Творчість Адама Міцкевича – апогей польського романтизму. Перебування в Росії й Україні. Цикл «Кримські сонети»

Автор: Литвин Ольга Михайлівна, вчитель зарубіжної літератури та російської мови Маньківської ЗОШ І-ІІІ ступеня Локачинського району, Волинської обл.
Презентація до уроку

Litvin_Mitskevich

Мета уроку: поглибити знання учнів про епоху романтизму; ознайомити із життям і творчістю відомого польського поета А. Міцкевича, з фактами перебування поета в Росії та Україні; розкрити ідейно-художній зміст та тематичну структуру циклу «Кримські сонети»; проаналізувати основні мотиви циклу; схарактеризувати образ ліричного героя; визначити романтичні риси поезії митця; виховувати повагу до внутрішнього світу людини, любов до вітчизни.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет А. Міцкевича; ілюстрація із зображенням краєвиду Криму; таблиця-схема «Риси романтизму в творчості А. Міцкевича»; запис музики М. Огінського «Прощання з батьківщиною»; Слайди.
Епіграф: Адам Міцкевич, без сумніву, найбільший поет польської нації і один із найгеніальніших людей, яких видало людство.
І. Франко

 Хід уроку
 
І. Мотивація навчальної діяльності
1. Слово вчителя з елементами актуалізації опорних знань.
Сьогодні йтиметься про людину, яка тривалий час була зразком поляка-громадянина не лише для наших західних сусідів, а й для нас, українців. Людини, яка залишила по собі безсмертну славу не лише як автор популярних віршів, а й як постать, яка не опустила рук і продовжувала вірити у відродження польської державності тоді, коли переважна більшість інших змирилася з її втратою. Наша розповідь сьогодні про Адама Міцкевича – людину-символ, людину-міф, яка вірила і любила, жила і боролася, писала вірші і вимріювала кращу долю своєму народові.

– Пригадайте, якій твір Міцкевича ви вивчали в попередніх класах.
– Яке враження він на вас справив?

ІІ. Оголошення теми, мети уроку
1. Запис теми, епіграфа в зошити.
(Слайд 1)

2. Озвучування учнями очікуваних результатів.
– Що ви очікуєте від засвоєння теми, яка вивчатиметься?
(свої очікування учні записують на листках, які прикріпляють до ілюстрації з краєвидом Криму).

ІІІ. Робота над темою уроку
1. Розповідь учнів про життя А. Міцкевича з використанням епіграфа і взаємозапитань «Так чи ні?»
– Прочитайте слова І. Франка. Спробуйте підтвердити думку поета фактами із творчої біографії А. Міцкевича за допомогою взаємозапитань «Так чи ні?». Ви пропонуєте один одному твердження, які підготували вдома. Одна умова – вони повинні закінчуватися словами «Так чи ні?»

2. «Хвилина самозаглиблення».
(Слайд 2)

– Розгляньте портрети А. Міцкевича (як відомо, портрет – це дзеркало людини), прочитайте вислови і коротко розтлумачте ті, на які ви звернули увагу (додаток 1).

3. Слово вчителя про польський романтизм.
– Давайте з вами пригадаємо основні риси романтизму.

До рис польського романтизму належать: відкритий зв’язок із суспільним життям, змішування різних стилів та жанрів, безпосередній вплив фольклору та яскраво підкреслений національний пафос. Деякі польські романтики не бачили перспектив розвитку країни, тому в їхній творчості звучать мотиви розчарування. Інші вірили в світле майбутнє Польщі, але розробляли сюжети польського фольклору, історії, оспівували самобутність нації, польської культури. І тільки Міцкевич надав романтизму особливої дієвості. В 1822 році вийшла його перша збірка «Балади і романси». Саме вона започаткувала в історії польської літератури цілу епоху, яка мала назву романтизм. Головні засади романтизму Міцкевич виклав в поетичній формі у вірші «Романтичність». Він наголосив, що національна поезія має бути народною. Сила романтичного мистецтва, на думку Міцкевича, ґрунтується на національному характері та національній історії, на зображенні оригінальної особистості кожного народу. Поет створив образ батьківщини, що мріє про звільнення, і співця, який вірно служить цьому звільненню.
Творчість Міцкевича можна назвати апогеєм, найяскравішим виявом польського романтизму.

4. Словникова робота.
Апогей – 1. Найвіддаленіша від центру Землі точка орбіти місяця або штучного супутника Землі. 2. Найвищий ступінь чого-небудь; вершина, розквіт, «апогей слави», «апогей могутності».

5. Робота в зошитах. Запис опорного конспекту «Риси романтизму в творчості А. Міцкевича» (додаток 2).

6. Слово вчителя. Міцкевич і Україна.
Особливе місце в біографії і творчості Міцкевича посідає період заслання. Перед ним відкрилися нові горизонти, він потрапив у середовище представників прогресивної громадськості, його збагатило тісне спілкування з майбутніми декабристами…
В Україні Міцкевич перебував понад дев’ять місяців. За цей час він відвідав Київ, Харків, Одесу. Під час перебування у Харкові в грудні 1825 року поет познайомився з відомим українським письменником П. Гулаком-Артемовським, який потім зробив переспів балади «Пані Твардовська» українською мовою.
Та особливе місце серед творчих зупинок поета посідає Крим.

(Слайди 3, 4)

Прекрасна природа цієї «землі богів і поетів» дала поштовх творчому натхненню.

А зараз проведемо невеличку заочну екскурсію місцями Криму, які стали географією «Кримських сонетів».

Бахчисарай, Алушта, Чуфут-Кале, Аюдаг, Чатирдаг, Акерман, Балаклава – це лише деякі з місць, що відвідав поет. Згадані назви місцевостей, гір і степів України нерозривно пов’язані з сонетами Міцкевича.

Слайд 5 – Акерманські степи, зображення чорного моря
(сонет «Акерманські степи»)
Слайд 6 – Євпаторія (Козлов) – місто на західному узбережжі Криму
(сонет «Вигляд гір із степів Козлова»)

З Євпаторії Адам Міцкевич верхи або найнятою підводою виїжджав на короткі прогулянки у безмежну просторінь степів. Він побував на високих гірських вершинах і над небезпечними прірвами, у руїнах палаців, замків і фортець, що нагадували про славетне минуле Криму, біля забутих гробниць, що таїли у собі одвічні таємниці, у мальовничих східних містах і містечках, де височать вежі мінаретів.
Слайди 7, 8 – Бахчисарай, палац хана Гірея, «фонтан сліз» (підручник, с. 230),
гробниця Потоцької
(сонети «Бахчисарай», «Могили гарему», «Гробниця Потоцької»)

Слайд 9 – Байдари – долина, якою в’їжджають на південний берег Криму
(сонети «Байдари», «Пілігрим»)

Слайд 10 – Алушта (сонети «»Алушта вдень», «Алушта вночі»)

Слайд 11 – Аю-Даг – «Ведмідь-гора» – гора на південному березі Криму, недалеко
від Гурзуфа (сонет «Аю-Даг»)

Легенда про Ведмідь-гору
Колись давно-давно Південний берег Криму вкривали дрімучі ліси. Важко було людям жити серед такої дикої природи. На кожному кроці підстерігала небезпека. І вони в страсі зверталися до Бога, благаючи в нього захисту й допомоги.
Ішли роки. Люди розчистили дрімучий ліс, звільнили від каміння схили гір,посадили де­рева й
виноградники. Відступили перед людиною лісові нетрі, підкорилися гори, стало лас­кавішим море. І
відчули тоді люди силу і зрозуміли, що не від Бога залежить їхня доля. І пе­рестали йому поклонятися.
Дізнався про це Бог і страшенно розгнівався. Полетів негайно на північ, де лежав Вели­кий Ведмідь, скутий крижинами й міцними ланцюгами. Розсунув Бог великі крижини, зняв з ведмедя міцні ланцюги і наказав плисти в південну країну, щоб покарати непокірних.
Зрадів ведмідь волі й поплив по морях і океанах. У тому місці, де було село Форос, на­близився він до кримського берега, вийшов із глибоких вод на сушу. Він був такий величез­ний, важкий і страшенний, немов грізна гора, а густа шерсть на ньому була, як дрімучий ліс. Своєю вагою він усе руйнував. Напирав могутніми боками, бив важкими лапами, рив, ла­мав. Він відсунув високі гори від берега і утворилися глибокі долини та широкі котловини там, де раніше були високі узгір’я й пологі схили.
Так добрався Великий ведмідь до того місця, звідки побачив квітучу і привітну Партенітську
долину, де красувалися розкішні сади, виноградники, соковита зелень лугів.
Подивився ведмідь на прекрасну долину і побачив, що немає кращого місця у Криму, а може, і на
всій землі.
Здригнулося жорстоке серце ведмедя. Ні, не буде він більше руйнувати цей чудесний край. Сам залишиться тут жити, щоб вічно насолоджуватися чудовою природою, дихати гір­ським повітрям, купатись у теплих водах Чорного моря.
Позіхнув ведмідь, сповз до моря води напитися. Опустився на коліна і почав довго й жа­дібно пити. Море вирувало, високі хвилі ходили по всьому узбережжю від тяжкого дихан­ня звіра.
Побачив Бог, що ведмідь перестав слухатися його, і вимовив такі слова-заклинання:
– Залишайся ж навіки в цьому місці!
І стало каменем величезне тіло ведмедя. Могутні боки перетворилися у страшні провал­ля, висока спина стала округлою вершиною гори, голова зробилася гострою скелею, густа шерсть перетворилася на непрохідні хащі.
Великий ведмідь став Ведмідь-горою.
(З «Легенд Криму»).

Слайд 12 – Чуфут-Кале – містечко на високій скелі, дорога над прірвою
(сонет «Дорога над прірвою в Чуфут-Кале»)

На Слайді ми бачимо оборонну стіну печерного міста Чуфут-Кале. Городище знаходилося неподалік від Бахчисарая. Архелогічні дослідження доводять, що вже у І ст. на цьому місті розташовувалися поселення аланів, а пізніше – татарська фортеця Кирк-Ор, яка майже півстоліття була столицею Кримського ханства. Збереглися залишки ханського палацу, мечеті та монетного двору, мавзолей Дженике-ханим.

Але навіть краса Криму не змогла вгамувати його сум за батьківщиною. Увесь біль поета-вигнанця вилився на сторінках збірки «Кримські сонети», яку співвітчизник автора М. Мохнацький назвав «новим поетичним відкриттям». Це був єдиний позитивний відгук на книгу митця, яку реакційна польська критика зустріла зі злою ворожістю.
Взагалі, творчість геніального польського поета відома в Україні ще з 20-30-х років минулого століття. Відомо, що нею захоплювався Т. Шевченко, Міцкевича перекладали і переспівували П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, І. Франко, Леся Українка, П. Тичина, М. Бажан, І. Драч.

7. Бесіда на повторення вивченого.

– Згадайте, який ліричний твір називається сонетом.
(сонет – ліричний вірш, який складається з 14 рядків 5-стопного чи 6-стопного ямба)
– Де і коли з’явився сонет?
(в Італії, очевидно, на початку ХІІІ століття, пов’язаний із творчістю Данте та Петрарки)
– Хто з поетів працював у цьому жанрі?
(В. Шекспір, Мікеланджело, Дж. Мільтон, І. Франко, М. Зеров, М. Рильський, Є. Маланюк, А. Малишко)

8. Словникова робота.

Збірку «Кримські сонети» літературознавці визначають як сонетний цикл.

Сонетний цикл – це низка творів, об’єднаних спільним жанром, спільною думкою, настроєм та, як правило, образом ліричного героя.

Основна ідея циклу «Кримські сонети» – ностальгія за батьківщиною, яку вимушено покинув митець. Усі вірші збірки пов’язані між собою образом ліричного героя, еволюція якого становить головний інтерес автора. У кожному сонеті є центральні образи-символи, що набувають розвитку у наступних поезіях.
Епіграфом до циклу Міцкевич узяв рядок з вірша Гете: «Хто хоче зрозуміти поета, повинен побувати в поетовій країні». цим він одразу дав зрозуміти, що задум циклу пов’язаний з його батьківщиною, а не з Кримом.

9. Робота з підручником.
Читання сонета «Бахчисарай» у перекладі М. Рильського, бесіда.

– Яким зображений палац ханів Гіреїв?
(палац мертвий, порожній)
– Що є окрасою палацу?
(фонтан, що «промовляє і шумить». Він єдиний «живий серед царства мертвих». У цих словах – докір людству.)
– Як ви думаєте, символом чого є фонтан?
(символом справжнього кохання і страдницької долі чужинця (чужинки), що гине в нерідній землі)
– Яка тема цього вірша?
(автор підкреслює думку про духовне спустошення світу. Влада, слава, могутність хана – це одна швидкоплинна мить. Залишаються лише вічні цінності, зокрема, кохання)
– Доведіть, що цей вірш є сонетом.
(ліричний вірш, 14 рядків, 6-стопний ямб, витримується схема римування сонета)

Читання сонета «Гробниця Потоцької», бесіда.

– Яка основна думка твору?
(чужина – це духовна неволя)
– Який прийом використовує автор у побудові вірша?
(сонет побудований за принципом контрасту. Прекрасна природа протиставляється смертній печалі)
– Як доля Марії Потоцької переплітається з долею ліричного героя вірша? (Марія Потоцька «зів’яла, мов троянда молода», в гаремі хана від туги за батьківщиною. Серце ліричного героя теж «в’яне» від розлуки з вітчизною. У відображенні страждань ліричного героя бачимо тяжку долю поета-вигнанця)
– Які рядки твору підкреслюють відданість героя рідному краю?
(«Зірки, обернені до польської землі…»)
– Які засоби художньої виразності використовує автор?
(епітети: «трояндо молода», «юні дні», «огненна сльоза»; метафори: «зірки, обернені до польської землі», «погляд, «повипікав сліди»)
– Який загальний настрій сонета?
(сумний, меланхолійний)

Слово вчителя. Як бачимо, А. Міцкевич у «Кримських сонетах» створює незвичайний романтичний світ, переносячи нас «у країну розкоші», якою він бачить Крим. Автор уводить східну екзотику, легенди, що створюють неповторний і казковий колорит. Але дійсність інша: душа поета страждає й тужить за рідною землею – Литвою. Розуміючи красу Криму, він залишається вірним менш привабливій, холодній, але рідній землі.

10. Прослуховування музики М. Огінського «Прощання з батьківщиною. Полонез».
(Слайд 13)

Міхал Клефас Огінський – граф, білоруський та польський композитор, державний
діяч Речі Посполитої і Росії. В 1794 році брав участь в польському повстанні під проводом Костюшка. Написані ним марші та бойові пісні були поширені серед повстанців. Його авторству приписується пісня «Іще Польща не загинула», яка є польським національним гімном. Та всьому світу він відомий як автор полонезу «Прощання з батьківщиною», так званого «Полонезу Огінського», мелодія якого сповнена тугою прощання з рідним краєм.

Прослуховування музики (Слайд 13)

– Як музика відомого польського композитора перегукується з картиною
Валенти Ваньковича «На скелі Аюдагу»?
– за чим сумує поет?
– з якими подіями в його особистому житті пов’язана ностальгія?

Ректор Кримського державного індустріально-педагогічного університету, Герой України Февзі Якубов, який пережив страхіття депортації разом зі своїм народом, говорив: «Коли я слухаю «Полонез» Огінського, він викликає у мене бурю емоцій. Тому що такий твір могла написати тільки людина, яка справді втрачала батьківщину, пережила до кінця біль утрати. І все ж таки я впевнений – справжня людина, яка пережила таке горе, не буде згадувати зла, вона шукатиме шляхи, щоб робити добро».

ІV. Підсумки уроку
1. Бесіда.
– Які факти біографії польського поета відобразилися у його збірці «Кримські сонети»?
– Яке враження на вас справили сонети?
– Подумайте, які нові можливості цього жанру відкрив А. Міцкевич?
(А. Міцкевич писав не про любов до жінки і тугу за нею, а про любов до рідного краю, батьківщини. Крім того, у своєму циклі поет порушує низку важливих філософських проблем: воля і неволя, дійсність та ідеал, життя і смерть, роль митця у світі; вводить романтичні образи-символи)

2. «Мікрофон».
– Сьогодні на уроці я усвідомив / усвідомила, що …
– На уроці мене найбільше зацікавило (вразило, заінтригувало …) …
– Після проведення цього уроку я …
– Чудово було б, якщо …

3. Результати очікуваних сподівань.

V. Домашнє завдання:
– Опрацювати статтю підручника (с. 227 – 232);
– Вивчити напам’ять один із сонетів А. Міцкевича.