Мистецтво бути Людиною (за новелою О. Генрі «Останній листок»)

Автор: Мілова Валентина Валентинівна, вчитель зарубіжної літератури, вища категорія, Лисогірська ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Первомайського районної ради Миколаївської області
Презентація до уроку

Milova_O_Henry

Мета: формувати навички роботи над характеристикою персонажа;
розвивати вміння аналізувати та інтерпретувати художній твір, аргументовано висловлювати власні судження, бачити художні деталі, виділяти головне у творі; сприяти розвитку спостережливості;
спонукати учнів до роздумів про істину красу людини;
навчати роздумам про добро, людяність, мудрість; прищеплювати почуття милосердя, любові до ближнього.

Тип уроку: урок вивчення та аналізу художнього твору із застосуванням інтерактивних технологій.

Методи, прийоми, форми роботи: слово вчителя, інтерактивні вправи «Лови помилку», «Коло думок», гронування, робота в парах, бесіда, вибіркове коментоване читання, словникова робота.

Обладнання: портрет О. Генрі, підручник, мультимедійна презентація.

Цілі уроку:
учні повинні знати:
– зміст оповідання;
– риси характеру героїв;
– значення слова «гуманізм», «самопожертва», поняття «художня деталь»;
– морально-етичні проблеми, порушені у творі;
учні повинні вміти:
– переказувати та аналізувати зміст твору, вчинки персонажів;
– характеризувати героїв з використанням цитат;
– виразно читати та коментувати прочитане;
– визначати роль художньої деталі в творі;
– тлумачити сенс назви новели;
– виділяти ключові епізоди;
– розмірковувати про добро, людяність, милосердя;
– висловлювати власне судження про призначення людини, гуманізм;
– визначати власні цілі, оцінювати свою роботу.

Епіграфи: У людині відкриваються найкращі якості тоді, коли вона робить щось заради іншого.
О. Генрі

Краса душі надає чарівність навіть недосконалому тілу.
Г. Лессінг

Хід уроку
 
І. Мотиваційний етап.
Кожна наша зустріч – це відкриття нового літературного імені, знайомство з новим літературним твором, набуття нового життєвого досвіду. Бажаю, щоб урок за твором О. Генрі «Останній листок» поповнив ваш читацький досвід, спонукав до роздумів про призначення людини, до розуміння мистецтва слова.
1. З’ясування емоційної готовності до уроку
Відомо, що добре слово зігріває душу. Зігрійте душу один одного словом. Побажайте удачі сусіду по парті (обмін побажаннями).
2. Актуалізація опорних знань учнів.
На минулому уроці ми пройшлися стежками життя американського письменника О. Генрі, познайомилися зі змістом новели «Останній листок». Пригадати початок твору допоможе
1) інтерактивна вправа «Лови помилку».
Сью і Джонсі в січні (квітні) приїхали до Нью – Йорка. Познайомились в художній студії (за столиком в ресторані). Побачили, що їхні погляди на життя (мистецтво), салат із листя цикорію…збігаються і вирішили найняти студію у багатому (бідному) районі. Та вже в лютому (листопаді) невидимий пришелець містер Алергія (Пневмонія) торкнувся недокрівну Сью (Джонсі) своїми крижаними пальцями. Мініатюрна дівчина захворіла на запалення суглобів (запалення легень). У голові дівчини зароджується безглузда фантазія, ніби з останнім подихом осені (листком плюща) від неї відійде життя.

2) «Коло думок».
– Чому містер Пневмонія став перемагати Джонсі?
(Втратила надію на одужання, покладалася на останній листок плюща, занепала духом, перестала боротися, скорилася обставинам, почала рахувати
карети в своїй поховальній процесії, жила бідно, погано харчувалася, була виснажена…).
Вчитель. Пожовкле зів’яле листя плюща, пронизливий вітер, дощ, холодний подих осені… Відчай, втома, туга запали в душу героїні. Завмирають душевні пориви молодої художниці.
– Що б, на вашу думку, порадив Джонсі безіменний герой оповідання Дж. Лондона «Любов до життя»?
(Не втрачати надії; боротися за життя; стани борцем; життя таке чудове, не згубити його; ніколи не втрачати бажання жити).
2. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель. «Неймовірна річ! Цілу ніч періщив дощ і шаленів рвучний вітер, а на цегляній стіні ще виднів листок плюща. Один –єдиний. Темно-зелений біля стебла, але з жовтизною тління й розкладу по зубчастих краях, він хоробро тримався на галузці…», «…Щось примусило цей останній листок залишитися там, де він …є».
Останній листок, з яким Джонсі пов’язувала свій відхід, «щось примусило залишитися там, де він є».
На сьогоднішньому уроці ми з’ясуємо, що примусило останній листок плюща
в негоду залишитися на галузці.
– Що змусило цей листок залишитися на кущі в таку негоду?
(Любов до ближнього, бажання підтримати, розрадити, допомогти, людяність Бермана, розуміння, що життя людини – найбільша цінність…)
Вчитель. Ми з вами й підійшли до визначення теми уроку. Говоритимемо сьогодні про найбільше диво і світову таємницю – іі величність Людину. Героєм уроку буде старий художник Берман.
Оголошення теми, епіграфів уроку.

ІІ. Цілевизначення і планування.
1. Визначення спільно з учнями завдань уроку.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
Вчитель. «Останній листок» О. Генрі – це зворушлива історія самопожертви бідного невдахи-художника.
1. Робота над текстом новели. Накопичення робочих матеріалів щодо образу Бермана з паралельним укладанням таблиці.
– Яким постає перед нами Берман зі слів автора?
– Які деталі впали в око?
Щоб дати відповідь на ці запитання, звернімося до тексту.
Знайдіть у тексті опис Бермана. Прочитайте його виразно.
2. Виразне читання уривка із твору (стр. 204, від слів «Старий Берман був художником…» до слів «…що вже 25 років чекало перших штрихів шедевра»).

Автор про Бермана
Зовнішність, характер
Спосіб життя
Старий художник, перевалило за 60, борода як у скульптури Мікеланджело «Мойсей», голова сатира, тіло карлика, буркітливий, галасливий дідок із червоними очима;
не облишив балачок про майбутній шедевр, знущався з усякої делікатності.
Тьмяно освітлена комірчина, в кутку мольберт, який вже 25 років чекав на перші штрихи шедевр; на шматок хліба заробляв, позуючи молодим художницям; багато пив; малював мазанину – вивіски і реклами, дививсь на себе як на сторожового пса.

Інші герої про Бермана
Сью
Лікар
Гидкий старий базіка, одинокий, безпорадний.

Немічний.

– Які риси заважають побачити в Бермані прекрасну людину?
Вчитель. Автор дає можливість не тільки яскраво уявити зовнішність старого художника, а й створити певне враження від того. Читачі мають можливість дізнатися про портрет, характер, спосіб життя.
Життя героя начебто завмерло, бо Берман лише животіє, його існування не наповнене величним, прекрасним.
У Бермана –«тіло карлика». Чи можемо ми сказати, що в невдахи-художника і душа карлика? Свої думки підтвердіть текстом.

3. Читання в особах діалогу Сью і Бермана.
– Як відреагував на «химери» Джонсі Берман?
«Хіба ще є такі дурні, щоб умирати через листя, яке осипається з клятого плюща?»
– Чому автор порівнює Бермана зі скульптурою Мікеланджело Мойсеєм?
(З Біблії відомо, що Мойсей – пророк, якому було визначено Богом вивести із фараонівського рабства (Єгипет) іудеїв на обітаванну землю Хаан (Палестина).
Мойсей – рятівник іудейського народу. А Берман рятує душу юної художниці. Дощової холодної ночі, коли з плюща впав останній листок, він намалював на стіні новий, схожий на справжній).

Вчитель. Новела називається «Останній листок». Ці слова з’являються у творі декілька разів.

4. Робота в парах
Дослідіть, скільки разів цій вислів з’являється у творі. Як змінюється його звучання, забарвлення?
(1 – як вирок; 2- приречено; 3 – стомлено, безнадійно; 4 – здивовано; 5 – ще більше здивовано; 6 – з оптимізмом, героїня розуміє, що треба прагнути жити попри всі негаразди; 7 – це вже шедевр Бермана, а не листок, на падіння якого чекає Джонсі).

5. Словникова робота
– Що таке шедевр?
Шедевр – твір мистецтва, який може бути зразком.

6. Бесіда
– Чи згодні ви з тим, що Берман був невдахою в мистецтві й не зумів створити свого шедевру?
– Якого значення набуває у тексті слово «шедевр»?
(Не тільки витвір мистецтва, а й взірцевий вчинок. Найвищим мистецтвом є мистецтво бути Людиною. Вчинок Бермана – його шедевр).
– Символом чого є останній листок Бермана?
(Листок- символ щирості людського серця, що здатне творити добро, символ безсмертя, символ великого гуманізму).

Вчитель. До речі, плющ обрано не випадково, в античній міфології плющ символізує безсмертя, буяння життя.
– Чому автор назвав новелу «Останній листок», а не, наприклад, «Остання надія». Чи зміниться смисл новели від зміни назви?
(Цей листок був останнім в житті Бермана, але він став першим і вічним шедевром Бермана у пам’яті Сью і Джонсі. Мистецтво разом з людяністю може творити дива).

7. Робота над характеристикою літературного героя. Складання асоціативного куща.
– Що змусило листок залишитися на кущі в таку негоду?
(Любов до ближнього, бажання підтримати, розрадити, допомогти; людяність Бермана, розуміння, що життя людини – найбільша цінність…).

– Яким залишився у вашій пам’яті герой? Засоціюйте характер старого невдахи.

гуманний Берман милосердний
добрий готовий до самопожертви
небайдужий співчутливий

Вчитель. В тексті новели про ці риси характеру Бермана не йдеться. Автор свого героя не поетизує, а іронізує.

8. Словникова робота
Іронія – засіб, який застосований на називанні супротивного, коли про щось говориться ніби в позитивному плані, але прихований підтекст свідчить про протилежне.
Вчитель. Як несподівано для нас розкривається Берман? Старий буркотливий невдаха з тілом карлика насправді чуйна людина, здатна на самопожертву заради тих, кого любить. Він під крижаним дощем уночі малює листок плюща замість того, якого зірвав вітер. І це зародило в Джонсі волю до життя, бажання здійснити свою заповітну мрію – намалювати Неаполітанську затоку.

9. Робота з епіграфом.
– Як ви гадаєте, чи співзвучні слова епіграфа уроку з образом Бермана?
Вчитель. Хоча новела має трагічний кінець, але вона пройнята оптимізмом, суть якого полягає у готовності до самопожертви в ім’я іншої людини.
Грубість Бермана – то тільки прикриття, зовнішня оболонка, під якою криється велика душа. Краса душі надає чарівність навіть недосконалому тілу.
Новела «Останній листок» – це маленький шедевр про мистецтво бути Людиною. О. Генрі говорив, що в людині відкриваються найкращі якості тоді, коли вона робить щось заради іншого.
Сенека стверджував: «Життя цінується не за тривалістю, а за змістом».
Берман не накопичив багатств, навіть ім’я його не стало відомим як ім’я скульптора Мікеланджело, пророка Мойсея чи титана Прометея. Але він мав благородне серце.
Треба прагнути до чогось великого і прекрасного, щоб нас недарма називали людьми.

ІV. Рефлксійно-оцінювальний етап.
1. Робота в парах. На листочках плюща написані висловлювання.
Завдання: із загального переліку виберіть ті думки, на які наштовхує новела «Останній листок» і прикріпіть до умовної галузки плюща
Уявімо на мить, що ми створюємо віртуальний музей людської мудрості. Які думки ви хотіли б експонувати?
– В істинній красі завжди є недолік.
– Вирішальний фактор у житті – матеріальні блага
– Краса душі надає чарівність навіть недосконалому тілу.
– Люди часто видаються гіршими, ніж є насправді.
– Надія помирає останньою.
– Найцінніше в житті –це гроші.
– Гріх втрачати надію
– Потрібно бачити не привабливу оболонку людини, а її душу.
– Світ врятує краса – краса людського серця.
– В людині відкриваються найкращі якості тоді, коли вона робить щось заради іншого.
– Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість світу.
– Добро завжди з кулаками.
– Життя цінується не за тривалістю, а за змістом.

2. Рефлексія почуттів.
Бесіда.
– Чи змінювалася протягом уроку ваша думку про невдаху Бермана?
– Яким залишився у пам’яті герой? Поділіться враженнями від почутого на уроці, використавши такий алгоритм:

звернув увагу на дізнався
вирішив, що Я був вражений
замислився над

3. Взаємооцінювання.
Назвіть найактивніших учнів і тих, хто давав найоригінальніші відповіді.

4. Заключне слово вчителя
О. Генрі написав філософську притчу про життя і смерть, мистецтво і вічність. Твір, у якому головний герой помирає, залишає відчуття просвітлення, адже прекрасні вчинки закономірно породжують прекрасні почуття. Вічне, що є в його творах, зберігає їх від небуття. А тим вічним є віра в добро як домінанту душі людини. Шедевр Бермана – то є шедевр і самого О. Генрі, який сповідував закон ланцюгової реакції добра.

Життя – це найбільше диво і найбільша світова таємниця. Це найвеличніший прояв Бога. Життя – це зернина, яка лягаючи в землю, гине, щоб знову відродити себе в новому колоскові. Життя – це досвід, мудрість, розум, творчість, віра, любов. Життя – це велика відповідальність кожного з нас перед собою, перед суспільством, перед майбутнім, перед Богом.
Сьогоднішній урок – один із проявів людського життя. На згадку про нього дарую сердечка зі змістом притчі.
Один самітник звернувся до людей з питанням:
Чи маєте ви серце?
Люди дивувались і перепитували його:
Чому ти не запитуєш нас про милосердя, терпіння, відданість, доброту, любов, про моральні основи нашого життя, а всього на всього цікавишся серцем?
Він відповів їм:
Аби тільки люди не забули про Серце, а все інше буде.
І справді Серце є собором всього прекрасного.
Збережіть в своїх серцях найважливіші цінності – незлобливість, відкритість, вірність, любов, щедрість, милосердя, співчуття, любов до ближнього …
Серце – гідне вмістилище Всеблагого!

V. Коментоване домашнє завдання.
Обов’язкове загальне: прочитати новелу «Дари волхвів».

Обов’язкове на вибір:
1. Написати твір-мініатюру (10-12 б.)
«Шедевр маляра Бермана»(7-9 б.)
2. Дати усну відповідь на запитання (7-9б):
– «Чи доводилось тобі бачити в житті приклад непоказної самопожертви?»
– «У чому, на твою думку, полягає справжня краса людини?»
3. Згадайте слова Сью: «Який стосунок має листя старого плюща до твого одужання?» Як би ви відповіли на це запитання? (5-6 б.)
За бажанням: намалювати ілюстрацію до твору «Дари волхвів».