Переклад з російської мови поезії М. Гумільова “Сон”

Автор перекладу: П’явка Володимир, учень10-Б класу Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №75
Захоплення: Люблю співати, слухати музику, створювати ритмічні композиції для ударних інструментів. Із великим задоволенням пірнаю у море поезії. Роблю перші кроки у перекладацькій справі.
Вчитель літератури Камінська Вікторія Анатоліївна

СОН
Николай Гумилев

Застонал я от сна дурного
И проснулся, тяжко скорбя;
Снилось мне — ты любишь другого
И что он обидел тебя.

Я бежал от моей постели,
Как убийца от плахи своей,
И смотрел, как тускло блестели
Фонари глазами зверей.

Ах, наверно, таким бездомным
Не блуждал ни один человек
В эту ночь по улицам темным,
Как по руслам высохших рек.

Вот стою перед дверью твоею,
Не дано мне иного пути,
Хоть и знаю, что не посмею
Никогда в эту дверь войти.

Он обидел тебя, я знаю,
Хоть и было это лишь сном,
Но я все-таки умираю
Пред твоим закрытым окном.

СОН

Застогнав я від сну страшного,
Ніби кіт на душі шкребе.
Мені снилося – любиш другого
І що він образив тебе.

Я втікаю від власного ліжка,
Як убивця від плахи біжить.
І дивлюся, як дуже близько
Погляд звіра ліхтарно блищить.

Ах, напевно, таким бездомним
Не блукав в самоті чоловік
У цю ніч глуху і бездонну
Ніби руслами висохлих рік.

Ось стою на твоєму порозі,
Бо не маю вже інших шляхів.
Хоч і відаю, що не в змозі
Я ніколи в ці двері зайти.

Він образив тебе , я знаю
Хоч і снився мені тільки сон
Так від болю я помираю
Під твоїм закритим вікном.