Відгук на самостійно прочитаний твір Джеймса Олдріджа «Останній дюйм»

Автор: Кручок Софія, учениця 7-А класу Костопільської загальноосвітньої школи I – III ступенів № 3 Рівненської області
Захоплення: читання, подорожі
Вчитель. Середа Марія Миколаївна

Коли я була у бабусі, вона мене попросила мене принести м`яту. Опинившись на горищі, я дуже здивувалася. Там було стільки речей – не перерахувати! І ось мої очі натрапили на велику дубову скриню. Я підійшла і відкрила її , а в ній дуже багато книг зарубіжних письменників. По черзі здмухуючи пилюку з палітурок, я роздивлялася книги, і захотілося мені розгорнути твір Джеймса Олдріджа «Останній дюйм». Читала не відриваючись.
У цьому оповіданні автор хотів показати, що любов до рідної тобі людини безмежна і заради цієї людини ти готовий піти на все, як наш головний герой Деві.
Я вражена сміливістю цієї людини, а точніше дитини. Ніхто з нас і не думав, що підліток здатний на такий подвиг. Самостійно вести літак навіть багатьом дорослим не під силу. Деві не побоявся взяти на себе відповідальність, щоб врятувати батька.
У цього хлопчика дуже вразлива душа і добре серце. Деві вразив мене своєю витримкою, слухняністю, кмітливістю і розумом.
Письменник змушує замислитися над тим, чи вчинив би ти так на місці Деві, чи пішов би на такий ризик? Це оповідання закликає нас бути сміливими, відважними, навчає не боятися помилок, адже ми вчимося не тільки на чужих помилках, а й на своїх також.