Переклад з російської мови поезії Анни Ахматової “Літній сад”

Автор перекладу: Панченко Аліна, учениця 10-Б класу Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №75
Захоплення: Люблю писати, малювати, творити. Мрію та прагну до самовдосконалення. Мій улюблений вираз, котрим я завжди керуюся, – це фраза Коко Шанель: «Усе в наших руках, тому їх неможна опускати».
Вчитель літератури: Камінська Вікторія Анатоліївна

Летний сад
Анна Ахматова

Я к розам хочу, в тот единственный сад,
Где лучшая в мире стоит из оград,

Где статуи помнят меня молодой,
А я их под невскою помню водой.

В душистой тиши между царственных лип
Мне мачт корабельных мерещится скрип.

И лебедь, как прежде, плывет сквозь века,
Любуясь красой своего двойника.

И замертво спят сотни тысяч шагов
Врагов и друзей, друзей и врагов.

А шествию теней не видно конца
От вазы гранитной до двери дворца.

Там шепчутся белые ночи мои
О чьей-то высокой и тайной любви.

И все перламутром и яшмой горит,
Но света источник таинственно скрыт.
Літній сад
Переклад Панченко Аліни

Я хочу піти в сад єдиний до рож,
Де краща у світі стоїть з огорож.

Де статуї знають юнацький мій вік,
А я у Неві пам’ятаю їх всіх.

У тиші духмяній між показних лип,
Я щогл корабельних вчувала рип-скрип.

І лебідь, як перше, пливе крізь віки,
Його полонила краса двійників.

І кроки затихли на віки віків
І ворога, й друга, близьких й ворогів.

А тінь мерехтлива лишає свій слід
На вазі з граніту, йде в замковий вхід.

Там білих ночей моїх шепіт розмов
Про вишню і чисту таємну любов.

Усе перламутром горить і яшмою,
Та світло сховалося за таїною.