Лірика вагантів

Автор: Каратай Ольга Василівна, вчитель зарубіжної літератури ЗОШ І-ІІІ ступенів №11 Смілянської міської ради Черкаської обл.
Презентація до уроку

Karatay_Vaganty

Мета уроку: Познайомити учнів із зразками музики доби зрілого (класичного) Середньовіччя (ХІІ – ХІІІ століття), сформувати уявлення про особливості лірики вагантів, її тематику; розвивати літературно-аналітичні навички, зв’язне мовлення, навички виразного читання, музичні здібності; виховувати культуру читача, любов до музики.
Обладнання: тексти поезій вагантів, зразки музичних творів доби Середньовіччя, комп’ютерна презентація, комп’ютер, мультимедійний проектор.
Ключове питання до уроку: Чому вірші вагантів, написані 800, 1000 років тому, актуальні і сьогодні?
Епіграф: Той, хто відає чарами пісень, душею володіє будь-якою.
Генрік Ібсен

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ Повідомлення теми уроку
Вчитель літератури. Сьогодні у нас з вами не звичайний урок, а інтегрований урок світової літератури та музики. Ми продовжимо говорити про Європейське Середньовіччя і більш детально згадаємо про його зрілий, класичний період, ХІІ – ХІІІ століття.

 ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Перш за все, давайте пригадаємо, що відбувалося у європейській літературі за часів Середньовіччя?
2. А що знаєте про європейську поезію?
3. Хто такі трубадури?
4. Що нового вони внесли у європейську поезію? (Писали твори на рідній мові, запозичили з арабської рими)
5. Які жанри винайшли трубадури? (Канцона, сирвента, альба, сирена, плач, пасторелла)
6. А якою ж була середньовічна музика?
Детальніше про це розповість вчитель музики.
Вчитель музики. Середньовічна музика була невід’ємною частиною повсякденного життя людей того часу. Музиці навчали у середньовічних університетах, де її розглядали не з художньої, а саме з математично – символічної точки зору, її відносили до сфери математичних знань і розуміли як науку про числа. Музика вважалася одним із найважливіших засобів пізнання Бога. Вокальна музика звучала у церкві. Інструментальна музика вважалася низькою, і її, як не божественну, намагалися не використовувати у церкві.
Мандрівні музиканти – жонглери, менестрелі, шпільмани, як їх називали у різних країнах, – довго залишалися представниками світської музики і швидко розповсюджували її по Європі. Цікаво, що по-різному у Середні віки ставилися і до музичних інструментів: духові інструменти (різноманітні ріжки та труби) вважалися благородними та піднесеними, а простонародними були струнні інструменти, такі як: ребек, віола де гамба – попередники сучасної скрипки. На цих інструментах грали лише прості люди на сільських святах. Дворяни освоїли ці інструменти пізніше, вже у добу Відродження.

ІV. Конкретизація теми та мети уроку
Вчитель літератури. Особливе місце у середньовічній літературі займає поезія вагантів. Хто ж вони такі? Про це ми дізнаємося сьогодні на уроці, тема якого „Лірика вагантів». Епіграфом до уроку ми взяли слова норвезького поета, драматурга, публіциста Генріка Ібсена (зачитує епіграф).
Пісням та віршам вагантів від 800 до 1000 років. Чому ж ми вивчаємо їх сьогодні? У чому їх актуальність? Ось на ці питання ви дасте нам відповідь наприкінці уроку.

V. Вивчення нового матеріалу
(«Ваганти» від лат. Vaqari – «бродяжничать», «бродячі люди»)
Запитання. Звідки ж взялися ці «бродячі люди»?
Давайте на хвильку перенесемося у ХІ –ХІІ століття. Неспокійним був той час. Європу захопила ідея звільнити християнські святині Палестини від влади «невірних». Папа Римський Урбан ІІ обіцяв тим, хто кинеться у бій, рай на землі та відпущення гріхів. Почалася епоха Хрестових походів. Тисячі людей йшли до Єрусалиму. Ремісники кидали свої майстерні, селяни залишали поля, підлітки тікали від батьків. «Так хоче Бог!» – говорили вони і збиралися у загони, щоб приєднатися до рицарських військ. Європу майже охопив дух бродяжництва.
На початку ХХ століття радянський фізик Олександр Леонідович Чижевський спробує пояснити цей «масовий психоз» незвичайною сонячною активністю. Інші науковці переконані, що у всьому винен Папа Римський. Але якими б не були причини, відбувалося страшне: багато людей загинуло від голоду та хвороб, багато повернулося додому, багатьом не знайшлося місця серед рицарів. Європу заповнили бродячі люди: загони солдат, трупи акторів, монахів-жебраків. Серед них були і ті, кого пізніше стали називати «вагантами».
Ваганти – це мандрівні священики, попи-розстриги, монахи-втікачі, веселі школярі та студенти, які жили у середньовічній Франції, Англії, Німеччині, на півдні Італії. Вони писали вірші латинською мовою і самі їх виконували. Історія не зберегла їх імена. Поезія вагантів анонімна. Цьому сприяв спосіб життя цих поетів. Вірші стали спільним надбанням, кожен міг додати щось своє.
Проте зберіглося кілька імен поетів-вагантів: Примас Орлеанський, Архіпііїт Кельнський, Вальтер Шатільонський.
Більшість вагантів складалась із студентів, які мандрували Європою, перебираючись із одного навчального закладу до іншого (навчання в усіх європейських університетах велося латиною).
Середньовічні університети, на відміну від сучасних, не давали конкретної професії, студенти навчалися в них, щоб просто стати вченими людьми. Вчитися було дуже важко, курс навчання, наприклад, на богословському факультеті тривав 10 років. Останній екзамен тривав від 6 годин ранку до 6 вечора. Екзаменатори мінялися кожні 30 хвилин, а випускник за всі 12 годин не мав права ні їсти, ні пити. Той, хто витримував іспит, ставав доктором, на нього одягали чорного капелюха. Студенти ніколи не сперечалися зі своїми викладачами. І саме з тих часів до нас дійшов вислів „ Magister dixit» („ Вчитель сказав»). З думкою вчителя було заборонено сперечатись.
Вчитель музики. Саме ваганти склали гімн, який і досі співають студенти всього світу. Вірш „Гаудеамус» став гімном студентів. Цей вірш було складено більше 8 століть тому. І хоча не збереглося ім’я автора, можна впевнено сказати, що він був вагантом.
Вчитель музики і учні виконують гімн

Вчитель літератури
Обговорення
· Який настрій цієї пісні? (Урочистий, радісний, піднесений)
· До чого закликає автор цієї пісні? (Цінувати час, веселитися, поки молоді, поважати професорів, студентів, дівчат, жінок, державу, місто, правителів, меценатів.)
· А як можна довести, що автор пісні – вагант? Згадайте статтю підручника. (Радість та свобода – ось чого прагнула душа мандрівних студентів)
Робота з текстом вірша «Орден вагантів»
Учитель літератури. Кого ж ваганти приймали до себе? Про це вони розказали у своїй пісні „Орден вагантів». Я не помилилася, назвавши цей вірш піснею, бо ваганти були наділені музичними здібностями і свої вірші не читали, а співали. Назва вірша метафорична, бо насправді не було ніякої організації вагантів. Ми познайомимося з твором у перекладі Мирона Борецького.
Читання вірша «Орден вагантів» ланцюжком

Аналіз вірша
§ Кого приймають у свій орден ваганти? Зачитайте цитату.
§ Чи можна назвати орден демократичним? Чому?
§ У яких рядках критикується католицька церква?
§ Назвіть ідеї вірша. (Антицерковна спрямованість, важливіше душевні якості, а не конкретна віра, братське ставлення до людей не на словах, а на ділі, всі люди мають право на життя й допомогу, потрібно бути милосердним до усіх людей незалежно від їх соціального статусу).
Робота з текстом вірша «Бідний студент»
Вдома ви познайомилися з перекладом українською. А зараз ви почуєте цей вірш у перекладі Льва Гінзбурга російською мовою (Див. додаток).

Завдання:
§ Подумайте, яку форму має ця поезія і яка її головна думка?
§ Чим відрізняється переклад російською від перекладу українською? (В російському перекладі ліричний герой звертається тільки до священика, а в українському – до всіх міських правителів).
§ Яку форму має ця поезія? (Форму звернення до тих, хто має владу і від кого залежить доля студента-сироти).
§ Яка головна думка твору? (Милосердя повинно бути не показним, не на словах, а на ділі).
Незважаючи на критику католицької церкви, ваганти були глибоко віруючими людьми. Вони виступали не проти Бога, а проти духовенства, яке погрузло у гріхах.
У багатьох піснях ваганти співали про бідність, але як вони це робили!
Робота з текстом вірша „Разговор с плащом»
Послухайте вірш „Разговор с плащом» у перекладі Льва Гінзбурга російською мовою. (Див. додаток)

Ідейно-художній аналіз вірша
§ Який настрій у цієї пісні? (Жартівливий)
§ Яких художній прийом використовує автор у творі? (Метафора, уособлення)
§ Яка головна думка цього вірша? (Не потрібно впадати у відчай, а треба знаходити вихід із будь-якої ситуації)
Робота з текстом вірша „ Прощання із Швабією»
Вчитель літератури. Наступний вірш, про який ми поговоримо, мабуть, вам відомий. Він називається„Прощання із Швабією». Сьогодні цей вірш, покладений на сучасну музику, входить до репертуару багатьох відомих співаків.
Вчитель музики. Давид Федорович Тухманов, російських композитор, автор відомої вам пісні „День Победы», у 1975 році написав музику на вірші відомих античних та середньовічних поетів, зокрема: Сапфо та вагантів. Вийшла платівка „На хвилі моєї пам’яті». Тираж її був 2,5 млн. Платівки дуже швидко розкупили. Пісня із вагантів стала улюбленою піснею молоді.
Ансамбль учнів виконує пісню
Обговорення

Вчитель літератури
§ Яка тема та головна думка цієї пісні?
§ Чим ця пісня схожа із „Безтурботною піснею», яку ви прочитали у підручнику? Процитуйте.
У цій пісні і у багатьох інших ваганти говорять про те, що треба насолоджуватись життям, закликають відкинути „виснажливі книжки», говорять, що „юні треба веселитись». Але ставитися до таких закликів буквально не варто. Адже самі ваганти були освіченими людьми свого часу, добре зналися на античності, у багатьох творах піднімали серйозні моральні проблеми.
А які саме, ми спробуємо визначити.
Робота з текстом вірша „ Колесо фортуни»

Підготовка до сприйняття
§ Що таке фортуна? (Вдача)
§ Хто така Гекуба? (Жінка царя Пріама, матір Гектора, Гомер „Іліада», після падіння Трої потрапила до рабства).
Виразне читання вірша
Визначення головної думки. Людина може підніматися до гори і падати донизу. Той, хто піднявся, у будь-який момент може все втратити.
Вчитель музики. У 1935-му році німецькому композитору Карлу Орфу потрапило до рук старовине (1847 року) видання рукописної поетичної збірки XIII ст. “Carmina Burana”, знайденої в одному із Баварських монастирів. У збірці опинились вірші ванантів. К. Орф був вражений віршами і задумав написати музичний твір про майбутнє Землі у середньовічному розумінні. Він створив кантату для хору, оркестру і трьох солістів. “Carmina Burana” була закінчена у Німеччині в 1936 році, а поставлена у 1937-му. Виконання викликало фурор. Це самий загадковий твір Карла Орфа. Основний мотив – роздуми про долю людини, про її Фортуну.
Слухання уривку із кантати Карла Орфа
Робота з текстом вірша „Ложь и злоба миром правят»
Завдання
Розкажіть, що найбільше вас вразило у цій пісні?
Вчитель літератури. Ось бачите, пройшла тисяча років, а мало що змінилося у світі. Та ваганти вчать нас не втрачати надію на перемогу правди і добра у світі і в людині.
Робота з текстом вірша „Восхваление истины»
Завдання. Послухайте вірш «Восхваление истины» (Див. додатки). Дайте відповідь на запитання: в чому ваганти бачили сенс життя?

VІ. Підсумок уроку
Вчитель літератури. Про що ж розповіли людям ваганти у своїх піснях? (Про те, що життя людини коротке і потрібно радіти йому і цінувати час; про рівність людей; критикували церкву; про те, що не потрібно впадати у відчай; про те, що становище людини у суспільстві може змінюватися; про несправедливе суспільство; про те, що у ньому повинна панувати правда).
А ще ваганти були вченими людьми; вони любили вчитися. І ось яку пораду вони залишили учням філологічного класу. Зараз ми перевіримо, які ви філологи. У цьому вірші є одна фактична помилка. Будьте уважними і знайдіть її.
Читання вірша «Любовь к филологии»(Див. додатки).
Хтось помітив помилку? Якщо ні, то, гадаю, на уроці російської мови ми її знайдемо обов’язково. («Любить» – 2 спряжения)
«Коло ідей»
Чому вірші вагантів дожили до наших днів, не втратили актуальності і сьогодні?
Вчитель музики. Про популярність творчості вагантів у наш час свідчить той факт, що у ХХ столітті виникло багато пісенних колективів, які продовжили справу вагантів. Вони пишуть вірші, стилізовані під поезію вагантів, виконують народну музику. Щорічно в Україні проходить фестиваль сучасної музики «Вагант».
Давайте здійснимо невеличку віртуальну екскурсію на цей фестиваль і послухаємо фрагменти сучасних молодіжних пісень, співзвучних ліриці середньовічних вагантів.
Прослуховування записів пісень українських гуртів – учасників фестивалю «Вагант». Обмін враженнями.

VІІ. Домашнє завдання.
Написати відгук

Додатки
«Бідний студент»
Я – кочующий школяр..
На меня судьбина
свой обрушила удар,
что твоя дубина.
Не для суетной тщеты,
не для развлеченья –
из-за горькой нищеты
бросил я ученье.
На осеннем холоду,
лихорадкой мучим,
в драном плащике бреду
под дождем колючим.
В церковь хлынула толпа,
долго длится месса.
Только слушаю попа
я без интереса.
К милосердию аббат
паству призывает,
а его бездомный брат
зябнет, изнывает.
Подари, святой отец,
мне свою сутану,
и тогда я наконец
мерзнуть перестану.
А за душеньку твою
я поставлю свечку,
чтоб господь тебе в раю
подыскал местечко.
(Переклад Льва Гінзбурга)

Разговор с плащом

«Холод на улице лют.
Плащ мой! Какой же ты плут!
С каждой зимой ты стареешь
и совершенно не греешь.
Ах ты, проклятый балбес!
Ты, как собака, облез.
Я – твой несчастный хозяин
нынче ознобом измаян».
Плащ говорит мне в ответ:
«Много мне стукнуло лет.
Выгляжу я плоховато –
старость во всем виновата.
Прежнюю дружбу ценя,
надо заштопать меня,
а с полученьем подкладки
снова я буду в порядке.
Чтоб мою боль утолить,
надо меня утеплить.
Будь с меховым я подбоем,
было б тепло нам обоим».
Я отвечаю плащу:
«Где же я денег сыщу?
Бедность – большая помеха
в приобретении меха.
Как мне с тобой поступить,
коль не могу я купить
даже простую подкладку?.
Дай-ка поставлю заплатку!»

(Переклад Льва Гінзбурга)

Колесо фортуни

Слезы катятся из глаз,
арфы плачут струны.
Посвящаю сей рассказ
колесу Фортуны.
Испытал я на себе
суть его вращенья,
преисполнившись к судьбе
чувством отвращенья.
Мнил я: вверх меня несет!
Ах, как я ошибся,
ибо, сверзшийся с высот,
вдребезги расшибся
и, взлетев под небеса,
до вершин почета,
с поворотом колеса
плюхнулся в болото.
Вот уже другого ввысь
колесо возносит..
Эй, приятель! Берегись!
Не спасешься! Сбросит!
С нами жизнь – увы и ах! –
поступает грубо.
И повержена во прах
гордая Гекуба.

Ложь и злоба миром правят

Ложь и злоба миром правят.
Совесть душат, правду травят,
мертв закон, убита честь,
непотребных дел не счесть.
Заперты, закрыты двери
доброте, любви и вере.
Мудрость учит в наши дни:
укради и обмани!
Друг в беде бросает друга,
на супруга врет супруга,
и торгует братом брат.
Вот какой царит разврат!
«Выдь-ка, милый, на дорожку,
я тебе подставлю ножку», –
ухмыляется ханжа,
нож за пазухой держа.
Что за времечко такое!
Ни порядка, ни покоя,
и господень сын у нас
вновь распят, – в который раз!

Восхваление истины

Правда правд, о истина!
Ты одна лишь истинна!
Славит наша здравица
ту, что может справиться
со лгунами грязными,
с их речами праздными,
с пресвятыми сворами,
что живут поборами,
с судьями бесчестными,
в сих краях известными,
с шайкою мошенников
в звании священников,
с теми лежебоками,
что слывут пророками,
с бандою грабителей
из иных обителей,
христиан морочащих,
господа порочащих!

Любовь к филологии

О возлюбленной моей
день и ночь мечтаю, –
всем красавицам ее
я предпочитаю.
Лишь о ней одной пишу,
лишь о ней читаю.
Никогда рассудок мой
с ней не расстается,
окрыленный ею, дух
к небесам взовьется.
Филологией моя
милая зовется.
Я взираю на нее
восхищенным взором.
Грамматическим мы с ней
заняты разбором.
И меж нами никогда
места нет раздорам.
Смог я к мудрости веков
с нею причаститься.
Дорога мне у нее
каждая вещица:
суффикс, префикс ли, падеж,
флексия, частица.
Молвит юноша: «Люблю!»
Полон умиленья.
А для нас «любить» – глагол
первого спряженья.
Ну, а эти «я» и «ты» –
два местоименья.
Можно песни сочинять
о прекрасной даме,
можно прозой говорить
или же стихами,
но при этом надо быть
в дружбе с падежами!

Черговий номер

Зміст №6, 2018

Редакційна вітальня «Мене надихають діти». Ексклюзивне інтерв’ю Ольги Горобченко. . . . . . .2 Фахові проблеми Практика роботи …

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”