О. Генрі «Останній листок». Втілення в образі Бермана найкращих людських рис: готовність до непоказної самопожертви та любові до ближнього. Гуманізм твору

Автор: Гричка Олена Миколаївна, вчитель зарубіжної літератури Плотицької ЗОШ І-ІІ ступенів, Тернопільського району, Тернопільської обл.
Презентація до уроку

Grichka_O_Henry

Мета: поглиблювати знання учнів із творчості американського письменника О. Генрі; удосконалювати навички аналізу художнього твору, вміння виділяти головні ознаки новели; розвивати вміння переказувати художній текст; аргументовано висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушуються в творі; розширити знання учнів про новелу; виховувати в учнів любов до життя, уміння виживати в світі попри всі негаразди, толерантність та гуманізм, естетичні смаки.
Обладнання: портрет О. Генрі, різні видання його творів, мультимедійний проектор, диск із презентацією уроку.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Епіграфи: Добро – не наука, воно – дія.
Р. Роллан

У маленькому тілі часто таїться велика душа.
Англійська приказка
 
Хід уроку

І. Організаційний момент
– Погляньмо за вікно… Останніми сніжинками зима нагадує нам про своє існування, останніми холодами нас холодить, бо ще день-два – і остаточно весна візьметься за господарювання. Ви теж, готуючись до сьогоднішнього уроку, читали твір, у назві якого є слово «останній».

ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Рольова гра «Асоціативний кущ».
– Напишіть на дошці слова – асоціації, які виникають у вас, коли ви чуєте слово «останній». (Учні записують слова «дзвінок», «подих», «урок», «шанс», «плач», «сум»).
– Зауважу, що із словом «останній» у всіх виникають сумні асоціації. А що ж символізуватиме «останній листок» О. Генрі? Та про все по-порядку.
2. Комп’ютерне тестування. (Слайди №1-3).
– Пригадаймо…
1. Справжнє ім’я О. Генрі?
а) Вільям Сідні Портер;
б) Олександр Генрі;
в) Артур Конан Дойль.

2. Автор перекладу з англійської новели «Останній листок».
а) Микола Лукаш;
б) М. Дмитренко;
в) М. Рильський.

3. Літературний жанр, до якого належить твір О. Генрі «Останній листок».
а) оповідання;
б) казка;
в) новела.

4. На кого був схожий Берман?
а) на О. Генрі;
б) на Давида;
в) на Мойсея.

5. Хто з героїв новели виглядав як «підтоптаний задишкуватий бовдур з червоними кулацюрами»?
а) Берман;
б) містер Пневмонія;
в) лікар.

6. Що хотіла намалювати Джонсі?
а) Неаполітанську затоку;
б) Ейфелеву вежу;
в) останній листок.
3. Перевірка домашнього завдання. (Слайд №4).
– Неаполітанська затока – це візитна картка Італії. Проте ми на попередньому уроці ознайомилися із життєвим і творчим шляхом американця О. Генрі. А про які пам’ятки архітектури Америки ви дізналися?
(Заслуховування відповідей-повідомлень учнів).

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку (Слайд №5.)
– Зверніть увагу. Ще однією гордістю для американців є гора Рашмор, на якій висічені скульптури – гігантські голови чотирьох американських президентів: Джорджа Вашингтона, Томаса Джефферсона, Теодора Рузвельта і Абрахама Лінкольна. Саме їм американці завдячують у розбудові країни, захисті конституційних та моральних прав людей. О. Генрі у своєму творі, який ви прочитали, як справжній американець, теж через образ Бермана розкриває найкращі людські риси характеру, як толерантність, небайдужість до чужого горя та чужого життя, велике почуття любові до інших. Запишіть, будь ласка, тему уроку та епіграфи у зошити.

ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Робота за підручником.
– Коли ми вперше «натрапляємо» на образ Бермана у творі? За яких обставин? (Автор описує хворобу дівчинки Джонсі і її розчарування. Вперше ми чуємо про Бермана, коли Сью, яка допомагає хворій подрузі, вирішує покликати старого, щоби нібито змалювати з нього образ відлюдька).
– Яким автор змальовує Бермана? Зачитайте. («Старий Берман був художником і жив на першому поверсі під ними. Йому вже перевалило за шістдесят, і борода в нього, як у скульптури Мікеланджело «Мойсей», кільцями спускалася з його голови сатира на тіло карлика. В мистецтві Берман був невдахою. Сорок років тримав він У руках пензель, але й на крок не наблизився до своєї Музи, щоб хоч торкнутися краю її мантії. Він весь час збирався створити шедевр, але навіть не почав над ним роботи. Уже кілька років, як він не малював нічого, крім якоїсь мазанини – вивісок та реклам. На шматок хліба він заробляв, позуючи тим молодим художникам з колонії, які не могли платити натурникові-професіоналу…»).
– Чому саме до нього звернулася Сью? (Він жив недалеко, напевно вони спілкувалися часто, бо мали спільне покликання – малювати).
– Чи зумів Берман допомогти Сью? (Не так Сью, як Джонсі. Із півслова він зрозумів, що може поставити хвору дівчинку на ноги.)
– Чому Берман не втішає хвору словами? (Берман – старий і досвідчений, його зоряний час – минув. Зараз потрібно врятувати молоде життя. Що він і робить, малюючи цілу ніч останній листок. Слова в цьому випадку недоречні, треба діяти. Джонсі і Берман схожі – вони творчі особистості, люди світу мрій).
2. Дослідницька робота. (Слайд №6).
– Символом чого був намальований листок? (Надії, що не вмирає, віри в майбутнє).
– А впродовж твору, що уособлює останній листок? («Коли впаде останній листок, я помру» – символ безнадії. Щось примусило цей останній листок залишитися там, де він є» – символ відродження).
– Що віддаляє Джонсі від картини за вікном? Що ця відстань і ця перепона може символізувати? (Штора, як символ бар’єру між дійсністю та мрією, життям і смертю, реальністю та надією).
– Чому Сью називає малюнок Бермана – шедевром? (Він вселив надію Джонсі жити далі, якщо на вітрі і холоді ще тримається останній листок, то яке право вмирати має вона!).
3. Робота за словниками. (Слайд №7).
– Справді, а що може бути важливішим від людського життя? Відшукаймо у словниках, що означає слово «шедевр»? (Шедевр (франц. chef-d’oeuvre – головна робота.
1. У середньовічній Західній Європі – зразки виробів (їх повинні були подавати ремісники, прагнучи здобути звання майстра).
2. Блискавичний, зразковий виріб, який є найвищим досягненням мистецтва, майстерності. Сучасний тлумачний словник української мови: 100 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 974.
Шедевр (від фр. chefd`oeuvre, букв. – майстерно виконана річ, зразковий витвір).
1. У середні віки в Західній Європі – зразки виробів, які повинні були подавати ремісники з метою отримання звання майстра.
2. Зразковий твір літератури, будь-якого жанру мистецтва, що характеризується найвищою майстерністю.
3. Нечволод Л. І. Сучасний словник іншомовних слів. Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – С. 252-253).
4. Бесіда. (Слайд №8).
– Чи доводилося вам бачити шедеври? Які саме?
– Чи можна вважати роботи, зображені на Слайді – шедеврами? Чому?
– Як бачимо, шедевр – це щось блискавичне, зразкове, найвище досягнення мистецтва. Чи відповідає робота Бермана – словниковому трактуванню і вашим уявленням про шедеври? (Ні, вона цінніша, важливіша, бо вона врятувала життя людині!).
– Чим розплатився Берман за свій шедевр? (Своїм життям).
– Чи варто було тратити час, сили, здоров’я на нього? Чому? (Малюнок Бермана – врятоване молоде життя, яке, можливо, в майбутньому, створить не один такий шедевр. Дівчинка мріяла намалювати Неаполітанську затоку).
5. Рольова гра «Упізнай героя». (Слайд №9).
– Прикладів так званих жертвоприношень у літературі описано багато. Спробуємо і ми пригадати уже відомих нам героїв, що жертвували своїми інтересами, життям заради когось.
(Звучать запитання).
1. Завдяки мені помешкання людей стали світлими в найтемніші вечори. Це я навчив їх різних ремесел. За що цар богів і покарав мене? (Прометей. «Міфи про Прометея»).
2. Я залишила теплу домівку, люблючу бабусю і помандрувала шукати свого друга-брата, який так потребував моєї допомоги. (Герда із твору «Снігова королева»).
3. Я ризикнув власним життям, пробравшись у саме серце Квазонде, щоби урятувати своїх нових друзів від біди. (Геркулес із твору «П’ятнадцятирічний капітан»).
6. Постановка проблемного запитання.
– За яких обставин людина може забути про все другорядне і піти на жертву заради іншої? (Коли любить когось, коли відчуває відповідальність за когось, коли смілива, щира, толерантна, гуманна).
7. Компаративний аналіз герої. (Слайд №10).
– Хтось із відомих сказав, що шедеври створюють генії. Без сумніву одним із них є Мікеланджело Буанароті, якого О. Генрі згадує як автора скульптури «Мойсей», описуючи Бермана. А що вам відомо про Мойсея? (Мойсей – біблійний герой, пророк, який 40 років водив людей по пустелі. Через нього Бог передав людям на землю 10 заповідей на скрижалях).
– Чи випадково автор порівнює Бермана із Мойсеєм? Чому? Що нам відомо про Мойсея? (Ні. Обидва герої старшого віку, досвідчені, готові прийти на допомогу іншим, уособлюють добро. Як пророк блукав зі своїм народом аж 40 років пустелею,прямуючи до кращого життя, так і Берман мріяв створити шедевр – намалювати безсмертну картину. Ризикуючи життям вони виконали свої місії. Біблійний герой привів свій народ «у землю обітовану», а художник написав свій шедевр – останній листок плюща на стіні будинку для Джонсі).
– Справді, яка різниця, де виставляють шедеври, чи у знаменитих картинній галереях чи на глухій стіні цегляного будинку? Головне, щоби він приніс задоволення, заставив когось замилуватись створеною красою! Подарував життя! Шедевр Бермана залишиться безсмертним у пам’яті вдячних людей! Як і шедеври Мікеланджело!
8. Заслуховування повідомлення про Мікеланджело та його шедеври. (Слайд №11).
На Слайді проектується скульптурне зображення великого єврейського пророка Мойсея сидячого у роздумах.
Цікаво, що на скульптурі пророк зображений з ріжками. Із ріжками його зобразив Мікеланджело через дещо неправильний переклад Вульгати, а саме кількох рядків старого Завіту. Там, де мова йшла про Мойсея, в оригінальному тексті Тори на івриті було сказано, «що євреям було важко дивитись на обличчя Мойсея, бо воно світилось променями», однак слово «промені» на івриті має кілька значень, одне з яких якраз рога. Тож і переклали спершу неправильно текст як рога, а Мікеланджело, тому і зобразив рогатого Мойсея.
Всі скульптури Мікеланджело були зроблені з мармуру. За легендою, якось один чоловік спитав Мікеланджело:
– Як вам вдається робити такі чудові скульптури з цих кусків мармуру?
– О дуже просто! – Відповів митець: «Я лише беру кусок мармуру і відсікаю з нього все зайве».
Окрім скульптур Мікеланджело прославився ще й як архітектор, це саме він спроектував прекрасний собор. У 1508 році Мікеланджело був запрошений папою Римським Юлієм другим до Риму, де папа доручив митцю розмалювати стелю славетної Сікстинської капели. Сама Сікстинська капела була побудована у 1481 році архітектором Джордже де Дольче на замовлення папи Римського Сікста четвертого (звідси і назва «Сікстинська») та є однією з найвідоміших архітектурних пам’яток епохи Ренесансу.
Але найбільшу заслугу та славу на поприщі мистецтва йому приніс знаменитий розпис стелі Сікстинської капели у Ватикані.

V. Узагальнення і систематизація вивченого.
1. Робота за епіграфами: «Добро – не наука, воно – дія. Р. Роллан», «У маленькому тілі часто таїться велика душа. Англійська приказка».
– Прочитайте уважно епіграфи сьогоднішнього уроку. Про кого із героїв твору ці слова? Чому ви так думаєте?(Про Бермана. Він – людина дії. Зовні – невидний на вигляд, але в душі, щедра і добра людина).
2. Робота в зошитах. (Слайд №12).
– Які проблеми порушує автор у творі? (Злиденне життя людей мистецтва, боротьба за виживання, взаємопідтримка як засіб боротьби із життєвими труднощами).
– Який за жанром твір О. Генрі? Чи читали ви схожі твори? (На відміну від оповідання, твір закінчується несподівано для читача. Ніхто не сподівався, що саме Берман врятує життя Джонсі, втративши своє).
Зверніться до роздаткового матеріалу. Заповніть таблицю, вказуючи на особливості новели.
Оповідання
Новела
Невеликий прозовий твір
Невеликий прозовий твір
Один або кілька персонажів
Мінімальна кількість персонажів
Один або кілька епізодів із життя
Незвичайна життєва подія
Змальовані типові життєві події
Напружена, яскраво вимальована дія
Фінал часто прогнозований
Несподіваний фінал
– Отож новела – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, напруженою дією і чіткою композицією.
– А чому саме до цього жанру звертається О. Генрі? (Говорити незвично, типово про такі речі як толерантність, гуманізм – неможливо. Не все у нашому житті прогнозоване…)

VІ. Підсумок уроку.
1. Робота за притчею Бруно Ферерро.
ТРОЯНДА
Австрійський поет Рільке якийсь час жив у Парижі. ІЦодня дорогою до університету він разом зі своєю прия­телькою француженкою переходив дуже людну вулицю.
На розі цієї вулиці сиділа вже старша жінка і проси­на милостиню у перехожих — завжди на тому самому місці, нерухомо, як статуя, з простягнутою рукою й опу­щеними до землі очима.
Рільке ніколи не давав їй милостині, а його приятель­ка часто знаходила для неї якийсь гріш.
Якось француженка спитала поета:
—Чому ти ніколи нічого не даєш цій бідолашній?
—Ми мали б їй дати щось для серця, а не лише для рук, — відповів той.
Наступного дня Рільке прийшов з гарною трояндою, що лиш почала розпускатися, і дав її убогій жінці. Рап­том жебрачка підняла очі, подивилася на поета і, жес­том затримавши його, з зусиллям підвелася, схопила його за руку й поцілувала її.. І пішла, притискаючи троянду до грудей.
Цілий тиждень ніхто її не бачив. А потім жінка знову сиділа на тому самому місці — мовчазна, нерухома, як і раніше.
– Чого потребувала жебрачка?
– Чому саме Рільке вдалося її зрозуміти?
– Життя – дивна штука! Іноді хтось потребує одного лагідного слова, щоби забути образу і витерти сльози, або від одного листка може залежати чиєсь життя, чи невдаха виявиться генієм. Тож будьмо уважними до людей, що нас оточують! Можливо поряд є той, хто вас так любить і поважає, а ви цього не ціните! Можливо хтось поряд потребує не матеріальної, а саме духовної підтримки! Будьмо уважні!!!

VІІ. Мотивація та виставлення оцінок
VІІІ. Домашнє завдання. (Слайд №13).