П’єса Г.Ібсена «Ляльковий дім»

Автор: Лісовська Вікторія, 16 років, студентка Економіко-правового коледжу Київського кооперативного інституту бізнесу і права.
Захоплення – танці
Куратор: Гавриловська Марина Валентинівна

Для мене пари зарубіжної літератури – це не лише пара, яка триває 1.20, яку треба відсидіти або зазубрити, щоб отримати оцінку, а, в першу чергу, це пара, яка допомагає осмислити мені житя і допомагає знайти відповіді на суперечливі запитання, які навіть немає з ким обговорити: з подругами – ніхто не має досвіду вирішення подібних питань, а з батьками соромно.
Особливо мені сподобалась п’єса Г.Ібсена «Ляльковий дім», де я намагалась провести паралелі між Норою та собою. Я дового думала чи можна вийти заміж за олігарха і бути щасливою? Мабуть так, якщо цей олігарх не вважає тебе «лялькою», «білочкою», яка буде забавляти його гостей і танцювати «тарантеллу».
Кожна жінка достойна кохання, ласки, турботи, розуміння, підтримки та поваги до себе. Щоб обрати партнера на все життя не потрібно спішити з вибором, бо справжність чоловіка виявляється саме у шлюбі: Торвальд не захищає Нору, а зраджує її, навіть не дозволяє їй виховувати дітей, вважаючи її аморальною, хоча вона старалася для нього і дбала про його добробут.
Я б не хотіла бути лялькою, яку не цінує ніхто.
Для мене цей твір став дороговказом, навчив, що не варто поспішати дорослішати і одружуватись. А одруження не має ґрунтуватися на кількості грошей. Слова не варто цінувати, якщо вони не підкріплені вчинками: на словах можна любити, але готовність відстоювати своє кохання і боротись за нього зможе не кожен.
Щоб бути щасливим, не варто шукати порад у друзів і подруг, а потрібно слухатись свого серця. За наслідки рішень відповідальність несе той, хто прийняв це рішення. Щоб не звинувачувати інших і не перекладати відповідальність за власну нещасність на інших, варто усе тримати під контролем. Бажаю усім знайти своє кохання!