Подорож до Острова скарбів Р.Л.Стівенсона

Автор: Демиденко Валерія Валентинівна, вчитель зарубіжної літератури Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Черкаської області.
Презентація до уроку
Demidenko_Stivenson

Мета: узагальнити знання учнів ідейно-художніх особливостей та історії створення роману «Острів скарбів»; розвивати творче та критичне мислення, навички аналізу художнього тексту; вдумливого читання; вміння порівнювати героїв, їхні вчинки, робити висновки; виховувати благородні почуття, високі моральні якості.
Обладнання. Комп’ютер, мультимедійний проектор, комп’ютерна презентація, тексти творів
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань
Епіграф: … побуваю в тих краях.
Р.Л.Стівенсон

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя (біля портретного зображення Р.Л.Стівенсона)
Як дорослим стану –
Побуваю в тих краях,
Де росте в траві густій
Пальма з віттям золотим.
Там, де бігали бізони
І в гостях у Робінзона.
Такий віршик склав маленький Роберт Стівенсон, не маючи жодної можливості подорожувати. Не можна вирушити у справжню морську подорож? І тоді на допомогу приходили мрія і фантазія…

ІІ.Оголошення теми та завдань уроку
Я також пропоную вам пофантазувати і вирушити сьогодні в далеку захоплюючу подорож до таємничих берегів Острова скарбів. Подорожуючи, ми пригадаємо ключові моменти роману та обставини його створення; обговоримо вчинки героїв, поміркуємо про справжні і хибні цінності людини; поділимося власними думками і враженнями від прочитаного роману.

ІІІ. Узагальнення та закріплення знань. «Подоророж до Острова скарбів»
Стівенсон – автор пригодницького роману «Острів скарбів»
– Поясніть слова Стівенсона: “Я з честю підняв рукавичку, яку кинула мені доля, і переміг у битві з життям”.
Орієнтовна відповідь
З дитинства Стівенсон дуже хворів. Лікарі поставили дванадцятилітньому хлопчику страшний діагноз – сухоти. В ті часи це дорівнювало смертному вироку. Можливо, саме ці важкі випробування навчили письменника цінувати життя, щиро радіти кожному прожитому дню й намагатися бути щасливим.
Боротьба з тяжкою хворобою продовжувалася все життя. Але Стівенсон ніколи не втрачав оптимізму. В ін умів знаходити радість у кожному прожитому дні. Не випадково, мабуть, усі його книги мають щасливий кінець. Хеппі-ендом закінчується і “Острів скарбів” – твір, який приніс письменнику світову славу.
– Розкажіть, як карта надихнула письменника на створення роману.
Орієнтовна відповідь
У творі “Моя перша книга “Острів скарбів” Стівенсон розповів про історію з картою, яка надихнула його на написання роману.
Пасинок Стівенсона Ллойд дуже любив малювати, і письменник якось запропонував йому позмагатися у малюванні картинок. “Так одного разу я намалював карту острова; вона була старанно і (на мій погляд) гарно розмальована; вигини її надзвичайно захопили мою уяву. Я кинув задумливий погляд на карту свого “Острова Скарбів”, і серед вигаданих лісів зашевелились герої моєї майбутньої книги. Засмаглі обличчя їх і блискотлива зброя висовувалися із найнесподіваніших місць; вони билися і шукали скарби на декількох квадратних дюймах цупкого паперу. Я не встиг опам’ятатися, як переді мною з’явився чистий аркуш, і я склав перелік розділів”.
Учитель. Стівенсон дуже захопився своїм романом. Він узяв за правило кожного дня писати по одному розділу, а потім читати їх Ллойду і батьку. “Я розраховував, що слухати мене буде один школяр, а виявилося, що їх два. Мій батько загорівся відразу всією силою своєї романтичної і самобутньої душі. Мало того, що кожного дня він вислуховував із захопленням новий розділ, він став моїм завзятим співавтором. Коли настав час перерити скриню Біллі Бонса, він мало не цілий день просидів, складаючи на конверті ділового листа опис її вмісту”.
Ми також нашу подорож розпочнемо із зустрічі з Біллі Бонсом – незвичайним постояльцем заїзду “Адмірал Бенбов”, власником таємничої скрині.
«Таємниці» роману «Острів скарбів»
– Як ви гадаєте, що могло здатися юному Джиму Гокінсу таємничим і загадковим у зовнішності та поведінці нового постояльця? (Блідо-багровий рубець на щоці, зашкарублі й пошрамовані руки. Постоялець чомусь приховав своє ім’я, назвавшись капітаном, цілі дні «сновигав берегом бухти або вибирався на скелі зі своєю мідною підзорною трубою», дав доручення Джиму «пильнувати одноногого моряка» і повідомляти його відразу, тільки-но цей моряк з’явиться поблизу).
– Про які таємниці Біллі Бонса дізнається Джим Гокінс?(“Флінтова зграя” полює на скриню Біллі Бонса, який був за першого помічника на судні в старого Флінта.”І тільки я знаю те місце. Він сам усе передав мені, коли лежав, помираючи”).
Так Джим Гокінс був утягнутий в страшні таємниці незвичайного постояльця.
– За яких небезпечних та трагічних обставин Джим відкриває скриню Біллі Бонса?(Отримавши від сліпого П’ю чорну мітку, капітан помирає від апоплексичного удару. Джим разом із матір’ю відкривають скриню, щоб взяти ті гроші, які постоялець заборгував за кімнату).
– Що «розповідають» речі із скрині про свого господаря? (Він був піратом).
– Чому Джима Гокінса серед речей із скрині пірата найбільше зацікавили зошит і запакованитй конверт? Чому не золоті монети? (Хлопчик прагнув пригод).
Учитель. А тепер я запрошую вас на шхуну «Еспаньйола», яка ось-ось вирушить із англійського порту Бристоля назустріч дивовижним і таємничим пригодам.
– Чи можна про тих, хто організував і очолив експедицію: сквайра, лікаря Лівсі, капітана Смоллета та юного Джима Гокінса, сказати, що вони були друзями? (Так. У них спільна мета, вони сміливі, рішучі, повністю довіряють один одному, піклуються один про одного, вони друзі, однодумці і джентельмени).
–  Розкажіть, за яких обставин хлопчик зрозумів, “що життя всіх чесних людей на судні залежить” тільки від нього? (Коли, знаходячись у діжці з-під яблук, підслуховує розмову Сілвера і Гендса з моряком, з якої дізнається про заговір на шхуні).
– Чому Джим залишив своїх друзів на “Еспаньйолі” і відправився на острів разом з піратами? (Він хотів виправдати надії, які на нього покладали його дорослі друзі. Він пам’ятав слова лікаря: “Джим тут нам може стати в пригоді, як ніхто. Матроси не криються перед ним, а він хлопець спостережливий”. Хлопчик хотів допомогти своїм друзям).
–  Чим вас вразив Бен Ган? Що свідчило про те, що “людина з острова” найбільше цінує золото? (Художня деталь у описі одягу: “Єдиною тривкою річчю з усього його обладунку був черес із мідною пряжкою”. Черес – схованка для грошей).
– Розкажіть, як Джим оволодів шхуною і причалив її у Північній бухті. Що допомогло хлопчику перемогти бувалого пірата?(Він знав, що робить дуже важливу справу для своїх друзів, це сповнювало його сил і рішучості).
– Як ви гадаєте, чи варто було Джиму Гокінсу так ризикувати життям? Як би ви вчинили на його місці?
– Розкажіть, як Джим потрапив до ворожого табору.
Робота в парах
Завдання
– Обговоріть та наведіть приклади з тексту, які свідчать про те, що Джим Гокінс та його друзі поводяться, як справжні джентельмени.
(Розташувавшись у блокгаузі, перше, що зробив капітан, – підняв британський прапор. Пірати відразу почали обстрілювати укріплення із корабельної гармати. Проте капітан ладен ризикувати життям, лише б залишитись вірним військовій честі. Задача капітана і його друзів була знищувати якомога більше піратів, але вони відпустили Сілвера-парламентера, вчинивши по-джентельменськи з тим, хто прийшов під білим прапором. Лікар Лівсі, виконуючи свій професійний обов’язок, допомагає ворогам – хворим на лихоманку піратам. Джим дав Сілверу слово честі, що після розмови з лікарем повернеться до ворожого табору і повернувся, залишившись вірним своєму слову).
– Чи погоджуєтеся ви з думкою, що експедиція на острів Скарбів закінчилася для Джима Гокінса та його друзів щасливо, тому що на першому місці у житті джентельмена стоять такі важливі поняття, як: честь, любов, повага, дружба?
Учитель. Якою має бути поведінка справжнього джентельмена, ми побачили на прикладі Джима Гокінса та його друзів. А тепер давайте пригадаємо, якими зображує Стівенсон піратів, котрі також називали себе джентельменами і додавали – фортуни.
– Чому пірати називали себе «джентельменами фортуни»? (Джентельмени фортуни – господарі удачі)
– Що розповідає про джентельменів фортуни їхня улюблена пісня:
“П’ятнадцятеро хлопців на скриню мерця.
Йо-хо-хо, ще і пляшка рому!”? (Їхнє життя – це злодійства, вбивства заради грошей, пиятика й гульки).
– Про що, на вашу думку, мріють джентельмени фортуни? (Про гарну здобич, яка забезпечить їхнє розгульне життя).
– “Коли повернуся з цього рейсу, то заживу, як справжній джентльмен”, – про таке мріє Джон Сілвер. Як ви гадаєте, чи зможе Сілвер стати «справжнім джентельменом»? Дайте декілька порад Джону Сільверу, як стати справжнім джентельменом.
Учитель. Історія Джона Сілвера на сторінках роману закінчується його втечею з «Еспаньйоли». З собою він «потяг мішок з монетами вартістю три-чотири сотні гіней».
– Як ви гадаєте, цих грошей вистачить Сілверу, щоб стати справжнім джентельменом? А чи вистачило б йому для цього 700 тисяч фунтів стерлінгів Флінтових скарбів? А чи потрібні гроші взагалі, щоб стати джентельменом?
– Закінчіть речення: «Джентельмен фортуни Джон Сілвер ніколи не стане справжнім джентельменом, тому що…» (Можливі варіанти: він жорстока, кровожерлива людина; він ніколи не тримає свого слова; він зраджує своїх товаришів; він веде гру на два фронти; йому ні в чому не можна вірити тощо).
Учитель. “І хоч який він був пройдисвіт, а проте мене брав жаль за нього…“, – зізнавався Джим Гокінс. Трішки жаль і нам, що у відчайдушно хороброго, розумного Джона Сілвера ніколи не збудеться мрія. І це тому, що усі справжні цінності, теплі людські почуття та стосунки він проміняв на холодний блиск золота, закривавленого численними злочинами проти чесних і порядних людей.
– Чому роман Стівенсона “Острів скарбів” називають робінзонадою? (У ньому йдеться про безлюдний острів та людину, яка самотньо прожила на ньому 3 роки. Цей сюжет є наслідуванням роману Д.Дефо “Робінзон Крузо”).
– У чому схожі і чим різняться долі Бена Гана та Робінзона Крузо?(Бен Ган, як і Робінзон Крузо, потрапив на безлюдний острів. Але, якщо Робінзон Крузо прожив на острові 28 років і не втратив людську подобу, а навпаки- удосконалився, то Бен Ган – лише 3 і при цьому здичавів).
– А як ви гадаєте, чи зміг би Бен Ган прожити на острові, як Робінзон Крузо, 28 років? Уявіть, що могло б трапитися з ним, якби допомога запізнилася хоча б на рік? (Він міг померти з голоду, якби втратив фізичні можливості швидко бігати і ловити кіз, він міг захворіти і померти від одноманітності і бідності харчування (устриці, ягоди, козлятина), він міг захворіти і померти від сонячних опіків або холоду, тому що одяг його перетворився на лахміття; без людського товариства він міг остаточно здичавіти: розучитися мислити, говорити, приймати рішення).
Робота в парах
Завдання
–  Скористайтеся досвідом Робінзона Крузо і сформулюйте декілька порад Бену Гану, що йому варто було робити, щоб вижити на безлюдному острові і залишитися повноцінною людиною.
1 ряд. Як Бен Ган мав вирішити проблему з харчуванням?
2 ряд. Як Бен Ган мав вирішити проблему з одягом (захист від сонця і негоди)?
3 ряд. Що мав робити Бен Ган, щоб зберегти здоровий глузд?
Орієнтовні відповіді
– Щоб харчуватися, як харчуються люди, він повинен був, як Робінзон Крузо, обладнати молочну ферму, сіяти ячмень і рис, пекти хліб, коржики і пудинги, у вогнетривких горщиках варити суп, м’ясо, сушити виноград, робити запаси родзинок тощо.
– Щоб одягатися, як людина, захистити тіло від сонця і холоду, Бен Ган, як Робінзон Крузо, мав пошити із цапиних шкур шапку, куртку і штани та виготовити парасольку, яка чудово захищала б від сонця).
– Щоб позбутися самотності і залишитися «нормальною» людиною, він мав постійно працювати, здобувати нові знання і вміння, шукати рішення проблем, відслідковувати час за календарем, розум мав бути постійно задіяним. Він мав спілкуватися з Богом, знайти собі «товариство», як це зробив Робінзон Крузо, спілкуючись із собакою, котом та папугою).
– Чи погоджуєтесь ви з думкою, що золото могло стати причиною загибелі Бена Гана на безлюдному острові, якби не надійшла допомога? (Бен Ган, який на острові займався лиш тим, що шукав скарби, копав та переносив багатства до печери, реально міг загинути або остаточно здичавіти. Адже захоплений ідеєю збагачення, він нічого не робив, щоб вижити в екстремальних умовах).

ІV. Підсумок уроку
Метод мікрофону
– Якби так склалися обставини,на якому острові ви хотіли б опинитися: на тому, де папуга кричить “Піастри! Піастри! Піастри!” чи на тому, де він вигукує: “Бідний Робін Крузо! Де ти? Де ти був? Як сюди потрапив?” На якому з них у вас було б більше шансів вижити?
Заключне слово вчителя
Ось і підійшла до кінця наша подорож сторінками захоплюючого пригодницького роману Р.Л.Стівенсона «Острів скарбів».
– Як ви гадаєте, чому письменник на численні запитання читачів, де знаходиться Острів скарбів, жодного разу не дав точної відповіді? (Острів не має реальних географічних координатів; це плід творчої уяви письменника).
На цьому острові побувало вже багато поколінь юних читачів, здобуваючи не лише незабутні враження, але і великий досвід: як має жити людина, щоб її життя було гідним і щасливим. Гадаю, і наше знайомство з романом дозволить замислитися кожного про своє життя, свої прагнення, про те, що нас робить сильним, а що вразливим.
На могильному пам’ятнику Стівенсона викарбовані слова “Реквієму”, написаного самим письменником:
“Я любив цю землю милу,
Жив щасливо, вмер щасливий.
І на камені простому
Викарбуйте ви потому:
Повернувсь моряк додому, –
З пагорбів прийшов щасливий”.
(Пер.М.Стріхи)
Стівенсон ніколи не був моряком насправді. Проте, назвавши себе ним, він ані трохи не покривив душею. Життєвий путь цієї мужньої людини, яка перемогла свою долю, назавжди переплівся з сильними і сміливими героями, які бороздили морські простори на сторінках його захоплюючих пригодницьких романів.
Усім своїм життям і творчістю письменник відкрив незаперечну істину, що світ нудний лише для нудних людей, а той, хто уміє радіти життю, той завжди знайде можливість поринути у світ реальних чи вигаданих пригод, щоб відчути усі принади яскравого, цікавого життя.

V. Домашнє завдання. Намалювати ілюстрації до роману, скласти вікторину «Р.Стівенсон «Острів скарбів»

Використані джерела
• Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В. Зарубіжна література: Підруч. для 6-го класу загальноосвіт. навч. закл. – К.: Грамота, 2006. – 296 с.
• Зарубіжна література. Книга для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 6 клас 12-річної школи / К.Н.Баліна, В.О.Мележик, О.В.Пішук та ін. – К.: Грамота, 2006. 408 с.
• http://ae-lib.org.ua/texts/stevenson__treasure_island__ua.htm
• http://www.ukrlib.com.ua
• http://www.ukrlit.vn.ua
• http://tvori.com.ua