Поетика драми Ф.Дюрренматта «Гостина старої дами»

Автор: Кузнецова Лариса Кімівна, вчитель зарубіжної літератури КЗ «Запорізький Січовий колегіум – інтернат» ЗОР, вчитель вищої категорії
Презентація до уроку

Kuznecova_Durenmatt

Мета: дослідити своєрідність драми ІІ половини ХХ ст. на матеріалі п’єси Ф. Дюрренматта «Гостина старої дами», виділити найважливіші елементи поетики п’єси, удосконалювати навички аналізу жанрової специфіки твору, системи образів та проблематики.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Обладнання: мультимедійна презентація

Хід уроку
 
Організаційний момент
І. Актуалізація знань (Слайд 1)
Бесіда
– Які події другої половини ХХ ст. найточніше її ілюструють?
– У чому, на Вашу думку, полягає абсурд цих подій?
– Співставте обговорені нами події з епіграфом уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя. На попередніх уроках ми розглядали роман Камю «Чума», французький письменник, використовуючи жанрові можливості роману, зображує абсурд реальності і реальність абсурду. А як розкривається ця тема в царині драматургії? Відповідь можна знайти у п’єсі Фрідриха Дюрренматта «Гостина старої дами».

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку (Слайд 2)

ІV. Вивчення нового матеріалу
1. «Колективна розповідь» (Слайди 3, 4)
Завдання: скласти колективну розповідь на тему «Театр абсурду у драматургії ІІ половини ХХ ст.»
2. «Прес-конференція з автором» (Слайд 5)
3. «Літературний пазл» (Слайд 6)
Відновити послідовність сюжету, знайти ключове слово.
4. Художній аналіз твору
А) «гронування» (Слайд 7)
– у творі існує два сюжети – зовнішній та внутрішній – і сприймається одразу в двох планах. Зовнішній сюжет – це безпосередня розповідь про події (помста – підкуп – вбивство). Внутрішній – інтерпретація зображуваного. Зовнішній сюжет є відкритим, а внутрішній – це те приховане, адресоване глядачеві (читачеві), що потребує роздумів та рішень;
– знайдіть у тексті метафори та алегорії.
– універсальне звучання та філософічність – розкривається через систему образів та проблематику твору.
Б) робота над образами (Слайд 8)
Орієнтовні відповіді: концептуальність твору виявляється насамперед у центральних образах твору: Клер, Іль та ґюленська громада. За всієї життєподібності кожний з цих образів є ще й алегоричним втіленням певної ідеї: Клер уособлює ідею помсти, Іль — споку­ти «застарілих» гріхів, а в образі ґюленців драматург аналізує причини та наслідки морального неблагополуччя сучасного суспільства.
В) «інтерв’ю з письменником» (Слайд 9)
Учень – дослідник дає відповіді щодо жанрових особливостей твору.
Орієнтовні відповіді: жанр трагікомедії є основою драматургії парадоксів. На думку Дюрренматта, сьогоднішня драматургія – драматургія парадоксів. Це визначення цілком можна застосувати і до його власних п’єс. У них парадокс – не просто дотепна гра, а засіб наблизитися до болючих проблем сучасної епохи.
В) «мікрофон» (Слайд 10)
5. Творча робота (Слайд 11)
Перегляд уривку з фільму «Візит дами» (за мотивами п’єси)
Завдання: визначити, якими засобами кінематографу розкривається поетика драми Ф. Дюрренматта.

V. Підбиття підсумків
Домашнє завдання: поміркувати над питанням: «Як, на Вашу думку, складеться подальше життя гюленців?»

Черговий номер

Зміст №6, 2018

Редакційна вітальня «Мене надихають діти». Ексклюзивне інтерв’ю Ольги Горобченко. . . . . . .2 Фахові проблеми Практика роботи …

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”