Українська громадськість неодноразово виступала проти інтеграції української і зарубіжної літератур, а також проти інтеграції мови та літератури, адже в такому разі суспільство втрачає не тільки літературну освіту, а й своє майбутнє, цивілізоване й духовне.
Проєкт Державного стандарту базової середньої освіти нівелює і знищує всі досягнення в розвиткові системи літературної освіти, що ми здобули за роки незалежності нашої держави, коли в українських школах діти вивчали найкращі художні твори як рідної, української, так і зарубіжної літератур. Це формувало духовно багатого читача, який уміє орієнтуватися в безмежному океані літератури, обізнаний із найвидатнішими творами світової літератури від античних часів до сьогодення, поринає в мультикультурний простір, у який успішно інтегрується, стаючи носієм гуманістичного світогляду. Особливо важливими й цінними на цьому шляху стали створені оновлені програми з української та зарубіжної літератур, які наповнилися сучасними творами, що викликають захоплення в учнів, прилучають їх до читання й виховують любов до мистецтва Слова.
І замість того, щоб продовжувати й удосконалювати розвиток літературної освіти, її знищують. Що чекає на сьогоднішніх учнів початкової школи, які вчаться за стандартами НУШ? Відсутність художньої Книги! Адже мовно-літературна галузь у проєкті нового Державного стандарту базової середньої освіти – це переважно вивчення мов, а літературному компоненту відведено лише близько 10%!
Але книжки й тільки книжки – цеглинки духовності людини! Чим більше їх прочитати, тим міцнішим буде фундамент життя, тим успішнішою і довершенішою стане особистість і – як наслідок – суспільство. Саме через художні твори від покоління до покоління передаються ті надважливіші коди й сенси, без яких людина не стане Людиною, не буде духовно зростати, а перетвориться на примітивну істоту, метою якої буде задоволення лише егоїстичних потреб.
Чи має право держава, зокрема Міністерство освіти і науки, допустити подібну примітивізацію системи освіти й виховання особистості? Відповідь однозначна – НІ!
Нас, учителів-практиків, дуже обурює те, що групою розробників (а це лише 4-5 осіб!) проєкту Державного стандарту базової середньої освіти були проігноровані звернення широкої громадськості та надані пропозиції щодо вдосконалення документа. У проєкті виявлені недоліки й грубі порушення в поступальному розвиткові особистості від початкової до середньої школи. Демократична держава не вдається до ігнорування думки більшості у питаннях прийняття важливих стратегічних рішень. Натомість ситуація із мовно-літературною галуззю демонструє протилежне: невеличка група розробників стандарту не враховує пропозиції й думку наукової, учительської, батьківської громади, не здійснює експеримент щодо впровадження інтегрованого навчання, яке закладається як провідне в стандарті.
Тому затверджувати подібний проєкт Державного стандарту базової середньої освіти НЕПРИПУСТИМО! Як неприпустимо й знищувати літературну освіту в Новій українській школі!
Великий український педагог В.О. Сухомлинський наголошував на важливості художньої літератури в житті людини: «Без пристрасті до книжки людині не доступні культура сучасного світу, інтелектуальне й емоційне вдосконалення».
Зробімо усе, щоб книжки, «кораблі думки», вирушали в тривале плавання крізь час і простір, а свій «дорогоцінний вантаж» доставляли привітним відкритим до сприйняття мистецтва Слова й готовим духовно зростати юним читачам.
Не дамо перетворити на пустелю духовний світ наших дітей, нехай вони втамовують свою спрагу через книжки – «річки, які напоять Всесвіт, від яких лине мудрість століть».
Семенюк Олена Олександрівна, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури загальноосвітнього навчального закладу І – ІІІ ступенів «Скандинавська гімназія» м. Києва, учитель вищої категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2008» у номінації «зарубіжна література»
Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”