Повість М.Гоголя «Тарас Бульба». Козацька доба, зображена у творі

Автор: Зобенько Тетяна Олексіївна, вчитель зарубіжної літератури, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист Лецьківського НВО «ЗОШ І-ІІІ ступенів – ДНЗ» Переяслав-Хмельницького району Київської обл.
Презентація до уроку

Zobenyko_Gogol

Мета уроку: Закріпити поняття «повість», пояснити поняття «історична повість», розповісти історію написання твору, коротко відтворити зміст І розділу повісті; розвивати навички аналізу твору вслід за автором, зв’язне усне мовлення, вміння знаходити в тексті художні засоби зображення, формувати навички дослідницької роботи, вміння аналізувати, співставляти, робити висновки; виховувати на текстовому матеріалі почуття патріотизму, любові до художнього слова.
Обладнання: портрет М. В. Гоголя, фотографії пам’ятників М. Гоголю в Москві і в Полтаві, ілюстрації до твору, мультимедійна презентація.
Тип уроку: сприйняття і закріплення нового навчального матеріалу.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань
1. Літературний диктант.
Завдання: доповнити речення:
1) М. В. Гоголь народився… (20. 03. 1809 року).
2) Його родина проживала в селі… (Великі Сорочинці).
3) Сорочинці знаходяться зараз на території … (Полтавської області).
4) Протягом 6 років майбутній письменник навчався в … (Ніжинській гімназії).
5) У навчанні мав успіхи… (посередні).
6) Після закінчення гімназії він поїхав до міста … (Петербург).
7) Відомим він став завдяки збірці…. («Вечори на хуторі біля Диканьки»).
8) Збірку схвалив відомий російський письменник … (О. С. Пушкін).
9) Деякий час М. Гоголь працював у Петербурзі… (домашнім учителем).
10) Ще з дитинства М. Гоголь захоплювався … (історією).
11) Повість М. Гоголя про славну історію українського козацтва має назву… («Тарас Бульба»).
12) Письменник помер … (1852 року).
2. Інтерактивна гра Міні – «Круглий стіл».
Завдання: коротко обговорити питання, роблячи узагальнення, висновки:
· Що вразило, здивувало, зацікавило у вступній статті підручника до теми?
· Які питання виникли?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Оголошення вчителем теми і навчальної мети уроку. (Слайд №1, №2)
2. Робота з епіграфом уроку. (Слайд №3)
Так вот она, Сечь! Вот то гнездо, откуда вылетают все те гордые и крепкие, как львы! Вот откуда разливается воля и козачество на всю Украину!
М. В. Гоголь

ІІІ. Сприйняття і закріплення нового навчального матеріалу.
Ми розпочинаємо розмову про незвичайну книгу, бо вона пов’язує, завдяки Миколі Васильовичу Гоголю, два братніх слов’янські народи – український і російський. Ми помічаємо це навіть в тексті повісті: вона просякнута українськими діалектними словами. В ті непрості для української мови часи письменник намагався, щоб українське слово прозвучало якомога голосніше, жило і не вмерло. Навіть слово «козаки» Гоголь пише у відповідності до правил української орфографії.
Доречі, в який час, читаючи повість, ми з вами поринаємо?
1) Індивідуальне випереджувальне завдання дослідницького характеру.
(Слайд №4, №5)
Слухання матеріалів трьох груп учнів: «Географів», «Істориків» і «Літераторів» на тему «Часи українського козацтва».
2) Пошукова робота.
Завдання: на ст. 121 підручника «Зарубіжна література» 7 клас (автор Півнюк Н. О.) відшукайте конкретне посилання на час, описаний у творі.
3) Дослідницька робота в парах.
Завдання: аналізуючи структуру, об’єм, рід твору, кількість персонажів, зробіть висновок, щодо його жанру.
4) Робота над теорією літератури.
Отже, ми довели, що твір «Тарас Бульба» М. В. Гоголя за жанром – повість. Проте ви повинні знати, що повість має чотири різновиди: історична, соціально-побутова, пригодницька і фантастична. Ми говорили, що у повісті «Тарас Бульба» змальовано час, деяких героїв, події, які дійсно мали місце в історії України. То який вид жанру вона має?
5) Робота з підручником і зошитом. (Слайд №6)
Завдання: відшукати, прочитати і виписати визначення «повість» та «історична повість» з підручника у особистий літературний словничок.
6) Історія створення повісті «Тарас Бульба». (розповідь вчителя)
Вперше повість «Тарас Бульба» побачила світ у збірці «Миргород» 1835 року. Автор оспівав героїку Запорозької Січі. Звідки ж виникло у Гоголя бажання дослідити історію українського народу?
Він захоплювався історією України. Це підтверджує його лист до відомого вченого Михайла Максимовича, датований 1833 роком. Гоголь і сам мав глибоке козацьке коріння: пращур письменника Остап Гоголь був у роки Хмельниччини уманським, подільським, а згодом могилівським полковником. Пізніше він став активним помічником гетьмана Петра Дорошенка. Інший родич – Андрій Гоголь – зрадив національні інтереси і підтримував поляків.
Проте, частина російських критиків посміялася з гоголівського «малоросійства» і письменник переробив твір 1840 року, а 1842 року опублікував його. «Тарас Бульба» – це художня панорама Запорозької Січі, гімн патріотизму.
7) Читання уривків твору «ланцюжком» (ст. 140 підручника)
8) Робота над ілюстраціями до повісті. (Слайд №7, 8, 9)
Завдання: розгляньте ілюстрації, співставте описи козаків у повісті з побаченим.
9) Робота з текстом. (Слайд №10)
Ви поринули у світ козацтва. Якими вам уявляються українські козаки? Підберіть ряд епітетів до слова «козак», спираючись на текст.
Яка риса характеру може об’єднати козацьке товариство? (Любов до рідної землі)
Отже, що відривало українських чоловіків, молодих хлопців від домівок, коханих, рідних обійсть і вело на далеку Січ? (Бажання бачити свою Батьківщину вільною, незалежною; безмежна любов до України)

ІV. Підсумок уроку
1. Навчальна гра «Пазли» (Слайд №11)
Завдання: складіть пазли у правильному порядку, який відповідає простому плану І частини повісті «Тарас Бульба».
2. Підсумкова бесіда (Слайд №12, №13)
Гоголь так любив свою Україну, її козаків, славний народ, що навіть на пам’ятнику у Москві нащадки увіковічили його постать в оточенні цих героїв.
(Демонстрація фотографії пам’ятника Гоголю М. В. у Москві)
· Чи потрібне нам з вами сьогодні почуття патріотизму?
· А з чого, на вашу думку, воно починається?
3. Домашнє завдання (Слайд №14)
1) Прочитати ІІ і ІІІ розділи повісті «Тарас Бульба»; вибрати з тексту цитати, які характеризують головних героїв повісті; вивчити визначення теоретичних понять «повість», «історична повість».
2) Підготувати компаративний аналіз ІІ розділу повісті.