Зимова казка

Автор: Абрамян Марія, 7 клас гімназії № 267 м. Києва
Учитель Попова Надія Павлівна

Сива зимонька все сріблом вкрила –
Снігом небесним, легким, як вітрила.
У танці чудовім прекрасні сніжинки
А вітерець малює чудові картинки.

Величава матінко – зима
Засрібленим махнула рукавом,
Неначе в гості мене зазиває,
Ховаючи під білий свій покров.

Співає пісні сива хурделиця,
І санний слід серед шляху стелеться.
А сніг все падає, сніг лапатий, волохатий
Спокійно й величаво на сонні хати.

Хмаронька стелить білу скатертинку,
Запрошує в гості маленьку дівчинку
Та просить узяти з собою хустинку:
“Щоб тепло було тобі, мила дитинко,

А сніжинки, маленькі, гарненькі,
Гратися з тобою завжди раденькі.
Візьмуть за ручки твої маленькі
Та в танці закрутять тебе веселенькім”