в школах України

Урок одного вірша. Олександр Блок. «Незнайома»

Автор: Примаченко Римма Віталіївна, учитель російської мови та зарубіжної літератури Бородянської СЗОШ І -ІІІ ступенів №1. Київської обл.
Презентація до уроку
Primachenko_Blok

Мета: допомогти осягнути образ Незнайомої як втілення Вічної Жіночності,  його протиставлення світу ницої прози життя;
виховувати в учнів уміння відчувати поетичний світ автора;
працювати над розвитком умінь та навичок аналізувати вірші,
порівнювати їх з іншими творами мистецтва.
Обладнання: мультимедійна презентація (17 слайдів)
Тип уроку: поглиблена робота над текстом.
Підготовка до уроку: випереджальні завдання групам „мемуаристів” (спогади про Блока), „декламаторів” (виразне читання оригіналу та перекладу), „мистецтвознавців” (підбір репродукції).

Хід уроку
 
І. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок учнів. (слайд 2,3)
– Охарактеризуйте основні етапи творчості О. Блока.
– Дайте визначення поняттям „символ ” та „символізм”. Назвіть основні символи у творчості поета.
– Спираючись на самостійно прочитані вірші поета, визначте найсуттєвіші риси образу Прекрасної Дами.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності: оголошення теми та завдань уроку.
ІІІ. Робота над поетичним текстом.
1. „Мемуаристи” про Олександра Блока. (слайд 4)
„…необыкновенно точный и аккуратный, безупречный в своих манерах и жизни, гордо-вежливый, загадочно-красивый, был для людей, близко знавших его, самым растревоженным, измученным…человеком”,- писал Георгий Чулков.
„О Блоке можно сказать, что он от одного себя старался уйти к какому-то другому себе. Так смертельно раненный человек в страхе бежит от раны, так больной мечется из страны в страну, потом из комнаты в комнату и, наконец, с одного бока на другой”. Марина Цветаева „Поэты с историей и поэты без истории”
„ Всё двоилось у него в душе, и причудливы были те сочетания веры с безверием, которые сделали его столь близким современной душе. Он, и веруя, не верил, что верует, насмехаясь над мечтами, мечтал. Такой двойственности ещё не было в русской поэзии, и нужно быть великим поэтом, чтобы выразить эту двойственность в лирике,” – вспоминал Корней Иванович Чуковский.

„Он медленно подходил к столику со свечами, обводил всех каменными глазами и сам окаменевал, пока тишина не достигала беззвучия. И давал голос, мучительно – хорошо держа строфу и чуть замедляя темп на рифмах. Он завораживал своим чтением, и когда кончал стихотворение, не меняя голоса, внезапно, всегда казалось, что слишком рано кончилось наслаждение, и нужно было ещё слышать…Кто слышал Блока, тому нельзя слышать его стихи в другом чтении. ” Сергей Городецкий „Воспоминания о Блоке”
„Я помню ночь перед зарёю, когда он впервые прочитал „Незнакомку”,кажется, вскоре после того, как она была написана им. Читал он её на крыше знаменитой башни Вячеслава Иванова, поэта-символиста, у которого каждую среду собирался для всенощного бдения весь аристократический Петербург. Из башни был выход на крышу, и в белую петербургскую ночь мы, художники, поэты, артисты, возбуждённые стихами и вином – а стихами опьянялись тогда, как вином, – вышли под белесоватое небо, и Блок, медленный, внешне спокойный, молодой, загорелый (он всегда загорал уже ранней весной), взобрался на большую железную раму, соединявшую провода телефонов, и по нашей неотступной просьбе уже в третий, в четвёртый раз прочитал эту бессмертную балладу своим сдержанным, глухим, монотонным, безвольным, трагическим голосом. И мы, впитывая в себя её гениальную звукопись, уже заранее страдали, что сейчас её очарование кончится, а нам хотелось, чтобы оно длилось часами, и вдруг, едва только он произнёс последнее слово, с Таврического сада, который был тут же, внизу, какой-то воздушной волной донеслось до нас многоголосое соловьиное пение. В ту пору далёкой юности поэзия Блока действовала на нас, как луна на лунатиков”. Из воспоминаний Корнея Ивановича Чуковского.
– Як ви гадаєте, в чому магія поезії Олександра Блока? (слайд 5)
– Чому таким значним був вплив поета на сучасників?
2. Прийом „Передбачення” (слайд 6)
Уявіть зустріч Поета і Незнайомки. Де і коли вона могла відбутися? Якою ви уявляєте Незнайому ?
Чим вона могла б привабити Поета ?
3. Учень – „декламатор” читає вірш „Незнайома” в оригіналі. (слайд 7)
– Чи співпали ваші передбачення з почутим?
– Чи вдалося „декламатору” передати настрій вірша?
– Чим вас вразила чи навпаки не вразила ця поезія?
Читаємо вірш ще раз самостійно і готуємось до розмови про нього.
4. Бесіда (слайд 8)
– У вірші О. Блок використав свій улюблений прийом „протиставлення”. Охарактеризуйте світ світобачення і світовідчуття. У чому виявляється їхнє протиставлення?
– Розкажіть про повсякденне життя дачного передмістя. Які образи й деталі виявляють бездуховність повсякденного життя?
– Як ви думаєте, з якою метою поет використовує анафору „И каждый вечер…”?
– Як два світи поєднуються в образі ліричного героя? Як він співвідноситься з пияками, що сидять у ресторані?
– Проаналізуйте образ Незнайомої. На чому в її описі наголошує автор?
– Як вона протиставлена „страшному” світу повсякденності ?
– Яке відлуння символу Вічної Жіночності (Прекрасної Дами) відчувається в цьому вірші ?
– Що, на вашу думку, символізує Незнайома ?

5. Прийом „Займи позицію”. (слайд 9)

Незнакомка „лишь смутное видение, возникшее в пьяном мозгу поэта, призрак, созданный хмельным воображением. И именно поэтому, в отличие от Прекрасной Дамы, образ Незнакомки уже не несёт в себе никаких очистительных и „освободительных» функций”, – критик Л. К. Долгополов.
„Его упования, его представления об истинном и прекрасном несовместимы с действительностью. Мир, рождаемый его фантазией, лишён конкретных очертаний, хрупок и зыбок. Но это – его „сокровище” – единственное спасение от мертвечины окружающего, возможность остаться самим собой, остаться живым. И этот мир, одухотворённый образом Незнакомки, поэт дарит читателям”, – критик А. В. Терновский.
– Ким постає Незнайома у вірші – ідеалом чи ілюзією ?
– Хто з критиків, на вашу думку, правий ?
– Що перемагає: реальність чи поетичний вимисел ?
– У чому, за Блоком, істина буття – у вимислі чи життєвій правді ?
6. Робота в групах: „мистецтвознавці”, „ перекладачі”, „літературознавці”.
„Літературознавці”: (слайд 10)
визначте художні засоби, які використав О. Блок у вірші. Наведіть приклади.
„Перекладачі”: (слайд 11)
прочитайте переклад М. Литвинця, порівняйте його з оригіналом. Випишіть у таблицю слова, словосполучення, що відрізняються у двох текстах. Поясніть їх вибір перекладачем.
Оригінал

Переклад
Вечерний воздух дик и глух

Де шал гарячий не притух

„Мистецтвознавці”: (слайд 12-15) розгляньте репродукції картин відомих художників. Що спільного і відмінного у творах цих митців? Чи можуть їх картини бути ілюстраціями до вірша ? Чому ?
ІУ. Підсумок уроку. (слайд 16)
Латиський поет Едуардас Межелайтіс писав: „Прекрасная Дама потом превратилась в Незнакомку („и очи синие, бездонные цветут на дальнем берегу”), которая всё дальше заманивала меня в неведомый поэтический мир, суля необычайный колдовской поцелуй. Моя Прекрасная Дама – Незнакомка – Поэзия, пока я пишу, тихо стоит у меня за спиною, вглядываясь в каждое слово”.
Чи можна погодитися з його позицією? Чому?
V. Домашнє завдання: (слайд 17)
а) продовжити речення „ Незнайома О. Блока – це. . . ”
б) написати есе „Два світи у вірші О. Блока „Незнайома”
в) знайти „свій” вірш Анни Ахматової.

Черговий номер

null

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”