Переклад з російської мови поезії О.Блока «Пусть я жил, не любя…»

Автор перекладу: Роженкова Дар`я, учениця 10-А класу Запорiзької ЗОШ І–ІІІ ступенiв № 75 Запорiзької мiської ради Запорiзької областi м.Запоріжжя
Про себе: Я добра, весела, мрійлива, люблю поринати у світ книг, загадкових пригод…, люблю займатися спортом, слухати музику. Впевнено дивлюся в майбутнє, і хочу пов’язати своє життя з журналістикою…
Учитель зарубіжної  літератури: Некіга Лариса Миронівна

А. Блок. Пусть я жил, не любя…
Пусть я и жил, не любя,
Пусть я и клятвы нарушу, –
Всё ты волнуешь мне душу,
Где бы ни встретил тебя!
О, эти дальние руки!
В тусклое это житьё
Очарованье своё
Вносишь ты, даже в разлуке!
И в одиноком моём
Доме, пустом и холодном,
В сне, никогда не свободном,
Снится мне брошенный дом.
Старые снятся минуты,
Старые снятся года…
Видно, уж так навсегда
Думы тобою замкнуты!
Кто бы ни звал – не хочу
На суетливую нежность
Я променять безнадёжность –
И, замыкаясь, молчу.

О. Блок. Не кохавши, я жив
Не кохавши, я жив
Хай я клятву цю порушу –
Все одно хвилюєш мою душу,
Де б не зустрів я тебе.
О, ці далекії руки,
В буденне моє житіє
Чарівність свою
Даруєш ти навіть в розлуці
І в самотньому моєму
Будинку, порожньому і холодному,
Уві сні, ніколи не вільному,
Ввижається мені кинутий дім,
Спливають давні хвилини,
Минулі сняться роки…
Видно, вже так назавжди
Замкнуті думи мої!
Хто б не покликав – не варто
Змінювати безнадійність
На метушливу ніжність –
Я замовкаю, мовчу.