літератури (алюзивність роману Р. Ровелл «Елеанор і Парк»)

Мета й очікувані результати: ознайомити учнів з творчістю сучасної письменниці Рейнбоу Ровелл та її романом «Елеанор і Парк», проаналізувати її твір, визначивши особливості стилю письменниці, дослідити проблеми твору та втілення у романі теми кохання, розвивати навички вдумливого читання для виявлення актуальних проблем сучасного світу в романі, сприяти формуванню та розвитку читацьких смаків учнів, сприяти вихованню справжніх почуттів молодих людей.

Обладнання і корисні посилання: Ровелл Р. Елеанор і Парк / Рейнбоу Ровелл; пер. з англ. Світлани Колесник. — Харків : Віват, 2016. — 432 с.

Хід уроків

І. Оголошення теми, мети та очікуваних результатів

ІІ. Первинний рівень сприйняття твору за допомогою бесіди:

  • Чи зацікавив вас прочитаний роман Рейнбоу Ровелл «Елеанор і Парк»? Чим («так» – «ні»)?
  • Розкажіть, як читався твір, легко чи важко? Поясніть свої стани під час читання роману.
  • Що саме справило на вас враження у романі? Які епізоди запам’яталися?
  • Чи задовольнив/заспокоїв вас кінець твору?
  • Як ви думаєте, чи може трапитися подібна історія насправді? А з вами?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Роман американської письменниці Рейнбоу Ровелл «Елеанор і Парк» став володарем Премії Майкла Л. Прінтца, визнаний кращою книжкою за версією New York Times, відзначений Indies Choice як краща книжка для підлітків. Окрім цього, роман «Елеанор і Парк» отримав 18 нагород з 2013 по 2015 рр. У 2016 році роман з’явився в українському перекладі у видавництві «Віват».

Чому ж такою популярністю користується цей роман, а відгуки про книгу можна прочитати у будь-яких книжкових обзорах-ревю? Чому автор одразу погодилась на екранізацію свого роману, переписавши його у сценарій, а в 2016 році повідомила, що фільм більше не знаходиться у розробці й повернула права на нього? Чи можливо написати історію сучасних Ромео та Джульєтти?

Ці питання та деякі інші стануть предметом нашого дослідження на уроках.

ІV. Знайомство з автором за допомогою Інтернет джерел

(повідомлення учнів)

Рейнбоу Ровелл (англ. Rainbow Rowell; 1973 року народження) — американська письменниця. Найбільш відома своїми підлітковими романами “Елеанор і Парк” і “Фанатка” (2013). Обидві книги потрапили в список кращих підліткових романів за той рік за версією The New York Times. Роман ” Елеанор і Парк” також був обраний однією з 10 кращих книг 2013 року до версії Amazon і був названий кращим підлітковим романом того ж року за версією Goodreads.

Книги для підлітків

2013 — “Елеанор і Парк” (англ. Eleanor & Park)

2013 — “Фанатка” (англ. Fangirl)

2015 — “Так тримати!” (Англ. Carry On)

Книги для дорослих

2011 — “Вірність” (англ. Attachments)

2014 року — “Дзвінок в минуле” (англ. Landline)

Розповіді

2014 року — “Північ” (англ. Midnights) в складі збірки “12 історій про справжнє кохання” (англ. My True Love Gave to Me: Twelve Holiday Stories)

2016 — “Спорідні душі” (англ. Kindred Spirits)

Комікси

2017 — “Втікачі” (англ. Runaways)

Застосування методу критичного мислення «Спрямоване читання й міркування»

  • Перед вами створений у Твіттері допис мовою емоджі, який пояснює зміст роману. Чи згодні ви з таким повідомленням? Аргументуйте свою відповідь.
  • Чи ви додали б щось ще? Можливо, прибрали б зайве?

V. Аналітико-інтерпретаційне дослідження за змістом роману

Ключові завдання і запитання

  • Рейнбоу Ровелл написала свій твір дещо незвично. Як ведеться оповідь, що особливого ви помітили, читаючи роман?
  • Чому автор використовує паралельний сюжет? На чому робить акцент? Чи ускладнюється читання роману за допомогою такого прийому?
  • Назва твору завжди підказує його тему. Письменниця свідомо називає роман іменами героїв. Чому і навіщо?
  • Як відбулося знайомство героїв твору?
  • Назвіть спільне та відмінне в характеристиці героїв. Підтвердьте цитатами з тексту.
  • Використавши метод «Запитання до автора», складіть власні питання автору, які виникли в процесі читання (Наприклад, яким ми бачимо героя на початку твору? Яким він став? Що призвело до змін?)
  • Як розвивається історія кохання Елеанор і Парка? Чи схожа вона на історію кохання Ромео й Джульєтти? Наведіть аргументи «так» і «ні».
  • Парк майже одразу зізнається в коханні до Елеанор. Але вона не дає відповіді навзаєм. Чому? Що вона пише в листівці? Якщо вона зізнається, то чому так довго чекала?
  • Як автор повідомляє нам про те, що підлітки починають закохуватися?
  • Спочатку дівчина висміює любов Ромео та Джульєтти. Чи змінила вона думку про їх кохання? Що вплинуло на Елеанор?
  • Молоді люди майже одразу закохалися, але вони не знали про це. Чи можливо таке?
  • Батьки Парка й досі закохані. Чи допомагає це зрозуміти хлопцю, що він кохає Елеанор? Чому дівчина не вірить у кохання Парка?
  • Окрім теми кохання Рейнбоу Ровелл торкається ще однієї вічної теми світової літератури – темі родини, стосунків у родині, взаємин батьків і дітей. Проаналізуйте фрагменти святкування Різдва у двох родинах.
  • Навіщо авторці знову наголошувати на очевидних фактах різниці у сім’ях Елеанор і Парка?
  • Бідність є також проблемою сім’ї Елеанор та причиною її страждань. Як це показано в тексті? Які деталі говорять про таку серйозну проблему?
  • Як Парк почувається у себе вдома? Чи «вписується» він у свою сім’ю?
  • Які відмінності бачить дівчина між будинком Парка та її родини? Як це на неї впливає? ( Автор показує нам, що дім може бути і в голові Елеанор – коли вона з Парком, вона відчуває себе більше вдома, ніж будь-де, його родина має теплі родинні стосунки (любов, повага, щирість, правда) – це головне.)
  • Чому Елеанор відмовляється від цього, вирішивши поїхати до дядька?
  • Спочатку сім’я Парка не схвалює присутності Елеанор, але згодом змінює свою думку. Чому?
  • Чи змінюються стосунки Елеанор з меншими братами та сестрою впродовж роману?
  • Елеанор – самотня? Доведіть або спростуйте цей факт (Тема самотності (покинутості) більше стосується Елеанор (дитинство з батьком, який нею не займався, рік провела в чужій родині, Річі вигнав її з будинку і вона винить себе у цьому, гадаючи, що мати її кинула; живучи в родині з Річем, майже завжди отримує повідомлення, що вона не член родини (немає місця для сну, можливості прийняти ванну, більша частина її речей зникла).
  • Як Елеанор почувала себе, коли жила у чужій родині? Чому мати перестала телефонувати їй? Чи це Елеанор винна в цьому? Як це вплинуло на їх стосунки в подальшому?
  • Як ви гадаєте, Елеанор і Парк – сильні особистості? (Сміливість та відвага притаманні героям для того, щоб протистояти поганим людям, а іноді просто не дозволити їм перемогти).
  • Елеанор демонструє свою сміливість, коли її цькують? Чи просить вона про допомогу? Чому вона поводиться саме так? Яка важлива проблема міжособистісних стосунків підлітків відображена в романі? (Булінг.) Поміркуйте, чому Елеанор стала предметом знущань ровесників?
  • Парк приймає деякі сміливі рішення. Що саме він робить? Як це його характеризує?
  • Кого з героїв твору ще можна назвати хороброю людиною? Чому? (Батько хлопця, коли дозволяє відвести Елеанор до дядька у безпечне місце.) Чи важко йому було бути сміливим?
  • Іноді потрібно більше мужності, щоб відпустити людей, ніж тримати їх при собі. Рішення героїні залишити Парка вимагало від неї неабиякої мужності, але у неї не було вибору. Чи правильно вона вчинила?
  • Стосунки між підлітками не завжди залежать тільки від зовнішніх факторів. У чому ще може бути проблема молодих людей? (Це – зовнішність. Саме соціальним статусом вона й підкреслюється. Елеанор одразу уникає питання своєї зовнішності, однокласники Парка часто нагадують йому, що він не схожий на мешканців міста.)
  • Діти не хочуть позбавляти себе індивідуальності, самовираження. Як це описано у романі? (Вони виражають себе через одяг (макіяж), таким чином, підкреслюють свою зовнішність та свої відмінності. Автор підкреслює певні риси зовнішності всіх героїв, зосереджуючись на деталях: Елеанор носить чоловічі краватки, Парк користується підводкою для очей; Елеанор ненавидить макіяж, Парк не займається спортом (окрім тхеквондо.)
  • Чи можна стверджувати, що вони ідеально підходять одне одному?
  • Елеанор соромиться того, що вона товста, але носить яскраві, незвичні аксесуари та великий «чоловічий» одяг. Про що це говорить?
  • Що Парку подобається в його зовнішності, а що ні?
  • Наскільки важливий зовнішній вигляд у середовищі цих підлітків?

VІ. Рефлексія

  • У чому полягає популярність роману «Елеанор і Парк» Рейнбоу Ровелл?
  • Виберіть цитати з твору, які характеризують основну думку роману та його проблеми:
  • Бути собою!
  • От би в мене була така родина…
  • Я завжди за тобою сумую…
  • Зберися. Не даруй їм ані дрібки задоволення.
  • Я перетну Всесвіт заради тебе.
  • Адже світ довкруж нього (Парка) ставав кращим.
  • Я… дійсно не хочу прощатися з тобою…Ніколи!
  • Спробував згадати, як це сталося – як вона перетворилась із незнайомки на головну людину в його житті.
  • Він єдиний такий.
  • Парк був сонцем..
  • Він урятував її життя. Не лише вчора – він рятував її практично щодня, відтоді, як вони зустрілися…
  • Парк ніколи не кохатиме її більше, ніж того дня, коли вони попрощалися. А вона б не витримала, якби він кохав її менше.
  • Вони сходились у найважливіших питаннях і сперечалися щодо всяких дрібниць.
  • Мені тебе бракує…
  • Ти мені не подобаєшся, ти мені потрібна.
  • Я навіть дихати не можу, коли ми не разом…
  • Вона скидалася на витвір мистецтва, а мистецтво не має бути ідеалом краси – воно має пробуджувати почуття.

– Поясніть за постером ключові моменти, символи та знаки роману:

Самостійна творча робота

Завдання. Написати мініесей на одну із запропонованих тем:

1)      Вічна тема кохання й особливості її втілення в романі «Елеанор і Парк» Рейнбоу Ровелл.

2)      Чи схожі Елеанор і Парк на Ромео і Джульєтту?

3)      Чим мене схвилювала історія Елеанор і Парка?

4)      Проблема батьків і дітей в романі «Елеанор і Парк» Рейнбоу Ровелл?

5)      Чи можливе світле кохання в сучасному світі? (за романом «Елеанор і Парк» Рейнбоу Ровелл)

VІІ. Аргументація й виставлення оцінок

VІІІ. Домашнє завдання:

Усім: підготуватися до дискусії за вивченими творами сучасної зарубіжної літератури для юнацтва.

За бажанням: зробіть переклад інфографіки українською мовою.

Рябуха Наталія Василівна,

вчитель зарубіжної літератури НВО №22,

місто Кропивницький

Наталія Рудницька

Одним із викликів, які я ставлю перед собою як фахівець, є рефлексії з приводу особистої педагогічної діяльності, ґрунтовані на суб’єктивних спостереженнях, досвіді, аналізі власних педагогічних помилок чи прорахунків. Це своєрідне есе вчительки-практика, котра щоденно йде «до станка», щоб видавати на-гора щоденну «педагогічну норму». Сподіваюся, що ці мої маленькі педагогічні розвідки будуть цікаві моїм колегам в усіх куточках нашої країни, можливо, хтось побачить в цих розповідях себе, учнів, проблеми, бо ми всі вихідці однієї системи. Хочу зауважити, що ні в якому разі не претендую на об’єктивність. То не будуть універсальні догми чи безапеляційні висновки, а всього лише суб’єктивні судження.
Сьогодні, коли сучасна освіта рухається вперед, ми не можемо залишатися осторонь глобальних процесів, тож мої дописи не будуть (й не повинні!) стосуватися одного предмету чи обмежуватися лише методичними розробками із зарубіжної літератури. Наш предмет універсальний, бо в літературі поєднані історія, географія, фізика, лірика… Література – потужний інструмент на емоційну сферу впливу на особистості, що формується.
Трохи про себе: живу в м. Кам’янці-Подільському, вже понад двадцять років працюю в школі, викладаючи зарубіжну літературу та українську мову. Щоліта їжджу працювати в дитячі оздоровчі заклади, обіймаючи різні посади – від вихователя до психолога. Неспокійна натура, якій притаманний творчий рух, тому, окрім педагогічної діяльності, я редакторка української Вікіпедії, прихильниця здорового способу життя, фанатка якісної сучасної української музики.
Отже, починаймо!

Школа – дзеркало суспільства. Це вже знаю точно. Я прийшла до школи в кінці дев’яностих – початку двотисячних. Час тотального безгрошів’я, кількамісячних затримок вчительських зарплат, активної фази «італійської еміграції» молодих жінок на заробітки. Стрімкий період розвитку такого явища як соціальне сирітство. У кожному класі була значна частина підлітків, у яких «мама в Італії, а тато в запої», тобто дітей, які залишилися самотніми в такому складному періоді власного життя.
Діти, котрі отримували подарунки, зневажали «обдертих вчительок», робили, що хотіли, не мали жодної мотивації до навчання. Не мали позитивних прикладів моделі поведінки між чоловіком та жінкою, між батьками та дітьми. Важке покоління.
До речі, сьогодні ці «діти» привели до школи власних нащадків. Вони не мають досвіду, аби їх виховувати, бо їх самих свого часу виховували бабусі.
З цього приводу я придумала термін «бабусині діти», бо це направду явище феноменальне. Сидить така дитина за партою, розмовляє бабусиними фразами, видає бабусині коментарі, ніби власні, поводиться, як малюк з дитсадка, забираючи на себе значну увагу, вимагаючи «бабусину» реакцію до себе від учительки. Розмови з бабусями про поведінку чи успішність дітей, залишених їм на виховання, як правило, малоефективні. Бабусі або жаліються на власних дітей, які «підкинули» їй внучку чи внука, або активно захищають їх, або просто починають плакати. Я називаю загальну тенденцію, а не описую конкретні випадки, хоча, перефразовуючи Л.Толстого: Усі щасливі й самодостатні діти, як і хороші родини, схожі один на одного, й кожна нещасна дитина, кожна нещасна родина – нещасна по-своєму. Та все ж часто-густо в якомусь 5-А, 7-Б, чи 9-В зустрічаються такі діти, й з ними треба комунікувати.
Так от, початок двотисячних окреслився як період зневіри в значимості навчання. Серед учнів стала поширеною фраза: «А кому вони потрібні оті ваші підмети чи многочлени? Он ви вчилися, і що? От наприклад, мій батько не вчився, має власну точку продажу на ринку, а ви що маєте?». Суспільство, зневірене в політиці, владі, фінансовій сфері, вимагало життя й прийняття взаємостосунків «по-понятіям». Учительське безгрошів’я породило сакраментальну фразу: «Якщо вони думають, що нам платять, то нехай думають, що ми працюємо». Це недобра, руйнівна стратегія прийняття. Шкода, що й сьогодні так дехто ставиться до посадових обов’язків.
Той час був особливим випробуванням для молодої вчительки й ще важчим – для молодої вчи тельської родини. Необхідно було, з одного боку, реалізовувати себе в професії, доводячи фахову спроможність, з іншого – навчитися виживати, заробляти й раціонально витрачати кошти, щоби не відчувати себе «меншовартісною вчителькою».
Усвідомила таке: ніколи не залишу напризволяще ні власну дитину, ні чужих дітей – учнів, яких навчаю. Взяла собі за правило народний перефразований вислів: «Добре там, де ми є!», яким раджу послуговуватися всім українцям.
Звичайно, ні в якому разі не варто претендувати на роль батьків для тих дітей, яких нам випала нагода навчати, адже кожен має мати власну соціальну функцію й виконувати її. Та все ж нашим вчительським надзавданням є створити такі умови, щоб учень відчував хоча б елементарну безпеку й захист у навчальному закладі. Головне не виштовхнути дитину на вулицю, бо теж є такий гіркий досвід – «шукати» дитину, що регулярно не відвідує навчання в школі. Дитина йде туди, де відчуває до себе позитивне ставлення.
Тому важливо, щоб кожен учень, з різними потенційними можливостями, різним рівнем інтелектуальної, ментальної, фізичної спроможності відчував себе однаково комфортно в школі.
Сьогодні все значно простіше. Школа, як дзеркало суспільства, демонструє, що є певним соціальним прихистком дитині. Один мій шестикласник, безпосередній до неможливості, в минулому році написав: «Якби не уроки, школа була би найкращим місцем для відпочинку, спілкування з друзями й цікавих справ». У тому є певна логіка, адже батьки вимагають від навчального закладу такої собі соціальної перепустки у майбутнє доросле життя для власних дітей.
Це має бути віддзеркаленням внутрішнього світу дитини й задоволенням її емоційних потреб.
Час і ставлення суспільства до освіти в цілому, й до вчительства зокрема допомогли мені виробити власні правила успішного спілкування з дітьми.
– Батьки – найрідніші у світі люди для дитини, і вчитель ні в якому разі не зможе перебрати на себе ні роль мами, ні батька чи старшого брата, тому не треба намагатися це робити.
– Учитель має вміти закликати до співпраці усіх членів родини учня, незалежно від того, чи проживають батьки в одній сім’ї, чи нарізно. Треба навчитися спілкуванню з бабусями, дідусями, тітками, дядьками, старшими братами й сестрами тощо.
– Для батьків дитина найкраща. Батьківська любов суб’єктивна. Батьки, як правило, на боці дитини, і це природньо. Тому неправильним є потенційне бажання вчителя розказати про те, який це поганий учень чи учениця.
– Запрошуючи (саме запрошуючи, а не викликаючи) батьків чи інших родичів до школи, я наголошую, що це ПЕДАГОГІЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ, і як правило, не наполягаю, щоб це була офіційна зустріч в кабінеті адміністрації закладу.
– Найважливіше – в кожній дитині побачити найкраще, що в ній є. Про те «найкраще» завжди треба говорити батькам, іншим дітям й, що особливо значимо, самій дитині.
– Будь-яка дитина здатна йти на контакт, тільки треба віднайти важелі впливу на неї. Варто спробувати поспостерігати за нею кілька днів, не обмежуючись рамками лише свого уроку, але й в інших ситуаціях. Найкраще діти розкриваються, проявляють себе під час спільних екскурсій, відвідин кінотеатрів, різних заходів тощо.
– Перш ніж викликати до школи батьків проблемної дитини чи звертатися за допомогою до адміністрації, варто провести індивідуальну бесіду з дитиною.
Але таку бесіду не варто проводити:
– Одразу після того, як стався певний інцидент чи проблемна ситуація.
– Якщо ви роздратовані, засмучені, у вас бракує слів для вираження власних емоцій.
– Обов’язково підготуватися до розмови.
Сказати дитині про свої почуття; бути з дитиною відкритим; ніколи, ні за яких обставин, не згадувати про батьків, родичів негативно; не погрожувати дитині, що будете викликати батьків; спробувати досягти з дитиною певних домовленостей.
Не варто вимагати від дитини чогось неймовірного, зразу стати ідеальним (наприклад, якщо учень погано навчається, не треба вимагати, щоб той через місяць став відмінником). Такі бесіди зазвичай мають короткотривалий ефект. Це особливість дитячої психіки, до того ж, на дитину інші люди мають значно більший вплив, аніж учитель.
Та все ж, якщо продемонструвати відкритість, готовність йти на контакт, здатність пробачати, бути об’єктивним, чесним, неупередженим, тоді можливий прогрес у налагодженні стосунків. Агресія – це своєрідна форма захисту, так само, як інфантильність, істеричність чи хамство. Єдине, що особливо важливо демонструвати у взаємостосунках, – це вашу здатність адекватно розбиратися в ситуаціях й приймати рішення, нехай навіть і непопулярні.
Будь-яка ситуація, будь-яка взаємодія з учнем має показати вчителя як емоційно стійку та зрілу особистість, здатну адекватно реагувати на ситуації й витягувати досвід з усього. Не можу не згадати випадок, що трапився на початку моєї педагогічної діяльності. Це було в жовтні місяці мого першого року вчителювання.
Я, повернувшись спиною до дошки, щось захоплено писала, а в цей час двоє учнів-підлітків, зчепившись через якусь дрібницю, почали несамовито гамселити один одного прямо за партою. Я, переповнена жаху, вискочила в коридор. Якраз у цей час там проходив директор.
Я вигукнула: «Там бійка! Хлопці б’ються прямо в класі! Що робити?». Він подивися на мене й, навіть не спиняючись, спокійно промовив: «Ти ж доросла людина. Розберися сама». І пішов. І правильно зробив. Дуже правильно й мудро. Не можна перекладати на когось те, в чому ти можеш й повинен сам навести лад. Звичайно, я впоралася з інцидентом.
Та й директор просто так не залишив те, що сталося. Він через деякий час зайшов до класу, розпитав дітей, що сталося, провів бесіду…
УСЕ, ЩО МОЖЕ ЗРОБИТИ ВЧИТЕЛЬ, МАЄ ЗРОБИТИ ВЧИТЕЛЬ. Бо це його робота. Не «покликання», не «місіонерство», а саме робота, яку треба робити якісно.
Без пафосу й риторики. Без оцінювання особистої значимості в житті дитини.
Без жертвоприношення й нездорового фанатизму. Бо інакше… «Нема чого нарікати на дзеркало, коли сам… не дуже!».
Тому щоранку перед дзеркалом погляньмо собі у вічі й спробуймо дати відповідь на питання: «А чи готова/готовий я до сьогоднішнього робочого дня? Чи зможу віднайти потрібні слова, емоції, оцінки? Чи захищена/захищений від дитячої реакції на будь-яку ситуацію чи дію?». Головне – навчитися розрізняти, аналізувати, приймати помилки й пишатися перемогами. А тоді усміхнутися – і вперед! На роботу.
Успіхів нам, мужності й мудрості на кожен день.


Наталія Рудницька,
вчитель зарубіжної літератури
та української мови
м. Кам’янець-Подільський

2 квітня 2019 року за сприяння журналу «Зарубіжна література в школах України» та особисто видавця і головного редактора Дмитра Лебедя, а також Ukrainian-Japanese Slavonic Society відбувся міжнародний вебінар «Україна – Гоголь – Японія». Трансляція вебінару здійснювалася із Sophia University (Токіо, Японія) та аудиторії українсько-японської дружби «Sakura» Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (Полтава, Україна). Доповідачами вебінару стали японські дослідники – МА, професор, декан факультету іноземної філології Sophia University Сін’їті Мурата (Токіо) і МА, професор, заступник декана філологічного факультету Saitama University Сусуму Нонака (Сайтама), а також доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка Ольга Ніколенко. Учені обговорили актуальні питання інтерпретації творчості Миколи Гоголя в контексті української та світової культури. Професор Сін’їті Мурата представив цікаву доповідь на тему «Тень Н. Гоголя: карнавальность и комическое в драматургии Михаила Булгакова», у якій висвітлив уплив М. Гоголя на драматургію XX століття. Професор Сусуму Нонака виступив із доповіддю на тему «Once again: «Чему смеетесь? Над собою смеетесь!..» – в контексте мировой литературы», він розкрив алюзії М. Гоголя крізь призму творчості Горація, а також відгомін гоголівських текстів у японській літературі. Професор Ольга Ніколенко у доповіді «Ревизор». Украинский вертеп. Отражения» показала вплив українського народного театру на композицію, образну систему і поетику комедії «Ревізор».

Презентація до доповіді Ольги Миколаївни Ніколенко
Перша частина
Друга частина

Вебінар відбувся в межах Міжнародної наукової конференції «XIV Гоголівські читання». У вебінарі взяли участь понад 500 учасників – учителів, методистів, науковців із України та Японії. Висловлюємо щиру вдячність доповідачам і учасникам з української та японської сторін й сподіваємося на подальшу творчу співпрацю! 

Відеозапис вебінару:
https://www.youtube.com/watch?v=lIf6DpDm7JQ&t=14s

1-3 квітня 2019 р. на базі Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «XIV Гоголівські читання» на честь 210-річчя від дня народження видатного письменника Миколи Гоголя. У конференції взяли участь понад 300 науковців, вчителів, аспірантів, студентів.

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16

 

Учасники заходу взяли участь у відкритті Гоголівського культурного центру на території Національного музею-заповідника М.В. Гоголя (Гоголеве). В урочистій церемонії також взяли участь представники Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавської обласної ради, іноземні делегації Італії, Польщі, Словакії, Японії, Чехії, широка громадськість.    

Перед високим зібранням виступив ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, доктор філологічних наук, професор Микола Степаненко, який відзначив високу місію гоголівської спадщини у світі.

Проректор із наукової роботи Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, доктор географічних наук, депутат Полтавської обласної ради, голова депутатської комісії з питань освіти, науки, культури Сергій Шевчук розповів про обласні програми увічнення пам’яті видатного земляка.

Доктор філологічних наук, доцент Центру слов’янсько-євразійських досліджень Університету Хоккайдо, гоголезнавець Дайсуке Адаті (Саппоро, Японія) привітав усіх присутніх зі знаменною датою і висвітлив питання впливу М.В. Гоголя на світовий літературний процес.

У вітальні садиби М.В. Гоголя (Гоголеве) відбулося пленарне засідання конференції, під час якого були обговорені проблеми сучасної інтерпретації творчості письменника. Керівниками засідання стали професор Ольга Ніколенко, професор Михайло Наєнко, професор Володимир Казарін.

Доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка Михайло Наєнко (Київ) виголосив доповідь на тему «Гоголь у німецькомовних студіях Дмитра Чижевського». Він подарував Національному музею-заповіднику М. Гоголя нові авторські книжки.  

Усіх присутніх вразила доповідь доктора філологічних наук, професора, ректора Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Володимира Казаріна (Київ), який висвітлив актуальну проблему «Гоголь і Незалежна Україна XXI сторіччя».

Доктор філологічних наук, доцент Центру слов’янсько-євразійських досліджень Університету Хоккайдо, гоголезнавець Дайсуке Адаті (Саппоро, Японія) представив глибоке наукове дослідження на тему «Гоголь і мелодрама».

Доктор філологічних наук, доцент Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Тетяна Матвєєва яскраво виступила на пленарному засіданні із ґрунтовною доповіддю на тему «Модель універсуму: гоголівська інтерпретація (на матеріалі циклу «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»)».

Під час пленарного засідання науковий співробітник Національного музею-заповідника М.В. Гоголя Ярослав Єнко (Гоголеве) представив цікавий фільм «Ярмарковий рух на батьківщині М. В. Гоголя».

Під час конференції працювали секції та онлайн-платформа, на якій був проведений вебінар «Україна – Гоголь – Японія» за участі японських (професор Сін’їті Мурата (Софія Університет, Токіо, Японія), професор Сусуму Нонака (Сайтама Університет, Сайтама, Японія)) і українських (професор Ольга Ніколенко (Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Україна)) дослідників літератури. Організатори вебінару – журнал «Зарубіжна література в школах України» (головний редактор і видавець Дмитро Лебедь), Ukrainian-Japanese Slavonic Society. У вебінарі взяли участь понад 500 учителів, науковців, методистів, студентів України та Японії. Трансляція вебінару здійснювалася із Софія Університету (Токіо, Японія) і аудиторії українсько-японської дружби «Sakura» Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. 

Доктор філологічних наук, доцент Центру слов’янсько-євразійських досліджень Університету Хоккайдо, гоголезнавець Дайсуке Адаті (Саппоро, Японія) прочитав для студентів, аспірантів і учасників конференції дві цікаві лекції на теми: «SNS у Японії» та «Японська культура молоді». Вони викликали живий інтерес серед слухачів. 

Учасники конференції відвідали концерт Київського національного академічного театру оперети (в Полтавському академічному обласному музично-драматичному театрі імені М.В. Гоголя), пам’ятні місця Полтави й Полтавщини.      

Гоголь завжди з нами! Гоголь єднає світ!

Інтерв’ю з керівником авторського колективу нових підручників із зарубіжної літератури для 11 класу (рівень стандарту і рівень профільний, 2019) – доктором філологічних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України, завідувачем кафедри світової літератури, директором Науково-методичного центру якості вивчення англійської мови та зарубіжної літератури, Почесним професором Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка Ольгою Миколаївною Ніколенко

Шановна Ольго Миколаївно, у чому, на Вашу думку, полягає призначення підручника літератури в наш час?
Ми живемо в епоху нестабільності. Від початку XXI століття весь світ (і Україна також) опинився в зоні глобальних ризиків і небезпек. Це позначилося на житті кожного з нас, наших учнів та їхніх батьків. Стан непевності в теперішньому і майбутньому, втрата моральних пріоритетів, розшарованість суспільства, економічні негаразди, тяжкі втрати серед співвітчизників – усе це наша велика біда і глибокий біль. Наші душі обпалені війною, окупацією… Попіл тих, хто загинув на Майдані й під час військових подій на сході України, постійно ятрить наше серце… Воно плаче кривавими сльозами… Але якими б важкими не були зовнішні обставини, дітей потрібно вчити, захищати їхні душі від зла й насильства, давати їм радість життя, смисл і надію, готувати до розбудови кращого майбутнього України.
Тому нині надзвичайно зростає роль художнього Слова, культурної спадщини різних країн і народів. Найкращі книжки України та світу сьогодні рятують молодь (та й дорослих також) від зневіри, розчарування, соціального абсурду, несправедливості, самотності, відчаю… А ще від суцільного негативу, який ллється з Інтернету й телебачення.
Тому підручник літератури сьогодні виконує особливу місію. Він дає особливе знання – духовний досвід різних поколінь, націй і народів. Він має не просто повідомити про біографії митців, сюжети творів та їх естетичні особливості, а дати уявлення про смисл, красу і свободу, які завжди утверджувало справжнє мистецтво. Підручник повинен увиразнити боротьбу за волю, дати приклади мужності й милосердя, показати, як передові люди різних країн навіть у важких обставинах виживали й зберігали вічні цінності. Література дає нам зразки боротьби за незалежність, високих почуттів, честі, совісті, відданості…
Через мистецтво ми можемо впливати на духовний стан нашої молоді, а отже – і на майбутнє нашої України, яку хочемо бачити культурною, незалежною і процвітаючою!
У чому полягає специфіка нових програм із зарубіжної літератури для 11 класу і як вони відображені у змісті підручників Вашого авторського колективу?
Нові навчальні програми із зарубіжної літератури (рівень стандарту і рівень профільний) створили в 2017 р. відомі науковці, учителі, методисти України. Специфіка цих програм полягає в тому, що в них переважно представлені літературні твори XX-XXI століть – модернізм, авангардизм, драма абсурду, епічний театр, постмодернізм та ін. Перший розділ, який відкриває програми, названий «Золоті сторінки далеких епох». У ньому йдеться про безсмертну трагедію Й.В. Ґете «Фауст». Я вважаю, що це символічно, адже «Фауст» дає всім нам особливий ракурс для розуміння шукань митців XX-XXI століть. Усі вони прагнули знайти смисл життя у період численних втрат, знов (як Фауст) опинившись перед лицем зла і темряви, де правив бал Мефістофель… Минуле сторіччя було сповнене великих випробувань для людства. Перша світова війна, Друга світова війна, створення жахливих тоталітарних систем – фашизму й радянщини, переформатування світу після Другої світової війни… Складна історія обумовила драматизм творів минулого століття Ф. Кафки, М. Булгакова, Дж. Орвелла, Б. Брехта, Г. Белля, П. Целана та багатьох інших. У новій програмі із зарубіжної літератури для 11 класу ми маємо справу із трагічним досвідом людства, закарбованим у Слові. Ця трагедія торкнулася і наших українських письменників, і перекладачів… Не тільки за художні твори, а й за переклади зарубіжних авторів було заплачено людським життям… М. Драй-Хмара був відправлений у заслання на Колиму, де й помер, але до останніх днів писав вірші і перекладав світову класику. М. Зеров за свої переклади був обвинувачений у буржуазному націоналізмі, й опинився на Соловках. Його розстріляли в 1937 р. в урочищі Сандармох (Карелія, Росія). М. Лукаш і Г. Кочур теж зазнали переслідувань з боку радянської влади… Доля В. Стуса свого часу сколихнула Європу, за нього вступився навіть Г. Белль, але марно, поета неможливо було тоді врятувати…
З таким трагічним матеріалом працювати дуже не просто. У нових підручниках із зарубіжної літератури нам хотілося не тільки розповісти про все це науково точно і правильно, не помиляючись в датах і подіях (бо за кожною з них стоїть чиєсь життя, трагедія, подвиг!), але й говорити від серця до серця, щиро і відверто про сутнісні для кожного із нас речі – справедливість, свободу, правду, співчуття, громадянську позицію… У часи нестабільності й змінних пріоритетів прагнемо дати молоді можливість знайти внутрішню опору й підтримку в художній літературі. Щоб наші учні усвідомили, що темні сили будуть нападати завжди, але з ними можна боротися силою добра й творчості. Що були й страшніші часи, проте люди залишалися людьми й у нелюдських обставинах. Що «людина створена не для поразки»… Що «рукописи не горять»… Що свободу не можна задушити… І що сьогодні найкращі книжки України та світу потрібно читати палко і з великою вірою в силу Слова, як молитву… У книжках можна знайти відповіді на ті болючі питання, які ставить перед собою кожне покоління: що з нами відбувається? які ми? куди йдемо?
Усі розуміють, що Ви одноосібно можете написати будь-який підручник. Але чому Ви все ж таки віддаєте перевагу роботі саме в авторському колективі? Розкажіть, будь ласка, про співавторів…
Сучасна школа – складний і рухливий організм. Наші учні й учителі знаходяться в постійному пошуку, невпинно йдуть уперед. Тому щоб підручники не застаріли уже в період їх створення, потрібен досвід різних людей – науковців, методистів і вчителів, досвідчених і молодих, прихильників традиції і сміливих новаторів. У нашому колективі зібралися люди, які самотужки пробивалися в житті, досягли успіхів на педагогічній ниві завдяки працьовитості й наполегливості. Ми – звичайні люди, живемо скромно, працюємо чесно, не чекаємо нагород, але до безтями любимо свою роботу й готові віддати життя заради того, щоб наш предмет «зарубіжна література» жив і розвивався, щоб наші учні любили читати.
У Львові й у Львівській області користується великою пошаною методист, старший викладач Людмила Леонідівна Ковальова. Мудро і фахово вона спрямовує поступ львівської методичної школи. Добре обізнана із мистецтвом, Людмила Леонідівна подарувала нам чудові мистецькі галереї в підручнику. А її досвід календарного планування допоміг нам правильно сформувати розділи й підрозділи.
Уся Україна знає, скільки зусиль доклала для вдосконалення навчальних програм 5-9 класів і для створення програм 10-11 класів голова робочої групи, вчитель-методист зарубіжної літератури, кандидат філологічних наук, доцент Людмила Петрівна Юлдашева. Вона не тільки добре розуміється на літературі модернізму й постмодернізму, а й використовує новітні сучасні технології, які збагатили наш предмет. Людмила Петрівна – голова Всеукраїнської спілки вчителів-словесників.
У нашому колективі є ще одна відома вчителька і методист – Вікторія Георгіївна Туряниця. Маючи практичний досвід учителя і директора гімназії, виховавши різні покоління дітей, вона знає, як сформувати потрібні компетентності, як зробити навчання цікавим і доступним.
І Людмила Юлдашева, і Вікторія Туряниця – лауреати Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2014».
Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри світової літератури ПНПУ імені В.Г. Короленка Ольга Василівна Орлова вміє знайти несподівані аспекти творів, у неї оригінальне мислення, філософський погляд на літературні факти. Вона переконлива і креативна, має значні здобутки в методиці викладання літератури.
Кандидат філологічних наук, доцент кафедри зарубіжної літератури КНУ імені Т.Г. Шевченка Наталія Олексіївна Любарець уміє писати просто про найскладніші явища літератури, захопливо розповісти про художні твори на тлі культури й мистецтва.
Співпраця із журналістом, головним редактором і видавцем всеукраїнського журналу «Зарубіжна література в школах України» Дмитром Лебедем надала нашим підручникам зовсім нової якості. Завдяки йому ми тепер можемо зробити підручники справді інтерактивними, більш відкритими для діалогу з молоддю, спираючись на передові цифрові технології. Саме Дмитро Лебедь організував роботу сайту для вчителів зарубіжної літератури «Тисяча журавлів» і створення онлайн-платформи до наших підручників для 11 класу.
З нами тепер ще одна молода вчителька – Катерина Сергіївна Ніколенко, яка не тільки добре обізнана із класичною і сучасною зарубіжною літературою, а й вільно володіє кількома європейськими мовами. Вона забезпечує іноземний контекст наших підручників, зв’язки із закордонними музеями, університетами тощо.
Ви сказали про онлайн-платформу… Що це? Як ви дійшли думки щодо створення такого ресурсу?
Вчителі й учні вже давно перестали сперечатися про те, що важливіше – книжка чи комп’ютер. Нині суспільство досягло особливої книжкової свободи, коли ми й наші діти можемо завдяки цифровим технологіям швидко дістати й прочитати будь-яку книжку. Так, звісно, що гортати сторінки, відчувати неповторний книжковий запах – це чудово, але без цифрових технологій ми вже не можемо обійтися у галузі читання і викладання літератури. Хочемо ми того чи ні, а наші учні використовують сучасні ґаджети. Тому ми замислилися над тим, як поєднати читання та інтерес молоді до сучасних технічних пристроїв. Обговорюючи це питання з Дмитром Лебедем, ми дійшли висновку, що маємо поставити сучасні технології на службу Слову. Підручник у паперовому варіанті не може бути великим за обсягом, бо є певні санітарні норми, існують обмеження в кількості сторінок, ілюстрацій тощо. Але ми можемо створити таку онлайн-платформу, де б учні та вчителі знайшли потрібні їм різноманітні матеріали!
Так народилася ідея створення онлайн-платформи. Це було навесні 2018 року. І з того часу ми крок за кроком йшли до реалізації цієї ідеї. На це нам знадобився майже рік…
Нині маємо результат! Уперше до підручників із зарубіжної літератури розроблено потужний цифровий ресурс, на який можна зайти або за посиланням в Інтернеті, або прямо з телефона чи планшета через QR-код. Поки що на онлайн-платформі 9 вікон, можливо, пізніше з’явиться більше. Але й те, що зараз тут розміщено у вільному доступі (понад 130 файлів), – величезне багатство для навчання і для викладання.
Електронну хрестоматію обсягом близько 350 сторінок ми створили всі разом, тож художні тексти стануть доступнішими для наших учнів. До художніх текстів подані компетентнісні питання і завдання. Електронну хрестоматію легко скачати і завантажити на будь-який носій.
Кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, лауреат міжнародних і всеукраїнських конкурсів Гліб Олексійович Кудряшов майстерно озвучив 27 художніх творів (цілісно або уривків). У його виконанні Слово зазвучало красиво й потужно. Тепер художні тексти до підручника учні можуть не тільки читати, а й слухати! А як відомо, інформація, яку ми почули, краще запам’ятовується, аніж та, що ми прочитали.
Водночас учителька Катерина Сергіївна Ніколенко створила поетичну відеохрестоматію (16 файлів). Мені видається, що художні твори у професійному виконанні наших молодих колег – Г. Кудряшова і К. Ніколенко – дадуть старшокласникам особливий емоційний імпульс до читання, дадуть приклад майстерного звучання українського слова.
Особливу цінність для вчителів становлять розміщені на онлайн-платформі понад 20 мультимедійних презентацій, які створила учитель-методист, кандидат філологічних наук, доцент Людмила Петрівна Юлдашева. Вона зробила це красиво, розумно, вишукано, інтелігентно. Вони створені в двох форматах (video, power-point), що дозволяє переглядати їх на будь-яких носіях. З допомогою мультимедійних презентацій учитель зможе акцентувати увагу старшокласників на тих чи інших моментах, ключових цитатах, літературних фактах тощо.
Кандидат філологічних наук, доцент Ольга Василівна Орлова створила для онлайн-платформи фільмотеку. Понад півроку вона збирала матеріали, дивилася кінофільми, що стосуються літературних творів і культурного контексту за програмою 11 класу. Вона стисло описала значущі для епохи кінофільми, подала гіперпосилання на них або на фрагменти (чи трейлери). Це велика дослідницька й мистецтвознавча праця. Тепер учні й учителі зможуть зорієнтуватися в галузі кіномистецтва.
Людмила Ковальова, Ольга Орлова, Наталія Любарець зібрали прекрасні матеріали для мистецької галереї. Живопис, музика, театральні вистави та ін. – усе це створить культурне тло вивчення зарубіжної літератури в 11 класі. У мистецькій галереї можна знайти візуальні матеріали, а також гіперпосилання на відповідні ресурси в Інтернеті.
На онлайн-платформі також розміщені 22 експрес-уроки. Їх створили Дмитро Лебедь, Ольга Орлова, Катерина Ніколенко, Богдан Стороха. Фахівці науково і водночас доступно пояснюють складні питання, розповідають про творчість митців та їхні твори.
Наразі наш авторський колектив працює над календарним плануванням уроків для 11 класу (буде кілька варіантів, щоб учителі могли вибрати) і створенням системи питань і завдань для перевірки компетентностей.
Чи є подібні онлайн-платформи в інших підручниках?
Наскільки мені відомо, зараз інші автори активно використовують QR-коди, електронні хрестоматії. До підручників з англійської мови пропонують аудіозаписи, до підручників з історії – аудіо- та відеоматеріали. Але онлайн-платформу створили тільки ми. Сподіваюсь, вона сподобається вчителям і учням, значно полегшить доступ до книжок, створить атмосферу захоплення літературою.
Чи залежить доля предмета «зарубіжна література» від процесу підручникотворення? Що буде далі із зарубіжною літературою? Чи минула загроза знищення або інтеграції предмета?
Наразі ми відстояли предмет «зарубіжна література», та все ж таки його подальша доля викликає стурбованість. Адже немає ЗНО та олімпіад із зарубіжної літератури… Кількість годин на вивчення предмета зовсім невелика… Тому мусимо робити все, що можемо, для збереження предмета.
Ми створили такі підручники, щоб усі зрозуміли цінність зарубіжної літератури. Щоб ніхто не міг заборонити, скасувати, інтегрувати наш предмет. Щоб усі знали, що зарубіжна література слугує не тільки формуванню окремої людини, а всієї української нації. Без книжок не можна побудувати демократичну державу! Без книжок немає поступу України в майбутнє! Найкращі книжки світу сьогодні допомагають нам виховувати нове покоління з широким світоглядом, вільним мисленням,
відкритістю до різних культур і любов’ю до своєї землі.
Ми з вами свідомі того, що доля нашого предмета «зарубіжна література» залежить не тільки від особистого нашого бажання, а передовсім від нашої наполегливої праці, широкої культурно-просвітницької діяльності заради художнього Слова. Усі разом ми повинні укріплювати наш предмет, створити атмосферу захоплення читанням в Україні. Цьому слугують і сучасні підручники із зарубіжної літератури. Наші підручники і за змістом, і за оформленням, і за цифровим забезпеченням відповідають Концепції Нової української школи й високим світовим стандартам. Теорія, методика, вчительська практика і досягнення в галузі підручникотворення сприяють розвитку предмета «зарубіжна література».
У Вас є можливість звернутися до вчителів-словесників з побажаннями…
Я передаю усім педагогам мій низький уклін за їхню невтомну працю і за ту велику роботу, яку вони здійснюють заради збереження юного покоління та книжок. Я бажаю всім бути впевненими в тому, що людей, які люблять Україну і прагнуть її культурного розвитку, багато! Що всі разом ми зможемо завдяки найкращим книжкам усіх часів і народів сформувати прогресивну молодь – свідому, вільну, працьовиту і духовну. Я особисто і весь наш авторський колектив запевняємо вас, що ми будемо завжди поруч із вами! Наше життя – це молодь і книжки!
Ми все зробимо заради дітей, книжок і заради вас, шановні колеги! Вірмо в силу художнього Слова і дбаймо про майбутнє!

Дорогі вчителі! Чудова пропозиція до СВЯТА ВЕСНИ! Придбайте до 15 березня СВЯТКОВИЙ АБОНЕМЕНТ! Вартість 399 грн (8 вебінарів на Ваш вибір) (Звичайна вартість участі у 8 вебінарах 800 грн Ваша економія 400 грн)
Важливо! Придбавши святковий абонемент, Ви самі обираєте вебінари, які Вас зацікавили. Абонемент діє упродовж 2019 року.

ЯК КОРИСТУВАТИСЬ АБОНЕМЕНТОМ? 
Дуже просто. Стежте за анонсом наших вебінарів на сайті або сторінці у ФБ
Реєструйтесь на вебінари, які вас зацікавили. Після реєстрації – доступ відкриється автоматично.
Або оберіть вебінари, які відбулися цього року. Список минулих вебінарів див. на сайті журналу у розділі «Наші вебінари».

ЯК ПРИДБАТИ АБОНЕМЕНТ?
Надішліть на електронну адресу antrosvit@ukr.net або в месенджер Фейсбук «Бажаю придбати святковий абонемент)» для отримання рахунку. Поспішайте!

АКЦІЯ ДІЄ ДО 15 БЕРЕЗНЯ

ВІДГУКИ ВЛАСНИКІВ АБОНЕМЕНТІВ
Олена Гаврилюк
«Придбала вже кілька абонементів. Дуже подобається. Завдяки ним відвідала багато цікавих вебінарів. Дякую за надану можливість»

Наталія Черненко
«Із задоволенням користуюсь абонементом. Отримую розсилку з анонсами чергових вебінарів. Обираю потрібні мені теми вебінарів, реєструюсь та беру в них участь. Якби не цей абонемент, не змогла б брати участь у всіх вебінарах, що зацікавили. Абонементи – це справді дуже вигідно!» Марія Мироненко 
«Дуже подобається пропозиція з абонементами. Обрала вебінари, які вже відбулися та отримала сертифікати. Дякую!»

Дорогі читачі! Сьогодні до нашої редакційної вітальні ми запросили Лесю Михайлівну Сич, викладача зарубіжної літератури Немирівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. М.Д. Леонтовича – гімназія» та Вінницької академії неперервної освіти педагогічних працівників.
Леся Михайлівна – адміністратор дуже популярної ФБ-групи «Методичні родзинки уроків зарубіжної літератури», яка зараз налічує 16000 учасників.
Отже, знайомтеся з нашою гостею – креативним учителем, неповторною особистістю та чарівною жінкою!
Розмову з Лесею Михайлівною веде Дмитро Лебедь.

Яким був Ваш шлях до професії вчителя?
Школа – це моя стихія. Для мене це не пафосні слова, це моя правда життя. Я це зрозуміла не одразу, а через роки викладання. Любов до школи вселила в моє серце перша вчителька – Наталія Михайлівна Погорелюк. Їй вдалося відчути мою душу, доторкнутися до неї і якось непомітно і нечутно зростити любов і повагу до школи і вчителя, до цієї подвижницької діяльності. Перелити по краплині бажання продовжити її справу і працювати вчителем. І хоч нас розділяють сотні кілометрів, ми знайшлися завдяки соцмережі ФБ і досі спілкуємося. Я знаю, вона вірила в мене ще тоді, я це відчувала. І це навчило мене вірити у своїх учнів!
Розкажіть про найважливіших у Вашому житті людей, хто Вас підтримує, хто завжди поруч.
Мені страшенно пощастило, бо я живу у колі однодумців! Найдорожчі і найважливіші в моєму житті люди – це моя сім’я: чоловік і сини. Вони моя підтримка і опора, мої радники і захисники, мої натхненники і помічники. Коли сини навчались в школі, саме на них, готуючись до уроків, апробувала різні методи викладання літератури і обговорювала твори. Ну, а коли я була ученицею, до нас в клас зайшов студент-практикант, Віктор Петрович Сич (в майбутньому мій чоловік), щоб викладати нам фізику. Почалася весела і романтична історія шкільних пригод. Ми влаштовували йому усілякі «сюрпризи», щоб випробувати його нерви і спровокувати реакцію. Намазували дошку милом, підкладали на стілець канцелярські кнопки, зашивали в ганчірку для дошки іграшку-пищалку, яка весело повискувала, коли він намагався стерти розв’язок задачі, намащували спинку стільця клеєм. І жодного разу молодий учитель не виказав ні роздратування, ні хвилювання, ні образи, ні зауваження. Жодної реакції! Просто робота на уроці. Уже згодом я зрозуміла, що то була справжня педагогічна майстерність: не піддатися на провокації учнів і професійно провести урок у таких умовах. Пройшов час, весела шкільна пригода переросла у справжнє кохання, ми одружилися, разом вже більше 20 років, виховали двох синів, які навчаються на програмістів у КПІ і вже працюють за фахом, а ми продовжуємо вчителювати.
Як виникла ідея створення групи «Методичні родзинки»?
О, ця ідея виникла абсолютно спонтанно і цікаво. Я вірю в Долю! Тому вважаю, що випадковості зовсім не випадкові. Менший син привіз мені книжку Остіна Клеона «Покажи свою роботу», яка і підштовхнула мене до створення групи. Сміливо можу стверджувати, що саме мій менший син став ідейним натхненником створення «Методичних родзинок уроків зарубіжної літератури».
У книзі я знайшла ідеї, які наразі успішно вдається втілювати в групі. Одна із них – «Не ховайте свої знахідки». Автор цитує письменника Пола Ардена: «Проблема накопичення в тому, що ви живете за рахунок своїх запасів. Приходить час, коли ви видихаєтесь. Якщо ж ви роздаєте все, що у вас є, ви залишаєтесь ні з чим. Це мотивує вас, аби дивитися і слідкувати за тим, що відбувається, знову поповнювати свої запаси… Дивовижно, але чим ми більше віддаємо, тим більше до нас повертається». Це працює, чим більше ідей я реалізовую в групі, тим більше їх виникає.
Керування групою ФБ вимагає багато часу та енергії. Як «Методичні родзинки» вплинули саме на Вас як на особистість, як змінилося Ваше життя?
Група справді змінила моє життя. Приблизно через місяць після створення групи, я придбала книгу Кейта Феррацці «Ніколи не їжте наодинці». Навмання відкрила першу сторінку і прочитала таке: «Якщо вам нема з ким спілкуватися на професійну тематику, створіть групу в соцмережі і знайдіть однодумців». Випадковості не випадкові! За півроку в групі 15000 учасників, є багато цікавих ідей для уроків, веселі меми, іноді бувають професійні дискусії, але жодних суперечок на політичні чи релігійні теми, що характерно для багатьох інших спільнот. Водночас це великий шмат роботи, але мені допомагають модератори: Олена Залізницька та Алла Кавун. Разом мріємо організувати НЕсемінар чи НЕконференцію, як тепер модно називати, а дружню зустріч любителів методичних родзинок в реальному житті. Кажуть, не можна озвучувати мрії, бо не здійсняться. Неправда! Якщо озвучуєш їх – привселюдно обіцяєш самому собі перетворити мрію на мету і досягти її. Одним словом, життя вирує, бо планів та ідей багато!

Які методичні родзинки найчастіше використовуєте у своїй практиці й можете назвати найулюбленішими?
Люблю щось нове і цікавеньке, тому частенько використовую на уроках кроссенси, комікси, хмарки тегів, QR-коди, вправи у Learningapps, і я, і мої учні полюбляємо меми. Інтелект-карти дають можливість охопити значний обсяг матеріалу, добре його опрацювати, розмірковувати над формуванням гілок, а відповідно над аналізом твору. Для вивчення біографії та характеристики героїв ефективно застосувати створення учнями ФБ-сторінки письменника чи героїв твору. Іноді такі роздруківки даю додому, часто працюємо з ними в групах, тоді вдається за короткий проміжок часу виконати багато роботи. Кожна група презентує свою сторінку. Цікаво спостерігати, як учні дискутують над фразою-статусом відповідної особи, адже статус має відображати спосіб життя або світобачення людини. Коли учні пишуть допис від імені героя, їм доводиться використовувати цитати з тексту, розмірковувати над їх змістом, пояснювати вчинки чи емоції героя, а це і є досконала характеристика образу. Таку роботу не знайдеш в Інтернеті, не зможеш списати. Та найбільше люблю використовувати методи розвитку критичного мислення: сократівський діалог, шкала думок, метаплан, квадрат декарта та інші. Саме ці методи дозволяють максимально спонукати учнів до висловлення думок, бесіди чи дискусії, адже на уроці літератури не слід забувати, що «найперше було слово». Тож використання педагогічних новинок не має перетворитися на гонитву за освітніми трендами, а має підвищити ефективність уроку.
Яким, на Вашу думку, має бути сучасний вчитель?
Все просто! Сучасний вчитель має бути сучасним! Безповоротно забути отой радянський девіз «Не хочешь – научим, не можешь – заставим!» Лише педагогіка партнерства приведе до успіху. Самоповага та повага до особистості, глибоке знання предмета, цікава подача матеріалу, здатність учити і вести за собою, атмосфера співпраці та почуття гумору – це характерні ознаки сучасного вчителя. Він не повинен боятися виходити із зони комфорту, навпаки – собі потрібно кидати виклик. Це сприяє саморозвитку і вдосконаленню, накопиченню досвіду і мудрості. Учитель має постійно навчатися сам. Наразі відкрито багато шляхів самоосвіти: вебінари, тренінги, конференції, курси.
А найголовніше – вчитель має бути щирим, бо діти найкрутіший детектор фальші. Дуже хотілося б, щоб сучасний учитель був забезпечений технічними засобами навчання: комп’ютер, проектор, мультимедійна дошка, доступ до Інтернету не тільки у
вчителя, а й у кожного учня. Чудово було б мати в кабінеті VR-окуляри, щоб здійснювати подорож сторінками книг або переглядати 3D-відео про країни, літературні скарби якіх ми відкриваємо на уроках.
І можете закидати мене камінням, але вважаю, що вчитель повинен мати дуже гідну зарплату! Таку, яка дозволить йому здійснювати мандрівки по всьому світу, щоб на уроці демонструвати фото і відео не з Інтернету, а ділитися власними враженнями про музеї, країни, подорожі. На жаль, реалії зовсім інші: комп’ютер, модем та Інтернет в кабінеті за власний рахунок, та не будемо про сумне.
Ваші учні обожнюють вас, а Ви їх. Ви проводите багато часу разом, організовуєте різноманітні заходи. Пригадайте якісь особливо цікаві події, що відбулися у вашій шкільній родині, які дійсно запам’яталися вам і вашим учням.
Найбільше учні люблять готувати цікаві позакласні заходи і подорожі. Вже більше
10 років є керівником шкільної театральної студії «Зорепад». Минулого року 1 березня в аудиторії нашого класу гостинно зустріла гостей літературна кав’ярня «Весняний затишок». Конкурси, вірші, пісні, танці… Вся кімната прикрашена власноруч виготовленими квітами та метеликами. Парти складені у формі столиків, як у кафе, смаколики, чай, і – враження, які залишаються в спогадах. Мені щастить на креативних батьків, так, під час екскурсії у парк «Софіївка», що в Умані , ми з матусями влаштували справжнє дефіле у графських сукнях, які там можна взяти на прокат. Нещодавно у Вінниці відкрився Інтерактивний музей наук, де нема табличок «Руками не чіпати», а навпаки – все можна випробовувати. Такі музеї надзвичайно подобаються дітям. Щоб підсумувати події, частенько монтую відеоролики про шкільне життя, які з роками стають справжніми скарбами.
Чи спілкуєтесь зі своїми випускниками?
Звичайно! Зараз є класним керівником 6-А класу. Це мій третій клас. Але спілкування з випускниками – це одна з найприємніших сторін педагогічної професії. Мої перші ластівенята вже мають власних діток. Коли зустрічаємося, нам є що згадати! З другим класом до випуску зняли неймовірний фільм. Сюжет: 1) Ми сьогодні (веселі шкільні будні: уроки, перерви, дискотеки), 2) Ми через 5 років (хто ким буде працювати: керівники РДА, лікарі, прокурори, судді, аграрії, навіть представники поліції),
3) Ми через 15 років (уже дорослі випускники ведуть до рідної школи своїх дітей, а на порозі школи їх зустрічає класний керівник). Усі організації пішли нам назустріч, дозволили зйомку в суді, в операційній, в кабінетах районного керівництва, посприяли у пошуках відповідного одягу. Психологи кажуть, щоб мрії здійснювалися, варто їх матеріалізувати.
90% випускників здобувають саме ті професії, які представляли в кіно. Це пам’ятка на все життя. Колеги, можливо когось наші ідея відеоролику надихне зробити ще кращий сценарій. Креативте!
Ви невтомна, креативна, справжній працелюб. Викладання в школі та Вінницькій академії неперервної освіти, ФБ-група, майстер-класи, вебінари… Захоплюємось Вашою творчою енергією. Що вас надихає на таку подвижницьку роботу?
Відповідаючи на це питання, дозвольте в першу чергу подякувати за запрошення стати ведучою вебінарів. Це цікавий та цінний досвід для мене. Давно в житті керуюся девізом: «Роби, що повинен, і будь, що буде». Тому свою роботу не вважаю подвижницькою, часто ніяковію, коли читаю схвальні коментарі колег в групі чи на своєму блозі, а перед новим роком отримала листи-подяки від колег за створення групи, за вебінари, які проводила восени, за матеріали, які розміщую на блозі і в групі, за можливість спілкування в колі однодумців. Це надихає, дає відчуття, що твої ідеї для когось корисні і потрібні. Також значним мотиватором є той факт, що в моїх вебінарах бере участь така велика кількість колег, це і почесно, і відповідально водночас. Отож до наступного вебенару «10 методичних родзинок для цікавого уроку», який проводитиму 1 березня, вже наполегливо готуюся. Значущою для мене є думка учнів та батьків. Приємно, коли діти виходять з кабінету після уроку і продовжують говорити про твір, коли чуєш від колеги: «Що ти там з ними на уроці робила, що вони ще всю перерву сперечалися про того Грегора Замзу?» Коли приходять випускники і кажуть: «А пам’ятаєте, як ми на уроці…» Звісно пам’ятаю і щиро втішаюся тим, що такі моменти залишилися в душах моїх учнів. Це і є моя мотивація, моє натхнення.
Розкрийте таємницю, як Ви все встигаєте.
Тут відповідь буде дуже коротка і проста: насправді я нічого не встигаю! Встигаю реалізувати лише 20-30% своїх задумів, але я над цим працюю)))
Знаємо, що любите подорожувати, відкривати для себе щось нове. Де побували останнім часом? Поділіться із колегами своїми враженнями.
Ваша правда, жага пізнання чогось нового постійно підштовхує нашу сім’ю до неймовірних пригод. Часто буває таке, що друзі і колеги дивуються і не завжди розуміють наш вибір, але нас це не зупиняє. В 2018 році знову піднялися на Говерлу, бо «краще гір можуть бути лиш гори», а пасивний відпочинок на березі моря якось нам не дуже імпонує. Давно хотіли побувати в Чорнобилі, а коли дізналися, що саме 6 жовтня, якраз на День учителя, із Вінниці у зону відчуження виїздить група туристів, (випадковості не випадкові), одразу вирішили їхати. І хочу вам сказати, що жодна поїздка на море чи в гори не справила на мене такого враження, як прогулянка в ролі сталкерів по місту-примарі. Тому
зробила ще на блозі сторінку «День учителя в Чорнобилі», нехай буде пам’ятка, адже навряд чи я ще раз святкуватиму своє професійне свято так екстремально. Коли ти бачиш дозиметр екскурсовода, який у деяких місцях зашкалює на 6700 мікрорентген за годину при нормі 35, то не мурахи, то слони гасають по твоїй спині. Одразу хочу заспокоїти, що попри це екскурсія абсолютно безпечна для здоров’я. Там ми дізнались такі речі, про які навіть не підозрювали. Коли блукали спорожнілими квартирами Прип’яті, не йняли віри, де поділися з приміщень всі побутові речі. В жодній з квартир не бачили ні батарей, ні меблів, ні посуду, ні люстри, ні лампочки, ніякого одягу, просто анічогісінько.
І знову ті мурахи гупотять по спині. Тож якщо комусь із читачів цікаві враження від екскурсії – шукайте відповідну сторінку на моєму блозі. Останні неймовірні враження були під час відвідин квест-кімнати «Втеча з Алькатрасу». Спочатку ти стоїш перед зачиненими дверима, слухаєш прості і короткі правила гри, а потім на тебе надягають справжні поліцейські кайданки і чорний мішок на голову, (вже цього достатньо, щоб серце почало шалено калатати і щось заворушилося глибоко під лопатками). Ти обвинувачений і засуджений, а завдання твоє зняти всі обвинувачення і вибратися на волю. Знаю, хтось із колег скаже, що ми диваки, але дозвольте нам бути дивними, колеги. І все ж щиро рекомендую вам такий відпочинок, бо це шалені відчуття, неймовірні емоції і пам’ять на все життя. А ще це дуже допомагає переключитися і забути про рутину на роботі та в побуті і перезарядитися для нових життєвих викликів.
Що б Ви хотіли побажати нашим читачам у новому 2019 році?
Є три грандіозні закони щастя в житті:
Треба щось робити – давайте на совість робити свою роботу!
Треба когось любити – любімо свої дітей та учнів, свої сім’ї та роботу!
Треба на щось сподіватися – сподіваймося на себе, докладаймо максим зусиль для здійснення мрій, для розвитку і змін школи, освіти, держави.
Міцного всім здоров’я та невпинної енергії, щоб здійснити всі творчі задуми і вміння насолоджуватися кожною хвилиною життя. А ще дозволю собі процитувати Володимира Маяковського:
Что нужно, чтобы жить с умом?
Понять свою планиду:
Найти себя в себе самом
И не терять из виду.

Перед кожним учителем стоїть дилема: як ефективно поєднати власні професійні та особистісні якості із глибоким знанням предмета та любов’ю до літератури, володінням ефективними освітніми методиками та інноваціями для проведення ефективного уроку літератури? Методичний арсенал сучасного учителя надзвичайно різноманітний, але якщо ви не звикли зупинятися на досягнутому, запрошуємо вас на вебінар Лесі Сич «10 методичних родзинок для цікавого уроку ЗЛ». Учитель із 20-річним стажем, лектор та методист-кореспондент Вінницької академії неперервної освіти педагогічних працівників, адміністратор ФБ-групи «Методичні родзинки уроків ЗЛ» поділиться з вами власними методичними знахідками.
На вас чекає ціле гроно методичних родзинок, які доцільно використовувати на різних етапах уроку: актуалізація опорних знань, робота над темою уроку (вивчення біографії автора; аналіз художнього твору; робота з текстом, характеристика героїв і т.д.), підбиття підсумків уроку та рефлексія.
Під час вебінару ви зможете не тільки збагатитися універсальними цікавими ідеями, для вивчення творчості будь-якого письменника, а й отримати в подарунок дидактичні матеріали:

  • Картки та презентації для вивчення біографії автора твору;
  • Картки для аналізу художнього твору;
  • Картки для роботи з текстом;
  • Мудрі цитати із книг;
  • Шаблони ФБ-профілів літературних героїв та авторів творів.
    Оскільки нова програма ЗЛ дає учителю та учням право вибору, то всі ці методичні родзинки (дидактичні матеріали) буде презентовано в якості матеріалів для уроків вивчення роману «451 градус за Фаренгейтом» Рея Дугласа Бредбері та повісті Анни Гавальди «35 кіло надії».
    «Є злочини гірші, ніж спалювати книжки, наприклад, не читати їх».
    «Непрочитані книги можуть жорстоко помститися!»
    Так казав Рей Дуглас Бредбері, а лектор вебінару вважає, що роман «451 градус за Фаренгейтом» та повість «35 кіло надії» – це саме ті твори, які необхідно прочитати та вивчити на уроках ЗЛ. До зустрічі на вебінарі!

Часто можна почути: «Ми живемо в паперовій державі!»… Насправді, які б нові форми звітності не затверджувало МОН, дирекція, учителі продовжують бути залежними від паперової роботи.
Паперова робота… Як зробити її цікавою, корисною та ефективною, а, найголовніше, не марудною! 
22 лютого на вебінарі «Менеджмент в освіті, або Як вбити двох зайців» своїми напрацюваннями поділитися з вами заступник директора з навчально-виховної роботи Світлана Дячок.
Отож який він – ефективний освітній менеджмент, якими мають бути стратегія планування та використання інноваційних методів управління, наскільки важлива робота в команді, мотивація та дотримання тайм-менеджменту!

Мета: – познайомити учнів з творчістю шведського поета Тумаса Йости Транстремера;

– визначити особливості та тематику лірики;

– дослідити шляхи творення образу сучасної людини у поезії.

Обладнання: відеозаписи «Нагородження Т. Транстремера» та читання поезій шведською мовою, презентація, картки-довідки.

Основний зміст уроку

І. Слово учителя (СЛАЙД 1)

«Через насичені образи, що просвічуються, дає нам свіже сприйняття дійсності». Таке коротке й влучне формулювання обрав Нобелівський комітет, оголошуючи у 2011 році лауреата найпрестижнішої літературної премії світу – шведа Тумаса Транстремера. (СЛАЙД 2 «ДИПЛОМ»)

Перегляд відео «Нагородження Т. Транстремера» (https://www.youtube.com/watch?v=8qTdIUxbNSo)

І це дійсно так: образи поезій Транстремера справді «насичені», справді «просвічуються» і дають незвичайне, «свіже сприйняття дійсності». Образну мову й бачення поета критики відзначали віддавна – ще з часу «17 віршів» його поетичного дебюту далекого 1954 року.

Запис теми уроку, постановка мети роботи

Парадокси постійно супроводжують читача Транстремерової поезії. Поет увесь час філігранно балансує на межі фізичної та метафізичної дійсностей. Невидиме він робить тактильним і зримим.

На перший погляд, він говорить про дрібниці, деталі, але робить це так віртуозно, що ці «дрібниці» розукрупнюють картину життя, перестаючи бути незначними. Транстремер у віршах часом описує цей унікальний метод візуальної метафоричності.

У каждой вещи за её привычной

тенью

появлялась новая тень,

и слышишь, как она волочится, даже

когда совсем темно.

«Балтийские моря»

Прекрасно чувствовать, как мое стихотворение расширяется,

в то время как сам я съеживаюсь.

Оно растет, оно занимает мое место.

Вытесняет меня.

Оно выталкивает меня из гнезда.

Стихотворение готово.

                                      «Здесь не сыщешь пустого места…»

ІІ. Аналітична робота над хайку із циклу «В’язниця» (СЛАЙД 3)

(Дев’ять хайку з в’язниці для неповнолітніх злочинців у Хельбю)

Особливості побудови хайку (СЛАЙД 4)

Картка-довідка 1

Хайку відображає одну мить.

Перший рядок дає інформацію, яка викликає в уяві певний образ, картинку.

Другий рядок – додаткова інформація.

Третій рядок – несподівана розв’язка, яка надає особливого колориту. Ніколи не очікуєш, чим завершить свій філософський роздум поет.

Пропоную пограти у інтелектуальну гру «Що? Де? Коли?»

(СЛАЙД 5)

Шановні знавці! Шведський поет, лауреат Нобелівської премії Тумас Транстремер дуже любить японську поезію. І навіть склав футбольне хайку.

Замешательство

Во время игры в футбол:

Мяч перелетел через стенку

А тепер питання: де саме проходила гра, описана в цьому хайку? Час!

Відповідь: у в’язниці

Картка-довідка

Сюжет – це система включених у твір (фільм, постановку) подій, які викладені в послідовності, що найбільш повно відповідає творчому задуму автора. Сюжет утворює форму твору.

Фабула – всі події оповіді, розташовані згідно з їхнім природним перебігом у часі. Її ще образно називають «випрямленим сюжетом».

  • Чи співпадають сюжет і фабула хайку?
Сюжет Фабула
Замешательство Во время игры в футбол:
Во время игры в футбол: Мяч перелетел через стенку
Мяч перелетел через стенку. Замешательство.

Завдання: визначити, з якою метою автор порушує лінійність композиції.

  • Як іде час у хайку? (у зворотньому напрямку – від сучасного до минулого)
  • Чому немає майбутнього часу? (відповідь можлива у кінці аналізу віршу)
  • Чи змінюється простір у хайку? (Так, для м’яча і, можливо, у думках підлітків)
  • Які ключові образи даного хайку? (Стіна, футбол, м’яч)

Футбол

  • Що значить для молодих людей гра у футбол?
  • Які їхні відчуття під час гри у футбол? (Це не просто гра чи дозвілля. Під час матчу підлітки віддаються емоціям. Гра командна, тому панує дух єдності, емоції переповнюють. Є співпереживання, бажання перемоги. Вони зараз такі самі, якими були до ув’язнення – звичайними дітьми, підлітками).

У той же час футбол – це модель суспільства, де кожен вільний у тих межах, які визначено правилами.

Футбол – гра у в’язниці – відчуття команди – символ вільного життя, свободи діяти – суспільство

  • Якими були підлітки під час гри у футбол? (Об’єднані у команду, такий собі «космос», порядок)
  • Що змінилося після того, як вилетів за стіну м’яч? (Команда розпалася. Тепер усі вони самотні, кожен думає про своє, відчуваючи себе не командою, а м’ячем)
  • Яким словом описує автор те, що відчувають хлопці? («Замешательство», сум’яття)
  • Що це почуття? (Почуття змішані, хлопці не знають, що робити)
  • Які емоції зараз панують у душах дітей?

• розгубленість, біль від того, що вони не можуть вирватися за стіну, як це зміг зробити м’яч;

• нестерпність розуміння того, що відчуття свободи було оманливим, лише грою;

• заздрість, бо м’яч може залишити подвір’я в’язниці.

  • Чи можна виправити ситуацію, попросивши принести новий м’яч чи дістати той, що вилетів? (Можна повернути м’яч. Але настрій все одно уже буде іншим, адже ця подія нагадала хлопцям, що вони в’язні і не вільні вийти за стіну)

М’яч

  • Чи вільний м’яч? (Життя м’яча – рух, проте він не самостійний. Його воля примарна, адже залежить від того, хто ударить, який напрям буде задано)
  • Символом чого постає м’яч? (Самі хлопці – м’ячі, якими керують так само, як вони керували м’ячем під час гри. Ці підлітки свого часу також вилетіли за межі усталених норм («стін», але опинилися у інших межах, ще у вужчих рамках. Можливо, до хлопців тепер приходить розуміння, що вони тішилися ілюзією свободи діяти, як хочеш, «перелітати стіни». Але ними керували (власні приситасті, люди, субкультури та ін.). Тепер вони також, як і м’яч, можуть або опинитися «поза грою» (суспільством), або повернутися у нього після відбуття покарання)

М’яч – підлітки, одночасно вільні і обмежені у своїй свободі

Стіна

  • Символіка стіни, як і кожного образу двопланова. Це межа між двома життями підлітків: до і після скоєння злочину. Це обмеження їхньої свободи, але у той самий час символ тих правил, які не можна порушувати. Якщо хочеш бути вільним.

Стіна – обмеження свободи (в’язниця) – обмеження свободи у суспільстві певними правилами. Без неї воля перетворюється на сваволю

Час

  • Що дає авторові використаний прийом оберненого руху часу? (Це як кіноплівка: спочатку подано результат («Замешательство»). А потім – заглиблення у причини того, що сталося)
  • Чи можна змінити рух часу у хайку?

Висновки: Отже, у хайку, яким відкривається цикл «В’язниця», виявляються особливості поетики Т. Транстремера. За звичайною, буденною картиною відкриваються нові сенси. При цьому мова проста, лаконічна.

Варіант подальшої роботи:

  1. Цікаво потренуватися у «відчутті» автора: пропонуємо дітям два рядки, необхідно «передбачити» третій.

ІІІ. Аналітична робота з текстом вірша «Романські арки» (СЛАЙД 6)

Один з найвідоміших його віршів – «Романські арки». Він про людей, які «проростають» у вічності під церковними склепіннями, не розчиняючись ні в часі, ні в просторі:

Прослуховування вірша шведською мовою (https://www.youtube.com/watch?v=mrzePp6WJgU)

РОМАНСКИЕ АРКИ

В глубине огромной романской церкви

в полумраке

толпились туристы.

Свод зиял за сводом, насколько хватало глаз.

Дрожали редкие свечи.

Безликий ангел обнял меня

и наполнил своим шепотом мое тело:

«Не стыдись того, что ты человек!

Гордись этим!

В глубине тебя открывается свод за сводом,

уходя в бесконечность.

Ты никогда не будешь окончен – иначе и быть не может».

Ослепший от слез,

я очутился на площади, затопленной солнцем,

вместе с мистером и миссис Джоунз, господином Танакой

и синьорой Сабатини,

и в глубине каждого из них открывался свод за сводом,

уходя в бесконечность.

1989 (Пер. К. Андреева)

Картка-довідка

Рома́нський стиль (від лат. romanus – римський) – художній стиль в архітектурі, що панував у Європі (переважно західній) в X-XII ст. (у деяких місцях – і в XIII ст.), один із найважливіших етапів розвитку середньовічної архітектури. Термін «романський стиль» увів на поч. XIX ст. Арсісс де Комон, який встановив зв’язок архітектури XI-XII ст. із давньоримською. В орнаменті переплітаються традиції античності, Візантійської імперії, Ірану й Далекого Сходу. Романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд. Романські храми, переважно монастирські, будували з великих каменів, простими за формою, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками. Архітектори створювали склепіння у вигляді хрестів. Скульптури на площинах стін або поверхні капітелей мали рельєфну форму. В оформленні церков були популярними сюжети Страшного суду, біблійні сцени, скульптури. Перевага духовного над тілесним виражалася в контрасті духовної експресії та зовнішньої потворності.

  • Де відбувається подія, описана у вірші «Романські арки»?
  • Які асоціації пробуджує образ романського храму?
  • Які особливості саме романських храмів? (Простота, суворість, поєднання багатьох культурних традицій, утвердження переваги духовного над тілесним)
  • Яким він постає у вірші? («в глубине», «огромной», «в полумраке», «свод зиял за сводом», «дрожали редкие свечи»)
  • Хто знаходиться у храмі? (Ліричний герой і туристи)
  • Чи однакові їхні відчуття і дії у храмі? Як про це говорить поет? (Помітна опозиція – «толпились туристы» і відчуття ліричного героя – «насколько хватало глаз». Отже, туристи просто роздивляються якусь визначну споруду. Їхня позиція – позиція стороннього споглядача, недарма вони «в полумраке». Ліричний герой вдивляється у арки храму. Його позиція більш активна, він шукає відповіді на якісь питання, можливо, чекає на диво чи знак. У той же час герой самотній)
  • Чи знайшов він те, чого шукає? (Поки що ні, саме тому «зиял свод за сводом» – нагадує лабіринт, у якому можна заблукати. Також на це натякають «редкие свечи», які «дрожали»)
  • Прослідкуйте, які синтаксичні конструкції переважають у описі храму, туристів, героя. (Автор вживає короткі речення. Герой просто сповіщає, що бачить. Так підкраслюється розмежування, розірваність світу. Храм стає просто спорудою, у якій можна заблукати, якою можна милуватися. Але він не єднає людей, як повине би був, бо це місце спільної молитви і захисту)
  • Чому саме до ліричного героя приходить ангел? (Саме із-за його мовчазного поклику. Адже ангел – Божий посланець, який з’являється з певною звісткою)
  • Чим незвичайний ангел? («Безликий»)
  • Чому ангел невидимий? (Можливо, тому, що «головного очима не побачиш». Він наповнює героя своїм шепотом, проникаючи у кожну клітину тіла. Таким чином, зливається людська та ангельська сутності – а це вже пряма аналогія з боголюдиною. (Тут може бути певна аналогія зі «стариганом з крилами» Г.Г.Маркеса))
  • Як розуміти послання, яке ангел сповістив ліричному героєві? (Людина – подібна храму. Тепер зливаються описи романських арок і арок у душі людини. Арка – в першу чергу, символ небесного склепіння. У багатьох традиціях проходження під аркою означало позбавлення від хвороб, прихованих ворогів, привидів. У обряді ініціації проходження через арку означало нове народження після повної відмови від своєї старої природи; закінчення певного етапу життя і початок нового (звідси також традиція проходження молодят під аркою))
  • Що змінилося у синтаксисі? (Речення стали спонукальними і окличними. Поступово вони довшають. З’являються почуття. Це вже не зовнішня картина – знову автор переносить нас у метафізичні сфери – сфери душі і віри)
  • Як змінюється простір вірша у другій строфі?
  • Чому напівтемний храм змінився затопленою сонцем площею? (Це зміна душевного стану героя – його світ стає відкритим і світлим. Окрім того, світ росте не тільки у ширину. Він перестає бути двомірним – з’являється глибина, висота, прагнення руху уверх)
  • Проте знову парадокс Транстремера – герой «ослепший». Чому поет «осліпляє» свого героя, до того ж, сльозами? (Сльози – не лише вираз болю чи сильних почуттів, а й очищення, ритуальна поведінка)
  • Чому герой заплакав?
  • Звідки ж він тоді знає, хто поруч?
  • Звідки йому відомі імена людей? (Відкрився внутрішній зір, який бачить потаємне)
  • Про що свідчить той факт, що зникає слово «туристи», а людей названо поіменно? (Це вже не просто споглядачі визначних місць. Це люди-храми, в душах яких є надзвичайні скарби)
  • Як змінюється сенс назви вірша до кінця поезії?
  • Автор звертається до кільцевої композиції. Яку роль відіграє обрамлення?
  • Чому кардинально змінюється зарактер синтаксичних конструкцій у другій строфі? (Уся строфа – одне речення. Так показана єдність людей і світу. Також вона підкреслена прізвищами людей: Джонс – найпоширеніше англомовне прізвище, Танака – четверте за вживаністю у Японії, Сабатіні – італійське. Різні країни, різні частини світу. Але усі вони рівні і важливі)
  • Яке диво відбулося з ліричним героєм?

Висновки: Для Транстремера «диво» – це те, що неодмінно «має бути», те, що відбувається, а не просто «може трапитися». Життя – неповторний «пейзаж з людьми» – ними наповнена і непомітно, крок за кроком, відкриває себе, розсовує буденність.

ІV. Аналітична робота з текстом вірша До-мажор

Транстремер і музика (СЛАЙД 7)

Прослуховування вірша «До-мажор» шведською мовою https://www.youtube.com/watch?v=K5NVcA0zipE&list=PLX5P0fFV87uB7itIdY36v5mXqcJDB_vdW&index=7

До-мажор (СЛАЙД 8)

Коли він ішов по вулиці після побачення,

сніг кружляв у повітрі.

Зима прийшла,

поки вони кохалися.

Ніч світилась білим.

Від радості він ішов швидко.

Ціле місто схилялось перед ним.

Усмішки перехожих –

всі усміхалися за піднятими комірами.

Було так вільно!

І всі знаки питання оспівували присутність Бога.

Так він думав.


Музика звільнилась

і вийшла у шалений снігопад

довгими кроками.

Все було на шляху до ноти «до».

Тремтячий компас вказував на «до».

Година понад стражданнями.

Було так легко!

Всі усміхалися за піднятими комірами.

Пер. Юлії-Ванди Мусаковської (http://stihi.ru/2016/01/26/9395)

  • Які емоції пробуджує вірш?
  • Чим незвичайний початок? (Здається, що це мить, яку побачив поет і розповідає про неї)
  • Де відбувається дія?
  • Хто ліричний герой вірша? (Закоханий чоловік)
  • Знайдіть дієслова руху-спокою у вірші. До кого чи до чого вони відносяться? (Дієслова руху – до героя, а також світу. Люди, які згадані у творі, практично статичні. До них відноситься лише одне дієслово – «посміхалися»)
  •  Про що свідчить таке групування дієслів? (Герой знаходиться у гармонії зі світом)
  • Які взаємини героя і світу? (Світ схиляється перед ним)
  • Чому? (Герой закоханий і щасливий)
  • Що ми знаємо про місто, у якому живе герой? Чиїми очима ми бачимо цей світ?
  • Які кольори і чому переважають у ньому?
  • А де автор? (Автор поруч із героєм, їхні погляди збігаються)
  • Який світ цього героя? (Це світ кохання, радості, свободи)
  • Які звуки наповнюють його світ? (Спів і музика)
  • Що про це свідчить? («знаки питання почали співати»)
  • На які питання, імовірно, шукає відровідь ліричний герой? (Про своє кохання, щастя)
  • Чи знаходить відповідь? (Так, вони приходять від Бога)
  • Що змінилося у світі, коли герой знайшов цю відповідь? («Музика звільнилась»)
  • Звідки вона з’явилася у світі? (З душі героя)

Дослідження ролі пейзажу

  • Як протягом вірша змінюється пейзаж? Що стає рушійною силою таких змін? (Спочатку це кохання – поки у героя було побачення, прийшла зима, почав падати сніг. Світ стає білим і світлим)
  • Що спричиняє подальші зміни? (Музика, яка виривається із переповненої коханням душі героя)
  • Що тепер міняється? (З’являється «шалений снігопад»)
  • Чи можна сказати, що такий перехід від «сніг кружляв» до «шалений снігопад» свідчить про хаос у світі? (Ні, це посилення почуттів, вихід їх у світ. І тут можна провести аналогію зі словами «Божественної комедії» «Любов, що водить сонце й зорні стелі». А у піаніста Транстемера це музика, породжена коханням)

Світ і музика

Все було на шляху до ноти «до».

Тремтячий компас вказував на «до».

Година понад стражданнями.

  • До чого прямує світ? (До ноти «до». Не випадково йдеться саме про цей лад. Його значення символічне. Часто проводяться аналогії між звуком і кольором, варто їх прослідкувати у вірші: (СЛАЙД 9)

Картка-довідка

  1. «До мажор – повная чистота. Його символи – це невинність, простота, наївність, мова дитини» (Крістіан Шубарт «Ideen zu einer Aesthetik der Tonkunst» (1806)​) («Ідеї для естетики мистецтва звуку»)
  2. Римський-Корсаков уважав, що до-мажор білого кольору.
  3. Мажор – це лад, який звучить весело і бадьоро.
  4. Do – Dominus – Господь
  5. До-мажор грати потрібно тільки на білих клавішах.
  6. Чи вичерпується символічне значення вказаних рідків синестезією і перегуками До-мажору і білого кольору?