Сьогодні до нашої редакційної вітальні ми запросили талановитого, творчого вчителя зарубіжної літератури Новоолексіївської ЗОШ №2 Херсонської області, керівника успішного шкільного театру «Прометей» – Марину Ільяшенко. Марина Анатоліївна має майже десятирічний досвід роботи керівника драматичного гуртка. Шкільний театр «Прометей» здобув безліч нагород: це грамоти, дипломи за перемоги у творчих конкурсах районного й обласного рівня. Гуртківці постійно оновлюють свій репертуар, мають багато шанувальників. Жодне шкільне свято не відбувається без вистав улюбленого театру. Вихованці Марини Анатоліївни створили ще й ляльковий театр, вистави якого залюбки відвідують учні початкових класів.
Дорогі читачі, разом з Мариною Анатоліївною ми зазирнемо за лаштунки «Прометея». Вона розкриє нам секрети театральної шкільної майстерні. Упевнені, що її захоплива розповідь надихне вас на якісь певні ідеї, можливо, навіть на створення театру в своїй школі.
Марино Анатоліївно, Ви вчитель від Бога, вчитель-творець, який дарує своїм вихованцям крила. А кого Ви можете назвати своїм навчителем, можливо, хтось для Вас став прикладом самовідданої любові до своїх учнів та професії педагога?
Насамперед хочу подякувати за таку високу оцінку моєї праці, адже я зовсім не очікувала, що таке поважне видання може зацікавитися моїми творчими ідеями щодо шкільного театру.
Професія учителя була визначена долею, можна сказати, що вибору в мене не було. Моя мама, Лупіна Надія Григорівна, вчитель російської мови і літератури, власним прикладом довела значущість учительської справи, вона і сьогодні залишається моїм добрим наставником. Крім того, у моєму вихованні завжди брали активну участь мамині рідні сестри: Таран Любов Григорівна – вчитель початкових класів, Левицька Галина Григорівна – шкільний бібліотекар, а також мій вітчим, Іваницький Микола Опанасович – вчитель хімії. З дитинства я спостерігала за самовідданою працею своїх рідних вчителів, пишалася, що маю таку рідню. Адже в нашому селищі і сьогодні, коли люди дізнаються, чия я донька, починають з вдячністю передавати вітання моїй учительській родині. Кожен з моїх наставників по-своєму загартував мене, до життя. Моя талановита мама завжди була серед кращих учителів району, вона стала наставником для сотень дітей, які і сьогодні не забувають її. Дорослі учні іноді долають сотні кілометрів, щоб побачити свою вчительку, телефонують з різних куточків України та світу, піклуючись про неї. Саме тому я добре знаю багатьох маминих учнів, бо вони стали нам рідними.
У моєму житті було чимало дорогих серцю вчителів, кожен з них доклав чимало зусиль, щоб я відбулася як особистість, тому хочу висловити свою щиру подяку всім своїм педагогам від початкової школи до викладачів Херсонського державного університету, низький уклін від вашої учениці.
Як допомагає вам досвід роботи з учнями у драматичному гуртку під час викладання предмета?
Театр – мистецтво синтетичне, тому містить у собі універсальні можливості для залучення учнів до літератури. Дитина, яка пізнає світ через художній твір, сприймає його не тільки розумом, свідомістю, інтелектом, а й усіма своїми органами чуттів. Адже слово ми бачимо, чуємо, відчуваємо, а не тільки розуміємо. Саме тому на уроці літератури я передусім використовую методи і прийоми, спрямовані на розвиток сенсорного апарату дитини. Важливо зрозуміти, що вона чує, бачить, відчуває, які в неї образи, асоціації, настрої виникають у процесі сприйняття й аналізу тексту художнього твору. Для цього протягом усього заняття кожному учневі надаю можливість, працюючи над окремим епізодом, уривком, розділом, вишукувати власні звукові, зорові, словесні ряди. Я маю задоволення спостерігати, як учень стає певною мірою співавтором тексту, включається в співтворчу діяльність, досягнувши емоційного стану співпереживання. І тут варто говорити не стільки про методи, скільки про той внутрішній стан учня, за якого тільки і можливий процес піднесення особистості, співтворчості. Кожен учитель, готуючись до уроку, перетворюється на режисера, який мусить все передбачити, відчути кожного учасника дійства. Найщасливіша мить на уроці – це імпровізація, яка порушує заздалегідь продумані плани на уроці, але дарує радість живого спілкування у невимушеній атмосфері. Тільки тоді дитина забуває, що відповідає на оцінку, а поринає у творчий вир уроку і насолоджується власними відчуттями.
Ви писали, що театр «Прометей» народився виключно з ініціативи ваших учнів. Вам сподобалась їхня ідея й Ви доклали всіх зусиль, щоб втілити дитячу мрію. Напевно, Ви самі дуже любите театр і цікавитеся театральним мистецтвом, але для такої справи замало мати тільки бажання. Які були ваші перші кроки, перші успіхи? З чого почалося життя театру?
Зараз навіть важко пригадати, з чого почалася моя любов до театру. Можливо, з першої радіовистави «Тев’є-молочник» за Шолом-Алейхема, адже можливості відвідувати театр у мене не було ані в шкільні роки, ані в студентські, які припали на бурхливі 90-ті. Тоді була популярна передача «Театр перед мікрофоном», для мене це була чудова можливість послухати професійних акторів, які дуже переконливо доносили зміст п’єси до слухача. Звичайно, я переглядала і телевізійні вистави, у 80-ті роки одна з улюблених – «Езоп» за мотивами п’єси Г. Фігейредо «Лисиця й виноград», з О. Калягіним у головній ролі. Епізоди з фільму мого дитинства я використовую на уроках з вивчення творчості видатного байкаря-філософа. Взагалі я захоплювалася акторською грою А. Роговцевої, Б. Ступки, Л. Бикова та інших видатних діячів мистецтва. Не могла собі уявити, що колись моє захоплення приведе до створення шкільного театру. Але головну роль у ньому завжди грали діти, без їхнього оптимізму і щирого бажання дивувати глядача яскравими виставами я не змогла би втілити свою юнацьку мрію у реальність. Так у квітні 2007 року з ініціативи моїх учнів відбулася перша вистава шкільного театру «Прометей», це було своєрідне попурі з найвідоміших українських та зарубіжних драматичних творів зі шкільної програми. Охочих узяти участь у дійстві було близько тридцяти, за лаштунками було тісно, всі хвилювалися. Пам’ятаю нестримну дитячу радість від власного творчого успіху.
Окрилені успіхом, діти мріяли про нову постановку, а я була трохи розгублена, адже ні спеціальної методичної літератури, ні костюмів не було. Одна справа раз виступити з імпровізацією, інша – працювати систематично. Це сьогодні можна скачати відео-уроки з акторської майстерності, роздрукувати цікаві вправи для занять з дітьми, а дев’ять років тому в нашій місцевості доступу до мережі Інтернет не було. Отже я звернулася до фахових видань за методичною підтримкою та отримала чимало відгуків колег-однодумців, які також самотужки свого часу створили шкільні студії. Пізніше я, буваючи на книжкових базарах у різних містах, придбала чудові посібники, хочу порадити керівникам шкільних драмгуртків по можливості користуватися цими книжками: Ліпніцька М. «Шкільний ляльковий театр». – «Ранок», 2009; Ворожейкіна О.М. «Театральна вітальня». – Основа, 2011. (Серія «Шкільний театр»); Ирина Феофанова «Актерский тренинг для детей» – АСТ, Астрель, 2012; Эльвира Сарабьян. «Актерский тренинг по системе Станиславского. Речь. Слова. Голос. Максимальная достоверность и убедительность». – АСТ, 2011.
Підбадьорювання колег та оптимізм моїх вихованців надавали мені сил. Керівництво школи офіційно закріпило за мною драмгурток, пообіцявши підтримку зі свого боку. Так, керуючись порадами та власною інтуїцією, ми почали роботу. Вже у 2009 році з виставою «Сорочинський ярмарок» ми стали переможцями у районному конкурсі талантів «Таврійський барвограй» у номінації «Театральне мистецтво», а потім і на обласному етапі цього регіонального конкурсу отримали диплом переможця. Так ми зрозуміли, що йдемо правильним шляхом і продовжили свою роботу. Раз на семестр діти і вчителі з нетерпінням очікують на виставу. Поступово до нас стали приходити учні з сусідньої школи, а потім батьки з маленькими дітьми, випускники, знайомі. Словом, наш театр ставав щороку популярнішим, тому і відповідальність зростала.
Ми не могли собі дозволити слабку підготовку, репертуар ставав серйознішим, вистави тривали від півтори до двох годин, доводилося робити антракт.
У школі відбувався справжній театральний бум. Належати до трупи шкільного театру було почесно.
Як розподіляються обов’язки у Вашому театральному колективі, чи є у вас надійні помічники? Взагалі, розкажіть про Вашу театральну кухню. Як готуєте декорації, костюми, де відбуваються репетиції?
Щоб систематизувати свою роботу, для початку я склала анкету для охочих вступити до драмгуртка:
Анкета учасника шкільного драмгуртка
Прізвище, імʹя, по батькові; дата народження; домашня адреса, телефон; клас_________________
Улюблений письменник, улюблений твір______
Улюблений актор____________________________
Роль, яку мрієш зіграти______________________
Вмієш гарно декламувати, співати, танцювати, грати на музичних інструментах, малювати, шити (потрібне підкресли)
Тебе більше приваблює акторська робота, дизайн театральних костюмів, творчість декоратора чи гримера? (потрібне підкресли)
Чого ти очікуєш від занять у гуртку?__________
Отримавши заповнені анкети, я могла розподілити дітей на різні ділянки роботи. Адже серед гуртківців траплялися діти, які певний час не насмілювалися вийти на сцену, але вони готові були працювати на благо театру за лаштунками: малювати, створювати декорації, відшукувати цікавий реквізит, працювати над гримом, переробляти старий одяг на чудові костюми для акторів. Набираючись досвіду, перебуваючи на репетиціях у ролі пасивного слухача, навіть сором’язливі учні дуже скоро виявляли бажання отримати хоча б маленьку роль.
Завдяки керівництву школи у нашого колективу з’явилася театральна майстерня, невеличкий клас, де ми могли тримати костюми, реквізит, декорації. Ця кімната в день чергової прем’єри перетворюється на гримерну, тут завжди кипить робота і відбувається справжнє диво перевтілення акторів ще до початку вистави. Мій кабінет зарубіжної літератури теж функціонує напередодні вистав у особливому режимі: тут і читка п’єс відбувається, і перші репетиції в епізодах, аж до генеральних прогонів на сцені актової зали. Мої діти не шкодують сил, готуючись до вистави, вони готові репетирувати до смеркання, робити власними руками диво-декорацію, нести з дому речі, які можуть прикрасити сцену або слугувати реквізитом. Пам’ятаю, у 2009 році ми готували до ювілею М. Гоголя «Сорочинський ярмарок», ідею створити масштабну декорацію (3 на 6 метрів) усі підтримали. З дому принесли шпалери. Склеївши їх у величезне полотно, наші художники створили неймовірно гарну картину з колоритом українського села. Це була важка робота, але результат вразив глядачів і надихав акторів на самовіддану гру на сцені. Нам доводилося робити декорації зі старих DVD-дисків, виходила дуже блискуча ширма, зі старих штор – будуар, з штучних квітів і зелені – ліс.
А ще хочу згадати величезну квітку, зроблену з горезвісних шпалер, в якій вміщалася наша актриса Дюймовочка. Дівчинка тримала зсередини пелюстки гігантської квітки, а в потрібну мить відпускала їх і з’являлася перед здивованим глядачем.
Дуже проблематично до кожної вистави створювати костюми. Нам доводилося вигадувати сценічні образи з того, що дарували батьки учнів, звільняючи свої шафи від старих речей. Але ми були дуже вдячні і за старовинні скатертини, і за штори, з яких було зроблено чимало суконь. Іноді нам допомагали працівники Будинку культури, надаючи українські національні костюми до вистав «Сорочинський ярмарок» та «Кайдашева сім’я». Є речі, які майстрували на уроках праці на наше прохання. Користуючись довірою адміністрації, ми навіть отримали речі зі шкільного краєзнавчого музею для вистави «Сорочинський ярмарок», це дуже допомогло створити особливу атмосферу на сцені.
Кожного року ми робимо оголошення, в якому пропонуємо учням, учителям, батькам переглянути свої шафи і непотрібні їм, але цікаві для театру речі передати нам. Так ми поповнюємо свою матеріальну базу. Саме завдяки батькам у нас з’явилися ляльки для театру, а потім зусиллями старшокласників була зроблена ширма. Юнаки виготовили каркас, а дівчата з сотень строкатих клаптиків зробили чудову ширму. Малюки з початкової школи з радістю відвідують наш ляльковий театр.
І ще важливий момент – афіша! Який же театр без яскравого оголошення прем’єри.
Спочатку це були мальовані на ватмані оголошення, а сьогодні, завдяки сучасним технологіям, ми робимо афіші з використанням комп’ютерної верстки. Також старшокласники друкують програмки до вистави.
Окрема ділянка роботи у звукооператора, який мусить терпляче відпрацювати на багаточасових репетиціях і не підвести в день прем’єри.
Великий театральний колектив складається з чималої кількості талантів. Кожного з моїх гуртківців я поважаю і ціную, вони не просто мої учні, а однодумці, соратники у захопливій театральній справі.
Розкажіть про ваш репертуар. Які вистави улюблені, над якими, можливо, було найскладніше працювати театральному колективу, які спектаклі мають найбільший успіх у юних глядачів?
У нашій репертуарній скарбничці найкращі твори світової літератури, класичні і сучасні. Обираючи п’єсу, ми обов’язково радимося, враховуємо кожну думку. Читаючи епізоди з нового матеріалу, перевіряємо на слухачах, які завжди присутні на наших репетиціях, чи зацікавились діти сюжетом. Обов’язково враховую вікові особливості учнів, тому для молодших класів готуємо такі постановки: «Мауглі» Р. Кіплінга, «Маленький принц» Антуан де Сент-Екзюпері, «Снігуронька» О. Островського, «Дванадцять місяців» С. Маршака, «Том Сойєр» Марка Твена, «Полліанна» Е. Портер. Для старшокласників у нашому репертуарі такі твори: «Кайдашева сім’я» І. Нечуй-Левицького, «А зорі
тут тихі» Б. Васильєва, «Безіменна зірка» М. Себастіана, «Пігмаліон» Бернарда Шоу, «Міщанин- шляхтич» Ж.-Б. Мольєра. Але це досить умовний розподіл, тому що гарна постановка і щира акторська гра, незалежно від віку глядацької аудиторії, здатна викликати небувале емоційне піднесення.
Як приклад можу згадати наш експериментальний спектакль за мотивами новели Р. Бредбері «Усмішка». Ми його задумали як музичну міні-виставу на півгодини для 6-7 класів, але в зал завітали і вчителі, і старшокласники. Експеримент полягав у тому, що зміст твору актори здебільшого передавали мовою танцю. Це ще одна моя гордість – акторки, які відвідують хореографічну студію (в стінах нашої школи працює чудовий хореограф від районного Будинку творчості). Завдяки професійним навичкам мої танцюючі акторки просто заворожили зал. Треба сказати, що постановку танців до різних вистав дівчата роблять самотужки, я тільки висловлюю свої побажання щодо музичного матеріалу, а потім ми разом прослуховуємо безліч мелодій, поки не прийдемо до єдиного рішення. Після завершення вистави «Усмішка» ми були здивовані абсолютною тишею в залі, публіка наче завмерла, а потім пролунали оплески. Коли ми попросили глядачів висловити свою думку з приводу побаченого, на сцену стали підніматися діти і захоплено розповідати про свої враження від постановки, дякуючи акторам за творчу працю.
Серед моїх юних акторів є не тільки танцівниці, але й співаки, які також прикрашають вистави своїм вокалом. Досвід показує, що вистава в жанрі мюзиклу викликає небувале захоплення у глядача. Крім того, ми створюємо власні сценарії. За моєї участі написані міні-п’єси: «Лісова бувальщина» (екологічний театр), «Знавці» (громадсько-правовий театр), «Парад шкільних предметів» (пародійний театр). Гуртківці успішно виступали з цими постановками не тільки на шкільній сцені, а й на районних творчих конкурсах, де були відзначені нагородами.
Якщо говорити про власні рекорди, то це «Сорочинський ярмарок», вистава, з якою ми виступили п’ять разів, спочатку для учнів і вчителів, потім для батьківського колективу, і ще двічі на районному і обласному конкурсі, де вибороли перше місце. Ювілейний 2009 рік М. Гоголя приніс нам небувалий успіх. Хоча і сьогодні ми продовжуємо грати деякі вистави на біс, наприклад, «Пігмаліон» ми ставили для школи, а потім для районного семінару вчителів. Наш рідний глядач завжди нам підказує, яку постановку варто везти на конкурси, і ми йому повністю довіряємо.
У Вашому театральному колективі народжується безліч оригінальних ідей. Ви влаштовуєте не тільки театральні вистави, а й різноманітні творчі проекти. Особливо нас захопив проект «Театральний парк скульптур». Розкажіть, будь ласка, нашим читачам про реалізацію цього незвичайного проекту.
Інколи ми практикуємо такий собі «Театр на перерві». Під час великої перерви мої актори проводять флешмоби на різні теми: «Правила дорожнього руху», «Читання – найкраще навчання» під девізом: «Кидай мишку – бери книжку!», «Допоможемо тваринам!» та інші. Охочих проявити свій акторський талант під час таких акцій чимало, школярі після кожної такої імпровізації вигадують щось нове. А минулої осені гуртківці запропонували творчий проект «Театральний парк скульптур», де кожен бажаючий мусив представити улюбленого літературного, кіногероя або відому постать у вигляді скульптури. Умови гри були такі: за п’ять хвилин до великої перерви актори займають свої позиції у просторому шкільному коридорі, коли учні вийдуть на перерву, скульптури мусять завмерти, а рухатися можуть по черзі після умовного сигналу. Лунала класична музика, здивовані школярі роздивлялися і впізнавали у фігурах Чарлі Чапліна і Мерилін Монро, Мальвіну і Буратіно, Афродіту, Анну Кареніну, Бременських музикантів і навіть дощову Хмару. У проекті взяли участь більше двадцяти учнів з 5–11 класів. Глядачі залюбки фотографувалися з цікавими скульптурами і поспішали сповістити всіх дітей і учителів, які можуть не встигнути на видовище, тому що велика перерва пролетіла швидко. Але актори не поспішали знімати наряди і змивати грим, адже вчителі, вражені творчим запалом учнів, дозволили залишатися в образах навіть на уроках. Святковий настрій відчувався у кожного, малеча бігала на перервах за дивними героями, намагаючись вгадати персонажів. Це був чудовий осінній день, який став казковим, таким він запам’ятався всій школі.
Як учні опановують ази акторської майстерності? Чого, на вашу думку, дітей навчає сцена?
На заняттях драмгуртка діти із задоволенням виконують найпростіші завдання зі сценічного мовлення, сценічного руху, нескладні етюди. Особливу увагу приділяємо практичній роботі з голосом, дикцією, вправам на розвиток уяви, виразності рухів, рольовим іграм. Та найголовніше, чого діти навчаються на сцені, – чути партнера, співпереживати, імпровізувати. Витримка, працелюбність та відповідальність – це якості, без яких неможливо досягти успіху у будь-якій справі, тим більше театральній. Тому в нашому колективі немає недоброзичливих, лінивих та недисциплінованих учнів. Тут кожен готовий підставити плече партнеру: допомогти швидко переодягнутися за кулісами для наступної сцени, подати реквізит, підказати репліку. Адже успіх залежить від кожного. Ми, наче мушкетери: один за всіх, і всі за одного.
Нам дуже сподобалась ваша креативна ідея нагородження акторів-випускників, що є своєрідним аналогом «Оскара». Розкажіть, як це відбувається.
Дійсно, існує в нашій школі традиція: під час випускного вечора відзначати символічними театральними масками найкращих випускників-акторів. За останні дев’ять років свого «Лицедія» отримали 147 випускників, а це свідчить про надзвичайну популярність театру в школі. Знаю від батьків, що діти зберігають вдома свою театральну нагороду довгі роки, надаючи їй великого значення. А малі актори прагнуть отримати «Лицедія», самовіддано працюючи на сцені. Гуртківці з великим акторським стажем, виконавці головних ролей, потрапляють на своєрідну дошку пошани, яку ми назвали «Театральне сузір’я».
Останні п’ять років у нас існує ще одна традиція: випускати святковий плакат «Театр вітає своїх випускників», на якому розміщені найцікавіші світлини з вистав за всі роки навчання. Це наче фото на згадку. Ці плакати зберігаються в нашій майстерні, як і афіші, щоб через роки ми могли переглянути їх і згадати найкращі миті на сцені. До речі, весною 2017 року ми будемо святкувати 10-річчя театру «Прометей», думаю, постійним нашим глядачам і гуртківцям буде цікаво пригадати перші афіші, саме вони і прикрасять святкову сцену.
Творчий колектив «Прометея» нараховує 30 учнів-акторів. Чи вплинуло захоплення театром на вибір випускниками майбутньої професії?
У кожного випускника свої плани на майбутнє. Але я помічаю, як впливає шкільне захоплення театром на вибір моїх вихованців. Так сталося, що у 2010 році яскравий актор нашого колективу випускник Павло Паляниця, який планував вступати до автодорожного університету, раптом змінив своє рішення і подав документи до Харківської академії культури на факультет театрального мистецтва, спеціальність: акторське мистецтво драматичного театру і кіно. Я і зраділа і стривожилась одночасно, бо переживала, чи не розчарується мій учень у своєму виборі. До творчих іспитів ми готувалися разом, монолог героя М. Зощенко «Аристократка» приніс удачу Павлу, а от співати і танцювати він вмів не так добре, і я, на жаль, у цій справі не фахівець. Але бажання стати актором було таким сильним, що Паша взяв декілька уроків з вокалу і хореографії, обрав для себе народну пісню і танець і отримав можливість навчатися акторської майстерності.
Я завжди стежила за його успіхами, переглядала студентські вистави, раділа, що не помилилася.
А коли Павло отримав диплом, я запитала, чи не шкодує він, бо не секрет, що актор театру сьогодні заробляє небагато. Але мій учень розповів, що завдяки своїй професії він влаштувався арт-директором у парку розваг, однак не полишає надії грати в театрі, навіть якщо це не принесе серйозного заробітку. Павло завжди цікавиться нинішніми досягненнями шкільного театру, проводить майстер-класи для учнів, давав поради. На першому ювілеї нашого театру Павло був почесним гостем.
Ще одна випускниця нашого театру, Чорна Надія, отримала диплом Кримського університету культури і туризму за фахом «актриса музичного театру», викладач вокалу. Зараз працює в Будинку творчості, завжди приходить до рідної школи, щоб порадитись та розповісти про свої досягнення.
До речі, наша винахідлива художник-декоратор Єлизавета Кашкарьова отримала професію дизайнера в університеті імені Б. Грінченка і тепер викладає ази образотворчого мистецтва в Київській дитячій школі творчого розвитку «Дом талантов».
Я горда успіхами своєї актриси, яка в шкільні роки неперевершено зіграла ролі Джульєтти та Кармен. Ліза також вважає дуже корисним шкільний сценічний досвід, тим більше, що працює з дітьми.
Я не втрачаю зв’язку зі своїми учнями, і вони завжди цікавляться шкільним життям. Перше, що вони мене завжди запитують, чи продовжує роботу наш театр, бо мріють привести в драмгурток своїх дітей. Ці слова – найвища оцінка моєї праці.
Нещодавно «Прометей» порадував своїх шанувальників прем’єрою вистави за твором Е. Портер «Полліанна». Які Ваші творчі плани надалі?
Ще наприкінці минулого навчального року, підбиваючи підсумки, аналізуючи свою роботу, ми з дітьми складали попередні плани на майбутнє. Звичайно, головна подія, до якої потрібно вже зараз готуватися – це 10-річчя рідного театру, свято відбудеться у квітні 2017 року в день нашої першої прем’єри. Але протягом року до ювілейної дати ми плануємо реалізувати на сцені такі постановки: «Пеппі Довгапанчоха» А. Ліндгрен та «Мері Поппінс» П. Треверс. Сподіваюся, що роботи вистачить усім охочим, адже кожен гуртківець мріє про свою роль. А ще традиційно ми обов’язково готуємо театральне привітання до Дня вчителя та беремо участь в інших шкільних заходах, ініціюємо поетичні читання, запрошуємо учнів на цікаві творчі проекти.
Що б Ви порадили нашим читачам, які мріють про створення шкільного театру? З чого треба починати? Як діяти, щоб досягти успіху?
Щоб створити шкільний театр, необхідно мати велике бажання, щоб всупереч дефіциту вільного часу вміти повністю присвятити себе дітям. Потрібно відчути потреби дітей, зрозуміти, які теми їх цікавлять, а для цього потрібні відверті розмови у невимушеній атмосфері, це ті ж самі години спілкування. Потім спільна творча робота обов’язково зближує дітей. Вони стають командою, де кожен відчуває свою значущість. Найбільш задоволення – бачити, що діти біжать до школи з радістю, бо там на них чекають не тільки важливі уроки за розкладом, але й улюблена справа, віддаючись якій, вони виростають духовно, навчаються не просто комунікабельності, а людяності. Успіх можливий лише тоді, коли кожен докладає зусиль у роботі, радіючи самій можливості бути учасником театрального дійства. Під час творчого процесу мої юні актори зовсім на думають про нагороди, вони прагнуть досягти майстерності в улюбленій справі, щоб подарувати радість глядачеві. Про це я написала вірш до ювілею нашого театру.
ТЕАТР
Театр – волшебник, маг и воспитатель.
Он нас манит загадкою кулис,
Здесь даже искушённый обыватель
Кричит актёру: «Браво! Браво! Бис!»
На сцене мы ликуем, плачем, любим
И проживаем много жизней тут.
Мы свой талант актёрский дарим людям,
Они нам аплодируют за труд.
Пусть кто-то скажет, что театр не в моде,
Что, мол, пора забыть его теперь.
А мы на сцену вновь и вновь выходим,
Чтоб в мир волшебный приоткрыть вам дверь.
Дорогі читачі, сьогоднішній гість нашої редакційної вітальні – вчитель-методист, викладач зарубіжної літератури, світової художньої культури та образотворчого мистецтва Ірина Ткач. Її ім’я ви часто бачите на сторінках нашого видання. Адже з 2012 року вона разом із методистом НМЦ Ольгою Гайченко та багатьма вчителями Миколаївщини веде у часописі популярну рубрику «Учитель – учителеві». Ця рубрика стала однією з най-улюбленіших серед наших читачів, від яких ми постійно отримуємо схвальні відгуки. Ірина Олександрівна – творчий, талановитий, відданий своїй справі педагог. Вона постійно надає фахову допомогу колегам-словесникам на сторінках «ЗЛ».
Ірино Олександрівно, Ви успішний вчитель із 30-річним стажем роботи в школі. Ваші вихованці неодноразово ставали переможцями олімпіад, конкурсів дослідницьких робіт МАН. Зрозуміло, що за кожною учнівською перемогою стоїть велика, копітка вчительська робота. У Вашому блозі ми знайшли слова Антуана де Сент-Екзюпері: «Не судіть про здібності за легкістю засвоєння. Успішніше і далі йде той, хто болісно долає себе і перешкоду. Любов до пізнання – ось головне мірило». Розкажіть, будь ласка, про досягнення своїх учнів, якими особливо пишаєтесь, про яких так щиро стверджуєте: «Мої учні – моя гордість».
Що, на вашу думку, необхідно для того, щоб між учителем та учнем були взаєморозуміння, довіра, що дає плідні результати спільної роботи?
По-перше, скажу, що мені дуже приємна увага з боку нашого часопису, дякую за неї, але почуваю себе ніяково, адже я звичайний учитель. Найбільшим досягненням вважаю успіхи моїх вихованців, серед яких дійсно чимало переможців міських і обласних олімпіад з російської мови, призерів і переможців творчих конкурсів із зарубіжної літератури. Усі вони надзвичайно талановиті, розумні, творчі й цілеспрямовані (багато хто вже дорослі й успішні) люди.
Я могла би розповісти про кожного з них, адже добре їх пам’ятаю. Проте найбільше пишаюся перемогами в конкурсі-захисті наукових робіт у Малій академії наук, в якому мої вихованці беруть участь з 2007 року. Я сама захоплююсь дослідницькою діяльністю, тож і учням намагаюсь прищепити любов до неї: будую уроки з використанням дослідницьких методів, залучаю до виконання пошукових завдань, участі в конкурсах, після уроків проводжу консультації. Мені дуже хочеться, щоб мої учні навчились отримувати задоволення від інтелектуальної праці, долати труднощі й перешкоди.
Перші успіхи на рівні області в МАНі були здобуті Валерією Бершацькою і Ольгою Желязковою. Оля з темою «Аксіологічні проблеми в романі «Запахи»» посіла перше місце в 2013 році, однак до Києва поїхала інша переможниця (було два перших місця). У 2014 році десятикласниця Олена Короткова уже захищала в Києві честь Миколаївської області з роботою «Розкодування гіпертексту роману М. Павича «Дамаскин»» і посіла ІІІ місце. Голова журі Олена Олександрівна Ісаєва, доктор педагогічних наук, професор відзначила тоді захист Оленки як один з найкращих. Наступного року Олена продовжила дослідження твору, знову виграла обласний етап і знову посіла в Києві ІІІ місце. Певним визнанням її успіху як переможниці МАНу було запрошення на навчання до університету імені Шевченка. Олена одна з найяскравіших зірок серед моїх вихованців, золота медалістка, випускниця юнацької театральної студії, художниця і поетеса. Але вона ще й мій маленький друг, з яким я і сьогодні спілкуюсь.
2016 року моя вихованка (у неї викладає літературу інший учитель) дев’ятикласниця Олена Оліфер продовжила успіх нашої школи в МАНі. Приємно було прочитати на сторінці депутата Тараса Кременя у «Фейсбуці» відгуки про успіх миколаївської команди мистецтвознавців у Києві, а особливо слова одного з членів журі Дмитра Дроздовського: «Миколаїв і на зарубіжній літературі учора прекрасно виступив і – серед переможців. Дуже сильна 9-класниця, ми були в захопленні».
Головною запорукою успіхів я вважаю талановитість наших дітей, які, навчаючись у спеціалізованій школі з поглибленим вивченням англійської мови, маючи кожного дня по сім уроків, встигають реалізовувати й інші свої захоплення та ще й займатись науковими дослідженнями. Також це й успіх усього колективу школи, який розвиває в учнів уміння вчитися і бажання перемагати. Недарма на гербі нашої школи накреслені слова: «Через терни – до зірок».
А ще я упевнена, що потрібно вірити у своїх вихованців, бути з ними щирими і підтримувати віру в себе.
Чудово, коли в родині є однодумці, а ще краще, коли рідні стають колегами. Ми знаємо, що Ваша молодша сестра Тетяна – теж вчитель зарубіжної літератури, яка викладає у Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 26. Що вплинуло на Ваш спільний вибір цієї особливої професії?
Якщо чесно, я ніколи не думала про професію вчителя, у дитинстві мріяла про зірки, а потім грала з подружкою в археологів, розкопували разом землю в її садочку, знаходили «артефакти». Потім збиралась стати художником, займалась в ізостудії. Але так сталось, що вступила до Миколаївського педінституту імені Бєлінського. Цій події був безмежно радий мій батько, адже не хотів, щоб я їхала з Миколаєва в інше місто. У нашій родині вчителів не було ніколи ні серед бабусь і дідусів, ні серед прадідів (були робітники, інженери, домогосподарки). Мій батько Олександр Михайлович був талановитим інженером, обіймав високу посаду на одному з найбільших в СРСР кораблебудівних заводів, мама Людмила Петрівна працювала технологом поруч з ним. Подаючи документи до інституту, я вагалась: істфак чи філфак (це були у школі мої улюблені предмети). Однак на історичному сказали, що не готують археологів, тож і вибору не стало. Проте навчання на філологічному факультеті мене жодного разу не розчарувало. Нашому випуску 1986 року пощастило з викладачами: Євгенія Олександрівна Гранова, яка раніше читала латинь в МДУ, і Леонід Михайлович Шкаруба – викладачі зарубіжної
літератури, Вадим Павлович Чистов – літературознавець, Людмила Георгіївна Тригуб – викладач історичної граматики, багато інших педагогів-майстрів своєї справи – вони спонукали навчатися, розвиватися, виховували своїм прикладом. Думаю, що саме завдяки цим людям я жодного разу не пожаліла про свій вибір. А Таня, моя сестра, напевно, пішла за мною, наслухавшись розповідей про філфак. І стала хорошим учителем. Я іноді сама вчусь у неї розсудливості, ціную її думку, пишаюсь її успіхами, раджусь із нею.
Що Ви вважаєте основним у співпраці методиста НМЦ і вчителя зарубіжної літератури? Які методичні ідеї у викладанні зарубіжної літератури започаткували саме методисти і вчителі Миколаївщини?
Методист Миколаївського НМЦ Ольга Василівна Гайченко керує вчителями міста, здається, понад 25 років. Це надзвичайно ініціативна, творча людина, яка спонукає і нас, учителів, до творчості. Вона завжди в курсі методичних новинок, якими ділиться на своєму сайті «Нитка Аріадни». Там можна знайти всі необхідні підказки, цікаві родзинки, ознайомитись із досвідом колег. Завдяки Ользі Василівні в місті кипить методична робота, працюють творчі групи вчителів, які рекламуються на серпневих нарадах. Присутні можуть вибрати для себе групу за інтересом і взяти активну участь в її роботі з обміну досвідом.
Ольга Василівна організовує семінари-практикуми, тренінги, запрошує на зустрічі з нашими вчителями методистів України, тож ми маємо можливість постійно працювати над самовдосконаленням, отримати сертифікати з тренінгів, придбати методичні новинки.
У нашому місті працює багато талановитих учителів. Це Маргарита Бондаренко, лауреат ІІІ етапу конкурсу «Учитель року», Маргарита Єрошенко – справжній науковець, моя шкільна вчителька, Ірина Царлова – вчитель-методист, призер ІІІ етапу конкурсу «Учитель року», яка разом із колегою вчителем-методистом Світланою Лобзіною багато років проводять у місті цікаві семінари з теорії і практики викладання нашого предмета. Вони активно співпрацюють з Миколаївським інститутом післядип-ломної освіти, пропагують досвід діяльнісно-продуктвної технології, розвитку критичного мислення, знайомлять з новинками шкільної методики. Світлана Вікторівна й Ірина Володимирівна – автори методичних посібників і цікавих розробок, їх досвід відомий учителям України.
Ольга Василівна Гайченко зробила багато для пропаганди досвіду вчителів-зарубіжників Миколаївщини. На сторінках нашого часопису можна прочитати її статті про уроки-майстерні Валентини Морозової, уроки-тренінги Ірини Козерівської, про систему патріотичного виховання Наталі Постернак, інше. Ділиться вона і власними методичними напрацюваннями. Наш методист цінує вчительські таланти й активно пропагує досвід. Думаю, що попереду у читачів «ЗЛ» ще багато цікавих знайомств.
До речі, Ольга Василівна є організатором туристичного клубу для вчителів російської мови і зарубіжної літератури, йому вже більше п’яти років. Учасники побували разом у Санкт-Петербурзі, Москві, містах Золотого Кільця Росії, а тепер досліджують красоти нашої України. Отже, спілкування з нашим методистом можна назвати саме співпрацею, яка приносить задоволення.
Вашим викладачем в університеті був кандидат філологічних наук, автор численних публікацій у «ЗЛ» Леонід Михайлович Шкаруба, з яким Ви й до сьогодні підтримуєте дружні стосунки, навіть писали у співавторстві статті для журналу. Леонід Михайлович – талановитий науковець та педагог, неординарна особистість, людина з великою душею. Його лекції студенти завжди згадують із захопленням. Леоніда Михайловича сміливо можна назвати також педагогом-філософом. Яких життєвих мудростей та істин, а також педагогічних секретів Леонід Михайлович навчив саме Вас?
Леонід Михайлович викладав у нас історію зарубіжної літератури на першому й останньому курсах (спочатку античність, потім сучасність). Особисто мене захоплювали його ерудиція, демократизм у стосунках зі студентами, любов до своєї справи.
На лекціях він завжди використовував репродукції картин, фотографії ікон, архітектурних пам’яток. Саме Леонід Михайлович навчив мене досліджувати зв’язки між творами мистецтва, сприяти на уроках літератури естетичному вихованню дітей. Леонід Михайлович став керівником моєї дипломної роботи, яку я захистила на відмінно. Саме він навчив працювати з джерелами, використовувати міжпредметні зв’язки, а найголовніше – не боятися висловлювати і обстоювати власну думку. Це людина, до якої завжди можна звернутися за консультацією, обговорити вибір теми і напрям дослідження в МАНі і навіть поділитися особистими проблемами.
Після закінчення інституту через деякий час я продовжила співпрацю з Леонідом Михайловичем, він тоді керував роботою обласного відділення МАН. Леонід Михайлович проводив на базі нашої школи факультативні заняття з історії літератури, які із задоволенням відвідували учні різного віку.
На жаль, усілякі зміни в системі освіти призвели до того, що в нашому педуніверситеті ліквідували кафедру зарубіжної літератури, а Леонід Михайлович вийшов на пенсію. Він іноді пише статті (я дуже вдячна йому за співавторство!), займається різьбленням. У місті організовують виставки його робіт. Він облаштував власними руками біля свого будинку майданчик з вирізьбленими з дерев казковими героями. Але він не може займатися улюбленою справою – викладанням літератури, на жаль.
Леонід Михайлович розвинув у мені любов до мистецтва і літератури, до наукової діяльності (за його запрошенням я деякий час вела практичні заняття на кафедрі зарубіжної літератури), став для мене взірцем інтелігентності, відданості своїй справі. Він є одним з тих людей, які вплинули на моє особистісне формування, тож я безкінечно дякую йому за це.
Останнім часом, на жаль, ми часто чуємо про можливу інтеграцію предметів «Українська література» та «Зарубіжна література». Ніколи не думалось, що 25-річний ювілей предмета «Зарубіжна література» ми будемо відзначати із тривожними очікуваннями. Тому, звичайно, не можемо оминути цього болючого питання, яке зараз так хвилює вчителів. У чому, саме на Вашу думку, полягає необхідність предмета «Зарубіжна література» в українській школі, який є унікальним надбанням сучасної освіти?
Питання про зникнення зарубіжної літератури зі школи (я не буду вживати слово інтеграція, адже ті відсотки, що планують відвести для «зарубіжки» за планами, на мою думку, призведуть у кінцевому підсумку саме до зникнення) для мене болісне, і тому дуже важко говорити про цю проблему без емоцій. Не завжди можу утриматись від коментарів у дискусіях з чиновниками, що розгортаються в соціальних мережах. На жаль, абсолютно точне визначення нашого предмета як унікального надбання української освіти не зупиняє реформаторів.
В останні роки школа увійшла в коридор реформ, у якому світло в кінці, очевидно, побачать не всі. Очікується виведення з програми і предметів естетичного напрямку, таких як образотворче мистецтво, музика, художня культура. Мотивація: ці предмети перевантажують дітей; у Європі не викладають такі предмети. Виникає питання: які ж предмети в реформованій школі будуть залучати учнів до здобутків світової (і європейської) культури? Чи сучасним європейцям ці здобутки на тлі здобутків технічних, проблем соціальних, криз фінансових – задарма не потрібні?
Ми розуміємо, що кожна нова епоха спричиняє переоцінки, відмову від старого, утвердження нового. Та чи завжди руйнація йде на користь? Мені дуже не подобається легка готовність (іноді здається, що вона простежується на рівні ментальності) відмовлятися від свого на користь чужого – чи не тому наш народ періодично втрачає, а потім намагається відроджувати національну мову, культуру?
Вивчення сучасного світового мистецтва, створеного епохою постмодернової свідомості, давно вже констатувало гуманітарну кризу (не хочу вживати слово катастрофа, хоча деякі філософи, критики і журналісти вживають саме його). Мені доводилося читати коментарі про те, що наявність предметів література, художня культура, образотворче мистецтво, музика цю гуманітарну кризу не зупинило, що мрія Достоєвського про те, що «краса врятує світ» стала одною з найбільших утопій світової історії. А що було би зі світом, якби не існувало Достоєвського? Як швидко тоді настала би глобальна гуманітарна криза?
На тлі вимог майже усіх навчальних програм необхідності розвитку й виховання всебічно розвиненої особистості виникає питання: яким чином її будуть виховувати за відсутності предметів естетичного напряму? Не уявляю, яким чином твори зарубіжної літератури інтегруються з українськими? Напевно, на створення інтегрованої програми повинно піти багато часу, необхідна апробація, лише потім можливе введення нового курсу в школі. У нас же все роблять навпаки: спочатку вигадки закидають учителям, а потім їх же звинувачують у недоліках учнівської освіти.
Нововведення обіцяють вивільнення часу для індивідуального розвитку учнів. Знову ж таки – цікаво, чи проводилися попередні дослідження, на що більшість учнів витрачають свій час після школи?
Чи кращим стане життя учнів, які отримають безліч вільного часу? Чи будуть вони взагалі самостійно читати книжки? З ким будуть обговорювати їх? Адже, як зазначається у проекті «Концепції літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі», учитель уже сьогодні «змушений конкурувати з телевізійними та комп’ютерними програмами».
Я упевнена, що роль учителя літератури є однією з найголовніших у школі. Згадуючи людей, які відкривали мені світ літератури і мистецтва, з прикрістю думаю про те, що може настати час, коли мені нікому буде передати свої знання, що без мене хтось ніколи не розгорне ту чи ту книжку, не побачить того чи того художника.
Не можна собі уявити філолога без книжки в руках. Якими останніми літературними відкриттями Вам би хотілося поділитись із читачами? Які літературні твори можете назвати своїми духовними орієнтирами?
Так склалося, що з 2007 року я викладаю в школі, крім зарубіжної літератури, й інші предмети – спочатку (для навантаження) основи здоров’я, захист Вітчизни у дівчат, потім художню культуру і, накінець, два роки викладаю образотворче мистецтво. Доводиться вчитися весь час, засвоювати програми, методики. Разом із керівництвом науковими дослідженнями учнів підготовка до уроків забирає багато часу, а отже, на читання художньої літератури, особливо новітньої, його майже не залишається. Книжка в руках – це найчастіше методичне видання (наприклад, із великим задоволенням прочитала книжку Анни-Марії Богосвятської «Як зробити смачний, ароматний, кольоровий урок літератури»). Думаю, що так живе більшість учителів. До речі, вважаю, що реформи школи потрібно здійснювати в напрямку покращення (не люблю це слово, але тут воно на місці) умов роботи педагогів, тоді було б менше нарікань на її результати.
Крім методичної і довідкової літератури, читаю багато літературознавчих матеріалів, адже, щоб керувати роботою манівців, потрібно самому бути «в темі».
Щодо художньої літератури. Дуже пізно (з появою у шкільній програмі) я відкрила для себе творчість Милорада Павича – це моє найбільше захоплення на сьогодні. Перечитую, читаю те, що потрапляє до рук (син дарує мені книги). Попри всі фокуси з гіпертекстом й «ігри з читачем» бачу у
творах Павича велику духовну основу, у нього можна вчитися патріотизму, він спонукає вчитися, розвиватися духовно, шукати істину, знаходити себе, кохати. Завдяки Олені Оліфер відкрила нещодавно творчість П. Модіано, хоча ще не визначилась із ставленням до нього (не захопилась – це точно). Сьогодні друкують багато творів нових авторів. Коли потрапляєш на книжковий ринок на Петрівці, хочеш придбати багато, проте розумієш, що не все того варте. Але моїми улюбленими залишаться назавжди класики: Чехов зі своєю прямотою і ненавистю до міщанської ницості, Блок зі своїм нескінченним романтизмом, Пастернак із філософічністю, захопленням мистецтвом і готовністю любити весь світ, Тарковський із мудрим прийняттям життя таким, яким воно є, і – вишуканий Бродський.
Ви багато подорожуєте. Розкажіть, будь ласка, де побували останнім часом, поділіться враженнями від побаченого.
Скоріше, я мрію багато подорожувати. Я непосидюча, без нових вражень не можу обійтися. От і з класами своїми намагаюсь у вільний час або у похід піти, або поїхати кудись, щоб побачити світ. Є у мене девіз – від Чехова: «Людині потрібні не три аршини землі, а вся земна куля». Намагаюсь і учням прищепити смак до активного життя.
Я люблю своє місто, вважаю рідний край поцілованим Богом: у нас є великі ріки, море, степ, цікава історія, великі люди. Дуже люблю два куточки Миколаївщини – природний заповідник Кінбурн і археологічний заповідник – античне місто Ольвію. Для мене це Земля Обітована. Виснаженому, втомленому тілу, розчарованій душі вони повертають сили. Завдяки Ользі Василівні Гайченко, за ініціативою якої діє вчительський туристичний клуб,
в останні роки побувала в багатьох містах, про подорожі писала на сторінках «ЗЛ». Минулого року відкрила для себе Закарпаття. Цього літа побували з сестрою і племінником у Львові – здійснилася давня мрія. Я люблю красу: картини природи, мистецькі твори, справжні зразки архітектури. Нещодавно їхали з мамою з дачі, вирішили придбати квитки до Ольвії. Наступного дня поїхали, побачили там нові розкопки. Погода була прекрасна – кращого відпочинку не уявляю. Згодом поїхала з моїм 6-А і батьками до Одеси. Там побачили кіностудію, вчилися спостерігати за архітектурою, по дорозі додому провели годину на морському узбережжі, попрощалися з літом. Я щаслива, що можу все це бачити, що, можливо, подарувала комусь із своїх учнів любов до нашого прекрасного світу.
Окрім зарубіжної літератури, Ви також викладаєте образотворче мистецтво й світову художню культуру. Дозвольте поставити Вам особисте й дещо ліричне запитання як людині, яка вміє відчувати красу та навчає цього своїх учнів. Отже, картину якого художника Ви могли б назвати картиною своєї душі, на яку могли б дивитися годинами.
Запитання дуже гарне, але відповіді не маю. Нескромно скажу: моя душа вміщує галерею, а в ній знаходяться Моне, Дега, Ван-Гог і Модільяні, багато інших. Хоча є у мене одна заповітна картина, яка викликає особливі почуття – це робота Левітана «Осінній день. Сокольники», можливо, вона і є картиною моєї душі.
І насамкінець наше традиційне запитання: що б Ви побажали читачам «ЗЛ»?
Перш за все я бажаю усім нам відстояти наш прекрасний, улюблений предмет. Бути учителем літератури – особливий дар, тут душі торкаєшся, можеш нашкодити, а можеш запалити вогонь. Колись моя улюблена учениця через роки після випуску зі школи сказала, що я своїми уроками зіпсувала їй життя (зробила занадто вразливою для світу). Ці слова я ніколи не забуду, так боюсь почути таке знову, і водночас розумію, що без учителя літератури стане гірше в цьому світі. Недарма на обкладинці нашого журналу Дон Кіхот – ми самі Дон Кіхоти й ростимо Дон Кіхотів (іноді). Добре було б залишитися собою, не втратити світла в душі. Ось чого я бажаю нам усім.
Дорогі читачі, сьогодні до нашої редакційної вітальні ми запросили творчого вчителя-методиста Тальнівського економіко-математичного ліцею Юлдашеву Людмилу Петрівну. Талановитий педагог підготувала 13 переможців Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН, 2 переможців Всеукраїнських предметних олімпіад, 3 переможців міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Т. Шевченка. 5 її учнів стали президентськими стипендіатами.
Отже, знайомтесь з нашею гостею – творчим вчителем, щирою людиною та неповторною особистістю, активним захисником та берегинею нашого предмета.
Людмило Петрівно, розкажіть читачам про найдорожче – свою родину, коріння.
Ймовірно, так стали на небі зірки, що моя майбутня професія була визначена заздалегідь, ще від дня моєї появи на світ, адже народилася я в переддень нового навчального року. Батьки виховували мене в кращих українських національних традиціях, учили поважати людину, любити природу, шанувати працю. Батько, досить строгий і вимогливий, талановитий фахівець-ревізор, відомий у всьому районі своєю чесністю і принциповістю, завжди ставить перед собою високу мету й наполегливо до неї йде, натомість мама радше відома своєю ніжністю й щирістю, вона справжня берегиня сімейного вогнища, пожертвувала своєю кар’єрою заради родинної злагоди й добробуту. Я намагалася перейняти найкращі риси у своїх батьків. А ще особливий вплив на мене мала бабуся Марія Кулібаба, яка була справжнім моїм другом.
Якими були Ваші «університети»?
Навчання в школі давалося мені легко передусім тому, що зі мною працювали найкращі вчителі, неперевершені майстри своєї справи: Н. Підгорна, Т. Вишнівська, Л. Зайченко, В. Кравчук, Г. Галас та ін. Батьки й учителі спробували визначити моє майбутнє: на їхню думку, я обов’язково мала підкоряти столичні виші, адже успіхи в навчанні, золота медаль давали підстави їм сподіватися побачити мене студенткою найпрестижніших навчальних закладів… Зараз важко пригадати чому, але діяти я вирішила всупереч рішенню дорослих. Вступила до Черкаського педагогічного інституту і жодного разу про це не пожалкувала. Адже тільки тут можна було почути унікальні лекції проф. О. Селіванової про когнітивну ономасіологію, тільки тут проф. В. Шульгіна розкривала секрети історичної граматики, проф. В. Мусієнко вчила любити загальне мовознавство, проф. В. Пахаренко запрошував у світ неповторної поезії Т. Шевченка, а доц. О. Чебанова допомагала осягнути царину зарубіжної літератури. Саме тут і нині працюють невтомні ентузіасти, справжні професіонали – Л. Кулєшова, Л. Корновенко, І. Литвин, Е. Сьоміна, Н. Ярмоленко та ін. Багато з них і нині опікують мене, стали для мене рідними. Тут я знайшла себе, усвідомила, що філологія – це справді моє покликання. Учитися мені було так цікаво, що я навіть не зчулася, як отримала 4 дипломи з різних спеціальностей: учитель української мови та літератури, учитель російської мови, літератури та методист виховної роботи, учитель англійської мови та зарубіжної літератури, керівник навчальним закладом. Закінчивши університет із червоним дипломом, я отримала скерування до аспірантури, але тоді віддала перевагу школі.
Перші серйозні успіхи і невдачі пов’язані саме з нею. Мені поталанило працювати під керівництвом дуже мудрого директора Тальнівського економіко-математичного ліцею В. Тресницької, яка згуртувала навколо себе міцний колектив однодумців. Вельми важливо знати, що на роботі тебе підтримають і зрозуміють. Директор мене багато чого навчила: сприймати людей такими, якими вони є, не вимагати неможливого, вірити в дітей. Коли учитель вірить, що його учні найкращі, найрозумніші, найобдарованіші, обов’язково так і буде. Учні неодмінно докладуть максимум зусиль, щоб не розчарувати своїх учителів. Мені є ким пишатися. З 2010 до 2017 р. 17 моїх учнів стали переможцями Всеукраїнського етапу предметних олімпіад, конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН, Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, зокрема 5 із них – президентськими стипендіатами. Найбільших успіхів досягли Вікторія Косменюк, Тетяна Овчарук, Вікторія Підлубна, Яна Канєвська, Анна Долоніна, Мирослава Доманіцька, Валерія Андріянова, Катерина Тимченко та Яна Свідерська. Кожна дитина – це неповторний світ, потрібно щоразу шукати нові підходи, щоб осягнути його.
Ви здобули перемогу (друге місце) у Всеукраїнському етапі конкурсу «Вчитель року -2014» у номінації «Зарубіжна література». Поділіться з нашими читачами враженнями від цієї знаменної події в Вашому житті.
Новий виток мого життя пов’язаний з перемогою у Всеукраїнському етапі конкурсу «Вчитель року-2014» у номінації «Зарубіжна література» (ІІ місце). Я тут зустріла справжніх професіоналів, які так само, як і я, безмежно залюблені у свій предмет. Цей конкурс зруйнував усі мої стереотипи про змагання. Здавалося, учасники конкурсу мали бути суперниками, конкурентами, але це було чимось другорядним, насамперед усі учасники виявилися прекрасними людьми, які уміють дружити по-справжньому. Я зараз навіть не уявляю свого життя без Олени Пітерської, Світлани Тіхоненко, Вікторії Туряниці, Вікторії Макаренко, Жанни Костюк, Максима Коровая, Олени Самініної, Світлани Гарної. Згодом до цієї когорти долучилися неперевершені метри в царині шкільної зарубіжної літератури Олена Семенюк, Любов Малигіна, Ольга Гузь, Тамара Сегеда. Три останні були членами журі конкурсу, нині ж вони – наші друзі й талановиті наставники.
Та найбільшим моїм відкриттям стала голова журі конкурсу, проф. Ольга Ніколенко, яку до цього ми знали лише як одного з найкращих науковців України, автора чудових підручників і шкільних програм. Вона підкорила наші серця своєю чесністю, відкритістю, порядністю і креативністю. Уже під час першої зустрічі я зрозуміла, що вірю цій Людині, і від усвідомлення цього участь у конкурсі ставала приємною і захопливою. О. Ніколенко створила неповторну атмосферу на конкурсі, усюди панували доброзичливість і взаємодопомога. Ольга Миколаївна – душа нашого колективу, невтомний натхненник і організатор усіх наших справ.
Гадаю, це єдиний з усіх подібних конкурсів, де майже всі його учасники стали справжніми друзями. Щорічні семінари і конференції, спільна робота над програмою згуртовує наш колектив. Із року в рік міцніє наша дружба. Ми допомагаємо один одному, організовуємо спільні заходи. А нещодавно учні Попаснянської гімназії № 20 Луганської області (координатор Вікторія Макаренко) завітали в гості до Свалявської гімназії Закарпатської області (директор Вікторія Туряниця). Усе це засвідчує, що Схід і Захід разом, уся Україна єдина!
Ви одна з тих, хто доклав багато зусиль, аби предмет «Зарубіжна література» залишився у шкільній програмі як самостійна дисципліна. Сьогодні Ви працюєте над новою програмою із зарубіжної літератури для 10-11 класів, розкажіть, будь ласка, як це відбувається?
Конкурс відкрив перед кожним із нас нові обрії, став могутнім імпульсом для подальшої нашої спільної праці. Було вирішено створити Всеукраїнську спілку учителів-словесників, покликану захищати інтереси вчителів, сприяти розвиткові методичної роботи та поширенню передового досвіду вчителів-новаторів. Із січня 2015 р. Спілку очолюю я. Першою суттєвою перемогою Спілки стало відстоювання права на самостійне існування предмета «Зарубіжна література». Цей шкільний предмет було збережено насамперед завдяки проф. О. Ісаєвій, проф. О. Ніколенко, проф. Ж. Клименко, проф. Ю. Ковбасенку, О. Бицько, Д. Лебедю та учасникам Всеукраїнської спілки учителів-словесників. Принагідно я від імені всіх учителів-зарубіжників висловлюю вдячність цим прекрасним людям, сучасним Прометеям, які вірять в особливу місію художнього слова, у непереможну силу книжки і запалюють вогонь бажання у серцях усіх учителів протистояти невиваженим рішенням, здатним знищити літературну освіту.
Нині ми працюємо над новою програмою із зарубіжної літератури для 10-11 класів. Особливістю цієї програми є те, що вона створюється в межах всеукраїнського Учительського проекту 2016–2017 рр., до якого долучилися передові вчителі, науковці, методисти й широка громадськість. Насправді цього разу в процесі програмотворення міг узяти участь кожний охочий, хто зареєструється на сайті Міністерства освіти і науки. Науковими консультантами проекту стали найвідоміші українські науковці, які мають значний досвід у написанні шкільних програм – професори О. Ніколенко, О. Ісаєва, Ж. Клименко, Ю. Ковбасенко та ін. У програмі враховано позитивний досвід програмотворення України та Рекомендації Європейської Ради. Відповідно до Концепції Нової української школи учні загальноосвітніх навчальних закладів мають не тільки опанувати зміст дисциплін, а передовсім набути необхідних для життя в суспільстві умінь і навичок, важливих для
всебічного розвитку особистості громадянина України, його подальшого становлення, морального та професійного зростання. Компетентнісний підхід, закладений в основу програми, дає змогу сформувати творчу й активну особистість із вільною свідомістю, прагненням до постійної самоосвіти, до нових вершин у різних видах діяльності. Програма для 10–11 класів побудована на поєднанні хронологічного (історико-літературного), концентричного (розширення відомого раніше матеріалу), жанрово-тематичного (актуальні жанри й теми) та мультикультурного (презентація найяскравіших літературних явищ різних часів і народів у контексті культури, діалог культур у часі) підходів. Протягом вересня-грудня 2016 р. усі небайдужі до долі зарубіжної літератури, учителі, батьки могли надсилати свої пропозиції до програми. Проект програми пройшов громадське обговорення й нині робоча група вносить відповідні правки до структури та змісту програми.
Нам відомо, що Ви продовжуєте своє навчання. Хотілося б дізнатися, у кого і чого Ви зараз навчаєтеся?
Так сталося, що мені знову випала нагода відчути себе ученицею. Це відбулося після зустрічі з однією дуже значущою для мене людиною. Нині я аспірантка Черкаського національного університету. Доводиться поєднувати роботу і навчання. Але це зовсім неважко, якщо поруч мудрий керівник, наставник, яким я захоплююся і якого я безмежно люблю, – проф. Л. Шитик. Мати такого Учителя – це справжнє щастя. Тому я вірю, що в мене все буде гаразд, і з нею я досягну того, про що мрію. Наукові дослідження – це моя стихія, це можливість реалізувати себе, це моє життя.
Для гармонії в житті, успіху в роботі людині необхідна підтримка. Хто завжди поруч з Вами?
Найбільшу підтримку й розуміння я завжди отримую від свого чоловіка. У нього я вчуся витримки, виваженості, справжньої любові до Батьківщини. Одного разу він сказав: «Патріот – це той, хто ставить інтереси своєї країни вище власних інтересів». І це він сказав передусім про самого себе. 1,5 року він захищав Україну в АТО, виявивши неабияку рішучість і хоробрість. Він перебував у найгарячіших точках, увесь час на передовій. Нам тоді найбільше допомагала віра в Бога і віра в нашу Україну. Зараз він також активно працює в Черкаській обласній МАН, створюючи всі умови для розвитку обдарованих дітей.
А ще мене підтримують мої домашні улюбленці. Про них я можу розповідати безкінечно: це собаки Ася й Соня та коти Єнот і Пух. Асю підібрав чоловік на вулиці, і тепер вірнішої собаки не знайти, Соня – чистокровна такса, надзвичайно розумна й кумедна собака, центр нашого домашнього всесвіту. Без них моє життя не було б таким розмаїтим і яскравим.
Про що мрієте?
У мене багато мрій. Найбільше я мрію про мир у нашій рідній Україні. Мрію, щоб мої рідні і друзі були завжди щасливими і здоровими. Мрію завжди бути там, де я найбільш потрібна. Щодо професійних планів – хочу реалізувати себе в науковій царині, дослідити творчість Туве Янсон, мрію, щоб програма для 10-11 класів, над якою працює наш колектив, була цікавою і корисною вчителям і учням. А також мрію про нові досягнення моїх учнів. Якщо дуже бажати, мрії обов’язково збудуться.
Щоб Вам хотілося побажати нашим читачам?
Насамкінець я щиро зичу щастя всім моїм колегам, які роблять наш світ гуманнішим, мудрішим і кращим. А ще я бажаю успіхів і процвітання одному із моїх найулюбленіших журналів «Зарубіжна література в школах України». Це справжній друг і порадник учителів зарубіжної літератури, помічник і дороговказ. Переконана, що ще багато років він буде радувати учителів новими методичними знахідками й науковими розвідками в царині зарубіжної літератури.
Яка вона, Ольга Василівна Гайченко, що протягом багатьох років поряд з учителями міста Миколаєва? Чим відрізняється від інших наставників, за що її поважають підлеглі?
Мистецтво бути методистом – це не тільки забезпечення вчителів різноманітними новинками сучасної методики, не тільки контроль діяльності педагогів і їх атестація. Це, перш за все, уміння організувати взаємодію вчителів різних шкіл, допомогти їм об’єднатися заради спільної справи. І в цьому Ольга Василівна – справжній майстер, адже за останні 10 років кафедри зарубіжної літератури, російської мови і літератури навчальних закладів міста постійно зустрічаються, діляться досвідом, об’єднуються в групи з метою спільної роботи протягом навчального року. Скільки кафедр узагальнило свій досвід і презентувало його в місті! Скільки вчителів узяли участь у конкурсах фахової майстерності! До речі, бути учасником цих конкурсів не така проста справа, і жоден учитель не в змозі обійтися без допомоги колег. Ольга Василівна може легко організувати методичну допомогу вчителям-конкурсантам за участю найкращих учителів міста: вони і майстер-класи покажуть, і відкриті уроки проведуть, і навіть цілий методичний день організують, щоб підтримати колегу.
Не хлібом єдиним живе людина… Ольга Василівна уже 5 років подорожує з учителями Україною, захоплюється цими подорожами, залучає до цієї справи все більше вчителів, розповідаючи кожного року про те, якою цікавою виявилась мандрівка.
І романтичною вона може бути, і сентиментальною, і пунктуальною, і не дуже. Іноді заклопотана, іноді загадкова, іноді дуже сувора і не схожа на себе романтичну. Але завжди усміхається при зустрічі з кожною людиною, намагається підтримати, навіть «стряхнути», змусити діяти.
Обожнює своїх онуків і пишається їхніми успіхами, є справжнім захисником своєї родини. Якщо їй важко, не боїться заплакати і здатися слабкою. Може, саме в цьому її сила?
Ірина Царлова від імені педагогів міста Миколаєва
На сторінках часопису «ЗЛ» останнім часом регулярно публікуються інтерв’ю відомих учених, учителів, авторів програм, підручників і посібників із зарубіжної літератури. Сьогодні у нас в гостях Ольга Василівна Гайченко – методист російської мови, зарубіжної літератури, інтегрованого курсу «Література» науково-методичного центру міста Миколаєва, учитель-методист Миколаївського муніципального колегіуму імені В.Д. Чайки. Також Ольга Василівна є співавтором однієї з популярних рубрик нашого часопису – «Учитель – учителю».
Ольго Василівно, Ваш стаж методиста Миколаївського науково-методичного центру символічно збігається з часом існування шкільного курсу «Зарубіжна література». Вам, як усім учителям, доводилося впроваджувати нові програми, апробовувати підручники, опановувати новітні технології. Серед Ваших колег багато талановитих педагогів, у когось з них Ви училися самі, для багатьох стали наставником. Кого хочеться згадати особливо?
Згадую той момент, коли мене, молоду вчительку-активістку, запросили до методичного кабінету. Стільки почуттів вирувало в душі: насамперед любов до учнів, у яких була класним керівником, до школи, в яку прийшла відразу після інституту; острах і хвилююче відчуття нового, відповідальності, навіть невпевненості… Але перемогла зацікавленість: буду бачити багато нового, буду вчитися, буду організовувати… На той час у місті було 685 вчителів російської мови, серед них 6 заслужених вчителів, а також чимало педагогів, чиї імена голосно звучали не лише на Миколаївщині, іх знала вся Україна: Алла Іванівна Казанжи, Людмила Олексіївна Кармаджан, Зоя Іванівна Шаталова, Генрієтта Львівна Кірєєва і багато інших, хто виховував серця і душі наших учнів. І хоча мене як вчительку вже знали в місті, саме першої наради я боялася найбільше, але коли зайшла в залу, побачила усміхнені обличчя… я просто… заплакала. Це потім я сміялася, раділа, що маю можливість спілкуватися з моїми розумними, красивими, креативними педагогами. До речі, один з начальників управління весь час мене виправляв: «Не ваші, а державні!». Але й сьогодні мої педагоги залишаються
моїми. Ми разом не лише працюємо, ми розуміємо один одного, допомагаємо, підтримуємо.
У радісні хвилини і в скрутні ми намагаємося бути поряд. Відрадно бачити, як зростають мої колеги…. Ось зовсім недавно Мартиченко Тетянка із ЗОШ № 60 брала участь у конкурсі «Нове ім’я», давала свій перший відкритий урок… А тепер Тетяна Миколаївна одна з найкращих завучів нашого міста… Аркуша М.Г., Буханець А.В., Матвєєва О.В., Шаповалова О.М., Гусева Л.В., Погосян Т.О., Галушко І.М. починали свою роботу як молоді фахівці. Сьогодні вони знані не лише в місті та області.
Які моменти Вашої професійної біографії згадуються найбільше?
Пригадую фразу нашої наставниці Жильцової Валентини Павлівни, яку вона сказала, коли ми готувалися до Всеукраїнського семінару й дуже хвилювалися: «Дівчатка, краще ніж ви, цього ніхто не може знати і зробити. Я знаю». Мабуть, ці слова надали мені впевненості. А взагалі, я зрозуміла, що інколи дуже багато залежить від слова, від бажання… Мене, як молодого вчителя, «прикріпили» до відомого педагога, районного методиста. Уявляєте: щовівторка – я в неї; щочетверга – вона в мене… Були і сльози, і радість відкриття, і нерозуміння –«почему такая участь досталась именно мне». Пам’ятаю свій перший відкритий урок для вчителів міста. Вечоріло. Вже останній (10-й!) раз з методистом обговорено план проведення уроку; вже вирішено, яке плаття буде надягнене… Момент істини настав уночі: зрозуміла, що все зроблено не так. До ранку все переробила і щаслива прийшла на урок. Проте захвату в очах методиста не побачила. Зрозуміла, що «переступила» авторитет. А мені так хотілося, щоб мене похвалили. Зате схвально відгукнулися колеги!!! Тому вже багато років шукаю в роботі своїх колег саме те цінне, особливе, що розкриває талант педагога, його самобутність. Мабуть, саме тому не маю проблем у підготовці методичних заходів. У нас у міському професійному об’єднанні існує правило: вчителі самі пропонують свої наробки, а колеги їм за це вдячні.
Ваш стаж методиста 25 років, а вчителя – 35 років. Ми знаємо, що Ви принципово не полишаєте вчительської роботи. Чому?
З самого початку моєї вчительської роботи, а мені було на той час рочків 5, я зрозуміла, що бути вчителем – моє покликання. До речі, вчила читати всіх ляльок, всіх дітей у багатоповерхівці, особливо бабусю і дідуся. Гарно виходило. Потім, навчаючись у школі, вдало «замінювала» вчителів у молодшій ланці. Питання «ким бути?» для мене просто не існувало. Чому зараз викладаю? А як можна говорити фахівцям-предметникам про те, що не зробила сама, що не вивчила сама, що не апробувала сама? Методист повинен бути насамперед фахівцем у повному розумінні цього слова.
До речі, я працюю понад 20 років у Миколаїв-ському муніципальному колегіумі. Колегіум – це велика, дружна шкільна родина, де і діти, і вчителі живуть єдиним диханням: успіхи і невдачі, перемоги і здобутки – одні на всіх і всі для кожного. Особливо пишаюсь волонтерською діяльністю шкільного закладу. Очолює колегіум справжній подвижник на ниві духовного освітнього Відродження України Січко Сергій Михайлович – Народний учитель України, лауреат багатьох премій і відзнак, та найперше і найголовніше – лідер і авторитет для всієї шкільної родини. А взагалі, я люблю своїх учнів, іхні очі, їхні думки. Іноді буває, що моя точка зору змінюється в процесі спілкування з дітьми. Ніколи цього не соромлюся. Це ж мої учні!!! Вони роблять нові відкриття, розширюють свій кругозір, самостверджуються! А я лише їм в цьому допомагаю. Лев Толстой про вчителя сказав так: «Не той учитель, хто одержав виховання й освіту вчителя, а той, у кого є внутрішня впевненість у тому, що він є, повинен бути й не може бути іншим».
Ви є автором методичних рекомендацій, посібників і розробок, пишете статті для часопису «ЗЛ», активно впроваджуєте в методичній роботі інноваційні форми навчання. Що допомагає Вам бути «в темі» педагогічних новацій?
Бажання бути цікавим співрозмовником, бути потрібною, необхідною. Пам’ятаєте, як у Редбері:
– Чому мені здається, ніби я вже знаю вас дуже давно?
– Тому що ви мені подобаєтесь, і мені від вас нічого не треба. А ще тому, що ми розуміємо один одного.
Саме тому у нас діє туристичний клуб, започатковано роботу педагогічного клубу «Крила», проводяться фотовернісажі, конкурси відеороликів, працює сайт, бо саме так ми не лише відпочиваємо, а й довіряємо один одному свої думки, серця, душі. Знаєте, завдяки участі в методичній роботі міста багато моїх колег тепер дружать не лише між собою, а й родинами. Дуже хочу, щоб вони були щасливими. Впевнена: людина щаслива лише тоді, коли вона на своєму місці.
Талановитого вчителя часто називають творчим. Вас ваші колеги називають творчим методистом, під Вашою опікою 330 учителів міста Миколаєва. Однак останнім часом у світлі шкільних реформ говорять про непотрібність методичних центрів. Наскільки важливою й необхідною, на Ваш погляд, є робота методиста міського методичного кабінету? Якщо б Вам запропонували внести зміни в діяльність методиста, якими були Ваші пропозиції?
Кожна робота має свій позитив і негатив. Вважаю, що не завжди якість роботи методиста залежить від нього самого, дуже часто впливають надмірні посадові обов’язки: перевірки, атестації, збір непотрібної інформації, участь у всіляких конкурсах тощо. Але це ж робиться не за власним бажанням чи ініціативою методистів! На це є певні розпорядження відповідних органів. Але скільки вчительських проблем допомагає вирішити методист, якщо він їх бачить, розуміє, як їх подолати.
Із особистого досвіду: скільки разів на засіданнях атестаційних комісій я ставала на захист вчителя, скільки разів спонукала колег до підвищення категорії, ініціювала присвоєння педагогічного звання. Вам знайомі такі слова:
Ти, каменщик, коли будуєш церкву,
Єдиний кут свiй бачиш, я ж усю
Вiд самого пiдмурка до хреста.
Адміністрація шкіл, шкільні колеги бачать вчителя на рівні свого колективу. Методист бачить на всіх рівнях. Яскравий приклад: лише за минулий рік у фахових журналах ми надрукували 26 статей з досвіду роботи міських педагогів. Багатьом моїм колегам є про що розповісти. Але інколи спрацьовує невпевненість, інертність, нерозуміння важливості моменту, а інколи люди просто виправдовують своє небажання браком часу. Ось тут і працює методист: визначає перспективний досвід, допомагає його узагальнити, ініціює поширення серед колег. А незабутні зустрічі з нашими науковцями, психологами, відомими педагогами Ю. Ковбасенком, В. Шуляром, Г. Чепурним, Т. Фроловою, О. Гузь, І. Хроменко… Перелік можна продовжувати. Багато уваги приділяємо формуванню культури педагога, бо це є невід’ємною обов’язковою часткою образу сучасного вчителя. Не залишаємо поза увагою і душу вчителів, бо більшість з нас жінки, романтичні, сентиментальні, проте сильні. І кожну я знаю і поважаю.
Зміни, про які ви говорите, вимагають від нас не лише творчості і креативу. Модель сучасного вчителя передбачає готовність до впроваджування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, перебувати у невпинному творчому пошуку. На жаль, ці якості не видаються з дипломом про освіту, а формуються у щоденній учительській праці. І ще: багато нас, здібних та талановитих, на землі народжується. А ось тих, хто вміє Божу іскру помітити, хто долонями від злих дощів прикриє, а як настане час – у вільний політ відправить, як птах пташенят… Такі – на вагу золота. Як це вдається шановним моїм колегам, поки науці невідомо, але я зрозуміла одне: нам неодмінно потрібно зустрічатися. Починається навчальний рік – починає вирувати шкільне життя. Радісно чути від колег, що вони хочуть бачити і чути все більше нового, цікавого. Вони не дають мені «застоюватися». Як було б гарно, якби ми не думали, де взяти кошти, щоб відвідати уроки колег в різних регіонах України, побачити особисто, як працюють наші колеги за кордоном, запросити до себе науковця будь-якого рівня; не лише віртуально навчитися використовувати хмарні технології, мультимедійну дошку, а робити це на кожному уроці і в кожній школі; проводити конкурси і щедро нагороджувати педагогів (не бігати в пошуках «доброго дядька»)… Вірю, що це не мрії, а наше реальне майбутнє. Такою буде Нова українська школа. А методична служба повинна стати на шлях індивідуальної науково-методичної роботи, впроваджуючи інноваційні технології, дистанційне навчання.
Напевно, методист сильний своїми вчителями? На сторінках нашого часопису Ви активно пропагуєте педагогічний досвід «зарубіжників» Миколаївщини. Про які методичні ідеї, чий педагогічний досвід збираєтесь розповісти цього року?
Більшість моїх колег – просто унікальні вчителі, чарівні жінки, ерудовані особистості. Ольга Фролова, Ольга Кондратьєва, Ірина Ткач, Ірина Царлова, Світлана Лобзіна, Олена Россинська – це наш методичний актив. Але й інші педагоги заслуговують на увагу. 25 років ми поряд. Це довгий шлях наполегливої праці, сумлінь та сподівань, це знак якості та професіоналізму.
Цього року ми будемо говорити про інформаційні паспорти до уроків. Не конспект уроку, а тактичну викладку матеріалів до уроку. Дуже хочеться, щоб наші колеги сприйняли цю ідею. Хочеться розповісти про впровадження технології «Hand made», про технологічні поурочні картки, про роботу творчих лабораторій, які працюють за новими програмами…
Робота вчителя й методиста забирає багато часу. А Ви ще й дружина, дочка, сестра, мати і бабуся двох чудових онуків. Як часто Ви проводите час із Таїсією та Дмитриком? Чи бачите в них себе?
Мої онуки – моє все. Багато часу немає, але кожну вільну хвилинку ми проводимо разом. Дмитрик сказав, що я його серце. А серце не повинно підводити, воно повинно працювати. До речі, онучка – справжній філолог, перемогла в області на Міжнародному мовно-літературному конкурсі ім. Тараса Шевченка.
Учителі зарубіжної літератури Миколаєва пишаються тим, що у них є свій туристичний клуб, і започаткували його Ви. Як виникла ідея такої нестандартної форми роботи методичного об’єднання? Які ще є родзинки в арсеналі миколаївського методиста?
Все почалося зі слів «Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались. А не поехать ли нам куда-нибудь?». І поїхали… Чим більше мандруємо Україною, тим більше впевнюємося: любов до країни повинна пройти крізь серце і душу.
Цього року започатковуємо роботу педагогічного клубу «Крила». Це будуть зустрічі з нашими українськими акторами, поетичні читання, зустрічі з цікавими людьми…
«Почему люди не летают»? Тому що самі цього не хочуть.
Ольго Василівно, Ви однією з перших серед педагогів і методистів Миколаївщини створили персональний сайт «Нитка Аріадни», який має велику популярність в Україні. На ньому можна знайти не тільки методичні матеріали, а й презентації вчителів міста, звіти про методичні заходи, творчі вечори, роботу туристичного клубу, світлини заходів. Наскільки важливим у роботі методиста є персональний сайт?
Глобальний розвиток інформаційних технологій привів до їх стрімкого проникнення у сферу освіти. Вчительству слід усвідомлювати, що сьогодні, в умовах розвитку постіндустріального суспільства, відбувається інтеграція освітнього середовища у глобальний інформаційний простір, і, якщо будуть упущені певні кроки у даному напрямку, то такий важливий інститут, як школа, може залишитися поза рамками розвитку сучасного суспільства. Сайт – це мобільність в прийнятті рішень, в розповсюдженні інформації… Все, що не встигаю зробити на роботі, можу зробити вдома. Якщо трошечки «розслабилася», дівчатка нагадають, що треба працювати. Вже і батьки долучилися до роботи з сайтом (насамперед дуже швидко вирішили проблему «Я не був на уроці, не знав, що задавали»; нема проблеми з наявністю художніх текстів…).
Нещодавно на базі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти разом із професорами Київського педуніверситету імені М. П. Драгоманова О.О. Ісаєвою і Ж.В. Клименко проводився семінар «Сучасні проблеми шкільної літературної освіти», на якому також було порушено питання можливого об’єднання української та зарубіжної літератури в предмет «Література». Ви взяли активну участь у цьому заході, висловили свою позицію. Яка вона? Поділіться з нашими читачами.
Я прихильник збереження обох предметів. Якщо ми визначаємося, що Нова українська школа має плекати любов до рідного слова, виховувати патріотизм, самоідентифікацію українського народу, то злиття курсів української та зарубіжної літератури є невиправданим і неприпустимим.
«…українська література в загальному світовому контексті є свідченням високої духовної та цивілізаційної розвиненості українського народу, невід’ємною складовою його національної культури. Як мистецтво слова вона є носієм потужного заряду духовної енергії, здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління, культивувати їх у людській душі. Засобами мистецтва слова вона допомагає
формувати, збагачувати внутрішній світ людини, формувати сильний, комунікабельний характер, широкий світогляд, особисту культуру, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний смак». Краще не скажеш. Не менш важливим є завдання шкільного курсу «Зарубіжна література», який відкриває нашим дітям світ у його красі та самобутності, прилучає до загальнолюдських цінностей, виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас і культур. Цей курс є унікальним і має бути збережений у літературній освіті. Тільки за таких умов ми зможемо виховати «особистість, котра любить і пишається здобутками рідної культури, але разом з тим шанує й опановує надбання інших народів. Особистість, яка усвідомлює власну національну ідентичність й водночас приналежність до цивілізованого світу. Особистість, яка має активну громадянську позицію, відчуває потребу жити й працювати задля України».
Традиційно інтерв’ю завершується побажаннями читачам. Що Ви хочете побажати нашим учителям як методист і вчитель?
Шановні колеги! Хочеться сьогодні забути про офіціоз, до якого ми звикли, і звернутися до вас як до Берегинь людського роду і просто як до чарівних жінок! Щиро вітаю вас зі святом весни! Тож хай квітне-буяє, сонячним промінням ласкається ваша жіноча врода, хай співає від щастя ваша душа. Хай кожен день вашого життя буде щасливим та повниться щедротами духовними і достатками матеріальними, а любов, щира й пристрасна, зігріває вас і оберігає від негараздів!
Сімейного добробуту, міцного здоров’я, незрадливих почуттів, обнадійливих мрій, безмежного щастя усім вам!
Дорогі читачі, сьогодні до нашої редакційної вітальні ми запросили чарівну жінку, яскраву особистість, справжнього професіонала, талановитого, творчого педагога Олену Володимирівну Ревнивцеву, завідувача лабораторії гуманітарних дисциплін Кіровоградського ОІППО.
Олена Володимирівна нещодавно відсвяткувала свій ювілей. Зичимо їй міцного здоров’я, щастя та успіхів у такій потрібній, хоч не завжди легкій справі.
Олено Володимирівно, на Вашій сторінці у Фейсбук ми стежимо за Вашими подорожами світом. Яким чином Ви використовуєте свій досвід відкриття світу в роботі? Які маєте щодо цього плани?
Дякую, що мої подорожі привертають увагу. Цікава та людина, яка щось робить гарно. Хтось малює, хтось співає, пече, вишиває, вирощує квіти та інше, а я подорожую. З дитинства подорожувала з батьками, брала з собою маленьку дитячу валізу з іграшками.
Коли обирала професію, мені були цікаві і філологія, і географія. Перемогла філологія.
Щоб пізнати поета, радив колись мудрий Гете, треба піти в його країну. Зарубіжна література безмежна, можна багато подорожувати літературними стежками. В різних країнах, у різних містах бачиш та дізнаєшся багато деталей з життя письменників, про які не пишуть в підручниках. Наприклад, багато незвичайного я дізналася про Кафку в Празі, про Екзюпері – в Ліоні, про Сарамаго – в Ліссабоні, про Ібсена – в Осло та Бергені. В австрійських Альпах згадувала героїв повісті Василя Бикова «Альпійська балада», відчувала, наскільки важкою фізично та небезпечною була їхня подорож (до речі, я завжди роблю фото під час мандрів та роздаю вчителям). Іноді цікаві факти стають завданнями для пошукової роботи учнів (наприклад: Як пов’язані Кальдерон та Саламанка, Байрон та Сінтра?). Наші учні зараз багато подорожують, відкривають для себе світ, тому це можна використовувати для стимулювання інтересу до нашого предмета.
Дуже люблю мандрувати Україною, відкривати для себе незвичайні місця, я їх називаю «місцями сили». Це своєрідна енергетична підтримка. Завдяки моїй роботі та моїм колегам-методистам з різних областей України, які проводять Всеукраїнські методичні заходи, бачила майже всю Україну. А коли побуваєш десь сам, з’являється бажання поїхати в подорож з учителями: учасниками творчих груп, слухачами курсів підвищення кваліфікації. У цьому році, наприклад, ми відвідали Верховну Раду України, побували у фан-зоні Євробачення в місті Києві, у Дніпрі відвідали музей «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні» в культурному центрі «Менора» та музей АТО. Мені хочеться, щоб учителі зарубіжної літератури могли багато подорожувати, пізнавати свою країну, розповідати про все учням, а потім обов’язково відвідувати з ними цікаві екскурсійні місця. Людина, яка багато бачила, стає вільною, толерантною, з повагою ставиться до інших, шанує свою культуру та культуру інших народів. А це одне із завдань вивчення зарубіжної літератури.
Розкажіть нам про свою родину.
Моя родина – це донька, зять та онука Єва. Мої дівчата – білявки, красуні та розумниці. Дуже приємно, що мої діти стали гарними читачами, поціновувачами елітарної літератури, цікавими співрозмовниками з гарним літературним смаком.
На книжкових полицях у онуки прекрасні зразки сучасної дитячої зарубіжної літератури, читання вголос відбувається кожного вечора. Моя онука відвідала майже всі київські музеї, вона постійний глядач у дитячих театрах. А ще мені приємно, що в нашій родині всі завжди готові подорожувати, валізи збираються дуже швидко. Цього року на нас чекає важлива подія – Єва вступає до школи. І почнеться в нас нове життєве коло, нові клопоти, нові відкриття. Знову поряд будуть вчителі, буде школа, а це і є, мабуть, моє життя.
Хто сприяв Вашому становленню як методиста?
Ми знаємо, що людину формують самоосвіта та оточення. До інституту післядипломної освіти мені довелося прийти з посади вчителя зарубіжної літератури. На той час мене приваблювала методична робота, я була головою міського методичного об’єднання вчителів зарубіжної літератури та російської мови. Мене запрошували проводити уроки та читати лекції для слухачів курсів підвищення кваліфікації. Людиною, яка звернула на мене увагу та мала великий вплив на мене як на вчителя, була завідувач кабінету зарубіжної літератури Переденко Інеса Миколаївна. Коли потрапила до інституту, на першому ж Всеукраїнському семінарі побачила, який потужний, досвідчений колектив методистів із зарубіжної літератури. Всі особистості, всі різні, всі готові поділитися досвідом, надати пораду, надіслати методичні матеріали (а часто це авторські методичні напрацювання). За роки роботи довелося побувати на семінарах та конференціях в різних куточках України: у Закарпатті та в Криму, на Буковині та в Донецьку, на Луганщині та в Одесі, на Чернігівщині та Черкащині, на Київщині та у Львові. У кожній області ми бачили кращий педагогічний досвід, зустрічалися з прекрасними вчителями.
А ще дуже важливо, що ми мали змогу спілкуватися з науковцями та видавництвами, редакторами фахових журналів. Першою людиною, яка відкрила для мене науково-методичний світ зарубіжної літератури, була Сафарян Світлана Іванівна. Вона давала методичні поради, запрошувала на свої лекції. Ковбасенко Юрій Іванович відкрив для мене світ створення підручників та програм. Потім було знайомство з Мірошниченко Лесею Федорівною та кафедрою зарубіжної літератури університету імені Драгоманова – Ісаєвою Оленою Олександрівною та Клименко Жанною Володимирівною. Я вдячна цій кафедрі за ту боротьбу за предмет «Зарубіжна література», на яку вони змогли підняти всю Україну.
А потім мені зустрілася людина, яка вже повірила у мій досвід методиста та запропонувала провести Всеукраїнський семінар на Кіровоградщині – Таранік-Ткачук Катерина Валеріївна, головний спеціаліст Міністерства освіти і науки України. На наш Кіровоградський семінар Катерина Валеріївна запросила Ніколенко Ольгу Миколаївну, яка згодом очолила авторський колектив зі створення програми із зарубіжної літератури та запросила мене.
Це був найцікавіший час у моєму методичному житті. Фоміна Світлана Петрівна, Онищенко Ніна Василівна, Сегеда Тамара Петрівна – це чудовий, творчий, дружний авторський колектив! Ніколенко Ольга Миколаївна підтримала мене у важкий час мого життя та познайомила з учителями – лауреатами конкурсу «Вчитель року – 2014», мені дуже приємно, що тепер це мої друзі. Я завжди згадую зустрічі з людьми, які створюють наші фахові журнали, серед них Ненько Ігор Якович, Гревцева Тамара Михайлівна, Мокреєва Ірина Юріївна (ми «співпали» з першої хвилини знайомства). Завжди тепло згадую редактора газети «Зарубіжна література» Жданову Наталію Володимирівну. І мені дуже подобається, як Дмитро Лебедь оновлює зараз журнал «Зарубіжна література в школах України».
Мене, як методиста, збагачує і надихає кожна зустріч з вчителями зарубіжної літератури. У гарного вчителя навчаюся, молодому вчителю хочеться допомогти, побачити в ньому його власну родзинку та розвинути її. Якщо вчителю щось не вдалося, намагаюсь зрозуміти, чому відбулося саме так, щоб більше не повторювати методичних помилок.
Дякую всім, хто був зі мною поряд! Дякую всім, хто буде поряд завтра!
Які форми роботи з підвищення кваліфікації вчителів Ви вважаєте найбільш дієвими на сучасному етапі розвитку освіти? Від чого, по-вашому, вже варто було б відмовитися?
Підвищення кваліфікації, здатність навчатися впродовж життя – це ознака людини ХХІ століття.
З форм підвищення кваліфікації дієвими вважаю всі, які потрібні вчителю: це можуть бути традиційні курси підвищення кваліфікації, очно-заочні або дистанційні курси, семінари, тренінги, конференції або (не)конференції (EdCamp Ukraine), вебінари, інтернет-конференції, професійні інтернет-спільноти та багато інших традиційних та інноваційних форм. Але є головна умова – це має бути внутрішньою, особистою потребою вчителю. Вважаю неприпустимим забирати особистий час вчителя на нікому не потрібні заходи. Іноді доводиться слухати доповіді, де переказуються загальновідомі методичні постулати, а хотілося б більше чути інформації з досвіду роботи вчителя, із сучасних літературознавчих досліджень, елементи яких можна використовувати на уроках зарубіжної літератури. В нашому інституті стало традицією запрошувати на методичні заходи саме вчителів-практиків, на щорічних обласних конференціях для вчителів предметів гуманітарно-естетичного циклу ми намагаємося презентувати саме найсучасніший педагогічний досвід. Так, у 2017 році йшлося про технології, які допомагають вчителю у викладанні (обласна конференція «Технологізація сучасного освітнього процесу»), про що повідомляв Ваш журнал. У 2016 році обговорювали особливості уроку (обласна конференція «Модернізація та технологізація сучасного уроку: інноваційний потенціал»). У 2015 році презентували роботу районних та міських творчих груп (обласна конференція «Використання потенціалу методичних формувань учителів предметів гуманітарно-естетичного циклу в системі неперервної освіти»). Про творчі групи вчителів хочу сказати окремо, тому що це одна з перспективних форм підвищення кваліфікації. У нас працюють три обласних творчих групи для вчителів зарубіжної літератури. Але обласні творчі формування можуть охопити тільки невелику кількість учителів. Тому важливу роль відіграють районні та міські творчі групи. Ми намагаємось, щоб кожен учасник обласної творчої групи був керівником творчого об’єднання філологів на місцях. Це і авторські творчі майстерні, тимчасові творчі групи, динамічні групи (які збираються для вирішення окремої проблеми). Кожна творча група випускає власну методичну продукцію, веде сайт або блог, де презентує свої напрацювання для всіх учителів.
Зараз сайт або блог творчого формування, окремого вчителя стає загальноприйнятою формою роботи. Пам’ятаєте, раніше вчитель збирав роками свої матеріали в папках, а тепер презентує блог (сайт), який чудово замінює всі паперові матеріали. Наші обласні творчі групи теж презентують свої напрацювання на блозі «ліТЕРРАтура.
Блог обласного постійно діючого семінару вчителів зарубіжної літератури» (режим доступу: https://tvgruppa.blogspot.com/). Мені подобається віртуальна читальна зала, яку створили наші вчителі. Там ми презентуємо ті твори, які прочитали, про які, на думку вчителів, варто говорити. Це програмові твори із зарубіжної літератури, твори сучасної та класичної української літератури, матеріали до літературних творів. Запрошуємо читачів журналу «Зарубіжна література» до нашої читальної зали!
І ще хочу згадати одну сучасну форму підвищення кваліфікації – це професійні спільноти у мережі Facebook. У нас є такий досвід: група «Читаємо. Аналізуємо. Навчаємо». Мені подобається демократизм та розмаїття думок у групі: кожен може додати власний цікавий матеріал та прокоментувати інші.
Як бачите, форм підвищення кваліфікації на сучасному етапі багато, головне, щоб учитель мав змогу обирати за власним бажанням та за власними потребами.
Чи потрібно, на Вашу думку, організовувати авторські курси з досвіду роботи вчителів?
Монокурси з досвіду роботи одного вчителя організувати важко, тому що курсова підготовка передбачає як теоретичні питання з досвіду роботи, наприклад, над методичною проблемою вчителя, так і практичну частину – відвідування уроків зарубіжної літератури. Якщо вчитель 5 років не був на курсах, а потім не буде ще 5, то, мені здається, побачити тільки одного колегу – замало. Однією з форм професійного розвитку були курси вчителів- переможців та лауреатів Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року», переможців обласного етапу конкурсу «Вчитель року». До речі, обласний етап у нас відбувається на досить високому рівні, конкурсна боротьба завжди непередбачувана, ми відкриваємо для себе нових цікавих вчителів з інноваційним досвідом викладання літератури. А переможець виявляється, частіш за все, тільки під час конкурсних уроків, тому саме урок я вважаю показником педагогічної майстерності та педагогічного таланту вчителя. Під час курсів хочеться, щоб учителі побачили якомога більше з досвіду колег, але… але план курсів має свої закони, які не завжди враховують інтереси вчителя. Тому реформа післядипломної освіти, врахування професійних інтересів вчителя – це головне завдання.
Чи не відбудеться заміна курсів підвищення кваліфікації вчителів дистанційними тренінгами? Поясніть, у чому Ви бачите позитивні та негативні сторони цієї тенденції.
Це дуже важливе запитання. В деяких нових формах роботи ми ще не маємо досвіду, тому тільки в практичній діяльності та з часом ми зможемо зробити висновки про доцільність та результативність цих форм. Але спробувати варто. Потрібно обов’язково зрозуміти специфіку дистанційного навчання, його переваги, тому що дистанційна освіта суттєво відрізняється від освіти традиційної. Я сама спочатку навчалася на дистанційних тренінгах, потім на курсах, потім створювала свій дистанційний курс «Сучасний урок зарубіжної літератури та російської мови: інноваційний вимір» та апробувала його разом із досвідченими вчителями (до речі,
цей курс розпочнеться у листопаді, розрахований він на 15 годин, видається офіційний сертифікат, тому запрошую до участі всіх охочих учителів (http://dk.koippo.kr.ua/). Скажу відверто: якщо в мене буде нагода навчатися на дистанційних курсах та тренінгах (у тому числі за оплату), я обов’язково це зроблю і як вчитель зарубіжної літератури, і як методист, тому що попереду сертифікація вчителів і потрібно накопичувати години підвищення кваліфікації завчасно, а не в останню мить.
Як Ви ставитеся до інтегративних процесів в освіті?
Ми говоримо про інтеграцію української та зарубіжної літератури. Я вважаю, що учні України саме за допомогою зарубіжної літератури мають презентувати світу літературу українську. Мені прикро, що серед компетентностей, про які зараз говорять усі, взагалі відсутня читацька компетентність. А розуміти чужі тексти (висловлювання) та створювати свої – це те, що потрібно людині протягом усього життя. Через інтеграційні процеси ми можемо втратити той методичний скарб, який напрацьовано українською методичною школою. А ми можемо презентувати нашу методику викладання зарубіжної літератури на світовому рівні. Зарубіжна література сама по собі інтегрований предмет і з українською літературою, з мистецтвом, з культурологією, з географією, з історією, з інформаційними технологіями та інше. Якщо ми маємо за мету розвантаження навчального матеріалу, а я вважаю, що це треба зробити обов’язково, то доцільно зменшувати кількість творів у програмі та вилучати великі за обсягом твори. Ми розуміємо, що літературний твір не існує відокремлено, що він інтегрований у світове культурне поле. А вчителі вже навчилися створювати за допомогою інтернет-ресурсів навчальне середовище для учня ХХІ століття.
Розкажіть про свій досвід роботи як вчителя літератури. Наскільки він є важливим у діяльності обласного методиста? (Олена Володимирівна з 2016 року має години в Педагогічному ліцеї)
Коли обласний методист має години зарубіжної літератури – це ідеально, але так буває не завжди. Ми маємо юридичне право викладати тільки 6 годин, працюємо за сумісництвом, часто буваємо у відрядженнях. Це не завжди зручно навчальному закладу. Я дуже вдячна Кіровоградському міському управлінню освіти, яке дало мені можливість, як одному з авторів програми «Зарубіжна література»(2012), викладати за новою програмою, починаючи з 5 класу. Зараз я разом з учителями готуюся до роботи у 9 класі. Досвід викладання дає можливість спілкуватися з учителями «на рівних», тобто ми разом відчуваємо переваги та недоліки програми, обговорюємо підручники, розмірковуємо про нові твори, які з’явилися в програмі. У минулому навчальному році в мене ще був 11 клас, де викладати «Зарубіжну літературу» я мала нагоду тільки 1 рік. Чому можна навчити за рік? Чи маю я право перебудовувати сприйняття літератури, яке вже сформовано? Такі питання турбували мене перед початком навчального року. Тоді я вирішила порадитися з одинадцятикласниками та на першому уроці провела анонімне анкетування, де було 2 питання: 1. Що вам подобається на уроках літератури? 2. Що вам не подобається? Я вдячна учням, які мені, зовсім незнайомої людині, відверто написали про те, що для них важливо. Наші учні хочуть обговорювати художні тексти, для них важливо, щоб вислуховували їхню думку, а не нав’язували офіційну позицію критики. Вони не хочуть робити об’ємні письмові домашні завдання (мені завжди було цікаво, як учитель може вислухати реферат у 30 учнів за урок, я так не вмію), наші учні не люблять вчити вірші напам’ять (на жаль), але завжди готові розмірковувати над нестандартними завданнями; вони навчилися ідеально виконувати тестові завдання, але це їм нецікаво. Їм подобається доводити свою думку, іноді кричати, можна разом з вчителем. Їм подобається вчитель, який їх поважає, який з оптимізмом дивиться в майбутнє, який закоханий в життя. Вони хочуть живого вчителя, а не закомплексовану людину, яка лякається всього. У цьому році я була щаслива, тому що відчувала, що предмет «Зарубіжна література» важливий для молодого покоління.
Що Ви найбільше цінуєте в житті й в людях?
Перш за все я ціную просто життя та просто людину. Життя у всіх проявах, життя як джерело сюжетів, як книгу, яка ніколи не закінчується, а наступний розділ завжди непередбачуваний. Ціную життя за кожний новий день, за філіжанку кави вранці, за сонце, за дощ, за квіти навесні та жовте листя восени, за сніг, за кожний новий рік, за людей, з ким доводиться спілкуватися. Ціную людину, ціную вчителя та учня. Вірю в те, що європейські традиції поваги до людини з’являться в Україні. Ці традиції поваги та створення зручностей для людини найбільш важливі для мене з європейських цінностей.
У європейських столицях можна просто зайти в спеку або дощ до мерії, найкращі будівлі в маленьких містечках – це школи, продавець в крамничках дивиться на тебе так, наче саме тебе він чекав з першого дня роботи. Зручний громадський транспорт, зручні та чисті туалетні кімнати, здорова їжа та питна вода, яку можна пити з крану. Гарні дороги, законослухняність, готовність допомогти кожному, посміхнені обличчя, впевненість у собі. Я вірю, що наша країна обрала європейський шлях саме заради цього. А якщо говорити про те, що я ціную в людях, то це харизматичність. Я маю на увазі те, що людина повинна щось робити гарно, краще, ніж інші. Якщо це вчитель зарубіжної літератури, то на його уроках має бути якась методична родзинка, яка робить його неповторним. Це як логотип, за яким ми впізнаємо гарну фірму. А ще я ціную щасливих людей та мрію, що в наших школах будуть працювати саме щасливі вчителі. Тому що щасливий вчитель та щасливий учень – це головна мета реформування школи.
А наостанок я скажу….
Я вдячна журналу «Зарубіжна література» за можливість висловитися на його сторінках. Ціную журнал за креативність та якість методичних матеріалів. Вдячна за те, що ваш журнал відкрив для мене багато талановитих науковців, учителів. Маю за честь бачити на сторінках видання матеріали вчителів Кіровоградщини. Знаю, що в редакційному портфелі є багато інноваційних проектів. Ми готові до співпраці заради нашого предмета «Зарубіжна література»
Шановна Анно-Маріє! Ми раді знову бачити Вас у нашій редакційній вітальні. Нагадаємо читачам, що минулого року, в травневому числі часопису, було опубліковано інтерв’ю з Вами. Ми дізналися про Ваші творчі плани, мрії, захоплення, а також про вихід у світ книжки «Як зробити смачний, ароматний, кольоровий урок літератури». Не секрет, що для багатьох учителів Ваш методичний посібник став настільною книжкою. Сьогодні ми хочемо привітати Вас із виходом нового посібника – «Давайте відпочинемо! Сезонні валеохвилинки». Він стане у пригоді вчителям-практикам, котрі прагнуть не тільки гарно навчати, а й дбають про збереження здоров’я дітей. Пишаємося, що наше видавництво долучилося до його випуску. Розкажіть нам, будь ласка, про цю книжку.
Вітаю дорогих колег з барвистим осіннім настроєм! Посібник написаний у співавторстві з Марією Володимирівною Кібою – учителем зарубіжної літератури і англійської мови, яка уже четвертий рік є учасником творчої лабораторії під моїм керівництвом «Обличчя і душа сучасного уроку літератури» при Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Марія Володимирівна, як і я, дуже захоплена темою хвилинок відпочинку на уроці; потужно, яскраво і натхненно представляє щомісяця цілі блоки здоров’язбережувальних вправ. Творити в парі з нею було одне задоволення: поступово визрівала концепція посібника, перебрали більше 20-ти варіантів його назви. До книжки увійшли тільки ті вправи, яких ви майже ніде не зустрінете, які пройшли багаторазове випробовування на практиці: дихальні вправи, гімнастика для очей, вправи для відновлення нервових клітин, зміцнення м’язів рук, зняття втоми, тренування красивої і здорової спини, масаж окремих частин тіла, а також вправи, пов’язані з актуалізацією різних сенсорних каналів: звукового, нюхового, смакового, тактильного. Найкраще і найефективніше!
Ми знаємо, що Ви плануєте випустити цілу серію книжок, яка матиме загальну назву «Давайте відпочинемо!». Вийшов у світ перший посібник із цієї серії – «Сезонні валеохвилинки». Нас дуже зацікавив такий креативний поділ вправ на пори року. Як виникла ця ідея та яке її практичне значення? А якими будуть назви наступних випусків, якщо не секрет?
Три сезони – осінь, зима, весна – пов’язують основну діяльність дітей із перебуванням у школі. Щоб яскравіше підкреслити єднання людини і природи, звернути увагу дітей на неповторність кожної пори року, вписати звичайний шкільний день у магію ритмічності всесвіту, можна і вітатися кожен раз унікально – залежно від сезону, а також проводити тематичні природні хвилинки відпочинку. Авторство терміну «сезонні валеохвилинки» належить М.В. Кібі – така геніальна у своїй простоті ідея.
Під час відбору матеріалу до пропонованого посібника ми з Марією Володимирівною стикнулися з проблемою, що багато вправ концептуально не підходять для книжки. Існують комплекси, серії, цикли хвилинок здоров’я, які складаються в інші великі групи – наприклад, предметні валеохвилинки (спеціальні вправи для кожної шкільної дисципліни), вправи для гармонізації півкуль головного мозку, вправи для зміцнення психологічного здоров’я тощо. Отже, надіємось, будуть інші книжки в серії «Давайте відпочинемо! Острівець здоров’я, усмішок і позитиву на уроці».
Як збиралася ця неповторна колекція валеохвилинок? Що стало Вашим джерелом натхнення?
Почалося захоплення темою валеохвилинок з літа 2011 року, коли я потрапила на 10-денний фестиваль «Педагогіка ХХІ століття», що проходив поблизу Одеси. Ми прокидалися о 5-й ранку, йшли зустрічати схід сонця на березі Чорного моря. Чотири тренери один за одним проводили для учасників фестивалю ранкові оздоровчі комплекси – гімнастика, дихальні вправи, ігри з тенісними м’ячами. Сил потім вистачало до кінця дня, а це були насичені інформацією заходи: 8-10-годинні семінари, доповіді, майстер-класи, уроки. Здивувалась, наскільки уважно промовці фестивалю ставились до самопочуття своїх гостей: кожні 30-40 хвилин нам пропонували динамічні паузи, руханки, вправи для очей. Уперше на собі відчула, наскільки це приємно – бути енергійною, радісною, позитивною завдяки простим вправам. Мозок збагачується киснем, виробляються ендорфіни – гормони щастя, відчуваєш себе в тонусі!
Так з’явилося хобі. На кожній педагогічній конференції, фестивалі, відкритому уроці обов’язково були колеги, які турбувались про здоров’язбереження учасників і пропонували оригінальні валеохвилинки. Щось запозичувала, щось вдосконалювала і модернізувала, щось сама почала вигадувати. Взяла собі за правило: мої слухачі повинні після мого виступу поїхати додому більш здоровими – психологічно, фізіологічно, духовно, – ніж до відвідування.
Анно-Маріє, разом з Вами наше видавництво підготувало справжній сюрприз для вчителів – відеододаток до випуску «Сезонні валео-хвилинки». Під час відеоуроку Ви демонструєте вправи, що пропонуються у книжці. Як, на Вашу думку, це допомагатиме вчителеві?
Коли читаєш у книжках опис вправ, рухів, часто не уявляєш, наскільки це насправді пластично й енергійно можна проводити. Хочеться, щоб посібник став справжнім помічником для вчителя. Але деякі з пропонованих вправ, зокрема рухових, можуть викликати сумнів, невпевненість, побоювання видатись дітям смішними. Відеоурок побудований як тренінг з метою надати сміливості у використанні пропонованих валеохвилинок. Будьте смішними! Будьте по-дитячому прості, захоплені, емоційні! Отримуйте самі радість від пропонованих учням хвилинок відпочинку.
А тепер цікава і корисна інформація для всіх, хто прагне до самовдосконалення, професійного зростання. Ми вирішили розширити формат спілкування читачів з авторами нашого часопису. Тепер ви матимете змогу обмінюватися думками не лише заочно (на сторінках видання), а й в режимі он-лайн. Ми плануємо з нового навчального року регулярно проводити вебінари за участю відомих науковців та вчителів України. 27 вересня 2017 року перший вебінар для педагогів проведете Ви, Анно-Маріє. Чи є такий формат спілкування для Вас цікавим і якою буде тема першого вебінару?
Так, для мене це цікавий формат, і, сподіваюсь, проведення вебінарів стане новою сходинкою мого професійного зростання і можливістю донести новаторські ідеї якомога ширшому колу вчителів. Кількість запрошень на проведення авторських семінарів у різних містах України на сьогодні перевищує мої можливості. Останнім часом почала задумуватись над новими формами спілкування з колегами і поширення досвіду. Сама із задоволенням відвідую вебінари з різних галузей знань. Тому з радістю відгукнулась на пропозицію редакції часопису побувати в ролі одного з тренерів навчальних вебінарів для педагогів. Тема першої зустрічі – «Позитив і радість у школі: система хвилинок здоров’я». Поділюсь своїми улюбленими валеохвилинками. Ви зможете на практиці переконатися в ефективності різних комплексів вправ, які зроблять вас і ваших учнів бадьорими, щасливими, здоровими.
Шановна Анно-Маріє! Нещодавно ми дізнались про ще одну важливу подію у Вашому житті, з якою, користуючись нагодою, хочемо Вас щиро привітати. У червні 2017 року на Третьому Львівському фестивалі гуманної педагогіки «Як любити дітей» оголосили про присудження Вам звання Лицаря Гуманної Педагогіки, а також вручили диплом та золотий нагрудний знак «Серце і Лебідь». Небагато українських учителів мають таку відзнаку. Розкажіть, будь ласка, читачам про цю особливу нагороду.
Дякую! Міжнародне громадське журі при Центрі гуманної педагогіки у 2003 році заснувало звання «Лицар Гуманної Педагогіки» і щорічно вручає диплом і золотий значок «Серця і лебедя» десяти діячам науки, мистецтва і освіти, педагогам-новаторам з Грузії, Латвії, Литви, Естонії, України, Білорусі, Росії, Киргизстану, Казахстану, Азербайджану. Це звання присуджується людям, які хочуть позбутися в своїй роботі рутини і шаблонів авторитарної педагогіки, відзначилися своєю діяльністю на шляху розвитку і втілення на практиці ідей гуманної педагогіки. Лицар Гуманної Педагогіки – це своєрідний морально-духовний Кодекс ставлення до дітей, до себе як до людини, до місії Вчителя.
Розпочався новий навчальний рік. Будемо вдячні, якщо Ви надасте кілька порад нашим читачам, як, на Вашу думку, зробити урок дійсно позитивним.
Це прості поради: йдіть на урок з вірою в кожного учня, частіше посміхайтеся, вітайтесь нестандартно (наприклад: «Доброго дня, мої прекрасні! Сьогодні на уроці я хочу зібрати чудовий урожай ваших думок»); починайте вивчення нового навчального матеріалу зі слів: «уявіть…», «відчуйте…», «пригадайте…»; коментуйте кожну відповідь дитини особливою похвалою («Якими чудовими думками ти володієш!», «Твоя відповідь мене дуже зворушила», «Світла голова!»), а також візьміть за правило проводити на кожному уроці хвилинку здоров’я, адже це гарантоване вироблення корисних ендорфінів і гарного настрою. Яскравих фарб життя і позитиву у всьому, шановні колеги!
Шановна Анно-Маріє Іванівно, раді бачити Вас у нашій редакційній вітальні. Спілкуючись з Вами вже багато років та стежачи за Вашою педагогічною діяльністю, ми відчуваємо, що робота для Вас перетворилась на справжнє захоплення – це той ідеальний збіг складових, який випадає небагатьом і який надає безмежні можливості для творчості. Чи так це насправді?
Це правда. Тому педагогіка, школа ніколи для мене не усвідомлювались як «робота». Не працювала жодного дня в своєму житті! Хоча не мала і жодного вихідного, адже захоплення, творчість, мистецтво вимагають від людини постійної концентрації всіх фізичних і духовних сил. І все-таки можу вважати себе щасливою, оскільки розумію суть свого служіння, чую поклик у своєму серці, вмію дарувати крихти тих знань і одкровень, які відкрилися зсередини, були прожиті особисто, відчуті душею.
Ви завжди у пошуку, в намаганні вийти за межі стандартних форм проведення уроку. Щоб донести свої ідеї і думки, знайти однодумців, Ви багато подорожуєте й зустрічаєтесь із учителями з різних куточків України. Ваші майстер-класи вирізняються високим рівнем науковості, сучасності, інформативності. Це лавина почуттів, думок, атмосфера естетичного піднесення, духовності. Водночас вони дуже ліричні.
З одним із таких майстер-класів «Слово – ключ до таємниці життя» наші читачі мають змогу сьогодні ознайомитися. Розкажіть, будь ласка, нашим читачам про Ваші зустрічі з учителями-словесниками.
Справді, багато подорожую, з радістю ділюся з колегами своїм досвідом. У березні, наприклад, відбулося 8 зустрічей з учителями Львівщини й інших областей України. Добрі дружні зв’язки в останні роки склалися з колегами з Рівненщини (м. Рівне, м. Дубно, м. Гоща), Тернопілля (м. Тернопіль, м. Борщів), Київщини (м. Київ, м. Біла Церква), Черкащини (м. Черкаси, м. Сміла) та ін. Теми, які обговорюємо: «Обличчя і душа сучасного уроку літератури», «Біоадекватна методика викладання», «Роль органів чуття у процесі сприйняття – запам’ятову-вання – відтворення навчальної інформації», «Новаторські форми уроків» та ін. Моя аудиторія – українські філологи та зарубіжники, вчителі початкових класів, педагоги-однодумці з Всеукраїнської культурно-освітньої асоціації Гуманної Педагогіки.
Під час таких зустрічей орієнтуюсь на «свого слухача» – вимогливого, який чекає від сучасного вчителя і науковця правди, новаторського педагогічного досвіду. У спілкуванні з колегами прагну до створення комфортного навчального простору, організації єдиного духу співтворчості, робочої атмосфери доброзичливості; живого знання, теплого слова; «олюднення» навчальної інформації, налаштованості на пошук і відкриття особистісно значущої істини. Ці зустрічі й мене роблять більш енергійною, натхненною, гармонійною.
Ви працюєте із творчою групою вчителів-словесників у Львівському ОІППО, допомагаєте молодим педагогам вдосконалювати фахову майстерність. Чи є у Вас якісь секрети професійної майстерності?
Не мислю педагогічного мистецтва без натхнення, без духовної основи, без осяянь. Намагаюсь розмити межі педагогіки і життя, надати потужний заряд сміливості до піднесення і розвитку інноваційної свідомості сучасного вчителя, усвідомлення ним величі свого служіння.
Усім зрозуміло, що школі зараз, як ніколи, потрібен творчий учитель, новаторська особистість; не млява, пасивна, з усім згодна людина, а сильна особистість, яка є активною творчою одиницею суспільства, лідером. З огляду на це роль творчого об’єднання молодих учителів дуже істотна. Це взаємо-навчання, допомога один одному, розширення педагогічної свідомості, спільне пізнання нового, знаходження відповідей на питання «чого навчати?», «як навчати?», а також на питання «як навчати результативно?». Педагог має виробити в себе звичку мобільно реагувати на динаміку освіти, бути експериментатором, глибоко вникати в актуальні педагогічні явища, всебічно аналізувати їх та втілювати у практику.
Учитель може все, якщо в нього вірити! Наші щомісячні зустрічі з молодими словесниками Львівської області будуються як полілог, що передбачає поліфонію, «зустріч» різних точок зору рівно-правних, вільних свідомостей, які збагачують і творять одна одну. Кожне заняття дає нам усім імпульс для подальших пошуків і вдосконалення.
Ви навчаєте вчителів, а у кого навчаєтесь Ви особисто?
Моє педагогічне мислення сформували насамперед два Учителі – педагог-гуманіст Шалва Олександрович Амонашвілі і автор біоадекватної методики викладання Наталія Володимирівна Маслова.
У Ш.О. Амонашвілі взяла ідею безумовного практичного наслідування високих духовно-моральних ідеалів, а також здатність творити урок як подарунок учням, а значить – людству і світові.
Н.В. Маслова дала мені в руки концептуальний компас, а саме: біоадекватність (природовідповідність) як гармонійний, цілісний, екологічно здоровий спосіб мислення, відповідний природі людини, її можливостям, природі мозку людини, природі сприйняття інформації.
Вважаю себе більше ученицею, ніж учителем, постійно навчаюсь, цікавлюсь досягненнями сучасних наук: генетики, квантової і хвильової фізики, нейрофізіології, психології. Захоплююсь мудрістю дітей. Коли працювала в школі – кожен учень був моїм учителем, і це не просто слова.
Багато навчаюсь і в постійних авторів журналу «Зарубіжна література в школах України», зокрема в Ірини Хроменко, Ольги Гузь, Ольги Чоловської, Ірини Ткач, Тетяни Ялтанець та ін.
Моя духовна орбіта – Біблія та інші священні книги людства, в яких здавна збережені закони Життя, прописані вищі принципи.
Ми знаємо, що Ви «колекціонуєте» нестандартні форми уроків та різноманітні вчительські прийоми викладання літератури, називаючи їх «веселковими ідеями». Що у Вашій методичній скарбничці із зібраного є найкоштовнішим? Що, можливо, стало відкриттям?
У моїй колекції понад триста оригінальних, цікавих форм уроків, адже нестандартні заняття – це реальна можливість учителю і учням піднятися над дійсністю, пізнати її з позицій іншого виміру – творчого, небуденного, фантазійного. Ще видатний учений І. Павлов стверджував: «Коли інформація подається поза інтересом, в корі головного мозку формується центр її активного відторгнення». Учитель часом забуває про те, що багато з того, що йому самому видається важливим і корисним, позбавлене сенсу для учня. Коли діти знаходяться в стані протесту, їм нецікаво, обов’язково потрібно змінити мотивацію, запропонувати щось цікаве. Кожен учень захоче стати активним учасником уроку – пошуку істини, уроку-мандрівки поза часом і простором, уроку-сходження до нових смислів, уроку несподіваних відкриттів, уроку-настрою, уроку-рандеву, уроку-вибору, уроку-сюрпризу тощо.
Емоційний зміст уроків літератури – це основа, база формування мотивації учнів до навчання, читання художніх творів. Позитивні емоції, добрий досвід – позитивний, добрий мотив. Негативні емоції, негативний досвід – це негативний, поганий мотив. До навчання дитину спонукає бажання опинитися в полі любові вчителя, його допомоги, в атмосфері цікавих творчих питань і завдань, в робочій аурі інтелектуального пошуку.
До найкоштовнішого у моїй методичній скарбничці належать методи і прийоми етапу мотивації навчальної діяльності («Рецепт гарного настрою», «Зустріч з героєм», «Живі речі», «Метод творчого самопочуття», «Стрижневе питання»), етапу рефлексії («Картка настрою», «Рефлексивний екран», «Домалюй обличчя», «Палітра емоцій», «Кошик ідей», «Духовний заповіт моєму однолітку ХХІІ століття» та ін.). Серед моїх вчительських «хобі» також мовні формули привітання і прощання, з якими раніше знайомила наших читачів у публікаціях.
У чому, на Вашу думку, полягає секрет справжнього веселкового настрою та гармонії з собою?
Дуже важливо розуміти, що вчитель покликаний не просто давати знання, стежити за здоров’ям і виховувати, а ще одна з його цілей – це керувати розвитком психіки дитини, а, отже, знати, за якими законами розвивається психіка людини. Справжній веселковий настрій та гармонія з собою починається з поняття психологічного, сенсорного, фізіологічного та інтелектуального комфорту на уроці як оптимального функціонального стану вчителя і учнів, найбільшого можливого позитивного самовідчуття і самовираження. Тому що коли є неприємні відчуття, то частина сил на уроці буде витрачатися на їх подолання. І чим більше неприємного, тим більше буде непродуктивних витрат енергії.
Який же механізм «запуску» зони комфортного мислення? Початок уроку – для правої півкулі, тобто для органів чуття, для уяви, мрії, фантазії, душевного проживання інформації! Людина і Всесвіт – це єдиний хвильовий механізм. Як природа живе за законами ритмів (ранок – вечір; весна – літо – осінь – зима), так і людина живе протягом доби за фазовими станами. Необхідно відновити природовідповідну основу уроку, генетично властивий людині спосіб засвоєння інформації: спочатку – стан спокою (етап сприйняття і обробки нового матеріалу; робота правої півкулі головного мозку), а потім – стан активності (етап закріплення, повторення, систематизації вивченого; робота лівої півкулі).
Хочу подарувати вправу «Веселковий тонік» – чудовий спосіб підбадьорити, підняти настрій та тонус дітей. Запросіть ваших учнів влаштуватись якомога зручніше і зробити глибокий вдих і видих. Запропонуйте їм уявити прозоре блакитне небо з веселкою від краю до краю. Нехай діти сконцентруються спочатку на червоній дузі. Чарівним голосом продовжуйте: «Уявіть, як ваша червона дуга починає вібрувати, віддаляється від веселки і наближується до вас у вигляді червоної хмаринки. Коли ця хмаринка досягає вас, вона розсипається на рубінові кристали, які торкаються вашої шкіри і перетворюються на краплі води. Вода просочується через шкіру всередину і наповнює ваше тіло рубіновим кольором. Коли ви відчуєте, що тіло наситилося кольором, зайва волога вирветься назовні і швидко розсіється…» Повторіть те ж саме з наступною та всіма іншими кольоровими дугами веселки. Зовсім не обов’язково використовувати увесь кольоровий спектр, можна обмежитися декількома.
Сама радість навчання робить дитину здоровою, гармонійною і щасливою.
Нещодавно вийшла у світ Ваша нова книжка «Як зробити смачний, ароматний, кольоровий урок літератури». Ви, як голова журі вчительського конкурсу «Виховуємо духовність», який наш часопис проводив минулого року, дарували свою книжку переможцям. За словами вчителів, для багатьох з них вона стала настільною. Тож поділіться рецептами, як же зробити уроки зарубіжної літератури унікальними.
Справжнім відкриттям для мене особисто стало розуміння того, що на уроках ми, перш за все, працюємо з тілом дитини, а точніше, з її органами чуття: з вухами – через слух, з очима – через кольорові враження, з носом – через приємні запахи; з руками, плечима, спиною – через дотик тощо. Пам’ять і увага – процеси сприйняття, обробки, збереження та відтворення людиною різноманітної інформації – неможливі без активізації сенсорних систем. А вже через постійну активацію і розвиток органів чуття відбувається витончення душі учнів і накопичення запасу міцності їхнього здоров’я. Отже, за правило для себе взяла: щоурочне залучення 3-х – 5-ти сенсорних каналів у роботу.
Для того, щоб зробити унікальними, живими уроки літератури, можна:
– створювати яскраву кольорову гаму уроку (тут важливий і колір одягу вчителя, і колір квітів у вазі на вчительському столі, кольорові привітання, кольорова рефлексія, як-от «Картина сьогоднішнього дня», «Букет настрою»; робота з колірною назвою твору, символікою кольорів у художньому тексті, кольоровою гамою героя; асоціативні завдання типу «Колір кохання в сонетах Шекспіра», «Колір щастя» тощо);
– підсилювати емоційне враження від уроку за допомогою звуків, мелодії (читання віршів під музику, створення звукообразу письменника, робота з «музичними» назвами книг, звуками в художньому творі; емоційно-музична рефлексія);
– звертати увагу на запахи природи в творі, унікальні аромати кожного свята, про яке пише автор (наприклад, запахи Різдва в «Різдвяній пісні у прозі» Ч. Діккенса, повісті «Ніч перед Різдвом» М.В. Гоголя, новелі «Дари волхвів» О’Генрі, романі «Доктор Живаго» Б. Пастернака), розповідати про аромати часу, історико-культурної епохи, країни, де жив письменник; спробувати розкрити метафору запаху в творах («Парфумер» П. Зюскінда, «Запах думки»
Р. Шеклі), спробувати створити рецепт парфумів літературного персонажа – наприклад, «Аромат Джульєтти»);
– наповнювати уроки смаком (це можуть бути реальні смаки – цукерки, фрукти, чай, якими ви будете пригощати своїх учнів; або смаки, викликані в уяві: смак перемоги (поразки) героя, смак книги, кулінарні вподобання літературних героїв, літературна дегустація книжкових новинок тощо);
– давати можливість чутливій пам’яті пальців зберігати дбайливий дотик до сторінок рідкісного видання книги, до предметів, про які згадується в творі.
А взагалі, хороших методів існує стільки, скільки існує хороших учителів.
Ви є науковим консультантом нещодавно започаткованого всеукраїнського проекту «Філологічний Олімп». Якою є Ваша участь у цьому проекті?
Це актуальний проект, сучасний, ґрунтовний. Його мета – об’єднати інтелектуальний, творчий потенціал філологів з усієї України, підняти їх на вершину, акме свого служіння. Звідси і така гучна назва – «Філологічний Олімп». Я входжу в число науковців, які активно, інтерактивно, очно і дистанційно своїми напрацюваннями діляться з колегами. Завжди рада підтримати дієві, затребувані часом і професіоналами проекти.
Розкажіть, будь ласка, про свої літературні уподобання. Чи є у Вас улюблений літературний герой? Хто він?
Читати люблю, намагаюсь одну-дві книжки на місяць прочитати. Із найбільших вражень останнього року – повість «Цинамонові крамниці» Бруно Шульца – письменника-модерніста світової слави з Дрогобича, який писав польською мовою, та збірка новел Андре Моруа «Фіалки по середах».
Улюблений літературний герой – Дон Кіхот, благородний лицар з Ламанчі, гуманіст, діяльний тип, герой-практик, який став на захист добра, справедливості, правди в часи, коли віра в загальнолюдські цінності вже згасла. Вражає факт, що про Лицаря Сумного Образу в Іспанській Академії прийнято говорити стоячи.
Образ Дон Кіхота є своєрідним логотипом журналу «Зарубіжна література в школах України». Для мене це не просто знак-символ на обкладинці – це система цінностей, якої дотримується редакція, автори, читачі, і я в тому числі. Дуже приємно, коли щомісяця – з кожним новим номером – Дон Кіхот приходить особисто до мене і зміцнює віру в ті ідеали, заради яких він вирушив у мандри.
Що б Ви хотіли побажати нашим учителям та їхнім випускникам напередодні завершення навчального року?
Бажаю нашим учителям та їхнім випускникам відчути себе сильним, могутнім деревом – квітучим, плодоносним, здоровим, прекрасним. І нехай це дерево допоможе Вам по-новому поглянути на себе. Зробіть його таким, яким Ви хочете. Уявіть міцні коріння, гілки, стовбур, дайте Вашому дереву багато землі, неба, повітря, простору. Пам’ятайте, що тільки Ви здатні керувати вашим життям, все – у Ваших руках, у Вашій свідомості. І нехай це дерево, яке Ви зараз уявили, допомагає Вашому зростанню, саморозвитку і самовдосконаленню для блага системи «Творець – Світ – Природа – Людина – Суспільство».
А редакції улюбленого журналу бажаю нових приємних відчуттів і вражень, великих результатів у вашій натхненній подвижницькій діяльності, сил і крил рухатись вперед, щоб ваші постійні читачі залишались вірними вам і з кожним роком збільшувалась кількість нових передплатників-читачів!
Дякуємо за цікаву бесіду!
Дорогі читачі, сьогодні до нашої редакційної вітальні ми запросили Вікторію Георгіївну Туряницю, вчителя-методиста, директора Свалявської гімназії Закарпатської області, члена авторського колективу навчальної шкільної програми з зарубіжної літератури для учнів 5-9 кл., співавтора підручників із зарубіжної літератури для 8-9 класів.
Отже, знайомтеся з нашою гостею – талановитим вчителем, чарівною жінкою та щирою людиною!
Вікторіє Георгіївно, розкажіть, будь ласка, про Ваш шлях до професії вчителя?
Мені здається, що з мрією стати вчителем я народилася. Учителями з великої літери й прикладом у всьому не тільки для власних дітей, а й для вихованців, які до цих пір із вдячністю згадують своїх мудрих наставників, були й є мої батьки (адже Вчитель – це на все життя!). Згадую, жодного разу в нашій сім’ї моє дитяче бажання навіть не обговорювалося! Щодо вишу, в якому здобуватиму вищу освіту, теж особливих вагань не було: мама з батьком, випускники історичного факультету Ужгородського державного університету, так багато й цікаво розповідали про нього, що альтернатив не існувало, хоча до Києва коростенцям – близесенько. Після закінчення вишу за розподілом потрапила до Сваляви, бо весь наш випуск залишився в Закарпатті відпрацьовувати законні 3 роки за направленнями. Коли вже вчителювала в одній із кращих свалявських десятирічок, мій науковий керівник С.М. Шошура особисто привіз мені нагороду й запрошення на роботу до університету на кафедру літератури, оскільки на всесоюзному конкурсі студентських дипломних проектів 1986 року моя дипломна робота стала переможцем. Однак жодних сумнівів щодо професійного визначення в мене не було – школа, школа й тільки школа! І знаєте, за весь час роботи – а це вже, слава Богу, 33 роки! – жодного разу не засумнівалася, не пошкодувала про свій вибір.
Які, на вашу думку, характеристики вчителя ХХІ ст.?
Глибоко переконана, що успішний вчитель будь-якого століття обов’язково повинен любити життя, свою справу, поважати особистість і особливість кожної дитини, постійно тримати руку на пульсі інновацій, вимог часу та працювати над собою, розвиватися, рухатися. Якщо діти бачать у очах учителя й чують у його голосі любов, небайдужість, захоплення – вони відповідають взаємністю. А ще не терплять фальшу й неправди. Щодо вчителя майбутнього знаю точно, що серед його характеристик нема місця авторитаризму. Це творчий експериментатор, який сміливо дивиться у майбутнє, адже наше майбутнє – це діти!
Яку роль у Вашій долі відіграв конкурс «Учитель року»?
О! Величезну роль! Пам’ятаю, член журі всеукраїнського етапу нашого конкурсу Ольга Гузь, нинішня моя добра знайома, досвідчена вчителька, майстер своєї справи, яка для мене є прикладом професіоналізму, працьовитості й творчого вчительського неспокою, у своєму виступі сказала: «Дівчата, після конкурсу у вас все буде інакше. Він ділить життя на «до» і «після». Тоді мені дивно було це чути. Зараз я часто згадую й повторюю слова Ольги Олександрівни для інших, надихаючи їх на участь у професійних змаганнях.
Щодо ролі конкурсу в моєму житті, то, по-перше, звичайно ж, у випробуваннях на різних етапах перевірила власні сили, досвід, підготовку, майстерність. В Одесі відчувала потужну підтримку з області, від наставників і колег, зокрема Тетяни Гнаткович, Тетяни Кричфалуші, Тамари Мельниченко та вчителів моєї гімназії. Найцікавішими, як на мене, були майстер-клас і, звичайно ж, конкурсний урок! На майстер-класі перевіряєш уміння взаємодіяти з дорослими, колегами, на уроці – з учнями. В Одесі витягла жереб на 10 клас, другий урок за романом Е.Золя «Кар’єра Ругонів». Переживала: учнів побачила безпосередньо на перерві перед уроком – дорослі діти, юнаки й юнки, яких навчає молодесенька вчителька зарубіжної літератури, російськомовне середовище… Наша співтворчість упродовж 45 хвилин була незабутньою, заради цього варто було йти на конкурс!
По-друге, з величезним задоволенням поринула в неповторну атмосферу співзвучання багатьох струн душі закоханих у Її Величність Літературу, Її Високість Школу, Її Святість Дитину людей і серед учасників, і серед членів журі. Голова журі, доктор філологічних наук, професор Ольга Миколаївна Ніколенко зуміла створити таку доброзичливу, ненапружену, невимушену атмосферу високої культури спілкування, професійності, взаємоповаги, толерантності, що до кінця ми, конкурсанти, що пройшли у ІІ тур, майже забули, що це змагання, вболівали одне за одного, особливо під час останнього випробування – конкурсного уроку. Хто добре знає Ольгу Миколаївну, той скаже, що навколо неї завжди панує така атмосфера. Для нас же, вчителів-конкурсантів, це було неабияким і надзвичайно приємним відкриттям, як і саме знайомство з цією непересічною особистістю, післясмак якого зберігся до нинішніх часів!
До кінця нашого перебування в Одесі згуртувалася група вчителів-однодумців у складі автора цих рядків, Людмили Юлдашевої, Світлани Леоненко, Вікторії Макаренко, Олени Пітерської, Жанни Костюк, Максима Коровая, Олени Самініної, яких ось уже 4 роки пов’язує не лише тепла дружба, але й активна співпраця в межах зініційованої та створеної нами Спілки вчителів-
словесників. Запам’яталися серед конкурсантів і такі яскраві особистості, як Олег Кущ, Світлана Гарна, Тетяна Тимошенко, Олена Прадійчук, Тетяна Джангобекова. Вже після конкурсу упродовж останніх років ми всі часто зустрічаємося на семінарах, конференціях, круглих столах, на сторінках фахових журналів та в соціальних мережах. Співпрацювали з багатьма в робочій групі при профільному міністерстві над спрощенням, а потім над оновленням шкільних навчальних програм із зарубіжної літератури. Активно долучалися до боротьби за збереження нашого предмета в школі.
Що стало рушійною силою у Вашому рішенні стати співавтором підручника?
Не що, а хто! Рушійною силою стала, звичайно ж, Ольга Миколаївна Ніколенко, яка повірила в мене й запросила до цікавої та відповідальної співпраці.
І не лише рушійною силою, а й натхненником, і наставником, і Вчителем! Якби мені навіть під час конкурсу, не те що до нього, сказали, що стану співавтором підручників, членом такого знаного й шанованого серед учительства авторського колективу – ні за що не повірила б! Безперечно, дуже хвилювалася, погодившись на пропозицію, але нелегкі завдання я люблю. Імпонує, що Ольга Миколаївна як керівник авторського колективу докладає багато зусиль до того, щоб до української школи, до українських школярів прийшли сучасні, змістовні, якісні, доступні підручники, які в найкращий спосіб представляють необхідний навчальний матеріал із нашого предмета. Впевнена, вчителям теж до снаги такий підхід! Цього року, мабуть, уперше в історії українського підручникотворення в підручнику зарубіжної літератури авторського колективу під керівництвом О.Ніколенко для 10 класу використано QR-коди, за допомогою яких учитель та учень може переглянути цикл додаткових тематичних відеоматеріалів. Тому підручники цього авторського колективу мають переконливий успіх у щорічних змаганнях навчальної літератури для шкіл. Крім того, вчителів і діток, які їх обрали, автори безкоштовно забезпечують хрестоматіями як цьогоріч, так і наступного навчального року.
Яким, на Вашу думку, має бути підручник для учня НУШ?
Частково на це питання я вже відповіла. Додам іще: підручник має бути сучасним, зручним, цікавим, зрозумілим, інформативним, проте не переобтяженим надлишком інформації, яка відволікає увагу від необхідного навчального матеріалу. Важливо в розрізі вимог Нової української школи враховувати компетентнісний підхід до розробки запитань і завдань для роботи в класі та вдома. Діти люблять естетично довершені речі, отож важливу роль відіграє й оформлення підручника, ілюстративний матеріал, кольорова гама.
18 квітня Ви успішно провели надзвичайно цікавий вебінар для вчителів «Нова програма для 10 класу: сучасна література в юнацькому читанні» та отримали чудові відгуки учасників вебінару з різних куточків України. Велика Вам подяка за таку цікаву, змістовну й інформативну зустріч! Чи є такий формат спілкування для Вас цікавим? Поділіться своїми враженнями.
Насамперед, шановний пане Дмитре, дякую Вам за запрошення й за те, що Ви довірили мені таку відповідальну місію й надихнули на цікаву роботу! Це інноваційний формат спілкування й обміну досвідом між однодумцями, справа майбутнього, яку дуже вдало започаткував цього навчального року улюблений журнал «Зарубіжна література в школах України». Адже дедалі більше вчителів стає до лав тих, хто прагне йти в ногу з часом, широко використовуючи в роботі на уроках, у самоосвіті переваги інноваційних технологій, зокрема й ІКТ, безмежні можливості Інтернету. Робота у ВЕБ-кабінеті не тільки дозволяє ведучому розповісти, а слухачам почути про найважливіше, а й демонструвати тематичні презентації, переглядати відеоматеріали, слухати аудіозаписи, активно ділитися розробками, обмінюватися враженнями зі слухачами через чат, на дописи в якому ведучий має змогу відразу ж реагувати – і все це у зручній обстановці, з можливістю довільних переглядів у записах. Теми для вебінарів обираються цікаві й актуальні, що сприяє їхній популярності.
Для свого вебінару питання вивчення десяти-класниками наступного навчального року творів сучасної літератури за новою програмою я обрала невипадково. По-перше, хотіла допомогти колегам у підготовці, поділившись напрацюваннями, спостереженнями, спрямувати їхні пошуки в Інтернет-просторах, зорієнтуватись у обранні творів зі списку нововведених для альтернативного вивчення. По-друге, як активний фейсбучний дописувач перебуваючи в курсі «страхів» окремих колег перед новим, хотіла довести відому істину: хто хоче зробити – шукатиме шляхів, хто не хоче – шукатиме причини! Крім того, глибоко переконана, що таке рішення авторів шкільної програми як уведення до курсу зарубіжної літератури розділу сучасної літератури для дітей та юнацтва, яким щороку ми з учнями закінчуємо навчальний рік, – надзвичайно вдала ідея, успішно апробована часом. У 10 класі розділ «Сучасна література в юнацькому читанні» представлений чудовими творами, кожен із яких заслуговує на прочитання й вивчення: «Повітряні змії» Ромена Гарі, вже відомий нам «Алхімік» Пауло Коельйо, лірика Тумаса Транстремера, оповідання Мо Яня «Геній», цикл творів про Адріана Моула Сью Таунсенд, «Кораліна» Ніла Ґеймана, «Кава з кардамоном» Йоанни Яґелло.
Під час вебінару Ви розповідали колегам про повість Ніла Ґеймана «Кораліна», нововведений твір, який десятикласники вивчатимуть наступного навчального року. Прозвучала думка, що доречно було б використати повість як тему для обговорення на батьківських зборах. Чому, на Вашу думку, цей твір треба читати й батькам?
Так, я зупинилася на «Кораліні» Ніла Ґеймана та «Каві з кардамоном» Йоанни Яґелло. Вони дуже подібні за проблематикою.
Ніл Ґейман у своїй повісті-казці наголошує, що сучасним дітям так часто не вистачає, аби їх помічали, аби до них прислухалися, аби їх розуміли не лише свої батьки, а й старше покоління. Важливість діалогу між поколіннями – один із головних меседжів повісті. Батьки Кораліни – це типові сучасні батьки, заглиблені у свої проблеми, які весь свій вільний час приділяють не дитині, а Інтернет-мережі, віддають перевагу моніторам комп’ютерів, байдужі до створення сімейного затишку в оселі, до домашнього харчування, смачної їжі, до потреб та смаків власної дитини, спільного дозвілля, майже не звертають уваги на дочку. Мати перестає бути господинею, відсторонюється від виконання хатніх обов’язків, батько не бажає бути господарем на сімейному обійсті. Дитина представлена сама собі. У світі, повному людей, у рідному домі, поряд із рідними людьми дівчинка відчуває самотність – і це її неймовірно засмучує. Потреба в безпосередній взаємодії як у чомусь справжньому і штовхає Кораліну шукати іншу сім’ю.
Не впізнаєте?! Ми, вчителі, щодня бачимо перед собою десятки таких сімей.
І поряд із вихованням дітей треба виховувати й батьків. Тому, на моє глибоке переконання, твір бажано б прочитати й дорослим, щоб краще зрозуміти, до яких фантазій і думок призводить дітей батьківська байдужість, куди вона може штовхнути їхнє «чадо» в сучасних «міських джунглях». Класні керівники можуть взяти повість Н.Ґеймана до своєї методичної скарбнички й провести батьківські збори з надзвичайно актуальної теми міжособистісного спілкування батьків і дітей.
До речі, учасники вебінару цю ідею схвалили.
Ви полюбляєте створювати інформаційні кейси для своїх учнів. Яким чином це допомагає їм у навчанні?
Думаю, це допомагає учням зорієнтуватися у величезному об’ємі інформації з виучуваного питання, яка є в Інтернеті, чи – тим паче – при його недостатній кількості, вчитися працювати з якісним і достовірним, а не низькопробним навчальним матеріалом, звертати увагу саме на необхідне. Кейс допомагає учням заощадити час при підготовці до уроку або виконати випереджувальне домашнє завдання, самостійно опрацювати певний матеріал. Кейси можуть бути й паперовими, якщо кабінет не комп’ютеризований, а додаткові матеріали необхідні для роботи безпосередньо на уроці: це тексти творів, яких нема в підручнику чи хрестоматії, різноманітний тематичний цитатний матеріал до теми, висловлювання відомих людей, додатковий матеріал до уроку для колективної чи кооперативної роботи. Наприклад, при вивченні поезії
Р. Кіплінга «Якщо…» до кейса вкладаю і всі знайдені мною 19 перекладів цієї поезії українською різних часів, адресу сайту, присвяченого цій поезії, – тобто інформацію, яка потребує більш ретельних пошуків або на яку діти можуть не звернути уваги.
Поділіться досвідом, як та за якими критеріями Ви обираєте твори для вивчення, які пропонуються на вибір?
Обираю насамперед ті, на які відгукнеться моя душа. Хоча, звичайно ж, ураховую коло інтересів та рівень підготовленості учнів певного класу до сприйняття того чи іншого твору, готовності до розуміння й обговорення певних тем і проблем, актуальність проблематики.
Ви народились у стародавньому місті Коростені, зараз мешкаєте у мальовничій Сваляві, розкажіть, будь ласка, про найдорожче, про свою малу Батьківщину, родину, про тих, хто завше поруч.
Так, я народилася й виросла у місті з давньою історією, про яке писав сам Нестор Літописець у своїй «Повісті минулих літ». Воно розкинулося на берегах живописної річки Уж, яка пам’ятає «діла давно минулих літ»: бунт древлян під проводом князя Мала проти непомірно великої данини київському князеві, жорстоку розправу моїх пращурів із князем Ігорем, спалення древлянської столиці Іскоростеня та вбивство старійшин княгинею Ольгою на знак помсти непокірним… Обожнюю своє рідне місто! З золотою медаллю закінчила там десятирічку, там пройшли найпрекрасніші роки, туди лину в найщемкіших спогадах. Хоча друзів і знайомих в місті залишилося мало, всіх розкидала по землі чорнобильська катастрофа… Колись не уявляла собі, що моє життя складеться десь далеко від Коростеня. Та цього б і не сталося, якби не Чорнобиль: він розділив історію багатьох моїх земляків-сучасників і мою на «до» і «після». Вплинув і на моє рішення облаштуватися в Сваляві. І якщо древлянська земля – моя перша любов, то Карпати – любов вічна, яка додає сил, наснаги, бадьорості працювати, творити, любити! З чоловіком часто подорожуємо автівкою, побували в багатьох куточках нашого гірського краю й України. Хоча самі живемо в курортній місцевості, неподалік знаних санаторіїв «Кришталеве джерело», «Квітка полонини», «Поляна», «Сонячне Закарпаття» та родовищ мінеральної води «Лужанська», «Поляна Купель», «Поляна квасова», «Плосківська». В урочищі Плоснини, де міститься моя вулиця, викопати біля хати колодязь з прісною, а не мінеральною водою – велика проблема!
Я дуже люблю свій дім, як кажуть на Закарпатті, своє обійстя! Весь вільний від роботи час присвячую йому. Сім’я в мене велика: в нашому затишному будинку під одним дахом живе чотири покоління! Приємно усвідомлювати, що я належу до вчительської династії. Знаним у рідному Коростені педагогом був і є мій батько Юрій Семенович Туряниця, вчитель географії та історії, в минулому відомий тренер зі спортивного орієнтування на місцевості, який дав путівку в життя багатьом майстрам та кандидатам у майстри спорту, завершив професійну діяльність на посаді директора міської гімназії, яку створив на базі однієї з коростенських одинадцятирічок. Моя мама Тамара Лаврентіївна, визнана в рідному місті вчителька історії, на жаль, вже за видноколами життя (саме їй присвятила я свою перемогу в професійному конкурсі!). З батьків беру приклад у вчительському житті. Учителькою англійської мови працює донька Антоніна, вчителює й зять Іван. Син Андрій закінчив факультет журналістики Львівського національного університету, захоплюється фотографією й музикою. Тішить нас усіх трирічна внучка Софійка. Оце моя сім’я, мої найближчі, найдорожчі. Люблю велелюдні сімейні свята, коли в хаті багато людей, особливо Різдво й Великдень, клопітні світлі й радісні приготування, частування, коли за столом збираються рідні й друзі, жартують, веселяться, співають.
Дуже близькі й шановані мною люди – це колектив, який упродовж багатьох років я очолюю. Ми різні, але спільні в одному – робити справу свого вчительського життя сумлінно, творчо, натхненно й найкраще! Коли йду гімназійним коридором, бачу посмішки й теплі погляди колег – і настрій кращає, і примножуються сили, і з’являється натхнення. Нема такої справи, яка була б нам із колегами не під силу! Нам разом добре не тільки працюється, а й відпочивається! Традиційно багато років поспіль на День учителя й на Свято Літньої Відпустки (яке ми вигадали самі!) наш колектив подорожує рідним Закарпаттям, поєднуючи приємне й корисне: отримуємо нові знання про рідний край і гарно відпочиваємо. Ось і зараз наближається найприємніше свято – і ми вже обираємо маршрут для наступної подорожі.
На Вашій сторінці у Фейсбук багато постів, пов’язаних із живописом та музикою. Помітно, що Ви закохані у мистецтво. Розкажіть, будь ласка, про свої захоплення, улюблених митців, тобто, чим дихаєте.
Література, живопис, музика нерозривно пов’язані як мистецтво слова, мистецтво кольору, мистецтво звука. Вони всі торкаються найціннішого – струн людської душі. Я думаю, що вчитель літератури, закоханий у слово, не може бути байдужим до живописних творінь чи до звучання вишуканої музики.
Моє захоплення живописом сягає студентських років. Ми з подругами любили подорожувати.
У кожному великому місті обов’язково відвідували художній музей. Найбільше враження справив Ермітаж: не могла звідти вийти, це було вище моїх сил, ноги не несли до виходу!
Коли вже вчителювала, була й інша цікава сторінка моєї біографії. Наша гімназія свого часу входила до навчального комплексу з коледжем НУХТ, у спільних навчальних планах був предмет «Історія зарубіжної культури», я мала насолоду викладати цей цікавий предмет. Готуючись до навчальних занять, глибше поринула в історію розвитку художнього мистецтва та його жанрів, особливості художніх напрямів та течій. Ось тоді й закохалася у французький імпресіонізм, ближче ознайомилася з творчістю Клода Моне, П’єра Огюста Ренуара, Анрі де Тулуза-Лотрека, Каміля Піссаро, Поля Сезанна, Едгара Дега. Обожнюю їхню «іншість», таємничість, недосказаність, «граничні стани», ефемерність, мистецтво «окремих мазків»!
Захоплення музикою – це окрема історія.
В дитинстві мріяла навчитися гри на фортепіано, але для сім’ї радянських учителів придбати цей музичний інструмент було нереальною справою. Малювала клавіші на папері, клала малюнок на табурет – і грала… в уяві… Тому обоє моїх дітей опанували гру на фортепіано. Це щодо класичної музики. В університеті співала в ансамблі народної пісні «Стрічка». Частенько співаємо вдома, за гостинним столом. Це щодо народної пісні. А сучасна… О! Це, безумовно, рок! Хто був учнем у 70-ті роки, а студентом у 80-ті, той знає, що студентство й музика, студентство й рок – речі нероздільні! Ще б пак! Ми були сучасниками кращих творів класиків рок-музики «Smokie», «Deep Purple», «Black Sabbath», «Nazareth», «AC/DC», «Queen». І особлива любов – це, звичайно ж, «Pink Floyd»! Їхні найкращі твори звучали з колонок наших магнітофонів цілодобово, ми цілі концерти співали напам’ять, їхня музика до цих пір звучить у моїй душі, і не тільки! Хоча люблю й більш пізні рок-відкриття «Scorpions», «Guns N’ Roses», «Metallica». Про улюблену музику можу говорити багато, вона наснажує й додає сил. Бачачи мою залюбленість у музику, доля приводить у моє життя обдарованих і творчих людей. Мій зять Іван – талановитий музикант, має прекрасний голос, чудово грає на саксофоні, успадкувавши талант від свого батька. Отака собі музична родина!
Завершився навчальний рік. Попереду довгоочікуваний відпочинок. Що б Ви хотіли побажати колегам?
Хочеться побажати колегам-зарубіжникам наснаги й творчості, нескінченної залюбленості в наш чудовий предмет, цікавих і потрібних знахідок, плідної підготовки до нового навчального року, гарного відпочинку!
Дорогі читачі, сьогодні до нашої редакційної вітальні ми запросили Ірину Вікторівну Горобченко, методиста української мови й літератури, зарубіжної літератури Кременчуцького міського НМЦ, учителя-методиста зарубіжної літератури Кременчуцької СШ І-ІІІ ст. № 10 з поглибленим вивченням англійської мови, керівника Міжрегіональної творчої групи вчителів зарубіжної літератури «Ключ до Слова», переможця ІІІ Всеукраїнського методичного турніру «Моє покликання – методист», лауреата Всеукраїнського конкурсу сучасних освітян від Івана Іванова «Умію вчити – 2017».
Отже, знайомтесь з нашою гостею – творчим креативним педагогом, щирою людиною та яскравою особистістю!
2017 рік став для нашого журналу знаковим та плідним на нові формати співпраці з учителями-словесниками. Нами було організовано та проведено 7 вебінарів – 7 незабутніх зустрічей з Майстрами своєї справи.
Ірино Вікторівно, 6 грудня Ви провели перший вебінар «Літературний челендж «Портрет незнайомої з кольору, музики й слів. Таємниці героїні есе Дж. Джойса «Джакомо Джойс».
Ця зустріч залишила глибокий слід у серцях учасників, від яких ми отримали чудові відгуки. Це був дійсно вишуканий вечір, демонстрація ерудиції та смаку, справжнє свято інтелекту. Хочеться процитувати одного з учасників вебінару: «Напрацювання пані Ірини – вікно в майбутній освітній простір!». Розкажіть, будь ласка, про свої враження від нового формату спілкування. Які Ваші творчі плани?
Вебінар – нова для мене форма спілкування з колегами. Не буду лукавити, що це так легко й просто приємно. Підготовка вебінару – клопіткий, відповідальний, трудомісткий, але водночас цікавий і творчий процес. З цікавістю слухала Анну-Марію Богосвятську, вчилася триматися, майстерно й вільно володіти аудиторією, фільтрувати матеріал і так душевно та сердечно подавати його слухачам!
Щиро вдячна редакції журналу за надану можливість відчути себе в новій якості. Одна справа проводити воркшопи, майстер-класи, коли відчуваєш настрій аудиторії, бачиш зацікавлені, здивовані очі, знаходиш співрозмовників, однодумців і відчуваєш вдячність до людей, які твоєї думки не поділяють, дискутують, ставлять питання, змушують тебе рухатися вперед, шукати нові методи і прийоми. Інша справа – говорити з екрана монітора, коли не знаєш, про що думають слухачі, як сприймають інформацію, що відчувають, як реагують на ту чи іншу вправу. Тому стараюся добирати матеріал таким чином, щоб було не тільки ефектно, а й ефективно. Давно для себе виробила формулу: «Доки не спробуєш втілити ту чи іншу ідею, метод чи прийом в життя, не показуй іншим, бо результат невідомий».
Плани з’являються з досвідом. А досвід, хоча й маленький, вже є. Можна багато говорити про «Чайку Джонатан Лівінгстон» Річарда Баха, здається, цей твір невичерпний своєю енергетикою, глибинним змістом, красою тексту, міжкультурними зв’язками. Не хотілося б залишати поза увагою і кіноповість Майкла Морпурґо «Бойовий кінь», уведену до програми 9 класу. Сам жанр кіноповісті для вчителів зарубіжної літератури новий, більше уваги вивченню кіноповістей приділялося у програмі з української літератури, тож вважаю, що цей матеріал був би корисний колегам. А ще вивчення таких творів дає змогу проводити надзвичайно цікаві уроки-кіночитання. Хочеться знайти родзинки і для вивчення теорії літератури, допомогти зробити уроки літературознавства цікавими для наших учнів.
А ще є потреба знайти спосіб організувати діалог з учасниками вебінару, бо надзвичайно важливо знати, що відчуває кожен, хто тебе слухає, щоб мати зворотній зв’язок і не залишити без відповіді жодне запитання, щоб несказане не лишилося несказанним.
Під час вебінару Ви поділилися зі слухачами, що розкрити таємниці Джеймса Джойса Вам допомогло спілкування з професором національного університету Іллінойса Вікі Махафей. Розкажіть нам, будь ласка, про цю співпрацю.
Матеріал до аналізу твору чи образу не береться нізвідки… Його пошук вимагає значної роботи, суголосної з працею археолога – шар за шаром. Треба дати дітям не лише інструменти для цікавого і вдумливого прочитання та візуалізації образів, а й забезпечити необхідну диференційовану підтримку. Не секрет, що хтось буде активно працювати під час уроку, а хтось любить сидіти позаду й дивитися, як грають або працюють інші. Моє завдання – залучити до роботи якнайбільше учнів класу.
Челендж – виклик не тільки для учнів, а й для вчителя, тому поставила собі завдання знайти людину, яка знає про Джеймса Джойса та Амалію Поппер (прототип героїні психологічного есе «Джакомо Джойс») якщо не все, то багато чого. Здавалося б, що це практично неможливо.
І от одного разу натрапила на цитату з книжки Вікі Махафей, яка мене зацікавила, бо погляд на твір, взаємини героїв був неординарний, відмінний від класичного. Мене зацікавила публікація, і я вирішила написати автору електронного листа, в якому просила дозволу у своїй роботі використовувати цитати з книжки. Лист був відправлений, залишалося тільки чекати відповіді, на яку, чесно кажучи, не сподівалася.
Життя часто дарує сюрпризи, коли не чекаєш.
Я отримала свій подарунок у вигляді відповіді Вікі, яка зацікавилася моєю роботою і просила детальніше розповісти про захід, про систему літературної освіти. Так почалося листування і творча співпраця з головою факультету англійської мови, Кілпатрік-професором англійської мови, фахівцем з питань гендерної політики і прав жінок Вікі Махафей.
Вона викладає у Національному Університеті Іллінойса в Урбана-Шампейн, має докторський ступінь Прінстонського університету, читає лекції в інших вишах як запрошений викладач з таких тем: сучасна література, ірландська література, казки та формування гендерних відносин, творчість С. Беккета,
Т. Еліота, О. Вайльда, Дж. Джойса, Гомера, В. Вулф, В. Єйтса, література та Голокост.
Вікі отримала стипендію Гуггенхайма в галузі мистецтв, з 2012 є діючим членом фонду Джона Саймона Гуггенхайма, а також посідає місце в залі слави Міжнародного Фонду Джеймса Джойса.
У 1983 році отримала нагороду Іри Абрамс за визначні досягнення у викладанні, у 1996 та 2002 рр. – нагороду Алана Філрейса для вчителів та в 2003 році – нагороду Лінбака за високі досягнення у викладанні. Нині працює над книгами «Літературний модернізм: Початки» та «Щоденник життя Джойса».
Для Вікі стало одкровенням те, що у нас творчість Джеймса Джойса вивчається у шкільній програмі, вона була переконана, що твори такої складності неможливо розглянути упродовж кількох уроків літератури. Коли я розповіла про ідею проведення літературного челенджу із зануренням в епоху і текст есе, вона написала, що хотіла б побувати на уроках, подивитися на методику і чи «візьмуть» учні текст. Довелося думати над тим, як втілити бажання людини, яка допомагала своїми дослідженнями у підготовці.
Ідея прийшла в останню мить. Ми вирішили зібрати відгуки дітей після проведення челенджу і надіслати разом зі світлинами. Колеги і діти підхопили цю ідею. Так народилися відгуки англійською мовою, в яких вони писали, що твір чудовий, що все зрозуміли, і їм сподобалося розшифровувати коди, символи і таємниці твору, а есе повинно бути у програмі.
Сподіваюся, що наша співпраця буде мати продовження і, можливо, стане поштовхом до цікавого дослідження творчості Оскара Вайльда.
Ви є керівником Міжрегіональної творчої групи «Ключ до Слова», до складу якої входять 30 учителів-ентузіастів. Поділіться з читачами цікавими сторінками з життя Вашої творчої спільноти.
Душа людини весь час потребує руху і змін. Вони можуть бути різні: від зміни зачіски до зміни оточення. Це, щось нове, дає нам інший погляд на світ, на справу, яку ми робимо. Це те, що залишається в нашій пам’яті, а потім, можливо, стає історією. Можна працювати над собою, можна створювати свій світ, можна цей світ змінювати, бо хочеться чогось нового, незвичного, особливого. Кожен шукає щось своє, необхідне саме йому. Здається, що ми знайшли те, що ріднить душі, збагачує досвідом, запалює вогник в очах та надихає на творчість.
Так з’явилася Міжрегіональна творча група «Ключ до Слова», кількість учасників якої постійно змінюється. Починалося все з невеликої групи учителів, але до кожного засідання долучаються нові творчі педагоги, методисти, науковці. Географія роботи групи розширюється, і це не може не приносити радості. Засідання відбувається двічі на рік. Традиційно одне – у Кременчуці.
Кожна зустріч запам’ятовується цікавими моментами, очікуванням дива, чудовими методичними знахідками, літературними дегустаціями, родзинками, спілкуванням і, звичайно ж, любов’ю до книги.
Яскравим моментом був Scavanger Hunt «Ніч у музеї» (живий літературний квест до Геловіна), безпосередня участь у якому надавала особливого ефекту присутності у часі й просторі свята. У ньому було задіяно 40 учнів.
На учасників чекали літературні загадки, випробування, навіть викрадення. Дорослі вчилися знаходити інгредієнти до чарівного зілля і мали змогу поринути в атмосферу свята й перевірити знання літературних творів, своє вміння складати вірші.
Серця 36 педагогів билися в унісон, і тоді стало зрозуміло, що ми не помилилися, що групі – жити.
А ще – вогники в очах моїх учнів, які теж були активними учасниками творчої групи, бо без них, без дитячої енергії не відбулося б те, що ми назвали літературним Геловіном.
Методично насиченою і змістовною була творча майстерня «Я умію, або Разом ми сила».
Цікавим було прогнозоване читання твору Дж. Родарі. Ми мали можливість посміхнутися, відчути себе дітьми, порадіти, коли думки збігалися. Казка про перукаря, який купив місто Стокгольм, дивовижним чином залучила всіх до діалогу про сучасні українські реалії. Таку атмосферу свята книги і музики створювали у своєму куферкові Світлана та Юрій Бак.
Колеги завжди чекають сюрпризів у вигляді калейдоскопа інтелектуальних ігор, які смачно готує і вміє гарно подати Олександр Каєнко. Вкотре вражає сила розуму і таланту цієї людини: щирого однодумця, талановитого педагога, чудового організатора. З яким запалом ми грали, сперечалися, раділи правильним відповідям і щиро засмучувалися, якщо чогось не знали, не вгадали, хоча відповідь була на поверхні.
Ось який відгук про одне з наших засідань залишила Світлана Бак: «Наше життя – це текст, який ми пишемо самі. Яким він буде? Залежить від нас, від спілкування, від бажання чи небажання поїхати, попри труднощі, у незвичний світ, до друзів… Моя книжка заповнилась такими змістовними сторінками, які буду смакувати дуже довго. Дж. Джойс в інтерпретації Ірини Горобченко та її учнів, нестандартні рішення завдань чоловічої та жіночої груп учителів-зарубіжників, музика, вірші, ремінісценції та алюзії, співпраця й захват…
А потім «Ім’я троянди» Умберто Еко! Анатолій Дзик, сам як багатющий та загадковий текст! Ніби трохи відкрив нам таємниці й залишив на порозі – а далі самі, уперед!
Олег Кущ заінтригував прогнозованим читанням «Воно» Умберто Еко! Тут вже текст доповнювали всі члени творчої групи.
А ви колись бачили, який вигляд має текст, написаний танцем? Ні, ви не бачили його так, як ми! Бо треба почути аналіз поезії Гарсіа Лорки, запропонований Олександром Каєнком!
Окремо збережу сторіночку, яку написала Ольга Горобченко. Ой, як вона потрібна нам усім! І моїм учням! Прибережу її й для них: інтернет-відносини дуже часто вводять дітей в оману, впливають негативно на стосунки з однокласниками».
Зустрічі відбулися, цікаві, творчі, ефективні.
Ми різні, але це так здорово! Підходимо до викладання зарубіжної літератури в школі креативно і нестандартно, бо так хочеться, щоб наші учні читали, розуміли, любили Літературу.
Ви організовуєте та проводите майстер-класи, окрилюєте, надихаєте, допомагаєте вчителям іти в ногу з часом, демонструєте високий рівень майстерності. Що для Вас є джерелом натхнення?
Нам випало жити і працювати в унікальний час, коли до школи прийшли діти 3 поколінь: y, z і α.
Ці діти абсолютно різні, цікаві, неординарні, творчі, непосидючі, мають на все власну думку. Діти, які вправно володіють ґаджетами і читають книжки. Часто від колег чую слова: «Це покоління дітей не любить читати, не знаю, що робити, як привернути їхню увагу до книжки». А діти читають, але тільки ту літературу, яка подобається їм. Наше завдання – зацікавити, створити на уроці ситуацію інсайту, і тоді класичні твори заграють новими барвами і відкриють найнесподіваніші грані. Люблю дітей, тому часто мої учні й стають джерелом натхнення. Готуючись до уроку, добираючи (або створюючи) новий прийом, уявляю, яким світлом будуть світитися очі моїх учнів, як спалахне вогник цікавості або прокинеться бісеня, яке буде дискутувати зі мною, відстоювати свою думку, наводити приклади із сучасних реалій, а моя душа буде тішитися досягненим результатом: мої діти прочитали книжку, не залишилися байдужими, а значить, стануть справжніми людьми. Для них і почала створювати свої міні-підручники.
Найбільш вдалими знахідками, методами залучення дітей до читання ділюся з колегами. Кожен майстер-клас з’являється завдяки людям, які дарують крила. Мені щастить на хороших і щирих людей, об’єднаних любов’ю до слова, творчістю, ідеями, яким не байдужа ні доля нашого предмета, ні те, якими виростуть наші учні.
Ні для кого не є секретом, як чудово, коли рідні стають колегами, а ще краще, коли вони творчо співпрацюють разом. Ваша дочка Ольга теж обрала шлях педагога та працює вчителем англійської мови у Кременчуцькому НВК – різнопрофільній гімназії № 6. Знаємо, що вона захоплюється сучасними технологіями, проводить цікаві майстер-класи. Вразив її креативний виступ «Інформаційна безпека 101: тролінг, кібербулінг та інші засоби впливу» на семінарі вчителів-словесників, членів творчої групи «Ключ до Слова» в жовтні 2017 року. Розкажіть, будь ласка, читачам про Ваш творчий тандем.
Я щаслива мама, бо маю своє сонечко, усе в цьому світі обертається навколо моєї донечки. Вона – Всесвіт, осяяний мерехтливими зорями, чудово малює і тонко відчуває слово. Їй підкоряється комп’ютер, хоча я й досі не можу втямити, звідки у неї такий хист. Вибір професії був не випадковим, бо Оля ніколи не обирала легких шляхів. Нас об’єднує любов до дітей, до книги, обидві шукаємо шляхи до дитячого серця і радіємо, коли щось вдається. Мені легко захопити її ідеєю, здається, що донька просто читає мої думки, а вільне володіння англійською мовою надзвичайно допомогло мені під час співпраці з Вікі Махафей. Але часто буває й зворотний процес: ідея Олі припадає мені до душі й запалює вогник моєї творчості, її енергія дає сили моєму серцю. Доню, дякую тобі за те, що ти даєш мені крила!!!
Ви надзвичайно позитивна людина, важко уявити Вас у поганому настрої. Ви випромінюєте неймовірну життєдайну енергію, якою наповнюєте серця близьких, друзів, колег. Умієте створити доброзичливу атмосферу під час зустрічей, захопити, надихнути. Що допомагає Вам зберігати сонце в душі навіть у негоду?
Сонце живе в душі кожної людини, просто бувають хвилини, коли набігають хмарки і перестають пропускати промінчики. У такі хвилини мені обов’язково трапляється той, хто допоможе їм засяяти: лагідні руки мами, підбадьорливий погляд тата, усміхнений малюк, закохана пара, рідні щасливі очі, дорогі та близькі люди, здивовані очі дітей, розквітла квітка, прочитані рядки улюбленої книги… Щиро вірю в те, що кожна подарована усмішка, добра справа, тепло душі обов’язково повертаються до того, хто направив їх у цей широкий світ. Тому легко ділюся світлом, що маю в душі, а люди просто посміхаються мені у відповідь.
Може здатися дивним, але кожна людина для мене асоціюється з книжкою: хтось стає улюбленим романом, цікавою історичною або філософською повістю, частина людей стає «Педагогічною поемою», частина збирається у чудову добірку фантастичних творів. Є люди-книги, які хочеться перечитувати і відкривати час від часу, і я щаслива від того, що кожна зустріч – це радість відкриття чогось нового й незвіданого.
Хотілося б більше про Вас дізнатися. На які духовні орієнтири спираєтеся? Чим «дихаєте»?
Доля до мене щедра і прихильна, вона дарує мені зустрічі з чудовими людьми, справжніми Майстрами своєї справи. Відкриттям для мене став тижневий майстер-клас від Шалви Амонашвілі. Якою любов’ю до дітей, теплом і щирістю дихало кожне слово Учителя. Я слухала його лекції, була на уроках-подарунках для дітей і дорослих і відчувала, що ростуть крила творчості, добра і світла. Подібних зустрічей було багато, і кожна додавала якусь крапельку до скриньки педагогічного досвіду.
А ще книги… Улюблених багато, не уявляю свого життя без читання, але найбільш коштовними для мене стали твори Антуана де Сент-Екзюпері (кожне слово з його «Маленького Принца» або «Планети людей» як одкровення), Річарда Баха, який дарує крила і радість польоту, і Рея Бредбері з чудовим, яскравим фантастичним світом.
Щодня вчуся «мистецтву маленьких кроків».
Ви родом з мальовничого міста Кременчука, до якого дуже трепетно ставитеся. Розкажіть нам, будь ласка, про свою малу Батьківщину, в яку так щиро закохані.
Справді, я люблю своє затишне, зелене, гамірне й красиве місто. Воно особливе тим, що розташоване на обох берегах Дніпра. Чого тільки не бачив красень Кременчук: і величні гранітні пороги, і буремні роки війни, і титанічну працю людей, які відновлювали зруйноване на 90% улюблене місто, і безліч різнокольорових троянд, улюблених квітів кременчужан. Місто подарувало світові поета Бориса Чичибабіна, олімпійського чемпіона Володимира Кисельова, педагога А.С. Макаренка, тут у льотному коледжі навчався космонавт Олексій Леонов. Воно завжди було й залишається гостинним. Тут зупинялися Р.М. Рільке, О.С.Пушкін, А.П. Чехов, ярмаркував Микола Гоголь, давав концерти Володимир Висоцький, знімав свій фільм «Два Федори» Василь Шукшин.
Люблю блукати зеленими липовими й каштановими алеями, слухати плескіт хвиль сивого Славути, відчувати тісний зв’язок з матінкою-природою, торкатись, здається, вічних гранітних брил, що виходять на поверхню і бачили чимало людських історій. Цією любов’ю ділюся з усіма, хто приїздить у гості, на засідання Міжрегіональної групи, бо так хочеться, щоб у душах колег залишилася частинка мого міста. Тож запрошую на кременчуцьку землю, щедру талантами, людською щирістю й теплом, красою, натхненням і дивами!
Розпочався новий 2018 рік! Рік надій і сподівань. За китайським календарем символом року є Жовтий Земляний Собака. А для тих, у кого ця прекрасна тварина живе вдома й завше поруч, – це особливо приємно. Які вони, Ваші домашні улюбленці?
Про домашніх улюбленців можна було б писати цілий роман, бо в нашій родині чотирилапі члени сім’ї жили завжди. Кого тільки не бачив наш дім!
Але незмінними друзями залишаються собаки.
Це особлива любов, красива і взаємна. Зараз поруч із нами два собаки і кіт. Він найстарший, тож на його долю випало виховання обох пухнастиків.
Кожен приходив у сім’ю по-своєму. Амура, пухнастого, відданого та серйозного охоронця, нам подарували. У нього сильний характер і любляче серце.
Особлива історія у Джері, того золотого дива, яке живе поруч. Оля завжди хотіла собаку-компаньйона, великого, теплого, волохатого сенбернара. Ми шукали собаку цієї породи довго, але одного разу донька натрапила на оголошення, у якому пропонували чудових цуценят сенбернарів. Вона була в дорозі і попросила мене зателефонувати хазяїну собаки, скинула посилання. Я перейшла за посиланням через деякий час, і виявилося, що оголошення зняли. Ми дуже засмутилися. І от за 3-4 дні я переглядала стрічку у Facebook і побачила фото двох чарівних щенят. Це були ті самі цуценята, яких ми шукали.
Але вони чекали вже на нових господарів з Харкова. Я розповіла хазяїну про те, як ми шукали собі друга, як сподобалося нам маленьке волохате сонечко, і він обіцяв поговорити з покупцями, можливо, вони відмовляться. Довелося чекати.
У житті не буває випадковостей, але бувають дива! Наступного дня задзвонив телефон, і я зрозуміла, що Джері буде наш! Яким же було здивування, коли дізналися, що маленьке диво народилося на сусідній вулиці й живе у моєї однокласниці, а ми шукали його по всій Україні!
Цуценя виросло і перетворилося на чудового красеня з таким легким, позитивним і грайливим характером. Немає у світі відданішої і найбільш люблячої істоти, як наше волохате сонечко. Спілкування з ним – це море позитиву, радості, щастя і втіхи.
А ще наш Джері – романтик! Він дуже любить природу, особливо спокійні води Дніпра, на хвилі він може дивитися довго і плекати свою собачу мрію.
Якщо характер року Жовтого Земляного Собаки буде хоч трошки схожим на характер нашого Джері, то рік буде найщасливішим і найпозитивнішим для кожної людини!
Новий рік – нові сподівання! У кожного вони свої. Що Ви побажаєте колегам?
Новий рік – це очікування дива, здійснення мрій, нових творчих планів. Я бажаю колегам приємних дрібничок, від яких радіє серце … Вишуканих, захопливих, чудових книжкових світів… Дивовижних миттєвостей щастя… Чарівного відчуття, що вам таланить… Багатої фантазії, щоб у потрібний момент, у потрібний час, у потрібному місці, мовчки або говорячи, подарувати комусь необхідне тепло.
Надруковано в №1, 2018
Шановна Ольго Олександрівно, раді бачити Вас у нашій редакційній вітальні! Ми співпрацюємо, спілкуємося, дружимо вже багато років. Вражає те, що з роками Ваша енергійність, працездатність, життєва стійкість не зменшується, а, навпаки, набирає обертів. Вам вдається блискуче викладати в школі, керувати школою творчого словесника області, писати посібники, статті, брати участь у найпрестижніших педагогічних заходах України, не кажучи вже про орієнтовне поурочне планування, постійним автором якого для нашого часопису Ви залишаєтеся вже не один рік. До слова, за роки нашої співпраці не було жодної затримки з матеріалами! Скільки вдячних листів від учителів-практиків ми отримали за ці роки!
З Ваших публікацій вони черпають безцінний матеріал для опанування нової програми. Як Вам вдається скрізь встигати і, що головне – все виконувати «на відмінно»!?
Свою трудову діяльність я розпочинала як вчитель російської мови та літератури школи робітничої молоді в місті Знам’янці, потім було завідування дитячим садочком, виконання впродовж тринадцяти років обов’язків заступника директора з навчально-виховної роботи в середніх школах №1 та №4. Переїзд до міста Кіровограда вперше мені дав змогу працювати безпосередньо як учителю зарубіжної літератури. Тож мій учительський стаж не такий великий – з 2000 року. В моїй долі величезну роль відіграла Інесса Миколаївна Переденко, методист Кіровоградського інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. Наділена унікальним даром бачити в людях те, про що вони навіть самі не підозрюють, Велика Інесса, як ми її називали, вміла так вмотивувати вчителя, що вже нічого іншого не залишалося, як бути успішним. Завдяки їй у моєму житті відбувся фаховий конкурс «Учитель року – 2004» у номінації «Зарубіжна література». Статус лауреата Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2004» зобов’язував постійно підтверджувати рівень і фахової, і методичної майстерності. З метою передачі й розповсюдження досвіду роботи з розвитку читацьких компетенцій учителів і учнів засобами навчального діалогу в 2004 році при Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти було організовано роботу школи творчого словесника, яку доручили очолити мені. На той час вже десять років успішно функціонувала обласна творча група вчителів зарубіжної літератури (керівник Переденко І.М.), яка стала своєрідною кузнею новаторства й педагогічної майстерності. Тепер це своєрідний елітарний клуб вчителів-методистів зарубіжної літератури Кіровоградської області під керівництвом Ревнивцевої О.В., завідувача лабораторії гуманітарних дисциплін при КОІППО. Тоді я й зрозуміла, що в житті кожного вчителя має бути людина, яка вестиме його до успіху, спонукатиме до творчості, до самореалізації. Доля дала мені такий шанс. Намагаюся його використати вповні. У роботі вчителя немає межі досконалості. Тому вчитель – це вічний учень. Передаючи свій досвід учням і колегам, я продовжую у них вчитися. Безумовно, все це забирає багато часу, потребує сконцентрованості й організованості. Але коли бачиш очі дітей, що світяться цікавістю, коли учні чекають на зустріч з уроками літератури, коли учителі-практики говорять слова подяки за практичну допомогу у викладанні нашого такого важливого й необхідного предмета, розумієш, що твої зусилля потрібні.
Ви запитуєте, як вдається скрізь встигати? Гадаю, що головний секрет тут у тому, що мені самій цікаве те, що я роблю. Спілкування з колегами різних регіонів України переконує, що в руках вчителя зарубіжної літератури знаходиться найцінніший скарб нашої країни – діти, яким ми допомагаємо здійснити свідомий життєвий вибір, спираючись на духовний досвід, вкарбований у шедеврах красного письменства. Роль учителя літератури в школі унікальна. Саме він має стати своєрідним сталкером для молодого покоління, що шукає для себе духовні орієнтири.
Ми неодноразово були присутні на Ваших уроках, майстер-класах. Вражає Ваша здатність блискавично встановлювати контакт з аудиторією – як учнівською, так і вчительською. Ви утримуєте увагу учнів з перших хвилин і не відпускаєте до кінця уроку. Чи не могли б Ви поділитися з учителями своїм фаховим секретом? Як Вам вдається залишатися завжди цікавою і сучасною для учнів?
Це не мої власні секрети. Це секрет мистецтва слова. Художня література має дивовижні важелі впливу на людину, і якщо додати трохи інтриги, досконале знання тексту, розуміння сутності авторського меседжу читачам, відбудеться діалог в силовому полі літературного твору, що й створює атмосферу успіху на уроці. Є ще одна хитрість. Я завжди намагаюся з першої хвилини відшукати в аудиторії зацікавлені очі. Цей контакт має магнетичну дію. Інші учасники поступово втягуються в дійство, ім’я якому урок літератури.
Ольго Олександрівно, Ви цієї весни випускаєте 11-класників. Чи можете навести приклад із Вашого досвіду, коли уроки зарубіжної літератури справді «працюють», що саме вчитель літератури формує душі учнів, вчить розрізняти добро і зло, справжнє і фальшиве?
Цим запитанням Ви торкнулися найважливішої проблеми не тільки викладання зарубіжної літератури як шкільного предмета, а й ролі вчителя у формуванні людини. Коли сім років тому сьогоднішні учні 11-Б стали моїми підопічними, ми разом з їхніми батьками розробили стратегію, в якій головними пріоритетами поставили гуманістичні цінності.
Ці діти – моя лебедина пісня як класного керівника. Ми стали однією родиною. Й уроки літератури в нашому житті були лише першою ланкою для соціалізації кожного з випускників 2016. Я ними пишаюся, тому що вони підтримують одне одного і в горі, і в радості; вони спільно відзначають свята, вони разом пі-знають світ навколо себе, вони мандрують туристичними маршрутами України і Європи, вони вже точно знають, чого хочуть досягти в житті.
Стосовно того, що уроки зарубіжної літератури, уроки добра й людяності, «працюють», наведу декілька прикладів. Цей учнівський колектив з теплом і розумінням прийняв до своїх лав дітей з Донеччини (двох хлопчиків і одну дівчинку) і став для них рідним. Ви не можете собі уявити, яке це було щастя спостерігати, як поступово відтавали опалені війною серця дітей, як вони заново вчилися посміхатися й радіти життю. Мені не потрібно контролювати відвідування школи учнями. Вони самі турбуються, коли хтось не приходить до школи, телефонують, хвилюються, приходять на допомогу. Я горджуся своїм 11-Б, який займає вищий щабель серед 42 класів НВК №26 і за рівнем якості навчання, і за рівнем вихованості та сформованості почуття відповідальності.
«Секрет моїх стосунків з учнями один – я бачу перед собою Людину!» – ці слова належать Вам. Погодьтеся, володіння мистецтвом спілкування на рівних з учнями дано не кожному вчителю. Школа якого педагога Вам найближча?
Найближчими для мене є методи педагогічного впливу Антона Семеновича Макаренка, засновані на кращих традиціях народного виховання дитини. Я ніколи не допускаю панібратства в стосунках з учнями, завжди намагаюся бути справедливою, організовувати колективні творчі справи та активний відпочинок. Й, повірте, діти це високо цінують. Вони прекрасно знають, як сильно я їх люблю, хоча й не говорю їм про це. У моїй учительській скарбничці є дружній шарж від моїх учнів, який вони мені подарували у переддень
Дня вчителя у 2014 році. Переконайтеся самі, що вони знають і приймають методи народної педагогіки, якими я користуюсь!
Ви – незмінний керівник школи творчого словесника Кіровоградської області вже багато років. Розкажіть детальніше нашим читачам про здобутки Вашого об’єднання, форми роботи і, звичайно, про вчителів, які є членами цієї групи. Готуючи поурочне планування для 7 класу за новою програмою, Ви активно залучаєте своїх колег, талановитих учителів Кіровоградщини – Світлану Тіхоненко, Тамілу Козову, Наталію Рябуху, Наталію Смірнову.
Чи є вони членами цього об’єднання?
Метою організації роботи школи творчого словесника Кіровоградської області було виявлення талановитих молодих учителів зарубіжної літератури, збагачення їх наукової, фахової та методичної підготовки, допомога у досягненні високого рівня педагогічної майстерності, «вирощування» вчителів-методистів. Базою для цього було визначено досвід роботи Гузь О.О. з практичного впровадження методики навчального діалогу у викладання зарубіжної літератури в загальноосвітній школі. З 2004 року щорічно проводиться 2-3 засідання, на яких слухачі опановують науково-теоретичні засади теорії тексту та методики навчального діалогу (підсумком стала обласна науково-практична конференція з вивчення і впровадження наукової спадщини М.М. Бахтіна); проводяться тематичні засідання за творами конкретних письменників, розробляються ключові шляхи аналітичного дослідження тексту та його вивчення на уроках зарубіжної літератури з учнями (найпам’ятнішими були засідання, присвячені аналізу й розробці системи уроків за творами Милорада Павича, Михайла Булгакова, Роальда Дала, Елеанор Портер, Джона Фаулза, Габріеля Гарсіа Маркеса, Анни Гавальди, Василя Бикова, Джона Кітса, Генріха Гейне, Йоганна Вольфганга Гете, Льюїса Керролла, Пауля Маара, Еріка-Еммануеля Шмітта, Крістіне Нестлінгер, Корнелії Функе, Януша Вишневського).
Слухачі школи є авторами публікацій у періодичних фахових виданнях України, й, передусім, у журналі «Зарубіжна література в школах України». Вчителям добре знайомі розробки уроків Світлани Тіхоненко, Таміли Козової, Наталії Рябухи, Надії Меркунової, Наталії Смірнової, Ірини Павленко. У 2015 році був реалізований цікавий проект зі створення методичного посібника для вчителів зарубіжної літератури з проведення уроків позакласного читання у 5 класі за Програмою 2012 (2015) року (керівник авторського колективу О.М. Ніколенко). Книжка вийшла друком у видавництві Кіровоградського ОІППО під назвою «Уроки позакласного читання зі світової літератури у 5 класі: інноваційний вимір» (упорядники О.В. Ревнивцева, О.О. Гузь). Її авторами стали слухачі школи творчого словесника Тіхоненко С.О, Рябуха Н.В., Козова Т.О, Козаченко О.В., Павленко І.М., Колос А.А., Жигунова А.С., Меркунова Н.О., Смірнова Н.Б., Шевченко Н.О., Циганкова Л.Ю., Жигалюк А. Л., Гузь О.О.
Активну участь беруть талановиті педагоги Тіхоненко С.О., Козова Т.О., Рябуха Н. В., Смірнова Н.Б. у створенні орієнтовного поурочного планування уроків зарубіжної літератури в 6 й 7 класах за Програмою 2012 (2015) року (керівник авторського колективу О.М. Ніколенко).
Серед слухачів школи творчого словесника лауреати й переможці районних, міських, обласних конкурсів (Тіхоненко С. О., Козова Т.О., Рябуха Н.В., Чернецька В.В.), дипломантка Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2014», учасниця Всеукраїнських літературних читань, присвячених геніям літератури В. Шекспіру, М. Гоголю, В. Короленку, вчитель Кіровоградської гімназії №9 Тіхоненко С.О.
На разі перед талановитими вчителями стоїть завдання опанування сучасних ІКТ для реалізації творчих задумів, покращення якості викладання зарубіжної літератури та можливості ділитися набутим досвідом з колегами різних регіонів України.
Наші читачі цікавляться, чи готуєте Ви орієнтовне планування уроків для 8 класу за новою програмою. Над яким твором Вам найбільш цікаво буде працювати і чому?
Так. Цю роботу вже розпочато, й читачі журналу «Зарубіжна література в школах України» вже з літніх номерів матимуть змогу ознайомитися з орієнтовним календарно-тематичним плануванням та розробками уроків, що будуть друкуватися за принципом випередження. Це буде цікавий проект у цілому. Зараз для мене важливо не тільки надати якісний матеріал з конкретної монографічної теми, а й представити цілісну систему розробок, які б надали максимально можливу методичну допомогу вчителям під час вивчення всього курсу. 8 клас у вивченні зарубіжної літератури є надзвичайно важливим, оскільки він розпочинає репрезентацію шедеврів світової літератури в їх історико-культурному контексті від античності до доби класицизму. Безумовно, мені буде цікаво працювати з творами, які вперше включені до шкільної програми із зарубіжної літератури (сонети Данте Аліг’єрі, лірика європейського бароко Луїса де Гонгори-і-Арготе та Джона Донна). Як завжди, найцікавішою буде робота за творами сучасної літератури для дітей та молоді Річарда Баха, Барбари Космовської, Марини Аромштам, Ульфа Старка, Оси Ган Шведер, Маркуса Зузака. Програма 2012 (2015) року, керівник авторського колективу О.М. Ніколенко) рік у рік спонукає вчителя до розширення кола читацьких горизонтів, до пошуку цікавих шляхів їх шкільного вивчення разом з учнями.
Знаємо Вас як людину, закохану в літературу, життя без якої не уявляєте. Поділіться, будь ласка, з нашими читачами літературними відкриттями, які по-справжньому вразили Вас?
Найбільшим читацьким потрясінням останніх десяти років для мене стали твори французького письменника Еріка-Еммануеля Шмітта. Його твори прийшли до мене завдяки моїм учням, випускницям Педагогічного ліцею міста Кіровограда Насті Дзюбак та Юлі Ярченко. Ці дівчата, закохані в літературу, наділені витонченим читацьким чуттям, щорічно бувають на книжкових виставках у Львові. Вони подарували мені книжку Шмітта «Оскар і Рожева пані» в гарному україномовному перекладі Олени Борисюк. Ця книжка настільки вразила мене, що я вирішила піти з нею до учнів різного віку з 5 по 11 клас. Це дійсно були катарсисні уроки. Ми нерідко боїмося «незручних» тем, а твори Еріка-Еммануеля Шмітта дають можливість переконатися, що сучасні діти мають чисту душу, здатну сприймати біль і страждання іншої людини як свої власні.
Що б Ви хотіли побажати нашим читачам?
Натхнення, творчих знахідок, нових відкриттів, єдності в любові до дитини, в турботі про духовне здоров’я української нації, твердої переконаності в перемозі гуманістичних цінностей та здорового глузду в усьому світі.
Дякуємо за цікаву бесіду!
Вона рано прийшла в науку.
У 24 роки захистила кандидатську, у 30 – докторську дисертацію… Десятки монографій, підручників, посібників, сотні статей, виступів на конференціях. Її знають в Україні та за кордоном. Там, де вона з’являється, завжди щось нове, красиве й цікаве. І там, де вона, по-людськи затишно. Тому до неї їдуть звідусіль, з різних куточків України та світу, а Полтава поступово перетворилася на справжній центр вивчення зарубіжної літератури. Як їй це вдається? Що дає сили цій жінці жити й творити? Як вона ставиться до життя? Отже, видавець журналу Дмитро Лебедь веде розмову з Ольгою Ніколенко…
У кожного із нас своя мрія…
Але не кожному випадає її здійснити. Як Ви вважаєте, Ваша мрія перетворилася на реальність? Що Ви досягли і чого ще не досягли
в житті?
Із дитинства я прагнула бути вчителем… Чому? Тому що, мабуть, мені дуже пощастило на вчителів. Я навчалася в одній із найкращих (на той час) полтавських шкіл, де працювали справжні «зірки» учительської справи. Зі шкільного життя я винесла усвідомлення того, що вчитель завжди відданий дітям і ніколи не спиняється у творчому пошуку. «Серце віддаю дітям» – цей вислів В. Сухомлин-ського саме про моїх учителів, котрі вміли запалювати вогники в душах вихованців. У початковій школі засади грамотності й відповідальності заклала Валентина Євгеніївна Великая. Із нею ми не тільки читали й рахували, а ще й багато майстрували, малювали, ліпили, грали в ляльковий театр… Потім я навчалася в математичному класі, який закінчила із золотою медаллю. Викладання математики було цікавим і захопливим, ми насолоджувалися формулами й рівняннями завдяки вчительці Олені Андріївні Армишевій… Але було в нас, тодішніх школярів, ще одне захоплення – художня література.
До Полтави з далекої Півночі приїхала Ніна Григорівна Купрієнко. Вона була такою яскравою особистістю, що коли говорила, всі мимоволі замовкали й слухали її слова, як музику… Даром слова вона могла переконати дорослих і школярів. Ми обожнювали її й готові були годинами читати твори, аби тільки розмовляти з нею на рівних і заслужити її повагу.
Те, що зробила Ніна Григорівна, було дуже важливим для кожного із нас, бо ми зростали в епоху тотального ідеологічного тиску. Згідно з програмами того часу ми мали читати твори соціалістичного реалізму, конспектувати матеріали з’їздів партії, твори марк-сизму-ленінізму… Утім, Ніна Григорівна, як могла, оберігала нас від цієї шкідливої для наших душ діяльності. Вона створила Пушкінський клуб, прилучила нас до читання класичної літератури… І так (із віршами й літературними вечорами) ми благополучно пережили той складний час. Тільки тепер я зрозуміла, який подвиг зробили в радянську добу наші вчителі. Вони захоплювали нас своїми предметами так, що на ідеологічні моменти просто не залишалося ані часу, ані бажання. Вони зробили нас людьми. І я усвідомлюю, що саме мої вчителі показали мені щасливу дорогу, якою я й зараз іду по життю… Це учительська дорога, краще за яку немає нічого у світі! Куди б мене не повертала доля, в душі я завжди залишаюся вчителем.
А як Ви стали вчителем? Де навчалися? Розкажіть про Ваші університети…
Мені випало навчатися в різних університетах. Найрідніший, звісно, це Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, куди я прийшла в 1983 р. на філологічний факультет. Потім я сюди повернулася вже кандидатом наук на кафедру світової літератури, де працюю й нині. Але також я дуже люблю Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (за часів мого навчання – Київський державний педагогічний інститут імені О.М. Горького). Тут я отримала диплом про вищу освіту, тут навчалася й в аспірантурі. Тут я зустріла нових учителів – великих учених: Івана Трохимовича Крука, Лесю Федорівну Мірошниченко, Бориса Борисовича Шалагінова, Любов Іванівну Мацько, Віталія Івановича Кононенка, Володимира Івановича Гончарова, Людмилу Петрівну Іванову та інших. Кожен із них став важливою віхою на моєму шляху. Завдяки Івану Трохимовичу я опинилася в аспірантурі й під його керівництвом виконала кандидатську дисертацію «Концепція людини й суспільства у прозі А.Платонова 1926-1934 рр.». А завдяки Лесі Федорівні Мірошниченко назавжди пов’язала своє життя із учителями. Її захопливі лекції й досі звучать у моїй душі…
Що Вам запам’яталося з університетського життя?
Ми дуже багато спілкуватися з учителями, слідом за Лесею Федорівною бігали по школах у пошуках талановитих педагогів, переймали їхній досвід. А ще було багато наукових гуртків, студентських наукових товариств. І не формальних!.. Пам’ятаю, як ми сиділи на сходинках в НПУ імені М.П. Драгоманова й довго обговорювали наукові проблеми. Іван Трохимович Крук домовився, щоб ми мали змогу відвідувати спецкурси в КНУ імені Т.Г. Шевченка. Так я познайомилася із С.Б. Бураго, І.Я. Заславським… А ще були студентські олімпіади з філології, куди я їздила від України. Це було дуже відповідально й почесно. Декан нам сказав: «Без перемоги не повертайтеся до Києва…». І ми, студенти України, неодноразово перемагали на філологічних олімпіадах представників інших республік.
Коли я навчалася в університеті, в мене було ще одне захоплення – літні табори, куди ми, студенти-філологи, щороку вирушали працювати вожатими. Я дуже люблю таку живу, творчу роботу з молоддю! Протягом кількох років роботи в літніх таборах через мене пройшло не одне покоління дітей… Як цікаво було стежити за їхнім розвитком, дорослішанням! Тоді я вперше відчула, що можу впливати на становлення інших. У літньому таборі мої вихованці називали мене «Чебурашка», бо на День іменинника я завжди грала роль цієї казкової істоти. У мене була спеціальна шапочка з великими вухами, білий комірець, коричнева кофточка і ціла купа подарунків, які я (згідно зі сценарієм) роздавала дітям. У літньому таборі ми багато співали, вигадували різні ігри, ходили в походи… Коли наставав кінець літньої зміни, ми всі, діти й дорослі, плакали, а потім наставала осінь – і на мою адресу приходили листи від тих, з ким провела чергове яскраве літо…
Звідки Ви родом? Чи успадкували вчительську професію? Хто Ваші батьки і що Ви найбільше пам’ятаєте зі свого дитинства?
У моїй родині поєдналися дві лінії – українська (полтавська) і болгарська (одеська). Моя мама, дідусь і бабуся по її лінії, всі мамині родичі жили в Полтаві, переважно учителювали (як прадідусь Данило), тому, мабуть, професію вчителя я успадкувала від предків. Мамин батько (дідусь Михайло) працював в Управлінні кінофікації. Звідти його мобілізували
22 червня 1941 р. на фронт Другої світової війни. Дід Михайло і бабуся Ольга (на честь неї мене й назвали) нещодавно одружилися, в них народилася донька (моя мама) Людмила, а тут – війна… І не побачила більше моя мама та моя бабуся Оля більше Михайла, бо загинув він у 1942 році в с. Кондраково неподалік від Ржева (похоронка й досі зберігається у нашій сім’ї). «Я погиб подо Ржевом…» О. Твардовського завжди глибоким щемом відлунює в моїй душі… Мама й бабуся пережили окупацію Полтави, побачили звільнення міста від фашистів, а потім тяжкі повоєнні роки… Бабуся Оля шила й вишивала, щоб у моєї мами було вбрання і на закінчення школи, і для вступу в інститут…
Окрім Полтави, яка є любов’ю мого життя, я з особливою ніжністю ставлюся ще до одного міста – Одеси. Мій батько Микола та вся його родина походять із одеських болгар. Там і зараз є поселення, де розмовляють болгарською, навчання в школах ведеться цією мовою. Мої перші дитячі враження – це сильний запах троянд (із них варили варення) і стиглого винограду (який вирощували й здавали державі). У болгарській родині мого батька співали багато пісень і дуже трепетно ставилися до книжок. А ще бабуся Степанида (мати мого батька) навчила мене управлятися з тістом. Я знаю і вмію готувати чимало болгарських та українських страв із тіста…
Одеса поєднала долі моєї мами Людмили й батька Миколи. Там, біля Чорного моря, вони навчалися, зустрілися, покохали одне одного й побралися…
А потім приїхали до Полтави, де вже народилася я.
Через українську та болгарську лінії моєї родини пройшла не одна війна. Прадідусь Гаврило брав участь у Першій світовій війні. Загинув на війні дідусь Михайло. Повернувся, але помер від ран дідусь Дімітрій. Воювала за звільнення Польщі, Румунії, Угорщини сестра моєї бабусі Маруся. Тому про війну часто згадували в моїй сім’ї… Так багато довелося винести людям минулого століття, але вони кохали, чесно працювали, залишалися людьми в найскрутніших обставинах.
У кожного свої уявлення про щастя…
Ви щаслива жінка? І чи може бути абсолютне і повне щастя?
Я думаю, Бог мене любить, бо дав мені так багато: чесних і порядних батьків, люблячого чоловіка, розумну доньку і талант творити. Для мене щастя в тому, щоб дарувати все, що маєш у своїй душі, іншим, прикрашати цей світ, робити його світлішим, добрішим, благороднішим. Для мене щастя в тому, щоб мої рідні й близькі люди були здоровими й радісними. Шкода, що пішли у засвіти мої батьки, але, як писав Я. Кавабата, «пам’ять про померлих – найбільший скарб нашої душі». Батьки так багато подарували мені скарбів, що я й досі не все осягнула… Вони б пораділи з того, скільки в мене друзів, скільки добрих колег, з якими можу творчо й цікаво працювати…
А вороги у Вас є?
Мабуть, десь є… Але це мене не обходить. Я ні на кого не ображаюся, ні з ким не воюю, ні проти кого не виступаю. Кожен сам відповідає за те, що він робить. Інколи треба стати вищою за обставини. І не шкодувати любові й поваги для людей. Я спокійно живу, бо не маю в душі нічого лихого ні проти кого. Я ні в кого нічого не вкрала, нікому не заздрю, ні на кого не ображаюся… Просто живу і просто роблю свою справу, до якої маю покликання. Це мої прості життєві принципи.
А чи маєте Ви недоліки? Які?
Звісно, маю. Надто вимоглива до себе й до інших. Не завжди вистачає розуміння ситуації або людей, а звідси й помилки. Нерідко я не знаю, правильно вчиняю чи ні… Хотілося б більше мудрості, виваженості, упевненості…
Ви – ділова жінка. А яка Ви вдома?
Насправді я не вважаю себе «діловою». Мені видається, що жінка повинна завжди залишатися жіночною і перетворювати все, до чого торкається, на прекрасне. Чи то професійна робота, чи то власна оселя… Я дуже люблю свій дім, який ми з чоловіком побудували самі. Люблю великий стіл, де збираються рідні та гості. Люблю наш двір, де ми посадили мої улюблені троянди. Люблю свою вулицю, яку ми з нашими сусідами впорядкували… Якщо в мене в хаті не прибрано, я не зможу працювати за комп’ютером. Займаючись звичайною хатньою роботою, я відпочиваю душею. Тому в нашому домі завжди є чим пригостити домашніх і тих, хто переступає поріг нашої квартири.
Ви відчуваєте плин років? Що вважаєте найбільшим своїм набутком за 25 років науково-педагогічної діяльності?
Роки летять, як птахи, але я не відчуваю їх, тому що з кожною новою весною знову розквітає моє серце, відкрите назустріч людям. Головні мої здобутки – це мої учні, за кожного з яких не соромно. Вони учителюють, викладають, займаються наукою. Мої учні живуть і працюють не тільки в Україні, а й у Польщі, Прибалтиці, США… А мої книжки – це теж мої діти, що розлітаються по всій Україні й по всьому світові…
У Вас багато друзів у різних країнах. Ви часто буваєте в Європі й Азії. Який досвід Ви привезли в Україну? На що ми маємо рівнятися? А чим повинні пишатися? Як зберегти нам своє, рідне, в сучасному світі?
Сучасний світ став дуже тісним, а різні країни й люди – ближче одне до одного. Глобалізація й інформатизація торкнулися кожного із нас. Ми стали мобільнішими й відкритішими до світу. Частіше їздимо за кордон, і кожна подорож збагачує.
Україна прагне до Євросоюзу, але як дійти до бажаної мети? Я вважаю, що тільки через освіту, науку, культуру. Тому я і мої колеги встановлюємо корисні контакти з університетами, коледжами, вчителями європейських країн у галузі передових гуманітарних технологій. Нещодавно я повернулася з Данії та Швеції. Там побачила цікаві методики прилучення учнів до самостійного пошуку, роботи в мікрогрупах. Велику увагу данці та шведи приділяють комунікації. Усе, що потрібно зробити, кілька разів проговорюється з іншими людьми для того, щоб знайти ефективні способи взаємодії й досягти бажаного результату. Вміння представити свою ідею чи проект, залучити інших, а потім підбити підсумки – цього в європейських країнах навчають змалку. Такий досвід, безумовно, потрібен і нам в Україні. Від європейців ми також повинні навчитися планувати свою роботу заздалегідь, прораховувати кожен крок. Це я побачила й у Японії. Ми, як правило, плануємо свою роботу на навчальний рік, а японці – на роки наперед.
За два-три роки планують конференції, створюють спеціальні сайти для того, щоб зібрати потрібну інформацію та перевірити її. Для кожної доповіді призначається дискусант, котрий має ознайомитися з матеріалами (викладеними за формою) і висловити свою думку, визначити проблемні запитання, що виносяться потім на загальне обговорення. Глибина, відповідальність і дисциплінованість японців вражають. А ще мене підкорила їхня ввічливість, уміння ненав’язливо висловити свою думку, не заважати іншим.
У Японії не прийнято швидко відповідати на листи, ставити незручні (особисті) запитання, бо це може порушити внутрішній простір іншої людини. Японці більше слухають, аніж говорять. Але якщо вже говорять, то це завжди щось суттєве.
Вірність слову й чесність японців я змогла перевірити на практиці.
Але де б я не була, моє серце тут, в Україні.
Ми маємо зберігати своє, рідне, і знати, що нам теж є чим пишатися. Наші зарубіжні партнери їздять до нас, щоб повчитися поєднанню науки й школи, щоб долучитися до наших українських традицій, до невичерпного джерела культури. Японські колеги приїздять до нас, щоб краще пізнати Т. Шевченка, І. Котляревського, М. Гоголя, М. Булгакова… А для Європи ми цікаві нашою роботою з обдарованою молоддю, творчими вчителями… У постійному русі та культурному збагаченні ми всі стаємо міцнішими проти війни та жорстокості. Звідусіль я везу в Україну найкращі книжки, художні твори для дітей і підлітків різних країн. Переконана: чим більше читають наші учні, тим швидше вони ввійдуть до сучасного світу, зможуть інтегруватися в нього через культуру.
У Вас завжди багато ідей, проектів… Який із них найулюбленіший на сьогодні?
Останнім часом я й мої колеги багато працювали над створенням Науково-методичного центру якості вивчення англійської мови та зарубіжної літератури. Об’єдналися представники кафедри англійської і німецької філології та кафедри світової літератури. Самі зробили проект, ремонт, розробили Положення, створили ресурсну базу…
У Центрі буде накопичуватися передова наукова й методична інформація з викладання англійської мови та зарубіжної літератури, відбуватимуться семінари, тренінги, культурні заходи, спрямовані на покращання володіння іноземною мовою та підвищення читацької культури в регіоні. Гасло Центру: «Більше мов – більше книжок!». Ми боремося за те, щоб наші вчителі оволоділи передовими технологіями викладання мови та літератури, а наші учні щоб більше читали художньої літератури. 14 червня відбулося його урочисте відкриття.
На відкритті були присутні учні, студенти, колеги-вчителі з різних регіонів України. Приїхали зарубіжні партнери…
У такий складний і непевний час хочеться, щоб у людей була якась світла мета, сучасний простір для навчання і спілкування. Будувати й створювати так радісно і прекрасно! Разом ми повинні побудувати й нову Україну – вільну, мирну, багату і щасливу!
Чого Ви бажаєте нашим читачам?
Я бажаю усім відчувати радість кожної хвилини, радість життя, яким би тяжким воно не було. А жити – це означає творити й працювати заради тих, хто поруч, заради наших дітей, заради нашої держави. Ми з нашими учнями несподівано опинилися в новому столітті. Що вони візьмуть із собою в нову добу?.. Невпевненість, жорстокість і відчай? Чи світлу мрію, чесніть і любов? Це залежить тільки від нас і від тих книжок, що будуть читати наші діти… Як Януш Корчак, мусимо сьогодні взяти відповідальність на себе…
Дякуємо за цікаву бесіду!
учитель зарубіжної літератури Білоцерківської загальноосвітньої школи № 18 Київської області, учитель-методист, дипломант Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2014».
директор Свалявської гімназії Свалявської районної ради Закарпатської області, учитель зарубіжної літератури, учитель вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2014». Член робочої групи із модернізації навчальних програм із зарубіжної літератури для 5-9 класів (2015-2017). Член робочої групи із розроблення навчальних програм із зарубіжної літератури для 10-11 класів 2017 р.
кандидат філологічних наук, учитель української мови, української літератури та зарубіжної літератури Тальнівського економіко-математичного ліцею Тальнівської районної ради Черкаської області, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2014», голова Всеукраїнської спілки вчителів-словесників. Голова робочої групи із модернізації навчальних програм із зарубіжної літератури для 5-9 класів (2015-2017). Голова робочої групи із розроблення навчальних програм із зарубіжної літератури для 10-11 класів 2017 р.
кандидат філологічних наук, доцент кафедри зарубіжної літератури Інституту філології Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка. Автор підручників і посібників із зарубіжної літератури для закладів середньої та вищої освіти.
старший викладач кафедри гуманітарної освіти Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти». Автор підручників і посібників із зарубіжної літератури для закладів середньої освіти.
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, кавалер Ордена «За заслуги» II ступеня. Член робочої групи із розроблення навчальних програм із зарубіжної літератури для 10-11 класів (2017). Автор підручників і посібників із зарубіжної літератури для закладів середньої та вищої освіти.
доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії імені Івана Франка, лауреат Державної премії імені В’ячеслава Чорновола, кавалер Ордена Княгині Ольги III ступеня. Керівник робочої групи із розроблення Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (галузь «Мови і літератури») 2011 р., навчальних програм із зарубіжної літератури для 5-9 класів (2012, 2015-2017), науковий консультант навчальних програм із зарубіжної літератури для 10-11 класів (2017). Автор підручників і посібників із зарубіжної літератури для закладів середньої та вищої освіти.
вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист, відмінник освіти України, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Учитель року – 2004" у номінації "Зарубіжна література"; автор методичних посібників для вчителів та учнів із зарубіжної літератури та публікацій у фахових виданнях України.
студентка факультету філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, переможниця Всеукраїнських олімпіад з німецької мови та педагогіки, Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу імені Т.Г. Шевченка, учасниця міжнародних програм у Данії, Фінляндії, Німеччині, Японії, перекладачка.
Редакційна вітальня
«Мене надихають діти». Ексклюзивне інтерв’ю Ольги Горобченко. . . . . . .2
Фахові проблеми
Практика роботи з текстамии «нової природи» на уроках літератури
Тетяна Турко. Антибуки та їх різновиди – засіб підвищити настрій . . . . . .7
Іванна Горбаль. Хмарка слів. . . . . . .8
Уляна Мартюк. Книжкові інсталяції. . . . . . .10
Іванна Горішна. Плейкаст як метод роботи на уроках літератури. . . . . .10
Алла Гут. Робота з віршокартинками як засіб образного сприйняття художнього твору. . . . . . . . . . . . .11
Марія Кіба. Travelbook – книга подорожей. . . . . . . . . . . . . . . . .12
Мирослава Мартинців. Печа-куча. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13
Наталія Мичуда. Лепбук – інтерактивний засіб організації навчальної діяльності. . . . . . . .15
Любов Сувлян. Проект-гра «Чімборасо». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .16
Катерина Орищин. Глог – це те саме, що й блог? . . . . . . . . . . . . . . . . .17
Педагогічні перлинки
Світлана Ємельянова. Методика використання iнтелект-карт. . . . . . . . .18
Валентина Морозова. Робота з електронними додатками на уроках зарубіжної літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22
Конкурс «Запрошую на відкритий урок!»
Валентина Буткалюк. Друга світовова війна в поезії К.І.Галчинського «Пісня про солдатів Вестерплятте» та Б.Ш.Окуджави «До побачення, хлопчики…»
(Урок – творення картини). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .23
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Нонна Кадук. «Треба прагнути бути людиною…»
Урок з вивчення оповідання О. Генрі «Останній листок». . . . . . . .26
Учитель – учителеві
Інна Сорока. Інтелектуальна гра «Перлини України». . . . . . . . .28
Методика і досвід
Галина Кривова. Система уроків з вивчення повісті М. Енде
«Джим Ґудзик і машиніст Лукас». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .34
Позакласне читання
Ольга Козаченко. Світ природи очима допитливої дитини.
Урок за повістю Джеральда Даррелла «Моя сім’я та інші звірі». . . . . . . . . .42
Валентина Ланецька. «Милосердя є найвища форма людського існування»
(Провідні думки повісті Марка Твена «Принц і злидар»). . . . . . . . . . . . . . .44
Виховуємо духовність
Ірина Горобченко. Мотив польоту і крил у творчості письменників від античності до сучасності. . . . . . . .46
На 1 обкл. – учасниця фотоконкурсу «Ми любимо зарубіжну літературу»
Мар’янко Анна, учениця Миколаївської СЗОШ №22
Вчитель: Лариса Спиридонова
Редакційна вітальня
«Вчитель – це на все життя!». Ексклюзивне інтерв’ю Вікторії Туряниці. . . . .2
Нова програма для 10 класу
Вікторія Туряниця. Сучасна література в юнацькому читанні. Ніл Ґейман «Кораліна». . .7
Конкурс «Запрошую на відкритий урок!»
Ганна Рак. «Дві фігури, що виступають разом…». Дон Кіхот і Санчо Панса – парні образи, в яких утілено високу мрію і прагматизм. . . . . . . . . . . . . . . . .12
Наталія Тутко. Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Віллі Вонки. . . . . .16
Юлія Желізко. Бабусі – наші земні ангели. Урок-подорож за повістю Міри Лобе «Бабуся на яблуні». . . .18
Галина Танайлова. Загадка новели Рея Д. Бредбері «Усмішка».
Урок-пошук істини з елементами дидактичної гри. . . . . . . . .23
Позакласне читання
Ольга Гузь. «Я обираю зорі». Урок за оповіданням Рея Дугласа Бредбері «Грудень 2001. Зелений ранок». . . . .26
Наталія Смірнова. Роздуми над сенсом оповідання Рея Дугласа Бредбері «Канікули». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .29
Наталія Рябуха. Казки для дітей та дорослих (за творами Джоеля Чандлера Харріса «Казки дядечка Римуса»). . . . . . .30
Світлана Тіхоненко. «Читач для «Нескінченної історії» або Живлюща вода для Читача»… (до розуміння смислів тексту Міхаеля Енде «Нескінченна історія»). . . . . . . . . . . . . .32
Світлана Тіхоненко. У пошуках «квітки часу…» (До розуміння твору Міхаеля Енде «Момо»). . . . . . . . . . . . . .34
Педагогічна хроніка
Н. Чайковська, С. Ліпатникова, І. Ткач, Л. Казакуца. Сучасні підходи до літературної освіти в умовах розбудови Нової української школи. Розвиток творчо-критичного мислення шляхом навчального культурного діалогу. . .36
Учитель – учителеві
Досвід учителів-зарубіжників Миколаївщини – вчителям України
Лариса Бондарук. Вивчення японської народної казки «Момотаро, або Хлопчик-Персик». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .47
Ольга Іванова. Вивчення китайської народної казки «Пензлик Маляна». . . . .50
Наталія Митрофанова, Галина Фрішко. Вивчення повісті Міхаеля Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас». . . . . . . . . . . .52
Фахові проблеми
Анна-Марія Богосвятська. Натхнення від природи: літні фантазії учителя. . .57
Урок № 55 Шолом-Алейхем. ІІ варіант
Урок № 56 Шолом-Алейхем. ІІ варіант
Урок № 57 Шолом-Алейхем. ІІ варіант
Урок № 64. Х. Рівера і Т. Салліван
Урок № 65. ПЧ. Зарубіжна поезія сучасності
Текст. Шолом- Алейхем. Тевє-молочар (укр.)
Текст. Шолом-Алейхем. Тевье-молочник (рос)
Євреї Шолома-Алейхема й Марка Шагала
Текст. Бредбері. 451 градус по Фаренгейту
Текст. Булгаков Михаил. Собачье сердце
Вірші Елізабет Браунінг та Уолта Уїтмена
Текст. Сігал. Історія одного кохання
Гарпер Лі. Убити пересмішника.
Урок № 54. Екзюпері. Маленький принц
Урок № 55. Філософський зміст казки МП
Урок № 56. Р. Бах. Чайка.Сюжет. Образи
Урок № 57. Конфлікт твору Р. Баха
Урок № 58. Космовська. Буба. Сімейні цінності
Урок № 59. Гуманістичні ідеї творів Космовської
Урок № 60. Аромштам. Система образів
Урок № 61. Проблеми книги Аромштам
Урок № 62. У. Старк. Диваки й зануди. Сюжет
Урок № 63. Проблематика книги Старка
Урок № 64-66. І варіант. М. Зузак. Книжкова злодюжка. Доля німців через історію головної героїні
Урок № 64-66. ІІ варіант. Оса Ган Шведер.Сни шовкопряда
Урок № 67. РМ. Есе на основі творів вивченої теми
Урок № 68. КР з теми Література ХХ-ХХІ століть
Текст. Ульф Старк. Чудаки и зануды (рос.)
Текст. Р. Бах. Чайка Джонатан Лівінгстон (українською)
Інтервю Космовської Літакценту
Коментарі до творів. Жила. про підлітка-картярку
Коментарі до творів. Лущевська. Мікрокосм однієї родини
Коментарі до творів. Москалець. Бридж, батьки і перші поцілунки
Коментарі до творів. Щербаченко. Підлітковий роман для батьків
Космовська. Я ворог сліпого дидактизму
Космовька. Посилання на джерела
Б. Космовська. Буба (текст укр.)
Б. Космовська. Буба мертвий сезон (текст укр.)
М. Зузак Крадійка книжок (укр.)
Маркус Зузак. Воровка книг (рос.)
Текст. Сент-Екзюпері. Маленький принц
Аромштам. Посилання на джерела
Текст. Аромштам Марина. Когда отдыхают ангелы
№ 60. Гузь, Тіхоненко. А. Гавальда. 35 кіло надії
№ 63-64 Тіхоненко. Д. Джонс. Мандрівний замок
№ 65. Тіхоненко. К. Функе. Чорнильне серце
№ 66-67 Тіхоненко. К. Функе. Чорнильне серце
№ 68. Гузь. КР з теми Сучасна література. Я і світ
Функе Корнелия. Чернильное сердце
Д. Джонс. Мандрівний замок Хаула. Текст (укр.)
Слайд-презентація Мандрівний замок Хаула Д. Вінн Джонс
Анна Гавальда. 35 кіло надії (рос.)
Урок № 61-62 (ІІ варіант) Енде
Урок №61-62. (І варіант) Ліндгрен
Схеми до твору Нестлінгер. Берта в суспільстві
Схеми до твору Нестлінгер. Засоби створення персонажів
Схеми до твору Нестлінгер. Конрад і однокласники
Схеми до твору Нестлінгер. Поведінка дорослих і дітей
Схеми до твору Нестлінгер. Риси характеру Конрада
Текст. Нестлінгер. Конрад, або Дитина з бляшанки
Слайд-презентація Крістіне Нестлінгер та її твори1
Схеми до творів Ліндгрен. Брати … Моральні проблеми
Схеми до творів Ліндгрен. Брати Лев’яче серце. Художні світи
Схеми до творів Ліндгрен. Міо, мій Міо. Моральні цінності
Схеми до творів Ліндгрен. Цінності світу. Міо, мій Міо
Текст Астрід Ліндгрен Брати Лев’яче Серце
Текст Астрід Ліндгрен Міо, мій Міо
Слайд-презентація Міо, мій Міо
Слайд-презентація Міхаель Енде
Схеми до твору Енде. Моральні цінності твору
Схеми до твору Енде. Хронотоп Усландії
Текст Міхаель Енде Джим Гудзик і машиніст Лукас текст
Урок №57-59. Р. Дал. Чарлі і шоколадна фабрика
Урок №60, 61 Туве Янсон.Мумі-тролі
Урок №67. КР. Уколі добрих героїв
Таблиці до твору Комета прилітає
Таблиця до твору Зима-чарівниця
Таблиця до твору Капелюх чарівника
Текст. Туве Янсон. Зима-чарівниця
Текст. Туве Янсон. Капелюх чарівника
Текст. Туве Янсон. Комета прилітає
Капелюх чарівника (ІІ частина)
Капелюх чарівника. (І частина)
Текст. Р. Дал. Чарлі і шоколадна фабрика.
Маршрут мандрівки твору Дала шоколадною фабрикою
Схема Дитяча література ХХ-ХХІ століть
Художні світи Чарлі і шоколадної фабрики
Порівняння книги та фільму Маара про Суботика
Сюжет 1каналу РТ про книги Пауля Маара
Текст. Маар. Машина для здійснення бажань
Текст. Маар. Що не день. то субота
Хронологія подій в творі Маара
Мультфільм Маленький Рыжик – частина 1
Мультфільм Маленький рыжик – частина 2
Текст.Стронг. Гармидер у школі
Нові програми для старших класів
Ольга Ніколенко. Роман ХІХ століття. Формування, провідні ознаки, різновиди. . .2
Фахові проблеми
Анна-Марія Богосвятська. Традиційна книга в епоху інформаційного цунамі, або Навіщо читати художню літературу. . .10
Редакційна вітальня
«Як виростити в душах дітей квіти». Ексклюзивне інтерв’ю Марії Юрчишиної. . .16
З досвіду роботи Марії Юрчишиної
Кольорові дні Тома Сойєра. . .18
9-й клас — на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 9 класу. Уроки № 55-57. . .21
Методика і досвід
Валентина Мележик. Система уроків за повістю-притчею Р. Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон». . .46
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Лілія Гринишин. Літературна майстерня. Урок створення позитивного настрою (За фольклорною баладою про Робіна Гуда). . .56
Ірина Бричка. Урок за твором Роберта Бернса «Моє серце в верховині…». . .58
Конкурс «Запрошую на відкритий урок!»
Ірина Ставнича. «Подолати «останній дюйм» на шляху один до одного». Урок за оповіданням Джеймса Олдріджа. . .61
Літературна карта України
Наталя Балахніна. «Вінець Овідія ніколи не зав’яне…». . .64
На 1 обкл. – учасниця фотоконкурсу «Ми любимо зарубіжну літературу!» – Бобир Дарина, учениця 9 класу Боярського НВК «Гімназія – ЗОШ I ст.» Київської обл.
Вчитель: Ольга Шпак
Назва роботи: «Коли книги читають, вони живуть»
Редакційна вітальня
«Кожна людина для мене асоціюється з книжкою». Ексклюзивне інтерв’ю Ірини Горобченко. . .2
Мистецтво аналізу
Ірина Горобченко. Загадкова леді з есе «Джакомо Джойс». . .7
9-й клас – на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 9 класу. Урок № 44-54. . .12
Методика і досвід
Світлана Проценко. Шерлок Холмс як безпосередній учасник розв’язання сімейного конфлікту в оповіданні Артура Конан Дойла «Пістрява стрічка». . .51
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Валентина Гуцол. Інтелектуальна гра за романом Даніеля Дефо «Пригоди Робінзона Крузо». . .56
Фахові проблеми
Анна-Марія Богосвятська. Ідеї для відкритого уроку. . .58
Учитель – учителеві
Ірина Ткач. Філософські й літературні джерела роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» (до уроків зарубіжної літератури в 11 класі). . .2
Владислав Чайковський. Мотиви творчості Григорія Сковороди в романі Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита». . .5
9-й клас – на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 9 класу. Уроки № 35-43. . .8
Методика і досвід
Вікторія Туряниця. Відображення японських уявлень про красу в хайку Мацуо Басьо. . .44
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Оксана Коваленко. «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…». Літературно-музична вітальня, присвячена творчості Сергія Єсеніна. . .47
Оксана Коваленко. Іван Крилов. Байка Вовк і Ягня. . .50
Життя славетних
Наталія Кожукало. «Український Сократ». Матеріали для проведення Сковородинських читань. . .52
На 1 обкл. – переможниця фотоконкурсу «Ми любимо зарубіжну літературу!» (ІІ місце) – Зеленецька Альона, учениця 8 класу Бершадської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 Вінницької обл.
Вчитель: Попук Валентина Миколаївна
Коментар автора: Чому я вирішила обрати саме образ Аліси? «Аліса в Країні Див» – це дивовижна казка! Вона мені дуже сподобалась своїми неповторними дивами, які продумані письменником до дрібниць. Такий твір надихає на подорожі, мрії. Льюїс Керролл прагне донести до читачів, що окрім сірого, буденного життя, існує щось казкове, яскраве, магічне. Можливо, воно не існує матеріально, як у творі, але точно живе в нашій безмежній уяві. Я вважаю, що людина повинна час від часу припиняти думати про свої буденні проблеми і поринати у казковий світ.
Як це зробити? Просто прочитайте твір «Аліса в Країні Див»!
Взагалі, книжки – це найкращий путівник, з яким можна потрапити у будь-який куточок світу і навіть у диво-країни!
Прочитати
М. Чюрльоніс
ПИСЬМА ДЕВДУРАЧЕКУ (отрывки)
III
Смотри, среди снежных горных корон, среди гор, почти достигающих небес, стоит человек. Под его ногами облака прикрыли всю землю; там, внизу, происходят земные дела – суматоха, шум, болтовня, но облака прикрыли все. Тишина. Кругом белые, удивительные короны, поразительно величественные, изумительно красивые, из опалов и жемчугов, из топаза и малахита, из хрусталя и алмазов. Потрясающе волшебные, огромные короны, а среди них стоит человек и смотрит, широко раскрыв глаза, смотрит и ждет. Обещал он, что на заре, в миг возжигания корон, в миг хаоса и танца лучей, запоет он гимн солнцу. Гимн солнцу. Под его ногами облака прикрыли всю землю. Тишина. Вокруг удивительно белые короны.
IV
Эта ночь твоя, слышишь, малышка?
Слушай, слушай внимательно, затаи дыхание и слушай! Слышишь? Как тихо-тихо говорят звезды: ”Эта ночь Твоя, малышка”. Значит, видишь, что Ты – Госпожа тишины и звездной ночи, Королева пирамид, пальм, сфинксов и бескрайней пустыни. Улыбаешься? Раз так, то и я такой же великий Король, потому что я перед Тобой, потому что вижу Твою улыбку.
Ты – моя милая малышка, такая-такая крошечка.
VI
Знаешь что, Казбечек, когда мы сидели на взгорке, я потихоньку сошел вниз и наблюдал за нами. Ты вся была в солнце, и солнце в Тебе, а я был весь освещен Тобой, и большая тень падала от меня почти на весь взгорок. И грустно мне стало вдруг и, знаешь, пошел я тогда долинами далеко-далеко, а когда вернулся к нам, Ты светилась еще больше, но моей тени уже не было совсем. Мы были очень заняты, надо было разрезать земляничку. Мы положили ее на листок и очень серьезно поделили – эту маленькую земляничку. И вспомнил я тогда, что было время, когда мир походил на сказку. Солнце светило во стократ ярче, огромные леса сверкающих серебряных орехов высились по берегам сонных изумрудных озер, и среди подпирающего небо золотистого хвоща летел страшный птеродактиль, летел шумно, дыша обжигающей угрозой, и исчез в лучезарной мгле двенадцати радуг, которые извечно стоят над Тихим океаном.
VIII
Сегодня не могу написать Тебе письмо. Очень тяжело у меня на душе. Похож я на птицу, придавленную древесным стволом, однако живу и крылья мои невредимы, разве подавлен и очень устал. (…)
Малышка, не думай обо мне плохо. Я соберусь с силами и вырвусь на свободу. Крылья мои невредимы. Полечу я в очень далекую страну, в край вечной красоты, солнца, сказки, фантазии, в зачарованный край, в прекраснейший край земли и долго на все смотреть буду, чтобы потом могла Ты прочесть это в глазах моих, Ты, маленький мой Девдурачек.
Сегодня не могу написать Тебе письмо.
Крыница, 1906 г
МОРЕ
Могуче ты, море. Велико, беспредельно, неохватно. Целое небо покрывает своей лазурью твои волны, а ты, полное величие, дышишь тихо и спокойно, потому что знаешь: нет предела твоей мощи, твоему величию, твое бытие бесконечно. Великое, могучее, прекрасное море! Ночью на тебя смотрит полмира, далекие солнца погружают в твои бездны свой мерцающий, таинственный, сонный взгляд, а ты, вечный король великанов, дышишь спокойно и тихо, знаешь, что ты одно такое, и нет над тобой властителя.
Ты хмуришься, на лазурном твоем лике словно бы недовольство. Ты хмуришься? Или это гнев? Кто бы осмелился, о непостижимое в своем бесконечном величии море, кто бы осмелился восстать на тебя?
И шел из моря ответ, тихо шурша, раскачивая прибрежные травы, которые, колыхаясь, шептали: то ветер, ветер, ветер.
Ничтожный ветер – призрачная стойкость, ветер – бездомный бродяга, хилый, бесцветный, воющий, как мерзкий шакал, – бежит без цели, калеча леса, купаясь в пыли, раздувая пожары, валя старые кладбищенские кресты, терзая бедные хижины.
Склоняются перед ним гибкие ивы, а скромные цветочки даже к земле прижимаются, устрашенные его свирепостью. Они ведь слабенькие и хилые.
А ты хмуришься и гневаешься, вечный король великанов, ты, который испокон веков отдыхаешь освещенный мерцающими солнцами вселенной, всегда холодный и спокойный, ты беспокоишься.
Не из-за того ли, что твои волны уже не в твоей власти?
Уже ветер овладел ими, гонит перед собой, как стадо овечек.
Смотри, смотри, как все они охотно бегут, гонимые ветром, все до одной, а их миллионы, и, что ни мгновение, все больше.
Удержи хоть одну из подданных, король.
Какое ужасное стадо! От горизонта до горизонта – волны, волны, волны.
Смотри, твои великаны встают, но они не в твоей власти. Ты пенишься, великое море!
Ветер им повелел искрошить скалы в далеком далеке, и они бегут самоуверенно, завывая, и разбивают свои слабые груди о холодный камень, и гибнут; встают новые ряды и так же гибнут.
Ветер сгоняет все новые и новые стада, наконец ему это надоедает, и, все бросив, он со свистом уносится вдаль.
А ты пенишься, море, ты, великое и бессильное.
Ветра давно уже нет. Ты собираешь свои волны, свои остатки, едва их сдерживаешь, и жалобно стенаешь, как дитя. Зачем стенаешь, море?
Иль жаль тебе неугомонных твоих волн, от которых осталось лишь не много пены и ничего больше?
Не сожалей о них! Придет пора, и подует ветер, новые волны поднимутся с того берега, и ветер погонит их туда, куда захочет, и вдосталь будет неугомонных великанов-волн, от которых снова лишь немного пены останется и ничего больше.
Авторский перевод с литовского В. Коноваловa
Льюїс Керрол «Jabberwocky»
Jabberwocky
Twas brillig, and the slithy toves Did gyre and gimble in the wabe; All mimsy were the borogoves, And the mome raths outgrabe.
‘Beware the Jabberwock, my son! The jaws that bite, the claws that catch! Beware the Jubjub bird, and shun The frumious Bandersnatch!’
He took his vorpal sword in hand: Long time the manxome foe he sought – So rested he by the Tumtum tree, And stood awhile in thought.
And as in uffish thought he stood, The Jabberwock, with eyes of flame, Came whiffling through the tulgey wook, And burbled as it came!
One, two! One, two! And through and through The vorpal blade went snicker-snack! He left it dead, and with its head He went galumphing back.
And has thou slain the Jabberwock? Come to my arms, my beamish boy! O frabjous day! Callooh! Callay!’ He chortled in his joy.
Twas brillig, and the slithy toves Did gyre and gimble in the wabe; All mimsy were the borogoves, And the mome raths outgrabe. |
Курзу-Верзу
(пер. Миколи Лукаша, 1975) Був сма́жень, і шви́мкі яски́ Сверли́-спіра́лили в кружві́, Пичха́ли пи́ршаві пса́шки І тру́лі долові́.
«Мій си́ну, бійсь Курзу́-Верзу́, То кусозу́б і дряпола́п! Не зна́йся з пти́цею Зу-Зу́ І ве́лезнем Хап-ха́п!»
Меча́-штрича́ він в ру́ки взяв, Підня́в тропи́в воро́жий слід І в сму́жній ду́мі спочива́в Під дре́вом Діоді́д.
Та ра́птом чу́є глу́шний цвист, Круго́м немо́в мого́нь паши́ть, В триму́чім лі́сі ни́кне лист – Курзу́-Верзу́ мети́ть!
Він раз мече́м! Він два штриче́м! Ота́к штрича́єм ворогі́в! Зняв гмі́ю зо́лову з плече́й, Додво́му посміши́в.
«Ти вбив грозу́ Курзу́-Верзу́? Мій хло́пчику, ти чудоде́ць! О спла́вний день! Стриба́й пісе́нь, Тоді́мо у хане́ць!»
Був сма́жень, і шви́мкі яски́ Сверли́-спіра́лили в кружві́, Пичха́ли пи́ршаві пса́шки І тру́лі долові́. |
У шостому розділі казки, сидячи на паркані, філологічне яйце Шалам-Балам, або Хитун-Бовтун (Humpty-Dumpty) допомагає Алісі й розкриває секрет читання принаймні першої строфи:
«…— Для початку досить, — урвав її Шалам-Балам. — Каверзних слів тут достобіса. «Смажень» — це четверта година пополудні… пора, коли щось смажиться на обід.
— А й справді! — щиро здивувалася Аліса. — А «швимкі»?
— Ну, «швимкі» означає «швидкі» та «щемкі». Це, розумієш, як у валізі — у два відділення запаковано два значення одного слова.
— Розумію, — замислено промовила Аліса. — А що таке «яски»?
— «Яски» — це трохи ящірки, трохи борсуки, а коли вони спіралять, то трохи мовби й штопори.
— Видно, якісь дуже дивні звірята!..
— Ще б пак! — сказав Шалам-Балам. — А ще вони гніздяться під сонячними годинниками… А живляться сиром.
— А що таке «спіралити»?
— «Спіралити» — це крутитися без упину. Як свердло.
— А «кружва» — це, мабуть, простір довкола сонячного годинника? — сказала Аліса, сама дивуючись із власної здогадливості.
— Цілком з тобою згоден. Далі. «Марамульки» — це як “псюльки” — хирляві й обшарпані пташки з настовбурченим пір’ям… щось на зразок живої швабри.
— Ну, а «трулі долові», — не вгавала Аліса. — Мабуть, я завдаю вам добрячої мороки…
— Ну, «трулі» — це така собі рідкісна порода зеленої свині, а стосовно «долові», я не певен. Гадаю, це те саме, що «долюві», а заміна літери «м» на «л» означає, що вони покинули дш і спустилися в діг.
— А як розуміти «йти в псашки»?
— «Йти в псашки» — це щось середнє між «навіжено пурхати», «пахкати» та «чхати», а втім, щось подібне ти, можливо, почуєш ген там, у лісі… а коли почуєш — то все зрозумієш. До речі, який мугиряка підкинув тобі цю чортову дурню?
— Ніякий. Я знайшла її в книжці, — відповіла Аліса…».
Роздрукувати
Ні, не буде нас у домі…
В синіх присмерках один… День зимовий крізь долоні Мчить в ілюзію гардин.
Тільки білих цяток пір’я В щирий плине оберіг… Сяють білі сніг, сузір’я… Окрім снігу хтивий сніг!
Знову інею малюнки Крутять сойм бажань в мені… Лихо тихо за лаштунки Відлетить, як уві сні…
Та до стелі, по портьєрі, Промайне тремтлива тінь… В тишу, відчинивши двері, В рай святий зійди, прилинь… В. Харламов
|
Никого не будет в доме,
Кроме сумерек. Один Зимний день в сквозном проеме Не задернутых гардин.
Только белых мокрых комьев Быстрый промельк моховой, Только крыши, снег, и, кроме Крыш и снега, никого.
И опять зачертит иней, И опять завертит мной Прошлогоднее унынье И дела зимы иной.
Но нежданно по портьере Пробежит сомненья дрожь,- Тишину шагами меря. Ты, как будущность, войдешь.
Ты появишься из двери В чем-то белом, без причуд, В чем-то, впрямь из тех материй, Из которых хлопья шьют. Б. Пастернак |
Кольори голосних:
А – червоний
Я – яскраво-червоний
О –жовтий або білий
Е – зелений, жовто-зелений
И – темно-коричневий або чорний
І – синій, світло-синій, блакитний
У – синьо-зелений, фіолетовий
Ю – бузковий
Електроний підручник. Кавабата Ясунарі.Тисяча журавлів
Редакційна вітальня
«Будуймо містки між дитячими серцями і вчительським». Ексклюзивне інтерв’ю Ольги Чоловської. . .2
З досвіду роботи
Ольга Чоловська. Урок мовою серця. . .5
Педагогічна хроніка
Анатолій Дзик, Ольга Чоловська. Методичні дегустації. Компетентний учитель – сучасному учневі. . .6
Матеріали семінару
Алла Іващенко. Міні-воркшоп «Істина в діалозі» (вивчення п’єси Г.Ібсена «Ляльковий дім» з використанням прийомів вітагенного навчання). . .10
Марина Вітко. Персоніфікація природних сил у творчості Гарсія Лорки (на прикладі поезії «Romance de la Luna Luna»). . .12
Олена Ходюк. Літературна студія – простір для творчості. . . .16
Науково-практична конференція
Людмила Юлдашева. Свято, яке завжди з нами. . .18
Методика і досвід
Вікторія Туряниця. Світоглядні та естетичні погляди Ш.Бодлера у збірці «Квіти зла». . .20
Конкурс «Педагогічні смаколики»
Світлана Дячок. Педагогічні смаколики від Світлани Дячок. . .24
Юлія Желізко. Ключики до дитячих сердець. . .26
Марія Юрчишина. Від особистості письменника – до особистості учня. . .28
Інна Сорока. Таємниці, сховані у філіжанці кави. . .31
Валентина Полякова. Гештальт-завдання на уроках зарубіжної літератури. . .40
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Маріанна Палчей. Тривога за руйнування духовних цінностей у новелі Рея Бредбері «Усмішка». Образ Тома, його динаміка. . .46
9-й клас – на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 9 класу. Уроки№ 29-33. . .50
На 1 обкл. – переможниця фотоконкурсу «Ми любимо зарубіжну літературу!» (І місце) – Шевченко Крістіна, учениця 6 класу Покровської ЗОШ І-ІІ ст. Полтавської обл.
Коментар до світлини: Захоплююсь Ассоль! Вона переборола всі труднощі, які випали на її долю, бо мала мрію, до якої наполегливо йшла, прагнула всім серцем. «Якщо віриш, казка оживе!» – стверджує Олександр Грін. Що це насправді так, я переконалася на власному досвіді. Упродовж року ми з мамою чекали на повернення тата з АТО. І ось нарешті це сталося.
Мій татусь, учасник бойових дій, повернувся додому. Сподіваюся, що віднині він буде завжди поряд, і вже ніщо не зможе розлучити нас. Нехай здійсняться і ваші заповітні мрії і нехай завжди буде мирним небо над нами!
Конкурс «Педагогічні смаколики»
Людмила Савченко. Використання ігрових педагогічних технологій на уроках зарубіжної літератури. . .2
Ольга Денисюк. «Страви-делікатеси» з мого вчительського «меню». . .6
Презентація до уроку Педагогiчнi смаколики_Денисюк
Наталія Вихрист. Мої улюблені педагогічні смаколики. . .8
Наталя Рябошапко. Робота з пошуковою таблицею в системі формування читацької та мовленнєвої культури. . .10
9-й клас – на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 9 класу. Уроки № 21, 22. . .12
Світлана Тіхоненко, Ольга Гузь. Урок № 23. . . .21
Ольга Гузь. Уроки № 24-28. . .25
Відкритий урок
Світлана Юхненко. На хвилях Античності. . .48
Учитель – учителеві
Ольга Матвєєва. «Історія хвороби» Родіона Раскольникова: проаналізувати та запобігти. . .50
Презентація до уроку Історія хвороби Родіона Раскольнікова_Матвєєва
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Леся Простяк. Повість-казка Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див». Конспект уроку. . .53
Юлия Осьмякова. Противоречивость теории Родиона Раскольникова. Развенчание идеи. Урок по роману Ф. М. Достоевского «Преступление и наказание». . .58
Нобелівська премія з літератури 2017
Ольга Гетьман. Співець хиткого світу. . .62
На 1 обкл. – учасниця фотоконкурсу «Ми любимо зарубіжну літературу!» Вацко Вероніка, учениця 8-А класу Тернопільської Української гімназії ім. І.Франка.
Вчитель: Борщук Людмила Михайлівна
Назва конкурсної роботи: «Будинок, у якому немає книг, подібний до тіла, позбавленого душі».
Коментар учасниці до світлини: Цей вислів Цицерона пройшов до нас крізь віки, але яку неоціненну мудрість він містить! Як людина без серця – ніхто, лише бездушна істота, так дім оживає завдяки книгам. Вони наповнюють наше існування сенсом, в них я знаходжу відповідь на хвилюючі питання, вони чарують красою свого слова. Впевнена: яка б ситуація не склалася у житті – книга завше буде вірним порадником!
Вітаємо переможців, усіх учасників фотоконкурсу та учителів! Усі конкурсні роботи чудові й талановиті, тож було дуже важко визначити переможців. Особливо хочемо відзначити та подякувати за чудові роботи учням, які брали участь у конкурсі цілими класами (учні Ямницького НВК, Покровської ЗОШ І-ІІ ст., Козелецької гімназії №1, Тернопільської Української гімназії ім. І.Франка, Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ст. № 39 ім. Ю.І. Макарова, НВК «Кіровоградський колегіум» та багатьом іншим). Дякуємо всім учасникам за віддану любов до предмета «Зарубіжна література»! До 26 листопада всі учасники отримають сертифікати, вчителі – подяки, а переможці – дипломи та призи! Бажаємо успіхів, нових перемог, впевненості у власних силах та натхнення! Нехай дитяча творчість робить світ добрішим і світлішим!
ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРСУ
І місце
ШЕВЧЕНКО Крістіна
учениця 6 класу Покровської ЗОШ І-ІІ ст. Полтавської обл.
Вчитель: Вікулова Людмила Андріївна
ІІ місце
ЗЕЛЕНЕЦЬКА Альона
учениця 8 класу Бершадської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 Вінницької обл.
Вчитель: Попук Валентина Миколаївна
МІТРОФАНОВА Вікторія
учениця 1(5) класу Дрогобицької гімназії ім. Б. Лепкого
Вчитель: Файчак Наталія Ярославівна
ПЕРЧИК Мар’яна
учениця 10 класу Ямницького НВК Івано-Франківської обл.
Вчитель: Лінійчук Тетяна Вікторівна
ІІІ місце
КОЛЄСНІЧЕНКО Данило
учень 8 класу Червонопартизанської ЗОШ І-ІІІ ст. Херсонської обл.
Вчитель: Полякова Валентина Владленівна
ОЛЕКСІЙ Вікторія
учениця 10-А класу Тернопільської Української гімназії ім. І.Франка
Вчитель: Борщук Людмила Михайлівна
ЛУЧКО Олександр
учень 9-Б класу Краматорської ЗОШ І-ІІІ ст. № 31 Донецької обл.
Вчитель: Лучко Вікторія Валеріївна
Редакційна вітальня
«Будьте по-дитячому прості, захоплені, емоційні!» Ексклюзивне інтерв’ю Анни-Марії Богосвятської. . . . . . . .2
Фахові проблеми
Анна-Марія Богосвятська, Марія Кіба. Сезонні валеохвилинки: острівець здоров’я, усмішок і позитиву на уроці. . . . . . . .4
Літературознавство і школа
Ольга Ніколенко, Ніна Шпаковська. Феміністичні проблеми в європейській драматургії (Г. Ібсен, Б. Шоу, А. Чехов). . . . . . . .8
Конкурс «Педагогічні смаколики»
Наталія Дуняшенко. Використання сучасних освітніх електронних ресурсів – запорука підвищення пізнавального інтересу учнів до предмета
(на прикладі вивчення твору Крістіне Нестлінґер «Маргаритко, моя квітко»). . . . . . . .15
9-й клас – на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 9 класу. Уроки№ 11-20. . . . . . . .20
Варіант №2 уроків 17-19
№ 17. ІІ варіант. Чайльд Гарольд. Модель суспільства
№ 18. ІІ варіант. Автор і герой в поемі про Чайльд Гарольда
№ 19. ІІ варіант. Новаторство Байрона в Паломництві. Спенсерова строфа
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Лариса Мельник. Культура і мистецтво доби Відродження. Творчість Франческо Петрарки. Система уроків. . . . . . . .50
Позакласні заходи
Наталія Кожукало. Літературно-пізнавальна подорож Країною Вранішнього Сонця. . . . . . . .58
Учитель – учителеві
Олена Ірклій. Формування громадянина України на уроках зарубіжної літератури (на прикладі літературних творів, що вивчаються у 8 класі). . . . . . . .62
На 1 обкл. – учасник фотоконкурсу “Ми любимо зарубіжну літературу!” Гук Олександр, учень 7-А класу Донецької ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Балаклійської районної ради Харківської області. Назва конкурсної роботи: «Літо добігло кінця, а пригоди з улюбленими героями продовжуються»
Вчитель: Царук Ольга Ярославівна
Редакційна вітальня
«Щасливий вчитель та щасливий учень – головна мета реформування школи». Ексклюзивне інтерв’ю Олени Ревнивцевої.2
Офіційна рубрика
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2017—2018 навчальному році.6
9-й клас – на відмінно!
Ольга Гузь. Календарно-тематичне планування уроків зарубіжної літератури у 9 класі за Програмою 2012 року (редакція 2015 року) (керівник авторського колективу О. М. Ніколенко).8
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 9 класу. Уроки№1-10.12
Учитель – учителеві
Ірина Ткач. Нотатки щодо методики викладання теми «Постмодернізм» на уроках зарубіжної літератури в 11-му класі.54
Валерія Верховська. Неоміфологізм у творах сербського письменника-постмодерніста Милорада Павича. .57
Конкурс «Педагогічні смаколики»
Уляна Мартинюк. Формування креативної особистості..60
Фахові проблеми
Анна-Марія Богосвятська. Навчаймося в дітей: навчаймося дивуватися, навчаймося допитливості, навчаймося мріяти.68
Виховуємо духовність
Ольга Чоловська. За мить до юності. Літературна дегустація.74
Олена Ходюк. Шедеври серця.О. Генрі. «Останній листок».79
Фестиваль «Всім серцем любить Україну!»
Вікторія Лучко. Герої не вмирають! .82
Наталія Вихрист. З досвіду національно-патріотичного виховання.83
Учнівська творча сторінка
Євгенія Громко. Єлисаветград у житті і творчості Арсенія Тарковського.86
Літературні ігри на уроках
Тетяна Біденко. Урок-КВК «Байкарія».88
Життя славетних
Олена Тищенко. Сестра Міллер: Цікаві факти з біографії Агати Крісті.91
На обкл. 1 – Гуллівер (мурал у Німеччині)
Редакційна вітальня
«Якщо дуже бажати, мрії обов’язково збудуться». Ексклюзивне інтерв’ю Людмили Юлдашевої.2
Ольга Ніколенко, Людмила Юлдашева. Життя не стоїть на місці. Про оновлення навчальної програми із зарубіжної літератури для 5-9 класів.5
Офіційна рубрика
Програма із зарубіжної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів для 9 класу.8
Підсумки конкурсу «НА КРИЛАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ»
Знайомтесь: переможці конкурсу у номінації «УРОК — ОСЯЯННЯ ДУШІ».20
Конкурсні роботи переможців
Інна Сорока. Квест «У пошуках Нарнії».24
Юлія Желізко. Проблеми життя і смерті, дружби і зрадництва в образах героїв твору Джека Лондона «Жага до життя».28
Уляна Мартинюк. Друга світова війна у європейській поезії К.І. Галчинський («Лист з полону», «Пісня про солдатів Вестерплятте»). А. Марґул-Шпербер («Про назву концтабору Бухенвальд»). 7 клас.32
Марія Пуляк. «Листоноша, що приносить вірші». Урок за творчістю американського поета, композитора, співака, лауреата Нобелівської премії 2016 р. Боба Ділана.37
Знайомтесь: переможці конкурсу у номінації «КНИЖКИ В ЧЕРВОНІЙ ПАЛІТУРЦІ».42
Конкурс «Педагогічні смаколики»
Наталія Дениско. 10 моїх педагогічних смаколиків.48
Інтелектуальні ігри на уроках
Сергій Аркуша, Наталя Пашковська. Вітрильна регата «Шляхами “Пілігрима”». Літературно-географічна гра. 6 клас.52
Позакласне читання
Валентина Мележик, Кирило Маленко. Три трагічні «романи» про розколоте життя… Особливості образів ненадійних оповідачів (нараторів) в оповіданні Рюноске Акутаґави «Повість про віддяку за добро».56
Слайди до уроку Мележик акутагава
Фотоконкурс «Ми любимо зарубіжну літературу!»
Тетяна Лінійчук. «Ми маємо в серці те, що не вмирає… Літературу…».63
На 1-й та 4-й обкл. – учасники фотоконкурсу «Ми любимо зарубіжну літературу!» – учні Ямницького НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Тисменицької районної ради Івано-Франківської області (Перчик Мар’яна (Оксана), Копей Максим (Вакула), Деркач Христина (антична богиня))
Редакційна вітальня
«Життя моє, як збірка фотокарток…» Ексклюзивне інтерв’ю Інни Сороки.2
На допомогу вчителю
Інна Сорока. Використання плейкастів на уроках зарубіжної літератури.6
Фахові проблеми
Анна-Марія Богосвятська. Учитель, на якого чекають діти.9
Учитель – учителеві
Ірина Ткач, Валерія Верховська. Милорад Павич – постмодерніст, який відстоював вічні цінності. (Матеріали до уроків зарубіжної літератури в 11 класі).14
Педагогічні перлинки
Юлія Сидоренко, Світлана Олександренко. Роль читацького щоденника у формуванні літературних компетентностей.20
Контроль знань
Тетяна Матюшкіна. Тестування як засіб формування предметних компетентностей у процесі навчання зарубіжної літератури.22
Методика і досвід
Наталія Кожукало. «Літературний експрес». Підсумковий урок у формі пізнавальної гри.26
Фестиваль «Всім серцем любіть Україну!»
Ірина Мосійчук. В океані рідного народу відкривай духовні береги.30
Конкурс «На крилах зарубіжної літератури»
Вчительська номінація «Урок – осяяння душі»
Анжела Шепета. Інтеграція технології вітагенного навчання з голографічним методом проекцій в особистісно зорієнтоване навчання.34
Анжела Сидій. Мудрість байки – вічна.49
Ірина Сидоренко. Романтика подорожей як основний пафос творів Жуля Верна.52
Наталія Ваврів. Урок за новелою О. Генрі «Останній листок».55
Тамара Вовк. Різдво розкриває серця! Чарлз Діккенс. «Різдвяна пісня в прозі». 6 клас.59
Наталія Слубська. Урок за твором Джеймса Олдріджа «Останній дюйм».61
Учнівська номінація «Книжки в червоній палітурці»
Катерина Гайтан. По небу босоніж. Відгук про новелу О.Генрі «Останній листок».63
Поліна Моторна. Понад усе – любов до життя. Відгук на оповідання Джека Лондона «Жага до життя».64
Педагогічна хроніка
Ольга Ніколенко. Нові обрії європейської освіти.2
Конкурс «На крилах зарубіжної літератури»
Номінація «Урок – осяяння душі»
Олена Нюкало, Ірина Співак. «Я часу дух, дух міри і простору…» (ідейно-тематична спорідненість поезій «Не Зевс, не Пан…» П. Тичини та «Пісня про себе» В. Вітмена).5
Віталій Кривошея. Тривоги за долю людства та мотиви перестороги у романі А. Камю «Чума».10
Наталія Дениско. Поетизація високого почуття кохання, розкриття його сутності у вірші К. Симонова «Жди мене».12
Лідія Зінченко. Оскар Уайльд «Хлопчик-Зірка». Основний конфлікт твору. Еволюція образу головного героя.15
Людмила Борщук. Мистецтво бути Людиною (Урок за новелою О.Генрі «Останній листок»).17
Презентація до уроку презентація Борщук
Учнівська номінація «Книжки в червоній палітурці»
Софія Демборинська. Мистецтво жити.22
Вікторія Легка. Проста істина Кіплінга.23
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Валентина Антонець. Значення образу Різдва у творі Ч. Діккенса «Різдвяна пісня у прозі».24
8-й клас – на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 8 класу. Уроки №62–70.26
Позакласне читання
Євдокія Кашуба. «Вафельне серце» Марії Парр для тих, кого любиш… .45
Методика і досвід
Лілія Гринюк. Засудження жахів війни засобами авангардизму. 11 клас.52
Фестиваль «Всім серцем любіть Україну!»
Номінація «Виховуємо патріотів»
Наталія Тутко. Ідея захисту рідної країни в елегії Тіртея «Добре вмирати тому…». 8 клас.55
Презентація до уроку 1 Додаток до уроку Тутко
Презентація до уроку 2 Додаток до уроку Галерея Слави Тутко
Світлана Василівецька. Україна на тернистому шляху до Незалежності. Літературно-музична композиція.58
Номінація «На крилах душі»
Таїсія Ткачук. Тільки залишися живим… Есе.64
На обкл. 1 – Фото Маркуса Зузака та кадри з художнього фільму «Крадійка книжок» (США, 2013, режисер Брайан Персівал).
Редакційна вітальня
Мистецтво бути методистом. Ексклюзивне інтерв’ю Ольги Гайченко.2
Учитель – учителеві
Ірина Ткач. Вчений завжди відповідає за свої відкриття. (Вивчення науково-фантастичних творів на уроках зарубіжної літератури).6
Конкурс «На крилах зарубіжної літератури»
Світлана Проценко. Картка для формування самоосвітньої компетентності учня.10
Презентація до уроку Проценко
Людмила Савінцева. Втілення ідеї про моральну справедливість у новелі Рюноске Акутагави «Павутинка».16
Презентація до уроку japan Савінцева
Віталіна Козієва. Аналітико-інтерпретаційне дослідження поезії Лі Бо «Сосна біля південної галереї».19
Наталія Дуняшенко. Тільки від нас залежить, чи знайдемо у собі силу в нещасті збудувати новий і прекрасний світ… (за твором Барбари Космовської «Позолочена рибка»).21
Учнівська номінація «Книжки в червоній палітурці»
Владислава Бердаль. В інопланетян усе по-іншому.25
Інтелектуальні ігри на уроках
Наталія Ваврів. Гра-подорож у Країну Зарубіжної літератури.26
Учнівська творча сторінка
Дарина Семенюк. На захист Шерлока Холмса.29
8-й клас – на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 8 класу. Уроки №58–61.32
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Любов Качур. «Знось з гідністю те, що змінити не можеш» Образ дядька Тома за повістю Г. Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома».56
Фестиваль «Всім серцем любіть Україну!»
Номінація «Hа крилах душі»
Павло Хвалько, Наталія Хвалько. Сонце в зеніті.58
Позакласні заходи
Наталія Кожукало. «А доля їхня – доля України…» Поетично-музично-художній вернісаж про знаних і незнаних талановитих українок-берегинь.60
Громадська думка
Відкритий лист до Міністра освіти і науки Л. Гриневич щодо проекту Типового навчального плану для 10–11 класів.2
Конкурс «На крилах зарубіжної літератури»
Наталія Яциковська. Значення образу Різдва у творі Чарлза Діккенса «Різдвяна пісня в прозі».10
Людмила Вікулова. «У чому справжня краса людини?» Урок за твором О. Уайльда «Хлопчик-Зірка».12
Презентація до уроку Хлопчик-зірка_ Вікулова Людмила
Ірина Мосійчук. Ідея радості життя й відкриття світу у творі Елеанор Портер «Полліанна».15
Презентація до уроку Ідея відкриття радості світу у творі Е Портер Полліанна_ Мосійчук І А
Фестиваль «Всім серцем любіть Україну!»
Номінація «Виховуємо патріотів»
Інна Сорока. «Усе моє, що зветься Україна!». Патріотичний квест для учнів 5-6 класів, присвячений Дню Незалежності України.18
Номінація «На крилах душі»
Людмила Регурецька. Балада про солдата.21
8-й клас – на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 8 класу. Уроки №50–57.22
Фахові проблеми
Анна-Марія Богосвятська. Розвиток універсальних навчальних дій учнів на уроках зарубіжної літератури.48
З досвіду роботи
Наталія Гарізан. Організація позакласної роботи із зарубіжної літератури.53
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Наталя Слубська. Втілення сили природи й мистецтва у казці Г. К. Андерсена «Соловей».58
Позакласне читання
Ольга Біла. «Людина нібито не літає… А крила має. А крила має!».61
Презентація до уроку Привіт, давай поговоримо_ Біла Ольга
На обкл. 1 – світлини з АКЦІЇ НА ПІДТРИМКУ ПРЕДМЕТА «ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА», яку провели дев’ятикласники Новоолексіївської ЗОШ №2 Генічеського району Херсонської обл. Так діти висловили свої думки, відповівши на запитання вчителя зарубіжної літератури Марини Ільяшенко: «Чи зраділи б ви, якби зі шкільного розкладу зник предмет зарубіжна література?» Діти одностайно відповіли, що це неможливо. Вони щиро зізнавалися вчителеві, що не уявляють шкільного навчання без улюбленого предмета.
Конкурс «На крилах зарубіжної літератури»
Любов Ковальчук. Сюжети і образи священних книг у творах світового мистецтва – духовні підвалини храму душі людської. Урок розвитку мовлення.3
Презентація до уроку презентація Ковальчук Л_
Леся Простяк. «Все його життя було тільки довгим готуванням до нещасть…». Модульне заняття за романом Стендаля «Червоне і чорне».6
Презентація до уроку Презентация Стендаль_ Простяк Л_М_
Фестиваль «Всім серцем любіть Україну!»
Людмила Приходько. «Серця опалені війною». Презентація книжки спогадів, присвяченої загиблим на війні випускникам школи – Ігорю Горбенку, Олегу Бикову, Олексію Шепелюку. . .11
Учитель – учителеві
Ольга Гайченко. Пізнай себе і світ через читання.14
8-й клас – на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 8 класу.
Уроки №43-49.16
Додатки до уроку №43. О. Гузь Додатки до уроку №43_ О_ Гузь
Додатки до уроку №44. О. Гузь Додатки до уроку №44_ О_ Гузь
Контроль знань
Лілія Польгуль. Контрольні роботи для 8 класу.44
Методика і досвід
Наталя Митрофанова. Мольєр – майстер класицистичної комедії.46
Інтелектуальні ігри на уроках
Інна Сорока. Кросенс як засіб розвитку логічного і неординарного творчого мислення учнів на уроках зарубіжної літератури.49
Додатки Додатки_ Сорока
З досвіду роботи
Вікторія Лучко. Роль окружного методичного об’єднання у системі методичної роботи міста.58
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Людмила Соломка. «Щоб пiзнати людство, треба вивчити людину… ». Життя і творчість Артура Конан Дойла.60
Позакласне читання
Ольга Чоловська. Парадоксальні шедеври (за віршами в прозі Оскара Уайльда).62
Презентація до уроку Парадоксальні мініатюри_ Чоловська
Коментарі:
irina #5 лютого 2017 в 20:33+3
Ольга Сильвестрівна Чоловська на висоті! Оригінальний матеріал уроку і гарна презентація!
Дуже емоційний і актуальний матеріал Ольги Василівни Гайченко
Редакційна вітальня
«Я ніколи не шукала легких стежок». Ексклюзивне інтерв’ю Тетяни Ялтанець. . .4
З досвіду роботи
Тетяна Ялтанець. Позакласна робота вчителя – шлях до успіху.7
Відеозапис КВК
Частина 1
Частина 2
Частина 3
Частина 4
Конкурс «На крилах зарубіжної літератури»
Тетяна Лінійчук. Іван Франко і зарубіжна література.10
Мистецтво перекладу
Володимир Гладишев, Петро Осипов. «Перевтілення» Франца Кафки: аналіз ключого епізоду шляхом зіставлення оригінального тексту та перекладу як технологічна ланка контекстного вивчення твору.14
Учитель – учителеві
Ірина Ткач. Сучасний урок літератури: виховувати розуміння краси… Продовження.19
8-й клас – на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 8 класу.
Уроки №38-42. . .24
Додатки до уроку №41. О. Гузь Додатки до уроку №41_ О_ Гузь
Додатки до уроку №42. О. Гузь Додатки до уроку №42_ О_ Гузь
Відкритий урок
Вікторія Кривенко. П`єcа Джорджа Бернарда Шоу «Пігмаліон».45
Літературні паралелі
Денис Чик. Новочасне мораліте про небезпечне виховання: модифікація педагогічного роману в романі «Oliver Twist» Ч. Діккенса та повісті «Близнецы» Т. Шевченка.50
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Таїсія Ткачук. Зіставлення образів Фанні Мальво і Анастазі де Ресто.58
Антоніна Глущенко. «Краса врятує світ – якщо світ врятує красу…». Вивчення новели Р.Д. Бредбері «Усмішка». . .63
Лариса Коломієць, Ірина Дядюшко. Світ без війни. Пізнавально-виховний захід для учнів 5 класу. . .65
Підсумки конкурсу «Яскраве світло класики та сучасної літератури»
Ольга Ніколенко. Світло, яке ніколи не згасає.2
Знайомтесь: переможці конкурсу! .3
Роботи переможців конкурсу «Яскраве світло класики та сучасної літератури»
Ірина Петричко. Сила Різдва. Урок за повістю М. Гоголя «Ніч перед Різдвом».9
Презентація до уроку Петричко Презентація Сила Різдва
Олена Наливайко. Квіти улюбленому письменникові. Позакласний захід для учнів 10–11 класів.16
Презентація до уроку Наливайко Презентація1
Відпочиваю з книжкою
Роботи переможців учнівського конкурсу.
Вікова категорія: 9-11 класи.20
Фахові проблеми
Анна-Марія Богосвятська. Мотив – джерело діяльності людини. Мотиви в навчанні.24
Презентація до матеріалу Богосвятська_Мотив – джерело діяльності людини
8-й клас — на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 8 класу. Уроки №27-33.31
Урок №26 Середньовіччя як доба Урок №26 Середньовіччя як доба
Матеріали для вчителя до уроку №29 Матеріали для вчителя до уроку №29
Матеріали для вчителя до уроку №30 Матеріали для вчителя до уроку №30
Матеріали для вчителя до уроку №31 Матеріали для вчителя до уроку №31
Матеріали для вчителя до уроку №32 Матеріали для вчителя до уроку №32
Фестиваль вчительських робіт «Всім серцем любіть Україну!»
Тамара Вовк. Весна дарує надію. Есе.62
Ольга Денисюк. Світлиця школи аж світлиться… .63
З досвіду роботи
Наталія Гордій. Літературний фотоквест.65
Подвиг Терни. Гордій Н.В. Подвиг Терни_ Гордій Н_В_
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Катерина Щербонос. Калейдоскоп літературних ігор.66
Презентація до уроку Щербонос Лiтературна_гра__для_учнiв_5-7_класiв
Нобелівська премія з літератури 2016
Ольга Гетьман. Боб Ділан: достукався до небес! .69
Світла пам’ять
Пішов у засвіти Анатолій Градовський.72
Коментарі:
Анна-Марія Богосвятська #12 грудня 2016 в 08:06+3
Прекрасний, живий, насичений номер!
Те, що найбільше сподобалось – конспект Олени Наливайко “Квіти улюбленому письменникові” (плюс елегантна презентація!), оригінальний задум та форми роботи у матеріалі “Сила Різдва” Ірини Петричко, абсолютно новий і вражаючий для мене вид роботи – “Літературний фотоквест” Наталії Гордій, натхненна розповідль Ольги Гетьман про нового нобеліата Боба Ділана, учнівські роботи переможців конкурсу “Відпочиваю з книгою” (особливо есе Яни Марцинік і Артура Дрозда), а також ДУЖЕ-ДУЖЕ глибокий, неперевершений, магічний, з ароматом таємниці матеріал від Ольги Гузь про авторів Середньовіччя.
Редакційна вітальня
«Роль учителя літератури є однією з найголовніших у школі». Ексклюзивне інтерв’ю Ірини Ткач. . .2
Учитель – учителеві
Ірина Ткач. Робота в Малій академії наук – шлях розвитку юних талантів.7
Фахові проблеми
Анна-Марія Богосвятська. «Ранок» і «вечір» уроку як гармонійна зміна природних психофізіологічних фазових станів дитини.10
8-й клас — на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 8 класу. Уроки №20-25.19
Матеріал для вчителя до уроку №20 Матеріал для вчителя до уроку №20
Фестиваль вчительських робіт «Всім серцем любіть Україну!»
Світлана Проценко. Живімо з Україною в серці! Сценарій шкільного свята-зустрічі з учасником АТО.40
На крилах душі
Лариса Коломієць. «Не серед нас, та разом з нами. В серцях, у пам’яті, в думках».42
Конкурс «Яскраве світло класики та сучасної літератури»
Любов Левіна. Коронований Нобелем.44
Наталія Кожукало. Закоханий у світ Її Величності Природи. Урок-подорож на лоно природи із героями повісті Ернеста Сетона-Томпсона «Маленькі дикуни».50
Відеопрезентація до уроку
Валентина Полякова. Подорож Галактикою асоціацій повісті Ульфа Старка «Диваки і зануди».54
Підсумки конкурсу «Відпочиваю з книжкою»
Знайомтесь: переможці конкурсу! .60
Коментарі:
irina #17 жовтня 2016 в 18:31+3
Дуже гарна презентація Наталії Кожукало!
kozhukalo #27 жовтня 2016 в 20:38+3
Дякую.
Анна-Марія Богосвятська #23 жовтня 2016 в 19:11+4
Чудове інтерв’ю з Іриною Ткач! Ви стали ще ближчою, ріднішою. Знайшли гарні слова і про своїх учениць, і про своїх вчителів (Леоніда Михайловича Шкарубу, Ольгу Василівну Гайченко). Який ви універсальний солдат, виявляється! І зарубіжна література, і основи здоров’я, і художня культура, образотворче мистецтво, захист Вітчизни… А Павич також входить в першу п’ятірку моїх улюблених сучасних письменників.
irina #10 листопада 2016 в 22:13+3
Дуже дякую, Анно-Маріє!Особливо за слова про близкість і рідність! Мені так приємно це читати, адже теж маю до вас такі почуття)))
Анна-Марія Богосвятська #23 жовтня 2016 в 20:00+5
Номер вийшов ДУЖЕ сильний – справжній осінній: багатобарвний, щедрий на плоди і врожаї.
Не тільки прекрасне інтерв’ю Ірини Ткач, а й такі прості, потрібні, корисні поради миколаївського вчителя колегам про роботу в Малій академії наук з обдарованими учнями, як їх зацікавити наукою і передати радість пізнання.
Пречудові роботи учнів-переможців конкурсу “Відпочиваю з книжкою”! Як гарно, що класика подобається сучасним дітям, і літо може стати щасливим разом з Дон Кіхотом, з героєм В.Короленка Петром – сліпим музикантом, з сюжетами “Останнього дюйма” і “Острова скарбів”.
Найбільше захоплення номера – конспект уроку Валентини Полякової “Подорож галактикою асоціацій повісті Ульфа Старка “Диваки і зануди”. Які чарівні планети, що відвідують не просто учні і читачі – а космічний екіпаж!
Велику радість також приніс матеріал Наталії Кожукало “Закоханий у світ Її Величності Природи” (за Е.Сетоном-Томпсоном). Усе гармонійно, душевно – про природу як “найкращу з книг”. І презентація красива!
Завжди приємно бачити публікації своїх земляків – у даному номері це Любов Левіна зі Львова з достойним сценарієм “Коронований Нобелем” (про Р. Кіплінга). Уявляю, яке це було чарівне свято у бібліотеці!..
Уважно слідкую за конкурсом “Всім серцем любіть Україну”. Щирі роботи від Світлани Проценко, Єлизавети Рябової та Ганни Бринчук. Воно завжди трошки з болем читаєш такі тексти, але то біль, який потрібний, від якого не можна закриватися нині.
Неперевершена Ольга Гузь підіймає глибу античності: Вергілія, Горація, Овідія. Після таких конспектів науковцям вже нема чого досліджувати.
ДЯКУЮ, дорога редакціє, за найсмачніші осінні плоди!
Редакційна вітальня
«Моя робота – це захоплення моє!» Ексклюзивне інтерв’ю Марини Ільяшенко.4
Марина Ільяшенко. Театральна листівка до Дня вчителя.9
Конкурс «Яскраве світло класики та сучасної літератури»
Ірина Шулик. Світло Різдва. Вертепна драма на ІІІ дії (на фольклорному матеріалі Закарпаття та літературних творів зі збереженням авторського стилю).10
Тетяна Бойко, Оксана Ходорич. Бал квітів (за мотивами казок Г. К. Андерсена). 5 клас.16
Презентація до заходу свято квiтiв Бойко Ходорич
Наталя Слубська. Значення образу Різдва в повісті Ч. Діккенса «Різдвяна пісня у прозі».19
Поетичний календар 2016 р. Поетичний календар 2016р_ Слубська
Ольга Трофимова. Урок з вивчення роману «Анна Кареніна» Л. Толстого.21
Фестиваль вчительських робіт «Всім серцем любіть Україну!»
Оксана Пачків. Проект«Десять кроків для України» (Благочинні акції учнів Ямницької ЗОШ І-ІІІ ступенів на підтримку воїнів АТО та збереження пам’яті про Героїв).25
Тетяна Лінійчук. Есе «Люта зима».29
Інтелектуальні ігри
Тетяна Ялтанець. КВК «У світі зарубіжної літератури».30
8-й клас – на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 8 класу. Уроки №11-19. . .33
Матеріали для вчителя Додатки
Контроль знань
Лілія Польгуль. Контрольні роботи для 8 класу.58
Сучасна література
Юлія Волкова, Лариса Некіга. Вивчення повісті Еріка-Еммануеля Шмітта «Оскар і Рожева пані».60
Буктрейлер
Учитель – учителеві
Ірина Ткач. Сучасний урок літератури: виховувати розуміння краси… .64
Редакційна вітальня
«Головний секрет справжнього вчителя – це любов до дітей». Ексклюзивне інтерв’ю Катерини Таранік-Ткачук.2
Методична наука та шкільна практика
Катерина Таранік-Ткачук. Художні особливості та тематичне розмаїття поетичної збірки В. Вітмена «Листя трави».8
Фестиваль вчительських робіт «Всім серцем любіть Україну!»
Ірина Лагола. Виховний захід «Котилася писаночка».12
Наталя Перфілова. Козацькі забави до Дня захисника України.14
Наталія Дуняшенко. Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе! Перший урок 2016–2017 н.р. 11 клас.17
Презентація до уроку Дуняшенко 20 фактів про Україну
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Наталія Рудяк-Монькіна. Чарівний сад зарубіжної літератури. Урок-знайомство. 5 клас.22
Конкурс «Яскраве світло класики та сучасної літератури»
Інна Сорока. Таємниці «Собору Паризької Богоматері» (урок позакласного читання за романом В. Гюго «Собор Паризької Богоматері»). Урок-вернісаж.24
Посилання на презентацію
Ірина Мосійчук. Вивчаємо баладу Адама Міцкевича «Світязь». Урок-гра.31
Ольга Северин. У пошуках себе і високого польоту (Урок позакласного читання за повістю Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон»).34
Презентація до уроку Северин У пошуках себе і високого польоту___
Сучасна література
Юлія Волкова, Лариса Некіга. Система уроків з вивчення твору Б. Космовської «Буба».39
8-й клас — на відмінно!
Ольга Гузь. Орієнтовне поурочне планування для 8 класу. Уроки № 1–10.46
Додаток до уроку №2 z7-8_2016 Табл_ Гузь
Учитель – учителеві
Валентина Морозова. Використання технології «Творча майстерня» на уроках зарубіжної літератури як один із чинників успішності навчання.79
Життя славетних
Ольга Ніколенко. Микола Гоголь. Уроки християнської моралі (Продовження).92
Редакційна вітальня
Сторінки учительського й жіночого життя. Ексклюзивне інтерв’ю Ольги Ніколенко.2
Життя славетних
Ольга Ніколенко. М. Гоголь. Уроки християнської любові.6
Фахові проблеми
Анна-Марія Богосвятська. Педагогічний інструментарій учителя зарубіжної літератури.12
Учитель – учителеві
Ольга Гайченко. Діти найліпше вчаться тоді, коли їх заохочують до спілкування.21
Педагогічні перлинки
Світлана Безрукова. Використання елементів ейдетики під час вивчення теорії літератури.24
Додаток до матеріалу ЕЙДОТЕХНІКА НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ
Фестиваль вчительських робіт «Всім серцем любіть Україну!»
Вікторія Лучко. Мій досвід з патріотичного виховання як класного керівника.26
Конкурс «Яскраве світло класики та сучасної літератури»
Оксана Ходорич. Блиск і злидні жіночої долі в творчості письменників «золотої доби класичного роману».28
Презентації до уроку:
Презентація 1 Блиск і злидні жіночої долі
Презентація 2 Проект Кохання може змінити людину до невпізнанності за романом Толстого
Презентація 3 Проект Таємниця кохання в романі
Катерина Гелемб’юк, Любов Грицюк. Мазепа – переможений, але незламний, як і його рідна земля.33
Наталія Файчак, Олена Ващенко. «Дивних багато в світі див, найдивніше із них — людина». Сценарій виховного заходу.36
Літературні паралелі
Неля Медвідь. Традиції У. Уїтмена у творчості Б.-І. Антонича (методичні рекомендації до порівняльного аналізу творів).40
8-й клас — на відмінно!
Календарно-тематичне планування уроків зарубіжної літератури у 8 класі за Програмою 2012 року
(остаточний варіант 2015 року) (керівник авторського колективу О. М. Ніколенко) учителя зарубіжної літератури
КіровоградськогоНВК №26 Ольги Гузь.44
Сучасна література
Юлія Волкова, Лариса Некіга. Вивчаємо твір Марини Аромштам «Коли відпочивають янголи».48
Наталія Дуняшенко. Бути ДИВНОЮ особою, яка не вписується у загальні правила пристойної поведінки, чи ЗАНУДОЮ?..
(за твором Ульфа Старка «Диваки і зануди»).53
Нобелівські лауреати
Валентина Мележик, Валерій Михайлов. «Одержимий передісторією, одержимий минулим…».56
Додаток до матеріалу Мележик
Редакційна вітальня
«Учитель може все, якщо в нього вірити!». Ексклюзивне інтерв’ю Анни-Марії Богосвятської.2
Майстер-клас
Анна-Марія Богосвятська. Слово – ключ до таємниці життя.5
Презентація Богосвятська_Слово – ключ до таємниці Життя_Майстер-клас
Педагогічна хроніка
Катерина Таранік-Ткачук, Наталія Химера, Таміла Бережна.
Установчий вебінар Всеукраїнського науково-педагогічного проекту «Філологічний Олімп».10
З досвіду роботи
Любов Зарольська. Изучение литературы по Комбинированной системе. Дидактический материал и методические рекомендации.14
Конкурс «Яскраве світло класики та сучасної літератури»
Людмила Головка. Невимушена бесіда про духовно-моральні цінності «Навчіть мене любити…» (за творами Ф. Достоєвського, Р. Акутагави, К. Москальця).20
Ірина Лагола, Людмила Дичик. Експресіонізм у світовому красному письменстві («Камінний хрест» В. Стефаника та «Перевтілення» Ф. Кафки). Інтегроване заняття з української та зарубіжної літератур.28
Презентація до уроку Дичик_Лагола презентація до заняття
Вікторія Пантелєєва. Вивчаємо роман Діани Вінн Джонс «Мандрівний замок Хаула».34
Презентація до уроку Пантелєєва Діана Вінн Джонс
Олена Краснік. Життєві уроки з книжки «Аліса в Країні Див» Конспект бінарного (з психологом) уроку із зарубіжної літератури.37
Учитель – учителеві
Навчаємо учнів роботи з текстом
Марина Аркуша. Прийоми роботи з художнім текстом у 5-6 класах.41
Ірина Ткач. Аналіз твору на уроці (практикум).41
Сучасна література
Луїза Сагайдак. Як порозумітися дорослим і дітям? Вивчаємо повість-казку Крістіне Нестлінґер «Конрад, або Дитина з бляшанки».44
Презентація 1 Сагайдак Л Крістіне Нестлінгер 1
Презентація 2 Сагайдак Л Презентация
Юлія Волкова, Лариса Некіга. Досконалості немає меж. Два уроки за повістю-притчею Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон».49
Буктрейлер
Літературознавство і школа
Володимир Гладишев. О художественной детали при изучении образа главного героя повести Оноре де Бальзака «Гобсек».54
Світ дитинства
Олена Пітерська. Психологія позитивного мислення та алюзії у романі Елеанор Портер «Полліанна».57
Слово та кіномистецтво
Тетяна Руда. Літературознавство і літературознавці у кінодокументальній проекції Ігоря Козлика.60
Творчість наших читачів
Тетяна Шевченко. Значущість професії вчителя. Есе.62
Редакційна вітальня
«Художня література має дивовижні важелі впливу на людину». Ексклюзивне інтерв’ю Ольги Гузь.2
Підсумки конкурсу «Лист літературному героєві»
Знайомтесь: переможці конкурсу! .5
Конкурс «Яскраве світло класики та сучасної літератури»
Марина Ільяшенко. Наврез-байрам – свято весни.14
Олена Ходюк. Урок-лист за романом Альбера Камю «Чума». Присвячено лікарю — Герою України Дмитру Лосю.17
Презентація до уроку Ходюк_ Презентація_ Дмитро Лось
Ірина Шулик. Твори Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара» та П. Зюскінда «Запахи». Урок компаративного аналізу.20
Фахові проблеми
Анна-Марія Богосвятська. Інноваційні форми масових навчально-виховних заходів із зарубіжної літератури.24
Відкритий урок
Ольга Чоловська. Стежка до себе в лабіринтах долі (за творами Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон» і «Единственная»).29
Презентація до матеріалу Чоловська Р Бах
Презентація до матеріалу 2 Чоловська 11 клас синкани
Методика і досвід
Наталія Химера, Лариса Фартух. Система уроків з вивчення твору Пауля Маара «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу».32
Євдокія Кашуба. «Чайка, що летить до біло-червоного маяка». Урок позакласного читання за повістю Анни Гавальди «35 кіло надії».39
Додаток до уроку 1-4 Є_Кашуба Урок ПЧ за 35 КІЛО НАДІЇ
Скрайбінг до уроку
7-й клас – на відмінно!
Орієнтовне поурочне планування для 7 класу
Світлана Тіхоненко. Уроки №№ 63–67.42
Ольга Гузь. Уроки №№ 68–70.52
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Наталія Цапенко. Майстри сміху. Усний твір комічного характеру.55
Людмила Бобик. Вивчаємо новелу О. Генрі «Останній листок».58
Контроль знань
Людмила Остапова. У пошуках скарбів на острові Літератури. Літературна гра-подорож.60
Світлана Ковальова. Завдання для підсумкових контрольних робіт із зарубіжної літератури. 9 клас.61
Учитель – учителеві
Надія Сагайдак. Буктрейлер як засіб зацікавленості школярів до читання. .63
Презентація до матеріалу Сагайдак_Буктрейлер
Коментарі:
Олександр #2 квітня 2016 в 23:08+2
Перепрошую… У презентації до творів Річарда Баха допущена помилка: у “Грузинській пісні” Булата Окуджави ніколи не було варіанту “…А иначе зачем на земле этой ДОБРОЙ живу”. Авторський варіант – ВЕЧНОЙ, переробка під Кікабідзе – ГРЕШНОЙ. Дякую))
Редакційна вітальня
Ексклюзивне інтерв’ю Наталії Химери та Катерини Таранік-Ткачук.2
Концепція науково-педагогічного проекту «Філологічний Оліпм».5
Конкурс «Яскраве світло класики та сучасної літератури»
Лінійчук Т. «У війни не жіноче обличчя…». Сценарій виховного заходу.10
Дуняшенко Н. Хто допоможе дівчинці-підлітку пережити непрості життєві моменти? (за романом Барбари Космовської «Буба»).12
Учитель – учителеві
Фартух Л. А. Використання ейдос-конспекту на уроках зарубіжної літератури.17
7-й клас – на відмінно!
Урок за новелою Курта Воннегута “Брехня” Урок_№_58__Гуз___Воннегут__Брехня
Гузь О. Орієнтовне поурочне планування для 7 класу. Уроки № 59-62.22
Методика і досвід
Кашуба Є. Текстоцентричний підхід як засіб формування читацької компетенції школярів. Матеріали до уроків за романом Діани Джонс «Мандрівний Замок Хаула».36
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Сорока І. Використання програми PREZI в діяльності вчителя зарубіжної літератури.48
Портяннікова В. Вивчаємо вірш Луїса де Гонгори-і-Арготе «Галерник».53
Сізова Н. Чарівний світ казок Г.К. Андерсена. Сценарій свята.55
Філь Т. Жіноча доля на життєвих перехрестях. Літературно-музична композиція.59
Поетична сторінка
Творча майстерня вчителя зарубіжної літератури Тетяни Володимирівни Шевченко.64
Коментарі:
Олена #14 березня 2016 в 15:01+4
Дуже гарний номер .Особливо сподобались текстоцентричні картки
Анна-Марія Богосвятська #25 березня 2016 в 07:57+4
Дійсно, номер гарний: багато цікавих теоретичних матеріалів та уроків.
Євдокія Іванівна Кашуба завжди радує: у вчителя є свій стиль, шарм, сміливість обирати найскладніші твори – і робити їх зрозумілими, улюбленими, розкривати їх потаємний, прихований зміст. Роман “Мандрівний Замок Хаула” Д.В.Джонс заграв новими фарбами.
Інна Сорока викликає щире захоплення: і тим, що є сучасним учителем, якому все під силу, навіть програма PREZI (чесно, я три дні намагалась освоїти – справа не з легких!), і тим, що вміє креативно побудувати уроки (беру в колекцію різновидів рефлексій прийом “вузлики в дорогу”). Презентацію за “Айвенго” подивилась, дуже сподобалось. Рада за Ваших учнів!
Завдяки виховному заходу Тетяни Лінійчук захотілося прочитати твір нового нобеліата Світлани Алексієвич “У війни не жіноче обличчя…”
Достойно представила свої матеріали для конкурсу “Яскраве світло класики та сучасної літератури” Наталія Дуняшенко, піднявши актуальні проблеми сучасних підлітків, сімейних цінностей, мистецької душі, спілкування у романі Б.Космовської “Буба”.
У черговий раз захоплююсь мудрістю і глибиною аналізу, які представляє в своїх конспектах уроків за новою програмою Ольга Гузь у співавторстві з Світланою Тіхоненко і Т.О.Козовою. Люблю фанфіки, і гарно, що цей вид творчої роботи так докладно, просто зуміли пояснити учням. По-новому перечитані Анна Гавальда “35 кіло надії”, А.Азімов “Фах”, К.Воннегут “Брехня”.
Л.А.Фартух узагальнила та яскраво, з прикладами представила інноваційну модель навчання – створення ейдос-конспектів, які прикрасили обкладинку журналу.
Також важливою, корисною є розміщена у номері концепція нового науково-педагогічного проекту “Філологічний олімп”, інтерв’ю з авторами концепції Н.В.Химерою та К.В.Таранік-Ткачук.
Творчі роботи учнів – учасників конкурсу “Лист літературному героєві” – Валентини Чижинської і Діани Распутіної залишили найкращі, позитивні враження.
Шкільні програми: аналітика, практика, перспективи
Пітерська О., Тіхоненко С., Юлдашева Л. Шкільні програми із зарубіжної літератури для 5-9 класів (2005 р. і 2012 р. зі змінами 2015 р.) в таблицях.2
Пітерська О., Тіхоненко С., Юлдашева Л. Сучасні книжки прокладають шлях до сучасної Європи.11
Література та кіномистецтво
Матюшкіна Т. Культурологічний підхід до вивчення роману Корнелії Функе «Чорнильне серце».14
Педагогічна хроніка
Семенюк О. «Поетика відкритого простору»: розвиток літературної компетентності на уроках зарубіжної літератури.18
Конкурс «Яскраве світло класики та сучасної літератури»
Рудніцька Н. «Я прийшов за твоїми хрестами, Соню». Урок-диспут за романом Ф.М. Достоєвського «Злочин і кара».22
Рябошапко Н. Вивчаємо казку О. Уайльда «Хлопчик-Зірка».25
Учитель – учителеві
Ділова гра «Створюємо урок». Моделювання діяльності вчителя та учнів на різних етапах уроку в 5 класі
(Туве Янсон «Капелюх чарівника». Втілення у персонажах твору ідей доброти, щирості, сімейних стосунків)
Васильянц M. Мотиваційний етап.28
Василішина O. Актуалізація опорних знань.29
Щокіна Г. Вивчення нового матеріалу.29
Моргун М. Осмислення нових знань і умінь.31
Орлова В. Пояснення домашнього завдання.32
7-й клас – на відмінно!
Гузь О., Козова Т. Орієнтовне поурочне планування для 7 класу.
Урок № 45 № 45_ Гузь_ Конан Дойл
Урок № 46 № 46_ Гузь_ Конан Дойл_ Пістрява стрічка(1)
Урок № 47 № 47_ Гузь_ Конан Дойл_ Спілка рудих
Урок № 48 № 48_ Гузь_ Шерлок Холмс і доктор Ватсон
Урок № 49 Урок_№ 49_ Рябуха_ Агата Крісті_ Десять негренят
Урок № 50 Урок_№ 50_ Гузь_ Контрольна робота з теми Літературний детектив
Урок № 51 Уроки №51_ Гузь, Козова_ О_ Генрі_ Останній листок
Урок № 52 Урок № 52_ Гузь, Козова_ Образ Бермана
Уроки №53-57. .33
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Гонтарук О. Засудження рабства в романі Г. Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома».50
Кушкова С. Оспівування мужності та героїзму, дружби і відданості в поемі Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі». Урок позакласного читання.54
Куцопал І. «Рукописи не горять!», або Трагізм і велич долі митця (Майстра) у романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита». Урок розвитку зв’язного мовлення.59
Портрети наших авторів
Гладышев В. Творчество, творчество, творчество! .62
На 1 обкл. — Корнелія Функе. Фото
Шкільні програми: аналітика, практика, перспективи
Відверто про шкільні програми із зарубіжної літератури: що було, що є і що буде далі? Думки учителів, методистів, науковців.2
Педагогічна хроніка
Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару методистів зарубіжної літератури обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти
Зуєнко М. Література Великої Британії в шкільній програмі із зарубіжної літератури.12
Тіхоненко С. Методичні рекомендації щодо вивчення роману Діани Вінн Джонс «Мандрівний замок Хаула».14
Сегеда Т. Бог і Сатана (добро і зло) в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита». Матеріали до підсумкового уроку з вивчення роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита».16
Гузь О. Навіщо людині випробування? (роздуми над сторінками роману Елеанор Портер «Полліанна»).18
Учитель – учителеві
Гайченко О. В. Актуальні проблеми шкільної літературної освіти та ефективні шляхи їх розв’язання.21
Моргун М. С. Психологічні особливості сприйняття учнями художньої літератури.22
Васильянц М. С. Мотиваційний етап уроку. Мета та завдання активізації пізнавальної діяльності, нестандартні прийоми роботи на уроках світової літератури.23
З досвіду роботи
Пітерська O. Культурологічна природа осмислення художнього твору учнями основної школи.26
Презентація до уроку ПІТЕРСЬКА О_В_
Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Ділова гра в навчальному процесі.30
7-й клас – на відмінно!
Гузь О. Орієнтовне поурочне планування для 7 класу. Урок №42-44 (Розділ: «Літературний детектив»).36
Методика і досвід
Шулик І. Людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері.44
Презентація до уроку Мален_кий_принц
Козієва В. В. Втілення ідеї про моральну справедливість у новелі Р. Акутагави «Павутинка».46
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Сорока І. І. Скрапбукінг як дидактичний прийом підвищення мотивації учнів до вивчення зарубіжної літератури в школі.49
Посилання на презентацію
Приходько Л. І. Художньо-естетичне наповнення уроків літератури.52
Полякова В. В. Вивчаємо повість Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом».54
Тутко Н. І. Роздуми про майбутнє людини і людства в оповіданні Айзека Азімова «Фах».59
Кожукало Н. В. Трагічна історія американського успіху. Матеріали до уроку позакласного читання за романом Джека Лондона «Мартін Іден».62
Поетична сторінка
Поезії Євдокії Гладкої (Кашуби) з нової книжки «ГРАНАТОВІ ЗЕРНА».64
Конкурс для вчителів «Яскраве світло класики та сучасної літератури»
Простяк Л. М. Літературна презентація «Різдвяна класика».2
Презентація до матеріалу Різдвяна класика
Педагогічна хроніка
Чирка В. В. «Впізнай народ через Культуру й Слово!»
Про Всеукраїнський науково-практичний семінар методистів зарубіжної літератури обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти у Полтаві.8
Дух Володимира Короленка живе в добрих справах заради людей. Всеукраїнська науково-практична конференція «IX Короленківські читання» в Полтаві.9
Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару методистів зарубіжної літератури обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти
Сафарян С. І. Фонові знання як засіб формування культурологічної компетенції вчителів у процесі підвищення їхньої кваліфікації.11
Презентація до матеріалу Презентацiя_Фоновi_знання
На допомогу вчителеві
Химера Н. В. Використання інтерактивних технологій на уроках зарубіжної літератури.15
7-й клас – на відмінно!
Орієнтовне поурочне планування для 7 класу
Гузь О. О. Урок №33.22
Гузь О. О., Смірнова Н. Б. Урок № 34-36 (І варіант).27
Гузь О. О. Урок №34 (ІІ варіант).35
Гузь О. О., Смірнова Н. Б. Урок № 35-36 (ІІ варіант).38
Сторінки журналу 22-44 z12_2015_22-44
Гузь О. О. Урок №37-41.45
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Клименко А. О. Історична правда та вигадка в поемі «Пісня про Роланда».55
Гнатюк М. І. Віртуальна екскурсія до давньогрецького театру.57
Крутофіст С. І. Утвердження сили людської думки в оповіданні Р. Шеклі «Запах думки».62
Презентація до уроку крутофіст шекли киев
Коментарі:
Alma mater #1 січня 2016 в 03:16+2
Бажаю в новому році знайти щось найцінніше, не упустити щось найважливіше, отримати найприємніше, зберегти найдорожче, пробачити несправедливе і забути сумне. З Новим роком!
Ексклюзив
На шляху до Європи: Ульф Старк і довкола нього.
Українсько-скандинавський діалог щодо сучасної літератури.2
Інтервю з У.Старком англійською _інтервю з У_Старком_англійською
Підсумки конкурсу «Виховуємо духовність»
Богосвятська А. І. Утвердження морально-духовних орієнтирів та ідеалів людства.12
Штрихи до портретів переможців конкурсу.15
На допомогу вчителеві
Химера Н. В. Роль медіаосвіти на уроках зарубіжної літератури.22
У колі добрих героїв
Мележик В. О. Система уроків з вивчення творів Туве Янсон.26
Малюнок-схема №1
Малюнок-схема №2
Малюнок-схема №3
Малюнок-схема №4
Малюнок-схема №5
Природа і людина
Могильовцева Л. П. Система уроків з вивчення творчості Дж. Кітса, Й. В. Гете, Г. Гейне та С. І. Васильківського.34
Пригоди і фантастика
Середа А. В. Вивчаємо повість М. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом». Система уроків.43
Учитель – учителеві
Федчак Л. В. Чому ми читаємо цей роман.48
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Дорож Н. В. Вивчаємо оповідання Генріха Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа….».54
Ковалёва С. Е. Сценарий литературного вечера, посвященного Марине Цветаевой.56
Нічик Л. Г. «Захисник усього людяного і земного…» — Йоганн Вольфганг Ґете.58
Презентація до уроку Презентація Нічик
Нобелівська премія з літератури 2015
Гетьман О. Г. «Пишаюся, що у мене українська кров…».63
Коментарі:
hala #17 листопада 2015 в 18:38+6
Гарний номер!
Анна-Марія Богосвятська #27 листопада 2015 в 19:25+6
Теплий номер з осінньою жовто-помаранчево-червоною обкладинкою. Приємно тримати в руках та гортати сторінки.
Перш за все хочеться зупинитися на троьох матеріалах, які є справжньою прикрасою номеру:
1) ексклюзивний матеріал – інтерв’ю зі шведським письменником Ульфом Старком. Є можливість прочитати думки самого письменника, а також сучасних науковців Європи з приводу сучасної дитячої літератури. Ульф Старк цінний саме тим, що пише для підлітків. Знаю, що для Львова, наприклад (зокрема, для “Видавництва Старого Лева”), дуже актуальним є пошук авторів, які б писали для підлітків про проблеми сучасної молоді.
2) чудовий цикл уроків В.О.Мележик за творами Туве Янсон про мумі-тролів (простий і в той же час захопливий виклад змісту казок, чарівні малюнки-схеми – сконцентровані мандрівки Всесвітом, що свідчать не просто про креативність автора, а й про мудрість, ясність свідомості, цілісність і системність мислення. Захотілося перечитати повісті-казки Туве Янсон);
3) традиційна рубрика, яку веде О.Г.Гетьман, про нових нобелівських лауреатів в області літератури. У даному номері – про останнього нобеліата Світлану Алексієвич. Натхненна розповідь про непересічну особистість. І, знову ж таки, хочеться прочитати твори, про які йдеться: “У війни не жіноче обличчя”, “Дивовижний олень вічного полювання”, “Час секонд-хенд”.
Щирі, душевні есе від переможців конкурсу “Виховуємо духовність”. ВІТАЄМО вас, дорогі конкурсанти! Вчилися у вас протягом року.
Дуже корисний, практичний матеріал від Н.В. Химери про роль медіаосвіти на уроках зарубіжної літератури.
Жива розповідь Л.П. Могильовцевої – система уроків про взаємодію людини і природи в творах поетів-класиків.
У рубриці “Атестація вчителя: шлях до майстерності” особливо виділила для себе урок-дослідження Н.В.Дорож за оповіданням Г.Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”
Чекаю на наступний номер!
hala #3 грудня 2015 в 06:55+4
О, точно сказано: тёплый!
Natalja30 #23 грудня 2015 в 21:51+1
Із запізнення- але трамаю в руках черговий номер журналу. Тепле ,щире обличчя Ульфа Старка із добрим поглядом . Дякую Ользі Ніколенко за відверті запитання.
Вкотре вітає журнал своїх переможців творчого конкурсу. Знайомі обличчя колег, які знову і знову презентують свою вчительську працю. Щирі зізнання творчих секретів-натхненна праця думкою, словом і дією. Всім – низький уклін.
Стаття Н.В.Химери про роль медіаосвіти на уроках з численними родзинками-це найактуальніше питання сьогодення. Беру на замітку.
Цікаві розробки уроків В.О.Мележик,Л.П.Могильовцевої,А.В.Середи,Л.В.Федчак, Н.В.Дорож.
Захоплююча розповідь про нобелівського лауреата Світлану Алексієвич О.Г.Гетьман.
До зустрічі.
На допомогу вчителю
Химера Н. В. Організаційно-методичне забезпечення діяльності методиста.2
Презентація До виступу про РМО
Конкурс «Виховуємо духовність»
Номінація «Виховний захід»
Бєлова О. М. Тренінг особистісного зростання «Формула хорошого настрою» (за мотивами роману Елеанор Портер «Полліанна»).8
Презентація до матеріалу Бєлова Презентація до тренінгового заняття
Палчей М. В. Агресія – перший крок до насильства. Заняття з елементами тренінгу.13
Номінація «Конспект уроку»
Кривова Г. В. Варто чи не варто видавати себе за когось іншого? Урок за індійською народною казкою «Фарбований шакал».16
Додаток до матеріалу Кривова Дидактичний матеріал до уроку
Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Інноваційні форми поширення професійного досвіду вчителя.22
7-й клас – на відмінно!
Орієнтовне поурочне планування для 7 класу
Тіхоненко С. Уроки №№ 23-26.29
Рябуха Н. Уроки №№ 27-32.35
Методика і досвід
Кожукало Н. В. «Коронація» мистецтва Відродження.42
Літературні паралелі
Дорошенко Т. З. Вірш Ліни Костенко «Учора в дощ зайшов до мене Блок» та поезія Анни Ахматової «Я пришла к поэту в гости».46
Позакласні заходи
Хроменко I. Марк Твен – письменник-гуманіст, неперевершений майстер сміху. Сценарій літературної вітальні, присвяченої 180-річчю від дня народження Марка Твена.48
Позакласне читання
Меркунова Н. О. Особливості зображення світу дітей в повісті-казці Януша Корчака «Король Матіуш Перший».54
Колос А. А. Дивовижний світ дитинства у повісті Джеймса Крюса «Флорентіна».55
Розстріляні промені сонця
Ніколенко O. Дві долі, які поєднала історія… Лесь Курбас і Микола Куліш.57
Додатки до обкладинок
Світлини до відгуку Ємельянової Юлії Світлини до відгуку Ємельянової Юлії
Презентація до відгуку Сороки Ірини Презентація до відгуку Сороки Ірини
Конкурс «Виховуємо духовність»
Номінація «Конспект уроку»
Юрчишина М. І., Шпак Я. Т. Глобальні проблеми людства та висвітлення їх у творах зарубіжної літератури. Інтегрований урок. 10 клас.4
Презентація до уроку Юрчишина глобальні проблеми
Номінація «Виховний захід»
Зачкевич Т. В. «А серце прагне доброти…». Відкрита виховна година для учнів 5–7 класів.11
Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Гуманно-особистісна технологія Ш. О. Амонашвілі у практиці вчителя літератури.15
7-й клас – на відмінно!
Тіхоненко С. О. Орієнтовне поурочне планування уроків для 7 класу. Уроки №№ 14–22.21
Педагогічна хроніка
Ніколенко О. М. Яскраве літо в Японії. Нотатки про Всесвітній Конгрес у Макухарі.38
Кольорові світлини
Відкритий урок
Сунцова Н. А. Вивчаємо оповідання Ернеста Сетона-Томпсона «Лобо».42
Презентація до уроку Сунцова Лобо
Позакласне читання
Козаченко О. В. Уроки з вивчення творів Ернеста Сетона-Томпсона.44
Тіхоненко С. О. Прекрасний і потворний світи в поезіях Сергія Єсеніна «Біла береза» та «Пісня про собаку».47
Літературні паралелі
Казмирчук А. І. Формування компаративної компетенції учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури.48
Гуль І. Б. Музичність поезії П. Верлена «Осіння пісня» та поезії Л. Костенко «Осінній день, осінній день, осінній!».50
Казки народів світу
П’яташ В. С. Кого шанують люди? (урок за казкою «Пані Метелиця»).52
Глібовець В. В. О. С. Пушкін «Край Лукомор’я дуб зелений…» (аналіз вступу до поеми «Руслан і Людмила»).55
Учитель – учителеві
Ткач І. У вічних пошуках краси. (Нарис про англійське мистецтво кінця ХІХ – початку ХХ століття).58
Позакласні заходи
Стахова Н. Г. Подорож крізь століття «Мереживо жіночності». Театралізоване дійство для учнів 8–9 класів.64
Презентація до уроку Стахова Мереживо
Коментарі:
Анна-Марія Богосвятська #15 вересня 2015 в 19:27+5
З початком нового навчального року, дорогі колеги!
А от і наш помічник – новий номер “ЗЛ”, який вкотре подарував і натхнення, і радість, і корисні поради.
Молодці учні – автори творів на 2-й і 3-й сторінці обкладинки: про літню зустріч з книгою – “Лісова пісня” (Ірина Клименко) та історію з життя між двома Великоднями звичайного хлопця Івана, нині – героя України (Аліна Ярема).
З цікавістю прочитала спогади Ольги Миколаївни Ніколенко про Всесвітній Конгрес у Японії.
Цикл уроків за новою програмою, які розробила С.О. Тихоненко, – дуже глибокий, грунтовний. Особливо зворушливо, душевно розкрито тему “Друга світова війна очима поетів”.
Красиво, естетично, з насолодою про красу в житті і творчоісті Оскара Вайльда – від Ірини Ткач у рубриці “Учитель – учителеві”.
Завжди є чому повчитися в учасників конкурсу “Виховуємо духовність”. Глобальні проблеми – цікаво! актуально! енергійно! – крізь призму географії та зарубіжної літератури в матеріалах вчителів Кудринецької ЗОШ І-ІІІ ст. Борщівського р-ну Тернопільської обл. М.І. Юрчишиної та Я.Т.Шпак. Плюс яскрава, елегантно виконана презентація.
Із задоволенням прочитала матеріал Н.А. Сунцової, присвячений вивченню оповідання Е.Сентона-Томпсона “Лобо”: свіжий погляд, проблемні питання.
Корисні поради на тему літературних паралелей, компаративного вивчення творів зарубіжної літератури від А.І. Казмирчук та І.Б. Гуль.
Завжди гарні матеріали від В.В. Глібовець. Так і цього разу – мудрий, казковий, добрий настрій аналізу вступу до поеми О.С. Пушкіна “Руслан і Людмила”.
Нехай новий навчальний рік буде плідним, крилатим і, звичайно, мирним!
hala #16 вересня 2015 в 18:07+4
Анна-Марія, дякую за вітання! І за дуже позитивний грунтовний коментар.
Теж отримала журнал. Приємно було відразу прочитати твір І. Клименко -талановита робота.
Оскільки я працюю лише в старших класах, то зупинюся на статтях, які мене зацікавили.
Нарис Ірини Ткач, в якому вона ділиться думками та знахідками.Гарно і цікаво.
Враження Ніколенко О. М. про літо в Японії.Ніби сама побувала. А ліричні відступи які душевні!
Богосвятська А. І. Гуманно-особистісна технологія Ш. О. Амонашвілі у практиці вчителя літератури. От ніби й читала, й знаю, але вміє Анна-Марія подати матеріал по-новому, незвично якось, так, що відразу хочеться спробувати на практиці пед.прийоми.Партитуру уроку вже застосувала. Діє!
Дякую за співпрацю, колеги!
Офіційна рубрика
Методичні рекомендації щодо вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2015—2016 навчальному році.2
Програма із зарубіжної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів. 7 клас. (2012 р. зі змінами 2015 р.).5
На допомогу вчителю
Ніколенко О. Із чим ми починаємо новий навчальний рік? . .11
7-й клас на відмінно!
Гузь О. О. Календарно-тематичне планування уроків зарубіжної літератури для 7 класу.14
Тіхоненко С. О., Козова Т. О. Орієнтовне поурочне планування уроків для 7 класу. Уроки 1-13.18
Конкурс «Виховуємо духовність»
Номінація «Виховний захід»
Петричко І. Запалімо в серцях до ближнього любов!.. Вона врятує світ!.60
Презентація до уроку Петричко Запалімо в серцях до ближнього любов
Головка Л. Шкільний творчий проект «Гра в радість». Тиждень зарубіжної літератури.65
Позакласні заходи
Завгородня Л. І. У казковому світі Джанні Родарі. Літературна вітальня до 95-річчя від дня народження.72
Позакласне читання
Казки народів світу
Циганкова Л. Ю. Сенс зображення пригод головного героя казки Вільгельма Гауфа «Маленький Мук».77
Козаченко О. В. Звідки лунає музика? («Містечко в табакерці» В. Ф. Одоєвського як науково-пізнавальна казка).79
Циганкова Л. Ю. Шлях Піноккіо від дерев’яної ляльки до справжнього хлопчика (за казкою Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо»).80
Рябуха Н. В. Хто високо літає, той низько сідає. (проблема хвастощів у казці Всеволода Гаршина «Жаба-мандрівниця»).82
Жигунова А. С. Уроки з вивчення творів Джанні Родарі.84
Рецензія
Гладишев В. В., Шуляр В. І. Посібник, що затребуваний школами – загальноосвітньою і вищою.88
Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Арома-імідж уроку літератури.90
Конкурс «Виховуємо духовність»
Номінація «Виховний захід»
Грисенко Л. П. «Свіча горіла на столі…». 2
Гаврилюк В. С., Ковальчук М. М., Федотов В. В. «Україна у кожного в серці…». Сценарій літературно-музичної композиції.7
П’яташ В. С. «У кожної людини свої зірки». Сценарій випускного вечора.13
Номінація «Конспект уроку»
Трибунська Т. А. Будуйте храм у душі своїй. Біблія – Книга книг. Новий Заповіт.16
Сапегіна В. А. «Треба прагнути бути людиною…». Урок з вивчення новели О. Генрі «Останній листок».21
Презентація до уроку Сапегіна О,Генрі відкритий урок
Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Емерджентне управління та самоуправління як новий педагогічний принцип. 25
Учитель – учителеві
Бондарук Л. М. Секрети японської казки.29
Пастушкова І. С. Використання засобів мистецтва на уроках літератури.31
Урок, яким я пишаюся
Лук’янченко Н. І. Вивчаємо казку Г.Х. Андерсена «Снігова Королева».35
Денисюк О. Г. Геракл – улюблений герой стародавніх греків. 12 подвигів Геракла.40
Презентація до уроку Денисюк Геракл
Дениско Н. М. Вивчаємо байку Жана де Лафонтена «Зачумлені звірі».42
Презентація до уроку Дениско зачумленi_звiрi__doc_x
Щелочиліна С. М. Подорож у країну Байок.44
Позакласне читання
Гузь O. O.
Урок № 6. Проблема істинної краси людини в казці Шарля Перро «Ріке-Чубчик». .47
Урок № 7. Співвідношення правди та вигадки в історіях про пригоди барона Мюнхгаузена Готфріда Августа Бюргера та Рудольфа Еріха Распе.48
Павленко І. М.
Урок № 8. Уроки стійкості й доброти в казці Ернста Теодора Амадея Гофмана «Лускунчик і Мишачий Король».51
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Мрачковська Г. М. Два світочі людської думки: Йоганн Гете і Тарас Шевченко. Компаративне дослідження. .55
Позакласні заходи
Дець Н. С. Агата Крісті – всесвітньо відома «королева детективу». Літературна вітальня до 125-річчя від дня народження . 58
Майстерня класного керівника
Котова І. С. Як створити довірливе середовище у школі. Тренінгове заняття № 3.62
Коментарі:
hala #2 серпня 2015 в 18:20+2
Цей номер прийшов… 2.08.Шкода, що така затримка. Але матеріали цікаві.
Сценарій Гаврилюк В. С., Ковальчук М. М., Федотов В. В. «Україна у кожного в серці…» надихнув на проведення 1 уроку.
Стаття Богосвятської А. І. “Емерджентне управління та самоуправління як новий педагогічний принцип” змусила по-новому запрацювати мозку, який розлінився влітку.
«Свіча горіла на столі…» – дуже гарно.
Із задоволенням прочитала про А.Крісті.
Дякую, колеги!
olgbela #15 серпня 2015 в 18:32+1
Чомусь на сайті журналу відсутні презетації до деяких матеріалів цього номеру. Шкода. Хотілося переглянути. Матеріал цікавий, його можна використовувати в своїх наробках. Дякую за творчу роботу.
Учитель – учителеві
Гайченко О. В. Плекаємо серця і душі – виховуємо патріотів.2
Конкурс «Виховуємо духовність»
Шаповалова Е. Н. Проектная деятельность как один из способов воспитания духовности современного человека.4
Онуфрійчук І. А. Урок-молитва за Україну.7
Презентація до уроку Онуфрійчук додаток 4_ презентація
Гелемб’юк К. Ф., Грицюк Л. В. «Верховино, світку ти наш…». Ідея любові до батьківщини у вірші Роберта Бернса «Моє серце в верховині…».11
Михайляк Г. Г. Cценарій випускного вечора.13
Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Oрганізаційний та мотиваційний етапи уроку світової літератури як методична проблема.17
Педагогічна хроніка
Біоадекватні технології – школі. Враження вчителів та учнів від семінару-практикуму у Борщеві.24
Чоловська О. С. Краплі любові, що застигли на папері. Відкрите засідання секції світової літератури Борщівської філії Тернопільського відділення МАН.28
Презентація до уроку Чоловська Листи
Незабутні імена
Черняєва Н. В. «Я хочу небо на руки взяти…». Поезія і доля Зельми Меербаум-Айзінґер — німецькомовної поетеси Буковини.32
Презентація до уроку Черняєва Зельма Меербаум-Айзінґер
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Буткалюк В. І. Технологія проблемного навчання на уроці світової літератури.36
Образ майбутнього в літературі
Козієва В. В. Віра в перемогу людського розуму в оповіданні Роберта Шеклі «Запах думки».40
Сучасна література
Гузь О. О., Тіхоненко С. О. Орієнтовне планування уроків для 6 класу. Уроки №65—68.42
Смірновa Н. Б. Уроки №№ 65—68. Методичні рекомендації щодо вивчення повісті Крістіне Нестлінгер «Конрад, або Дитина з бляшанки». 49
Гузь О. О., Тіхоненко С. О. Уроки №69—70.56
Нобелівські лауреати
Голобородько Я. Лабіринти пам’яті Патріка Модіано. Про Нобелівського лауреата 2014 року.58
Коментарі:
Анна-Марія Богосвятська #13 травня 2015 в 16:32+3
Номер вийшов майже тематичним – більшість матеріалів присвячено темі виховання патріотизму на уроках світової літератури, а це на сьогодні дуже і дуже актуально!
Дякую О.В.Гайченко за знайомство з прекрасним досвідом миколаївського вчителя Н.В.Пастернак про ціннісне ставлення особистості до держави і суспільства.
Дуже сподобався конкурсний урок І.А.Онофріййчук “Молитва за Україну”.
Гарна ідея стрижневого поняття ДОБРО у всіх класах, яку запропонувала Є.Шаповалова.
Ідею любові до батьківщини прекрасно розкрили колеги К.Ф.Гелемб’юк і Л.В.Грицюк.
З особливим почуттям перечитала захід про жанр листів “Краплі любові, що застигли на папері” О.С.Чоловської, на якому була присутня на початку березня цього року – в Борщеві Тернопільської області. Пригадала особливу атмосферу піднесення, щастя і світлої печалі одночасно, які створила Ольга Сильвестрівна в своєму найкращому кабінеті світової літератури в Україні. Учні проникливо читали вірші, уривки з листів, розмірковували про роль епістолярного жанру в житті людини, писали листи самі собі в майбутнє. Незабутні враження!
З цікавістю познайомилась з постаттю чудової поетеси Зельми Меербаум-Айзінгер у матеріалах Н.В.Черняєвої. Сподобалась структура уроку, вірші, завдання.
Чудова публцікація професора Ярослава Голобородька про нобеліата Патріка Модіано.
Завжди чекаю на конспекти від О.О.Гузь та С.О.Тихоненко. На цей раз рубрика “Орієнтовне планування уроків для 6 класу” присвячена творцям дитячої літератури.
Дякую всім вчителям і учням, які надіслали свої враження від нашої борщівської зустрічі!
Конкурс «Виховуємо духовність»
Яворська Н. Н. З Україною в серці. Урок поезії.2
Онуфрійчук І. А., Гуляєва-Смагло Н. Ю. Лист пораненому солдату. Інтегрований урок світової літератури й образотворчого мистецтва у 5 класі.6
Сорока І. І. Дороги, які ми вибираємо. Дороги, які обирають нас.9
Презентація до уроку Сорока Дороги, які ми обираємо
Моцак Т. М. Урок з вивчення повісті В. Короленка «Сліпий музикант».14
Презентація до уроку Моцак Презентация короленко
Юркевич І. Я. «Бережіть у собі людину». Урок з вивчення життя та творчості А. П. Чехова.17
Добровольська О. В. «Ставлення до дітей — міра духовної гідності людини». Урок з вивчення твору М. Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас».21
Презентація до уроку Добровольська М_Енде_ Джим Гудзик і машиніст Лукас
Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Заключний етап уроку світової літератури як методична проблема.24
Учитель — учителеві
Ткач І. О. Інтерпретація проблеми пошуку позитивного героя в сучасній постмодерністській прозі на уроках за твором П. Зюскінда «Запахи. Історія одного вбивці».29
Огіренко О. О., Бондарук Л. М. Застосування мультимедійних презентацій на уроках літератури у процесі вивчення біографії письменників.34
Методика і досвід
Приходько Л. І. Греко-римськими стежками з українським підгрунтям. Урок – усний журнал «Античний калейдоскоп».37
Позакласне читання
Казки народів світу
Гузь О. О. Урок №1. Особливості втілення художнього конфлікту в чарівній казці (за російською народною казкою «Василина Прекрасна»).40
Козова Т. О. Урок №2. Філософський зміст японської народної казки «Жабка з Кіото і жабка з Осаки».42
Козова Т. О. Урок №3. Проблема добра у японській народній казці «Вдячна журавка».44
Меркунова Н. О. Урок №4. Подорож у казку на чарівний Схід (до розуміння арабських народних казок «Розповідь про царя Шахріяра», «Про Аладдіна і чарівну лампу»).46
Гузь О. О. Урок №5. Шлях від Попелюшки до прекрасної принцеси (за казкою Шарля Перро «Попелюшка, або Соболевий черевичок»).47
Майстерня класного керівника
Котова І. С. Концепція «сподівання» як один з аспектів довірчих стосунків у сім’ї. Заняття 2.49
Позакласні заходи
Мізіна С. П. Любов дає нам крила для життя. Літературно-музична композиція.52
Розстріляні промені сонця
Ніколенко О. М. Микола Зеров – поет і перекладач.56
Конкурс «Виховуємо духовність»
Гонтарук О. Д. Україна… Край моєї втіхи і сльози. Літературно-музична композиція. 2
Тутко Н. І. Символічний зміст назви твору Оскара Уайльда «Хлопчик-Зірка».4
Презентація до уроку Тутко Символічний зміст твору хлопчик-зірка
Кучер Л. В. Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки своїх наукових досліджень у драмі Бертольда Брехта «Галілео Галілей».6
Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Екологія сучасного уроку світової літератури.10
Образ майбутнього в літературі
Гузь О. О., Тіхоненко С. О. Орієнтовне планування уроків для 6 класу. Уроки №59—64. 15
Сучасна література
Назарчук О. І. Система уроків за твором Міхаеля Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас».24
Позакласні заходи
Головій Г. Д., Сметюх О. В. «Ні! Я жива! Я буду вічно жити!» Літературно-музична композиція. До дня народження Лесі Українки. 31
Сізова Н. Б. «Під одним плащем». Літературно-музична композиція. .33
Дірич Б. Л. Т.Г. Шевченко і світова література. Сценарій науково практичної конференції.35
Відкриваємо Україну
Ніколенко О. М. Батько Гоголя.37
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Паюк О. В. Бойове товариство, побут і звичаї запорожців у повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба». .44
Простяк Л. М. Зображення трагічної долі «маленької людини» в повісті Миколи Гоголя«Шинель»..47
Пилипова Л. М. Життєвий і творчий шлях Анни Ахматової.51
Презентація до уроку Ахматова
Добровольська О. В. Протистояння і примирення творі Редьярдa Кіплінга «Балада про Схід і Захід»..55
Презентація до уроку Добровольська Р_Кіплінг
Капущак О. Р. Відображення японських уявлень про красу в поезії Мацуо Басьо.57
Незабутні імена
Примаченко Р. В. Гортаючи альбом «Надя Рушева» .59
Презентація до уроку Примаченко Надя Рушева
Коментарі:
Людмила23 #14 березня 2015 в 21:16+3
З нетерпінням чекала на цей випуск журналу!!! Велике спасибі, шановна редакція, за те, що надрукували мій урок,який присвячений життєвому і творчому шляху Анни Ахматової і за розміщення на вашому сайті мультимедійної презентації до цього уроку.Бажаю Вам творчого
процвітання і всього самого найкращого.
Шановні колеги! Пропоную Вам переглянути мою презентацію до цього уроку, бо впевнена, що від її перегляду ви отримаєте насалоду і неодмінно використаєте у своїй роботі.
Анна-Марія Богосвятська #4 квітня 2015 в 09:20+3
Із захопленням прочитала новий номер журналу.
По-перше, хочеться подякувати Р.В. Примаченко за блискучий матеріал про Надю Рушеву та серію ілюстрацій юної художниці до роману М.Булгакова “Майстер і Маргарита”. Публікація дуже надихнула і подарувала радість серцю.
Молодці вчителі-учасники конкурсу “Виховуємо духовність”. Як щиро, просто, небайдуже, гідно про Україну розповіла О.Д.Гонтарук! Я б хотіла побувати на такому заході.
Високу ноту мужності людей науки задала в своїх матеріалах Л.В.Кучер. Конспект уроку за “Галілео Галілеєм” Б.Брехта повністю вписується в тематику конкурсу.
Порадувала нова рубрика “Відкриваємо Україну” і цікавий, докладний матеріал про М.В.Гоголя та його батьків проф. О.М.Ніколенко.
Також глибокі враження залишились від літературно-музичної композиції до дня народження Лесі Українки, яку підготували Г.Д.Головій і О.В.Сметюх. Все візуально, лірично, піднесено, тонко!
Достойні матеріали представили львівські вчителі Н.Б.Сізова і Б.Л.Дірич.
Бойовий дух козаччини, якою вона розкривається в повісті “Тарас Бульба”, передала О.В.Паюк.
Дякую всі авторам і редакції за корисні, цікаві, натхненні публікації!
Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Буктрейлер як стратегія залучення учнів до читання.2
Нова програма: позакласне читання
Гузь О. О., Тіхоненко С. О. Гуманістичні цінності в творі Еріка-Еммануеля Шмітта «Оскар і Рожева пані».7
Додаток до уроку
Гузь О. О., Тіхоненко С. О. Художнє втілення ідеї єдності людини й природи у повісті Е. Сетона-Томпсона «Маленькі дикуни».10
Гриценко О. Г. Що руйнує світ дитинства? Вивчаємо повість Міхаеля Енде «Момо».12
Поетичне бачення світу
Гузь О. О., Тіхоненко С. О. Орієнтовне планування уроків для 6 класу. Уроки №49—57.14 Гузь Додаток
Образ майбутнього в літературі
Борківська О. П. Роберт Шеклі та його оповідання «Запах думки».22
Сучасна література
Михальчук О. І. Астрід Ліндгрен та її казкова повість«Міо, мій Міо».30
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Веремійчук О. Д. «День — маленьке життя…». Вивчаємо твір Еріка-Еммануеля Шмітта «Оскар і Рожева пані».39
Презентація до уроку Веремійчук Эрік-Эммануіл Шмітт_ «Оскар и Рожева дама»
Бойко Н. М. Образи Діка Сенда та Негору в романі Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан».41
П’яташ В. С. Оцінювання і корекція навчальної діяльності з теми «Казки народів світу».42
Позакласне читання
Клімова Т. В. Вивчаємо твір Рувіма Фраєрмана «Дикий собака Динго, або Повість про перше кохання».44
Презентація до уроку Фраєрман Дика собака Дінго презентація_
Гонтарук О. Д. Діалог із природою Михайла Пришвіна.47
Мельничук Г. О. «Він дуже любив Україну…». Урок з вивчення життя і творчості Миколи Гоголя.51
Презентація до уроку Мельничук Він дуже любив Україну
Костирко О. В. Лабіринтами повісті «Тарас Бульба» М. Гоголя. Літературна гра.55
Учитель — учителеві
Гайченко О. В. Розвиток творчої особистості учня на уроці літератури у процесі дослідницької діяльності.57
Майстерня класного керівника
Котова І. С. З’ясування понять «довіра» та «людина, яка заслуговує на довіру». Тренінгові заняття з лідерами
учнівського самоврядування за Програмою формування довіри.59
Сузір’я видатних педагогів
Коваль Н. Вічні людські цінності у творах Василя Сухомлинського. Літературно-музична композиція.62
Підсумки конкурсу «Диво Різдва Христового»
Знайомтесь: переможці конкурсу! .4
Роботи переможців у номінації «Різдвяна казка».5
Роботи переможців у номінації «Різдвяна поезія».10
Підсумки конкурсу «Урок, яким я пишаюся»
Ніколенко О. M. Слово заради миру.12
Роботи переможців
Біла О. А. Повість-притча Ернеста Хемінгуея «Старий і море». Життєподібний сюжет і філософсько-символічний зміст твору.17
Презентація до уроку 1 презентація до уроку Хемінгуея Старий і море
Презентація до уроку 2 Біла Образи-символи
Гукова О. О. Чому зволікає Гамлет? Урок за однойменною трагедією В. Шекспіра.21
Презентація до уроку Гукова гамлет
Майнаєва О. І. Мацуо Басьо. Хоку – поезія смутку та краси.24
Презентація до уроку Майнаєва Світова література_5 клас
Іванова Л. В. Світ дитини й світ дорослих у новелі О. Генрі «Вождь червоношкірих».25
Презентація до уроку Іванова Вождь червоношкірих
Керносенко Н. В. Ми знімаємо кіно. Світ дорослих і світ дітей у повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра».29
Презентація до уроку
Додаток до уроку
Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Oсвітній веб-квест з літератури. .32
Нова програма: людські стосунки
Гузь О. О., Тіхоненко С. О. Орієнтовне планування уроків для 6 класу. Уроки №42—47.38
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Моргун М. С. Як вижити на безлюдному острові. Поради Робінзона. Творчий проект зі світової літератури в 6 класі.46
Макарова Г. І. Узагальнення та систематизація вивченого протягом року у формі інтелектуально-розважальної гри «Найрозумніший».48
Дець Н. С. Публій Вергілій Марон – видатний поет «золотої доби» римської літератури.51
Ващенко О. К. Шлях до справжньої краси (за оповіданням О.Вайльда «Хлопчик-Зірка»).54
Жамба Н. П. Cтворення музею Байки. Урок розвитку зв’язного мовлення.55
Учитель — учителеві
Ткач I. O. «…И творчество, и чудотворство». До 125-ї річниці від дня народження поета Бориса Пастернака.57
Позакласні заходи
Кожукало Н. В., Нікітіна А. В. «Значит, нужные книги ты в детстве читал». Матеріали для підготовки літературної конференції «Книги-ювіляри 2015 року». 5—8 класи.62
Коментарі:
Анна-Марія Богосвятська #14 березня 2015 в 08:41+4
Достойний номер!
Творчі роботи учнів надихають. Вітаю учнів та їх вчителів з перемогою у конкурсі “Диво Різдва Христового”!
Прекрасні конспекти конкурсу “Урок, яким я пишаюся”. ДУЖЕ-ДУЖЕ сподобався урок О.А.Білої за “Старим і морем”: таке філософське прочитання повісті, різноманітні форми роботи, гарні презентації. Без сумніву, перше місце!
Чудова, вишукана презентація О.І.Майнаєвої за лірикою М. Басьо.
Сучасні інтернет-технології, яким треба вчитися, у матеріалах Н.В.Керносенко.
У рубриці “Атестація вчителя” найбільше припав до душі конспект Н.П. Жамби за байками: нестандартно, ново.
Із задоволенням занурилась у життя і творчість Б.Пастернака, розкриті через магічне дзеркало душі Ірини Ткач.
Дякую всім авторам і редакції за радість спілкування і навчання один в одного!
Педагогічна хроніка
Туряниця В. Г. Компаративний аналіз літературних об’єктів на етапі модернізації шкільної літературної освіти.2
Тіхоненко С. О. Формування читацьких компетенцій учнів шляхом хронотопічного аналізу художнього тексту.3
Голяс С. Є. Кластер як один із методів формування критичного мислення школярів на уроках світової літератури.4
Кущ О. М. Авторські освітні інтернет-ресурси.5
Самініна О. В. Формування культурологічної компетентності учнів на уроках світової літератури.6
Ніколенко О. М. Нові переклади творів зарубіжної літератури. Літературна вітальня «Зелена лампа».8
Конкурс «Урок, яким я пишаюся»
Кониш Н. М. Ідея радості життя й відкриття світу у творі Елеанор Портер «Полліанна».12
Презентація до уроку Кониш Поліанна радість
Ряба З. В. Уславлення всеперемагаючої сили любові і дружби, добра і мужності в казці Г.К. Андерсена «Снігова королева».14
Палчей М. В. Засудження рабства в романі Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан».17
Петричко І. З. Засудження війни у творчості Генріха Белля.19
Лобзіна С. В. Поетичний світ Артюра Рембо. Урок-відкриття найзагадковішої постаті французького символізму.24
Додаток до уроку Рємбо картка уроку
Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Професійний статус учителя світової літератури.26
Нова програма: людські стосунки
Гузь О. О., Тіхоненко С. О. Нова програма: людські стосунки.
Орієнтовне планування уроків для 6 класу. Уроки № 33—41.31
Додаток до уроку Гузь Додаток до уроку №37
Літературознавство і школа
Девдюк І. В. Основні тенденції розвитку світової літератури 40–50-х рр. ХХ ст.43
Методика і досвід
Глібовець B. B. Cторінками поезії Джорджа Гордона Байрона. (літературно-критична збірка)
Урок-презентація книжки із використанням методу проектів.46
Позакласні заходи
Корнійчук О.С., Курманчук О.С., Мельник О.А., Мазуркевич Т.В. Вишиванка на подіумі.50
Презентація до уроку ВИШИВАНКА
Атестація вчителя: шлях до майстерності
Простяк Л. М. Геніальний англійський драматургі поет доби Відродження — Вільям Шекспір.52
Мудрак Л. В. Оповідання Роберта Шеклі «Запах думки».59
Майстерня класного керівника
Котова І. С. Конспект тренінгового заняття з формування довіри. Для батьків та учнів-старшокласників.61
Коментарі:
Анна-Марія Богосвятська #25 січня 2015 в 16:18+3
Які вони талановиті – наші учні! Почала читати номер з робіт, надісланих на конкурс “Диво Різдва Христового”. Світлі, добрі вірші від Вероніки Анісічкіної та Олександра Олійника. І дуже зворушливе, таке наболіле нам сьогоднішнім оповідання “Диво Різдва” від Марії Грицюк з надією на мир і спокій…
Пречудовий сценарій позакласного свята “Вишиванка на подіумі” колективу вчителів О.С.Корнійчук, О.С.Курманчук, О.А.Мельник, Т.В.Мазуркевич.
Ще ніколи не зустрічала нудного, нецікавого конспекту уроку за твором “Полліанна”. Так і цього разу: просто блискучий, радісний, натхненний матеріал від Н.М.Корниш.
Надзвичайно багато нових оригінальних ідей пропонує до вивчення казки Андерсена “Снігова королева” З.В.Ряба.
Не можна не помітити, які нестандартні форми для проведення своїх уроків обирають сучсані вчителі: так, за оповіданням Генріха Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” І.З.Петричко пропонує провести урок – психологічне дослідження; а урок за творчістю Артюра Рембо С.В.Лобзіна називає як урок-відкриття найзагадковішої постаті французького символізму.
Приємне враження також залишили матеріали Л.В. Мудрак за оповіданням Шеклі “Запах думки”.
Конкурс «Урок, яким я пишаюся»
Грачова Н. М. Всесвітня популярність творів про Шерлока Холмса. .2
Презентація 1 Грачова екранізація творів
Презентація 2 Грачова презентація до уроку
Рак Г. О. «Скільки ще людей у футлярі залишилося, скільки їх іще буде!». Бесіда з позакласного читання.7
Файчак Н. Я. Психологічний сенс зустрічі янголів із людьми (За оповіданнями Гарсія Маркеса «Стариган із крилами» та Л. Толстого «Що живить людей?»).10
Качур Л. М. Причини та наслідки еволюції образу Сехисмундо. Вивчення драми Кальдерона «Життя – це сон».13
Козієва В. В. Чарівний світ літератури й мистецтва у вірші Марини Цвєтаєвої «Книжки в обкладинках червоних».15
Презентація Козиева Цветаева
Антонова О. П. Ідея радості життя й відкриття світу у творі Е. Портер «Полліанна».18
Невкрита І. С. Твори добро на благо іншим. Вивчення китайської народної казки «Пензлик Маляна».19
Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Cучасні форми і методи навчання в системі формування духовно-моральної культури учнів.21
Нова програма: пригоди і фантастика
Гузь О. О., Тіхоненко С.О. Орієнтовне планування уроків для 6 кл. Уроки №28—31. 26
Нова програма: людські стосунки
Кожукало Н. В. Вивчаємо оповідання Джека Лондона «Жага до життя». .32
Нова програма: поетичне бачення світу
Шкаруба Л. М., Ткач І. О. Закуримо люльку миру (до вивчення «Пісні про Гайавату» Г. Лонгфелло).34
Ткач I. Генрі Лонгфелло та його поема «Пісня про Гайавату». .40
Презентація Ткач Генрі Лонгфелло
Світ дитинства
Сігута Ю., Єременко О. Особливості світосприйняття юних героїв у романі Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра».42
Факультатив
Зорій М. В. Cучасна польська дитяча література: шляхи осягнення. .44
Позакласні заходи
Гуцол В. П. «Зірка на ім’я Ліндгрен». . .46
Презентація Гуцол Презентація 1-2
Інтелектуальні ігри на уроках
Качур Л. М. Гра «Найкращий знавець світової літератури» (для учнів 6—8 класів).51
Майстерня класного керівника
Котова І. С. Тренінгове заняття для класних керівників та батьків. Тема. Профілактика агресії у дітей.56
Учитель – учителеві
Ліпатникова С. Стихія кольору — живопис вірша. .60
До 200-річчя від дня народження Лермонтова
Полтавець О. М. Багатогранний талант Лермонтова-художника.62
Коментарі:
Анна-Марія Богосвятська #22 грудня 2014 в 07:30+7
Найяскравіші враження цього номеру – два матеріали:
вірш Юлії Беген “Героям Небесної Сотні”
та конспект на конкурс “Урок, яким я пишаюсь” учителя В.В.Козієвої за віршем М.Цвєтаєвої “Книжки в обкладинках червоних”.
За творчістю талановитої юної львів’янки Юлії Беген, учениці Тетяни Леонідівни Ялтанець, спостерігаю давно. Вірш про героїв Небесної Сотні вразив щирістю, нестандарністю, виходом у вічність… Дякую тобі, дівчинко!
А урок В.В. Козієвої захопив з перших же рядків. Чудові прийоми, маленькі прикраси, прагнення до пізнання себе і світу… Скажу чесно, для мене вірш Цвєтаєвої нарешті відкрився – саме завдяки цьому конспекту.
Також приємні враження справили матеріали Н.М. Грачової про Шерлока Холмса, Г.О.Рак про “Людину в футлярі”, І.С.Невкритої за “Пензликом Маляна”; поетичні коментарі до “Пісні про Гайавату” Л.М.Шкаруби та І.О.Ткач; проект В.П.Гуцол, присвячений Астрід Ліндгрен.
Вітаю редакцію, всіх авторів, читачів часопису “ЗЛ в школах України” з новорічними та різдвяними святами! Нехай дива трапляються частіше!
Alma mater #24 грудня 2014 в 00:10+6
Шановна редакція, дорогі колеги, з новорічними святами та Різдвом Христовим! Дякую всім дописувачам,всім, хто працював над створенням журналу, А.Богосвятській, І.Хроменко за відданість нашій справі, за свято під назвою “Зарубіжна література”. Миру нам всім, здоров’я, успіху, бути щасливою людиною, тому що, як казала М.Цвєтаєва, “від щасливого йде щастя.”
Україна в моєму серці
Денисюк О. Г. Мій рідний край – Шепетівка.2
Курилович Н. П. «Вишиванки цвітуть, вишиванки…».3
Конкурс «Урок, яким я пишаюся»
Васильєва Л. А. Підсумковий урок за повістю Ч. Діккенса «Різдвяна пісня у прозі». 4
Простяк Л. М. Поема Вергілія «Енеїда» як літературна обробка римської легенди про троянця Енея. 9
Презентація до уроку Простяк Л_М_ Урок , яким я пишаюся_
До 200-річчя від дня народження Лермонтова
Демиденко В. В., Бондаренко О. Л. Штрихи до портрета поета: яким же був насправді Михайло Лермонтов? .16
Завгородня Л. І. Михайло Лермонтов та Варвара Лопухіна: «Я вас никак забыть не мог…».17
Ткаченко Л. В. Трагічна дуель М.Лермонтова з М.Мартиновим: сучасний погляд. 18
Нобелівські лауреати
Гетьман О. Г. Розкодувати знаки Патріка Модіано.20
Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Oсобливості вивчення теоретико-літературних понять.22
Нова програма: пригоди і фантастика
Гузь О. О. Орієнтовне планування уроків для 6 класу
Уроки №19—27. .29
Урок №23 Гузь Урок №23
Учитель — учителеві
Ткач І. Дослідження тексту на уроках у 6 класі. 42
Презентація до статті Ткач І_О_
Методика і досвід
Дудник І. В. Вивчаємо оповідання Е.Сетона-Томпсона «Лобо».46
Журило І. М. Вивчаємо роман Чарльза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста».48
Мистецтво перекладу
Ніколенко К., Ніколенко О. Нові переклади Гейне.52
Майстерня класного керівника
Котова І. С. Навчальний тренінг для класних керівників.54
Позакласні заходи
Карпенкіна Л. Г. Різдвяне свято. Літературно-театральне дійство для учнів 6 класів.59
Кошло О. Я. «Господь Бог Предвічний нині нам явився». Театралізована вистава. .62
Коментарі:
hala #28 жовтня 2014 в 08:21+5
Многообещающий номер! Будем ждать с нетерпением.
Презентации скачала. Большое спасибо Простяк Л. М. Действительно, есть чем гордиться. v
Ткач І. – презентация отличная, хотя я в 6 кл.не читаю. На факультатив возьму.
Анна-Марія Богосвятська #13 листопада 2014 в 19:16+2
На четвертій сторінці обкладинки – лист на фронт юної десятикласниці Ярослави Мацак, доньки капітана Збройних Сил України. Чесно – я плакала. Це так проникливо, так довірливо, так інтимно-зворушливо!..
Прекрасну театралізовану виставу до Різдва надіслала О.Я. Кошло, яку написала спеціально для своїх рідних учнів: 8 хлопчиків і 4 дівчинки.
Від номера у номер стала чекати на матеріали І.С. Котової, яка веде рубрику “Майстерня класного керівника”. І знов знайшла багато корисного для своїх занять з учителями, у тому числі метод “Як написати переконливого листа”, вправу “Придумай застосування”, вправу “На якого казкового героя я схожий?”
Цікавими здалися нові пошуково-дослідницькі мандри від І.О.Ткач – дослідження тексту повісті М.Гоголя “Ніч перед Різдвом” за новою програмою для 6 класу.
Дякуючи О.Г.Гетьман, вчителі світової літетатури завжди мають свіжі матеріали про нового нобелівського лауреата з літератури. Цього року ним став французький письменник Патрік Модіано.
Звичайно, жовтневий номер не міг проігнорувати дату 200-річчя з дня народження М.Ю.Лермонтова. Філологи Черкащини В.В.Демиденко, О.Л.Бондаренко, Л.І.Завгородня, Л.В.Ткаченко достойно підготували важливий біографічний матеріал поета-ювіляра, нагадавши найяскравіші моменти його життя та характеру.
Із задоволенням і натхненням прочитала матеріали на конкурс “Україна в моєму серці”. О.Г.Денисюк поділилася красою Хмельниччини, розповіла про рід отамана Шепіта (звідси назва – Шепетівка). Н.П.Курилович розповіла про назву міста Борщів (прочитайте – так незвичайно!) та про символ Борщівського краю – чорну вишиванку.
На висоті уроки, подані на конкурс “Урок, яким я пишаюся” Л.А.Васильєвої та Л.М.Простяк. Бажаю удачі!
Україна в моєму серці
Бондюченко Г. І. Я візьму той рушник… .2
Сорока І. І. Земля моїх батьків — маленький всесвіт. 3
Сагайдак Н. І. … Земле моя, запашна, барвінкова… 5
Макарова Г. І. Тобі, моє рідне село… . 6
Конкурс «Урок, яким я пишаюся»
Сагайдак Л. М. Вивчаємо роман Д. Дефо «Робінзон Крузо».7
Презентація до уроку Сагайдак_ Даніель Дефо
Макарова Г. І. Урок за казкою Г. К. Андерсена «Соловей».10
Ялтанець T. Повість Джеремі Стронґa «Ракета на чотирьох лапах».
Урок позакласного читання.12
Майстерня класного керівника
Котова І. С. Тренінгове заняття для класних керівників та батьків (голів класних батьківських комітетів).14
Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Формування системного і творчого мислення на уроках літератури.18
Нова програма: пригоди і фантастика
Гузь О. О. Орієнтовне планування уроків для 6 класу. Уроки №14—18.24
Урок № 10 Урок_№10 Гузь
Урок № 11 Урок_№11 Гузь
Урок № 12 Урок_№12 Гузь
Урок № 13 Урок_№13 Гузь
Нова програма: поетичне бачення світу
Богосвятська А. І. «Нескінченний діалог душі та природи»: два уроки з вивчення хайку в 6 класі.39
Презентація 1 Богосвятська_Хайку_Урок 1
Презентація 2 Богосвятська_Хайку_Урок 2
Борківська О. П. Вивчаємо поему «Пісня про Гайавату» Генрі Лонгфелло.46
Позакласні заходи
Никончук Н. І. Інтелектуальна гра за мультиплікаційним фільмом «Острів скарбів» («Київнаукфільм», 1988) та романом Р. Стівенсона «Острів скарбів». 6 клас.50
Тутко Н. І. Нехай добро, любов і милосердя завжди крокують з нами у житті.54
Позакласне читання
Мележик В. О. «Мистецтво маленьких кроків…». Конспект літературної конференції для старшокласників.57
Пам’ятаймо!
Мартинець A. Пам’яті Марка Веніаміновича Теплінського – людини з великим серцем і щирою душею.63
Тереховская A. «Вспоминай меня с улыбкой…».64
Коментарі:
Анна-Марія Богосвятська #12 жовтня 2014 в 14:52+6
Дорога редакція “ЗЛ”, дякую за новий чудовий номер!
Тут у кожному матеріалі – увага (ювілей видатного вченого М.В. Теплінського зі спогадами та словами вдячності його учениць; вітання з Днем учителя),
небайдужість до сьогодення (конкурс “Україна в моєму серці” з поетичними роздумами Г.І.Бондюченко, І.І. Сороки, Н.І. Сагайдак, Г.І. Макарової про бабунин та материнський рушник, батьківську землю, рідне село),
професійна підтримка (рубрики “Нова програма” з блискучими матеріалами О.О.Гузь та О.П.Борківської; “Позакласні заходи” – сучасні форми виховної роботи від Н.І.Никончук, Н.І.Тутко),
вихід на актуальні загальнопедагогічні проблеми (тренінгове заняття І.С.Котової з вивчення основних принципів “Педагогіки для всіх” С.Соловейчика),
творчі авторські майстерні (прекрасний матеріал з презентацією Л.С.Сагайдак про Д.Дефо; тонке мереживо душі казкаря Андерсена – в конспекті Г.І.Макарової; секретики, як заохотити дітей до читання сучасної літератури від Т.Л.Ялтанець),
натхнення (“Мистецтво маленьких кроків…” від В.О.Мележик).
Розробка сайтів студія “ВЕБ-СТОЛИЦЯ”