Зміст № 1, 2011

Підсумки конкурсу “Пурпурові вітрила”
Вітаємо переможців! . .2

Вічні образи
Шкаруба Л. М. Этюды о “Дон Кихоте”.6

Літературознавство і школа
Гладышев В. В. Две судьбы (Нора Хельмер и Кристина Линне).11
Атаманюк О. В. Використання імаґологічних аспектів у роботі вчителя світової літератури
(на прикладі твору Р.М. Рільке “Пісня про Правду”).14

10-й клас — на відмінно!
Гузь О. О. Орієнтовне поурочне планування уроків світової літератури. 10 клас. Академічний рівень.
Теми: Лев Толстой. “Анна Кареніна”. А. Чехов.”Людина в футлярі”, “Скрипка Ротшильда”.
Світоглядно-естетичні зрушення у мистецтві та літературі. Микола Некрасов. Поезії…17

Нобелівські лауреати
Янкович О. В. Маріо Варґас Льйоса — лауреат 2010 року.42

Педагогічна хроніка
Тверітінова Т. І., Шовкопляс Г. Є. Детектив у світовому культурному процесі. Круглий стіл.44

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Попова Н. П. Райнер Марія Рільке і Україна. Конспекти уроків. 7 клас. .47
Фокіна Т. Д. “Він — Данте. Йому тільки тисяча літ.” Конспект уроку з вивчення поеми Данте “Божественна комедія”. 8 клас.49

Методичне розмаїття
Черныш Т. Н. Чи може бути мерцем жива людина? Урок за оповіданням Чехова “Скрипка Ротшильда”. 10 клас.51
Бугай Л. М. Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову. На прикладі вірша Тютчева “Я знаю в праосені пору”. 5 клас.54
Ільяшенко М. А. Мацуо Басьо і його поетичний дар. Конспект уроку. 5 клас. .57

Мистецтво перекладу
Євтушенко С. Борис Грінченко — перекладач.58

Творчість наших авторів
“Человечеству не хватает скамеек…”.63

Коментарі (1)
Анна-Марія Богосвятська #7 жовтня 2011

Журнал “Зарубіжна література в школах України” регулярно читаю з 2002 року, майже десять років. Ваші публікації для мене – це орієнтир найсучасніших методик світової літератури, важливі літературознавчі акценти, улюблені автори, чиї методичні знахідки одразу ж потраплять до особистої “копилки”.

І от перший номер за 2011 рік. І знов стверджуюсь у думці, що це саме МІЙ журнал. Хочеться хоча б декілька слів сказати про кожну публікацію.

Шкаруба Л. М. Этюды о “Дон Кихоте”. Вважаю, що в кожному з нас є трішечки Дон Кіхота, і себе відчуваю донкіхотським типом. Тому розвідку читала з підвищеною зацікавленістю: про автобіографічне начало, про перше в світі оспівування в літературі справжньої людини з народу (Санчо Пансу), про бажання Сервантеса висміяти не сам по собі лицарський ідеал, а його зниження у графоманських творах іспанських письменників-сучасників. Дуже погоджуюсь із думкою автора дослідження, що Дон Кіхот міг би стати героєм серйозного лицарського роману.

Гладышев В. В. Две судьбы (Нора Хельмер и Кристина Линне). Поставивши проблему про “нороцентричність” прочитання цієї відомої п’єси, автор пропонує інший погляд: співставлення жіночих доль двох подруг: Нори та Крістіни. Для мене такий підхід став відкриттям.

Атаманюк О. В. Використання імаґологічних аспектів у роботі вчителя світової літератури (на прикладі твору Р.М. Рільке “Пісня про Правду”). Науковець-початківець дає тлумачення модного сьогодні терміну “імагологія” (вивчення твору світової літератури через сприймання іншої культури, іншого народу) і пропонує використання цієї методики на прикладі “Пісні про Правду”. Але не тільки погляд на Україну очима іншого народу цікавить автора статті, але й Бог та його прояви у всіх сферах життя людини у творчості Рільке.

Гузь О. О. Орієнтовне поурочне планування уроків світової літератури. 10 клас. Ольга Гузь, особисто для мене, – це вже символ часопису “Зарубіжна література в школах України”. Навіть не можу собі уявити номеру без її унікальних авторських “золотих” уроків. От і в першому номері читаю як захопливі оповідання хід уроків.
Останній урок з вивчення роману “Анна Кареніна” присвячено образу Лєвіна: автобіографічному характеру цього героя, його уявленням про основу нормального гуманного суспільства (почуття любові та взаємної поваги), кризі духовних пошуків героя, бунту проти духовного “оскопления” людини. Дається опорно-смислова схема “Життєва лінія Костянтина Лєвіна та Анни Кареніної” з осями координат: “духовне – матеріальне”, “життя – смерть”. Взагалі, ці схеми – особливий стиль, почерк Ольги Гузь. Навіть якщо захочеш створити щось подібне, не вийде. Це особливість мислення цього чудового вчителя.
Цитати до характеристики Лєвіна – дуже потрібна річ і зекономлений час для інших словесників.

За рахунок часів, відведених на позакласне читання, О.Гузь пропонує аналіз прекрасних оповідань А.П.Чехова “Людина в футлярі” та “Скрипка Ротшильда”. Учні відповідають на проблемні питання (“Чому життя містечка так і залишилось “футлярним” навіть після смерті Бєлікова?”), знайомляться зі схемою “Образи, що відтворюють матеріальний та духовний світ Якова Бронзи”.

Тема “Провідні шляхи розвитку поезії середини ХІХ ст.” – це робота в творчих динамічних групах, створення карток “Символізм”, “Неоромантизм”, “Імпресіонізм”, “Натуралізм” із зазаначенням загальних характерних ознак і представників напрямів.
Нарешті, тема з вивчення поезії Некрасова допоможе старшокласникам відповісти на питання: “Якою є муза поета?”

Янкович О. В. Маріо Варґас Льйоса — лауреат 2010 року. Рада, що одна з моїх улюблених тем – лауреати Нобелівської премії з літератури – також постійно знаходить відображення на сторінках журналу. Матеріал про Маріо Варгаса Льосу викладено дуже цікаво. Сподобалось, що порівнюються два нобеліати: Льоса і Маркес.

Далі – ітоги Круглого столу”Детектив у світовому культурному процесі”, який відбувся у Гуманітарному інституті Київського університету ім. Б.Гринченка. Учні, студенти, вчителі, поважні науковці вичтупили рівними у своєму захопленні жанру детективу таких відомих письменників, як Е.А.А.Гофмана, Е.По, У.Коллінза, А.К.Дойла, А.Мердок, Ж.Сименона, Б.Акуніна, сучасних українських детективів і, звичайно, матері жанру – Агати Крісті.

У рубриці “Атестація вчителя” – два конспекти уроків: Н.П. Попової та Т.Д.Фокіної. Словесниці використовують сучасні інтерактивні методи: рольова гра, “так чи ні?”, гронування, мікрофон, “незакінчене речення”, “асоціативний кущ”, “коло думок”. Щоправда, не вистачає літературознавчого аналізу художніх творів, але структури уроків – цікаві та характеризують творчих вчителів.

Прекрасне дослідження художньої тканини чехівського оповідання “Скрипка Ротшильда” та розшифрування символічного значення імені головного героя в розвідці Т.Н.Черниш.

Сучасний урок з використанням мультимедійних засобів, ілюстрацій-слайдів “Пейзажна увертюра” під музику П.Чайковського на фоні читання осінніх поезій Ф.Тютчева – у публікації Л.М.Бугай.

Діалог культур – у невеличкому конспекті уроку “Ільяшенко М. А. Мацуо Басьо і його поетичний дар”. Вражаючий фрагмент уроку, коли в клас заходить учень у солом’яному брилі, плащі бідаря, з торбиною за плечима, із палицею та чотками в руках, і веде бесіду з учнями від імені японського поета (щаправда, на українській мові).

У рубриці “Мистецтво перекладу” – постать класика Бориса Гринченка, перекладацький талант якого досліджує С.Євтушенко і доводить у висновках спроможність української культури сприймати та інтегрувати досягнення інших народів (Ф.Шіллера, Й.В.Гете, О.Пушкіна, Дж.Байрона та ін.).

Завершує номер інтерв’ю-розповідь про постійного автора часопису “Зарубіжна література в школах України” Леоніда Шкарубу: про його захоплення викладацькою та дослідницькою роботою, а також про унікальну творчість: виготовлення масок, об’ємних ікон, скульптур, лавочок. Як каже Леонід Михайлович: “Беседую с деревом на языке воображения, резца, ножа и стамески”.

Це лише один із номерів. Але як різноманітно зміг охопити мої особисті захоплення: Дон Кіхот, нобелівські лауреати, творчість, улюблені автори-поети (Ф.Тютчев, Емілі Дікінсон, Мацуо Басьо).

Дякую всім авторам та редакції!