в школах України

Урок виразного читання. Презентація проекту «Оживи оповідання» за оповіданням А. П. Чехова «Хамелеон»

Автор: Червінська Ганна Феліксівна, вчитель зарубіжної літератури ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 м. Бара Вінницької обл.
Презентація до уроку

Chervinska_Chexov


Керівник проекту: Червінська Г. Ф. – учитель світової літератури ЗОШ І-ІІІ ст. №4 м. Бара
Учасники проекту: учні 6-А класу ЗОШ І-ІІІ ст. №4 м. Бара
Тривалість проекту: короткочасний
Методи проекту: дослідницький, творчий, рольовий
Мета проекту: сприяти глибшому осмисленню ідейно-естетичної сутності оповідання А. П. Чехова „Хамелеон», викликати інтерес до спадщини митця;
розвивати навички виразного читання, аналізу твору, самостійної роботи, акторські здібності та фантазію;
виховувати культуру мовлення, любов до художнього слова.

Завдання проекту:

І. Міні-проект „Сценарій мультфільму за оповіданням „Хамелеон» (груповий).
1. Прочитати оповідання „Хамелеон».
2. Редагування тексту оповідання, створення сценарію п’єси за оповіданням, враховуючи особливості жанру драми.

ІІ. Міні-проект „Ілюстрації до оповідання „Хамелеон» (груповий).
1. Дібрати ілюстрації до оповідання „Хамелеон».
2. Намалювати малюнки до оповідання.

ІІІ. Міні-проект „Музичний супровід до оповідання „Хамелеон».
1. Прочитати оповідання.
2. Дібрати музичний супровід до тексту оповідання.

ІV. Міні-проект „Інсценізація за оповіданням „Хамелеон» (груповий).
1. Ознайомитися зі сценарієм за оповіданням.
2. Скласти партитуру.
3. Підготувати виразне читання за партитурою п’єси в ролях.

V. Міні-проект (індивідуальний).
Підготувати виступ на одну із тем:
„Що мене вразило або зацікавило під час роботи над проектом»;
„Я навчився»;
„Це я намалював, написав, вигадав».

Обладнання: мультимедійна дошка і проектор, індивідуальні картки з текстами та довідками, презентація до уроку.

Епіграф: Книги – це тисячолітня мудрість людства.. Читання книги – це не механічний процес. Це творчість. Оволодій цим мистецтвом – умінням, читаючи – виховувати себе, читаючи – мислити.
В. О. Сухомлинський. Листи до сина
Хід уроку

І. Оголошення теми, метиі епіграфа уроку (Слайди 1-2).
Вступне слово вчителя. Л. Толстой писав: „Як слово, що передає думки й досвід людей, служить засобом єднання людей, так само діє й мистецтво. Особливість цього засобу спілкування.. полягає в тому, що словом одна людина передає іншій свої думки, а мистецтвом люди передають одне одному свої почуття. Діяльність людини заснована на тому, що людина, сприймаючи слухом чи зором вираження почуття іншої людини, здатна перейматися тим самим почуттям..»
Кожне вимовлене людиною слово є не тільки носієм інформації, а й відтворює відповідний душевний стан. Звичайно, письменники і поети, працюючи над своїми творами, прагнуть висловити в них свої думки, почуття, переживання. Читцеві ж потрібно відтворити їх, за допомогою інтонації створити образ того чи іншого героя. Тому виразне читання повинне бути емоційним.
Емоційність читання – це вміння за допомогою слова відтворити почуття, думки, наміри автора, якими насичений твір, з метою впливу на почуття слухача, щоб викликати у нього співпереживання.
Щоб правильно і переконливо передати слухачам зміст і настрій художнього твору, читець повинен насамперед добре розуміти цей зміст і настрій художнього твору, яскраво уявити зображені події, героїв, явища, усвідомити ставлення автора до них. Окрім того, потрібно знати засоби виразного читання і вміти ними вправно користуватися.
(Слайд 3). Завдання нашого уроку оволодіти засобами виразного читання і навчитися емоційно читати оповідання „Хамелеон». У цьому нам допоможуть завдання, які ви готували до уроку.
Але спочатку перевіримо ваш рівень знань тексту оповідання.

ІІ. Робота над темою уроку.
1. Презентація міні-проекту „Сценарій мультфільму за оповіданням „Хамелеон».
Учень. Ми працювали над сценарієм за оповіданням „Хамелеон». Нашим завданням було перетворити твір епічного жанру на твір, що призначається для постановки на сцені. Драматурги обмежені у виборі художніх засобів: у їх арсеналі немає розгорнених характеристик, описів природи, особливих деталей, які допомагають зрозуміти образи героїв. Драматичний твір сприймається через діалоги, монологи-роздуми дійових осіб, а також через невеличкі авторські примітки – ремарки. Тобто нам необхідно було лише за допомогою однієї прямої мови, передати ідейно-естетичну сутність оповідання Антона Павловича Чехова.
Кожна п’єса починається з переліку дійових осіб. До нашого списку дійових осіб ввійшли золотар Хрюкін, городовик Єлдирін, поліцейський наглядач Очумєлов, повар Прохор, голоси з натовпу, а також ми вирішили ввести у п’єсу голос автора.
Оповідання А. П. Чехова побудоване у формі діалогу, репліки героїв оповідання „Хамелеон» яскраво передають їх характери, ставлення до інших персонажів, думки автора, тож нам було нескладно скласти сценарій, випускаючи за необхідності слова автора.
Та все ж своє справжнє життя драматичний твір отримує тільки на сцені, коли за допомогою акторів він „оживає». Тож сподіваємось, що наша п’єса, завдяки умілому використанню засобів виразного читання, теж „оживе».
Сценарий мультфильма по рассказу А. П. Чехова „Хамелеон»
Действующие лица.
Автор – голос за кадром.
Золотых дел мастер Хрюкин.
Городовой Елдырин.
Полицейский надзиратель Очумелов.
Повар Прохор.
Действие происходит на базарной площади.
Автор. Через базарную площадь идёт полицейский надзиратель Очумелов в новой шинели и с узелком в руке. За ним шагает рыжий городовой с решетом, доверху наполненным конфискованным крыжовником. Кругом тишина… На площади ни души … Открытые двери лавок и кабаков глядят на свет божий уныло, как голодные пасти; около них нет даже нищих.
Хрюкин. Так ты кусаться, окаянная! Ребята, не пущай её! Нынче не велено кусаться! Держи! А… а!
Собачий визг. Из дровяного склада купца Пичугина, прыгая на трёх ногах и оглядываясь, бежит собака. За ней гонится человек в ситцевой крахмальной рубахе и расстёгнутой жилетке. Он бежит за ней. Все останавливаются посреди площади.
Хрюкин. Не пущай!
Собирается толпа.
Городовой. Никак беспорядок, ваше благородие!
Очумелов. По какому это случаю тут? Почему тут? Это ты зачем палец?. Кто кричал?
Хрюкин. Иду я, ваше благородие, никого не трогаю, (кашляет) насчёт дров с Митрий Митричем, и вдруг эта подлая ни с того, ни с сего за палец… Вы меня извините, я человек, который работающий… Работа у меня мелкая. Пущай мне заплатят, потому – я этим пальцем, может, неделю не пошевельну… Этого, ваше благородие, и в законе нет, чтоб от твари терпеть… Ежели каждый будет кусаться, то лучше и не жить на свете…
Очумелов. Гм!. Хорошо… (строго). Хорошо… Чья собака? Я этого так не оставлю! Я покажу вам, как собак распускать! Пора обратить внимание на подобных господ, не желающих подчиняться постановлениям! Как оштрафуют его, мерзавца, так он узнает у меня, что значит собака и прочий бродячий скот! Я ему покажу Кузькину мать!. Елдырин, узнай, чья это собака, и составляй протокол! А собаку истребить надо. Не медля! Она наверное бешеная… Чья это собака, спрашиваю?
Голос из толпы. Это, кажись, генерала Жигалова!
Очумелов. Генерала Жигалова? Гм!. Сними-ка, Елдырин, с меня пальто… Ужас, как жарко! Должно полагать, перед дождём… Одного только я не понимаю: как она могла тебя укусить? Нешто она достанет до пальца? Она маленькая, а ты ведь вон какой здоровила! Ты, должно быть, расковырял палец гвоздиком, а потом и пришла в твою голову идея, чтоб соврать. Ты ведь… известный народ! Знаю вас, чертей!
Голос из толпы. Он, ваше благородие, цигаркой ей в харю для смеха, а она и не будь дура, и тяпни… Вздорный человек, ваше благородие!
Хрюкин. Врёшь, кривой! Не видал, так, стало быть, зачем врать? Их благородие умный господин и понимают, ежели кто врёт, а кто по совести, как перед богом… А ежели кто врёт, так пущай мировой рассудит. У него в законе сказано… Нынче все равны… У меня у самого брат в жандармах… ежели хотите знать…
Очумелов. Не рассуждать!
Городовой. Нет, это не генеральская… У генерала таких нет. У него всё больше лягавые…
Очумелов. Ты это верно знаешь?
Городовой. Верно, ваше благородие…
Очумелов. Я и сам знаю. У генерала собаки дорогие, породистые, а это – чёрт знает что! Ни шерсти, ни вида… подлость одна только… И этакую собаку держать?! Где же у вас ум? Попадись этакая собака в Петербурге или Москве, то знаете, что было бы? Там не посмотрели бы в закон, а моментально – не дыши! Ты, Хрюкин, пострадал и дела этого так не оставляй… Нужно проучить! Пора…
Городовой. (задумчиво). А, может быть, и генеральская… На морде у ней не написано… Намедни во дворе у него такую видел.
Голос из толпы. Вестимо, генеральская!
Очумелов. Гм! Надень-ка, брат Елдырин, на меня пальто… Что-то ветром подуло… Знобит… Ты отведёшь её к генералу и спросишь там. Скажешь, что я нашёл и прислал… И скажи, чтобы её не выпускали на улицу… Она, может быть, дорогая, а ежели каждый свинья будет ей в нос сигаркой тыкать, то долго ли испортить. Собака – нежная тварь… А ты, болван, опусти руку! Нечего свой дурацкий палец выставлять! Сам виноват!
Голос из толпы. Повар генеральский идёт, его спросим… Эй, Прохор! Поди-ка, милый, сюда! Погляди на собаку… Ваша?
Повар. Выдумал! Этаких у нас отродясь не бывало!
Очумелов. И спрашивать тут долго нечего. Она бродячая! Нечего тут долго разговаривать… Ежели сказал, что бродячая, стало быть и бродячая… Истребить, вот и всё.
Повар. Это не наша. Это генералова брата, что намеднись приехал. Наш не охотник до борзых. Брат ихний охоч…
Очумелов. Да разве братец ихний приехали? Владимир Иваныч? Ишь ты, господи! А я и не знал! Погостить приехали?
Повар. В гости…
Очумелов. Ишь ты, господи… Соскучились по братце… А я ведь и не знал! Так это ихняя собачка? Очень рад… Возьми её… Собачка ничего себе… Шустрая такая… Цап этого за палец! Ха-ха-ха… Ну чего дрожишь? Ррр… Рр… Сердится, шельма… цуцык этакий… (Строго к Хрюкину). Я ещё доберусь до тебя!
Все хохочут над Хрюкиным.
Слово вчителя. Для того, щоб п’єсу побачили глядачі, одних зусиль сценаристів та акторів недостатньо. У підготовці інсценізації беруть участь також звукооператори.

2. Презентація міні-проекту „Музичний супровід до п’єси „Хамелеон».
Учень. До інсценізації ми підібрали в якості музичного супроводу уривок з російської народної пісні „Я на горку шла..», так як дія оповідання відбувається у невеличкому російському провінційному містечку, де панують тиша і нудьга. Цю пісню виконують на балайці.
Існують інструменти, які здавна вважаються музичними символами якого-небудь народу: у іспанців – це гітара, у італійців – мандоліна, в українців бандура. У росіян таким інструментом стала балалайка. Її своєрідний трикутний корпус, специфічні прийоми гри – різноманітного виду щипки або удари пальців по трьом натягнутим струнам, сріблясто-звінкий тембр не сплутаєш з жодним іншим інструментом. Перші згадки про балалайку, які дійшли до нас, відносяться до 1688 року. Про неї часто згадується в російських народних піснях:
Пойду я во горенку,
Сяду я на лавочку,
Возьму балалаечку,
Стану я играти,
Песни припевати.
Також ми зробили аудіозапис гавкання собаки.

3. Презентація міні-проекту „Ілюстрації до оповідання „Хамелеон».
Учень. Нашим завданням було створити малюнки за сценарієм до оповідання „Хамелеон».
А. П. Чехов в творі дає дуже яскравий опис головного місця подій: на базарній площі нікого немає, навіть відчинені двері шинків і крамниць „дивляться на світ божий похмуро, як голодні пащі; біля них немає навіть жебраків». Але автор не дає розгорнутих портретних характеристик дійових осіб. Подаються лише окремі деталі – Очумелов у новій шинелі з клуночком в руці, рудий городовик тримає решето, наповнене конфіскованим аґрусом, Хрюкін „у ситцевій накрохмаленій сорочці й розстебнутій жилетці».
Події в оповіданні відбуваються сто років тому. Люди в той час одягалися зовсім по-іншому. Тому спочатку ми розшукали ілюстрації відомих художників до твору, а саме (Слайди 4-8) С. В. Герасимова „На базарній площі», А. Дудіна „Очумелов крокує по місту», „На базарній площі», П. Пинкисевича „Хамелеон», С. Алімова „Хамелеон», і на їх основі створювали свої власні малюнки.
За допомогою комп’ютерних програм персонажі п’єси „ожили»: почали рухатися. Таким чином ми разом з Ганною Феліксівною створили мультфільм, який залишилось лише озвучити.
Слово вчителя. Перед тим як перейти до виконання головного завдання нашого уроку, пропоную вам ще раз прослухати оповідання „Хамелеон» А. П. Чехова у виконанні майстра слова – відомого російського актора Ігоря Володимировича Ільїнського, щоб повчитися у нього майстерності виконання прозового твору (Слайд 9)
4. Прослуховування аудіозапису оповідання А. П. Чехова „Хамелеон» у виконанні І. В. Ільїнського.
Слово вчителя. Ми підійшли до головного завдання нашого уроку: виразне читання п’єси „Хамелеон» за оповіданням А. П. Чехова. Сценарій написаний мовою оригіналу – російською, тому кожен з читців має можливість продемонструвати свої знання та вміння з російської мови, свої артистичні здібності. Для цього необхідно повторити відомості про засоби та правила виразного читання.

5. Повідомлення учнів про засоби та правила виразного читання.
До засобів виразного читання відносяться: паузи, логічний наголос, інтонація, темп читання.
Пауза – зупинка голосу під час читання, робиться в тих місцях тексту, де стоять розділові знаки. Паузи можуть бути довгими, середніми і короткими. Довгі – робляться на крапці, двокрапці, три крапці, крапці з комою, тире з комою, знаках оклику та запитання. Паузи середньої тривалості будуть на комі та тире. Ці паузи називаються синтаксичними. Під час накреслення партитури тексту, у якому розмічені паузи і логічні наголоси, а також визначені інтонації і темп читання, довгі паузи позначаються трьома рисками, середні – двома, короткі – однією.
Зупинка на тих місцях, де немає розділового знака, називається логічною паузою. Вона завжди коротка.
Мовленнєвий такт – частина речення між двома паузами.
Логічний наголос – вимовлення важливого слова в мовленнєвому такті з трохи більшою силою голосу.
Інтонація – тон мовлення, чергування підвищень і знижень голосу, манера у виголошенні слова, ритмо-мелодійний лад речення. Вона буває розповідна, оклична, питальна, спонукальна, перелічувальна, заперечу вальна. Інтонацією можна передати різні почуття і переживання: радість, ніжність, пошану, улесливість, смуток, гнів, біль, глузування тощо.
Темп читання – швидкість вимови слів. Буває повільним, середнім та швидким.
Інтонація, логічні паузи під час читання залежать від змісту і настрою творів.
Пам’ятка
Як виразно прочитати художній текст
1. Готуючись виразно прочитати будь-який твір, декілька разів прочитайте його про себе.
2. Визначте для себе особисту мету читання (ваше „надзавдання»): що саме ви хочете висловити під час читання, які почуття та асоціації прагнете викликати у слухачів.
3. Продумайте, у яких місцях тексту необхідно зробити паузи, які слова та словосполучення необхідно виділити голосом.
4. Вдома декілька разів спробуйте прочитати твір уголос перед дзеркалом.
5. Тренуючись читати, у думках перевірте, чи не робите ви зайвих рухів.
6. Перед початком читання у класі займіть зручну позу, огляньте слухачів і витримайте паузу. Розпочинаючи читати, не забувайте вказати автора та назву твору. Глибоко вдихніть і розпочинайте читання.
7. Читаючи, чітко промовляйте усі звуки у словах.
8. Не забувайте витримувати паузи, виділяйте голосом найважливіші з вашої точки зору слова та словосполучення, що допомагають розкрити авторську думку і показати ваше „над завдання».
9. Контролюйте своє дихання. Дихайте рівномірно, добирайте повітря під час пауз.
10. Силу голосу пристосовуйте до аудиторії.
11. Стежте за тим, щоб ваші жести та рухи були природними і не притягували надмірної уваги слухачів.

Слово вчителя. Наступний етап нашої роботи має назву „Сам вперед іди і товариша за собою веди». (Розподіл дітей на групи за дійовими особами твору). Кожна група повинна підготувати партитуру реплік свого героя, навчити його емоційно та виразно їх читати. Виконати це завдання вам допоможе довідка.
Довідка
Пауза – зупинка голосу під час читання, робиться в тих місцях тексту, де стоять розділові знаки. Паузи можуть бути довгими, середніми і короткими. Довгі – робляться на крапці, двокрапці, три крапці, крапці з комою, тире з комою, знаках оклику та запитання. Паузи середньої тривалості будуть на комі та тире. Ці паузи називаються синтаксичними. Під час накреслення партитури тексту, у якому розмічені паузи і логічні наголоси, а також визначені інтонації і темп читання, довгі паузи позначаються трьома рисками, середні – двома, короткі – однією.
Зупинка на тих місцях, де немає розділового знака, називається логічною паузою. Вона завжди коротка. Мовленнєвий такт – частина речення між двома паузами.
Логічний наголос – вимовлення важливого слова в мовленнєвому такті з трохи більшою силою голосу.
Інтонація – тон мовлення, чергування підвищень і знижень голосу, манеру у виголошенні слова, ритмо-мелодійний лад речення. Вона буває розповідна, оклична, питальна, спонукальна, перелічувальна, заперечу вальна і т. п. Інтонацією можна передати різні почуття і переживання: радість, ніжність, пошану, улесливість, смуток, гнів, біль, глузування тощо.
Темп читання – швидкість вимови слів. Буває повільним, середнім та швидким.
Інтонація, логічні паузи під час читання залежать від змісту і настрою творів.
Коментар до знакової партитури(Слайд 10).

– підвищення голосу
– зниження голосу
—–– – логічний наголос
–– –– – уповільнення тону
|| – коротка пауза
||| – довга пауза

6. Міні-проект „Інсценізація за оповіданням „Хамелеон».
Групові завдання:
1) Складіть партитуру тексту та дайте короткий коментар читцю за такими запитаннями і завданнями:
Яким ви бачите свого героя? Який у нього костюм?
Розкрийте характер дійової особи, роль якої необхідно виконати.
Які особливості мовлення вашого героя допомагають зрозуміти його характер? Які у вашого героя будуть голос, хода, вираз обличчя? Охарактеризуйте внутрішній стан героя.
Поміркуйте, які почуття повинен викликати у слухачів ваш герой?
2) Підготуйте виразне читання п’єси за партитурою в ролях.
Пояснення учнями партитури реплік героїв, виразне читання п’єси в ролях, взаєморецензування виразного читання, коментар учителя.

Коментар учнів.
Очумєлов. Мовна характеристика Очумєлова дуже яскрава. Він лише робить вигляд, що хоче з’ясувати суть справи і винести справедливий вирок, на його думку, а відповідно і мовлення, впливають зауваження городового, когось з юрби, кухаря. З натовпом він розмовляє командним тоном, не задумуючись на зв’язком слів у реченні, використовує багато лайливих слів. Але як тільки мова заходить про генерала, його мовлення докорінно змінюється, він починає говорити улесливим тоном.
Очумєлов переживає конфлікт між обов’язком і чиношануванням. Він то знімає, то одягає шинель, тому що дуже хвилюється, але не за потерпілого, а за себе, раптом собака генеральська, а він зробить щось не те, і це буде мати трагічні наслідки для його кар’єри.
Городовик. Городовик з решетом конфіскованого аґрусу виглядає комічно. Він так як і Очумелов побоюється не за те, що може порушити закон, а щоб його не позбавили „теплого містечка». Реплік у нього мало, промовляє він їх задумливо, побоюючись покарання за неправильне рішення.
Хрюкін. Хрюкін в нетверезому стані, з нічого робити він знущався над маленькою собачкою. Він людина неосвічена, груба, сварлива репліки його короткі, уривчасті. Хоча він вчинив і неправильно, але все ж таки він – людина і сподівається на захист своїх прав, тому говорить голосно, емоційно.
Повар. Автор не дає ніякої характеристики повару у оповіданні. Ми можемо лише припустити, щоб він також лицемірить, раптом собака виявиться генеральська або генералова брата. Так як він працює у генерала, то може ставитися до інших зверхньо, тому тон його мови, на нашу думку, повинен бути суворий, зверхній.
Голос з натовпу. Юрба у Чехова безлика, це сонна сіра маса людей, яка отримала хоч якусь розвагу. Тому голос з натовпу говорить лукаво, немов підливаючи масла у вогонь.
Голос автора. Темп читання слів автора повинен бути повільним, необхідно інтонаційно підкреслити такі слова: „новой шинели», „конфискованным крыжовником», „как голодные пасти», щоб передати обстановку провінційного містечка, пригніченого бездуховністю.

Перегляд мультимедійної презентації(виконана в програмі Windows Movie Maker) з одночасним озвучуванням учнями. (Слайд 11).

ІІІ. Підсумки уроку.
1. Мікрофон. (Слайд 12). Підготувати короткий виступ на одну із тем:
«Що мене вразило або зацікавило під час роботи над проектом»;
«Я навчився»;
«Це я намалював, написав, вигадав».
2. Взаємооцінювання та оцінюванняучнів.

ІІІ. Домашнє завдання. (Слайд 13). Написати твір-мініатюру «Як би я зіграв роль..»; зібрати та систематизувати матеріали роботи в групах для створення презентації „Історія успіху».

Використані джерела (Слайд 14).
1. Артоболевский Г. В. Очерки по художественному чтению. Учпедгиз. – М., 1959.
2. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. №9. Вересень, 2010
3. Германчук О. В. Зарубіжна література. Завдання для тематичного оцінювання. 6 клас. – Х.: Країна мрій, 2007.
4. Звиняцковський В. Я. А. П. Чехов і Україна. – К., 1984.
5. Ніколенко О. М. Вивчення зарубіжної літератури. 7 клас. – Харків: Веста: Видавництво „Ранок», 2002.
6. Теплинский М. В. Изучение творчества А. П. Чехова в школе: Пособие для учителя. – К., 1985.
7. http://ru.wikipedia.org/wiki
8. http://www.audiobooks.ua
9. http://www.woman55plus.ru/ru/travel/.view
10. http://www.priart.ru/crimea-photo-yalta
11. www.a4format.ru

Черговий номер

Новини

Copyright © Журнал "Зарубіжна література в школах України"

Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”