в школах України

Вічний образ, який надихає творити добро

Автор: Клим Василь, учень 8 класу Кудринецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, Борщівського району Тернопільської області
Захоплення – художня література
Куратор: Юрчишина Марія Іванівна

Стрімким бурхливим потоком ллється шкільне життя, таке насичене об’ємною інформацією, нудними теоремами, безкінечними правилами…
Якимось незвичним проблиском виринали із нього уроки зарубіжної літератури, на яких я мандрував її шляхами та стежками, що не мають кінця. Із широко розплющеними очима, відкритим серцем, увагою, цікавістю входив у цей світ, очікував нових зустрічей, робив несподівані відкриття для себе, знаходив відповіді на новий потік власних запитань.
Поринаю у середньовічну Францію. На вулицях, ярмаркових майданах жонглери співають пісні про славні подвиги героїв минулого, про те, як відважно вони боронили свою країну, віддавали життя за віру… Найбільше вразила розповідь про смерть відважного рицаря Роланда в битві у Ронсевальській ущелині.
Згодом переді мною постають сині морські простори, оливові гаї, білі мармурові статуї богів і богинь, веселі театральні свята та спортивні змагання. Це Давня Греція. Разом з Одіссеєм пливу на кораблі, беру участь у битвах, розмірковую над долею, визначеною богами…
Справжнім сплеском емоцій була зустріч із Гамлетом В.Шекспіра. Він просто «перевернув» моє життя. Я побачив навкруги себе те, на що ніколи особливо не звертав уваги, почав замислюватися над питаннями, які раніше ніколи мене не хвилювали. Мені імпонує прагнення юнака пізнати людину, світ, знищити зло, «направити звихнутий час», «з’єднати рух віків». Та найголовніше – бути «Людиною, Людиною у всьому». Я, як і Гамлет, намагаюсь протестувати, прагну знищити хоч найменше зло, але відчуваю власне безсилля, адже зло могутнє. Ми всі зіштовхуємося із ним у повсякденному житті. І нам завжди доводиться робити схожий власний вибір. Але я не буду миритися зі злом, бо це майже те саме, що сприяти йому. Власне сумління не дозволить мені заспокоїтися.
Я хочу, щоб всі ,хто читатиме моє есе, ще раз поставили собі вічне Шекспірівське питання:

Чи бути, чи не бути – ось питання.
Що благородніше? Коритись долі
І біль від гострих стріл її терпіти,
А чи, зіткнувшись в герці з морем лиха,
Покласти край йому?
Впевнений, що кожен шукатиме власну відповідь на споконвічне питання. Надіюся, що люди усвідомлять відповідальність за власні дії, протестуватимуть, боротимуться зі злом. І тоді, гадаю, світ стане набагато кращим, усміхатимуться щасливі люди, лунатиме дзвінкий дитячий сміх, добро запанує на землі.
Можливо, хтось скептично сприйматиме мої думки, бажання, прагнення. Але це є мій вибір, моя відповідь на запитання.

Черговий номер

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”