«Всередині – безкінечність…» (Оновлений погляд на реальність у поезії Тумаса Транстремера)

Мета: – познайомити учнів з творчістю шведського поета Тумаса Йости Транстремера;

– визначити особливості та тематику лірики;

– дослідити шляхи творення образу сучасної людини у поезії.

Обладнання: відеозаписи «Нагородження Т. Транстремера» та читання поезій шведською мовою, презентація, картки-довідки.

Основний зміст уроку

І. Слово учителя (СЛАЙД 1)

«Через насичені образи, що просвічуються, дає нам свіже сприйняття дійсності». Таке коротке й влучне формулювання обрав Нобелівський комітет, оголошуючи у 2011 році лауреата найпрестижнішої літературної премії світу – шведа Тумаса Транстремера. (СЛАЙД 2 «ДИПЛОМ»)

Перегляд відео «Нагородження Т. Транстремера» (https://www.youtube.com/watch?v=8qTdIUxbNSo)

І це дійсно так: образи поезій Транстремера справді «насичені», справді «просвічуються» і дають незвичайне, «свіже сприйняття дійсності». Образну мову й бачення поета критики відзначали віддавна – ще з часу «17 віршів» його поетичного дебюту далекого 1954 року.

Запис теми уроку, постановка мети роботи

Парадокси постійно супроводжують читача Транстремерової поезії. Поет увесь час філігранно балансує на межі фізичної та метафізичної дійсностей. Невидиме він робить тактильним і зримим.

На перший погляд, він говорить про дрібниці, деталі, але робить це так віртуозно, що ці «дрібниці» розукрупнюють картину життя, перестаючи бути незначними. Транстремер у віршах часом описує цей унікальний метод візуальної метафоричності.

У каждой вещи за её привычной

тенью

появлялась новая тень,

и слышишь, как она волочится, даже

когда совсем темно.

«Балтийские моря»

Прекрасно чувствовать, как мое стихотворение расширяется,

в то время как сам я съеживаюсь.

Оно растет, оно занимает мое место.

Вытесняет меня.

Оно выталкивает меня из гнезда.

Стихотворение готово.

                                      «Здесь не сыщешь пустого места…»

ІІ. Аналітична робота над хайку із циклу «В’язниця» (СЛАЙД 3)

(Дев’ять хайку з в’язниці для неповнолітніх злочинців у Хельбю)

Особливості побудови хайку (СЛАЙД 4)

Картка-довідка 1

Хайку відображає одну мить.

Перший рядок дає інформацію, яка викликає в уяві певний образ, картинку.

Другий рядок – додаткова інформація.

Третій рядок – несподівана розв’язка, яка надає особливого колориту. Ніколи не очікуєш, чим завершить свій філософський роздум поет.

Пропоную пограти у інтелектуальну гру «Що? Де? Коли?»

(СЛАЙД 5)

Шановні знавці! Шведський поет, лауреат Нобелівської премії Тумас Транстремер дуже любить японську поезію. І навіть склав футбольне хайку.

Замешательство

Во время игры в футбол:

Мяч перелетел через стенку

А тепер питання: де саме проходила гра, описана в цьому хайку? Час!

Відповідь: у в’язниці

Картка-довідка

Сюжет – це система включених у твір (фільм, постановку) подій, які викладені в послідовності, що найбільш повно відповідає творчому задуму автора. Сюжет утворює форму твору.

Фабула – всі події оповіді, розташовані згідно з їхнім природним перебігом у часі. Її ще образно називають «випрямленим сюжетом».

• Чи співпадають сюжет і фабула хайку?

Сюжет	Фабула
Замешательство	Во время игры в футбол:
Во время игры в футбол:	Мяч перелетел через стенку
Мяч перелетел через стенку.	Замешательство.

Завдання: визначити, з якою метою автор порушує лінійність композиції.

• Як іде час у хайку? (у зворотньому напрямку – від сучасного до минулого)
• Чому немає майбутнього часу? (відповідь можлива у кінці аналізу віршу)
• Чи змінюється простір у хайку? (Так, для м’яча і, можливо, у думках підлітків)
• Які ключові образи даного хайку? (Стіна, футбол, м’яч)

Футбол

• Що значить для молодих людей гра у футбол?
• Які їхні відчуття під час гри у футбол? (Це не просто гра чи дозвілля. Під час матчу підлітки віддаються емоціям. Гра командна, тому панує дух єдності, емоції переповнюють. Є співпереживання, бажання перемоги. Вони зараз такі самі, якими були до ув’язнення – звичайними дітьми, підлітками).

У той же час футбол – це модель суспільства, де кожен вільний у тих межах, які визначено правилами.

Футбол – гра у в’язниці – відчуття команди – символ вільного життя, свободи діяти – суспільство

• Якими були підлітки під час гри у футбол? (Об’єднані у команду, такий собі «космос», порядок)
• Що змінилося після того, як вилетів за стіну м’яч? (Команда розпалася. Тепер усі вони самотні, кожен думає про своє, відчуваючи себе не командою, а м’ячем)
• Яким словом описує автор те, що відчувають хлопці? («Замешательство», сум’яття)
• Що це почуття? (Почуття змішані, хлопці не знають, що робити)
• Які емоції зараз панують у душах дітей?

• розгубленість, біль від того, що вони не можуть вирватися за стіну, як це зміг зробити м’яч;

• нестерпність розуміння того, що відчуття свободи було оманливим, лише грою;

• заздрість, бо м’яч може залишити подвір’я в’язниці.

• Чи можна виправити ситуацію, попросивши принести новий м’яч чи дістати той, що вилетів? (Можна повернути м’яч. Але настрій все одно уже буде іншим, адже ця подія нагадала хлопцям, що вони в’язні і не вільні вийти за стіну)

М’яч

• Чи вільний м’яч? (Життя м’яча – рух, проте він не самостійний. Його воля примарна, адже залежить від того, хто ударить, який напрям буде задано)
• Символом чого постає м’яч? (Самі хлопці – м’ячі, якими керують так само, як вони керували м’ячем під час гри. Ці підлітки свого часу також вилетіли за межі усталених норм («стін», але опинилися у інших межах, ще у вужчих рамках. Можливо, до хлопців тепер приходить розуміння, що вони тішилися ілюзією свободи діяти, як хочеш, «перелітати стіни». Але ними керували (власні приситасті, люди, субкультури та ін.). Тепер вони також, як і м’яч, можуть або опинитися «поза грою» (суспільством), або повернутися у нього після відбуття покарання)

М’яч – підлітки, одночасно вільні і обмежені у своїй свободі

Стіна

• Символіка стіни, як і кожного образу двопланова. Це межа між двома життями підлітків: до і після скоєння злочину. Це обмеження їхньої свободи, але у той самий час символ тих правил, які не можна порушувати. Якщо хочеш бути вільним.

Стіна – обмеження свободи (в’язниця) – обмеження свободи у суспільстві певними правилами. Без неї воля перетворюється на сваволю

Час

• Що дає авторові використаний прийом оберненого руху часу? (Це як кіноплівка: спочатку подано результат («Замешательство»). А потім – заглиблення у причини того, що сталося)
• Чи можна змінити рух часу у хайку?

Висновки: Отже, у хайку, яким відкривається цикл «В’язниця», виявляються особливості поетики Т. Транстремера. За звичайною, буденною картиною відкриваються нові сенси. При цьому мова проста, лаконічна.

Варіант подальшої роботи:

1. Цікаво потренуватися у «відчутті» автора: пропонуємо дітям два рядки, необхідно «передбачити» третій.

ІІІ. Аналітична робота з текстом вірша «Романські арки» (СЛАЙД 6)

Один з найвідоміших його віршів – «Романські арки». Він про людей, які «проростають» у вічності під церковними склепіннями, не розчиняючись ні в часі, ні в просторі:

Прослуховування вірша шведською мовою (https://www.youtube.com/watch?v=mrzePp6WJgU)

РОМАНСКИЕ АРКИ

В глубине огромной романской церкви

в полумраке

толпились туристы.

Свод зиял за сводом, насколько хватало глаз.

Дрожали редкие свечи.

Безликий ангел обнял меня

и наполнил своим шепотом мое тело:

«Не стыдись того, что ты человек!

Гордись этим!

В глубине тебя открывается свод за сводом,

уходя в бесконечность.

Ты никогда не будешь окончен – иначе и быть не может».

Ослепший от слез,

я очутился на площади, затопленной солнцем,

вместе с мистером и миссис Джоунз, господином Танакой

и синьорой Сабатини,

и в глубине каждого из них открывался свод за сводом,

уходя в бесконечность.

1989 (Пер. К. Андреева)

Картка-довідка

Рома́нський стиль (від лат. romanus – римський) – художній стиль в архітектурі, що панував у Європі (переважно західній) в X-XII ст. (у деяких місцях – і в XIII ст.), один із найважливіших етапів розвитку середньовічної архітектури. Термін «романський стиль» увів на поч. XIX ст. Арсісс де Комон, який встановив зв’язок архітектури XI-XII ст. із давньоримською. В орнаменті переплітаються традиції античності, Візантійської імперії, Ірану й Далекого Сходу. Романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд. Романські храми, переважно монастирські, будували з великих каменів, простими за формою, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками. Архітектори створювали склепіння у вигляді хрестів. Скульптури на площинах стін або поверхні капітелей мали рельєфну форму. В оформленні церков були популярними сюжети Страшного суду, біблійні сцени, скульптури. Перевага духовного над тілесним виражалася в контрасті духовної експресії та зовнішньої потворності.

• Де відбувається подія, описана у вірші «Романські арки»?
• Які асоціації пробуджує образ романського храму?
• Які особливості саме романських храмів? (Простота, суворість, поєднання багатьох культурних традицій, утвердження переваги духовного над тілесним)
• Яким він постає у вірші? («в глубине», «огромной», «в полумраке», «свод зиял за сводом», «дрожали редкие свечи»)
• Хто знаходиться у храмі? (Ліричний герой і туристи)
• Чи однакові їхні відчуття і дії у храмі? Як про це говорить поет? (Помітна опозиція – «толпились туристы» і відчуття ліричного героя – «насколько хватало глаз». Отже, туристи просто роздивляються якусь визначну споруду. Їхня позиція – позиція стороннього споглядача, недарма вони «в полумраке». Ліричний герой вдивляється у арки храму. Його позиція більш активна, він шукає відповіді на якісь питання, можливо, чекає на диво чи знак. У той же час герой самотній)
• Чи знайшов він те, чого шукає? (Поки що ні, саме тому «зиял свод за сводом» – нагадує лабіринт, у якому можна заблукати. Також на це натякають «редкие свечи», які «дрожали»)
• Прослідкуйте, які синтаксичні конструкції переважають у описі храму, туристів, героя. (Автор вживає короткі речення. Герой просто сповіщає, що бачить. Так підкраслюється розмежування, розірваність світу. Храм стає просто спорудою, у якій можна заблукати, якою можна милуватися. Але він не єднає людей, як повине би був, бо це місце спільної молитви і захисту)
• Чому саме до ліричного героя приходить ангел? (Саме із-за його мовчазного поклику. Адже ангел – Божий посланець, який з’являється з певною звісткою)
• Чим незвичайний ангел? («Безликий»)
• Чому ангел невидимий? (Можливо, тому, що «головного очима не побачиш». Він наповнює героя своїм шепотом, проникаючи у кожну клітину тіла. Таким чином, зливається людська та ангельська сутності – а це вже пряма аналогія з боголюдиною. (Тут може бути певна аналогія зі «стариганом з крилами» Г.Г.Маркеса))
• Як розуміти послання, яке ангел сповістив ліричному героєві? (Людина – подібна храму. Тепер зливаються описи романських арок і арок у душі людини. Арка – в першу чергу, символ небесного склепіння. У багатьох традиціях проходження під аркою означало позбавлення від хвороб, прихованих ворогів, привидів. У обряді ініціації проходження через арку означало нове народження після повної відмови від своєї старої природи; закінчення певного етапу життя і початок нового (звідси також традиція проходження молодят під аркою))
• Що змінилося у синтаксисі? (Речення стали спонукальними і окличними. Поступово вони довшають. З’являються почуття. Це вже не зовнішня картина – знову автор переносить нас у метафізичні сфери – сфери душі і віри)
• Як змінюється простір вірша у другій строфі?
• Чому напівтемний храм змінився затопленою сонцем площею? (Це зміна душевного стану героя – його світ стає відкритим і світлим. Окрім того, світ росте не тільки у ширину. Він перестає бути двомірним – з’являється глибина, висота, прагнення руху уверх)
• Проте знову парадокс Транстремера – герой «ослепший». Чому поет «осліпляє» свого героя, до того ж, сльозами? (Сльози – не лише вираз болю чи сильних почуттів, а й очищення, ритуальна поведінка)
• Чому герой заплакав?
• Звідки ж він тоді знає, хто поруч?
• Звідки йому відомі імена людей? (Відкрився внутрішній зір, який бачить потаємне)
• Про що свідчить той факт, що зникає слово «туристи», а людей названо поіменно? (Це вже не просто споглядачі визначних місць. Це люди-храми, в душах яких є надзвичайні скарби)
• Як змінюється сенс назви вірша до кінця поезії?
• Автор звертається до кільцевої композиції. Яку роль відіграє обрамлення?
• Чому кардинально змінюється зарактер синтаксичних конструкцій у другій строфі? (Уся строфа – одне речення. Так показана єдність людей і світу. Також вона підкреслена прізвищами людей: Джонс – найпоширеніше англомовне прізвище, Танака – четверте за вживаністю у Японії, Сабатіні – італійське. Різні країни, різні частини світу. Але усі вони рівні і важливі)
• Яке диво відбулося з ліричним героєм?

Висновки: Для Транстремера «диво» – це те, що неодмінно «має бути», те, що відбувається, а не просто «може трапитися». Життя – неповторний «пейзаж з людьми» – ними наповнена і непомітно, крок за кроком, відкриває себе, розсовує буденність.

ІV. Аналітична робота з текстом вірша До-мажор

Транстремер і музика (СЛАЙД 7)

Прослуховування вірша «До-мажор» шведською мовою https://www.youtube.com/watch?v=K5NVcA0zipE&list=PLX5P0fFV87uB7itIdY36v5mXqcJDB_vdW&index=7

До-мажор (СЛАЙД 8)

Коли він ішов по вулиці після побачення,

сніг кружляв у повітрі.

Зима прийшла,

поки вони кохалися.

Ніч світилась білим.

Від радості він ішов швидко.

Ціле місто схилялось перед ним.

Усмішки перехожих –

всі усміхалися за піднятими комірами.

Було так вільно!

І всі знаки питання оспівували присутність Бога.

Так він думав.

Музика звільнилась

і вийшла у шалений снігопад

довгими кроками.

Все було на шляху до ноти «до».

Тремтячий компас вказував на «до».

Година понад стражданнями.

Було так легко!

Всі усміхалися за піднятими комірами.

Пер. Юлії-Ванди Мусаковської (http://stihi.ru/2016/01/26/9395)

• Які емоції пробуджує вірш?
• Чим незвичайний початок? (Здається, що це мить, яку побачив поет і розповідає про неї)
• Де відбувається дія?
• Хто ліричний герой вірша? (Закоханий чоловік)
• Знайдіть дієслова руху-спокою у вірші. До кого чи до чого вони відносяться? (Дієслова руху – до героя, а також світу. Люди, які згадані у творі, практично статичні. До них відноситься лише одне дієслово – «посміхалися»)
•  Про що свідчить таке групування дієслів? (Герой знаходиться у гармонії зі світом)
• Які взаємини героя і світу? (Світ схиляється перед ним)
• Чому? (Герой закоханий і щасливий)
• Що ми знаємо про місто, у якому живе герой? Чиїми очима ми бачимо цей світ?
• Які кольори і чому переважають у ньому?
• А де автор? (Автор поруч із героєм, їхні погляди збігаються)
• Який світ цього героя? (Це світ кохання, радості, свободи)
• Які звуки наповнюють його світ? (Спів і музика)
• Що про це свідчить? («знаки питання почали співати»)
• На які питання, імовірно, шукає відровідь ліричний герой? (Про своє кохання, щастя)
• Чи знаходить відповідь? (Так, вони приходять від Бога)
• Що змінилося у світі, коли герой знайшов цю відповідь? («Музика звільнилась»)
• Звідки вона з’явилася у світі? (З душі героя)

Дослідження ролі пейзажу

• Як протягом вірша змінюється пейзаж? Що стає рушійною силою таких змін? (Спочатку це кохання – поки у героя було побачення, прийшла зима, почав падати сніг. Світ стає білим і світлим)
• Що спричиняє подальші зміни? (Музика, яка виривається із переповненої коханням душі героя)
• Що тепер міняється? (З’являється «шалений снігопад»)
• Чи можна сказати, що такий перехід від «сніг кружляв» до «шалений снігопад» свідчить про хаос у світі? (Ні, це посилення почуттів, вихід їх у світ. І тут можна провести аналогію зі словами «Божественної комедії» «Любов, що водить сонце й зорні стелі». А у піаніста Транстемера це музика, породжена коханням)

Світ і музика

Все було на шляху до ноти «до».

Тремтячий компас вказував на «до».

Година понад стражданнями.

• До чого прямує світ? (До ноти «до». Не випадково йдеться саме про цей лад. Його значення символічне. Часто проводяться аналогії між звуком і кольором, варто їх прослідкувати у вірші: (СЛАЙД 9)

Картка-довідка

1. «До мажор – повная чистота. Його символи – це невинність, простота, наївність, мова дитини» (Крістіан Шубарт «Ideen zu einer Aesthetik der Tonkunst» (1806)​) («Ідеї для естетики мистецтва звуку»)
2. Римський-Корсаков уважав, що до-мажор білого кольору.
3. Мажор – це лад, який звучить весело і бадьоро.
4. Do – Dominus – Господь
5. До-мажор грати потрібно тільки на білих клавішах.
6. Чи вичерпується символічне значення вказаних рідків синестезією і перегуками До-мажору і білого кольору?
7. Як поглиблюється їхній сенс? (До-мажор – найпростіша гамма. З «до» починаєш і «до» закінчуєш. Так і у світі: усе починається з кохання і все йде до нього. Воно «Тремтячий компас» – «Година понад стражданнями» «Любов – над бурі зведений маяк» (Шекспір))
8. Світ змінився. А чи змінилися люди? (Так, якщо раніше герой і перехожі були відділені один від одного, то тепер зникає така відчуженість – «Всі усміхалися за піднятими комірами»)

Висновок: «Поезія і музика тісно пов’язані. Зв’язок цей складно описати, але він є, я часто маю справу з музикою – слухаю і граю сам; це розвиває в мені почуття музичної форми, яке потім переходить у вірші» (Т. Транстремер) (os.colta.ru/literature/events/details/30887/?expand=yes#expand).

V. Узагальнення. Визначення особливостей поезії Т. Транстремера

Запис у зошит

Особливості поезії Т. Транстремера

1. Музичність.
2. Лаконічність.
3. Глибокий підтекст.
4. Багатство тематики.
5. Глибокий психологізм.
6. Візуальна метафоричність.
7. Синестезія.
8. Тісний зв’язок з європейською літературною традицією.
9. Інтертекстуальність.

 V. Рефлексія (СЛАЙД 10)

 «…Он пишет вроде бы просто, а при переводе стихов, как ни странно, всегда бывает так: чем проще стихотворение, тем труднее его перевести… Он пишет, в основном, свободным стихом, правда, прекрасно владеет твердыми, так называемыми античными размерами, например, сапфической строфой, алкеевой строфой, он в этом просто мастер. Есть несколько стихотворений, написанных таким способом. Сложность состоит в том, что свободный стих сам по себе труден для перевода. Свободный стих – это не отсутствие формы, а каждый раз новая форма, уникальная форма» (Московский лингвист Алексей Прокопьев) Интервью [«Радио Свобода», 06.10.2011]

Отже, закінчується ваша перша зустріч з Тумасом Транстремером. Він сучасний класик. У центрі міста, де він жив, на плиті бруківки рядки його віршів. Ти йдеш – і поезія у тебе під ногами, вона тебе буквально «носить», як частина шведської землі. Не всі читають таблички і меморіальні написи на стінах і плитах, але все дивляться під ноги.

VІ. Домашнє завдання (обрати один з варіантів)

1. Дати письмову відповідь на одне з питань:
2. Якою постає сучасна людина у поезії Т. Транстремера?
3. Визначити ключові образи хайку, що складають цикл «В’язниця». Як вірші пов’язані один з одним?
4. Підготувати читання одного з віршів поета, пояснити вибір.
5. Створити колаж чи власну ілюстрацію до обраного вірша.

Використані джерела

1. «Романские арки» https://www.youtube.com/watch?v=mrzePp6WJgU

2. Награждение Т. Транстремера https://www.youtube.com/watch?v=8qTdIUxbNSo

3. Нобеля з літератури отримав шведський поет https://www.youtube.com/watch?v=MaJJgqcBPcM

4. «До-мажор» https://www.youtube.com/watch?v=K5NVcA0zipE&list=PLX5P0fFV87uB7itIdY36v5mXqcJDB_vdW&index=7

5. Вірші Т. Транстремера у перекладі Юлії-Ванди Мусаковської http://stihi.ru/2016/01/26/9395

6. Шубарт К. «Ideen zu einer Aesthetik der Tonkunst» – http://rmmedia.ru/threads/84106/

Лариса Ціпов’яз,
учитель зарубіжної літератури
спеціаліст вищої категорії
учитель-методист
Заслужений учитель України
НВО «Олександрійська гімназія ім. Т.Г. Шевченка –
ЗНЗ І-ІІ ступенів – школа мистецтв»