Спогади старого лісу

Автор: Бортник Наталія, учениця 3 (7) класу Сарненської гімназії Рівненська область
Захоплення: малювання, бісероплетіння, вишивка.
Вчитель: Стахова Наталія Григорівна

Кажуть, що усе живе має свою пам’ять: люди, тварини, квіти, дерева… Свідки багатьох подій зберігають у собі картини минулого та сучасного, миті прекрасного й незабутнього. Шум старезного осіннього лісу нагадав мені події давно минулих літ, коли зелені шати стали домівкою для благородного Робіна Гуда та його друзів: Маленького Джона, ченця Тука, коханої Маріан та інших. Серед вельмож юнак здобув славу розбійника, але простий народ прославляв його за ласкаве, щедре та хоробре серце. Відбираючи гроші у багатіїв, Робін роздавав їх бідним. Славні лицарі ватаги шанували свого ватажка. Моє серце не залишилося байдужим до веселого Маленького Джона, який завжди приходив на допомогу у скрутній ситуації, до справедливого ченця Тука, який завжди відстоював правду, навіть до королеви Елеонори, яка відносилась до всіх з повагою та любов’ю. А ось шериф зі своєю донькою мені не до вподоби, вони виявилися підступними, адже вважали Робіна Гуда негідником та поставили собі за мету зловити розбійника та стратити на очах мешканців Бернесдейля і Шервуда. Минали роки, шериф так і не спіймав героя, проте у нього залишилося багато зловісних планів.
Славний англієць одружився з чарівною Маріан. Це було справжнє перше кохання. Проте навертаються сльози, коли пригадую смерть коханої Робіна Гуда. Осиротіле серце героя не витримало розлуки. Його душевний біль виявився сильнішим за удари меча та влучних пострілів лука. Після поранення лихоманка забрала останні сили хороброго воїна.
Робін Гуд не помер. Він залишається у наших серцях хоробрим, благородним захисником знедолених. А історію про його славне життя будуть нашіптувати величні дуби, лапаті ялини та високі берези, нагадуючи про безсмертя справедливості, мужності, правди.