Нова програма для 10 класу: сучасна література в юнацькому читанні. Ніл Ґейман «Кораліна»

Нова програма для 10 класу: сучасна література в юнацькому читанні. Ніл Ґейман «Кораліна»

Найкращий спосіб зустрічати майбутнє – в поєднанні класичної та сучасної літератури.
(Ганс Албін Ларссон)

Чарівні казки більш ніж правдиві – не тому, що вони розповідають нам про існування драконів, а тому, що переконують нас: драконів можна побивати!» (Гілберт Кіт Честертон)

Ніл Річард МакКіннон Ґейман (нар. 1960) – англійський письменник-фантаст, автор численних романів, графічних новел, коміксів та кіносценаріїв. Найвідоміші роботи – серія коміксів «Піщана людина», романи «Зоряний пил», «Американські боги», «Кораліна» та «Книга кладовища». Лауреат численних літературних нагород. Перший письменник, якому вдалося вибороти медалі Ньюбері та Карнегі за роман «Книга кладовища». 2013 року Ґейман отримав Британську національну літературну премію за роман «Океан наприкінці дороги».

Для альтернативного вивчення в розділі програми для 10 класу «Сучасна література в юнацькому читанні» пропонується повість письменника «Кораліна», яка побачила світ 2002 року. Того ж року «Кораліна» отримала премію Брема Стокера як найкращий твір для юних читачів. 2003 року нагороджена преміями «Г’юго» та «Неб’юла» як найкраща повість. 2009 року студією «Laika Entertainment» створено перший 3D повнометражний ляльковий мультфільм «Кораліна в Країні Жахів», світова прем’єра якого відбулася на Портлендському міжнародному кінофестивалі, найкращий, на думку Американського інституту кіномистецтв, фільм 2009 року, номінований на премію «Оскар».

Про свій задум твору Ніл Ґейман говорить: «Я тільки хотів написати для моїх донечок таку книжку, щоб відкрила їм правду, якої так бракувало мені, коли сам я був малим хлопчиком: що бути хоробрим не означає не мати страху. Адже бути хоробрим означає, що ти можеш переживати страх, бути по-справжньому наляканим, смертельно перепудженим, але все-таки вчинити те, що маєш учинити». «Холлі любила моторошно-страшні оповідки, де діяли відьми й хоробрі маленькі дівчатка. Тож і казка для Холлі мала бути моторошно-страшна».

Сюжет «Кораліни» нагадує чарівну казку. Чому саме до цього жанру звертається письменник, він пояснює в своїй публічній лекції «Чому наше майбутнє залежить від читання»: «Одного разу Альберта Ейнштейна запитали, як ми можемо зробити наших дітей розумнішими. Його відповідь була простою і мудрою. Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумні, сказав він, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок. Він розумів цінність читання і уяви».

Сім’я Джонсів переїздить до старого триповерхового будинку з дивними сусідами, успадкованого від бабусі, – напевне, найкласичніший літературний хронотоп потойбіччя. Хто з нас любить жахіттячка, відразу впізнає його! У дівчинки купа часу – тривають літні канікули – і вона займається дослідженням старого саду. Коли задощило й малій заборонили гуляти, вона знаходить в одній із кімнат замкнені двері. Мама відчиняє ці двері, але за ними – лише цегляна стіна. Цей епізод – наче ілюстрація до афоризму А. де Сент-Екзюпері «Головного очима не побачиш»: дорослий не вміє бачити у звичайних речах незвичайне, оскільки його враження завжди спираються на визначені очікування й досвід.

Згодом у головної героїні з’являються незвичайні помічники: сусід, пан Бобо, який живе в мансарді й ніби дресирує мишей для мишачого цирку, – саме він розповідає Кораліні, що таємничі двері не варто відчиняти. Сусідки з першого поверху, колишні акторки міс Примула й міс Форсібілла, – вони ворожать на чаїнках і попереджають, що Кораліні загрожує страшна небезпека. Старенькі дарують дівчинці амулет – камінчик з діркою, такого собі курячого бога на щастя, що має допомогти пройти всі випробування.

Незабаром, коли батьків нема вдома, Кораліна раптом помічає зачинені раніше двері незамкненими. Цікаво, що це відбувається тоді, коли мами й батька нема вдома, отже двері відчиняються лише для дітей, це особливий світ, куди дорослим зась. Сміливиця проходить крізь двері, минає темний коридор і потрапляє… до себе додому. Проте дуже швидко розуміє, що це – світ-навпаки, де живуть «інша» мама та «інший» тато. Цікаво, що вони виглядають так само, як справжні, але замість очей у них ґудзики. Нові батьки кажуть Кораліні, що люблять її й готові заради своєї дитини на будь-що. Тут все виявляється кращим, ніж у звичайному світі: «інша» мама годує її смачним обідом, «інший» тато завжди грається з Кораліною, в її кімнаті стоїть скриня з чудовими іграшками, а стіни в кімнаті – улюблених кольорів: зеленого й рожевого. «Інша» мама пропонує залишитися в «іншому» світі. Єдине, що для цього потрібно – пришити Кораліні ґудзики замість очей. І це зовсім не боляче. Але дівчинка добре знає, що коли дорослі так кажуть, то насправді буде дуже боліти. Вона відмовляється й тікає до свого справжнього будинку. Несподівано у Кораліни з’являється новий помічник – кіт, який попереджає, що їй варто бути насторожі.

Удома виявляє, що справжні батьки зникли, а дзеркало підказує, куди. Смілива героїня повертається в інший світ, аби їх урятувати. Як покарання за зухвалість, «інша» мама відібрала у Кораліни єдиний ключ від дверей і ув’язнила за дзеркалом. А як Кораліна врятувалася, вам варто прочитати у самій книжці.

Це – сюжет, але про що насправді оповідає Ґейман? Зовсім не про те, що варто бути слухняним або що діти завжди перемагають зло!

Насправді автор говорить, що сучасним дітям так часто не вистачає, аби їх помічали, аби до них прислухалися, аби їх розуміли не лише свої батьки, а й старше покоління. Важливість діалогу між поколіннями – один із головних меседжів повісті Ніла Ґеймана. Батьки Кораліни віддають перевагу екранам комп’ютерів, майже не звертають уваги на дочку, дівчинка в рідному домі, поряд із рідними людьми відчуває самотність – і це її неймовірно засмучує. Потреба в безпосередній взаємодії як у чомусь справжньому і штовхає Кораліну шукати іншу сім’ю.

Тому твір бажано б прочитати й батькам, щоб краще зрозуміти, до яких фантазій і думок призводить малят їхня байдужість, куди вона може штовхнути їхнє «чадо» в сучасних «міських джунглях». Класні керівники можуть взяти повість Н.Ґеймана до своєї методичної скарбнички й провести батьківські збори з надзвичайно актуальної теми міжособистісного спілкування батьків і дітей.

Інша важлива ідея повісті – право підлітків на власний вибір. Дитина у світі-навпаки апріорі не має голосу й вибору, і з такого світу Кораліна тікає.На перший погляд, здається, ніби саме справжні батьки не дають Кораліні вибору: купують сірі светри на виріст і змушують їсти несмачні напівфабрикати. У світі-навпаки, на перший погляд, все по-іншому: смачна їжа, цікаві ігри й іграшки, спільне дозвілля, кімната улюблених зелено-рожевих кольорів, навіть омріяні яскраві ґумові чоботи. Проте це все – ілюзія вибору, адже глобально у світі-навпаки Кораліна теж нічого не вирішує. Найяскравіше це виявляється в уривку з ґудзиками: «інша» мама пропонує героїні рожеві, зелені чи чорні ґудзики замість очей. Кораліна може обрати лише форму, проте не зміст, тому «інші» батьки стверджують, що скоро Кораліна бачитиме речі так само, як бачать вони. Йдеться про нав’язування дорослими дитині свого погляду на світ, що втілено у метафорі ґудзиків замість очей.

Ця незначна деталь лякає найбільше. Позбавити людину очей – це позбавити її людяності як такої, душі (адже очі – дзеркало душі!). Такий сенс вкладає у цю алегорію автор.

Однак страшні пригоди Кораліни звучать оптимістично: всі події відбуваються у передшкільний тиждень. Отже, це шанс не лише прожити цікаво останні дні літа, а й стати дорослішою. І, головне, навчитися самостійно визначати власне майбутнє.

Важливу роль у розкритті головної думки відіграють імена героїв чи їхня відсутність. Імена для людей – важлива частина ідентичності. Ніл Ґейман у зізнанні щодо імені головної героїні каже: «Книжка обрала собі заголовок: Кораліна. Я хотів надрукувати ім’я Кароліна, а воно якось перекрутилося. Подивився я на ту Кораліну й збагнув: це – чиєсь ім’я! І закортіло мені дізнатися, що ж сталося з дівчинкою Кораліною». Дівчинка наполягає, щоб її йменували правильно, ображається, коли її називають Кароліною. Вона неймовірно смілива, адже різнитися від решти завжди складно. Незвичне ім’я підкреслює незалежний характер.

У світі-навпаки, куди потрапляє Кораліна, імен нема, є лише позначка «інший». «Інша» мама, «інший» батько – люди без імен, а отже без сутності, спотворена копія справжнього світу, наче викривлене відображення у дзеркалі.

Єдиний, хто лишається справжнім у «іншому» світі – це кіт, і саме він стає союзником Кораліни. Один із найцікавіших персонажів. Незалежний, але потребує допомоги. Приязний, але не відверто-відданий. Подорожує між різними світами, має ореол загадковості, потойбіччя.

Батьки Кароліни теж не мають імен, але тут причина інша: це типові сучасні батьки, заглиблені у свої проблеми, які весь свій вільний час приділяють не дитині, а Інтернет-мережі, байдужі до створення сімейного затишку в оселі, до здорового харчування, до смачної їжі, до потреб та смаків власної дитини, до спільного дозвілля. Мати перестає бути господинею, відсторонюється від виконання хатніх обов’язків, батько не бажає бути господарем на сімейному обійсті. Дитина представлена сама собі, самотня у світі, повному людей. Не впізнаєте?!

Твір Ніла Ґеймана звучить надзвичайно сучасно й актуально!

Аргументи на користь вибору для вивчення повісті Ніла Ґеймана «Кораліна»:

• Цікава постать автора, нашого сучасника, популярного письменника-фантаста, художника коміксів, творчістю якого захоплюється широке коло читачів.
• Цікава повість-казка, в якій Добро перемагає Зло, сповнена оптимізму, надії, віри в краще, милосердя, любові, самовідданості, яких майже позбавила людину естетика постмодернізму.
• Оригінальне поєднання казки, містики, фантастики та жахів. Актуальна тема й проблематика твору. Захоплюючі й фантастичні події, що стаються в сучасному для нас світі .
• Гарний переклад українською, як і багатьох інших творів письменника; книга є у вільному доступі.

Система вправ та завдань за повістю Н.Геймана «Кораліна»

– Етап підготовки до аналітико-синтетичної роботи над текстом.
Вивчення біографії письменника та історії написання твору
(індивідуальне, кооперативне або колективне випереджувальне домашнє завдання):

• Підготувати повідомлення про найцікавіші, на ваш погляд, факти з життєпису Ніла Ґеймана.
• Скласти тези «Найяскравіші сторінки життя Ніла Ґеймана».
• Опрацювавши біографічні відомості, записати уявне інтерв’ю з письменником.
• За біографічними відомостями скласти розширену візитну картку письменника.
• Створити скрапбук за сторінками біографії Ніла Ґеймана.
• Створити буктрейлер (або презентацію PowerPoint) за біографією письменника.
• Опрацювавши передмову до «Кораліни», виписати цитати, де автор пояснює обставини виникнення творчого задуму та історії написання повісті-казки.

– Етап інтерпретування, реінтерпретування, постінтерпретування художнього твору.

• Найбільш універсальний вид роботи зі старшокласниками – цілісна інтерпретація твору за планом:
• Відомості про автора.
• Виникнення творчого задуму повісті.
• Обставини написання твору.
• Родо-жанрова природа твору.
• Тема та ідея твору.
• Сюжет та композиція.
• Художні образи.
• Мова та художні засоби твору.
• Місце твору в літературному доробку письменника.

• Робота з картою пам’яті

Карти пам’яті (ментальні карти, інтелект-карти) – спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем, зручна техніка альтернативного запису. Використовуються для створення, візуалізації, структуризації і класифікації ідей, навчального матеріалу, як засіб для навчання, вирішення завдань, ухвалення рішень, при написанні статей.

Учні можуть складати інтелект-карту як самостійно, так і за допомогою вчителя, заповнювати або доповнювати готову. Карту можна скласти вручну й за допомогою комп’ютерних програм: 

• www.coggle.it 
• www.xmind.net
• www.mindnode.com
• www.mindmeister.com

Приклади інтелект-карт за повістю Н.Ґеймана «Кораліна»

Можна складати й тематичні інтелект-карти за літературним твором, як-от: «Система образів повісті Н.Ґеймана», «Два світи в повісті «Кораліна»

У роботі з інтелект-картою учні за пропозицією вчителя можуть обирати схематичні фігури-символи для малюнка, кольори.

Працюючи над характеристикою образу головної героїні Кораліни, можна запропонувати десятикласникам створити асоціативний кущ або кластер «Риси характеру Кораліни та коментарі до них», причому в останньому виді роботи завдання знайти відповідне підтвердження в тексті твору учні можуть виконати вдома.

– Етап виконання аналітико-синтетичних дій за текстом художнього твору.

• Проблемне завдання «Визначте проблематику та головні меседжі твору»

Проблематика твору:

• Стосунки батьків і дітей
• Моральний вибір людини
• Страх та його подолання
• Що таке справжнє щастя
• Добро і Зло

Головні меседжі твору:

• Важливість діалогу між поколіннями – один із головних меседжів цієї книжки. З такого світу, де дитина апріорі не має голосу й вибору, вона тікає. Ці втечі відбуваються по-різному.
• Право підлітків на власний вибір.
• «Бути хоробрим не означає не мати страху. Бути хоробрим означає, що ти можеш переживати страх, бути по-справжньому наляканим, смертельно перепудженим, але все-таки вчинити те, що ти маєш учинити».
• «Що ж то буде за розвага, коли я отримуватиму все, чого тільки забажаю? І коли за всім цим не буде нічого справжнього?»
• Позбавити людину очей – позбавити її людяності як такої.

• Вправа «Займіть позицію»: висловіть власний погляд на проблему «батьки й діти», поставлену в повісті

Питання-підказки

• Які стосунки панували в сім’ї Джонсів? 
• Як ставилися батьки до Кораліни?
• Чи піклувалися вони про доньку? У чому це виявлялося?
• Як відбувалося спілкування між членами родини?
• Чи були вони щасливими?
• Чи мріяла Кораліна про інші стосунки й інше життя?
• Чи здійснилися її мрії в «іншому» житті?
• Спробуйте зрозуміти батьків Кораліни й пояснити їхню поведінку.

• Евристична бесіда за змістовим блоком «Інший» світ у творі»

1. Як потрапила Кораліна до «іншого» світу?

2. Якими видалися Кораліні «інші» батьки спочатку? Як вони поводили себе з дівчинкою?

3. Як виглядала її «інша» кімната?

4. Що обіцяли їй «інші» батьки в «іншому» світі?

5. Хто попереджав дівчинку про небезпеку?

6. Знайдіть опис «іншої» матері під час першої зустрічі. Що неприємного є в її зовнішності?

7. Розкажіть про «іншого» батька. Яка його роль у цій історії?

8. Кого ще зустріла в «іншому» світі Кораліна?

9. Яке небезпечне парі уклала мала сміливиця з «іншою» матір’ю? Чому?

10. Хто вийшов переможцем у цьому парі? Як це сталося?

11. Хто допомагав Кораліні в небезпечному двобої?

12. Яке смислове навантаження має «інший» світ у творі?

13. Сторітелинг «Яким я уявляю «інший» світ, куди потрапила Кораліна»

• Вправа «Вага переваг». Доповніть відомості з проблеми «Світ дітей і світ дорослих – вони такі різні», зробіть висновки

• Складання порівняльної таблиці «Світ реальний і світ «інший» у повісті»

• Етап виконання аналітико-синтетичних дій за текстом художнього твору. Бліц-опитування або бесіда за текстом
• Як потрапили Джонси до старого будинку? Як він виглядав? Знайдіть описи в тексті.
• Хто жив у другій частині будинку? Яка роль цих героїв у системі образів твору?
• Схарактеризуйте життя сім’ї Джонсів. Які стосунки були між донькою й батьками? Чим займалися батьки?
• Як проводить дівчинка свої літні канікули? Що вона відчуває?
• Прочитайте уривок «Кораліна з мамою в універмазі» (с.38-40). Якою змальовано маму? Про що мріє Кораліна?
• Як дівчинка потрапляє в «інший» світ? Коли? Чому?
• Розкажіть про життя в «іншому» світі та його мешканців.
• Що сталося з батьками Кораліни?
• Як і чому Кароліна стає на двобій з «іншою» матір’ю?
• Хто допомагає дівчинці в боротьбі?
• Як вдається Кораліні перемогти «іншу» матір?
• Чи стаються зміни в душі дівчинки після мандрівки «іншим» світом?

У класах із кращою підготовкою можна запропонувати урок компаративного аналізу чи елементи компаративного аналізу як вид роботи на уроці. Для цього пропоную компаративну складову для порівняльного аналізу повісті з іншими літературними творами.