Образ містера Бермана. Гуманізм новели «Останній листок»

Автор: Олександра Гукова, вчитель-методист Ясінянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Рахівського району Закарпатської області.
Презентація до уроку

Gukova Ogenri
Мета: аналіз літературного образу, його місця у художньому тексті; усвідомлення ідеї твору; розвиток умінь і навичок учнів працювати в групах, вести дискусію, висловлювати аргуменоване судження, особисте ставлення до проблем, порушених у новелі; поглиблення знань стосовно такої філософської категорії як гуманізм.
Обладнання: маркери, постери, мультимедійна презентація.
Епіграф: Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу, і це можливо.
О.Генрі

Хід уроку
 
І. Актуалізація опорних знань.
Як записані на дошці слова пов‘язані з твором О.Генрі «Останній листок»?
Нью – Йорк (місто, у якому відбуваються події)
горище (на горищі триповерхового будинку Сью і Джонсі винаймали помешкання)
студія (так вони називали своє помешкання, бо були художницями)
Неаполітанська затока (Джоанна мріяла колись її намалювати)
пневмонія (у листопаді Джонсі захворіла на пневмонію)
один з десяти (такими були, на думку лікаря, шанси Джонсі на одужання)
листки плюща (дівчина рахувала листки плюща, що вився на стіні протилежного будинку, бо вбила собі в голову, що помре тоді, коли впаде останній листок)
новела (за жанром цей твір – новела – невелике оповідання з динамічним сюжетом і несподіваним кінцем).
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Погодьтеся, коли ми стежили за перебігом подій у творі, ми дійсно не очікували такого несподіваного закінчення цієї історії. Згадайте свої передбачення:
Джонсі не помре, їй допоможе Сью.
Джонсі видужає, вона зрозуміє, що її життя не може залежати від того, впаде останній листок плюща чи не впаде.
Вітер і дощ вщухнуть, останній листок так і не впаде, він буде триматися і пожовклий. І Джонсі видужає.
– Що змінив у сприйнятті вами новели , її героїв несподіваний фінал, запропонований О.Генрі?
(несподіваний фінал заставив по-новому подивитися на містера Бермана, нас зацікавив цей образ , адже якби не Берман , то невідомо, як склалися б події).
Ви знаєте, у житті буває так: від кого найбільше не чекаєш добра, допомоги, розуміння,- той виручає у скрутну хвилину. А зовні показні, успішні, статечні люди часто неспроможні на щось важливе, суттєве, коли йде мова про підтримку, про надання допомоги . Чому так буває?- важко сказати. Як очевидність можна лише ще раз нагадати, що певні позитивні людські якості, їхній вияв аж ніяк не залежать від зовнішніх характеристик людини або наших про неї уявлень. Мусить бути щось особливе в її характері, у її ставленні до людей, – те, що є часто прихованим ніби за сімома замками і відкривається лише тоді, коли так вимагають обставини життя. О.Генрі пропонує нам замислитися над цими і багатьма іншими важливими речами .
ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку.
Чому саме містеру Берману, пияку і невдасі, автор відвів таку важливу роль? Як образ Бермана пов‘язаний з ідеєю твору? Як слова епіграфа до уроку допоможуть висвітлити головне в образі цього героя? – ось що ми сьогодні з‘ясовуватимемо на уроці.
ІV. Основна частина.
А.Робота в групах. Завдання для груп:
1 група: Перечитайте авторську характеристику містера Бермана. Образ якої людини склався у вашій уяві?
2 група:Яке місце займає образ Бермана серед інших героїв новели?
3 група:Про який шедевр іде мова у фіналі новели? Якою є ідея твору?
4 група: Дайте оцінку вчинку містера Бермана за технологією «Займи позицію»:
Берман-герой Берман – звичайна людина Берману нічого втрачати
Результати роботи груп стисло зафіксуйте на постерах.
Б. Презентація роботи.
Вчитель: Кожна група відмітить у образі Бермана щось важливе, на чомусь закцентує особливу увагу. З усіх фрагментів у вас повинен скластися цілісний образ героя.
Учасники 1 групи: Старий Берман був художником. Йому вже перевалило за шістдесят, і борода у нього, як у скульптури Мікеланджело «Мойсей «кільцями спускалася з його голови сатира на тіло карлика. В мистецтві Берман був невдахою. Сорок років тримав він у руках пензель, але й на крок не наблизився до своєї Музи, щоб хоч торкнутися краю її мантії. Він весь час збирався створити шедевр, але навіть не почав над ним роботи. Уже кілька років, як він не малював нічого,крім якоїсь мазанини – вивісок та реклам. На шматок хліба він заробляв, позуючи тим молодим художникам з колонії, які не могли платити натурникові – професіоналу. Він занадто багато пив і ще не облишав балачок про свій майбутній шедевр. Що до всього іншого, то це був буркітливий дідок, який нещадно знущався з усякої делікатності, в кому б вона не виявлялася, і дивився на себе як на сторожового пса, спеціально поставленого захищати двох молодих художниць у студії нагорі…
…Сью застала Бермана,від якого тхнуло ялівцівкою…В кутку стояв мольберт з підрамником, на якому було натягнуте чисте полотно, що вже двадцять п‘ять років чекало перших штрихів шедевра…
…Старий Берман з червоними очима, які помітно сльозилися, галасливо виявив свою зневагу…Вони зупинилися біля вікна й з острахом подивилися на плющ…Потім мовчки перезирнулись…
…Берман у старій синій сорочці, зображаючи відлюдька – золотошукача, всівся на перекинутому догори дном чайнику, що правив за скелю…
Бесіда за прочитаним:
– Образ якої людини склався у вашій уяві? (Старий, немічний, багато п‘є, давно не малює, лише балакає; невдаха – особливого захоплення герой не викликає).
– Читаючи таку характеристику, чи вірить читач, що ТАКА людина здатна створити шедевр?
– Чи є у містера Бермана хоч одна позитивна риса? (Коли він відчув, що Джонсі загрожує небезпека, він перестав кричати, разом зі Сью «вони зупинились біля вікна й з острахом подивилися на плющ. Потім мовчки перезирнулись…«Берман відчув страх за долю Джонсі, йому не байдуже, що з нею трапиться)
невдаха
п‘яниця
неделікатний
буркітливий
але !
чуйний

Запис на постері:

Висновки. Отже, характеристика Бермана однозначна тільки на перший погляд. Так – п‘яниця, так – невдаха,неспроможний ні на що. Але він вміє співчувати, він чуйний – ось риса, яку так старанно «приховав «письменник.
Відповівши на запитання , над яким працювала друга група,ми зможемо зрозуміти, як вдалося письменнику «заплутати «читача, заставити нас скоріше думати, що Джонсі помре або її проблеми вирішаться самі собою , але зовсім не чекати, що у фіналі історії з‘явиться Берман, і що саме його вчинок вплине на долю героїні.
Учасники другої групи:
Головні героїні оповідання – Сью і Джонсі, історія їхньої дружби займає майже весь сюжет новели. Мало розповідається про лікаря і трохи більше про Бермана – вони другорядні герої. Лікар з‘являється одразу, як захворіла Джонсі (це закономірно). Ми стежимо за його словами і розуміємо, що Джонсі одужає тільки тоді, коли ЗАХОЧЕ ЖИТИ, а не рахувати листки плюща.
Берман з‘являється тоді, коли ми дізнаємося, що Сью хоче намалювати з нього ілюстрацію до журнального оповідання. Це начебто не пов‘язано з історією хвороби. Тому й не складається враження, що Берман якимось чином допоможе Джонсі. Більш того, Сью малює з нього відлюдька – золотошукача,що скісно доповнює характеристику Бермана: він ще й відлюдько! Тому фінал новели абсолютно несподіваний: не лікар, а Берман здійснює те, що допоможе Джонсі вижити.
Вчитель пропонує розглянути схему:
Герої новели
Головні другорядні
СЬЮ ЛІКАР БЕРМАН
ДЖОНСІ
З ким із героїв пов‘язана ідея твору?

– Згадайте, яка роль другорядних персонажів у будь –якому творі?
– Яка метаморфоза стається на наших очах?
Висновки. У фіналі новели другорядний персонаж потрапляє в центр уваги: Берман повертає Джонсі волю до життя. Не Сью і не лікар рятують Джонсі, а Берман!
Запис на постері:

повертає Джонсі
волю до життя

Учасники 3 групи.
Намалювавши листок плюща, Берман створює шедевр. Це шедевр скоріше не мистецький, бо намалювати листок плюща не є вищим досягненням майстерності. Це шедевр любові до Джонсі, шедевр людяності. Письменник переконливо веде читача до висновку: найважливіший талант кожної людини-це талант людяності. Так ми визначили ідею твору.
Вчитель. Щоб дещо уточнити вашу відповідь, хочу звернути вашу увагу на два зауваження автора. Перше:«Сью розповіла старому про химери Джонсі й про свої побоювання відносно того, як би її подруга, ЛЕГЕНЬКА Й ТЕНДІТНА , НЕМОВ ЛИСТОК, НЕ ВІДЛЕТІЛА від них, коли зв‘язок зі світом у неї іще послабшає». Розгляньмо схему:
Блок-схема: объединение: тендітні, слабкі можуть відлетіти ЛИСТОК ДЖОНСІ

з дерева з життя

БЕРМАН
малює листок повертає волю до життя
шедевр мистецький? Шедевр людяності!
Друге:
Зачитаймо опис листка, намальованого Берманом : «Темно – зелений біля стебла, але з жовтизною тління й розкладу по зубчастих краях, він хоробро тримався на галузці». Листок намальований настільки правдоподібно, що Джонсі повірила: останній листок не впав! Але для О.Генрі , здається, не є важливим те, як намальований листок. Для нього важливіше інше : малюнок листка – це перший і останній шедевр Бермана ,бо він вклав у нього всю свою любов, частку свого великого серця, прагнення допомогти Джонсі в найтяжчу для неї хвилину («за ту ніч останній листок відлетів»).
Запис на постері: шедевр Бермана – шедевр людяності
головний талант людини – талант людяності

Презентація роботи 4 групи.
Дайте оцінку вчинку Бермана за технологією «Вибери позицію»:

Берман – герой Берман – звичайна людина Берману нічого втрачати

Прихильники першої позиції:
Ми вагаємося з відповіддю, бо, як відомо, герой – це видатна своїми здібностями людина, відважна, самовіддана, яка розуміє небезпеку, але здійснює подвиг. Берман далеко не героїчна постать, він не має видатних здібностей. Але він, ризикуючи власним життям, рятує життя Джонсі. Отже, виходить, він – герой?
Прихильники 2 позиції:
Берман – звичайна людина, непоказна, здатна на високий моральний вчинок. Звичайно, він не думав про себе як про героя, коли видирався по драбині, щоб намалювати листок плюща, він не думав про негоду, про трагічні наслідки своєї справи. Він думав тільки про Джонсі.
Прихильники 3 позиції:
Вчинок Бермана – це вчинок людини, якій нема що втрачати; у нього немає сім‘ї,немає улюбленої справи, нема для чого жити. Можливо, таке життя йому вже давно набридло. Можливо, він і не думав, що захворіє в ту холодну ніч.
Вчитель: Так, Берман – самотня людина. Але ви пропустили важливу деталь: він сприймає себе як «сторожового пса», який повинен захищати дівчат, отже, він ПОТРІБЕН Сью і Джонсі, у нього є про кого піклуватися. Значить, йому є що втрачати.
Давайте розглянемо ілюстрацію до оповідання художника Г Кузнєцова.
– Який епізод з твору вона ілюструє ?
– Чи могли б ви «відтворити «думки Бермана у ці хвилини? Чи думав він про смерть? (Ні,
звичайно. Він, як буркітливий дідок, міг би бубоніти собі під ніс:«Бідолашне дівчисько! Вбило собі в голову дурниці!Листок упаде – і вона помре! Ото дурниці! Листок я ще спроможний намалювати. Ану побачимо, що ти вранці заспіваєш,коли побачиш, що листок тримається?! Клятий вітер…І дощ періщить…Нічого. Ти обов‘язково видужаєш, Джонсі, моя люба дівчинко. І ми всі виберемося звідси!»
Висновки.
Берман не знайшов себе в житті, не реалізував своїх здібностей, не зміг боротися з обставинами життя, із власними вадами. Його останній вчинок – це як крик душі «маленької людини», яка безсила змінити що – небудь у власному житті, але яка знаходить сили, щоб змінити на краще життя дівчат, яких щиро любить.
Як блискавка у темряві робить видимими певні речі, так і письменник висвітлив найважливішу рису Бермана – людяність, здатність думати про іншого. Непоказна, звичайна людина, у якої більше «мінусів», аніж «плюсів», здатна на високий моральний вчинок. Дивак, неспроможний намалювати художній шедевр, здатний на шедевр людяності.
Запис на постері: здатний на справжнє добро і любов до ближнього
В. Узагальнення.
1. Презентується файл «Результати роботи груп».
2. Запитання до класу:
– З огляду на ці висновки, як ви поясните епіграф до уроку? (Гуманізм новели не тільки в тому, що Берман створив шедевр людяності, тут показана і трагедія людини, яка залишилася на самоті зі своєю долею, зі своїми невдачами, з «жорстокістю навколишнього світу». Прийнявши рішення повернути Джонсі віру у життя, Берман тим самим кинув виклик своїм невдачам, саме так вирішив подолати власні негаразди. У цьому гуманізм новели О.Генрі, який довів, що в будь – яких обставинах можна бути людиною.

3. Уважно розгляньте репродукцію скульптури Мікеланджело «Мойсей «– саме так зобразив у мармурі видатний митець біблійного персонажа.
Нагадаю вам, що Мойсей вивів народ ізраїльський до землі обітованої, але сам так її і не побачив. За сорок років, поки тривав цей історичний перехід, на цей народ неодноразово чатувала смерть (не тільки фізична, але й психологічна – зневіра). Зате ті, хто дійшов, здобули свободу, вільне життя!
З огляду на це, порівняння Бермана з Мойсеєм не є випадковим. Берман сприймається автором як людина, яка жертвує собою в ім‘я життя і свободи – у даному випадку психологічної – розуміння того, що не можна ніколи впадати у відчай, створювати собі психологічні пастки (впаде листок – помру). Як і Мойсей, Берман помер, не побачивши Джонсі здоровою, але з вірою в те, що дівчина одужає і «вибереться звідси «. Як і Мойсей, Берман виконав свою людську місію (зауважте, він ішов до цього дня сорок років: «Сорок років тримав він у руках пензель…збирався створити шедевр»).
Г. Рефлексія. Обговорення роботи в групах.
* Чи навчився я вести дискусію?
* Чи навчився я підбирати аргументи і чітко висловлювати власну позицію?
* Які труднощі виникали в роботі?
* Як приймалося остаточне рішення?
V.Підсумки.
Вправа «Мікрофон». Чому навчила мене новела?
* Любов, добро повинні бути не на словах, а на ділі.
* Не треба вірити в якісь вигадані самим прикмети.
* Добре мати таких друзів, як Сью, якби вона не розповіла про все Берману , не знати, як би склалися події.
* Людина не повинна піддаватися хворобі, ліки не допоможуть, якщо людина втратить смак до життя.
* Як часто не співпадають зовнішність і внутрішні якості людини!
* Хотіти вмерти – це великий гріх!
* Важливо не показати іншому, що ти чимось жертвуєш заради нього (Сью малює, щоб купити Джонсі портвейну, а собі – ненажері – свинячих котлет)
* Важливо вміти тримати себе як Сью після розмови з лікарем (вона плаче, бо шансів вижити у Джонсі мало, але в кімнату до Джонсі заходить, витерши сльози і насвистуючи веселий мотивчик).
* Не слід ніколи клеїти на людину ярлики – «п‘яниця« «невдаха «– ми не знаємо людину до глибини.
* Страшно, коли людина п‘є, нівечить свій талант.
* Як це гарно – подарувати людині надію, віру в себе, в свої сили.
VІ. Домашнє завдання. Моральні уроки новели «Останній листок « (письмово).