Переклад уривку трагедії “Гамлет” В. Шекспіра

Автор перекладу: Аксьонова Єлизавета, учениця 7- В класу, Миколаївської СЗОШ № 22.
Захоплююсь грою на музичних інструментах , народними танцями, співом .
Вчитель зарубіжної  літератури: Спиридонова Лариса Дмитрівна.

Бути чи не бути – таке питання; що краще,
Що шляхетніш для душі: зносити
удари стріл ворожої фортуни.
чи повстати проти моря бідноти.
Та їх закінчити. Вмерти – заснути
не більше, сном вічним зупинити
всі скорботи серця, тисячі тортур,
спадщина праху – ось кінець, гідний
бажань жарких. Вмерти – заснути.
Заснути. Але сновидіння… Ось перепона:
“Які мрії будуть у смертному сні мрії,
коли бентежний ми скинемо тягар?“-
про те помислити повинні. Ось витока
настільки довгого життя бідноти й суму.
І хто би зніс біч та всі страждання світу,
образи гордих та приниження сильних,
законів слабкість, знатних свавільство,
висміяної любові муки, зле
презирливих душ презирство до заслуг,
коли кинджалу лише один удар –
і вільний він. Хто в ярмі ходив би,
стогнав під ярмом життя й томився,
коли би страх прийдешнього по смерті
небаченої країни, із якої немає
сюди вороття, – не турбував волі,
не змушував швидше зносити зло життя,
ніж бігти від неї к бідам безвісним.
Так боязкими творить завжди нас совість,
так яскравів в нас рішучості рум?янець
під тінню впускає роздумування,
та задумів відважні пориви.
Від цієї перепони вклоняючи біг свій,
імен діяння не здобувають. Ох, Офелію!
О, німфу, помяни
Гріхи мої в своїй молитві…