Роман Льва Толстого «Анна Кареніна»

Автор: Гриценко Олена, 17 років, студентка Економіко-правового коледжу Київського кооперативного інституту бізнесу і права.
Захоплення – вишивка, читання книжок
Куратор: Гавриловська Марина Валентинівна

Найбільше мене вразив роман «Анна Кареніна» Льва Толстого, який став для мене орієнтиром у бурхливому морі подружнього життя. Читаючи цей роман, я відчувала себе героїнею, яка змушена ще молодою одружитися, навіть не знаючи добре свого обранця. У нас різні причини для цього кроку, але подружнє життя схоже: ми обидві жили у шлюбі і знали, що маємо зустріти своє справжнє кохання.
Хоча мене і Анну Кареніну розділяє два століття, розлучення до цього часу вважається крамольним, а звідусіль і досі чути, що у дитини має бути повна родина і про кохання треба було думати раніше. Мені близькі почуття Анни, яку зневажав увесь вищий світ.
Так, родина – це стабільність, дитина так чи інакше пов*язує, але й кохання затьмарює розум. Так хочеться бути коханою, жаданою, омріяною, надихати чоловіка на подвиги, щоб впевнитись у його надійності та лицарській натурі. Анна зважиласьна відчайдушний вчинок і таки полишила чоловіка, але її нестабільний психо-емоційний стан призвів до сварок у новій родині і її відчайдушного рішення – самогубства.
Нещодавно у нашій групі у подруги брат теж так вчинив через нерозділене кохання. Цей вчинок змусив багатьох по –іншому поглянути на цінність життя і ставлення до кохання. Я ще раз впевнилась, що це не вихід, бо виходу немає хіба що з домовини. А усі помилки можна виправити, допоки готовий боротися і йти далі.