в школах України

Нова програма для 10 класу: сучасна література в юнацькому читанні. Йоанна Яґелло «Кава з кардамоном»

«Кожен потребує близькості іншої людини, кожен хоче, щоб його розуміли…». 

«Це класно – відчувати, що ти комусь потрібна». 

«Якщо ми чогось дуже прагнемо, то для досягнення мети можемо подолати будь-які перешкоди й зробити те, чого й не уявляли». 

«Родини бувають різні, та найгірше не мати жодної…» 
(Й.Ягелло)

Йоанна Яґелло (Рошковська) – сучасна польська письменниця та журналістка, авторка творів для дітей та молоді.

Народилася Йоaнна Яґелло 4 серпня 1974 року в Варшаві. Закінчила відділення англійської філології Варшавського університету. Викладала в ньому ж мовознавство, працювала вчителькою англійської мови в польських гімназіях та ліцеях. Співпрацювала з часописами «Perspektywy» та «Cogito». Редакторка підручників із англійської мови для польських гімназій видавництва «Pearson Central Europe». Зараз працює редактором освітнього видавництва.

Має двох доньок, Юльку (нар. 1994) і Басю (нар. 2004).

Дебютувала 1997 року збіркою віршів «Moje pierwsze donikąd» (українською не перекладена). Перше прозове видання – повість письменниці «Кава з кардамоном» (Видавництво Література, 2011), за нього Й. Яґелло була номінована до нагороди «Книжка року 2011» польської секції IBBY. Також книга отримала номінацію на нагороду Donga й потрапила до «Списку скарбів» Музею дитячої книги. Перекладена українською мовою (перекладач – Божена Антоняк), вийшла друком у львівському видавництві «Урбіно» в березні 2013 року.

2012 року виходять друком оповідання письменниці «День народження» у збірці для дітей «Оповідання про звірят» (Видавництво Література, 2012) та оповідання для дорослих «Голубиний» в антології «Ніхто ніколи» (Товариство активної комунікації та Центр культури «Замок», 2012). Наступний рік теж був результативним для Йоанни Яґелло: у Видавництві Література побачило світ продовження «Кави з кардамоном» – повість «Шоколад із чилі» (2013).

Й. Яґелло – активний інтерв’юер. Відвідувала Україну. 2013 року письменниця була спеціальним гостем Дитячого фестивалю у Львові. 2014 року відвідала Київський «Книжковий Арсенал», на якому разом із перекладачкою Боженою Антоняк, художницею Наталкою Гайдою, директором львівського видавництва «Урбіно» Анатолієм Івченком презентувала читачам українське видання тоді ще дилогії повістей про молодь «Кава з кардамоном» та «Шоколад із чилі». Третя частина пригод Лінки Барської – «Тирамісу з полуницями» – побачила світ 2016 року, українською вийшла друком наступного, 2017 року. Тоді ж у перекладі з польської Ярослави Івченко в видавництві «Урбіно» (Львів) побачила світ повість «Зелені мартенси» (2017).

Українською перекладено 4 твори письменниці: трилогія «Кава з кардамоном», «Шоколад із чилі», «Тирамісу з полуницями» (переклад Божени Антоняк) та повість «Зелені мартенси» (переклад Ярослави Івченко).

Повість Йоанни Яґелло «Кава з кардамоном» пропонується для альтернативного вивчення в розділі нової програми для 10 класу «Сучасна література в юнацькому читанні».

Історія написання повісті розпочалася з того, що авторка почала писати твір для старшої доньки Юлії, як і Ніл Гейман свою славнозвісну повість «Кораліна»: «Коли почала писати повість, моїй старшій донечці було 15 років. Вона любила читати, особливо фентезі, книги про Гаррі Поттера… І я подумала: шкода, що так мало книжок про життя підлітків». Про задум повісті письменниця говорить: «Замислила написати книгу про перше кохання, про те, що переживає 13- чи 15-річна дівчина, котра шукає цього кохання, і що трапляється на її шляху. І спочатку моя героїня закохалася у старшого за себе чоловіка, потім з’явився інший хлопець… Але мені здалося, що цього замало, що потрібна якась сильніша інтрига. Та й хотілося охопити дещо ширшу і глибшу тематику – тематику непростої родини, в якій не все гаразд, в якій є свої «скелети у шафі».

А ось що дізнаємося про роботу Йоанни Яґелло над першою книгою трилогії: «Вона (дочка) читала фрагменти, які я встигала написати. Майже не критикувала, могла лише сказати, що так не буває, чи так дівчина не вчинила б… Натомість я її просила, аби розповідала мені різні історії».

Коли повість стала бестселером не тільки польської, а й європейської літератури, письменниця задумала написати продовження історії головної героїні Лінки Барської: «Кава з кардамоном» закінчується, коли Лінка має 16-17 років. І я подумала, якщо не напишу продовження і залишу її, вона начебто перестане жити. Не хотілося розлучатися з нею, хоча це нормально – написавши книгу, залишати героїв жити своїм життям. Проте мій приятель розповів, що йому наснилося, начебто книжок про Лінку було дванадцять. Не знаю, чи дванадцять, але три буде точно».

«Кава з кардамоном» – розповідь про 15-річню гімназистку Халіну Барську, що живе з матір’ю, вітчимом Адамом та молодшим братом Казимиром у одній із варшавських квартир. Батько дівчинки загинув у автомобільній аварії, коли вона була ще зовсім малою. Як це часто буває у пригодницьких творах, досі спокійне життя Лінки раптом несподівано змінюється, сім’я невпинно наближається до катастрофи. Дівчинка ніколи не відчувала підтримки та взаєморозуміння в сім’ї, оскільки, як і вітчим, мама завжди була зайнята важливою роботою, щоб, як казала вона, забезпечити добробут Лінки та її молодшого брата Кая. Мама дедалі більше нервує й дратується, зовсім не приділяючи часу й уваги дітям та господарству, вітчим чимраз довше затримується на роботі, вони часто сваряться. Лінці доводиться піклуватися про молодшого братика, хоча не за горами випускні іспити, вступ до вишу, і треба більше зусиль віддавати навчанню… Та, здається, дорослі байдужі до її проблем. Дівчина відчуває себе залишеною й зрадженою.

Незабаром виявляється, що мама мусить поїхати на невизначений час кудись далеко, і на Лінку лягають усі хатні обов’язки, турбота про молодшого брата Кая, з чим вона не може впоратися, хоча й дуже старається. На допомогу приїжджає бабуся Стефа, мамина мама. Майже безнадійно псуються стосунки героїні з найкращою шкільною подругою Наталією, натомість зав’язується дружба з новою однокласницею Касею. Щоб відволіктися від проблем, Лінка вирішує відвідати бабусю Божену, батькову маму, якої давно не бачила. У старому будинку дівчина випадково знаходить пошкоджену фотографію, де зображена маленька вона поряд із мамою. Світлина потребує реставрації. Прагнучи з’ясувати пов’язані з нею подробиці, Лінка несподівано натрапляє на таємницю, про яку члени родини говорити не хочуть, а бабця Стефа навіть відверто погрожує онуці.

За допомогою нового знайомого Адріана, який поступово стає її добрим другом, дівчинка дізнається: у неї є сестра по мамі, існування якої близькі приховують, а вітчим про це взагалі нічого не знає, отож, є якась таємнича родинна історія… І тоді Лінка вперто береться виясняти цю сімейну таємницю. Адріан, якого вона вважає лише своїм другом, допомагає дівчинці не лише в розплутуванні інтриги, а й у підготовці до вступу до омріяного нею престижного мистецького ліцею, де навчається сам. В гімназії суцільні проблеми, наближаються випускні іспити та вступ до вишу, дівчина ретельно готується, розуміючи власну відповідальність за подальшу долю…

У той же час вони з Адріаном удвох розплутують майже детективну історію: колись у Халіниної мами, яка готувалася захистити докторську дисертацію, був роман із науковим керівником, внаслідок якого з’явилася таємнича Лінчина сестра. Стосунки мусять припинитися, бо чоловік одружений. Дізнавшись про зраду дружини, після сварки з нею Лінчин батько потрапляє в автокатастрофу й гине. На його похороні в Лінчиної мами починаються передчасні пологи. Внаслідок стресу жінка потрапляє до психіатричної лікарні, де довго лікується. Новонароджену дівчинку, що з’явилася на цей світ хворою на дитячий параліч, здають до дитбудинку. Муки сумління не дають молодій жінці спокійно жити, хоча вона й поєднує свою долю з другим чоловіком Адамом, і в них народжується син. Однак відчуття провини робить своє. Мама таємно відвідує дитячий будинок, де живе її покинута донька, а коли дізнається, що дівчинку вдочерили, залікована важка нервова хвороба повертається. Ось чим пояснюється її таємничий тривалий від’їзд.

На Різдво Лінчина мама раптом повертається додому, починає дбати про рідних, про сімейний добробут, ситуація в родині трохи покращується. І зовсім виправляється, коли таємниця остаточно розкрита й Лінка після тривалих пошуків знаходить сестру. Нею несподівано виявляється нова подруга й однокласниця Кася, яку повертають до рідної сім’ї, з чим мусять змиритися Касині прийомні батьки. Адам пробачає дружині. Адріан, розуміючи, що Лінка не відповідає взаємністю на його почуття, вирішує їхати до тітки в Лондон, щоб там продовжити навчання, а дівчина в останній момент перед розлукою розуміє, що кохає його. В аеропорті, куди дівчина ледве встигає перед самим відльотом, вони нарешті зізнаються одне одному в коханні! Конкурсна фотографія Лінки посідає призове місце в творчому конкурсі, результати випускних іспитів непогані – і це дає їй можливість продовжити навчання в омріяному мистецькому ліцеї. Мама повертається до нормального життя, все в сім’ї налагоджується.

Це коротко – сюжет, але про що насправді оповідає Йоанна Яґелло? Зовсім не про те, як треба розплутувати майже детективні історії й тлумачити «віщі» сни з маминого життя, які постійно бачить Лінка! У цій книжці йдеться, що нерідко ми мало знаємо навіть про найближчих для нас, найрідніших людей і майже не цікавимося тим, що вони переживають, що їх хвилює. Це стосується не лише дорослих, яким не вистачає часу на дітей, але й підлітків, яких у своєрідному дитячому споживацькому егоїзмі часто не обходять переживання й проблеми батьків і рідних.

Отож, у розділі «Сучасна література в юнацькому читанні» маємо ще один твір про необхідність діалогу та зв’язків між поколіннями! Відірвана від коріння традицій, як майже всі мешканці великих міст, Лінка однак відчуває величезне задоволення від теплого сімейного затишку, традиційного єднання поколінь на Різдво, яке влаштовує для онуків бабця Стефа. Символічним стає й несподіване повернення мами саме в цей дивний вечір: народжується Боже Дитя – народжуються нові стосунки в Лінчиній сім’ї, народжується надія на краще.

Письменниця наголошує, що в підлітковому віці складно знайти спільну мову з батьками й однолітками, бо через зміни, які відбуваються в організмі підлітка, часто йому важко зрозуміти й самого себе. Власні проблеми здаються особливими, унікальними й вічними. Тіло набуває інших форм, світ – також. Зосереджена на своїх проблемах, Лінка не підозрювала, з яким тягарем на душі живе її мама, не замислювалася, як ставиться до них усіх і що переживає її вітчим Адам, не цікавилася, з чим у собі змагається Наталія, не знала, що молодший братик має в садочку серйозні проблеми, не здогадувалася, чому раптово змінився Адріан і що його тривожить. Однак, знайшовши дивну стару фотографію, дівчина зуміла розплутати й побачити багато чого та розібратися в усьому, адже це головне – вчасно помітити, підтримати, допомогти. Звичайно ж, Лінка вражена таємницею, яку розкрила, вчинками дорослих, які її оточують, їхніми аморальністю, нещирістю, відвертою брехнею, боягузтвом, байдужістю, протестує проти них. Саме на знак протесту вона не кидає розпочаті пошуки сестри, а незважаючи на погрози, йде до кінця! Чиста, незіпсована душа дівчини знаходить у собі сили розібратися, зрозуміти й пробачити все.

Ще одна важлива проблема, яку ставить авторка в своєму творі, – це нелегке життя покинутих у дитбудинках дітей. Кася Печериця, ніби кинувши виклик долі, завдяки велетенським зусиллям волі й заняттям плаванням зуміла перемогти важку хворобу й стати повноцінною, розвиненою особистістю. Її історія має щасливий кінець. А скільки таких покинутих і незнайдених дітей і далі живуть важким життям, спокутуючи провини дорослих! Письменниця наголошує: всі ми відповідальні одне за одного, за рідних, близьких людей. В одному з інтерв’ю Божені Антоняк вона каже: «Не знаю, чи змогла б я написати книжку про сиротинець. Хоча в дитячому будинку зростав мій батько. Інформацію про сучасні дитбудинки я здобувала від моєї подруги, вона волонтер і навчає дітей англійської мови. Але про те, що діється всередині, мені відомо небагато… Більше знаю про емоції тамтешніх вихованців. Про те, що воно буває, коли не маєш кому сказати «мамо». Або не маєш у кого попрохати грошей на нові штани… Ці діти прагнуть дружби, турботи й любові. І водночас вони часто рішучі й амбітні. І багато чого досягають, як Кася. Вони знають, що можуть сподіватися тільки на себе».

На тлі розповіді про життя дівчинки-підлітка авторка ніби запрошує читача стати безпосереднім учасником подій і замислитися над проблемами, що ніколи не втратять актуальності в сучасному світі: прірва відчуження й нерозуміння між батьками та дітьми, прагнення підлітків знайти себе у непростому вирі життєвих проблем та любовних переживань, тема сімейних таємниць, які руйнують родинний затишок. Й. Ягелло пише: «У мене взагалі був задум показати, що світ дорослих – дуже недосконалий. Дорослі роблять помилки й не завжди добре чинять. Часто не тому, що вони погані, а через те, що по-іншому не вміють. Кожна доросла людина має право бути слабкою, а діти й поготів! Кожна людина має право (а може, обов’язок) намагатися ці помилки виправити».

Письменниця дає читачам багато слушних порад, але не моралізуючи, а дружньо, зрозуміло, доступно, голосами й словами своїх персонажів. Тому й читається твір на одному диханні, легко й захопливо. Особливого смаку додає йому барвистий, легкий і колоритний переклад українською Божени Антоняк. «Смачна» книга зі «смачною» назвою!

Щодо назви твору. Кава з кардамоном – один із найпопулярніших східних рецептів. Зелений кардамон росте на Сході, різниться солодкуватим пряним смаком, лимонним ароматом і пікантною гостротою. Саме через останню якість кардамон додають до кави лише в малих дозах: 2-х зернят вистачить для того, щоб кожне горнятко з цим напоєм набуло унікальності й неповторного смаку. Кава з кардамоном – улюблений напій Адріана, яким він частує Лінку.

«Кава пахла солодко й водночас різкувато. Лінка відчувала на язиці смак меду й іще чогось, якихось невідомих прянощів.

– Що це таке? Не кориця, щось інше.

– Кардамон. І певне, ще якісь інші прянощі.

– Як зветься ця кава?

– «Медова пристрасть» (с.89)

  Письменниця невипадково називає цей напій так, ніби даючи підказку читачеві: назва символізує емоційний стан закоханого, але несміливого в виявленні своїх перших почуттів Адріана. З цього моменту дівчина теж полюбила дивний напій, пов’язаний тільки з ними двома, їхній маленький секрет.

«Лінка зробила ковток. Відчула гіркуватий присмак, пом’якшений чимось солодким. Під оксамитовим, ледь медовим відтінком крилося іще щось, наче відкривалося якесь друге дно.

– Кава з кардамоном.

– Смакує?

– Звісно. Сам приготував?

– Ні, гномики начарували. Мені здалося, що тобі вона сподобалася тоді…

– Чудова. Навіть краща, ніж тоді» (с.95)

Отож, у творі йтиметься й про перші почуття, про відкриття й становлення підліткової сексуальності, але знову ж таки – легко, гарно, по-юнацьки чисто, без вульгарності.

Аргументи на користь вибору для вивчення повісті Йоанни Яґелло «Кава з кардамоном»:

  • Цікава постать авторки, нашої сучасниці, популярної польської письменниці, яка побувала в Україні й творчістю якої захоплюється широке коло читачів.
  • Цікава життєстверджуюча повість з елементами детективу та містики, сповнена оптимізму, надії, віри в краще, милосердя, любові, яких майже позбавила людину естетика постмодернізму.
  • Актуальна для юнацтва тематика й проблематика твору. Захоплюючі події з життя гімназистки, ровесниці й сучасниці, близькі й зрозумілі для старшокласників.
  • Гарний переклад українською, як і інших творів трилогії Йоанни Яґелло про дівчинку Халіну Барську. Книга є у вільному доступі.

Система вправ та завдань за повістю Й. Яґелло «Кава з кардамоном»

– Етап підготовки до аналітико-синтетичної роботи над текстом. Вивчення біографії письменника та історії написання твору за інформаційним кейсом (інформаційний кейс може формуватися вчителем і дається учням заздалегідь, тому що матеріалів про письменницю мало й їх пошуки потребують певних зусиль)

Кооперативне випереджувальне домашнє завдання: робота в групах над короткотривалим учнівським проектом «Життя та творчість Йоанни Яґелло»

  • Опрацювати матеріали інформаційного кейсу, знайти в них відомості про важливі, на ваш погляд, факти з життєпису письменниці.
  • Узагальнити біографічні відомості авторки, зібрані з різних джерел.
  • Представити кінцевий результат роботи над проектом за групами:
    • Група 1. Скласти хронологічну таблицю.
    • Група 2. Створити презентацію PowerPoint за біографією письменниці.
    • Група 3. Підготувати повідомлення про виникнення творчого задуму та історію написання повісті.
  • Етап інтерпретування, реінтерпретування, постінтерпретування художнього твору.
  • Найбільш універсальний вид роботи зі старшокласниками – цілісна інтерпретація твору за планом:
  • Відомості про автора.
  • Виникнення творчого задуму повісті.
  • Обставини написання твору.
  • Родо-жанрова природа твору.
  • Тема та ідея твору.
  • Сюжет та композиція.
  • Художні образи.
  • Мова та художні засоби твору.
  • Місце твору в літературному доробку письменника.
  • Паспорт художнього твору

Можна запропонувати учням складання паспорту художнього тексту – один із популярних видів роботи над змістом твору, форма узагальнення виучуваного матеріалу. Це корисна вправа й під час роботи над системою образів, із засобами художньої виразності, літературними тропами. Кількість та послідовність ознак та фактів, що підлягають опрацюванню, учитель може додавати й змінювати за потребою відповідно до поставленої мети та зростання рівня навченості учнів конкретного класу.

Паспорт повісті Й. Яґелло «Кава з кардамоном»

  1. Автор Йоанна Яґелло
  2. Назва твору «Кава з кардамоном»
  3. Рік написання 2011 рік
  4. Жанр Повість (з елементами детективу)
  5. Тема Життя й проблеми сучасного підлітка
  6. Ідея Протест дитини проти аморального й бездушного світу дорослих. Кожен повинен думати про наслідки власних вчинків
  7. Проблематика
  8. Прірва відчуження й нерозуміння між батьками та дітьми.
  9. Пошуки підлітками свого місця й себе в непростому вирі життєвих проблем, у дружбі та коханні.
  10. Проблема сімейних таємниць, які руйнують родинний затишок.
  11. Вибір у складних життєвих ситуаціях.
  12. Відповідальність за власні вчинки.
  13. Життя дитини з дитбудинку.
  14. Герої Дівчинка Халіна Барська та її сім’я: мама, вітчим Адам, брат Казимеж (Кай), 3 бабусі (мамина – Стефа, батькова – Божена, вітчимова – Ружа); подруги Наталія та Кася Печериця, друг і коханий Адріан, фотографи Мацек і Конрад, класний керівник Яцек Шрон, однокласники, вчителі, батьки друзів і подруг, прийомні батьки Касі
  15. Місце дії Варшава, Краків, Сероцьк
  16. Сюжет (Фанфік) Досі спокійне життя 15-річної гімназистки Лінки раптом змінюється. Її мама дедалі більше втомлюється, дратується, відгороджується від усіх. Вітчим Адам чимраз довше затримується на роботі. Лінці доводиться займатися молодшим братиком, хоча не за горами випускні іспити, і треба більше уваги приділяти навчанню… Дівчина відчуває себе залишеною, зрадженою, самотньою. Несподівано мама від’їжджає на невизначений час, і на Лінку лягають усі хатні обов’язки. Стосунки з кращою подругою Наталією зіпсувалися, з’явилася нова подруга Кася. Адріан, якого вона вважає лише другом, ставиться до неї якось дивно. У школі суцільні проблеми… Щоб відволіктися від проблем, Лінка вирішує відвідати свою бабусюБожену в Сероцьку, яку давно не бачила. У її хаті дівчина випадково знаходить дивну фотографію. Прагнучи з’ясувати пов’язані з нею подробиці, Лінка несподівано відкриває таємницю: її нібито померла немовлям сестра жива! Лінка разом з Адріаном починає довгі пошуки. Її сестрою виявилася Кася.
  17. Композиція. Твір складається з окремих розділів, назвами яких є місяці навчального року, коли відбувалися події в житті 15-річної учениці гімназії Халіни Барської. Кожен розділ ділиться на підрозділи й має власну композицію. На початку розділу – дивні містичні сни Лінки про мамину таємницю.
  18. Конфлікт. У творі кілька конфліктів: між батьками й дітьми; між вигаданим життям, брехнею, і реальним життям, правдою; між людиною «не такою, як усі» й навколишніми.

Паспорт літературного героя. Лінка Барська (зразок)

1. Ім’я Халіна (Лінка) Барська, не любить своє ім’я

2. Вік, соціальний стан, походження 15 років, з сім’ї службовців та творчих людей (мама – в минулому науковець, бабця Стефа – відома журналістка, Кай любить малювати, Лінка має хист до фотографії, Кася – до малювання)

3. Портрет, особливі прикмети Звичайна дівчина-підліток. «Білий шифон контрастував із засмагою, а завдяки своєму бушменському волоссю дівчина виглядала дикою й оригінальною.» (с.28). «У тебе прекрасне тіло, цікаве обличчя, але в тобі є більше. Таємниця.» (с.29). «Хто ця дівчина із блискучими кучерями, на обличчі якої завдяки грі світла вимальовувалась таємничість?» (с.35). «Та в Лінки була одна риса, яку вона, мабуть, успадкувала від своїх диких предків, які обдарували її такою бушменською зовнішністю.» (с.40)

4. Місце проживання Варшава

5. Спосіб життя Живе в місті, навчається у випускному класі гімназії, готується вступати до ліцею; на навчання нема ні часу, ні сил, адже доглядає за братиком; має багато хатніх справ, бо мама дуже зайнята, а потім і зовсім зникає; відчуває себе втомленою й самотньою

6. Родина Батько загинув у автокатастрофі, мама, вітчим Адам, звідний брат Казимеж (Кай), бабусі: мамина – Стефа, журналістка, щойно вийшла на пенсію; татова – Божена, живе у Сероцьку, щороку з онукою ходить на могилу сина; вітчимова – Ружа, любить танці, розваги; зведена сестра Кася, яку мама лишила в пологовому будинку, жила до 15-ти років у дитбудинку, після розкриття родинної таємниці – в сім’ї Лінки.

7. Оточення (друзі, вороги) Подруги – Наталія, Кася, друг Адріан; ворогів не мала, відчувала антипатію до Мацека, Конрада; була приязною з багатьма однокласниками або байдужою до окремих; не любила вчителів, окрім нового класного керівника математика Шрона

8. Життєвий девіз Ще з дитинства «якщо вона бодай на мить чогось злякалася, то мусила негайно із цим позмагатися.» (с.40)

9. Мета життя Дізнатися про сімейну таємницю, зрозуміти причину їхніх проблем, врятувати сім’ю. Вступити до мистецького ліцею. Стати професійним фотографом. Знайти кохання.

10. Захоплення, уподобання Читання детективів. Фотографія

11. Риси характеру Сила волі, цілеспрямованість, кмітливість, сміливість, чуйність, доброта, цнотливість, відповідальність, неприязнь до брехні, інтриг

  • Робота з картою пам’яті

Карти пам’яті (ментальні карти, інтелект-карти) – спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем, зручна техніка альтернативного запису. Використовуються для створення, візуалізації, структуризації і класифікації ідей, навчального матеріалу, як засіб для навчання, вирішення завдань, ухвалення рішень, при написанні статей.

Учні можуть складати інтелект-карту як самостійно, так і за допомогою вчителя, заповнювати або доповнювати готову. Карту можна скласти вручну й за допомогою комп’ютерних програм: 

Робота з ментальною картою «Герої повісті та стосунки між ними»

Проблемне завдання: Знайдіть слова, що найчастіше зустрічаються у схемі. Розтлумачте їх. Поділіться вашими міркуваннями, чому так відбувається?

Робота над візуальною вікториною «Відгадай героя повісті за хмаркою слів»

Хмарка тегів (слів) – це візуальне представлення створених користувачами тегів для опису змісту веб-сайта. Зазвичай, теги – це слова, які перелічуються в алфавітному порядку, важливість тега відображається зміною розміру шрифта або кольору. Вони цікаві й знайомі користувачам гаджетів. Пропоную вашій увазі підбірку інтернет-ресурсів, де можна створювати необхідні для задуму певного уроку хмарки слів.

Створити хмари слів можна тут:

http://www.imagechef.com/

http://www.tagxedo.com/

http://worditout.com/word-cloud/make-a-new-one

http://www.tagcloud-generator.com/

http://tagcrowd.com/

http://www-958.ibm.com/software/data/cognos/manyeyes/

http://tagul.com/login?redirect_to=/cloud/1

Робота над написанням фанфіків

У Листі МОН України «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» вчителям-словесникам рекомендовано замість домашнього твору пропонувати учням «…обрати таку форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання». 

Фанфік, або фенфік (від англ.fan ‒ шанувальник і fiction ‒ художня література) – текст, у якому використано ідеї, сюжет або (та) персонажі оригінального твору (здебільшого літературного або кінематографічного).

Завдання для фанфіків за повістю Й. Яґелло «Кава з кардамоном»

  • Придумати власну версію продовження твору «Життя Лінчиної сім’ї після розкриття родинної таємниці».
  • Написати листа з порадами Лінці Барській, як їй далі поводитися з Адріаном.
  • Описати момент розкриття родинної таємниці очима Касі Печериці.
  • Описати момент розкриття родинної таємниці очима Лінчиної мами.
  • Уявити особисту зустріч з Лінкою й записати уявну розмову з нею.
  • Уявити особисту зустріч з Касею й записати уявну розмову з нею.
  • Ввести до тексту повісті епізод про роздуми й почуття Адріана після того, як він сів до лондонського літака.
  • Написати епізод «Життя Лінки Барської після 1-го вересня»

Блок питань для обговорення за проблемою «Прірва відчуження й нерозуміння між батьками та дітьми»

  • Які стосунки в родині Лінки на початку твору? Підтвердіть цитатами з тексту розділу «Вересень».
  • Прочитайте монолог Лінки про своє ім’я. Як ставиться дівчина до матері й чому?
  • Як живе Лінчина родина? Схарактеризуйте відносини між її членами.
  • Яку родинну таємницю приховують рідні від усіх?
  • Хто, на вашу думку, винен у негараздах родини?
  • Як Лінка ставиться до братика? Як живеться Каєві?
  • Як спілкується Лінка з дорослими членами родини?
  • Які спільні інтереси й справи в сім’ї? Що їх об’єднує?
  • Яка роль бабусь у цій історії?
  • Коли мама повертається в сім’ю? Чому автор обирає саме цей день? Чим це символічно?
  • Яка реакція вітчима на новини Лінки? Чому?
  • Коли у відносинах між матір’ю й дочкою відбуваються зміни на краще? Підтвердіть цитатами з тексту розділу «Червень».

Матеріал для порівняльного аналізу

Художні особливості повістей Н. Ґеймана «Кораліна» та Й. Яґелло «Кава з кардамоном», які є в списку для альтернативного вивчення розділу «Сучасна література в юнацькому читанні», дають підстави для різних видів порівняльного аналізу, зокрема в класах із сильнішою підготовкою. Пропоную лише окремі міркування з цього приводу, узагальнені в наступній схемі – колах Вена.

Безперечно, твір був би цікавим і для прочитання батьками, щоб вони могли краще розуміти проблеми й переживання своїх дітей-підлітків. Як і повість Н. Ґеймана «Кораліна», пропоную класним керівникам взяти твір Й. Яґелло до своєї методичної скарбнички й провести батьківські збори з надзвичайно актуальної теми щодо особливостей та ризиків підліткового віку, міжособистісного спілкування батьків і дітей, взявши за епіграф висловлювання відомого педагога Марії Монтессорі: «Дітей вчить те, що їх оточує!»

Туряниця Вікторія, 
вчитель зарубіжної літератури Свалявської гімназії 
Свалявської районної ради Закарпатської області, учитель-методист 
лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2014» у номінації 
«Зарубіжна література», співавтор підручників 
із зарубіжної літератури для 8-10 класів.
Автор успішного вебінару:
“Нова програма для 10 класу: сучасна література в юнацькому читанні”

Черговий номер

58281963_6115398729691_4931406545037557760_n.png

Поправки до Додатку 1 на підставі звернень громадськості_25.07.2019

                                               (узагальнила проф. О.О. Ісаєва) ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової середньої освіти Додаток 1до Державного стандарту ВИМОГИдо обов’язкових результатів навчання …

Read More

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”