в школах України

Переклад з російського перекладу японського вірша

Автор перекладу: Фанта Флоріан, учень 8 – А класу Мукачівської СЗОШ І-ІІІ ступенів №4
Захоплення: захоплююся світовою літературою, історією, вивченням іноземних мов. Цікавлюсь дослідженням іноземних культур, перевагу надаю японській, грецькій та римській культурі.
Вчитель зарубіжної  літератури: Білак Андріана Валеріївна

У меня нету родителей, мои родители – небо и земля.
У меня нету дома, осознавание – мой дом.
У меня нету жизни и смерти, вдох и выдох – мои жизнь и смерть.
У меня нет священного – пути, честность – мой священный путь.
У меня нету способов действовать, понимание – мой способ.
У меня нету магических секретов, характер – моя магия
У меня нет тела, выносливость – мое тело.
У меня нету глаз, вспышка света – мои глаза.
У меня нет ушей, чувствительность – мои уши.
У меня, нету рук и ног, быстрота – мои руки и ноги.
У меня, нет стратегии, незамутненность мыслями – моя стратегия.
У меня нет замыслов, использовать малейшую возможность – мой замысел.
У меня нет чудес, “правильное действие” – мое чудо.
У меня нет принципов, возможность действовать при любых обстоятельствах – мой принцип.
У меня нету тактики, пустота и наполненность – моя тактика.
У меня нету талантов, готовность ума – мой талант.
У меня нету друзей, мой ум – мой друг.
У меня нет врагов, беззаботность – мой враг.
Я не имею любви, благо и справедливость – моя любовь.
У меня нет крепости, недвижный ум – моя крепость.
У меня нет меча, отсутствие “я” – мой меч.
Несется ветер, лаская море,
Бежит шальной день наугад,
И ночь настает в небосводе,
Бросая неистовый взгляд.
Война наступает по следу героя,
Нельзя без нее обойтись,
Но тот, кто познал, что он воин,
Все можно вспять обратить.
Взглянув на бескрайний простор бытия,
Очнувшись от тяжкого бремени сна,
Без устали мчишься ветром и днем,
Только за ним забыв обо всем.
Где-то, кто-то, сказал
Кому-то, зачем непонятно,
С тех пор мы все верим чьим-то рассказам…
Время проходит, как дождь на рассвете,
Ни что ни вечно на перекрестках дорог…

***

У мене немає батьків, мої батьки – небо і земля,
У мене немає дому, усвідомлення – мій дім.
У мене немає життя і смерті, вдих і видих – мої життя і смерть.
У мене немає священного шляху, чесність – мій священний шлях.
У мене немає способів діяти, розуміння – мій спосіб.
У мене немає магічних секретів,характер – мій магічний секрет.
У мене немає тіла, витривалість – моє тіло.
У мене немає очей, спалах світла – мої очі.
У мене немає вух, чутливість – мої вуха.
У мене немає рук і ніг, швидкість – мої руки і ноги,
У мене немає стратегії, не затьмареність думками – моя стратегія.
У мене немає задумів, використовувати найменшу можливість – ось мій задум.
У мене немає чудес, «правильна дія» – моє диво.
У мене немає принципів, можливість діяти за будь-яких обставин – мій принцип.
У мене немає тактики, порожнеча і наповненість – моя тактика.
У мене немає талантів, готовність розуму – мій талант.
У мене немає друзів, мій розум – мій друг.
У мене немає ворогів, безтурботність – мій ворог.
Я не маю любові, благополуччя і справедливість – моя любов.
У мене немає фортеці, непорушний розум – моя фортеця.
У мене немає меча, відсутність «я» – мій меч.
Лине вітер, пестячи море,
Біжить шалений день навмання,
І ніч настає на небосхилі,
Кидаючи шалений погляд.
Війна наступає по сліду героя,
Не можна без неї обійтись,
Але той, хто пізнав, що він воїн,
Все може назад повернути,
Поглянувши на безкрайній простір буття,
Прокинувшись від важкого тягара сну,
Без втоми мчишся вітром і днем,
Тільки з ним забувши про все.
Десь, хтось сказав
Комусь, навіщо незрозуміло,
З тих пір, ми всі віримо чиїмось розповідям…
Час проходить, як дощ на світанку,
Ніщо не вісне на перехрестях доріг.

Черговий номер

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”