Відгук на прочитану книгу Ольги Бусенко «Паперовий янгол»

Автор: Свистун Анастасія, учениця 6-А класу Смілянської ЗОШ І-ІІІ ст. №10 Черкаської області
Захоплення: читання, бісероплетіння, танці, спорт
Учитель: Заскалета Валентина Іванівна

Щоразу, коли я приїжджаю до бабусі в село, завжди йду до бібліотеки, щоб взяти якусь цікавинку та прочитати. Ось і цього разу серед багатьох книг мою увагу привернула книга Ольги Бусенко «Паперовий янгол». Дорогою додому я гортала сторінки цієї книги, і вона мені відразу сподобалася, адже була ілюстрована незвичайними малюнками. Мені дуже хотілося її якнайшвидше прочитати.
Вдома я швиденько допомогла бабусі нагодувати кроликів і мерщій у сад – читати книгу. Вмостившись зручно під старою розлогою яблунею, я поринула у світ героїв книги…
Прочитавши розповідь про пана Хо-хо, я замислилась, тому що пан Хо-хо так мені когось нагадував. І раптом я згадала, що у бабусиному селі жила така ж самотня, похмура та невдоволена баба Галя, яка не мала ні чоловіка, ні дітей, ні собаки, ні кішки, не було в неї навіть хом’ячка. Одного разу на її подвір’я залетів папуга, який, очевидно, заблукав. Баба Галя почала його підгодовувати і невдовзі приручила. Через декілька місяців папуга почав вимовляти: «Бабуся Галюся!». З того часу баба Галя почала частіше посміхатися і ділитися своїми радощами не тільки з папужкою, а й з сусідами.
Читаючи оповідання про бабусю, яка плела ляльки, я згадала, що моя бабуся розповідала мені про сім’ю Стеценків, бабусиних сусідів. Дід Роман плів із лози дивовижні кошики, а бабуся Олена виробляла різні фігурки тваринок з глини. Вся їхня хата виглядала, як казковий музей, тому селяни часто заходять у гості до Стеценків, щоб помилуватися красою. У діді Романа та бабусі Олени дітей немає, тому їхні вироби замінюють їм рідню. Ще жодного разу вони не подарували та не продали нікому жодного виробу.
А найбільше мені сподобалася розповідь про Мишка Бублика, який хворів на телеманію. Під враженням від прочитаного я побігла до бабусі і розповіла їй, що колись я «вилікувала» свого друга Романа від ігроманії. Цілими днями він просиджував перед комп’ютером, граючи з ним у шахи. Одного разу я принесла йому справжні шахи і ми почали грати. Потім він почав грати з усіма хлопцями, які живуть на нашій вулиці, і незабаром став чемпіоном вулиці з шахів. Це був його успіх.
У книзі Ольги Бусенко «Паперовий янгол» є ще дуже багато цікавих історій, які можуть дати слушну пораду кожному, тому я раджу всім її прочитати.