Лише сміливим підкорюється море чи справжній герой із минулого

Автор: Кравченко Ксенія, учениця 6 класу Першої української гімназії імені Миколи Аркаса;
Захоплення: книги, танці
Вчитель. Іванова Світлана Валеріївна

Море – це все!
Дихання його чисте, життєдайне.
У його безбережній пустелі людина
не почуває себе самотньою, бо
навколо себе вона відчуває биття життя.
Море – це вічний рух і любов, вічне життя!
Ж.Верн

Хто не любить пригоди, подорожі, наукові дослідження, цікаві події, нові знайомства і зустрічі з привабливими людьми, той ніколи не буде захоплений творчістю видатного французького письменника-фантаста Жуля Верна.
Ж.Верн був не лише письменником, але й дослідником. Він з захопленням вивчав різні науки, тому його твори – це пригоди, поєднані з науковою інформацією. Саме це спонукало мене прочитати влітку неповторний роман – „П’ятнадцятирічний капітан”, у якому тісно переплітається цікавий та хвилюючий сюжет з науковими знаннями.
Велика кількість надзвичайних подій та неймовірних пригод занурила мене у компанію подорожуючих на борт „Пілігрима”. З надзвичайним захопленням, аркуш за аркушем, я мандрувала з героями роману від берегів Нової Зеландії до Каліфорнії океанськими просторами, африканськими джунглями, у яких живуть хижі тварини..
Без сумніву, серед героїв твору найпривабливішим персонажем став для мене Дік Сенд. Саме завдяки його надзвичайній мужності, сміливості, наполегливості і відповідальності. Дік був сиротою, та природа наділила його здатністю швидко навчитися читати, рахувати та писати у ранньому віці. Восьмирічним він пішов юнгою на корабель, і уважно та з великим захопленням вивчав історію подорожей і географію. Ці знання дозволили йому у п’ятнадцять років, коли загинув капітан „Пілігрима” й частина моряків, взяти на себе відповідальність за життя команди й пасажирів. Він став капітаном і, мабуть, за одну мить подорослішав. Дік Сенд „був уже майже чоловіком у ту пору, коли його однолітки ще залишилися дітьми”, – пише про нього Ж.Верн. Тільки уявіть собі, йому довелося пережити й катастрофу судна, й жорстокий обман підступного Негору, й страшну подорож джунглям, й полон. Але Дік жодного разу не задумався про себе, він хвилювався за долю місіс Уелдон та маленького Джека та інших друзів.
Щасливий кінець чекав героїв небезпечної подорожі. Повернення до Сан-Франциско сталося тільки завдяки спостережливості, кмітливості, винахідливості, людяності, рішучості, хоробрості юнака , який надихав на перемогу і всю команду „Пілігрима”.
Мене вразив і, водночас, захопив образ Діка Сенда. Я б побажала сучасним юнакам та дівчатам бути вірними, мужніми, відповідальними, непохитними, добрими, працьовитими, уважними, розумними, терплячими, винахідливими, не пасувати перед труднощами, ніколи не залишати у біді друга і рухатися тільки вперед! А сам твір „П’ятнадцятирічний капітан” я вважаю неповторним: завдяки героям – це й Дік, і кузен Бенедикт, цікаво було вивчати і знайомитись і з навігацією, і з біологією, і з географією, а найголовніше те, що навчання це було дуже цікавим і захоплюючим! Щира вдяка за це геніальному автору твору – великому Жулю Верну! Раджу всім прочитати цей чудовий твір!

Черговий номер

Зміст №6, 2018

Редакційна вітальня «Мене надихають діти». Ексклюзивне інтерв’ю Ольги Горобченко. . . . . . .2 Фахові проблеми Практика роботи …

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”