в школах України

Одухотворення природи в поезії Мацуо Басьо

Автор: Дяченко Антоніна Феодосіївна, вчитель зарубіжної літератури Тетерівської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Ніни Сосніної, Бородянський район, Київська обл.
Презентація до уроку

Dyachenko_Basyo

Тема уроку. Одухотворення природи в поезії Мацуо Басьо. Поняття про хоку
Мета уроку: прилучити учнів до таємниць японської поезії та пояснити особливості – хоку; розвивати образне мислення, почуття прекрасного, уміння аналізувати поезію; виховувати любов до природи, людей та прагнення до самопізнання та самовдосконалення.
Обладнання: ТЗН, портрет письменника, статуетки нецке, виставка творчих робіт учнів.
Теорія літератури: хоку, особливості японської поезії.
Міжпредметні зв’язки: географія.
Дивлячись на місяць, я стаю місяцем.
Місяць на який я дивлюсь, стає мною.
Я поринаю в природу, з’єднуюсь з нею.
Мьое, японський поет

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності учнів
– Вступне слово вчителя
Поезія Японії – хайку або хоку з якою ми сьогодні ознайомимося не залишать байдужими нікого. Японську поезію називають таємничою, то ж давайте разом розгадаємо цю таємницю.

III. Оголошення теми і мети уроку (Слайд 1)

IV. Актуалізація опорних знань учнів
– Бесіда з учнями
1. Назвіть місце розташування та територіальні особливості Японії. (Слайд 2)
2. Охарактеризуйте ландшафт Японії і назвіть столицю. (Слайд 3)
3. Квіти – символи? (Слайд 4)
4. Японські воїни? (Слайд 5)
5. Традиційне японське мистецтво рукоділля? (Слайд 6)
6. Прикладне мистецтво композицій з квітів?
7. Вирощування карликових дерев у горщиках?
8. Боротьба бійців – товстунів?
9. Мініатюрні скульптурки?
10. Унікальні архітектурні споруди?
11. Національна страва Японії?
12. Знаки японського письма?

V. Вивчення нового матеріалу
– Повідомлення підготовлених учнів про поета
1 учень (Слайд 7)
Справжнє ім’я поета – Мацуо Мунефуса. Басьо – літературний псевдонім.
– Словникова робота. Псевдонім – це ім’я, яке людина використовує замість справжнього.
Басьо народився в 1644 р. у містечку Уено старовинної провінції Іга, що знана своєю мальовничістю. Батько поета Мацуо Ейдзаемон, самурай за походженням, у мирний час змушений був відкласти меча, взятися за пензля та викладати каліграфію. Будучи сином самурая, Мунефуса отримав добру освіту, зокрема наполегливо вивчав китайську та японську класичну літературу – адже самурай мусив добре володіти не лише мечем, а й словом. Улюбленим поетом Мунефуси був китайський поет Ду Фу.
Тодо Іоситада, майже його ровесник і син власника замку Уено, теж захоплювався поезією хоку. Він опікувався Басьо й нерідко посилав його до Кіото, де Басьо вивчав мистецтво хоку. У 1664 році відбувся поетичний дебют Басьо: в одній із збірок були опубліковані два його вірші. У 1666 році Іоситада раптово помер. Басьо втратив друга й захисника. У князівському замку він був більше непотрібний.
Басьо видрукував збірку віршів “Покриття з черепашок” і з цим маленьким томиком, сповнений сподівань, подався туди, де кипіло літературне життя. Залишивши рідний дім, він став бідним городянином. Але в Едо невідомому поету важко було домогтися успіху. Він улаштувався на службу у відомство водопостачання, але незабаром залишив цю посаду. Якийсь час він мав намір піти в монастир.
2 учень (Слайд 8)
У 1677 році Басьо став професійним учителем поезії, але його учні були небагаті. Лише один з них, Сампу, син багатого купця, зміг по-справжньому допомогти своєму наставнику. Він подарував Басьо маленький будиночок біля невеликого ставка, на березі його були висаджені бананові пальми (басьо). Будиночок став називатися “Банановою обителлю” (Басьоан). Ось тоді поет і взяв псевдонім Басьо.
Протягом життя у поета було три імені:
– при народженні – Кіндзаку;
– досягши повноліття – Мунефуса;
–  третє ім’я – Дзінсітіро. (Слайд 9)
У віршах, створених на початку 80-х років, Басьо любив відтворювати улюблену картину: свою хатину і маленький ставок, берег ріки Суміда, що поріс очеретом. Коштами на життя були скромні приношення учнів, часом удавалося продати каліграфічні написи. Басьо дійшов висновку, що саме так має жити справжній поет. Найважче було знайти свій шляху мистецтві, створити нове, неповторне. Спливло двадцять років пошуків і спроб з часу першої публікації юнацьких віршів. Тільки у сорок років Басьо створив свій знаменитий стиль – Басьо. У 1680 р. Басьо створив перший варіант знаменитого в історії японської поезії вірша:
На голій гілці
Ворон сидить самотньо.
Осінній вечір. (Слайд 10)
До роботи над цим віршем поет повертався упродовж кількох років, поки не створив остаточний варіант. Лише це одне свідчить про те, як завзято Басьо працював над кожним словом. Головні герої його віршів – поети, селяни, рибалки, мандрівники на дорогах.
Поезія Басьо – це розповідь про його життя. Багато віршів присвячені померлим друзям. Є вірші на випадок: у похвалу гостинному хазяїну, на подяку за присланий подарунок, підписи до картин.
Узимку 1682 року пожежа знищила значну частину Едо, згоріла й «Бананова хижка» Басьо. Це дало остаточний поштовх для того, щоб вирушити у мандри. Як писав сам поет:
Віднині «мандрівник» – моє ім’я!
Осіння мряка,
Перша в цьому році.

3 учень
Іноді він повертався до Едо, де друзі відбудували його «Бананову хижку», але незабаром він знову вирушав у мандри. Їхав він на коні чи йшов пішки у паперовому одязі бідняків, з дорожнім мішком за плечима, де лежали дві-три улюблені поетичні збірочки, власні записи, у руках ціпок і чотки, на голові великий плетений капелюх. В усіх містах, де він зупинявся, довкола нього збиралися поети.
Поезія Басьо відкриває перед нами всю Японію того часу. Він не тільки милувався красою квітучих вишень у горах, але бачив по дорозі картини народних страждань.
Не будемо переповідати маршрути подорожей Басьо.
…У місті Осака, де 28 листопада 1694 році скінчилася остання стежина мандрівного поета, а разом з нею і його життєвий шлях, стоїть простий обеліск з написом: «Тут помер Мацуо Басьо». А в Уено, на малій батьківщині Басьо, що зараз входить до складу Токіо, стоїть пам’ятник… жабеняті, яке, стрибнувши у ставок, приземлилось у вічність:
Старий ставок.
Пірнуло жабеня –
Вода сплеснула (Слайд 11)
– Слово вчителя
Ось таким було життя великого японського поета – Мацуо Басьо, протягом творчого шляху написав такі збірки:
“Зимові дні”; “Весняні дні”; “Затихле поле”; “Солом’яний плащ мавпи”; “Мішок вугілля”, “Стежками Півночі” і інші.
2. Виразне читання та обговорення хоку
– Запис до літературознавчих словничків (Слайд 12)
Хоку – жанр японської лірики, який складається з трьох рядків без рими.
Будова хоку:
– перший рядок – 5 складів
– другий рядок – 7 складів
– третій рядок – 5 складів.
У перекладі кількість складів змінюється.
3. Бесіда за вивченим
– Що вас вразило в біографії поета?
– Які теми оспівував М. Басьо?
– Дайте визначення хоку і поясніть зміну кількості складів при перекладі хоку.

VI. Закріплення знань, умінь та навичок
– Створення «асоціативного куща» (Слайд 13)

VII. Підсумки уроку та оцінювання
1. Експрес – опитування
– Псевдонім – це…?
– Що означає слово «басьо»?
– Назвіть жанр японської лірики.
– Скільки складів у хоку?
– Для чого потрібні «сезонні слова»?
– Який хоку сподобався найбільше? Чим?
2. Робота з епіграфом уроку

VIII. Домашнє завдання (Слайд 14)
Вивчіть напам’ять і проаналізуйте 3–4 хоку; виконайте ілюстрації.

Черговий номер

Каєнко Олександр

Каєнко ОлександрУчитель-методист зарубіжної літератури Новоукраїнського НВК – гімназії «Лідер». Заслужений учитель України, відмінник освіти, лауреат …

Сич Леся

Леся СичВикладач зарубіжної літератури в Немирівському НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. М.Д. Леонтовича-гімназія» та …

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”