Пригода в новорічному лісі

Автор: Пельчер Іван, учень 5 класу Пшеничниківського НВК Долинського району Івано-Франківської області
Захоплення: читати книги (енциклопедії), дивитись фільми, майструвати з дерева
Вчитель: Сагайдак Л.М.

Щоразу, коли наближається Новий рік, всім хочеться вірити в дива. От і я повірив, коли одного разу батько попросив мене напередодні Нового року провідати тітку, яка живе під самісіньким лісом. А я ж людина цікава, тому вирішив пройтися трішечки, ну, зовсім трішечки, у ліс. І знаєте, що я там побачив? Ось слухайте, з радістю вам розповім.
Якось дивно принишкло все в лісі, з трепетом чекаючи чогось незвичного. Глянув я на галявину і аж зойкнув від здивування. На ній з’явився дивовижний палац, якого тут зроду не було. Лише напередодні Нового року збиралися в ньому всі казкові герої і готувалися до приходу цього свята. Цей палац називався Палац Чарівних Казок. Все було добре, але сніг не збирався падати і мороз десь забарився. Все це побачила Снігова королева. Вона розсердилася і від її крижаного подиху почав падати густий, лапатий сніг. Працелюбна Попелюшка і вродлива Білосніжка поспішали накривати святковий стіл. Кай приніс із лісу розкішну лісову, зеленокосу ялинку, на яку з нетерпінням всі чекали. Ой! Але як же це так? Невже Герда не зруйнувала чари Снігової королеви? Невже серце Кая стало знов крижаним? Як він посмів зрубати ялинку понівечити життя цієї королеви Карпат? Як піднялася його рука на цю зеленокосу красуню? Та ні! Все гаразд! Вона ж прийшла сама і подякувала всім за ласкаві запросини. Її кинулись прикрашати семеро гномів. Красуня низько нахиляла свої віти, щоб на них можна було почепити різнобарвні казкові кульки. Враз щось загуркотіло і на даху палацу з’явився Карлсон. У руках у нього були банки з варенням. Це він вирішив пригостити казкових героїв. Щоб гості не заблукали, баба Яга промітала стежки своєю мітлою. Незабаром всі зібралися, і в палаці стало шумно і людно. Всі чекали приходу Діда Мороза. Щоб він бачив куди йти, щоб не збився з дороги, Змій Горинич пускав у небо різнокольорові вогні.
А я поспішив повернутися, щоб мені не перепало від батька, так і не дочекавшись Діда Мороза. Проте я повірив, що дива у цю ніч збуваються. А ви?