в школах України

Літературний турнір «В. Скотт – М. Гоголь. Минуле й водночас сучасне»

Автор: Приходько Людмила Іванівна, вчитель-методист, заступник директора з науково-методичної роботи Ніжинської гімназії № 3 Чернігівської обл.
Презентація до уроку

Prixodko_Skott_Gogol

Мета: Узагальнити вивчений матеріал з тем В. Скотт «Айвенго, М. Гоголя – «Тарас Бульба» у змагальній формі. Учити дітей давати розгорнуті вичерпні відповіді, розвивати монологічне мовлення, розвивати логічне мислення; уміння оцінювати життєву ситуацію вибору. Виховувати почуття патріотизму, уміння глибоко аналізувати проблемні моменти; естетичні почуття, любов до читання та літератури.
Епіграф «Історія на уроці літератури створює реалістичне обрамлення, але ніяк не перетворює художній твір на історичний хронометр..»

Хід уроку
 
 Учитель. Діти, в нашому підручнику літератури є два напрочуд цікаві розділи «Героїчне минуле в літературі» та «Україна та її історія в літературі» і вивчали ми їх один за одним. Мали прекрасну змогу заглянути засобами літератури в героїчне, легендарне минуле Англії та зануритись в істоірю України пори козацтва. Безумовно, родзинкою «Айвенго» й «Тарас Бульба» є глибокі людські долі, де мають місце любов та ненависть, дружба та підступність. І саме наш предмет зарубіжної літератури вчить вас зрозуміти справжні людські цінності, а головне – вчить якомога менше помилятись в житті.
Тож, форма нашого уроку буде змагальна, дві команди «Козаки» і «Лицарі» продемонструють свій рівень знань, спробують переконати, що вони люблять літературу. Шановне журі допоможе нам оцінити змагання команд.
Тож, розпочнімо.
І Конкурс капітанів «Спіч уроку літератури» (За що я люблю зарубіжну літерату?)
Капітан команди «Козаки». З п’ятого класу я вивчаю цікавий предмет – зарубіжну літературу. Мені подобається, що, вивчаючи творчість письменника, ми дізнаємось цікаві факти про країну, в якій він народився. Хочу згадати твори, які залишили слід в моїй пам’яті.
Снігова Королева Андерсена вчила нас дружити й любити, взагалі, всі програмові казки були напрочуд цікавими.
А скільки емоцій викликав у мене Том Сойер… Адже ми всі в дитинстві схожі, бо любимо бешкетувати, а на його помилках – виховуємось.
Зараз передноворічні дні, і я згадую, як нам сподобався твір «Різдвяна пісня в прозі Діккенса», як ми спостерігали за перетвореннями в житті Скруджа і вірили, що людина здатна на позитивні перетворення, якщо дуже цього захоче. Здається, це не зовсім реально, але твір нас переконує в можливості подібних метаморфоз.
Капітан команди «Лицарі».
Зарубіжна література – цікавий, захоплюючий предмет.
Спочатку, в 5-му класі, мене заінтригувала міфологія, така таємнича, начебто казкова і водночас – правдива. Ми старанно вивчали богів Греції та Риму, а міф «Деметра та Персефона» до сих пір є моїм улюбленим.
Важливе те, що говорячи про автора, ми обов’язково дізнаємось нове й цікаве про країну, в якій він народився, а це розширює наш інтелект.
Ми підростали, а відповідно і програмові твори були більш глибокими й складними. «Тарас Бульба» – перший програмовий твір, котрий вчив нас бути патріотами України, любити й цінувати власну родину.
Незабутнім був розділ пригодницької літератури в 6-му класі. Д. Дефо та Ж. Верн разом з їх героями, учили нас боротись з життєвими труднощами та гідно долати негаразди долі. Ось такий він – мій улюблений предмет.

ІІ Літературна реклама (творчість В. Скотта та М. Гоголя)
Реклама команди «Козаки»
1. Нам ни дня нельзя без книжки…
2. Дійсно, важко уявити людину, яка б за день не прочитала бодай однієї сторінки…
3. Ми читаємо в школі!
4. Ми читаємо дома!
5. Ми читаємо в транспорті
6. Та тільки урок зарубіжної літератури навчає нас бути читачем-поціновувачем
7. А саме? Читати й цінувати класику
8. В руках ми тримаємо Гоголя книги!
9. «Вечера на хуторе близ Диканьки», «Миргород», «Петербургские повести»
10. І серед всього – легендарна повість «Тарас Бульба»
11. Історичне підґрунтя, життєві легенди, справжні чоловічі характери, любов і зрада!..
12. А ще – справжній український колорит – вишиванки й шаровари, чорт, черевички в подарунок від імператриці…
13. Все це є на сторінках гоголівських творів…
14. Читаймо Гоголя, любімо Україну!

Реклама команди «Лицарі».
Шановне товариство! Ми хочемо нагадати вам відому істину: читання – світло, а не читання – темрява!!!
Сьогодні це є дуже актуальним, бо дехто наполягає, що комп’ютер – джерело знань… Ми з цим не згодні!
Шелестіння сторінок книги, її палітурка, навіть закладини – це ліричні символи читання.
А урок зарубіжної літератури створює чудове підгрунття для розвитку читацького діапазону, адже програма предмету напрочуд чудова!
І так – ми в Шотландії, батьківщині майстра історичного роману – Вальтера Скотта.
Це всесвітньо відомий британський письменник, поет, історик, збирач давностей, адвокат, що відкрив Шотландію для решти світу.
Подумати тільки – написав 28 романів! «Уеверлі», «Кенільворт», «Единбургська темниця», «Пригоди Найджела»…
«Квентін Дорвард», «Талісман», «Айвенго», «Роб Рой», «Пірат» та багато інших.
А ще Вальтер Скотт – автор першого в світі роману в віршах «Мармілон»!
Якщо ви небайдужі до історії, якщо захоплюєтесь добою лицарства …
Якщо хочете відчути присмак справжньої дружби, палкого кохання…
І просто щирих людських взаємин на історичному тлі епохи…
Якщо вам цікаво, що змінилося за стільки століть… і чи залишилось щось незмінним і вічним … і що саме???
Читайте романи Вальтера Скотта!!! (разом)

ІІІ Біографічні родзинки – цікавинки:
Гоголь в Ніжині – цікавинка від команди «Козаки»
Н. В. Гоголь с 1921 по 1827 год учился в Нежинской гимназии Высших наук.
И нам, живущим в Нежине, очень престижно об этом знать и рассказывать своим друзьям с других уголков Украины и зарубежья.
Яркою гранью жизни Николая Гоголя в Нежине был гимназический театр. Директор, актер, декоратор, режиссер – во всем был талантлив. Современники вспоминают, как перед переполненной аудиторией, на наскоро сооруженном помосте, из-за классных досок, служащих декорациями, «появляется» старик в простом кожухе, бараньей шапке и в смазанных сапогах. Опираясь на палку, он едва передвигается, доходит кряхтя до скамейки и садится. Сидит, трясется, кряхтит, хихикает и кашляет, да наконец захихикал таким удушливым и сильным кашлем, что вся публика грохнула и разразилась неудержимым смехом. Уменье подражать мимике и голосу знакомых отличало Гоголя актера. Женщинам вход в гимназию был запрещен, поэтому женские роли приходилось играть самим гимназистам. Гоголь исполнял роль Простаковой в пьесе Фонвизина «Недоросль». По мнению его друга Базили, удачнее всего сила это комедия, ни одной артистке не удавалась роль Простаковой, по его убеждению, так хорошо, как шестнадцатилетнему Николаю Гоголю. С успехом играл он также крепостную Василису («Урок дочкам» Кришова), Кнеона («Эдип в Афинах» Озерова) и другие роли. Талант Гоголя – актера был общепризнанным.
Идут годы… Ветер истории неудержим, кое-что он неумолимо уносит… Но есть факты и понятия, которые существуют доныне.
Магерки… Соломенные крыши Магерок, увенчанные чаще всего деревянными трубами, из которых по утрам поднимался дым, были видны из лицейских окон. Весной через открытые окна проникали из магерских садов опьяняющие ароматы цветущих деревьев. В сентябре все помещения лицея наполнялись воздухом, настоянным на яблоках.
Юного Гоголя как магнитом тянуло туда. Обычно замкнутый, очень придирчивый по части выбора общества в лице, он с большой готовностью отправлялся на народные праздники. Один из лицеистов вспоминает, что будущий писатель постоянно ходил на Магерки. «Гоголь имел так много знакомых между крестьянами, – пишет он. Когда у него из них бывала свадьба или другое что, или просто выгадывался погожий, праздничный день, то Гоголь непременно был там».
Біографічні родзинки-цікавинки «Вальтер Скотт і Шотландія» від команди «Лицарі»
Вальтер Скотт народився 15 серпня 1771 року в Единбурзі, культурному центрі Шотландії.
Прикордонним краєм називали місцевість на півдні Британії, де Шотландія межувала з англійськими графствами. Шотландія остаточно втратила свою незалежність в 1707 році, проте за часів Вальтера Скотта ще не вмерли спогади про її недавню велич. Прикордоння вважалося вільним краєм, де жили справжні шотландські патріоти, які довгий час не визнавали влади англійців.
Суворі скелясті гори, стрімкі потоки та водоспади, мальовничі долини й пагорби, руїни середньовічних замків – усе дихало минулим. Скутий тілом хлопчик довгими зимовими вечорами із захопленням слухав балади та легенди про героїчну боротьбу шотландців за свою незалежність. Так з дитинства він захопився історією рідної землі, привчився жити в романтичному світі сказань і пісень прикордонного краю.
Поступово Вальтер знову навчився володіти своїм тілом – спершу стояти, а потім ходити і бігати. І все ж серед однолітків він почувався самотнім, головним чином через свою кульгавість, яка так і залишилась на все життя. Він забирався на скелі і звідти зачаровано роздивлявся поля численних боїв, таємничі замки, загадкові озера. І в його уяві історичне минуле рідної Шотландії.
Мандручи дикими куточками Шотландії в пошуках додаткових матеріалів для «Прикордонних пісень», – писав В. Скотт у квітні 1801 року. Ці мандрівки були тяжкими і небезпечними. Він постійно ризикував загинути в непрохідному лісі або в трясовині, зламати собі шию, упавши з прибережного обриву. Проте, незважаючи на труднощі, Вальтер Скотт пробирався в найнедоступніші поселення прикордонного краю, щоб записати невідомі пісні і балади. Адже своїм обов’язком він вважав – зберегти їх для нащадків.
Та Вальтер Скотт не лише збирав народні пісні. Він їх оновлював – заміняв слова, уводив нові строфи, з декількох варіантів однієї і тієї ж балади складав один, змінював рими і ритм, а то й перекладав стародавні легенди на власні вірші. Він до глибини душі насолоджувався цією роботою, у плодах якої дрімало зерно його майбутніх досягнень.
Збиранню стародавніх пісень Скотт присвятив 10 років життя. Випустивши тритомну фольклорну збірку «Пісні шотландському кордону», він узявся за власну поему. Успіх першої поеми «Пісня останнього менестреля» перевершив найсміливіші очікування. Вона стала надзвичайно популярною і розійшлася в сорока чотирьох тисячах екземплярів. На той час Вальтеру Скотту було 33 роки.
Наступні поеми – «Марміон», «Діва озера», «Ромбі» – були присвячені Середньовіччю. В них описувалися стародавні замки, шотландські пейзажі, сцени полювання, казкові пригоди тощо.

ІV Так чи ні?
1 ком.
1. Дружину Бульби звали Марія (Ні)
2. Під час турніру в Ембі загинуло чотри лицарі (Так)
3. Тарас Бульба був кошовим (Ні)
4. Принц Джон готувався присудити приз турніру Айвенго (Ні)
5. Жителі обложеного Дубно чекали на підкріплення (Так)
6. Звук одинокої труби означав виклик на бій (Так)

2 ком.
1. В облогу був взятий замок Фрон де Бефа (Так)
2. В світлиці Тараса висів меч (Ні сабля)
3. Корінні жителі Англії називались норманами (Ні, саксами)
4. Вітер – такою була кличка коня Т. Бульби. (Ні, чорт)
5. Лицар позбавлений спадку намагався довести Ребеці свою любов (Ні, Буагільбер)
6. Т. Бульба загинув на березі Дністра (Так)
У Діти, прочитання таких знакових творів як наші, спонукало поетів написати власні поезії – своєрідні літературні відлуння.
Тож, наступний конкурс «Ліричні відлуння» – читання поезії напам´ять представниками команд
(Віка – команда «Козаки»)
Тарас Бульба
К концу уже близок геройский рассказ,
Багровое солнце висит над степями,
В дыму задыхается старый Тарас,
Прикованный к дубу стальными цепями.
Хрипит волосатая грудь на костре.
До грузных плечей добралось ему пламя.
Он смотрит туда, где на синем Днепре
Гуляет по ветру казацкое знамя.
Сквозь пламя и дым куренным он велит
Рубиться весь век с басурманскими псами,
И ветер степной над огнем шевелит
Готовыми вспыхнуть седыми усами.
Мы вспомним Тараса и песню своем,
Как пули свистели в клубящемся прахе,
Как трое танкистов сгорели живьем,
Не сдавшись в неволю, на Киевском шляхе.
Я знаю: Отчизна им силу дала,
Им службу Тарасова кровь сослужила.
Я знаю, она в это время текла
В их черных, от пламени взбувшихся жилах.
Мы шашки над павшими снимем не раз.
С отцами бывало, и с нами бывает…
… Горит над стремниною старый Тарас,
И пламя седые усы обвивает.
(К. Симонов)
(Оксана – команда «Лицарі»)
«Лицарю»
Шляхетний і славний !
Живий – не примарний!
Тебе я чекала
Тебе я впізнала!
Бо ти – моя Доля,
А я – твоя Лада,
Усе в тобі справжнє
І серце відважне.
Ще й ніжний, як квітка,
Засмучений зрідка;
Правдивий і ясний,
У вчинках – прекрасний!
Ти радість даруєш
І душу хвилюєш;
Мене окриляєш,
В очах ти зростаєш!
Пустий свііт без тебе,
Як зорі без неба,
Як лицар без Дами,
Як Сіта без Рами.
Моя ти частинка,
Моя ти сльозинка,
Моя оборона,
Моя нагорода…
Усе ти – для мене …
Усе я – для тебе …
Бо ти – лиш мій Лицар…
А я – твоя Дама…

 VІ Гронування. Скласти з допомогою мультимедійної дошки
Ровена Ребекка
Вишукана безкорислива
Вихована віддана вірі
Вимоглива відважна
Відверта добра, горда,
Горда душевна
Мужня любить Батьківщину
Спрямована щедра
Шаноблива має честь
Чесна має всепрощення
Вміє кохати

 VІІ «Ідентифікуй слово» (відтвори його лексичне значення)
Кошовий сапянці норман Гоголь
Куліш алебарда сакс птах
Айвенго –назва місцевості йомен пріові подібний до качки
ІУ У вивчених нами творах поєднується історія з глибоким моральним обрамленням.
Тож, наступний конкурс турніру «Я і дискусія».
Дві команди одночасно братимуть участь у дискусії, котра складається з двох блоків: (а журі визначить, чия ж команда була краща)

І Блок Батьки

Седрік Сакс Тараса Бульба (фрагмент фільму)
1. Чому Седрік занадто строгий 1. Чи вважаєте ви, щоТ. Бульба і не справедливий є втіленням кращих рис українського
по відношенню до Айвенго? козацтва?
2. Чи був привід у Седрика 2. Яке ваше ставлення до Тараса
гордитись сином? Бульби – вбивці свого сина?
Діти
Айвенго Андрій
1. Що вас найбільше захоплює в – Яким є ваше відношення до Айвенго? зради Андрія?
– Чи можна вважати його – Чи захотіли б ви бути його
неслухняним сином? адвокатом?

10. Конкурс «Світ живопису». Представники обох команд мали завдання презентувати художників та їх картини з обговорюваних нами тем. І так, надаю слово Яні з команди «Козаки» з розповіддю про Є. Кібрика (Слайди на мультимедійній дошці).
Художник Євген Кібрик увійшов у світ живопису, як людина котра любить літературу та ілюструє твори. Спочатку це російський епос, його билинні багатирі були дуже правдоподібними. Кібрик умів бачити і показувати історію. До повісті М. Гоголя «Портрет» він намалював 45 ілюстрацій. А в 1944-1945 роках був задуманий і почав створюватись цикл ілюстрацій до повісті «Т. Бульба».
Тож, звернемо увагу на цю ілюстрацію. Ви погодьтесь, що Тарас і Остап втілюють у собі небувалу силу, широту натури справжніх українських патріотів. В їх образах художник показує непереможну силу всього українського народу.
А зараз до виступу запрошується Маша – з команди «Лицарі».
Хочу розповісти про картину відомого російського художника Іллі Рєпіна “Козаки пишуть листа турецькому султану”. Художника захоплювала Україна, а в особливості – українська історія. Прочитавши повість “Тарас Бульба”, він був вражений і протягом 13 років доводив свій шедевр до досконалості. Картину пов’язують з ім’ям отамана Івана Сірка, котрий був мужнім, завзятим запорожцем, мав прекрасне почуття гумору. Усе своє життя воював, ходив на чайках по Чорному морю. Упродовж 8 років він був кошовим отаманом війська запорозького, хоча зазвичай козаки обирали собі ватажка не більш, як на рік. Цей факт свідчить про його великий авторитет та довіру війська. Взимку 1675 року запорожці розгромили турецько-татарське військо, яке вночі вдерлося на території Січі з наміром знищити її вщент. У наступному році козаки під керівництвом отамана Сірка здійснили нищівний напад на Крим, звідки вони вивели з полону понад 7 тисяч осіб. Це так розлютило турецького султана, що він вирішив остаточно покінчити з запорожцями і попередньо надіслав їм листа, в якому наказував козакам здатися добровільно, без опору. Лист-відповідь запорізьких козаків на самовпевнений лист-погрозу Мехмеда й зобразив на своїй картині Ілля Рєпін. Дивлячись на козаків Рєпіна, хочу помічаємо, що вони дуже схожі на зображених Гоголем. Такі ж відчайдухи, з почуттям гумору, з чимось неповторно-українським!

11. «Знайди помилку!»
Нормани: Саксонці

Річард Левине Серце Седрік Сакс
Принц Джон Ательстан
Фрон де Беф Айвенго
Ребекка Ісаак

Духовенство Прості селяни
Бріан де Буагільбер Вамба
Мальвуазен Гурт
Пріор Еймер Робін Гуд
Маленький Джон Моріс де Брасі
12. Діти, життя – унікальна річ і хоч говорять: життя прожити – не поле перейти, моє побажання, щоб Ви жили гідно, а не день до вечора, То ж заключний конкурс «Мікрофон»
«Що б ви взяли на майбутнє з асоціативного ряду»:
Остап – Тарас – Андрій Ровена – Айвенго – Ребекка

Заключне слово вчителя.
Діти, дякую за роботу на уроці.
В переддень свята Миколая хочу привітати вас і побажати здійснення сокровенних мрій, всіляких гараздів, а найголовніше – щоб ви були гідними людьми, високоморальними, щоб не схибили на життєвому шляху, щоб з теплом згадували рідну школу і пам´ятали, що ваші мами і тата є найдорожчими для вас людьми.

Черговий номер

Без имени-2

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”