Відгук на книгу Жюля Верна «П’ятнадцятирічний капітан»

Автор: Суровікін Владислав, учень 6-го класу Новостепанівського НВК Олександрівського району Донецької області
Захоплення: література, історія, географія
Вчитель: Плахута Алла Петрівна

Ж. Верна належать до творів, які прийнято називати пригодницькими. У таких творах багато несподіваних подій, раптових поворотів у сюжеті, рушійною силою якого стає пригода.
Особливість романів Ж. Верна полягає у тому, що навіть дивовижні речі автор пояснює з науковою точністю, а загадки, які він пропонує, ніколи не містять нічого містичного.
Герої романів Ж. Верна — сміливі й відважні люди, які прагнуть дізнатися більше про світ і людей. Автор і сам часто робить відступи, щоб розповісти про багатства природи, лісів, пустель, таємниці океану, Всесвіту. Один із найпопулярніших персонажів романів
Ж. Верна — трохи дивакуватий учений. Це дає авторові можливість науково пояснювати явища природи. Однак у Ж. Верна навіть найрозумніший учений не все знає, не про все здогадується. Безмежний світ відкриває лише деякі свої таємниці, а неприборкана природа завжди могутніша за людину.
Улюблені герої Ж. Верна — юнаки та підлітки, які вчаться відкривати світ. Знання та досвід роблять їх розумнішими, а пригоди додають мужності. У фіналі роману обов’язково перемагає добро, а зло справедливо карається. І ці моральні уроки юні герої запам’ятовують на все життя.
Древній філософ Вергілій казав: «Відважним доля допомагає…». Прикладом цього є роман Жюля Верна «П’ятнадцятирічний капітан».
У своїй книзі французький письменник розповів про надзвичайні пригоди юного Дика Сенда і його друзів у відкритому морі і нетрях тропічної Африки. Герої книги пройшли неймовірно важкий і довгий шлях — від берегів Нової Зеландії до Каліфорнії. Вони переборювали на своєму шляху і океанські простори, і африканські джунглі, населені дикими племенами людожерів та лютими хижаками. Ці люди не були професійними моряками чи досвідченими мандрівниками. Місіс Уелдон та її п’ятирічній син потрапили в біду. Їй ні на кого було розраховувати, крім Діка Сенда, п’ятнадцятирічного юнака, що служив молодшим матросом на кораблі її чоловіка. І Дік Сенд зрозумів це, і справдив довіру більш дорослих за нього людей. Після загибелі екіпажа «Пілігрима» йому довелося стати капітаном шхуни і взяти на себе відповідальність за життя місіс Уелдон, її сина і п’ятьох негрів, врятованих командою «Пілігрима». З усіх пригод Діка Сенда і його вірних і шляхетних друзів найяскравіше враження на мене справила перша з них — зустріч шхуни «Пілігрим» з китом і загибель екіпажа.
Герої книги «П’ятнадцятирічний капітан» стали мимовільними учасниками небезпечних пригод на морі та на суші. До самого кінця роману я з напругою й інтересом стежив за їхньою долею, шукав разом з п’ятнадцятирічним капітаном вихід із ситуації, разом з ними боровся, приймав рішення і сподівався на порятунок героїв. І закрив книгу з почуттям вдячності автору, з бажанням стати учасником незвичайних пригод і обов’язково вийти з них переможцем. Тому що Людина може багато чого перебороти. Саме таке відчуття залишила у мене книга Жуля Верна.
Жуль Верн учив людей мріяти і вірити в силу людського розуму. Він зробив свій внесок у пізнання світу, у якому завжди залишається місце для нових відкриттів.