Переклад з російської мови поезії Катерини Горбовської «Когда бездумно пророчит лето…»

Автор перекладу: Клим Тетяна, учениця 11 класу Кудринецької ЗОШ І-ІІІ ст. Борщівського району Тернопільської області.
Захоплення: література, музика.
Вчитель зарубіжної  літератури: Юрчишина Марія Іванівна

«Когда бездумно пророчит лето…»

Когда бездумно пророчит лето,
А человеку – шестнадцать лет,
И столько веры в свои победы
И в то, что бога на свете нет!
И вечер теплый, и ветер южный,
И окрыляет избыток сил,
И очень важно, и очень нужно,
Чтоб кто-то бережно объяснил,
Что жизнь проходит, меняя краски,
То зацелует, то отомстит,
Не все то горе, что нету счастья,
Не все то золото, что блестит,
Что в мире много таких вопросов,
Где не ответить начистоту,
Что резать вены – еще не способ
Свою доказывать правоту.

Тоді як літо пече в знемозі,
Ну а людині – шістнадцять літ,
І стільки віри у перемозі,
І що без бога оцей наш світ.
І вечір теплий, і вітер з півдня,
І окриляє надлишок сил,
І так важливо, і так потрібно,
Щоб делікатно хтось пояснив:
Життя проходить й міняє краски,
То зацілує, то відомстить,
Не все те горе, як нема щастя,
Не все те золото, що блищить,
В світі багато таких запитань,
Що все не скажеш начистоту,
Й різати вени – це ще не спосіб
Свою доказувати правоту.

Черговий номер

Зміст №6, 2018

Редакційна вітальня «Мене надихають діти». Ексклюзивне інтерв’ю Ольги Горобченко. . . . . . .2 Фахові проблеми Практика роботи …

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”