Відгук на казку Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”

Автор: Щербак Наталія, учениця 6-В класу, гімназії № 267 м. Києва
Захоплення: читання, музика, йога
Вчитель: Попова Надія Павлівна

Читаючи казку Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”, я отримала велике задоволення. Мені сподобалась незвичайна історія, яку розповідає автор, а найбільше вразив головний герой – Маленький принц. Він такий тендітний, такий вразливий, характер у нього добрий. Принц був ще дитиною, але з якою любов’ю і відданістю він ставився до квітки – своєї троянди! Він покохав її усім серцем, хоч вона була гордовитою. Навіть коли він побачив ще багато таких самих троянд, як вона, він не переставав за нею сумувати! І я зрозуміла, що коли кохаєш когось по- справжньому, то навіть його недоліків не помічаєш …
Ще було цікаво, коли принц попросив намалювати баранця, але ніякий баранець йому не подобався, а сподобався тільки той, який був у коробці, якого він сам собі уявив. Я побачила, що хлопчик володіє великою уявою, він може бачити не тільки очима, а й серцем. Це дається не кожному.
Наступний момент, який мене вразив, це коли Маленький принц розповідав про зірки, на яких він побував. На тих зірках були і п’яниця, і бізнесмен, і король, і багато інших. Хлопчику усіх було шкода, тому що у цих бідних людей не було щастя. І мені теж стало їх жалко … Трішки кумедним для мене став епізод, коли Маленький принц розповідав про свої три вулкани, як він готує на них їжу і чистить їх. Ці вулкани були хлопчику по коліна, а для людей земні вулкани дуже, дуже великі! Але я зрозуміла, що він піклувався про них, тому що вулкани були частиною його маленької планети, а принц відчував відповідальність за неї …
Найбільше мою душу вразив той момент, коли хлопчика вкусила змія і він помер. Мені було його так шкода, хоч я прекрасно розуміла, що хлопчик полетів на свою зірку. Спочатку душею, а потім вже і тілом. Але від цього я не менше плакала, тому що дуже сумувала за хлопчиком, сумувала, що його більше немає на землі. Принц зрозумів, що його щастя – бути біля улюбленої троянди, турбуватись про неї і оберігати її. Мені здається, коли він повернувся до себе на зірку, квітка вибачилась за те, що ображала його, і пообіцяла більше не бути такою гордовитою та капризною. І хочеться вірити, що цей хлопчик із золотим волоссям повернеться на Землю, щоб нагадати людям про те, що треба завжди відповідати за тих, кого приручив. Про те, що дружити – означає приносити радість іншій людині, оберігати її, довіряти їй. Мабуть, у Маленького принца були й інші секрети … Може, він ще повернеться к нам і розкаже про них ? ..