в школах України

Відгук на прочитаний роман Е. Л. Войнич «Овід»

Автор: Кохана Алла, учениця 7 класу Струпківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Коломийського району Івано-Франківської області
Захоплення: музика, подорожі.
Вчитель. Пасічняк Ганна Онуфріївна

Ми живемо в час цифрового телебачення, комп’ютеризації, мобільного зв’язку, але попри це все я дуже люблю читати. Літо запам’яталось мені не тільки спекотним сонцем, Чорним морем, а й художнім твором, який прочитала на одному подиху, так як і моя вчителька світової літератури, коли була в такому віці, як я тепер, адже це вона рекомендувала нам «Овода» Е.Л.Войнич.
А тепер про твір. В романі зображено діяльність учасників підпільної організації «Молода Італія», серед яких був головний герой роману Артур Бертон. Справою його життя була боротьба за визволення батьківщини від поневолювачів. Вже з перших сторінок роману мене вразила його сила волі, загартованість, незламність духу. Зі сльозами на очах я читала сторінки, де оповідається про кохання Емми і Артура, стосунки між батьком і сином. Артур кохає і хоче бути коханим, він люблячий син і хоче відчути любляче батьківське серце.
Зазнавши тяжких випробувань, спотворений, покалічений до невпізнання, Артур Бертон Ріварес залишився таким, яким був – вірним собі, своїй любові. І я зрозуміла, що прикрашає людину не зовнішність, а краса душі.
Смерть не рідко здавалась йому легкою і солодкою долею, але він не вибрав такий шлях. Він жив, щоб боротись. І це відчули його вороги навіть у день страти. Страта… Яке страшне це слово! А для Артура вона була ще й мученицьникою.
Овода не стало, але друзі отримали його лист, написаний Джеммі перед смертю, сповнений оптимізму, віри в те, що справа його переможе. Лист – це освідчення в коханні, яке він проніс через усе життя, надія, віра в живих.
…Прочитані останні рядки. Тяжко на серці, бо я втратила улюбленого героя, який став моїм другом, але я багато чому в нього навчилася. А ще мені захотілось дізнатися про саму письменницю. І що мене здивувало: Е. Л. Войнич ще на початку ХХ століття переклала і поклала на музику 6 поезій Шевченка, вміла читати українською, зустрічалась з І. Франком, М. Павликом, дружила із Степняком-Кравчинським.
Отже, дорогі друзі, раджу всім прочитати роман Е. Л. Войнич, та й побільше читайте, бо читаючи художню літературу, ви збагачуєтесь духовно.

Черговий номер

Без имени-1

[contact-form-7 id="3827" title="Замовлення вебінарів"]

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”

13 березня о 19.00 відбудеться вебінар Ольги Гузь
«5 наукових, 5 методичних і
5 практичних секретів вивчення творів постмодернізму в школі
»

1.     Що потрібно знати вчителю про постмоденрізм як спосіб мислення та художній напрям розвитку світової літератури?
2.     Яку інформацію необхідно донести до учнів? Як це зробити просто і зрозуміло?
3.     Коли варто починати говорити з дітьми про явище постмодернізму?
4.     В яких творах, що вивчаються в загальноосвітній школі з 5 класу наявні ознаки постмодерністської літератури? (Постмодерністські мітки в книгах Роальда Дала, Пауля Маара, Діани Вінн Джонс, Корнелії Функе).
5.     Місце і роль творів Михайла Булгакова в передбаченні ситуації постмодернізму в історико-культурному розвитку людства.
6.     Сходинки до вивчення текстів постмодернізму в 11 класі: фентезі, театр абсурду й твори магічного реалізму як перехідний етап до виникнення літератури постмодернізму.
7.     Знакові імена й тексти літератури постмодернізму. Шкільний ракурс: Хуліо Кортасар «Менади», Милорад Павич «Скляний равлик», Даніель Пеннак «Усе для людожерів». Набір секретних засобів впливу на учнів для прочитання й осмислення творів постмодернізму.
8.     Системний аналіз роману «Дім дивних дітей» Ренсома Ріггза як постмодерністського фентезі.

Реєструйтеся на вебінар