в школах України

Поезія народів Сходу. Творчість Сааді та Румі

Автор: Максим Ганна Станіславівна, вчитель зарубіжної літератури Почапинської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Тернопільської обл.
Презентація до уроку

Maxim_Roomi

Maxim_Caadi

Мета уроку. Ознайомити учнів із основними подіями життя Румі та Сааді; поглибити знання про жанрово-тематичне розмаїття лірики; розвивати навики виразного читання; аналізувати прочитане; розвивати зв’язне мовлення; виховувати повагу до загальнолюдських цінностей.
Тип уроку. Комбінований.
Епіграфи:  Творчість Сааді – яскравий взірець життя мудреця.
Ярема Полотнюк

 Ця чаша Всесвіту наповнена красою
 Утіху нам дає, хоч дихає журбою…
Румі

Хід уроку
 
І. Актуалізація опорних знань.
1. Повторення вивченого про поезію народів Сходу. Назвати відомих поетів Сходу. Назвати відомі жанри поезії.
2. Індивідуальні повідомлення учнів.
3. Складання схеми. Відомі поети Сходу. Жанри поезії.

Скругленный прямоугольник: СаадіСкругленный прямоугольник: ФірдоусіСкругленный прямоугольник: Гафіз

ІІ. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу.
1. Вступне слово вчителя.
Схід…. Незвичайний, непізнаний, таємничий… Зі своїми суворими законами, мечетями й мінаретами, з казковим багатством султанів, дивовижними малюнками письмен, загадковими красунями, великою мудрістю, своєрідною культурою, сутність якої ми сьогодні й спробуємо пізнати, ознайомившись із творчістю ще двох відомих поетів: Сааді та Румі.
2. Емоційне введення в урок. Танець дервіша.
Словникова робота.
Дервіш – член мусульманського містичного братства; також мандрівний аскет-жебрак, прихильник суфізму. Суфізм – напрямок в ісламі, витоки якого в аскетичному русі (VII/VIII ст.); послідовники суфізму (суфії) організовувалися у братства; застосовували різні техніки (в тому числі декламацію фрагментів Корану, танець), прагнули досягти стану екстазу, який дав би можливість поєднання з Богом.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.
1. Робота з епіграфами.
2. Робота в групах. Довести, використовуючи факти із біографії і творчості поета Сааді, що його твори – яскравий взірець життя мудреця.
3. Презентація №2 «Життя і творчість поета Сааді».
4. Повідомлення учнів про життя поета.
5. Чому Румі стверджував, що Всесвіт прекрасний, але у ньому є місце для журби?
6. Презентація №1 «Життя і творчість поета Румі».
ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
Виразне читання поезії із поеми «Духовні месневі».
Бесіда за прочитаним.
На корабель якось пихатий сів граматик,
І стернового став одразу ж поучати:
– Ти синтаксис вивчав? – Не знаю до пуття!
– Ну, то, вважай, дарма прожив ти півжиття.
Моряк засумував, та не сказав ні слова,
Й на тім скінчилася коротка їх розмова.
Мов тріску, корабель жбурляє вітер злий,
І тут граматика питає стерновий:
– Ти вчився плавати, достойний грамотію?
Граматик відповів: І не питай, не вмію
Моряк сказав: – Ти все життя прожив дарма,
Бо тоне корабель, рятунку вже нема.

– Де відбуваються події?
– Хто дійові особи?
– Про що вони розмовляють?
– Чому моряк засмучений?
– Як змінюється ситуація?
– Чому став засмученим також граматик?

Виразне читання історії «Украдений баран». Обговорення прочитаного.

Барана горожанин за собой
Тащил с базара,- видно на убой,
И вдруг в толпе остался налегке
С веревкой перерезаной в руке.
Барана нет. Добичею воров
Овчина стала и курдюк, и плов.
Тот человек в пропаже убедясь,
Забегал, бестолково суетясь.
А вор возле колодца, в стороне,
Вопил и причитал: “Ой, горе мне! ”
“О чем ты? “- обворованный спросил.
“Я кошелек в колодец уронил.
Все, что имел я, – сто динаров там!
Достанешь – я в награду двадцать дам”.
А тот: “Да это целая казна!
Ведь десяти баранов в ней цена.
Я одного барана потерял,
Но Бог взамен верблюда мне послал!”
В колодец он с молитвою полез,
А вор с его одеждою исчез
О друг, по неизвестному пути
Ты должен осмотрительно идти
Но жадность заведет в колодец бед
Того, в ком осмотрительности нет

– Куди прямував міщанин?
– Яка пригода з ним сталася?
– Що він утратив?
– Кого помітив біля колодязя?
– Про що довідався?
– Чому повірив неправдивим словам?
– Кого засуджує автор?
– Зверніть увагу на останні рядки історії.

Коментар учителя.
Твори Румі часто порівнюють із байками Сковороди. Спершу подана жвава розмова про життєві колізії, а насамкінець висловлено мораль або, вживаючи термін українського філософа, «силу». Румі у цих творах засуджує жадібність, пихатість, нещирість, але як суфій повчає. Його вірші наповненні особливим повчальним змістом. Це також блискуча енциклопедія іранського і таджицького фольклору.
Він автор поеми “Духовні месневі”, яка складається із шести книг. Поема так називається, тому що складається з парних двовіршів з особливим змістовим наповненням, інакомовним, містичним змістом. Поема складається з невеликих притч із подальшою довгою проповіддю, в якій викладаються суфійські погляди поета.

Виразне читання творів Сааді.

Про добрі діла

Багато сказано про добрії діла,
Але не кожному належить похвала.

Візьми в гнобителя і хату, і подвір’я,
В шуліки вискуби весь пух його і пір’я!

Все терня викорчуй і в огнище склади,
Вирощуй дерево, багате на плоди!

Нехай пробачення не буде для тирана!
Йому пробачення – для всього людства рана.

З рук вибий полум’я у злого палія!
Хай краще сам згорить, аніж уся земля!

Хто любить лити кров, карай того криваво:
Убити вбійника – твоє священне право!

Лист до правителя Шіраза

Правителю! Від брата я свого
Узнав таке, що й беку слід би знати:

До того оголився неборак,
Що вже не має в чому вийти з хати.

Йому хурму на продаж віддають –
Чи можна гірш людину покарати?

Як від дітей доглянути її,
Від жебраків голодних заховати?

Ти присилаєш турка-збирача,
Щоб і послідню крихітку забрати.

I так батожать бідного, що він
Не здужає ні сісти, ані встати.

О беку! В справедливість одягнись!
Вона для владаря – найкращі шати.

Шіблі і мурашка

Якщо душа у тебе не байдужа
До добрих діл, послухай річ про мужа

Великого Шіблі, як на плечі
Він зерно ніс – і потім уночі

Міх розв’язав і спостеріг комаху,
Що бігала сюди-туди від страху.

Збентежений, він цілу ніч не спав,
Одніс назад її – і так сказав:

«Несправедливо, щоб мале створіння
Утратило житло своє й коріння!»

Полегшуй же недолю біднякам –
I проживеш тоді незгірше й сам.

Ще Фірдовсі сказав, високий духом
(Нехай земля йому довіку пухом):

«Мурашечку, що з зерням поспіша,
Не руш, не кривдь, бо й то жива душа!»

Три коханки

Є три любки, три коханки є:
Ця за хліб свою любов дає,

Та красою звабить, чарівниця,
Третя в душу ввійде й залишиться.

Першій хліба дай і одвернись.
З другою натішся й розлучись.

Третю стрінеш, не роздумуй двічі:
Душу всю віддай їй, чоловіче.

Хазяїн і вівця

Вівцю однявши у вовків,
Хазяїн нищечком хотів

Сердешній горло перетнути.
Заплакала: «Так от чому ти

Не попустив мене вовкам:
Ти із тії породи й сам!»

Бесіда за прочитаним.

– Які з прочитаних віршів можна назвати повчальними?
– Які мудрі поради та настанови дає автор?
– Кого і що осуджує?
– Які автобіографічні факти із життя є у поезії Сааді ?
– Лише про людські вади пише автор?
– А якій темі присвячений вірш «Три коханки»?

Підведення підсумків. Коментар учителя.

Найяскравіше майстерність Сааді як лірика розкривається у його «суфійських» газелях. У них частково відображені суфійські ідеї, проте багато з них за своїм настроєм, образами, безпосередністю почуття змальовують земні радощі та страждання людини. Причиною всезагального визнання Сааді як видатного ліричного поета є саме глибокий загальнолюдський зміст його віршів.
Сааді визнає розум єдиним мудрим керівником людини у її вчинках. Розум у поєднанні зі знаннями дає людині можливість правильно оцінювати свої дії, керувати іншими людьми.
«Плодовий сад» і «Квітник» принесли багато нового у літературу, збагативши її традиції. У цих творах, зокрема, Сааді вперше у практиці дидактичного жанру часто використовував факти власного життя.
Поет звертається до людської особистості. Твори насичені східною мудрістю і витонченістю. Сааді доводить, що тільки духовна дорога у пошуці самого себе – істинне покликання людини на цій землі. Все інше – марнота марнот.

Творчість Сааді – яскравий взірець життя мудреця. Людини, яка не тільки на словах, але і на ділі намагалася пізнати цей світ. Сааді пройшов не одну сотню кілометрів, щоб відшукати істину. І він її знайшов. Його творчість, відблиск цього пошуку, і взірець її знаходження.

V. Підсумкова бесіда.
Вправа «Мікрофон».
Я довідався…
Я дізнався про те, що …
Мені сподобалися такі твори як…
Я хотів би дізнатися ще про…

VI. Домашнє завдання.
Прочитати інші твори поетів Давнього Сходу. Скласти відгук на прочитані твори.

Список використаної літератури
1 В. Мисик (переклад з перської), 1990 Джерело: Захід і Схід: Переклади. К.:Дніпро,1990
2 Кримський А. Е. Вступ. Ст. к кн. «Персидская лирика». М., 1961.
3 “Литература Ирана и Средней Азии XI-XIII вв. НЭ”, с. 263 – 277. http://feb-web.ru/feb/ivl/vl2/vl2-2632.htm

Черговий номер

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”