Відгук на прочитаний роман Е. Л. Войнич «Овід»

Автор: Кохана Алла, учениця 7 класу Струпківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Коломийського району Івано-Франківської області
Захоплення: музика, подорожі.
Вчитель. Пасічняк Ганна Онуфріївна

Ми живемо в час цифрового телебачення, комп’ютеризації, мобільного зв’язку, але попри це все я дуже люблю читати. Літо запам’яталось мені не тільки спекотним сонцем, Чорним морем, а й художнім твором, який прочитала на одному подиху, так як і моя вчителька світової літератури, коли була в такому віці, як я тепер, адже це вона рекомендувала нам «Овода» Е.Л.Войнич.
А тепер про твір. В романі зображено діяльність учасників підпільної організації «Молода Італія», серед яких був головний герой роману Артур Бертон. Справою його життя була боротьба за визволення батьківщини від поневолювачів. Вже з перших сторінок роману мене вразила його сила волі, загартованість, незламність духу. Зі сльозами на очах я читала сторінки, де оповідається про кохання Емми і Артура, стосунки між батьком і сином. Артур кохає і хоче бути коханим, він люблячий син і хоче відчути любляче батьківське серце.
Зазнавши тяжких випробувань, спотворений, покалічений до невпізнання, Артур Бертон Ріварес залишився таким, яким був – вірним собі, своїй любові. І я зрозуміла, що прикрашає людину не зовнішність, а краса душі.
Смерть не рідко здавалась йому легкою і солодкою долею, але він не вибрав такий шлях. Він жив, щоб боротись. І це відчули його вороги навіть у день страти. Страта… Яке страшне це слово! А для Артура вона була ще й мученицьникою.
Овода не стало, але друзі отримали його лист, написаний Джеммі перед смертю, сповнений оптимізму, віри в те, що справа його переможе. Лист – це освідчення в коханні, яке він проніс через усе життя, надія, віра в живих.
…Прочитані останні рядки. Тяжко на серці, бо я втратила улюбленого героя, який став моїм другом, але я багато чому в нього навчилася. А ще мені захотілось дізнатися про саму письменницю. І що мене здивувало: Е. Л. Войнич ще на початку ХХ століття переклала і поклала на музику 6 поезій Шевченка, вміла читати українською, зустрічалась з І. Франком, М. Павликом, дружила із Степняком-Кравчинським.
Отже, дорогі друзі, раджу всім прочитати роман Е. Л. Войнич, та й побільше читайте, бо читаючи художню літературу, ви збагачуєтесь духовно.