Зміст № 7-8, 2014

Офіційна рубрика
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах
у 2014—2015 навчальному році. 2

Редакційна вітальня
Iз книжкою у XXI століття! Інтерв’ю з доктором філологічних наук, професором Ольгою Ніколенко.5

Нова програма: готуємось заздалегідь
Ніколенко О. Специфіка викладання світової літератури в 6 кл.8
Ніколенко O., Орлова O. Oрієнтовне календарно-тематичне планування уроків у 6 класі.9
Гузь О. Орієнтовне планування уроків для 6 кл. Уроки №1—9.12
Орлова O. Мудрість байки. Конспекти уроків.32

На допомогу вчителю
Традиційні та інноваційні форми методичної роботи у школі. Матеріали учасників дистанційного тренінгу «Організація методичної роботи з учителями світової літератури»
Сметюх О. В., Хмельницької О. Л., Черняєвої Н. В., Капусти Л. В., Михайляк Г. Г., Гнатюк М. І., Соломки Л. А., Гриценко О. Г., Грипась Н. А. . .36

Учитель-учителеві
Ткач І. О. Використання жанру інтерв’ю як засіб формування компетентного читача.51

Конкурс «Урок, яким я пишаюся»
Кречетова О. М. Морально-етичні проблеми роману Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея». Урок-презентація. 54
Презентація до уроку  Кречетова Презентація до уроку Морально-етичні проблеми роману Оскара Уайльда Портрет Доріана Грея
Вент О. В., Пастухова А. П. Література як мистецтво слова.58
Тутко Н. І. Герої, з якими завжди весело. Урок-зіставлення (порівняльна характеристика образів Тома Сойєра і Федька-халамидника). 61
Презентація до уроку  Тутко Презентацiя_до_урокуГероi,_з_якими___
Ткач І. О. «Перший письменник третього тисячоліття» серб М. Павич .64

Методика і досвід
Хроменко І. Методичні нотатки до вивчення роману Стендаля «Червоне і чорне». 10 клас.68

Майстерня класного керівника
Котова І. С. Конспект тренінгового заняття для класних керівників.75

Україна в моєму серці
Черняєва Н. В. В моїх обіймах шелест трав сповідує…84
Онуфрієнко Т. С. Вишита моя доле… .86

Позакласні заходи
Кожукало Н. В., Нікітіна А. В. «Я України син, України…» Мистецький вечір-портрет, присвячений 120-річчю від дня народження Олександра Петровича Довженка.88
Сич Л. М. З любов’ю в серці. Літературно-музичний вечір.92

Коментарі:
Анна-Марія Богосвятська #10 вересня 2014 в 08:46+3
Наприкінці літа порадував новий номер “ЗЛ”.
Цікаві і корисні матеріали учасників дистанційного тренінгу “Організація метод.роботи з учителями світової літератури” – досвід проведення різноманітних форм засідань МО: методичні посиденьки, філософський стіл, майстер-клас, ділова гра, творчий звіт, день відкритих дверей у мусейоні, тренінги.
Прекрасна нова рубрика “Майстерня класного керівника”. Тренінг, який пропонує І.С. Котова, – надзвичайно актуальний і важливий, адже гуманна педагогіка (живим вогнем якої є Ш.О. Амонашвілі) – унікальний інструмент для вчителя узгоджувати своє спілкування з дітьми у відповідності з вічними Законами Всесвіту. Думаю, що проведу найближчим часом заняття за даним конспектом у нашій творчій майстерні молодих вчителів.
Сподобались методичні нотатки до вивчення роману Стендаля “Червоне і чорне” І. Хроменко. Розкривається філософія роману, метафоричний сенс назви, особливості жанру, орієнтовні завдання для текстуальних досліджень, щирі глибокі відгуки старшокласників про роман. Можна повчитися майстерності цілісного аналізу художнього твору!
Цікаво розкрито вічне почуття любові у літературно-музичному вечорі, який пропонує Л.М. Сич. Кохання на фоні різних пір року… Поетично, піднесено, тонко!
Н.В. Кожукало та А.В. Нікітіна нагадали у чудовій формі мистецького вечора-портрета про О.П. Довженка.
Проблеми сучасної компаративістики – у матеріалах Н.І. Тутко: порівняльна характеристика образів Тома Сойєра та Федька-халамидника з використанням інтерактивних прийомів та методу проектів (мистецький проект, журналістський проект та ін.). Гарно, чітко структурована презентація до конспекту за кожним етапом уроку.
Сподобалась система обраних творчих прийомів, методів О.М. Кречетової до уроку з вивчення роману О. Вайльда “Портрет Доріана Грея”: “Дарую думку”, стратегія “Згоден – не згоден”, “Твір-п’ятихвилинка”. Вишукана електронна презентація до уроку, хоча різнобарв’я стилів на слайдах інколи уводило думку від головної ідеї.
Як завжди, на висоті майстер-клас від І. Ткач у рубриці “Учитель – учителеві” – розкриття специфіки використання на уроках цікавої форми інтерв’ю.
О.О. Гузь знов порадувала своїми розробками – орієнтовним плануванням уроків для 6 класу за новою програмою: глибокий літературний аналіз творів, цікавинки, ерудиція вчителя, узагальнюючі таблиці, дослідницька робота, емоційність і висота розглянутих тем.
Щиро дякую всім авторам і редакції!

Конкурс-фестиваль педагогічних ідей
Приходько Л. І. Школа моєї мрії.2
Сагайдак Л. М. У світі мистецтва.5
Презентація 1  Cагайдак зима в мист
Презентація 2  Cагайдак японія
Черняєва Н. В. «Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших…».12
Презентація  Черняєва Шерлок Холмс _Музей
Дорошенко Г. Б. Роль домашніх завдань у розвитку творчих здібностей учнів .14

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Комунікативно-діяльнісний підхід у викладанні літератури.18

Сузір’я видатних педагогів
Хроменко І. А. Педагогіка вчителя-новатора Є.М. Ільїна як орієнтир у використанні інновацій на сучасному уроці світової літератури (Закінчення).24

На допомогу вчителеві
Матеріали учасників дистанційного тренінгу «Організація методичної роботи з учителями світової літератури» Сметюх О. В., Капуста Л. В., Салівон Т. І.28

Педагогічна хроніка
Зорій М. Тиждень учителя світової літератури.33

Учитель – учителеві
Ткач І. О. Українські стежки Анни Ахматової (До 125-річчя від дня народження Поета).34
Чайковська Н. М. Роздуми під час вивчення теми.39

Нова програма: готуємось заздалегідь
Гузь О. О. Календарно-тематичне планування уроків світової літератури для 6 класу за Програмою 2012 року
(керівник авторського колективу Ніколенко О. М.).40

Методика і досвід
Медвідь Н. Вивчення «Енеїди» Вергілія й І. П. Котляревського: схема компаративного уроку.42
Демиденко В. В. Вивчаємо байки Езопа .46

Позакласні заходи
Кожукало Н. В. «Опустела без тебя земля…» Вечер памяти Антуана де Сент-Экзюпери — французского писателя и небесного путешественника.49

Нариси світової культури
Шкаруба Л. М. Три цветка японского театра.54

На поличку словесника
Орлова О. В. Рецензія на збірник вибраних праць Ю. Султанова «Актуальні проблеми методики викладання літератури»
/ редкол.: І.В. Козлик, А.М. Мартинець та ін. – Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2013. – 324 с.64

Коментарі:
Ольга Северин #9 червня 2014 в 19:18+7
Дуже приємно, що улюблений журнал уже готовий до зустічІ! З нетерпінням чекаю! Дякую усім тим, хто невтомно працює над його створенням!!!

Педагогічна хроніка
Ніколенко О. М., Бережна Т. І. Всеукраїнський конкурс «Учитель року — 2014» у номінації «Світова література» м. Одеса.2

Сузір’я видатних педагогів
Хроменко I. А. Педагогіка вчителя-новатора Є.М. Ільїна як орієнтир у використанні інновацій на сучасному уроці світової літератури.6

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Нові тенденції вивчення біографії письменника.10

Конкурс «Секрет мого педагогічного успіху»
Ляшенко І. М. Розвиток здібностей учнів до словесної творчості.21
Кречетова О. М. Мій фаховий успіх — вдало проведений урок.23
Кругла Л. В. Діяльність учителя-словесника з організації краєзнавчої роботи.26

Конкурс «Урок, яким я пишаюся»
Пушкарь О. М. «Серебряного века силуэт». Художественные открытия «серебряного века» русской поэзии.34

На допомогу вчителю
Матеріали Л. В. Капусти, О. В. Янкович, О. Л. Мазур, С. І. Полудень, Р. В. Примаченко — учасників
дистанційного тренінгу «Організація методичної роботи з учителями світової літератури».39

Позакласні заходи
Михайляк Г. Г. У світі усе починається з мами. Сценарій до Дня матері.44
Назарчук О. І. Мандрівка до загадкової країни Читалії. Театралізоване дійство. 49
Козієва В. В. Подорож Маленького Принца до Країни літературних героїв. 54

Учівський конкурс «Театральний дебют»
Колективна творча робота «Театр у школі».56
Підручна І. Моя найкраща роль у шкільній виставі — роль Пасербиці! .57

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Морозюк Л. М. Данте Аліг’єрі – видатний мислитель і поет Італії межі Середньовіччя і Відродження.58

Літературна гра
Дець Н. С. «Коштовний вантаж» книг. Урок–літературний брейн-ринг.61

 

Коментарі:
hala #24 травня 2014 в 18:36+4
ДОРОГА РЕДАКЦІЯ! Дякую за привітання.
І вам вітання, що ми успішно завершуємо навчальний рік. Це завдяки вашій невтомній праці нашому журналу вдається зростити талановитих педагогів. Дякуємо за творчі конкурси для нас і наших вихованців, де кожен може проявити свої таланти. Вдячні за публікації, які допомагають у роботі…
І вам успіхів і натхнення. zst

Анна-Марія Богосвятська #30 травня 2014 в 09:10+4
Приєднуюсь до вітань з достойним завершенням навчального року! І дійсно “ЗЛ” сьогодні для вчителя – це і натхнення, і порадник, і друг, і можливість для вчителів з усієї України обмінюватись думками, ділитися власним досвідом.
Актуальний матеріал – результати проведення Всеукраїнського конкурсу “Учитель року – 2014”. Вітаємо переможця Юрія Михайловича Швачку! Раді та горді за всіх інших конкурсантів, від яких чекаємо матеріалів та майстер-класів.
Одна з найулюбленіших рубрик – “Сузір’я видатних педагогів”, яку веде І.А. Хроменко. Натхненна розповідь про словесника-новатора Є.М. Ільїна нагадала студентські роки, коли в бібліотеці (а не в Інтернеті!) навчалась по його книжках “Шлях до учня”, “Герой нашого уроку”, робила довгі виписки, посміхалась від задоволення або плакала над цими сторінками. Чекаємо на продовження.
Завжди з трепетом читаю роботи учасників конкурсу “Секрет мого педагогічного успіху”. Неординарне рішення пропонує І.М. Ляшенко – творче використання прийомів фантазування казкаря Дж. Родарі на уроках світової.
О.М. Кречетова робить важливий наголос: успіх вчителя – вдало проведений урок, любов до свого предмета. Як з цим не погодитись?..
Блискучий краєзнавчий матеріал (таблиці, фрагменти уроків, екскурсії) по Одещині зібрала Л.В. Кругла.
Одне з найсильніших вражень цього номеру – конспект на конкурс “Урок, яким я пишаюся!” О.М. Пушкарь. Об’єм, почуття, атмосфера, звуки, кольори, навіть запахи епохи срібної доби. До того ж – театралізовані моменти, робота в групах, знайомство з неординарними постатями початку ХХ століття. Блискуче!
Як фахівцю, який часто зустрічається з вчителями на курсах підвищення кваліфікації для мене надзвичайно корисними виявилися матеріали учасників дистанц.тренінгу “організація метод.роботи з учителями світової літератури”, а також передік питань, актуальних, за визначенням учасників тренінгу, для розгляду на шкільних МО вчителів СЛ.
Ніжний сердечний сценарій “У світі все починається з мами” Г.Г. Михайляк, захоплююча “Мандрівка до загадкової країни Читалії” О.І. Назарчук, цікава розумна “Подорож Маленького Принца до Країни літературних героїв” В.В. Козієвої.
Особливе слово подяки – нашим учням, які взяли участь у конкурсах “У світі все починається з мами” та “Театральний дебют”. Це не просто наше майбутнє, це СУЧАСНЕ – ліричне, тонке, глибоке, мудре, творче, небайдуже. Дякуємо вам, прекрасні!

Natalja30 #31 травня 2014 в 22:02+2
Добігає до кінця півріччя – незабутні зустрічі із колегами на сторінках часопису. Скільки вражень від творчих майстринь педагогічної ниви!
Шановні колеги, керівники МО, цей номер журналу вам допоможе у складанні плану роботи шкільного методичного об’єднання. Дистанційний тренінг демонструє найкращі роботи учасників -це зразок ще однієї важкої щоденної праці вчителя. Дякую творчому колективу часопису,що маю можливість повчитися на матеріалах Л.В.Капусти,О.В.Янковича,О.Л.Мазур,С.І.Полудень,Р.В.Примаченко.
Не пропустіть і завітайте на сторінки позакласних заходів МихайлякГ.Г., НазарчукО.І. та КозієвоїВ.В.

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Технології прилучення учнів до читання.2

Позакласні заходи
Дячок С. О., Гикава Л. Я. Музей зачарованих фігур. Сценарій театрального дійства.10
Рак Г. О. Гори, гори, моя зірко… Вечір романсу при свічах.14

Учнівський конкурс «Театральний дебют»
Цимбаліста Г. «Не шукай модного — шукай вічного, і тоді ти будеш сучасним».16

Конкурс-фестиваль педагогічних ідей
Ільяшенко М. А. Театральне мистецтво як один із аспектів вивчення світової літератури.18
Скуріхіна T. П. Зупиніть літак – я злізу! Замітки про викладання світової літератури.21
Карпенкіна Л. Г. Використання ігрових форм на уроках світової літератури як засіб підвищення інтересу учнів до навчання.23

Нова програма: у колі добрих героїв
Гузь О. О. Орієнтовне планування уроків для 5 класу. Уроки 62—70.29
Уроки 65-66 (Другий варіант)  Гузь Уроки 65-66 другий варіант

Із методичної скарбнички членів клубу «ЗЛ»
Андрусик С. І. Джек Лондон «Жага до життя». Сила людського характеру в екстремальній ситуації .53
Бережна І. В. Рей Дуглас Бредбері. Новела «Усмішка».54
Карпенкіна Л. Г. Джеймс Олдрідж. Оповідання «Останній дюйм». Своєрідність вирішення проблеми батьків і дітей у творі. 57
Сметюх О. В. Оскар Уайльд «Портрет Доріана Грея». Образ Доріана Грея. Символічне значення портрета.59
Юрчишина М. І. Особливості поетики й стилю Ернеста Хемінгуея «Старий і море» – повість-притча про людину .60

Учитель — учителеві
Ткач І. О. Мій таємничий Гоголь.62

Коментарі:
Sova #13 квітня 2014 в 11:47+4
З великим нетерпінням чекаю на черговий номер журналу!!!

hala #21 квітня 2014 в 08:01+6
А обложечка – прелесть! Позитив.

Sova #22 квітня 2014 в 21:24+5
Видно, что работала ТВОРЧЕСКАЯ ЛИЧНОСТЬ!!!

Natalja30 #22 квітня 2014 в 22:25+6
Беру на замітку і раджу всім колегам прочитати статтю А.І.Богоствятської”Технології прилучення учнів до читання”. Сучасні підходи до найболючішого у вчителя -проблеми читання учнями художніх творів.

Анна-Марія Богосвятська #23 квітня 2014 в 15:18+7
Ну, от і знову в руках новий номер – а з ним нові відкриття, нові ідеї, нові чудові імена…
Із задоволенням побачила у змісті прізвище С. Дячок – матеріали Світлани Олександрівни завжди відрізняються оригінальністю, сміливістю, надзвичайною творчою безмежністю. А цього разу – це блискучий захід – сценарій театрального дійста “Музей зачарованих фігур” у співавторстві з учителем української мови та літератури Л.Я. Гикавої. Цей матеріал – справжній дарунок: тут і лірика, і сміх, і всі улюблені герої світової та української літератури. До того ж компаративна змістова лінія – одна з найцікавіших та актуальних при проведенні сучасного уроку.
А далі – вечір романсу при свічках “Гори, гори, моя зірко…” від Г.О. Рак. Як і романс, цей сценарій наповнений “чарами і світлим сумом”. Дуже сподобався!
А ось матірал до обкладинки номеру – орієнтовне планування уроків у 5 класі, які підготувала неперевершена О.О. Гузь. Як завжди у Ольги Олександрівни, багато цікавих знахідок, простих, але мудрих ідей щодо вивчення “Суботика” П. Маара, “Гармидер у школі” Дж. Стронга. А також – два пречудових уроки-узагальнення з вивченого за 5 клас (І та ІІ семестри). Дякую авторові!
Ірина Ткач розповідає про “свого” Гоголя у щомісячній рубриці “Учитель – учителеві”: про містицизм письменника, який переслідував його ДО життя, ПРОТЯГОМ життя і ПІСЛЯ життя. Подобається щире слово вчителя, який ділиться особистим сприйняттям одного з найбільш складних письменників світової літератури.
Дуже порадували матеріали, подані на конкурс-фестиваль педагогічних ідей: М.А. Ільяшенко, Т.П.Скуріхіної, Л.Г. Карпенкіної. Якщо є такі вчителі у сьогоднішній школі, то нам нема чого переживати за ЗАВТРА наших учнів! Особливо сподобався стиль есе “Зупініть літак – я злізу!” А як багато цікавинок у Л.Г. Карпенкіної!
У рубриці “Із методичної скарбнички членів клубу “ЗЛ” приємно вразив конспект уроку І.В. Бережної до вивчення новели “Усмішка” Р. Бредбері. Цікавий жанр уроку – “урок – експедиція у часі”, який побудовано у формі дослідження команд – екіпажів. Несподівано, свіжо, надзвичайно цікаво. Дякую!

Djachok #14 травня 2014 в 13:34+2
Найбільша нагорода – похвала розумної людини! Дякую!!!

irina #26 квітня 2014 в 13:25+4
Приєднуюся до попередніх вражень – стаття Анни-Марії Богосвятської супер-актуальна, цікава й корисна!

Ексклюзивне інтерв’ю
Мокрєєва І. Ю. Ольга Ніколенко: «Без книжки неможливий поступ України у XXI століття» .2

Конкурс-фестиваль педагогічних ідей
Иваненко З. М. «В каждом человеке солнце…» .5
Мазур О. Л. «Найскладніший політ— це політ над собою» .7
Сорока I. I. «Я – капітан, мій корабель – урок, a команда – це мій клас» .10

Учитель — учителеві
Матвєєва О. В. Компетентна людина – людина діяльнісна .13
Стегній В. Ф. Формування креативного мислення на уроках світової літератури .15
Презентація до уроку  Stegniy Креативність

Нова програма: у колі добрих героїв
Гузь О. О. Орієнтовне планування уроків для 5 класу.
Уроки 57—61 . .19

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Оксенич Д. В., Саранча Т. І. Брейн-ринг «Знавці світової літератури».32
Курилович Н. П. «Немає шедеврів, які загинули в забутті». Урок за новелою О. Генрі «Останній листок» .35
Черняєва Н. В. Поетизація кохання, краси в поезіях Сапфо .36
Росіцька І. В. Конфлікт високих почуттів головних героїв роману «Євгеній Онєгін» у канві особистої долі О.С. Пушкіна . 38

Педагогічні перлинки
Шпилька І. В. Історія створення роману Р. Л. Стівенсона «Острів Скарбів» .42
Казмирчук А. І. Формування компаративної компетенції учнів у процесі вивчення світової літератури .43

До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка
Тур С. Тарас Шевченко — геніальний художник. Літературно-мистецька конференція .44

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Тиждень світової літератури в школі – свято слова і творчості .48

З досвіду роботи
Гаркавець В. Гоголівськими стежками.52

Позакласні заходи
Григоренко Е. П. Женщина — выдумка, тайна, загадка…
Литературно-музыкальная композиция к Международному женскому дню .57
Чекотилова Т. В. «Поэзия – чудесная страна…».
Сценарий литературного вечера, посвященный Всемирному дню поэзии .61
«Безсмертний дотик до душі»
Гукова О. O. Якби Венера могла заговорити… .64

Коментарі:
Ольга Северин #4 березня 2014 в 23:30+8
Змістовний, актуальний… Варто чекати зустрічі!

hala #26 березня 2014 в 11:22+3
У нас був семінар учителів-зарубіжників району. З’явилося багато нових молодих колег. І як приємно, що наш журнал пропагувався як найкращий помічник у роботі. Так тримати!

Alma mater #27 березня 2014 в 16:14+5
Як я люблю той день, коли отримую новий номер журналу! У ньому мені подобається усе: від оформлення (особливо № 1 і 2) до змісту. Кожна стаття – ніби змагання до досконалості. Особливо люблю роботи науковців А.Богосвятської, І.Хроменко, В.Гладишева. Іноді вражають своєю майстерністю, аргументованістю і витонченістю стиля статті вчителів світової літератури, адже, дійсно, не буває нецікавих вчителів зарубіжної літератури. Хочеться подякувати всім, хто дотичний до створення події під назвою “Свято”-чергового номеру журналу. Цікаво, а що ж на нас чекає в наступному номері?

Natalja30 #2 квітня 2014 в 16:44+4
Тиждень зі мною свято- в руках черговий номер часопису. Мої колеги по роботі заздрять по- доброму! Такого щедрого і багатого фахового помічника немає жоден мій колега! Творчо працюйте і будьте для нас порадником і , коли веселка в небі, і коли хмаринка затуляє сонечко, бо тепло Вашої праці заходить у кожну оселю справжнього вчителя!

Вітаємо переможців!
Ніколенко O. Пам’яті Януша Корчака.
Підсумки конкурсу «Сценарій позакласного заходу».2
Знайомтесь: переможці конкурсу.4
Примаченко Р. В. Історія одного класу.7

Конкурс-фестиваль педагогічних ідей
Юрчишина М. І. Моє вчительське щастя – у повноквітті учнівських душ. 12
Пантелеєва В. В. Секрети мого педагогічного успіху.14

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. «Обличчя» і «душа» сучасного уроку світової літератури.16

Учитель – учителеві
Ліпатникова С. В. Творча діяльність учнів у навчальному процесі – шлях до розкриття обдарованості.21

Нова програма: сила творчої уяви
Тихоненко С. О. Орієнтовне планування уроків для 5 класу.
Уроки 54—56. .28

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Ковальська С. В. Урок за оповіданням Джека Лондона «Жага до життя». 6 клас.32
Презентація до уроку  Ковальська С_В_ Jack_London
Гнатюк М. І. Лицарський турнір (за романом Вальтера Скотта «Айвенго»).34
Лісна Т. Ф. Система уроків з вивчення роману Мігеля де Сервантеса «Дон Кіхот».39
Хмельницька О. Л., Крицька Я. В. Давньогрецька лірика як синтез поезії та музики.
Творчість Тіртея, Архілоха, Анакреонта, Сапфо. Інтегрований урок.44
Вент Е. В. «Потерять своё лицо проще, чем найти». Образ врача в литературе. 10 класс.47
Солодовник Н. О. Чи може так жити людина? Вивчення повісті Оноре де Бальзака «Гобсек». 10 клас.50

Літературні паралелі
Мележик В. О. «…Торішнім снігом засипана історія». Урок компаративного прочитання повісті М.В. Гоголя та новели Р. Акутагави.52

Нариси світової культури
Шкаруба Л. М. Странности рыцарской любви.57

Коментарі:
Анна-Марія Богосвятська #24 лютого 2014 в 07:56+7
Как всё-таки приятно держать в руках журнал, листать бумажные, а не электронные, страницы. А тут еще и на обложке – Марина Цветаева с книгой в руках, на фоне книжного шкафа. Поэзия жизни!..
Искренне поздравляю победителей конкурса “Сценарий внеклассного мероприятия”, за публикациями которого внимательно следила последние полгода.
Сценарий абсолютного победителя конкурса Р.В Примаченко “Історія одного класу” читается на одном дыхании. Тема дружбы, ее вечность на примере чудесной биографии поэта № 1 России, лицейских отношений. Вывод: Пушкин стал талантливым поэтом, потому что у него были талантливые друзья. Высокий воспитательный потенциал сценария!
Размышления М.И. Юрчишиной и В.В. Пантелеевой о секретах педагогического успеха – это живые советы, пропущенные через сердце талантливых, творческих учителей.
Бальзам на душу – материал рубрики “Нариси світової культури”. На этот раз Л.М. Шкаруба рассказал о странностях и парадоксах рыцарской любви. и какой чудесный вывод: “Рыцарями становятся только в обществе Дам, а Дамы становятся Дамами только в обществе Рыцарей”.
Необычные компаративные связи: Гоголь и Акутагава. А почему бы и нет? – говорит В. Мележик и доказывает, что возможно. Очень понравилось!
Превосходным систематическим материалом поделилась С.В. Липатникова. Специально сделаю копии таблиц-приложений к теме “Творча діяльність учнів у навчальному процесі” и буду использовать.
Всегда можно поучиться у коллег в рубрике “Атестація вчителя: шлях до майстерності”. Интересен урок С.В. Ковальской по творчеству Джека Лондона. Презентация к теме составлена простовато, но фоновый материал, ряд фотографий, иллюстрирующих в полноте жизненный путь писателя, выше всяких похвал.
Получила огромное удовольствие от конспекта М.И. Гнатюк “Лицарський турнір (за романом Вальтера Скотта «Айвенго»)”. Так много находок, свежих идей, чудесные приложения: “Я, Лицар Хорошого Настрою…”, “Моє ім’я – Лицар Небесного Сяйва”, “Я – Лицар Сонячної Ромашки”.
Нечасто можно встретить публикации об интегрированном уроке учителя литературы и учителя географии. А вот О.Л. Хмельницкая делится как раз таким материалом. Всё очень зримо, объёмно, необычайно интересно. Захотелось побывать на таком уроке!
Заслуживают внимая также и конспекты Т.Ф. Лисной, Э.В. Вент, Н.О. Солодовник.
Глубокий, философский, мудрый подход к изучению сложнейшего произведения в курсе мировой литературы за 5 класс – М. Цветаевой “Книги в красном переплете”, который предлагает С.О. Тихоненко.

irina #24 лютого 2014 в 21:34+7
Номер действительно интересный. Считаю “ЗЛ” одним из лучших методических изданий в помощь учителю литературы. Интереснейший материал из истории литературы Л.М. Шкарубы, как всегда, вдохновенна статья А. Богосвятской – автора, заставляющего не стоять на месте. И еще: хочу порекомендовать учителям-практикам статью С.Липатникововй в рубрике “Учитель – учителю” с прекрасными таблицами-систематизацией работы по развитию творческих способностей учащихся.

Педагогічна хроніка
Творчі зустрічі колективу підручника «Світова література» для 5 класу (керівник колективу Ольга Ніколенко). . .2

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Cвітова література в епоху змін: ключові тенденції методики викладання.4

Конкурс «Сценарiй позакласного заходу»
Лупашко Т. О. Реквием Поэту. Сценарий литературно-музыкальной композиции, посвященной последним годам жизни А.С. Пушкина. 9 класс.10
Сметюх О. В. Все починається з любові.Літературно-музичне свято.15
Гелемб’юк К. Ф. Пошук скарбів. Літературна гра.18

Конкурс-фестиваль педагогічних ідей
Ялтанець Т. Л. Секрети мого педагогічного успіху.22
Презентація до матеріалу  Ялтанець Секрети мого фахового успіху_
Урок до статті  Урок Ахматова

Учитель – учителеві
Крючкова О. А. Тематика уроків виразного читання в 6–9 класах.26

Дистанційний тренінг
Підсумки дистанційного тренінгу «Організація методичної роботи з учителями світової літератури».29

Методика і досвід
Іконенко Н. А. Вивчаємо «Кримські сонети» Адама Міцкевича.30

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Царук О. Я. Протиставлення «справжнього» і «штучного» в казці Г. К. Андерсена «Соловей».32
Гордашко C. B. Найголовніше — знати, чого ти в житті хочеш. Урок позакласного читання за твором Анни Гавальди «35 кіло надії». 34
Кургуз С. П. Женские образы в романе Л. Н. Толстого «Война и мир».35

Нова програма: світ дитинства
Гузь О. О. Орієнтовне планування уроків для 5 класу. Уроки 43—53.39

Нова програма: сила творчої уяви
Гарізан Н. В. «Душа летить в дитинство, як у вирій…». Уроки з вивчення вірша Марини Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці». 57

Новий ракурс
Гладышев В. В. Oдна художественная деталь в драме Генрика Ибсена «Кукольный дом».61

Педагогічна хроніка
Таранік-Ткачук К.В. Вивчення світової літератури в контексті інноваційного розвитку сучасної школи.2
Рега Д. Треті Султанівські читання на Прикарпатті.4

Підсумки конкурсу
Вітаємо переможців учнівського творчого конкурсу “Кращий літературний переклад поетичного твору світової літератури”.6

Конкурс “Сценарій позакласного заходу”
Попова Н. П. “У лукоморья дуб зеленый”. Литературно-музыкальная фантазия по сказкам А. С. Пушкина.10
Презентація до уроку  Попова Н П Відкриття засідання клубу
Горбатенко О. С. Подорож до країни казок.14
Презентація до уроку  Горбатенко О. Подорож у країну казок
Боровик О. І., Мацкова Л. П., Токарчук О. Є., Стахова Н. Г. Подорож Літературним Всесвітом “Грані любові”.16
Презентація до уроку  Презентація Стахова Н_
Михайляк Г. Г. “О, жінко! Перед ім’ям твоїм…” Сценарій до свята 8 Березня.20

Дистанційний тренінг
Гукова О. О. Тренінг – активна форма навчання дорослих людей.
Заняття № 4. .24
Презентація до тренінгу  Презентация Гукова О_

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Інтерактивний підхід до вивчення літератури як пробудження пізнавальної діяльності учнів.33
Презентація до матеріалу  Богосвятська_Інтерактивні методи та прийоми

Нова програма: готуємось заздалегідь
Гузь О. О. Орієнтовне планування уроків для 5 клас
Уроки 33—42. . 38
Уроки 34—36   Уроки Гузь О_ № 34-36

Нова програма: сила творчої уяви
Орлова О. В. Система уроків з вивчення казки Льюїсa Керроллa “Аліса в Країні Див”.53

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Гуцол В. П. Засідання детективного агентства. Літературна гра-вікторина за оповіданнями А. Конан Дойля “Пістрява стрічка”, “Собака Баскервілів”.62

Коментарі:
Анна-Марія Богосвятська #28 грудня 2013 в 06:30+7
Предновогодний номер вышел сказочным, добрым, дарующим надежду на торжество чудесного в жизни человека.
Очень понравились конкурсные материалы “Сценарий внеклассного мероприятия” Н.П. Поповой, О.С. Горбатенко, Г.Г. Михайляк и авторского коллектива, создавшего “Подорож Літературним Всесвітом “Грані любові”.
Благодарна О.О. Гуковой за подробное описание такой популярной формы взаимодействия педагогов, как тренинг.
Как обычно, на высоте мастер-класс О.А. Гузь. На этот раз подарок для читателей – любимый персонаж Том Сойер.
Также интересны материалы О.В. Орловой об “Алисе в Стране Чудес” и заседание детективного агентства От В.П. Гуцол.
Всех авторов и редакцию с наступающими новогодними праздниками! Пусть будет светлым, творческим, богатым на приятные приключения новый 2014 год!

Читацький Клуб журналу «ЗЛ»
Вчительські відгуки з нагоди річниці Клубу «ЗЛ».2

Дистанційний тренінг
Гукова О. О. Організація методичної роботи з учителями світової літератури.
Заняття № 3.4

Учитель – учителеві
Ткач І. О. Осінні нариси.10

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Особливості застосування технології створення ситуації успіху на уроках світової літератури.14

Конкурс «Сценарій позакласного заходу»
Юрчишина М. І. Конкурс «Міс Література».19
Презентація до уроку  Urchishina_Miss_Lit

Кожукало Н. В. Ток-шоу «Астрід Ліндгрен: казка не закінчується».22
Презентація до уроку  Koshukalo_Lindgren
Сорока I. I. «Очима ти сказав мені: люблю…».
Літературно-музична композиція для учнів 10—11 класів.26
Гнатюк М. І. Школа магії «Від пацанів до чаклунів». Новорічна програма-2013.30

Нова програма: готуємось заздалегідь
Козова Т. О. Орієнтовне планування уроків для 5 класу.
Уроки 24—25.32
Гузь О. О. Орієнтовне планування уроків для 5 класу.
Уроки 26—32 .36

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Карман Т. І. Створення відеом на уроках світової літератури як засіб розвитку творчих здібностей школярів.48

Відкритий урок
Галкіна Н. В., Тхай Н. Л. Голоси поетів «срібної доби» (М.Цвєтаєва і Б.Пастернак). Конспект бінарного уроку світової літератури і музичного мистецтва в 11 класі.50
Презентація до уроку  Galkina_Tihay_Срібна доба

Методична скарбничка членів Клубу «ЗЛ»
Купранец С. И. «Прекрасны вы, брега Тавриды…». Урок – литературная гостиная. 9 класс.53
Гриценко О. Г. Розквіт китайської літератури у VІІІ ст. Творчість Лі Бо – вершина китайської лірики. 8 клас.57
Приходько Л. І. В. Скотт – М. Гоголь. Минуле й водночас сучасне. Літературний турнір. 7 клас.58
Презентація до уроку  Prihodko_turnir

Нобелівські лауреати
Гетьман О. Г. Еліс Манро — лауреат Нобелівської премії з літератури-2013. . .62

Коментарі:
Анна-Марія Богосвятська #17 листопада 2013 в 19:29+6
Номер домашний, тёплый. Это ощущение, прежде всего, рождается от отзывов членов клуба “ЗЛ” и методической сокровищницы (Купранец С.И., Гриценко О.Г., Приходько Л.И.), осенних очерков Ирины Ткач (Бунин, Левитан, Башкирцева – всё такое родное, вошедшее в душу и кровь), ток-шоу Н. Кожукало об Астрид Линдгрен (чудесная светлая презентация), “школы магии” М. Гнатюк.
Бесподобный материал – сценарий М. Юрчишиной “Мисс Литература”, который выгодно дополнен изысканной презентацией.
В который раз благодарна О. Гетьман за экономию времени – лаконичный, но всеохватывающий материал о новом лауреате нобелевской премии в области литературы.

assa #1 грудня 2013 в 02:17+4
журнал взагалі цікавий і корисний! і цей номер гарний, сподобалися матеріали А. Богосвятської, Н. Кожукало, І. Ткач, О. Гетьман

Natalja30 #8 грудня 2013 в 17:25+4
Перечитала сторінки чергового номеру часопису. Корисні і пізнавальні для творчого вчителя матеріали Юрчишиної М.І., Кожукало Н.В.,СорокиІ.І., Гнатюк М.І. на конкурс “Сценарій позакласного заходу” . Особливо хочу порадити вчителям використати різнорівневі тести контрольної роботи в 5 -ому класі (тема “Природа і людина “) та підбірку запитань для інтелектуальної гри “Хто швидше”вчителя Гудзь О.Дякую Богосвятській А.І. за вирішення фахових проблем.”Осінні нариси” І.О.Ткач надихнули на створення своїх осоціацій-згадати молодість.

Читацький Клуб журналу «ЗЛ»
Рогозинська В., Хроменко І. Творімо фаховий часопис нового покоління разом! .2

Незабутні миті літа 2013
Ходюк О. Насолоджуючись літом.5
Буткалюк В. Моє щастя білого кольору.6
Пономаренко Т. Романтика подорожей.7

Дистанційний тренінг
Гайченко О. В. Організація методичної роботи з учителями світової літератури. Заняття № 2.8

Учитель — учителеві
Ткач І. Співдружність мистецтв на уроках світової літератури.16

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Mетодичні прийоми технології розвитку критичного мислення учнів через читання та письмо.20

Конкурс «Сценарій позакласного заходу»
Мацкова Л. М. Подорож у сиву давнину. Літературно-пізнавальна гра «Античний калейдоскоп». 8 клac.26     10 2013 Мацкова Л. ПРОТОКОЛ      10 2013 Мацкова Л. Грамоти     10 2013 Мацкова Л. Презентація №1_ Супровід_ Фотопитання       10 2013 Мацкова Л. Презентація №2_ Крилаті вислови               10 2013 Мацкова Л. Презентація №3_ Герої Еллади
Гикава Л. Я., Дячок С. О. Запрошуємо на чай. Сценарій позакласного заходу для учнів 8—11 класів.31

Нова програма: готуємось заздалегідь
Гузь О. О. Орієнтовне планування уроків для 5 класу. Уроки 19—25.36

Нова програма: позакласне читання
Орлова О. В. Великі «маленькі» герої дитячої літератури. Урок за творами «Маленький лорд Фаунтлерой», «Маленька принцеса» Ф. Е. Бернетт.45

Літературні паралелі
Мінаєва О. О., Паляничка Ю. О. Чисте світло лицарства. Інтегрований урок світової літератури та англійської мови (компаративний аналіз творів В. Скотта «Айвенго» та М.В. Гоголя «Тарас Бульба»).48

Методична скарбничка членів Клубу «ЗЛ»
Битько Ю. В. Байка І. А. Криловa «Вовк і Ягня». Порівняльний аналіз байок Езопа та Крилова.52
Гукова О. О. Оповідання А.П. Чехова «Товстий і тонкий».54
Качур Л. М. Провідні мотиви та символи лірики Блока («Незнайома», «Про доблесть, про подвиги, про славу…», «Весно, весно, без меж і краю…»). Урок з використанням Інтернету.57
Пушкар О. М. Головні мотиви творчості Райнерa Марії Рільке. Життєвий і творчий шлях письменника. «Орфей, Еврідіка, Гермес», «Ось дерево звелось…».58

Сузір’я видатних педагогів
Хроменко І. Симон Соловейчик – «невтомний ідеаліст і реформатор освіти». Продовження.61

 

Коментарі:
petren90 #18 жовтня 2013 в 16:20+4
іЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ ПРОЧИТАЛА ПРОДОВЖЕННЯ СТАТТІ іРИНИ ХРОМЕНКО ПРО ВИДАТНОГО ПЕДАГОГА СОЛОВЕЙЧИКА. МАТЕРІАЛИ БОГОСВЯТСЬКОЇ А.І. ЯК ЗАВЖДИ НА ВИСОКОМУ РІВНІ. ЩОДО САМООСВІТИ: ВСЕ ТАК ПРОСТО, АЛЕ ВСЕ ТАК СКЛАДНО. ДЯКУЮ АВТОРОВІ ЗА ЧЕРГОВІ ДІЄВІ РЕКОМЕНДАЦІЇ. ГУЗЬ О.О.: ПРОСТО МАЙСТЕР-КЛАС. А ВЗАГАЛІ ЦЕЙ ЖУРНАЛ – НЕВІД’ЄМНА ЧАСТКА САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА. ДЯКУЮ!!!

ТарасоваТИ #24 жовтня 2013 в 10:25+6
Очень интересны материалы статьи Ткач И. Спасибо за продолжение дистанционного тренинга (автор Гайченко О.В.), вопросы организации самообразования актуальны, и материалы тренинга – большое подспорье. Познавательна статья Хроменко И. Всем авторам большое спасибо.

Анна-Марія Богосвятська #25 жовтня 2013 в 05:45+7
Тёплый номер: с приглашением на чай от С.Дьячок и Л.Гакавой, содружеством искусств от И. Ткач, продолжением рассказа об удивительном педагоге С.Соловейчике от И. Хроменко, воспоминаниями о лете учителей, разделом “Человек и природа” в новой программе для 5 класса от О.Гузь.
Да и другие материалы, как всегда, соответствуют уровню СОВРЕМЕННОГО урока, СОВРЕМЕННОГО учителя.
Редакции и авторам – спасибо!

Дистанційний тренінг
Гайченко О. В. Організація методичної роботи з учителями світової літератури. Заняття №1.2

Сузір’я видатних педагогів
Хроменко I. А. Симон Соловейчик – “невтомний ідеаліст і реформатор освіти”.8

Конкурс “Сценарій позакласного заходу”
Кречетова О. Н. “О доблестях, о подвигах, о славе…”. Заседание клуба юных фольклористов. 7 класс.12
Презентація до уроку у PDF форматі  Кречетова О.
Залозна С. А., Гуріна В. В. Диво, створене генієм. Позакласний захід, присвячений життю та творчості Г. К. Андерсена.16

Нова програма: казки народів світу
Братко В. О. Культурологічний підхід до вивчення літературної казки (на прикладі казки Г.К. Андерсена “Дикі лебеді”).18

Нова програма: готуємось заздалегідь
Гузь О. О. Орієнтовне планування уроків для 5 класу. Уроки 11—18.22

Нова програма: позакласне читання
Орлова О. В. “І поллється в душу нам блакить…” Сергій Єсенін. Вірші про природу.44

Нова програма: природа та людина
Шкаруба Л. М., Ткач І. О. Джон Кітс: співець поезії землі.47

Методична скарбничка членів Клубу “ЗЛ”
Химинець A. Велич подвигу Прометея, його самопожертва заради людей.55
Чернишенко О. Філософсько-моральний конфлікт драми П.Кальдерона “Життя – це сон”.57
Комар O. Жан Батіст Мольєр – найвідоміший комедіограф французького класицизму.58
Хмельницька O. Влада золота та її філософія в повісті “Гобсек”. Характеристика образу Гобсека. Романтичні й реалістичні тенденції в повісті.59

Учитель — учителеві
Сагайдак Л. Моє літо.61
Ялтанець Т. Зустріч з Африкою.62
Черняєва Н. На побачення з Європою.63
Гавриловська М. Враження від липня 2013. 64

Коментарі:
Фролова #19 вересня 2013 в 16:03+6
Очень благодарна автору Гайченко О.В. за интересный и, самое главное, полезный и востребованный материал дистанционного тренинга. Актуален для практической методической деятельности педагога. Спасибо редакции за публикацию.

Олена #20 вересня 2013 в 05:350
У наш час швидких інновацій і використання новітніх технологій дуже важливо правильно організувати свою діяльність. Тому висловлюю глибоку подяку методисту Миколаївського методичного центру Гайченко О. В. за матеріали у рубриці “Дистанційний тренінг”. Гадаю. що керівникам методичних об’єднань інформація буде корисною.

ТарасоваТИ #20 вересня 2013 в 08:20+5
Очень заинтересовал материал дистанционного тренинга “Організація методичної роботи з учителями світової літератури” (автор Гайченко О.В.).Отличается новизной, глубиной содержания, логичностью изложения. Жду материалы следующего занятия.

kybaruchi #20 вересня 2013 в 14:24+4
О тренинге. Проверила всю документацию согласно рекомендаций Ольги Васильевны. Огромное спасибо методисту!

kybaruchi #20 вересня 2013 в 14:27+4
Ольга Васильевна! Продолжайте! Нам такие материалы очень нужны. Впервые увидела справку по данному вопросу.

petren90 #20 вересня 2013 в 14:31+4
Дуже своєчасно. Якраз почали працювати МО. Тепер все зрозуміло. Продовження буде?

petren90 #20 вересня 2013 в 14:49+4
И это все надо делать!? Хорошо ,что я не руководитель МО. love

Полудень С.І. #20 вересня 2013 в 15:54+3
Дякую за допомогу методисту світової літератури та російської мови Гайченко О.В. за корисні та змістовні матеріали щодо питань організації методичної роботи. Вдячна за Вашу творчість і бажання ділитися досвідом з колегами.Чекаю наступного заняття!

Teplova #20 вересня 2013 в 16:06+4
Шановна Ольго Василівно!Стаття “Організація методичної роботи з учителями світової літератури” стала справжньою знахідкою для мене як молодого керівника методичного об`єднання. Ваші рекомендації допомогли продуктивно організувати роботу методичного об`єднання та обрати доцільні форми і методи проведення засідань. Ви дійсно вмієте “запалити” інших!

Цимбал Олена #20 вересня 2013 в 16:42+4
Шановна Ольго Василівно! Для мене, як заступника директора з навчально-виховної роботи, Ваша стаття має практичну цінність. Матеріали заняття допоможуть ретельніше спланувати методичну роботу та проаналізувати ефективність роботи методичного об`єднання вчителів-словесників.Дякую за змістовність і актуальність дистанційного тренінгу!

Марина #20 вересня 2013 в 17:21+4
Хочеться поділитися враженнями щодо матеріалу дистанційного тренінгу-автор О.В.Гайченко,-матеріал викладено цікаво. доступно.логічно,змістовно та відповідає запитам сьгодення;актуальний як для керівника методоб’єднання так і для вчителя.Буду з нетерпінням чекати наступного заняття.

Elena Kurennaya #21 вересня 2013 в 18:11+4
Спасибо автору Гайченко О.В. за интересные материалы дистанционного тренинга, это большая помощь в моей методической работе. Хочется ознакомиться с продолжением этой публикации. Очень актуально перед аттестацией школы использовать этот материал.

Deva_Lu #23 вересня 2013 в 22:53+3
Черговий номер журналу, як завжди, насичений корисними матеріалами для практичної діяльності вчителя. Привернули увагу розробки уроків для 5 класу за новою програмою авторів Братко В.О., Гузь О.О., Шкаруби Л.М. та Ткач І.О. Особливо зацікавили матеріали дистанційного тренінгу “Організація методичної роботи з вчителями світової літератури”, запропоновані Гайченко О.В. Згодна з думкою, що поради Ольги Василівни будуть в нагоді під час організації роботи як всього методичного об’єднання, так і окремого вчителя.
Лупашко Т.О.

Валентина #26 вересня 2013 в 17:52+4
Дана стаття “Організація методичної роботи з учителями світової літератури” має важливе практичне значення не тільки для організації роботи вчителів світової літератури, а для керівників будь-якого методичного об’єднання: даються корисні поради щодо планування, різновиди організації індивідуальної методичної роботи, яким шляхом вивчати передовий педагогічний досвід тощо. Дуже вдячна Ользі Василівні за те, що розмістила у своїй статті пам’ятку щодо вивчення того чи іншого питання, зокрема “Організації продуктивності діяльності шкільного методичного об’єднання”, яким шляхом писати довідку про підсумки перевірки ефективності роботи. Найсуттєвішим для мене є завдання для практичної частини, яка запропонована.
Савченко Валентина

Анна-Марія Богосвятська #2 жовтня 2013 в 06:43+3
Згодна з попередніми коментарями – матеріали О.В. Гайченко дуже корисні і демонструють найвищий рівень сучасної органзіації методичної роботи.
Справжньою прикрасою даного номеру (як і декількох останніх) є рубрика “Сузір’я видатних педагогів”, яку веде І.А. Хроменко. Талановито написано про унікального педагога С. Соловейчика, праці й ідеали якого для багатьох вчителів досі є орієнтиром на освітянському шляху.
Сподобалось засідання клубу юних фольклористів О. Кречетової, приклад культурологічного підходу до вивчення казок Андерсена В.О. Братко, черговий майстер-клас від О.О. Гузь, поетичні натхненні розробки про С. Єсеніна О.В. Орлової, завдання для груп за міфом про Прометея А.А. Химинець; дуже цікаві, особисті матеріали про англійський романтизм і Дж. Кітса Л.М. Шкаруби та І.О. Ткач.
Номер видався казково-поетичним, дуже цільним за змістом і загальним настроєм.
Дякую всім авторам і редакції!

Офіційна рубрика
Таранік-Ткачук К. В. Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013—2014 навчальному році.2

Презентуємо новий підручник
Кашуба Є. І. Книжки, що дарують радість. Навчально-методичний комплект “Світова література” (5 клас), створений авторським колективом під керівництвом О.М. Ніколенко.9
Сегеда Т. П. Книжка для вчителя, який прагне професійного зростання “Книжка для вчителя. Уроки зі світової літератури. 5 клас” (автори О.М. Ніколенко, Л.В. Мацевко-Бекерська, О.В. Орлова та ін.; К.: Грамота, 2013).10
Ніколенко О. М. Специфіка викладання світової літератури в 5 класі.12

Нова програма: готуємось заздалегідь
Гузь О. О. Орієнтовне планування уроків для 5 класу. Уроки 6—10.16

Нова програма: позакласне читання
Орлова О. В. Політ над світом, політ над собою. Урок за казкою С. Лагерлеф “Дивовижна подорож Нільса Хольгерсона з дикими гусаками Швецією”.25

Нова програма: світ дитинства
Богосвятська А. І. Шукай радість. Урок за повістю Е. Портер “Полліанна”.28

Сузір’я видатних педагогів
Хроменко I. Цілюща сила Педагогічної Любові Ш. О. Амонашвілі. 32

Незабутні імена
Ботнаренко Н. “Пам’ятати і любити…” (про прем’єру документального фільму Ігоря Козлика “Oчима Іншого: Марко Теплінський і Володимир Матвіїшин”).38

Конкурс “Сценарій позакласного заходу”
Добровольська О. В. Свято знань. 40
Сагайдак Л. М. У пошуках злочинця. Сценарій виховного заходу.44
Ходюк О. С. Конкурс знавців міфів Стародавньої Греції. 48
Греньків О. В. Інтелектуальне шоу “Байка у світовій літературі”.50

Учитель — учителеві
Ткач I. Моя подорож до Росії. (Сторінки вчительського літнього щоденника).51
Бушакова O. Мої незабутні миті літа 2013. . .54
Черняєва H. Оксамит турецької рів’єри. . .55

Вітаємо переможців!
Підсумки учнівського конкурсу есе “Зустріч з книгою”.56

Методична скарбничка членів Клубу “ЗЛ”
Сагайдак Л. М. Бароко як доба і художній напрям у літературі й мистецтві.58
Презентація до уроку  Сагайдак Л. Бароко
Ремарчук І. Н. Троянська війна у давньогрецькій міфології.63
Євтушенко О. О. Дослідження англійських, німецьких та українських прислів’їв.64
Козієва В. В., Гарна С. Ю. “У кого кинути яблуком?” (метафоричність світу новели Ф.Кафки “Перевтілення” та актуальність її проблем у наш час).67
Пастухова А. П. Світова література — духовна скарбниця людства.68

Літературні паралелі
Медвідь H. Вивчення комедій Г. Квітки-Основ’яненка та Ж.-Б. Мольєра.71

Методичні об’єднання вчителів
Салівон Т. І. У творчому пошуку. З досвіду роботи методичного об’єднання вчителів світової літератури та російської мови м. Ніжина.74
Приходько А. М. Компаративний аналіз найдавніших пам’яток світової л-ри.75

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Урок світової літератури як діалог.77

З ювілеєм!
Гладышев В. В. О поэте….84

Творчість наших читачів
Кашуба Є. І. “В обіймах вигаданих снів”. З книги сонетів “Переливи райдуги”.86

Поетична сторінка
Приходько Л. І. Джерела натхнення (презентація поетичної збірки).88

Нариси світової культури
Шкаруба Л. М. Эпоха Просвещения: диктатура разума и здравого смысла.90

Коментарі:
Ольга Северин #4 серпня 2013 в 07:03+6
Ура!!! Довгоочікуваний журнал усміхнувся для нас. Зміст насичений, цікавий, надзвичайно актуальний… Так хочеться уже погортати сторінки улюбленого видання!

Анна-Марія Богосвятська #4 серпня 2013 в 16:07+5
Згодна з пані Ольгою. Прочитала зміст, подивилась на веселкову обкладинку – дуже хочеться почитати.

Анна-Марія Богосвятська #24 серпня 2013 в 08:23+5
А ось і передосінній номер!
Традиційно, є офіційна рубрика з методичними рекомендаціями на новий навчальний рік, чудові віршовані привітання О.М. Ніколенко на 2-й сторінці обкладинки, натхненні відгуки вчителів про новий підручник зі світової літератури для 5 класу, розробки уроків за новою програмою, матеріали творчих пошуків МО м. Ніжина, цікаві знахідки у методичній скарбничці членів клубу “ЗЛ”. Це – “обличчя” журналу.

А тепер – про “душу” нашого часопису.
Даний номер прикрашає поезія Є.І. Кашуби, авторів збірки “Сердець акорди”, слово про поета Д. Креміня, відгук про документальний фільм І.В. Козлика “Очима Іншого: Марко Теплінський і Володимир Матвіїшин”.
У другий раз перечитала твір переможця учнівського конкурсу есе “Зустріч з книгою” Максима Григоренка і щиро зраділа, що серед нас ходять такі розімні, моральні, духовні юнаки, які, до того ж, з літературою мірють поєднати майбутню професію.
Культурно-духовні подорожі наших колег І. Ткач, О. Бушакової, Н. Черняєвої – справжні перлини живого сучасного багатого слова, яке вміє примічати у навколишньому світло, радість, глибину, красу, дива.
Матеріал, який задає високу ноту звучання у ці останні перед 1 вереснем днями, – розповідь І.А. Хроменко про гуманістичні ідеали Шалви Олександровича Амонашвілі. Неможливо втриматися від сльоз, вкотре нагадуючи собі разом із Рицарем Гуманної Педагогіки заповідь: “Вірити в безмежність кожної Дитини”.
І – заключний акорд номеру – блискучий матеріал про епоху Просвітництва Л.М. Шкаруби. Вдало підібрані цитати, широко розкрита ідеологія епохи, докладна розповідь про походження терміну “просвітництво”. Дуже просто і акцентно розкрита опасніть культивування моралі без Бога, насильницьке нав’язування свободи; показані причини, що призвели до масових революцій у європейських країнах наприкінці Просвітництва.
А ще дуже сподобались літературознавчі знахідки Л.М. Сагайдак “У пошуках злочинця”, О.С. Ходюк “Конкурс знавців міфів Стародавньої Греції”, В.В. Козієвої і С.Ю. Гарної “У кого кинути яблуком?”, А.П. Пастухової “Світова література – духовна скарбниця людства”.
Дякую редакції за веселку вражень!

Нова програма: казки народів світу
Ніколенко О., Орлова О. У пошуках справжньої краси. Оскар Уайльд і його казка “Хлопчик-Зірка”.2

Нові переклади
Зуєнко М. Переклад казки О. Уайльда “Хлопчик-Зірка”.7

Нова програма: готуємось заздалегідь
Гузь О. О. Орієнтовне планування уроків для 5 класу. Уроки №1—5.12

Нова програма: позакласне читання
Орлова О. В. Чарівні помічники. Казки народів світу.25

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Технологія проблемного навчання і мислення на уроках літератури.28

Учитель — учителеві
Ткач І. О. Виховуємо учнів-дослідників (Про організацію пошуково-дослідницької діяльності на уроках світової літератури. Заключна частина).33

З досвіду роботи
Із методичної скарбнички членів Клубу “ЗЛ”. Конспекти уроків Химинець А. А., Гукової О. О., Щербань С. Г. . .36

Книжкова полиця словесника
Ялтанець Т. Висвітлення української теми в творах світового письменства. “Зарубіжні письменники та Україна”. Інформаційний посібник .42
Шмігер Т. Вийшла бібліографія перекладної дитячої літератури .45

Конкурс “Сценарій позакласного заходу”
Кашуба Є. Хто сказав, що щастя — це… Літературна композиція.46
Чекотилова Т. В. Урок-суд над литературным героем по рассказу И. Бунина “Легкое дыхание”.50
Соломка Л. А., Чепіга О. С. Літературний салон “Засідання Малого Нобелівського комітету”.54

Нариси світової культури
Шкаруба Л. М. Римская элегия: “грубый Лациум” и образованная Греция, или “Аппиева дорога” римской культуры и литературы.59

Коментарі:
Анна-Марія Богосвятська #20 червня 2013 в 07:31+7
Номер дуже сподобався. Красива, елегантна обкладинка з портретом і цитатами Оскара Уайльда – приємно тримати в руках.
Чудовий матеріал О.М. Ніколенко і О. Орлової, присвячений казці “Хлопчик-Зірка”. Сподобалось, як розкрито символіку гранату, нарцису, зірки. (“Усі ми ходимо по багнюці, але деякі із нас дивляться на зірки” – О. Уайльд).
Прикрашає номер сценарій позакласного заходу Є. Кашуби про мотив щастя у світовій літературі.
Вкотре із задоволенням прочитала живі, натхненні роздуми про сучасний урок літератури І.О. Ткач. Авторка пропонує багато нестандартних форм і прийомів роботи з учнями. Захотілося спробувати організувати “Конкурс на кращого Робінзона”.
На високому рівні представлені розробки складних форм організації роботи на уроці: урок-суд (Т.В. Чекотілова) та “засідання Малого Нобелівського комітету” (Л.А. Соломка, О.С, Чепіга).
Матеріал для душі – “Римская элегия” Л.М. Шкаруби.
Блискучий, корисний, актуальний інформаційний збірник “Зарубіжні письменники та Україна” підготувала Т. Ялтанець!
Також приємно бачити, що члени Клубу “ЗЛ” активно діляться своїм новаторським, цікавим досвідом роботи: про причини популярності образу Геракла (А.А. Химинець), образи жінок у французькій літературі І пол. ХІХ ст. (О.О. Гукова), величну постать іспанської літератури Ф. Лорку (С.Г. Щербань).

Конкурс “Сценарій позакласного заходу “
Турчина С. Л. “Спешите делать добрые дела…” 10 класс.2

Нова програма: планування уроків
Календарно-тематичне планування уроків світової літератури (5 клас) за Програмою 2012 року (керівник авторського колективу Ніколенко О. М.) Орлової Ольги Василівни. . .6

Календарно-тематичне планування уроків світової літератури (5 клас) за Програмою 2012 року (керівник авторського колективу Ніколенко О. М.) Гузь Ольги Олександрівни. . .9

Нова програма: природа і людина
Ніколенко О., Конєва Т. Ернест Сетон-Томпсон — натхненний співець природи.12

Нова програма: казки народів світу
Борківська О. П. Викриття в образах тварин негативних людських якостей. Вивчаємо індійську народну казку “Фарбований шакал”.19
Кашуба Є. Формування загальнокультурної компетенції особистості на прикладі вивчення китайської казки “Пензлик Маляна”. Уроки за технологією БАТ.24

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Біоадекватний інструментарій на допомогу сучасному філологу. 27

Методичні об’єднання вчителів
Гайченко О. В. “Судьбой призванье утверждая…”.34   Вечер романса
Гукова О. О. Тренінгове заняття для вчителів “Наповнюємо “методичний кошик””.36

Педагогічна хроніка
Лупашко Т. О. Зустріч напередодні жіночого свята.38

Скарбничка дистанційного тренінгу
Фрагменти конспектів уроків Гриценко О., Дуденко Н., Дячок С.39

Учитель — учителеві
Ткач І. О. “Погане навчання підносить істину, гарне — навчає її знаходити”.
(Про організацію пошуково-дослідницької діяльності
на уроках світової літератури у вихованні компетентного читача).44
Кондратьєва О. К. “Я відповідаю за тих, кого навчаю”.46

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Третяк Л. Проектні технології на уроках світової літератури.50

Літературна карта України
Мацкова Л. П. Навчальний проект “Пушкін і Україна” .52

Методичне розмаїття
Козієва В. В. Порівняльний аналіз вирішення проблеми буття людини у часовому просторі. 57
Соломка Л. А. Урок з вивчення повісті Бориса Васильєва “А зорі тут тихі…”.58

Нариси з історії світової культури
Шкаруба Л. М., Баран О. И. Викторианский тетраптих. Часть четвертая. Сказки об Алисе.62

Додаток до матеріалу на обкл. №3 та №4

Коментарі:
Yankovich #13 травня 2013 в 18:25+5
Чувствую рядом с собой мудрого наставника, помощника, собеседника.Это я об очередном номере журнала. С удовольствием восстановила и обогатила свои знания о творчестве Томпсона( он снова в программе), прочитав материалы Николенко О., разложила по полочкам “биоадекватный инструментарий”, предложенный Богосвятской А, “встретилась с Алисой” в материалах Шкарубы Л. и Баран О., уже задумываясь , какие методы и приемы использовать на уроке по творчеству Кэролла. А вот конспект внеклассного мероприятия “Спешите делать добрые дела..” Турчиной С. Что-то очень знакомое ( за 20 лет работы в школе перечитала все старые номера ” Русского языка в школе..” и “Всесвітню літературу….”). Так и есть очередная вариация материала ( 2011 год – Шубина Л.С, 2012 – Бабенко Л.П., 2012 – сайт Петровой В.П.). А вот еще и Uroki/net. Совсем чуть-чуть меняем местами абзацы, высказывания писателей оставляем. притчу “Две матери” тоже, от “себя” добавляем рассказ о Блейке и картине Глазунова. И вот материал на конкурс готов. Уважаемые коллеги! Мы хотим креативные идеи, современный взгляд на внеклассную работу в школе. С уважением ко всем авторам журнала, моим коллегам – учителям и подписчикам.

uchitel #13 травня 2013 в 21:45+6
Материал был не на конкурс, а просто для детей и для себя. Проведён в прошлом году на неделе русского языка в школе.Я и не отрицаю, что по большому счёту мы все пользуемся интернетом и многими источниками общедоступными. Не думаю, что так уж всё плохо получилось. Редакции понравилось и они решили напечатать.Ни на один из предложенных вами сайтов я не заходила и не скачивала. Просто часто собираю интересное для себя в свою копилку, а потом варьирую под свой замысел, добавляю своё. Не думаю, что кого-то этим обидела.

Yankovich #17 травня 2013 в 15:34+3
Якщо ви використовуєте чужі методичні напрацювання у своїй роботі, потрібно вказати це у “Списку використаних джерел”. Інакше це отримує назву ПЛАГІАТ.

hala #19 травня 2013 в 09:07+7
О номере журнала №5. Вы обратили внимание, что обложка выбрана удачно – по-весеннему радостно и красиво?! Сразу поднялось настроение.
Пропускаю м-лы новой программы – к сожалению, не читаю в 5кл.
Читаю статью “Судьбой призванье утверждая…”. Злободневные мысли: “…вимагають від учителя усі… перерахувати всіх, хто контролює, неможливо”. Наверное, все с этим согласятся. Правильный вывод автора: нужно помогать! И опыт работы полезный.Спасибо, Ольга Васильевна!
Поучилась ( в который раз – и с удовольствием!) у Богосвятской А. И.- её материалы у меня в спецпапке, ими я делюсь с коллегами.
Интересный публикации рубрик “Методичне розмаїття”, “Скарбничка дистанційного тренінгу”.
“Учитель — учителеві”.Спасибо, Ирина.И статья, и конкретный м-л к ней Кондратьевой О. К. обязательно использую!
С радостью увидела м-л “Літературна карта України”. Веду факультатив в 10-11 кл. “Літературне краєзнавство”, поэтому собираю все публикации по теме. Спасибо.
“Викторианский тетраптих” Шкарубы Л.М. – особое удовольствие: научно, популярно, красивый слог…
По поводу сценария Турчиной С.Л. Во-первых, есть молодые педагоги, и у них нет журналов прошлых лет. Во – вторых, irina а якщо людина творчо використовує чужі напрацювання, то це називається постмодернізм. а взагалі, люди, щось ви злі якісь
И, в- третьих,перефразируя: учитель пробуждает в них то, чего они в себе самих не подозревали.
“Вечер русского романса” – моя мечта!Завидую. Как романтично и красиво.К сожалению, у нас в 10-11 классах только мальчики!
Номер вышел интересный. И даже дискуссионный.

Анна-Марія Богосвятська #23 травня 2013 в 07:07+6
Многие материалы номера пришлись по душе. С нетерпением дождалась заключительной части “Викторианского тетраптиха”. Блестящий свежий взгляд на Англию, Л. Кэрролла и “Алису”!
Творческие разноцветные уроки предлагает Е. Кашуба.
Давно обращаю внимание на публикации О.Боркивской, вот и на этот раз – глубоко, современно, интересно!
Тема “Природа и человек” новой программы по СЛ, раскрытая О.Николенко и Т.Коневой, – очень нужный материал, настоящий мастер-класс.
В который раз порадовал свободный откровенный разговор рубрики “Учитель – учителю” (И. Ткач, О. Кондратьева).
Особое впечатление доставили фрагменты конспектов уроков участников дистанционного тренинга: о жизненных ценностях в сказке “Маленький принц” (О.Гриценко) и просто чудесный взгляд на “Каникулы” Р.Брэдбери (С. Дьячок).
интересно также было познакомиться с календарно-тематическим планированием уроков СЛ в 5 классе О. Орловой и О. Гузь.

Нариси з історії світової культури
Шкаруба Л. М., Баран О. И. Викторианский тетраптих. Часть третья.
Сказки об Алисе: история создания, жанр, источники, уровни интерпретации.2

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Реалізація моделі особистісно орієнтованого навчання на уроках світової літератури.9
Презентація до матеріалу  Богосвятська_Особистісно орієнтоване навчання
Довгань Л. Д. Використання елементів здоров’язберігаючих технологій на уроках світової літератури.14

Читацький Клуб журналу “ЗЛ”
Хроменко І. А. Фанфіки у шкільній практиці викладання літератури.17

Мала академія наук
Мокрєєва І. Ю. Навчити дитину мислити — головне завдання вчителя літератури.23
Ніколенко К. Типологія юних героїв у сучасній зарубіжній літературі.24
Презентація до матеріалу  Ніколенко К_ Типологія героїв у сучасній л-рі

Учитель — учителю
Ткач І. О. “Науки юношей питают…”.32

Спроба дослідження
Стахова Н. Г., Євтушок К. Художня палітра драматичних творів В. Шекспіра (мовні засоби у трагедії “Ромео і Джульєтта”).36

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Давидич Н. М. “І зі злоби любов єдина встала …” Утвердження сили кохання у трагедії В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта”.41

Наші ювіляри
Чухненко Ю. М. Возрождение духовности. “Записная книжка словесника — 2”.44

Позакласний захід
Остапова Л. І. На гостину до митців світової літератури.46

Скарбничка дистанційного тренінгу
Фрагменти конспектів уроків Н.Й. Дуденко, Н.А. Грипась, Л.М. Качур, О.В. Комар, А.А. Химинець.50

Методичне розмаїття
Петричко І. З. Система уроків з вивчення оповідання Михайла Шолохова “Доля людини”.54
Роскос Т. Високий антивоєнний і гуманістичний пафос оповідання Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”.60

Незабутні імена
Загоруйко Н. Декілька слів про документальний фільм Ігоря Козлика “Марко Теплінський — учитель, вчений, людина”.62
Голиш Г. М., Тарасинська І. З. Черкащина відсвяткувала ювілей К. Г. Паустовського. 63

Коментарі:
Natalja30 #19 квітня 2013 в 21:38+1
Дякую, пані Катерино за можливість заздалегідь познайомитися з юними героями у сучасній зарубіжній літературі. Презентація , гадаю, допоможе швидко зорієнтуватися вчителю під час підготовки до уроків у 5-ому класі. Яскраво і лаконічно висвітлено поняття художній образ (функції, види, ознаки ). Робота заслуговує уваги всіх вчителів. Бажаю Вам творчого натхнення.

Анна-Марія Богосвятська #28 квітня 2013 в 09:14+3
Так, погоджуюсь із попереднім коментарем, – БЛИСКУЧА робота Катерини Ніколенко “Типологія юних героїв у сучасній зарубіжній літературі”! Справжній подарунок філологам. І презентація, і сама робота, надрукова у даному номері журналу, – це той рівень знань, творчості, натхнення і начитаності сучасного учня, до якого так прагне кожен учитель. Впевнена, Катерина всіх однокласників і друзів захопила творами, про які так цікаво, глибоко, нестандартно розповіла у своєму науковому дослідженні. Особливо сподобались розділи роботи, які стосуються аналізу образу Суботика та мумі-тролів.
Четвертий номер “ЗЛ” вийшов по-особливому теплим, натхненним, дякую всім авторам і редакції! Це і чергова частина про Алісу неперевершеного тетраптиху Шкаруби Л.М., Баран О.І. Сучасний, затребуваний матеріал про фанфіки І.Хроменко. Актуальні роздуми І.Ю. Мокрєєвої про те, як навчити дитину мислити. Живі думки І. Ткач. Натхненний позакласний захід Л.І. Остапової.
Цікава рубрика “Незабутні імена”: про документальний фільм Ігоря Козлика “Марко Теплінський — учитель, вчений, людина”, а також про юбілей К.Паустовського на Черкащині. Завдяки цим матеріалам учитель-зарубіжник завжди у центрі культурних, наукових, літературних подій сьогодення.

Педагогічна хроніка
Всеукраїнський круглий стіл “Роль фанфікшн у розвитку пізнавального інтересу школярів до літератури”.2

Творчість наших учнів
Роботи переможців учнівського творчого конкурсу «Новорічні фантазії» у номінації «Новорічна казка» (фанфік).5
Тіхоненко C., Маньківська Д. Створення фанфіків на уроках літератури як один із засобів розширення читацької свідомості учнів.8

Нова програма: сучасна література
Ніколенко О. М. До нас йдуть мумі-тролі… .12

Нова програма: світ дитинства
Григоренко О. П. Система уроків за романом Елеонор Портер “Полліанна”.17
Іващенко А. О. Ідея радості життя й відкриття світу у романі Елеонор Портер “Полліанна”. 5 клас.26

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Рух думки “угору” та “вглиб”: методика організації етапу рефлексії.28
Презентація до матеріалу  Богосвятська_Рефлексія

Літературознавча розвідка
Багратион-Мухранская К. В. Литература эпохи романтизма: как заинтересовать?
(На материале творчества Р. Бернса, В. Скотта).34

Вчора та сьогодні
Гладышев В. В. Максим Горький в современной школе? .36

Дистанційний тренінг
Відгуки про дистанційний тренінг “Шляхи аналізу художнього твору, адаптовані до шкільної практики” .38
Скарбничка дистанційного тренінгу
Філологічний аналіз художнього твору
Фрагменти конспектів уроків О.В. Сметюх, І.О. Ткач, Ю. Битько, О.С. Ходюк, О. Гундерич, Н.С. Дець.42

Методика і досвід
Петричко І. З. Засудження війни у творчості О. Твардовського, М. Шолохова, Г. Белля. Система уроків.49

Літературна карта світу
Богосвятська А. І. Урок-мандрівка шляхами героїв світової літератури.56
Презентація до матеріалу № 1  Богосвятська_Презентація_Місто Джульєтти
Презентація до матеріалу № 2  Богосвятська_Презентація_Дорогами Дон Кіхота

Нариси з історії світової культури
Шкаруба Л. М., Баран О. И. Викторианский тетраптих Часть вторая. Этот странный Льюис Кэрролл (Чарльз Лютвидж Доджсон).59

Коментарі:
viktokononenko #9 березня 2013 в 11:17+6
Дуже цікаіий, змістовний, зручний матеріал презентації Богосвятської А. І. “Рух думки “угору” та “вглиб”: методика організації етапу рефлексії” Взагалі презентації Богосвятської А.І. зроблені професійно. Щиро дякую! сприймаю ці матеріали як подарунок до 8 Березня. І не належу я до молодих вчителів, але завжди знаходжу дуже корисний для себе матеріал.

irina #12 березня 2013 в 19:36+6
цікава презентація-подорож Іспанією, місця Дон-Кіхота – дякую Анні-Марії

Анна-Марія Богосвятська #13 березня 2013 в 19:08+5
Дякую, Вікторія та Ірина!
Над темою рефлексій на уроках літератури працювала з натхненням, довго збирала матеріал, більшість прийомів використовую у власній педагогічній практиці. Презентація про Дон-Кіхота – це моя найперша спроба роботи у програмі PowerPoint кілька років тому; сьогодні я б її оформила інакше:)

Sova #22 березня 2013 в 22:56+1
Хочу подякувати за змістовну статтю та презентаціюшого! З Вашого дозволу і я використаю на семінарі – практикумі ваші матеріали! Бажаю Вам творчого піднесення!!!

Natalja30 #13 березня 2013 в 19:52+8
Щире спасибі БогосвятсЬкій А.І. за науковість і доступність матеріалу презентації “Рух думки “угору” та “вглиб”: методика організації етапу рефлексії”.Тільки-но що повернулась із районного семінару , де показувала роздруковані слайди презентації.Вас вітають вчителі Дніпропетровської області Синельниківського району!
Ваша праця зацікавила вчителів нашого району-це значний вклад в методичну скарбничку кожного вчителя.Бажаю Вам успіхів і натхнення.

Підсумки конкурсу
Таранік-Ткачук К. В. Вітаємо переможців Всеукраїнського конкурсу для вчителів “Мультимедійна презентація на уроці аналізу та інтерпретації художнього твору”.2
Знайомтесь: переможці конкурсу.3

Дистанційний тренінг
Хроменко І. Окремі специфічні види літературознавчого аналізу. Заняття № 10.6
Скарбничка дистанційного тренінгу
Фрагменти конспектів уроків з теми “Стилістичний аналіз художнього твору”. Роботи Дець Н. С., Сметюх О. В., Ткач І.О., Чернишенко О. А., Химинець А. А.13

Життя славетних очима сучасника
Хроменко І. Антуан де Сент-Екзюпері і його троянда.20

Учитель — учителеві
Морозова В. Б. Створити фанфік? Це непросто, але можливо (Методичні рекомендації щодо проведення уроків зв’язного мовлення із світової літератури).22

Нова програма: сучасна література
Ніколенко О. М., Конєва Т. М. Нове прочитання Бредбері.25

Нова програма: оригінали і переклади
Стороха Б. Новий переклад оповідання Рея Бредбері “Посмішка”.28

Нова програма: давня мудрість
Орлова О. В. Урок творчого сприйняття арабської казки “Синдбад-Мореплавець” (третя подорож) 5 клас.30

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Технологія зустрічних зусиль як ознака сучасного уроку літератури.34

Зовнішнє незалежне оцінювання
Баліна К. Н. Особливості ЗНО-2013 зі світової літератури.38

Мистецтво перекладу
Здражко А. Є. Проблеми перекладацької справи. Інтерв`ю з перекладачем художньої літератури Тетяною Некряч.40

Літературні паралелі
Ханчук І. Д., Янкович О. В. Урок компаративного аналізу повісті М. Гоголя “Шинель” та оповідання П. Мирного “П’яниця”.43

Методичне розмаїття
Гриценко О. Г. Відкриваю вам душу і дарую тепло свого серця.
(Головні життєві цінності у казці А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц”). 48
Олексієнко О. Д. Мистецтво бути Людиною
(Втілення в образі Бермана найкращих людських рис за новелою “Останній листок” О. Генрі.).50
Горбатенко О. С. Засудження війни в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”.52

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Смуденкова В. Г. Краса і сила мистецтва. Конспект уроку.54
Котик О. З. “Святе мистецтво! В пензлі чи пері. Мистецтво, ти даруєш благодать”. Урок позакласного читання за вибраними поезіями Й.В. Ґете.56

Нариси з історії світової культури
Шкаруба Л. М., Баран О. И. Викторианский тетраптих. Часть первая. Добрая старая викторианская Англия.58

Коментарі:
hala #21 лютого 2013 в 09:19+5
№2 у моїх руках.
Привабливі титульні сторінки. Справляє гарне враження.
Насамперед приєднуюсь до привітань переможців конкурсу. Є у кого вчитися, на кого рівнятися. Талановиті люди! Цікаво було прочитати і коротенькі, та змістовні розповіді переможців про себе. У кожного своє бачення, яким має бути учитель літератури, своє педагогічне кредо – та загалом це цікаві і неординарні особистості. Висловлюю своє захоплення і повагу.
Незабутнє враження залишилось після статті І. Хроменко про Екзюпері. Дійсно, якщо такий матеріал і ТАК давати учням, то відкриєш «багато таємниць твору…» Схиляю голову перед майстерністю автора!
Фанфік – нове в програмі. Тому подяка В. Морозовій за навчання.
Не перестає дивувати своїм майстер-класом А.І.Богосвятська. Нові технології розкриваються так, що завжди хочеться спробувати на практиці. Щоразу чекаєш нових повідомлень!
Гарні уроки рубрики «Методичне розмаїття».
«Викторианский тетраптих» Л.Шкаруби – це цікавинки не лише для вчителя, але й учнів. Справжня екскурсія до епохи! Розповідь про королеву Вікторію, «нравы и быт викторианской Англии» читається як захоплююча книга. Вже придумала урок, де використаю цей матеріал.
Гарний номер вийшов. Не розчарував жоден матеріал.

Анна-Марія Богосвятська #24 лютого 2013 в 10:09+5
Цветная обложка – очень красиво!
Многие материалы нового номера вдохновили. Во-первых, трогательная история непростых взаимоотношений А. Сент-Экзюпери и его “розы”, рассказанная И.А. Хроменко. Во-вторых, потрясающая первая часть заявленного тетраптиха Л.М. Шкарубы и О.И. Баран о блестящей викторианской эпохе: прочитала на одной дыхании и уже успела при случае пересказать, так всё живо, объёмно изображено. С нетерпением жду следующих частей о любимой “Алисе в стране Чудес”.
Понравился перевод рассказа Р. Бредбери Б. Сторохи “Посмішка”, а также глава из нового учебника о фантасте, предложенная О.Н. Николенко и Т.Н. Коневой – глубокий культурологический урок, удачная таблица-сравнение давинчевской “Джоконды” и рассказа Бредбери.
Снова присоединяюсь к поздравлениям победителей конкурса “Мультимедийных презентаций”, с интересом прочитала творческие портреты учителей.
Заключительное занятие дистанционного тренинга И.А. Хроменко о специфических видах литературоведческого анализа побуждает испробовать материал на практике.
Конечно, пару слов необходимо сказать и о материале В.Б. Морозовой про модный сегодня фанфик. С удовольствие прочитала личные маленькие открытия автора, ученические творческие работы. Пригодится “Памятка для фикрайтеров”.
Спасибо всем авторам и редакции за очередной прекрасный номер!

Життя славетних очима нашого сучасника
Гладышев В. В. Наивно-реалистическое восприятие творчества Владимира Высоцкого: истоки и неизбежность.2

Дистанційний тренінг
Хроменко І. A. Компаративний аналіз художнього твору. Заняття № 9.8
Скарбничка дистанційного тренінгу
Біографічний аналіз художнього твору. Фрагменти конспектів уроків. Роботи Бойко М. В., Дуденко Н. Й., Маслюк В. М., Гавриловської М. В., Гриценко О. Г., Гукової О. О.16

Нова програма: вічна мудрість фольклору
Ніколенко О.М., Зуєнко М.О., Шаповалова Л.В. Живе джерело (прислів’я, приказки, загадки й пісні народів світу) 5 клас.24

Нова програма: природа і людина
Могільовцева Л. П. Джон Кітс — англійський поет-лірик. Сонет “Про коника та цвіркуна”.31

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Cучасні педагогічні технології у практиці вчителя світової літератури.34

Учитель — учителеві
Ткач І. Про що розповість нам портрет письменника? (Роздуми вчителя літератури).42

Читацькі відгуки
Тіщенко Т. В. Урок починається з початку… .44
Гарізан Н. В. Домашні завдання на уроках світової літератури.46

Конкурс-захист МАН
Бажаємо успіхів юним науковцям!.51
Додаток до статті  Фрагмент научной работы для печати

Позакласні заходи
Чоловська О. С. Тонке мереживо жіночої душі. Літературна світлиця.52
Гайченко О. В. Велика сила вчительського мистецтва, або “…как здорово, что здесь мы все сегодня собрались…”.57

Нариси з історії світової культури
Шкаруба Л. М. Культурологические хроники времен Шекспира, драматурга английского. Хроника четвертая и последняя. Елизаветинец Шекспир.58

Коментарі:
hala #6 лютого 2013 в 05:58+5
Отримала журнал. Звичайно, дратує, що він приходить з таким запізненням. Та матеріали цікаві – і це заспокоює.
Заняття №9 Хроменко І. A. “Компаративний аналіз художнього твору” привабило, бо ця тема надзвичайно актуальна.
Cучасні педагогічні технології у практиці вчителя світової літератури: зацікавилася технологією створення ситуації успіху. Деяких назв методів та прийомів не знаю:”Гидке каченя”, “Емоційне погладжування, “Сповідь”, але сподобалося. Треба пошукати і спробувати.Прийоми ейдотехніки використовую давно, але в статті багато нового.Цікаво і повчально.
Звернула увагу на статтю Гарізан Н. В.”Домашні завдання на уроках світової літератури”. Гарно написано. Дякую. Давно не знаходила цієї теми в методичній літературі. Ще хотілося б прочитати роздуми, скільки часу займають домашні завдання з усіх предметів, і з нашого предмету зокрема.
От і все. Ще не прочитала всього. Та номер гарний.

Анна-Марія Богосвятська #8 лютого 2013 в 06:40+6
Первый номер в новом году очень порадовал!
Поделиться впечатлениями хочется начать с рубрики “Учитель — учителеві”. здесь каждое слово учителей живое, рожденное от сердца, от искреннего желания сделать уроки литературы СОБЫТИЕМ, ВСТРЕЧЕЙ в жизни детей. Каждый фрагмент начала урока, предложенные Т.В.Тищенко, сразу же хочется попробовать воплотить со своими учениками. Размышления И.Ткач о месте портрета писателя на уроке побуждают к ещё большей ответственности за каждую деталь, каждое слово, которую используем на уроке. С вниманием прочитала и материал о домашних заданиях Н.Гаризан, также многое взяла себе на заметку.
Настоящим праздником стала публикация О.Чоловской “Тонке мереживо жіночої душі. Літературна світлиця”. Слово может передать душу, портрет женщины не слабее, чем краски, а может даже и выразительнее. Во мне отозвалась каждая фраза, каждый намёк, недосказанность… И какое чудесное завершение!
Великолепный материал “Живе джерело (прислів’я, приказки, загадки й пісні народів світу)”. Похоже, в новую программу по мировой литературе можно войти с удовольствием и на высоте!
С ностальгией прочитала материал о Высоцком В.В.Гладышева. Вступила в диалог с Л.М.Шкарубой об извечном “шекспировском вопросе”. Порадовалась успехам наших юных учёных-МАНовцев в лице Виктории Зайцевой. Дополнила свои знания о компаративном анализе произведений, благодаря новому занятию И.Хроменко.
Журнал – настоящий путеводитель для современного учителя-зарубежника.

silvestrivna #10 лютого 2013 в 11:56+4
Дякую за хороші слова. Вірші в прозі завжди знаходять відгук в душі.

hala #9 лютого 2013 в 23:02+5
Колеги, отримали журнал?
А я із задоволенням продовжую читати.
Дякую Ткач І. за статтю “Про що розповість нам портрет письменника?”. Ніби і знаєш методику, але автор зуміла матеріал донести по-новому, душевно, тепло. Мені відразу захотілося попрацювати з портретом на уроці – використавши поради колеги.
Скоро захищатиму свою роботу як методист по інтерактивній технології.Тож ще раз подяка Богосвятській А. І. за матеріали.
Нариси з історії світової культури Шкаруби Л. М. про Шекспіра – цікаво!
Гарний позакласний захід Чоловської О. С. Обов’язково використаю -вдячна!

silvestrivna #10 лютого 2013 в 11:54+4
Фоторафії з цього заходу є на моїй сторінці, а ще остараюся відправити презентацію. Вона мені самій подобається. Попрошу опублікувати на сайті

Педагогічна хроніка
Таранік-Ткачук К. В. Нові обрії викладання світової літератури: сучасний стан і перспективи.2

Учитель — учителеві
Гайченко О. В. Педагогічна культура вчителя як основа його професійної компетентності.5

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Акмеологія: вищий ступінь індивідуального розвитку.8

Нова програма: оригінали і переклади
Мокрєєва І. Ю. Поет, науковець і перекладач Богдан Стороха.14
Цвєтаєва М. Книги в червоній палітурці (переклад Богдана Сторохи).15
Ніколенко О., Орлова О. Вивчення поезії М. Цвєтаєвої у 5 класі.16

Нова програма: сучасна література
Химера Н. В., Фартух Л. А. Система уроків з вивчення твору П. Маара “Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу”.18

Дистанційний тренінг
Хроменко І. Філологічний аналіз художнього твору. Заняття № 8.26
Скарбничка дистанційного тренінгу
Фрагменти конспектів уроків з теми “Аналіз поетичного твору”
Роботи Ткач І., Химинець А., Ходюк О. С., Сметюх О. В., Яременко Н. С., Комар О. В., Битько Ю.32

Літературознавча розвідка
Караменов Н. Образ раба. (Истоки образа Павла Смердякова).39

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Пантелєєва В. В., Двуреченська Т. О. Великі казкарі. Бінарний урок за збірками Шарля Перро “Казки моєї матінки Гуски” та Івана Франка “Коли ще звірі гворили”.44
Лукафейник Л. В. Ровена та Ребека — дві різні долі. За романом В.Скотта “Айвенго”. 7 клас.46
Полозенко C. В. А судьи кто? (О единстве проблематики “Недоросля”, “Горя от ума” и “Грозы”).48
Горшельова Т. А. Новаторство у драматургії Г. Ібсена. П’єса “Ляльковий дім”.50

Методична наука та шкільна практика
Братко В. До проблеми формування літературної компетентності на уроках світової літератури в основній школі
(На матеріалах билин та сучасних художніх творів для дітей).52

Нариси світової культури
Шкаруба Л. М. Культурологические хроники времен Шекспира, драматурга английского. Хроника третья.
Лондон и театр елизаветинского времени.55

Позакласні заходи
Собко Л. М. Святкуємо разом з літературними героями. Сценарій літературного новорічного свята. 5 клас.62

Учитель — учителеві
Ткач І. Урок починається з початку.2
Ялтанець Т. Л. Запалюйте світильники в серцях учнів.3

Дистанційний тренінг
Хроменко І. Стилістичний аналіз художнього твору. Заняття № 7.5

Скарбничка дистанційного тренінгу
Фрагменти робіт з теми “Комбінований аналіз художніх творів у практиці вчителів-словесників”.
Роботи Діденко О. О., Качур Л. М., Дячок С. О., Сердюк О.В., Гавриловської М.В., Чернишенко О. А.12

Офіційна рубрика
Програма зовнішнього незалежного оцінювання 2013 року зі світової літератури.18

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Емоційний інтелект і уроки світової літератури.22

Нова програма: готуємось заздалегідь
Давня мудрість
Ніколенко O. Там, де сонце встає раніше…
Японські народні казки “Момотаро, або Хлопчик-Персик” та “Іссумбосі”.28

Сучасна література
Орлова О. В. У колі добрих героїв.
Казка Роальда Дала “Чарлі і шоколадна фабрика”.32

Нобелівські лауреати
Гетьман О. Г. Нобелівський лауреат у галузі літератури 2012 року — китайський письменник Мо Янь.38

Методичне розмаїття
Бабій І. П. Система уроків з вивчення життєвого і творчого шляху Бертольта Брехта.40
Денисюк О. Г. Дж. Свіфт. “Мандри Гуллівера”. Війна між Ліліпутією та Блефуску, та її наслідки.45
Коваленко Н. М. Урок з вивчення роману Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”.47

Літературні паралелі
Кашуба Є. Мінливе щастя двох подружок.
За казками Г.К.Андерсена “Ялинка” та О.Пчілки “Сосонка”.51

Шкільний театр
Кожукало Н. В. “Анна всея Руси”. Моноспектакль.54

Нариси світової культури
Шкаруба Л. М. Культурологические хроники времен Шекспира, драматурга английского.
Хроника вторая. Елизаветинская Англия с послесловием от короля Якова I.58

 

Коментарі:
hala #7 листопада 2012 в 19:41+10
Що цікавого знайшла для себе у новому номері?
Гарні поради від І.Ткач:”Урок починається з початку”.
Ялтанець Т. Л.рекомендує вести “Щоденники спостережень”. Згадує і “Читацький щоденник”. Цікаво, чи ще чиїсь учні ведуть такі записи? У мене, на жаль, давно такого немає.
Заняття №7 дистанційного тренінгу – корисно! Є над чим працювати і що використати.
Дуже зацікавила стаття Богосвятської А. І. “Емоційний інтелект і уроки світової літератури”.Знала про IQ, а от про EQ, чесно кажучи,не дуже.Тому навчаюся! Тим більше, що є методи і прийоми роботи.
Матеріали за новою програмою просто збираю для опрацювання на канікулах. Зараз немає часу (лише в мене?)
Від нарисів Шкаруби Л. М.відірватися не змогла, доки не прочитала. Захоплююче!
І ще гарні хоку на титульній сторінці. Дякую.

Анна-Марія Богосвятська #23 листопада 2012 в 19:36+8
Многое пришлось по душе.
В очередной раз вкусила неповторимость японского мироощущения благодаря материалам О.Николенко. Лёгкость, изящество, мастерство – Ольга Николаевна, как всегда, на высоте!
Прекрасно изложена информация о новом нобелевском лауреате. Спасибо О.Г.Гетьман за цитирование рассказа нового нобелиата Мо Яня. Надо поискать его романы, если он и впрямь китайский Габриэль Гарсиа Маркес (люблю магический реализм).
Красивый, неравнодушный, глубокий урок компаративного анализа Е. Кашубы: сравнение творчества Г.Х.Андерсена и О.Пчилки. Атмосфера предновогоднего ожидания и размышления о роли в нашей жизни рождественского дерева. К тому же отлично составленные цитатные таблицы.
С удовольствием прочитала живые голоса наших коллег – Ирины Ткач и Татьяны Ялтанец в рубрике “Учитель – учителю”. Полностью согласна с размышлениями И.Ткач о роли музыки на уроках литературы. Мои ученики напоминают включить им музыку во время творческих заданий, если я об этом забываю; НУЖДАЮТСЯ в красивых звуках.
Новая лекция дистанционного тренинга И.Хроменко о стилистическом анализе художественного произведения прочитана на одном дыхании. Умеет Ирина Анатольевна заострить внимание на незамечаемом, но которое оказывается главным в прочтении текста. Таблицы по отличительным особенностям стилей эпох – отличное дополнение тренинга.
В содержании очень бросается в глаза материал “Анна всея Руси”: моноспектакль” Н.В.Кожукало. Что ж это за Анна такая? Много славных Анн подарила миру история, культура, литература… В данном случае – разговор об Ахматовой. Материал отличается элегантностью, интеллигентностью, высоким вкусом, ненавязчивостью мысли.
Также понравилась система уроков по сказке Р.Даля “Чарли и шоколадная фабрика” О.В.Орловой.

Учитель — учителеві
Ткач І. Нові роздуми про те, як учителю отримати задоволення від роботи.2
Горькова Н. А. Мои рассуждения о смысле жизни.5

Дистанційний тренінг
Хроменко І. Біографічний аналіз художнього твору
Заняття № 6.7

Скарбничка дистанційного тренінгу
Фрагменти робіт до теми “Проблемно-тематичний аналіз твору у практиці вчителів-словесників”.
Роботи Завгородньої Л. І., Северин О. З., Пушкар О. М., Сметюх О. В.13

Літературознавча розвідка
Бистрова О. Мотив згубності гри у романі Ф. Достоєвського “Гравець”.19

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Проектно-діяльнісна технологія навчання.24

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Гнатюк М. І. Всесвітня регата. Підсумковий урок за романом Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”.32

Нова програма: готуємось заздалегідь
Гузь О. О. Вступ. Урок № 1.36

Позакласне читання
Григоренко О. П. Урок з вивчення збірки Дж. Родарі “Казки по телефону”.39

Методичне розмаїття
Гукова О. Вивчаємо повість А.Чехова ”Товстий і тонкий”.42
Тіхоненко С. О. Два уроки з вивчення оповідання Райнера Марії Рільке “Пісня про Правду”.45
Пушкар О. М. “Сонети до Орфея” — перлина творчості Райнера Марії Рільке.50

Дидактичний матеріал
Царлова І. В. Середньовіччя як історична і культурна доба.
Дидактичний супровід до уроку.52

Нариси світової культури
Шкаруба Л. М. Культурологические хроники времен Шекспира, драматурга английского
Хроника первая: исторический очерк дошекспировской Англии.57

 

Коментарі:
Анна-Марія Богосвятська #23 жовтня 2012 в 19:24+7
Номер почала читати з матеріалів Л.М. Шкаруби про шекспірівські часи. Незвичайна композиція статті – у формі театральних сцен: “Сцена перша… Сцена друга…” І кожна – має свою назву, своє наповнення.
З великою увагою і цікавістю прочитала “Скарбничку дистанційного тренінгу”, де публікувалися фрагменти уроків вчителів-учасників, присвячені проблемно-тематичному аналізу. Усі матеріали творчі, оригінальні!І.А.Хроменко достойно презентувала нову тему свого тренінгу – про біографічний аналіз художнього твору. До речі, на нашому сайті у рубриці “Позакласне” є пречудові уроки-портрети Ірини Анатоліївни. Так що роздуми про біографічний аналіз – це з прожитого, із власного.
Неперевершена Ольга Гузь! Конспект першого уроку світової за новою програмою для 5 класу – кожне слово, кожен етап уроку на вагу золота. Нестандартно, творчо, загадково, пізнавально!
Щоденник подорожі до Петербургу МО миколаївських учителів світової літератури, який представила у своїй рубриці І.Ткач, – це живі сторінки нашої професії. Емоції, враження, душа, здійснення мрій – і такий чудовий, літературний стиль викладу!
“Всесвітня регата” М.І. Гнатюк – теж маленьке диво. Жанр уроку-мандрівки, чітко побудована структура уроку. І є плоди цього уроку – творчі роботи учнів, які читаєш із захопленням. Не менш цікаві творчі роботи учнів О.П.Григоренко за “Казками по телефону”.
А ще – чудовий вірш Богдана-Ігоря Антонича на четвертій сторінці обкладинки “ЗЛ”.Дякую за черговий прекрасний номер!

Ірина Хроменко #26 жовтня 2012 в 21:00+6
Усі матеріали, представлені в 10-му номері, як завжди,на високому методичному та науковому рівні. Журнал не зраджує обраному напрямку – бути помічником, у першу чергу, тому учителеві, який не стоїть на місці, який прагне підвищувати свій фаховий рівень. Такий учитель знайде в журналі багато корисної, цікавої, різноманітної, і, головне, якісної інформації. Я як ведуча постійної рубрики “Дистанційний тренінг” маю безпосередній зв’язок з читачами журналу – учасниками тренінгу. Приємно,що у своїх відгуках педагоги дають високу оцінку журналу, який надає так багато можливостей для фахового зростання вчителів-словесників та презентації їхнього власного досвіду. Ось як щиро пише про жунал Ольга Михайлівна Пушкар, учитель світової літератури з Харківської області, учасник дистанційного треннгу: “Шановна Ірина Анатоліївна, хочу Вам щиро подякувати за надруковані в десятому числі журналу “Зарубіжна література” мої розробки уроків. Велике спасибі Вам та редакції журналу за увагу, доброзичливість, сердечне ставлення до учасників дистанційного тренінгу. З жовтня передплачує “Зарубіжну літературу” і моя колега (у нашій школі два учителя світової літератури). Їй теж журнал дуже сподобався: на його сторінках друкуються і науковці, і вчителі-практики. Тому можна підвищити свій фаховий рівень, дізнатися про цікаві методики викладання матеріалу на уроці, запозичити в свою “методичну копілку” цікаві і незвичні прийоми роботи з дітьми. Дуже сподобалась і буде корисною нам стаття к.ф.н., члена-кор. А.І.Богосвятської “Проектно-діяльнісна технологія навчання”, цікава робота для себе, розвитку свого інтелекту “Мотив згубності гри у романі Ф.Достоєвського “Гравець” доцента Бистрової О. А., рубрика “Учитель – учителеві” – це розмова в колі близьких друзів. Велика подяка і низький уклін усім, хто докладає зусиль для створення такого необхідного для сучасного вчителя журналу”.

hala #30 жовтня 2012 в 19:34+3
Хоч і з запізненням, та прочитала м-ли журналу. Гарні коментарі колег Анна-Марія Богосвятська та Ірини Хроменко – приєднуюсь. Хочу подякувати І.Ткач за розповідь – я давно цього чекала! Дуже цікаво і щиро.І собі хочеться в подорож. Роздуми Горькової Н.А. – зворушливі. Сподобались слова:”Современный учитель – это ранимый, скромный сентиментальный человек….обидеть его легко, достаточно указать на его ошибки…” І це дійсно так! Заняття Хроменко І. – це справжній університет для вчителів. За майстер-класом Богосвятської А. я проводжу в школі семінари. Вкотре – дякую! Цікавим та необхідним є дидактичний матеріал Царлової І. В.  І статті Шкаруби Л.М. – це як найкращий фінал номеру.

Анна-Марія Богосвятська #31 жовтня 2012 в 17:31+2
Сегодня читала лекции для севастопольских учителей-словесников, показывала журнал. Три учителя переписали себе в тетрадь из 10 номера “ЗЛ” замечательное стихотворение об Ангеле-хранителе, которое разместила в своей статье Н.А.Горькова. К моему большому сожалению – статьи на украинском языке здесь не понимают, филологи просили меня публиковать свои методические разработки на русском языке.

Учитель — учителеві
Ткач І. Як учителю отримати задоволення від уроку?.2

Дистанційний тренінг
Хроменко І. А. Особливості аналізу поетичного твору
Заняття № 5.4
Скарбничка дистанційного тренінгу
Фрагменти робіт до теми “Пообразний аналіз художнього твору” Роботи Оксани Гундерич, Оксани Комар, Олени Хмельницької, Ірини Ткач, Юлії Битько, Олександри Гукової, Ольги Чернишенко, Олени Мордух, Світлани Дячок, Адріани Химинець.13

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Розвиток інтегративного мислення учнів засобами мистецтва художнього слова.19
Презентація до статті  Богосвятська_Інтегративне мислення

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Середа М. М. Дивовижні пригоди найвеселішої дівчинки світу. Урок з вивчення твору Астрід Ліндгрен “Пеппі Довгапанчоха”.25

Методичне розмаїття
Мінаєва О. О., Паляничка Ю. О. “Диво Різдва”. Інтегрований урок світової літератури та англійської мови.
Компаративний аналіз творів Ч. Діккенса “Різдвяна пісня у прозі” та М. Гоголя “Ніч перед Різдвом”.28
Презентація до уроку  Мінаєва О. divo rizdva

Шкловська О. Н. Система уроків з елементами інтерпретації тексту за романом Д. Дефо “Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо”.31

Хмельницька О. Вивчаємо трагедію Есхіла “Прометей закутий”.36

Качур Л. Вивчаємо оду Горація “До Мельпомени”.39

Соломка Л. Джеймс Джойс — видатний ірландський письменник-модерніст. Характерні риси його творчості та їх утілення в психологічному есе “Джакомо Джойс”.40

Контроль знань
Денисюк Т. Г. Використання різних форм контролю на уроках світової літератури.43

Літературна гра
Гончаренко О. П., Северин О. З. “Добро завжди перемагає…”. Літературна гра “Морський бій”.51

Розстріляні промені сонця
Фоміна С., Біневська Н., Скуміна О. Педагог, письменник, лікар.
До 70-річчя від дня трагічної смерті Януша Корчака у концтаборі “Треблінка”.54

 

Коментарі:
Анна-Марія Богосвятська #25 вересня 2012 в 21:19+6
Номер получился очень ДОБРЫМ – так воспринялась вся подборка материалов. Это настроение, конечно, создалось благодаря урокам по сказкам, литературным играм и – потрясающей до глубины души истории жизни великого доброго гуманиста Януша Корчака.
Легко, с удовольствием, доверительно, как подруга подруге – о том, как получить удовольствие от урока – от Ирины Ткач.Прелесть – разработка М.М.Середы о самой веселой девочке на свете – Пеппи Длинныйчулок. Порадовала рубрика “Методичне розмаїття”. Такие непростые темы, как древнегреческая литература, эпоха модернизма раскрыты и доступно, и интересно. Урок “Диво Різдва” Минаевой О.О., Палянички Ю.О. – виртуозное исполнение на высоком методическом и творческом уровне! Серьёзное прочтение романа Д.Дефо о Робинзоне Крузо О.Н.Шкловской, при этом с использованием интерактивных форм обучения.
Как всегда, на высоте дистанционный тренинг Ирины Хроменко. Подведение “экватора” нового тренинга, отзывы участников, фрагменты творческих разработок по теме анализа литературного произведения, новый материал для осмысления – всё создаёт ощущение глобальности происходящего педагогического действа.

Ірина Хроменко #29 вересня 2012 в 08:26+5
Нельзя не согласиться с Анной. Номер действительно добрый и светлый. Думаю, такое ощущение возникает еще и от того, что открывается он таким душевным искренним письмом выпускницы Николаевской школы №22 к своим учителям. Сколько в нем любви и благодарности к тем людям, кто совершает “каждодневные подвиги” – отдает свое сердце детям! Письмо Бершадской Валерии – хороший подарок нам, учителям, к профессиональному празднику! Нас любят, ценят, нами восхищаются и нам безмерно благодарны наши ученики. Разве это не самая большая награда за наш нелегкй труд? Слова благодарности выпускницы, думаю, в первую очередь обращены к своему учителю литературы – Ирине Александровне Ткач. В победах Валерии на олимпиадах и конкурсах – огромный труд учителя. Это понимает и знает каждый, кто вел своих учеников к вершинам. Я хочу поздравить Ирину Александровну и с такими замечательными учениками, и с прекрасным дебютом в журнале “Зарубежная литература в школах Украины”! Пускай рубрика “Учитель- учителю”, которую ведет Ирина Ткач, всегда наполняется добрыми мудрыми полезными для учителей материалами – советами и пожеланиями опытного педагога, интересного человека! Огромное спасибо Анне Богосвятской за очередную статью из серии материалов, посвященных психолого-педагогическим ресурсам современного учителя! Я сейчас с огромным интересом перечитываю все Ваши последние материалы по этой теме. Это так правильно – учить детей в соответствии с их природой, работой мозга! Особенности мышления человека – вот отправная точка в обучении детей. Думаю, материалы А.Богосвятской станут научной основой для работы тех учителей, кто хочет достичь гармонии в преподавании литратуры.

Ексклюзивне інтерв’ю
Нова програма зі світової літератури — новий етап у розбудові гуманітарного простору України.2

Офіційна рубрика
Програма зі світової літератури для 5—9 класів.7

Таранік-Ткачук К. В., Фоміна С. П. Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2012—2013 навчальному році (лист МОНмолодьспорт від 01.06.2012 року № 1/9-426).30

Дистанційний тренінг
Хроменко І. А. Проблемно-тематичний аналіз твору.
Заняття №3.35
Скарбничка дистанційного тренінгу
Аналіз “слідом за автором” у практиці вчителів-словесників.42
Хроменко І. А. Комбінований тип аналізу художнього твору.
Заняття №4.48

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Методика компетентнісного викладання на уроках літератури..56

Профільне навчання
Братко В. Oсобливості вивчення сонета за програмою спецкурсу.64

Літературознавство і школа
Девдюк І. В., Кучера А. М. Основні тенденції розвитку
світової літератури першої половини ХХ ст.68

Методичне розмаїття
Семенюк О. О. Шарль Перро “Попелюшка”. Поетизація працьовитості та скромності, ідея винагороди за людські чесноти та страждання. 5 клас.72
Додаток 2  7-8_2012 Семенюк О. Dodatok2
Додаток 3  Семенюк О. Dodatok3
Презентація до уроку  Семенюк О.Шарль Перро
Каніболоцька О. А. Урок-гра “Подорож казками Андерсена”.75
Гребенюк О. Пізнавальне значення світової літератури. 6 клас.78
Презентація до уроку  7-8 2012 Гребенюк О. Презентація Літературна вікторина
Хроменко І. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини. 7 клас. .80
Презентація до уроку  7-8 2012 Хроменко І. Презентація до уроку
Николайчук Л. Г. Урок розвитку зв’язного мовлення. “Незгасний вогонь Прометея”.
Образ титана Прометея у світовій літературі. 8 клас.83
Дець Н. Художня література як мистецтво слова, її місце серед інших видів мистецтва.
Вільям Вордсворт “До Прекрасного”. 8 клас.88
Презентація до уроку  7-8 2012 Дець Н. Презентация 1
Презентація № 2  7-8 2012 Дець Н. Презентация 2

Шкільний театр
Черезова І. О. Калле Блюмквіст і Расмус. Сценарій театралізованого заходу
до 105-річчя від дня народження Астрід Ліндгрен.90

На допомогу вчителю
Шкаруба Л. М. Книжная иллюстрация: на перекрестках изображения и слова.94

 

На 1-й стор. обкладинки — Астрід Ліндгрен. Фото

 

Коментарі:
Анна-Марія Богосвятська #12 серпня 2012 в 07:59+4
Журнал ще не отримала, але переглянула електронні додатки до номеру. Прекрасна структура, логіка і шарм уроку О.О. Семенюк! Паззл – черевичок Попелюшки, а також учнівський проект “Історія екранізації казки Ш.Перро” – живе доповнення уроку.

hala #14 серпня 2012 в 21:18+3
Черговий № 7-8. Спочатку переглянула м-ли з презентаціями. Гарна робота. Дякую колегам.Добре, що вже надрукували Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури – можна готуватися до роботи.Уважно прочитала “Ексклюзивне інтерв’ю. Нова програма зі світової літератури” та ще раз передивилася Програму зі світової літератури для 5—9 класів. Можна працювати! Оцінювати будемо в процесі.Рубрика, яку веде Богосвятська А. І, і цього разу не розчарувала. Методика компетентнісного викладання на уроках літератури- коротко і вдало!Узагалі, матеріали номеру потрібні, актуальні і цікаві!

irina #15 серпня 2012 в 09:41+7
у номері гарний, важливий методичний матеріал, особливо матеріали І. Хроменко, А.-М. Богосвятської, дуже сподобалася стаття Леоніда Михайловича Шкаруби – змусив замислитися про те, про що забуваєш – як грамотно використовувати ілюстрації на уроці. стосовно інтерв’ю: так, відповіді звучать переконливо – усе заради дітей, однак і противники програми не тільки про себе дбали? ))) подивимося, як воно буде, можливо, є сенс у такому розподілі матеріалу… подивимось

Анна-Марія Богосвятська #30 серпня 2012 в 21:21+4
Номер дуже корисний для вчителя у всіх відношеннях: тут є і перші уроки в 6, 7, 8-му класах, і повний текст нової Програми зі світової літератури, корисні поради методистів, живі розробки вчителів-практиків.Особисто мені хотілося б відзначити матеріал Л.Г. Николайчук “Незгасний вогонь Прометея” – на такому уроці хотілося б побувати!Прекрасний вступний урок до вивчення літератури в 7-му класі І.Хроменко “Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини”. Матеріал, що змусив задуматись – Л.Шкаруба про книжкові ілюстрації.

Літературна мапа
Мацкова Л. П. Радість пізнання.
Літературно-пізнавальні екскурсії “Через красу до людяності”.2
Музей “Олеся” — скарбниця етнографії Полісся. .6

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Здоров’язбережувальні та здоров’ятворчі технології на уроках світової літератури.14
Презентація до статті  Богосвятська_Zdorovya zbereg

Дистанційний тренінг
Хроменко І. Пообразний аналіз художнього твору
Заняття № 2. .17

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Бояршинова С. І. Два уроки з вивчення роману “Майстер і Маргарита” М. Булгакова
(з використанням ІКТ та інтерактивних методів).26

Профільне навчання
Гузь О. Куда ведет дорога?
(к пониманию психологического конфликта рассказа Роальда Даля “Дорога в небеса”).30
Презентация к уроку  Гузь О. Dal
Братко В. Поняття про жанрові різновиди сонета у структурі спецкурсу “Сонет в історії української і світової літератури”.37

На допомогу вчителю
Богосвятська А. І. Особистий сайт учителя як його електронне портфоліо.42

Літературознавча розвідка
Проців Г. Ф. Літературно-критична рецепція роману Л. Фейхтвангера “Потворна герцогиня”
(Матеріали до вивчення творчості письменника у вишах).47

Мистецтво перекладу
Здражко А. Є. “Усі ми родом з дитинства”
Інтерв`ю з перекладачем дитячої літератури Ілько Корунцем.50

Літературознавство і школа
Бовсунівська Т. В. Чарльз Діккенс & ідеологема “стара добра Англія”. 52

Епістолярна спадщина
Шкаруба Л. М. Письма Ван Гога в культурологическом контексте.56

Таїна поезії
Гладышев В. В. “Стихи не пишутся — случаются”.63

На 1-й стор. обкладинки — Еміль Вернон. Літня троянда

 

Коментарі:
hala #15 червня 2012 в 11:02+5
Журнал получила неделю назад. Сразу перечитала статью Шкарубы Л. М. Письма Ван Гога в культурологическом контексте. Мне нравится, как пишет Леонид Михайлович. Потом перешла к материалам – Богосвятська А. І. =Особистий сайт учителя як його електронне портфоліо. Автор не изменят себе: мастер-класс! Наш помощник в работе №1.=Здоров’язбережувальні та здоров’ятворчі технології на уроках світової літератури. Это актуально! И презентация отличная. Сразу себе в копилку!Интересная статья Братко В. Всё больше привлекают материалы “Дистанційний тренінг. Хроменко І.”

irina #16 червня 2012 в 19:34+4
Анна-Мария, статью в номере еще не читала, но презентацию посмотрела – отличный материал! очень полезный и интересный! спасибо!

Анна-Марія Богосвятська #18 липня 2012 в 19:35+3
Не прошло и месяца, как я попала домой и наконец-то прочитала взаимно заждавшийся меня номер:)
Как обычно, журнал составлен с любовью и вниманием к своим читателям. Есть пища для души (стихотворение Анны Ахматовой на 4-й стр. обложки, статья В.В.Гладышева “Стихи не пишутся – случаются…”), для сердца (размышления Л.М.Шкарубы “Письма Ван Гога”, материалы Л.П.Мацковой о литературно-познавательных экскурсиях), для ума (статьи Т.В. Бовсунивской о “Старой доброй Англии” и Г.Ф.Процив о романе Л.Фейхтвангера “Потворна герцогиня”). Есть универсальные материалы, которые затрагивают всё: сферу познания, чувств, удовольствия от красивого слова (потрясающий анализ и эл.презентация (!!!) О.Гузь по рассказу Р.Даля “Дорога в небеса” и занятие № 2 дистанционного тренинга И.Хроменко “Пообразный анализ худ.произведения” – с исчерпывающей, понятной и при этом такой интересной информацией о видах образов и воспитательном потенциале пообразного анализа).
Спасибо всем авторам и редакции!

Дистанційний тренінг
Хроменко І. Особливості шкільного аналізу художнього твору. Аналіз “слідом за автором”. Заняття № 1.2

Майстри перекладацької справи
Матвіїшин В. Родина Косачів-Драгоманових та європейське красне письменство.15

Вивчаємо літературу постмодернізму
Азьомов В. Т., Азьомова Т. М. Сербія — дзвін небесний. Система образів-символів оповідання для комп’ютера та циркуля “Дамаскин” Милорада Павича. 22

Нариси з історії світової культури
Шкаруба Л. М. “Я приду помолиться в собор”: структура и символика христианского храма.29

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Методика ейдотехніки та її використання словесниками.32
Презентація до статті  Богосвятська_Ейдотехніка

Літературні паралелі
Янкович О. В., Ханчук І. Д. Порівняльний аналіз п’єси Ф. Шиллера “Вільгельм Телль”
та поеми Т. Шевченка “Гайдамаки”.37

Мистецтво аналізу
Фока М. Синтетичні образи О. Пушкіна.40

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Грипась Н. А. Розвиток інноваційних технологій та вплив на особистість на уроках світової літератури (З досвіду роботи).42

11-й клас — на відмінно!
Гузь O. Орієнтовне поурочне планування уроків світової літератури. 11 клас. Академічний рівень.44

Літературна Атлантида
Хроменко І. “Шекспірівське питання” у дослідженнях сучасного вченого Іллі Гілілова.57

Семінар
Богосвятська А. І. Материалы к проведению семинара “Феномен литературной мистификации” для 10 (11) классов. .62

 

Коментарі:
hala #15 травня 2012 в 16:27+6
Отримала №5 журналу. Дуже зацікавили матеріали дистанційноо тренінгу Хроменко І. Є над чим працювати! Стаття Богосвятської А. І. “Методика ейдотехніки та її використання словесниками” – справжній майстер -клас. Я використовую методику ейдос-конспектів, і цей науковий доробок мені потрібний у роботі – сподобався. “Феномен литературной мистификации” – цікаво!!!!!!  Шкода, що конспекти для 11 кл. прийшли запізно. Як же вони були потрібні! Стаття Шкаруби Л. М. “Я приду помолиться в собор” для нас, християн, справжній довідник!

hmelena #15 травня 2012 в 17:47+3
Журнал сегодня получила. Читаю

Анна-Марія Богосвятська #16 травня 2012 в 14:23+4
Журнал начала читать с материала о Павиче, который подготовили В.Азёмов и Т.Азёмова, потому что очень люблю новеллу “Дамаскин”. Прекрасный комментарий и расшифровка основных символов!
Потом перешла к первому занятию нового дистанционного тренинга И.Хроменко. Читала очень внимательно, вдумчиво. Анализ “вслед за автором” – один из самых сложных, но именно он позволяет ученикам вкусить подлинное удовольствие от чтения. Спасибо, Ирина Анатольевна, за вдохновляющее начало тренинга!
Понравился материал рубрики “Літературні паралелі” с компаративным анализом пьесы Ф.Шиллера “Вильгельм Телль” и поэмы Т.Шевченко “Гайдамаки”: серьёзно, глубоко, нестандартно.
Если у меня когда-нибудь будет 11 класс, обязательно воспользуюсь рекомендациями О.Гузь в своей постоянной рубрике “Орієнтовне планування уроків світової літератури”. Я даже себя проверила и с удовольствием отвечала на вопросы викторины, которые подготовила для заключительных занятий для 11 класса Ольга Александровна.

Ірина Хроменко #17 травня 2012 в 20:15+5
Спасибо, Анна, за внимание к тренингу и поддержку. Очень хочется, чтобы второй дистанционный тренинг прошел так же успешно, как и первый. Интерес к нему большой. Аудитория участников значительно расширилась. Будем работать!

Yankovich #18 травня 2012 в 17:53+5
Ирина, тренинг очень нужный и интересный, как начинающему , так и учителю с опытом. Но вот обсуждая на методическом объединении вопрос об участии в тренинге, возник вопрос – как уложиться в сроки выполенения задания: журналы приходят с опозданием ( четвертый номер я лично получила только 11 мая), учесть летний отпуск в разъездах. Или есть возможность все-таки работать с заданиями, отставая от графика отправки матералов для проверки? С уважением Янкович О.В. ( Хмельницкий)

Ірина Хроменко #19 травня 2012 в 19:47+4
Спасибо за интерес к тренингу. Сроки выполнения задания очень ориентировочны. Уже есть опыт проведения первого тренинга. Никаких проблем у людей с этим не было. Конечно, желательно выполнять регулярно, чтобы не накапливались задания. Но, если не получается, пожалуйста, используйте столько времени, сколько нужно. Главное, чтобы на конец тренинга (февраль 2012) было выполнено не меньше 80% заданий. Мы планируем печатать фрагменты работ, поэтому это тоже еще один стимул выполнить побыстрее задание. А вообще – все решаетя в индивидуальном порядке. Между тренером и участниками тренинга постоянная связь через интернет. Можно также мне звонить в любое время (050-700-73-03). Этот тренинг для учителей, и,конечно, мы будем учитывать и все ваши пожелания, и обстоятельства.

irina #30 травня 2012 в 21:16+2
очень своевременный вопрос о сроках выполнения заданий, я тоже переживала, что может не хватить времени. спасибо за ответ, Ирина Анатольевна! кстати, спасибо и за теоретико-практическую часть! материал просто необходим, помогает что-то вспомнить, что-то узнать, расставить знания “по полочкам” ))). все-таки у нас в Украине методисты настоящие и совсем не жалеют отдавать свои знания людям просто так! в русских изданиях такого практически не найти

Ірина Хроменко #2 червня 2012 в 21:05+2
Спасибо, Ирина, за теплый отзыв о тренинге. Думаю Вы правы – тренинг поможет расставить знания “по полочкам”. Это так. А Вы интересуетесь сроками выполнения заданий, потому что хотите поработать в тренинге? Регистрируйтесь! До 15 сентября у Вас есть такая возможность! Буду рада нашему сотрудничеству!

irina #5 червня 2012 в 15:38+2
спасибо! я зарегистрировалась и 1 занятие отправила! просто поначалу казалось, что не успею)

Виховуємо духовність
Богосвятская А. И. Колокольная симфония Константина Сараджева
Интегрированный творческий проект-постановка.2
Презентація до статті  Богосвятська_Сараджиев

Дистанційний тренінг
Відгуки про дистанційний тренінг “Сучасні підходи до організації уроку світової літератури” читачів журналу.8

Із скарбнички педагогічних знахідок учасників дистанційного тренінгу
“Сучасні підходи до вивчення світової літератури”

Роботи Адріани Химинець, Олени Бондаренко, Оксани Гундерич, Івана Носко, Олени Діденко.10

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Біоадекватна (ноосферна) практика літературної освіти.16
Презентація до статті  Богосвятська_Біоадекватна технологія

Кашуба Є. Думки з приводу технології “ноосферна освіта”.
З досвіду роботи вчителя-методиста Євдокії Кашуби.23
Презентація досвіду Євдокії Кашуби
Презентація до уроку  Кашуба Z dosvidu noosfery

Педагогічна хроніка
Анастасія Ковбасенко Сходинки до «Кіровоградського дива».27

11-й клас — на відмінно!
Гузь О. О., Козова Т. О. Орієнтовне поурочне планування уроків світової літератури. 11 клас. Академічний рівень
Теми: Творчість Милорада Павича та Патріка Зюскінда. 28
Уроки № 54 та 55 плюс уроки 60-62 та 63
54 55 60-62 63

Позакласні заходи
Кузнецова З. П. “Люди! Покуда сердца стучатся — помните!”
Литературная гостинная, посвященная Великой Победе.45

Методичне розмаїття
Сич Л. Що чекає на людство в майбутньому?
Урок з вивчення оповідання Р. Бредбері “Усмішка”.48
Презентація до уроку  Бредбері_smile_Lesya Sich

Борківська О. П. Найвидатніші здобутки світової літератури ХІХ— початку ХХІ століття. Підсумкові уроки.50
Стахова Н. Г. Мігель де Сервантес Сааведра. Нелегка доля письменника.55
Презентація до уроку  Сервантес_Stachova

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Гуменюк Н. І. Система уроків з вивчення трагедії Шекспіра “Гамлет”. .57

Нариси з історії світової культури
Шкаруба Л. М. Генезис христианского храма и его эволюция.60

 

На 1-й стор. обкладинки — М. Реріх. Святий Сергій Радонезький

 

Коментарі:
irina #3 квітня 2012 в 20:15+4
Дякую авторам Гузь О. О., Козова Т. О. за матеріали:Орієнтовне поурочне планування уроків світової літератури. 11 клас. Академічний рівень; готуючись до уроку про постмодернізм, використала подані таблиці, їх шикарно можна використати під час аналізу “Дамаскина”!

hala #7 квітня 2012 в 20:26+5
Новый номер журнала не разочаровал.Сегодня великий праздник – Благовещение, и с удовольствием прочитала разработку А. И. Богосвятской “Колокольная симфония Константина Сараджева”. (Презентацию скачала раньше). Обязательно попробую на практике! Под это просветлённое настроение и в тему статья Шкарубы Л. М. “Генезис христианского храма и его эволюция”.Даже те, кто не верует в Бога, С замиранием сердца стоят. Интересный материал.Над статьей Богосвятськой А. И. “Біоадекватна (ноосферна) практика літературної освіти” надо работать. Новое, заманчивое. Понравились уроки рубрик “11-й клас — на відмінно!”,”Методичне розмаїття”.Спасибо и авторам, и редколлегии.

silvestrivna #7 квітня 2012 в 22:01+4
Журнал ще не отримала, але за переглянутими презентаціями видно, що номер цікавий. Вражена презентацією Анни-Марії Богосвятської “Колокольная симфония Константина Сараджаева”. Колись давно мала нагоду слухати “музыку колоколов” в Каунасі. Відчуття незабутні.Сподобалася презентація по “Усмішці” Бредбері Сич Л.Біоадекватна технологія – те, що варто спробувати, але після більш докладного викладення у самій статті.Як завжди, чекаю нових знахідок від О.Гузь і Л.Шкаруби

irina #8 квітня 2012 в 23:13+4
Презентація досвіду Євдокії Кашуби – дуже зацікавив досвід роботи вчителя, а також стаття з презентацією: Богосвятська А. І. Біоадекватна (ноосферна) практика літературної освіти. сьогодні отримала журнал – познайомлюсь детальніше

Анна-Марія Богосвятська #23 квітня 2012 в 23:08+1
Совсем недавно вернулась домой и почитала наконец-то дожидавшийся меня долгие дни свежий номер. Журнал получился праздничным, торжественным, светлым, ХРАМОВЫМ (большинство материалов – о храмах в искусстве и литературе).
Очень понравились підсумкові уроки О.П. Борківської: много находок и разнообразные формы работы на занятии (виртуальный музей, работа в группах). Особенно интересный материал, котгда группа биографов отгадывает по биографической информации автора.
Конечно, вне конкуренции статья Л. Шкарубы “Генезис христианского храма и его эволюция”. Узнала много нового.
Низкий поклон З.П. Кузнецовой за Литературную гостиную, посвященную Великой Победе. Этот материал не выглядит чрезмерно патетичным, стандартным, как большинство разработок по этой очень важной теме. Всё достойно, зримо, с истинным патриотизмом. Прекрасное начало с беседой “воин – мальчик”.
Благодарна Е.Кашубе за мудрый, вдумчивый диалог в рамках темы биоадекватной технологии. Такие уроки просто необходимы детям как праздники! Мои ученики (да и учителя на курсах) с удовольствием погружаются во внутреннее путешествие во время учебной релаксации. Зная, как действует визуальный образ, создаваемый под комментарий учителя и спокойную музыку, я очень хорошо представила голографический образон домика – Шарля Перро и замечательную клумбу с цветами – его сказками. Когда есть единомышленники, легче отстаивать то, к чему лежит душа. Спасибо вам, Евдокия!

uchitel #24 квітня 2012 в 16:00+3
Сподобався захід А.Богосвятської “Колокольная симфония Константина Сараджева
Интегрированный творческий проект-постановка”, з яким я мала нагоду ознайомитися раніше. Статтю ” Біоадекватна (ноосферна) практика літературної освіти” уже встигли опрацювати з колегами на засіданні методичного об”єднання. Гарне враження справила презентація по Рею Бредбері. Хотіла б познайомитися з роботою Л.Шкаруби “Генезис христианского храма и его эволюция”. Цікава, мабуть, як усе, що пише автор.

Дистанційний тренінг
Своїми враженнями від навчання діляться учасники тренінгу та його тренер Ірина Хроменко. .2

11-й клас — на відмінно!
Гузь О. О., Тіхоненко С. О. Орієнтовне поурочне планування уроків світової літератури. 11 клас. Академічний рівень
Тема: Габріель Гарсіа Маркес. Роман “Сто років самотності” та оповідання “Стариган із крилами”.7

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Уроки-майстерні: технологія і практика.20

На допомогу вчителю
Бусел С. В. Глосарій “Методична скарбничка”.26

Методичне розмаїття
Бугай Л. М. Два уроки з вивчення новели О. Генрі “Останній листок”.30
Хмельницька О. Л. Дедуктивний метод Шерлока Холмса. Урок за оповiданням А. Конан Дойля “Пiстрява стрiчка”.34
Каніболоцька О. А. Використання літературної гри в процесі вивчення світової літератури.
На матеріалі оповідань Конан Дойля.36

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Дець Н. Уславлення справжніх людських цінностей у вірші Р.Бернса “Чесна бідність”.39
Гергун Н. Редьярд Кіплінг. “Якщо…” Уславлення сильної особистості, здатної за будь-яких умов
і обставин залишатися Людиною.41

Позакласні заходи
Сербіна Т. Б., Гнатів Л. П. Вечір-подорож у царину літератури.44

Літературна Атлантида
Хроменко І. “Шекспірівське питання” у дослідженнях сучасного вченого Іллі Гілілова. Продовження.48

Семінар
Богосвятская А.И. Материалы к проведению семинара “Феномен литературной мистификации” для 10 (11) классов
Наиболее прославленные мистификаторы-маски в истории мировой литературы: Черубина де Габриак и Ромен Гари — Эмиль Ажар.52

Нариси з історії світової культури
Шкаруба Л. М. Книга: престол человечества.57

На книжкову поличку словесника
Гладышев В. В. Cлужение души (книга Т.К. Пересунько о Гоголе).62

Сучасний кабінет світової літератури
Чоловська О. Атмосфера, що надихає на творчість.64

 

Коментарі: hala #13 березня 2012 в 19:05+6
Ділюся враженнями від нового номера. Гарні матеріали рубрики “11 клас-на відмінно”. Як завжди. “Уроки-майстерні: технологія і практика” Богосвятської А.І. – знахідка! Типи майстерень просто необхідні в роботі. Дійсно, раз спробувавши, починаєш працювати по-новому. Глосарій “Методична скарбничка” зібрав новинки. Дякую, що не треба самому шукати.Стаття О.Каніболоцької про використання літературної гри сподобалася, бо на форумі є ця тема. А тут і теорія, і практика. Про фоторобот, медалі – нове для мене. “Феномен літературної містифікації”. Про Черубіну де Габріак читала, а про Ромена Гарі – зовсім не чула нічого. Цікаво. Стаття Л.Шкаруби про книгу – вразила. І назвою, і змістом. А додаток “Записки на манжетах” вартий особливої уваги.У Т.Пересунько всі книги- бестселери. Навчаючись в Миколаївському педінституті (тепер – університет), всі студенти (і я) шукали книги цього автора, робили виписки. Дуже цікаво. Гладишев В. вірно зазначає: книги Пересунько- це події.Раніше уривки цих книг друкувались у журналах. Шкода, що тепер немає таких публікацій.Номер журналу вийшов надзвичайно насиченим і цікавим.

Анна-Марія Богосвятська #15 березня 2012 в 20:27+6
А я сьогодні плакала… і відчула дуже високі переживання, коли прочитала твір учениці Ольги Кам’янецької “Людина чи янгол?” на стор. 12-13 даного номеру. І можливо, таке сильне враження було тому, що спочатку йшов прекрасний конспект уроку О. Гузь за твором Маркеса “Стариган із крилами” з глибоким, уважним аналізом. Треба, треба нам навчатися в наших дітей і публікувати їхні чисті щирі прочитання шкільних творів.
Із захопленням прочитала матеріал О.А. Каніболоцької: стільки цікавинок на одному уроці! (і це для сучасних дітей, які вже бачили як мінімум два голівудські фільми про Шерлока Холмса, і можна їх здивувати).
З нетерпінням чекала на заявлену в анонсі статтю Л.М.Шкаруби з інтригуючою назвою “Книга: престол человечества”. Прочитала – і зрозуміла: як багато очевидних речей ми не знаємо. Буду ділитися цим матеріалом з усіма знайомими вчителями і учнями.
А яка натхненна розповідь про сучасний кабінет світової літератури Ольги Чоловської! Концепція кабінету, його кожної арки, стіни, епохи відображає унікальний внутрішній світ вчителя. І це не просто мрії, а реально створений кабінет.
Іще хочеться сказати про урок Наталі Гергун з рубрики “Атестація вчителя: шлях до майстерності”, присвячений темі порівняльної характеристики творчості Р.Кіплінга і В.Стуса. Надзвичайний виховний потенціал заняття!
Взагалі – сильний номер вийшов. Уже другий день читаю, навіть перечитую деякі матеріали і не хочеться журнал убирати з письмового столу. Дякую редакції за натхнення і любов, з якою підібрані матеріали, за увагу до кожного свого автора і до кожного вчителя-зарубіжника, якому адресоване видання!

Ірина Хроменко #17 березня 2012 в 23:17+4
Дійсно, номер дуже змістовний, насичений різноманітними цікавими матеріалами. Знайомство з ними ще попереду, оскільки журнал тільки-но отримала. Але хочу відразу дуже подякувати редакції журналу за чудове представлення учасників дистанційного тренінгу. Таке уважне шанобливе ставлення до вчителя,повага до його праці, бажаня підтримати його і надихнути на трудові звершення – це добра традиція журналу, його візитна карточка. Це прекрасно,що у вчителів – передплатників часопису “Зарубіжна література в школах України” є можливість і отримати корисну інформацію, і підвищити свій фаховий рівень,і презентувати свої напрацювання, і взяти участь у конкурсі,і представити своїх учнів, і розповісти про себе… Щиро дякую редакції за турботу про вчителя.

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Використання ІКТ (інформаційно-комунікативних технологій)
у процесі викладання світової літератури. .2
Презентація до статті   Богосвятська А. І. ikt

Література в медійному і кіберпросторі
Пронкевич О. Донкіхотська іконосфера як герменевтичний інструмент і методичний прийом.10

Дистанційний тренінг
Хроменко I. Ідейно-художній аналіз твору та його інтерпретація
Заняття № 10.13

Із скарбнички педагогічних знахідок учасників дистанційного тренінгу
“Сучасні підходи до вивчення світової літератури”
Роботи Адріани Химинець, Олени Діденко, Людмили Урожай, Вікторії Устіяновської, Вікторії Чернухи, Христини Ходоровської, Світлани Дячок, Лілії Бондарук, Оксани Гундерич, Людмили Завгородньої, Наталії Рябошапко, Любові Качур, Людмили Соломки, Олени Бондаренко, Ольги Северин. . .20

11-й клас — на відмінно!
Гузь О. О. Орієнтовне поурочне планування уроків світової літератури. 11 клас. Академічний рівень
Тема: Ясунарі Кавабата. Повість “Тисяча журавлів”.28

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Носко І. І. Герой “Подорожнього…” як жертва війни. Високий антивоєнний і гуманістичний пафос твору. .39
Сопіжук М. Т. Чи потрібні людству янголи?
Урок за оповіданням Гарсіа Маркеса “Стариган з крилами”.40
Додатки до уроку  Сопіжук М. Т. dodatki
Вальчук Н. А., Лабнюк О. М. Організація інтегрованого уроку світової літератури та інформатики.42
Галкіна Н. В., Тхай Н. Л. Інтегрований урок музичного мистецтва та світової літератури у 8 класі.46
Презентація до уроку   Галкіна Н. pushkin
Галкіна Н. В., Тхай Н. Л. Прекрасне та потворне у житті та творах мистецтва.
Інтегрований урок світової літератури та музичного мистецтва у 6 класі. .48
Презентація до уроку  Галкіна Н. krylov

Літературні паралелі
Хороб C. Драматургія Вільяма Батлера Єйтса початку ХХ століття
й українська модерна драма: від символу до ритуалу. .50

Літературна Атлантида
Хроменко I. “Шекспірівське питання” у дослідженнях сучасного вченого Іллі Гілілова. Продовження. .56

Семінар
Богосвятская А. И. Материалы к проведению семинара
“Феномен литературной мистификации” для 10 (11) классов. . .60

 

Коментарі:

silvestrivna #24 лютого 2012 в 20:11+3
Вкотре з захопленням прочитала статтю А.Богосвятської , присвячену цього разу ІКТ. Багатющий матеріал, десятки підказок для вчителя-практика. А презентація ще більше посилила враження.

uchitel #25 лютого 2012 в 10:13+4
Полностью согласна!

hala #25 лютого 2012 в 10:59+4
Згодна з silvestrivna: гарний матеріал.А ще мені дуже подобаються “Материалы к проведению семинара “Феномен литературной мистификации” для 10 (11) классов”.Тема надзвичайна цікава. Думаю, як використати в роботі. Заслуговують на увагу інтегровані уроки.  Хочу зазначити,що презентації до матеріалів – корисні і вдалі, допомагають у робтоті.

irina #25 лютого 2012 в 11:06+4
я познайомилась із матеріалом А.-М. Богосвятської тільки за презентацією, та все одно, не можу не поділтитися враженнями, яке докладне, глибоке, всебічне викладення теми! Дякую авторові!

Анна-Марія Богосвятська #28 лютого 2012 в 20:13+4
Дякую за схвальні відгуки. А я тільки сьогодні отримала номер за лютий. До цього грала в ігру: “Видит око, да зуб неймёт”.У мене, як і раніше, – два фаворити: Ірина Хроменко і Ольга Гузь. Ну, нічого не можу з собою зробити! Останнє заняття дистанційного тренінгу “Ідейно-художній аналіз твору та його інтерпретація” – блискуче завершення теми і відкриття нових перспектив. Немовби заново перечитала “Даму з собачкою”. А урок за оповіданням Дж.Лондона “Любов до життя” з формулюванням правил виживання і складанням формул “перемоги героя” та “поразки Білла” – дуже захотілося і самій провести. Система уроків О.Гузь за творчістю Ясунарі Кавабата пробудила ніжні й трепетні почуття, хоча я не наблизилась до розуміння таємниці майстерності письменника (адже це і не було завданням статті). Завжди звертаю увагу на матеріали, присвячені темі Дон Кіхота (улюблений герой світової літератури). Із задоволенням прочитала дослідження О.Пронкевича про іконографію персонажа Сервантеса. Дійсно, ті ілюстрації, які ми обираємо для демонстрації на уроках, можуть впливати на певні стереотипи сприйняття цього героя учнями.

Ірина Хроменко #28 лютого 2012 в 22:24+4
Дуже дякую! Вашу, Анно, думку надзвичайно ціную! Я ще також не отримала журнал, але Вашу статтю про ІКТ мала змогу прочитати до друку. Дуже грунтовно,чітко, зрозуміло. Без зайвої води. Саме те, що потрібно вчителю для “прояснення ситуації” з використанням інформаційних технологій. Гадаю, до цієї статті не раз звертатимуться не лише вчителі-словесники.

Djachok #29 лютого 2012 в 21:34+4
Справді, кожне заняття тренінгу пані Ірини – неоціненне джерело самоосвіти для кожного педагога. Переконані, що і новими “посиденьками”-тренінгами вона нас здивує і “заставить” працювати!!! Дякую і пані А.-М.Богосвятській за посилання на мої матеріали. Багато нового і цікавого про використання ІКТ дізналася і з її статті!!!”Шекспірівським питанням” Ірина Хроменко заворожила мене ще на конференції у Запоріжжі. Тому з цікавістю перечитую її дослідницьку роботу!!!

Ірина Хроменко #1 березня 2012 в 00:45+4
Дякую, Світлано! Я пам’ятаю, яка була тиша в аудиторії, коли я розповідала про дослідження Гілілова. Це вражаючий матеріал! Невже одна з найбільших таємниць людства розгадана?!

garna #31 грудня 2012 в 18:25+1
Стаття А.Богосвятської надзвичайно корисна, актуальна. У своїй практиці застосовую ІКТ, багато читаю та вивчаю з цієї теми, але й цього разу знайшла у Вашій роботі родзинки. Дякую за ґрунтовні матеріали.

Підсумки конкурсу
Вітаємо переможців Всеукраїнського творчого конкурсу
“Вічні образи у світовій літературі”! . .2

Шляхами літературних героїв
Шкаруба Л. Сын Испании Дон Кихот после “Дон Кихота”,
или “Из родной Ламанчи вдоль и вдаль”.10

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Імідж сучасного уроку світової літератури.16

Дистанційний тренінг
Хроменко І. Інформаційно-комунікаційні технології
на уроках світової літератури. Заняття № 9.22

Із скарбнички педагогічних знахідок учасників дистанційного тренінгу
Роботи Олени Бондаренко, Наталї Рябошапко, Людмили Соломка, Вікторії Устіяновська, Адріани Химинець, Христини Ходоровська, Любові Качур, Світлани Дячок, Вікторії Чернуха, Ольги Северин, Лілії Бондарук. . .27

Література в медійному і кіберпросторі
Пронкевич О. Чотири смерті Анни Кареніної:
кохання-пристрасть крізь призму кінематографа.34

11-й клас — на відмінно!
Гузь О. О. Орієнтовне поурочне планування
уроків світової літератури. 11 клас. Академічний рівень.38
Додатки до уроку 36   1_2012 Uroki 36-44
Додатки до уроків 37-40
Розробки уроків до вивчення творчості Хемінгуея (уроки 41-44)

Майстер-клас
Семенюк О. О. “У пошуках істини, або Код “Декамерона””
Оспівування в збірці новел Боккаччо кращих душевних якостей людини.53
Презентація до уроку   1_2012 Боккаччо

Семінар
Богосвятская А. И. Программа семинара
“Феномен литературной мистификации” для 10 (11) классов.58

Літературна Атлантида
Хроменко І. А. “Шекспірівське питання” у дослідженнях сучасного вченого Іллі Гілілова.62

 

На 1-й стор. обкладинки — Дон Кіхот. Автор: учасник конкурсу
“Вічні образи” Наталія Лиманська, учениця 9-А класу, Рахнівсько-Лісова СЗШ І—ІІІ ст № 1.
На 4-й стор. обкладинки — вірш у прозі “Ранок XXI століття”.
Автор: переможець конкурсу “Вічні образи” (2 місце) Птушкіна Аліна, учениця 11-Г класу, м. Київ, ліцей “Наукова зміна”

Коментарі: Анна-Марія Богосвятська #13 лютого 2012 в 20:59+3
Чудовий початок нового року – творчі портрети переможців конкурсу “Вічні образи”, співтворчість вчителів та учнів. Хто ми без наших учнів?..

Сподобалась розвідка Ірини Хроменко “Шекспірівське питання”. Справжнє детективне розслідування, на продовження якого буду чекати в наступних номерах журналу.
Код “Декамерона” О.О.Семенюк – навіть уявити не могла, що можна так захопливо, з такою різноманітністю форм діяльності провести урок за творчістю Боккаччо. Презентація до уроку виконана на високому рівні і є чудовим додатком до майстер-класу.
Також близькими є думки Л.Шкаруби про “Сина Іспанії Дон Кіхота”, який пояснює, чому багатьом епохам такий рідний міф про Лицаря Сумного Образу. До речі, дякую за акцент про жінок Ла-Манчі. Дійсно, частіше ми звертаємо увагу тільки на чоловічі образи роману Сервантеса, хоча твір сповнений і жіночими персонажами.

hala #18 лютого 2012 в 11:04+3
Напрочуд вдалий номер. Усі матеріали цікаві.Хочу звернути увагу на матеріали Богосвятскої А. І. – вони дуже актуальні і, як завжди, необхідні вчителю.Стаття Шкаруби Л. М.- науково-практична: цікаво буде з старшокласниками обговорити.За презентації -велике спасибі авторам.Майстерно!

Педагогічна хроніка
ІІ Султанівські читання на Прикарпатті. .2
Козлик І. В. Уроки Султанова.4
Ковбасенко Анастасія. “Учитель року — 2011”: підбиття підсумків.7

Дистанційний тренінг
Хроменко Ірина. Використання методів інтерактивного навчання на уроках світової літератури. Заняття № 8. .8

Із скарбнички педагогічних знахідок учасників дистанційного тренінгу
“Сучасні підходи до вивчення світової літератури”
Роботи Христини Ходоровської, Ольги Северин, Лілії Бондарук, Івана Носко, Оксани Гундерич, Олени Діденко, Наталії Рябошапко, Вікторії Устіяновської, Адріани Химинець, Олени Бондаренко, Людмили Завгородньої. .13

На допомогу вчителю
Богосвятська А. І. Сенкан. Роздуми про один творчий прийом.18

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Вихрист Н. С. Сапфо — “десята муза” Стародавньої Греції. Лірика кохання та краси. .22
Курилович Н. П. Рубаї Омара Хайяма.24
Щербонос К. Ф. Байка у світовій літературі.26
Дем’яненко О. М. Літературна гра “Розумники й розумниці”. 5—6 класи.27
Остапова Л. І. Інтелектуальна гра “Що? Де? Коли?”.31

Майстерня вчителя: готуємо сучасний урок
Хроменко І., Бондарук Л. Методичні рекомендації щодо організації уроку за темою “Проблематика лірики Ду Фу”.33

Методика і досвід
Афанащенко Л. Роман Л. Н. Толстого “Анна Каренина” Конспект урока. 10 класс. .36

11-й клас — на відмінно!
Гузь О. О. Орієнтовне поурочне планування уроків світової літератури. 11 клас. Академічний рівень.39

Літературознавча розвідка
Атаманчук В. П. Мотив перевтілення у новелах Х. Л. Борхеса зі збірки “Творець”.56
Таратута С. Л. Тема мезальянса в литературе.58

Методична наука та практика
Шкловська О. Н. “Діалог з митцем” на уроці зарубіжної літератури: актуальні проблеми, пошуки, рішення.61

 

Коментарі:

Анна-Марія Богосвятська #28 грудня 2011 в 16:03+5
Дуже насиченим вийшов останній номер за 2011 рік. Усі матеріали достойні, цікаві. Та все ж хочеться дещо відмітити.
Найбільше з усього номеру мене вразив урок за романом Л.М.Толстого “Анна Кареніна” заслуженого вчителя України Л.Афанащенко. Цитується твір, аналіз “услід за автором”, але проставлені такі наголоси, що неначе вперше прочитуєш цей твір, вперше відкриваєш його глибинний і особистісний смисл. Опорні таблиці до роману, проблемні питання – всі ознаки класичного, але, без сумніву, СУЧАСНОГО уроку літератури.
Як завжди (але завжди не можна пробігти повз цих матеріалів) – на висоті рубрика “Орієнтовне планування уроків світової літератури. 11 клас” О.О.Гузь. Тут блискучі моменти тонкого, чуттєвого аналізу віршів Анни Ахматової, Бориса Пастернака, урок – написання есе за новелою Х.Л.Борхеса “Вавилонська бібліотека”.
І.А.Хроменко продовжує свій дистанційний тренінг з популярною сьогодні темою для вчителя-словесника “Використання методів інтерактивного навчання на уроках світової літератури”. Цей матеріал – роздуми нестандартно мислячої людини, щире бажання поділитися своїми знахідками та надати крила колегам.
У рубриці “Атестація вчителя: шлях до майстерності” особисто для мене співзвучними здалися урок Н.С. Вихрист “Сапфо – “десята муза” Стародавньої Греції” (різноманітні види діяльності, методи, електронна презентація, елементи рольової гри та театралізації – і все це чудовим образом не відволікає від теми інтимної лірики, тільки підкреслює унікальність поетичного світовідчуття давньогрецької поетеси), а також інтелектуальна гра “Що? Де? Коли?” Л.І.Остапової (цікаві, справді інтелектуальні питання).

Djachok #2 січня 2012 в 13:53+7
З Новим роком! Теж хотіла б прокоментувати декілька статтей журналу. Вже традиційні Султанівські читання не залишать байдужим жодного педагога-“зарубіжника”. Адже саме Юрій Ібрагімович – людина, яка стояла біля витоків книгобудування першого НАШОГО підручника. Саме за ним я пізнавала світову літературу за шкільною партою. А з тих пір як прочитала про організацію І Султанівських читань, то завжди мріяла побувати у Прикарпатському національному університеті, почитати з… І ось – мрія здійснилася. У жовтні 2011 р. Доля дала мені можливість поринути у цей загадково-цікавий султанівсько-коломийський світ Прикарпаття. Назавжди в пам’яті залишаться рядки для “Женщины, которая не любит осень” : “Все прошло…/ Так печально и так светло./ Осень постучала ко мне в окно. / Мы сидим с ней до позней ночи, / понимая друг друга без слов, / и кажется ночь короче. / Нет тебя…/ Меланхолия сентября…” А таких доступно-цікавих “Уроків Султанова” від І.В.Козлика, я давно не зустрічала в фаховій літературі (доктор філологічних наук доступно і одночас науково висловлює у своїй статті найважливіші для кожного із нас (педагогів) настанови). Щастя, коли ти з другом самого Султанова мала за можливість поспілкуватися! Вже вкотре цікавими методичними ідеями нас дивує Ірина Хроменко. І ось ніби вже всім відомі і, водночас, з елементами новизни “Методи інтерактивного навчання”. І як уже зазначає вище А. І.Богосвятська, справді, вражаючий конспект уроку від Л.Афанащенко Всього 8 запитань – і заповнена таблиця “Історія життя Анни Кареніної”. Цитатна характеристика Анни і Вронського яскравий доказ того. як все у цих відносинах розпочиналось. І текстуальний аналіз монологу Анни – чим усе закінчилось! Поурочне планування від О.О.Гузь ще раз “доказує”, що якщо захотіти, то і творчість Анни Ахматової, і Бориса Пастернака… можна чудово розкрити учням впродовж 45 хвилин!

hala #3 січня 2012 в 08:02+4
Я користуюсь матеріалами журналу постійно. У цьому номері хочу звернути увагу на статтю Богосвятської А. І. “Сенкан. Роздуми про один творчий прийом” – це сьогодні популярний прийом, але не кожен учитель вміє його використовувати – автор доступно пояснює і навчає. Гузь О. О. робить чудову справу своїм плануванням – і цього разу все вдало.Сподобалась “Скарбничка пед. знахідок” (ст.13) Як завжди, кожен може для себе щось вибрати, і до матеріалів можна повертатись ще не один раз.

Природа в дзеркалі поезії
Шкаруба Л. М. Светлая печаль одиночества: времена года в лирике Басё. .2

Нобелівські лауреати
Гетьман О. Г. Нобелівський лауреат у галузі літератури 2011 року —
шведський поет Томас Транстрьомер, .8

Педагогічна хроніка
Зварич В. Класична спадщина й сучасний літературний процес. .11

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Організація роботи в творчих учнівських групах на уроках світової літератури.12

Дистанційний тренінг
Хроменко І. А. Застосування ігрових педагогічних технологій на уроках літератури.
Заняття № 7. .14

Із скарбнички педагогічних знахідок учасників дистанційного тренінгу
Роботи Л. Бондарук, С. Дячок, Н. Рябошапко, Л. Качур, В. Устіяновської, А. Химинець, Л. Завгородньої. .21

Хроменко І. А. Літературна гра “Щасливий випадок” “Срібна доба”. .24

11-й клас — на відмінно!
Гузь О. О. Орієнтовне поурочне планування уроків світової літератури. 11 клас. Академічний рівень.28

Методична наука та практика
Островська Г. О. Філософсько-художній синтез середньовічної культури у поемі “Божественна комедія” Данте, її алегоричний зміст (матеріали до вивчення творчості Данте).34

Майстерня вчителя: готуємо сучасний урок
Хроменко І., Бондарук Л. Методичні рекомендації щодо організації уроку за темою “А.П.Чехов. “Хамелеон”. 6 клас.38

Позакласні заходи
Рідкодуб Н. В. Свято казки (для учнів 5—6 класів).42

Факультатив
Янкович О.В., Ханчук І.Д. Матеріали до факультативу “Романтизм у контексті світового літературного процесу” (світова та українська література). Заняття № 5.44

Відкритий урок
Чорна І. Ю. Риси романтичного героя в поемі Дж. Байрона “Мазепа”. Художнє осмислення постаті українського гетьмана в творах О. Пушкіна та В. Сосюри. .48

Семінар
Богосвятская А. И. Программа семинара
“Феномен литературной мистификации” для 10 (11) классов. .55

Життя славетних очима нашого сучасника
Калиниченко М. Ломоносовский миф русской литературы
К 300-летию со дня рождения. .61

 

На 1-й стор. обкладинки — Ілля Глазунов. Ілюстрація до збірки Олександра Блока “Снігова маска”.

Коментарі: Анна-Марія Богосвятська #11 листопада 2011 в 15:39+5

Красивое начало номера: статья Леонида Шкарубы о временах года в лирике Басё. Написано с вдохновением и очень поэтично. Нужны такие мудрые и опытные проводники по художественным мирам поэтов, тем более иной культуры. Жанр хайку после прочтения этого материала стал более понятен, но от этого не менее чарующим.
Вовремя подоспел и материал о новом Нобелевском лауреате – Томасе Транстемере. Не всегда хватает времени отыскать качественную информацию о нобелиате в Интернете, да ещё чтобы и варианты переводов были представлены. Спасибо О.Гетьман за интересную подборку сведений и примеров стихотворений.
Всегда с интересом просматриваю результаты участия учителей-зарубежников в дистанционном тренинге тренера И.Хроменко. В 11-м номере – великолепные примеры заданий на развитие разных типов интеллекта: языкового, логико-математического, пространственного, музыкального, межличностного, кинестетического и др. Особенно хочется отметить методические находки Л.Бондарук, С.Дячок, А.Химинець.
Изысканный академический урок по “Божественной комедии” Данте предлагает Г.О.Островская: современные методы, любимый учителями приём распределения учебного материала по творческим группам, проведение “Круглого стола”, презентации на тему искусства.
Михайло Ломоносов – фигура русской науки и культуры, которая не перестает вызывать уважение. О влиянии Ломоносова на восприятие роли правителей и темы власти в творчестве Пушкина, Державина, Огарева, Герцена пишет М.Калиниченко.hala #7 грудня 2011 в 05:38+4 Статьи Шкарубы Л.М. всегда интересны и написаны с любовью, это правда.И статья о Басё – не исключение. Уже много есть материалов по этой теме, но здесь систематизировано по временам года – очень удобно для работы.Новый мастер-класс Богосвятской А.И. об организации работы в творческих группах – такая практическая вещь! Как впрочем, и другие её исследования.Вчера была на районном семинаре учителей как раз по этой теме. Конечно, все блистали знаниями, держа в руках журнал с этой статьёй!

Педагогічна хроніка
Хроменко І. А. Всеукраїнський семінар учителів світової літератури “Шекспір в парадигмі шкільної освіти”. .2
Храброва Г. Українське щекспірознавство. .4

Дистанційний тренінг
Хроменко І. А. Особливості використання технології проблемного навчання на уроках літератури. Заняття № 6.5

Із скарбнички педагогічних знахідок учасників дистанційного тренінгу
Роботи А. Химинець, Л. Соломки, О. Діденко. .13

11-клас — на відмінно!
Гузь О. О. Орієнтовне поурочне планування уроків світової літератури. 11 клас. Академічний рівень.
Теми: Творчість Рільке, Аполлінера, Гарсіа Лорки.18

Фахові проблеми
Богосвятська А. І. Сучасні типи уроків світової літератури: пошук, натхнення, фантазія.37

Методичне розмаїття
Козієва В. В. “Людина або все, або ніщо”
Компаративний аналіз вирішення проблеми сенсу життя людини у часовому та полікультурному просторі: Гете “Фауст” – епоха Просвітництва, Ян Шванкмайєр “Урок Фауста” – сюрреалізм ХХ ст. .42

Глібовець В. В. “Пісня про Роланда” і “Слово о полку Ігоревім” як пам’ятки середньовічного героїчного епосу. Із практики порівняльного аналізу художніх творів. .44

Кашуба Є. “Дволикий Янус”. Урок за біоадекватною технологією навчання. 6 клас.46
Кашуба Z dosvidu noosfery

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Котова І.С. Конспект інтегрованого уроку світової літератури та етики. 5 клас. .49

Факультатив
Янкович О. В., Ханчук І. Д. Матеріали до факультативу “Романтизм у контексті світового літературного процесу” (світова та українська література) Заняття № 4. . .51

Нариси з історії світової культури
Шкаруба Л. М. От модернизма к постмодернизму. Статья шестая. .55

Конкурс для школярів
Творча робота учасника конкурсу “Вічні образи” у світовій літературі”. .64

 

На 1-й стор. обкладинки — каліграма Гійома АполлінераРейтинг:

Коментарі (1)Анна-Марія Богосвятська #10 листопада 2011 в 07:28+1

Дуже цікава підбірка у рубриці “Методичне розмаїття”.
Урок В.В. Козієвої – знахідка: рідка, але вдала спроба поєднання на уроці літератури кіномистецтва і мистецва слова: твір Гете “Фауст” і його блискуча екранізація (реж. Ян Шванкмайєр). Дві епохи перекликаються у полікультурному діалозі, при цьому розкриваються філософські проблеми та вічні цінності. Це розвиток інтегративного мислення учнів і справжнє дослідження!
Не менш цікавий компаративний урок В.В.Глібовець. “Пісня про Роланда” і “Слово о полку Ігоревім” – рівновеликі для культури своїх народів героїчні епоси з високою місією. Глибоке прочитання образів Ігоря, Роланда, правителів, духу історичних епох.
Третій матеріал рубрики – урок Є.Кашуби, створений за біоадекватною технологією навчання. Узагалі пані Євдокія – один із найцікавіших і активних сьогодні учителів СЛ, чиї розвідки прикрашають багато фахових видань. Це живе слово, нестандартне мислення, уроки з високим рівнем моральності та духовності. Як і цього разу: основні ідеї “Різдвяної пісні у прозі” Ч.Діккенса вивчаються за допомогою навчальної релаксації, коли в сконцентрованому вигляді в уяві дітей виникає спочатку образ деградації героя, а потім чудовий момент перетворення Скруджа під впливом Духа майбутнього Різдва. Єдине, що здивувало: підведення ітогів уроку методом “Шести капелюхів”. Біоадекватна методика і “шість капелюхів” – дві сильні самодостатні технології. Чи доцільне їх поєднання на одному уроці? – тут у мене чомусь виникає сумнів.

Дистанційний тренінг
Хроменко І. А. Організація індивідуального навчання школярів на уроках літератури.
Як пристосувати учительські методики до індивідуально-психічних особливостей школярів. Заняття № 5.2

Із скарбнички педагогічних знахідок учасників дистанційного тренінгу
Роботи В. Устіяновської, С. Дячок, Н. Рябошапко, А. Химинець, Л. Соломки, Л. Качур, Л. Урожай.12

 

11-клас — на відмінно!
Новий ракурс
Гузь О. А. Ключи к закодированному тексту романа Михаила Булгакова “Мастер и Маргарита”.
Альтернативный взгляд на произведение.15

 

Факультатив
Янкович О. В., Ханчук І. Д. Матеріали до факультативу “Романтизм у контексті світового літературного процесу” (світова та українська література). Заняття № 3.51

 

Нариси з історії світової культури
Шкаруба Л. М. Современное искусство: от модернизма к постмодернизму. Палитра неомодернизма. Статья № 5.54

 

Літературознавча розвідка
Богосвятская А. И. Образ учителя литературы в художественных произведениях: образец для подражания или предупреждение? .61

 

Коментарі (1) Анна-Марія Богосвятська #2 листопада 2011 в 18:29+3

В статье Л.М.Шкарубы “Современное искусство: от модернизма кпостмодернизму” рассматривается несколько теорий относительно временных рамок зарождения искусства постмодернизма. Сам же автор придерживается даты: середина 70-х гг. ХХ века. Для меня было новым среди описанных течений (пор-арт, оп-арт и проч.) термин “эсхатологический модернизм” (очень интересно, надо поискать дополнительный материал!)
Занятие № 5 дистанционного тренинга И.А.Хроменко нестандартно вводит в тему личностно-ориентированного обучения на уроках СЛ. Как много может значить в жизни не только ребёнка, но и педагога ОДНА ФРАЗА авторитетной личности (в случае Ирины Анатольевны – это Марк Максимович Поташник). Несколько лет назад И.Хроменко услышала из его уст историю одного открытого урока, по окончании которого учительница показала, что на самом деле ничего не знает о своих детях. Это был непрямой призыв М.Поташника изучать детей, быть внимательными к ним: к их темпераменту, психологическим особенностям восприятия (визуал, аудиал, кинестетик), к типу интеллекта (исходя не из уровня IQ, а из теории множественного интеллекта)… На каждое психологическое описание предложены несколько уникальных приёмов и методов с примерами работы, ведь аудиалу и визуалу по одному и тому же тексту нужно предлагать неодинаковые типы заданий. Проставлены важные акценты. Думаю, каждый учитель задумается о психологических особенностях своих детей.

Педагогічна хроніка
Хроменко І. Фахове зростання — шлях до майстерності. .2  7-8_2011 prezentachya Khromenko
Таранік-Ткачук К. В. Складові майстерності вчителя та фактор створення сучасного і успішного уроку літератури. .5   7-8_2011 vistup Taranik-Tkachyk

Офіційна рубрика
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011—2012 навчальному році (лист МОНМС України від 09.06.2011 р. № 1/9-454). .11
z7-8_2011

Дистанційний тренінг
Хроменко І. Піраміда Блума. Розвиток навичок мислення високого рівня. Проектна технологія. Заняття №3. .20
Северин О. З. Застосування методу проектів на уроках світової літератури.26
Хроменко І. Особистісно орієнтоване навчання. Як побудувати урок літератури за технологією Intel® “Навчання для майбутнього”. Заняття №4.31

Літературознавство і школа
Гладишев В. В. Твір як звернення автора до суспільства? (Г. Ібсен і фінал “Лялькового дому”).38

11-клас — на відмінно!
Гузь О. О. Орієнтовне поурочне планування уроків світової літератури. 11 клас. Академічний рівень. Уроки № 1-12. .41 7-8_2011 uroki Gyz 7-8

Майстер-клас
Борківська О. П. Система уроків з вивчення творчості Михайла Булгакова (Закінчення). 72

Наука та шкільна практика
Овдійчук Л. Літературно-психологічний портрет Олександра Купріна. До проблеми вивчення біографії письменника на уроках світової літератури.77

Нариси з історії світової культури
Шкаруба Л. М. Современное искусство: от модернизма к постмодернизму. Время манифестов.
Долой сознание! Статья четвертая.82

Конкурс для школярів
Творчі роботи учасників конкурсу “Вічні образи” у світовій літературі”. .88

Факультатив
Янкович О. В., Ханчук І. Д. Матеріали до факультативу “Романтизм у контексті світового літературного процесу” (світова та українська література) Заняття № 2.90

Профільне навчання
Братко В. Изучение сонетных циклов и венков сонетов М. Волошина в структуре литературного спецкурса “Сонет в історії української і світової літератури”.92

Офіційна рубрика
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів з світової літератури для 11 класу
Рівень стандарту. .2
Академічний рівень. .8
Профільний рівень. .13

11-й клас — на відмінно!
Гузь О. О. Календарно-тематичне планування уроків світової літератури для 11 класу
Рівень стандарту. .21
Академічний рівень. .23
Профільний рівень. .26

Удосконалюємо професіоналізм
Хроменко І. Педагогічні дорожні нотатки.30
Соломка Л. Сучасні методи — в практику. 33

Дистанційний тренінг
Хроменко І. Використання технології розвитку критичного мислення на уроках світової літератури. Заняття №2. 34

Факультатив
Янкович О. В., Ханчук І. Д. Програма факультативного курсу
“Романтизм у контексті світового літературного процесу”. 41
Янкович О. В., Ханчук І. Д. Матеріали до факультативу “Романтизм у контексті світового літературного процесу” Заняття № 1. 44

Майстер-клас
Борківська О. П. Система уроків з вивчення творчості Михайла Булгакова
Урок ІІІ. Трагізм долі митця (майстра).
Урок ІV. Проблематика і система образів твору. Поєднання реальності та фантастики в романі. “Московські” та “єршалаїмські” розділи твору та художні засоби їхнього зв’язку.47

Літературознавча розвідка
Баліна К. Н. Дискурс німецькомовної гуманітарної культури в есеїстиці Ю. Андруховича. .55

Нариси з історії світової культури
Шкаруба Л. М. От модернизма к постмодернизму. Вибрация души — вибрация форм. Кубистический парадокc. Статья третья. .58

 

На 1-й стор. обкладинки — Жан Беро. Лист. 1908 Ілюстрація до статті Леоніда Шкаруби (стор. 58—64). Жан Беро — французький художник, найбільшу популярність якому принесли картини, що відтворюють сцени з життя Парижа кінця ХІХ — початку ХХ сторіччя. Вишукані імпресіоністичні зображення бульвара Капуцинок, Монмартра та Єлисейських Полів, портрети відвідувачів кафе, танцівниць кабаре — стали своєрідною енциклопедією паризьких буднів французької богеми.

Коментарі (1) Анна-Марія Богосвятська #12 жовтня 2011 в 14:01+1

В шостому номері найбільш цікавими для мене здалися наступні матеріали:
Янкович О. В., Ханчук І. Д. Програма факультативного курсу “Романтизм у контексті світового літературного процесу”. Добре, що багато уваги автори приділили традиціям і своєрідності українського романтизму. Пам’ятаю, що одним з найбільших побажань для учасників конкурсу “Учитель року” стали саме зауваження про недостатність на уроках світової літератури зв’язків з творами українських авторів.
Борківська О. П. Система уроків з вивчення творчості Михайла Булгакова. Чудові таблиці “Майстер – Ієшуа”, “Єршалаїм – Москва”, “Сучасне – вічне – минуле” з художніми паралелями та глибоким аналізом роману “Майстер і Маргарита”.
Шкаруба Л. М. От модернизма к постмодернизму. Узнала про, здається, відому скульптуру “Поцілунок” К.Бранкусі. І дуже вразила фінальна фраза розвідки: “Великое искусство – это великое молчание”.

Педагогічна хроніка
IV Всеукраїнський конкурс “Учитель року — 2011” у номінації “Світова література”: Як це було
(Інтерв’ю голови журі конкурсу Юрія Ковбасенка). . .2

Таранік-Ткачук К. В. Про справжній Конкурс — за всіма законами жанру. Кілька слів про фінальний етап конкурсу “Учитель року — 2011” у номінації “Світова література”. . .4

Дистанційний тренінг
Хроменко І. A. Сучасні підходи до організації уроку світової літератури.
Заняття №1: Вісім ознак сучасного уроку світової літератури. . .6

Вивчаємо Шекспіра
Пантелєєва В., Мартиненко О. Творчість Вільяма Шекспіра.
Інтегрований урок (світова література та англійська мова). . .13
Гузь O. O. Гамлет — вічний образ світової літератури. Відображення кризи ренесансних ідеалів у трагедії Шекспіра. . .16
Гладка Я. І. Випробування долею. Урок за трагедією Шекспіра “Король Лір”. . .21

10-й клас — на відмінно!
Гузь О. О. Орієнтовне поурочне планування уроків світової літератури. 10 клас. Академічний рівень. Тема: Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу. . .24

Майстер-клас
Борківська О. П. Система уроків з вивчення творчості Михайла Булгакова. .28

Профільне навчання
Братко В. О. Семінар як одна з активних форм навчання у структурі спецкурсу
“Сонет в історії української і світової літератури”. ..33

Позакласне читання
Янкович О. В. Читацька конференція з елементами квесту. За творами Люка Бессона “Артур і мініпути”, Клайва Льюїса “Хроніки Нарнії”, Крістофера Паоліні “Ерагон”. . .37
Тихоненко С. О. “Творцы, творящие пустяки…”. К пониманию особенностей художественного мира и авторской эстетической концепции сказки Дж. Р. Р. Толкиена “Лист и дерево”. . .41

Уроки духовності
Приходько Л. І. Література та життя. Проза та поезія у формуванні духовності людини. Урок-засідання круглого столу. 46
Пустовгар Н. М., Коломієць Л. Г. “Воістину великий той, хто має велике милосердя”. Літературно-музична композиція.49

Нариси з історії світової культури
Шкаруба Л. М. От авангарда к модернизму: Авангард — на сцену! Статья вторая. .52

Мистецтво перекладу
Бабенко В. М. Микола Лукаш — метр українського художнього перекладу. . .58

Літературознавча розвідка
Вихор І. В. Генезис українського міського тексту. . . .62

Підсумки конкурсу “Пурпурові вітрила”
Вітаємо переможців! . .2

Вічні образи
Шкаруба Л. М. Этюды о “Дон Кихоте”.6

Літературознавство і школа
Гладышев В. В. Две судьбы (Нора Хельмер и Кристина Линне).11
Атаманюк О. В. Використання імаґологічних аспектів у роботі вчителя світової літератури
(на прикладі твору Р.М. Рільке “Пісня про Правду”).14

10-й клас — на відмінно!
Гузь О. О. Орієнтовне поурочне планування уроків світової літератури. 10 клас. Академічний рівень.
Теми: Лев Толстой. “Анна Кареніна”. А. Чехов.”Людина в футлярі”, “Скрипка Ротшильда”.
Світоглядно-естетичні зрушення у мистецтві та літературі. Микола Некрасов. Поезії…17

Нобелівські лауреати
Янкович О. В. Маріо Варґас Льйоса — лауреат 2010 року.42

Педагогічна хроніка
Тверітінова Т. І., Шовкопляс Г. Є. Детектив у світовому культурному процесі. Круглий стіл.44

Атестація вчителя: шлях до майстерності
Попова Н. П. Райнер Марія Рільке і Україна. Конспекти уроків. 7 клас. .47
Фокіна Т. Д. “Він — Данте. Йому тільки тисяча літ.” Конспект уроку з вивчення поеми Данте “Божественна комедія”. 8 клас.49

Методичне розмаїття
Черныш Т. Н. Чи може бути мерцем жива людина? Урок за оповіданням Чехова “Скрипка Ротшильда”. 10 клас.51
Бугай Л. М. Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову. На прикладі вірша Тютчева “Я знаю в праосені пору”. 5 клас.54
Ільяшенко М. А. Мацуо Басьо і його поетичний дар. Конспект уроку. 5 клас. .57

Мистецтво перекладу
Євтушенко С. Борис Грінченко — перекладач.58

Творчість наших авторів
“Человечеству не хватает скамеек…”.63

 

Коментарі (1)
Анна-Марія Богосвятська #7 жовтня 2011

Журнал “Зарубіжна література в школах України” регулярно читаю з 2002 року, майже десять років. Ваші публікації для мене – це орієнтир найсучасніших методик світової літератури, важливі літературознавчі акценти, улюблені автори, чиї методичні знахідки одразу ж потраплять до особистої “копилки”.

І от перший номер за 2011 рік. І знов стверджуюсь у думці, що це саме МІЙ журнал. Хочеться хоча б декілька слів сказати про кожну публікацію.

Шкаруба Л. М. Этюды о “Дон Кихоте”. Вважаю, що в кожному з нас є трішечки Дон Кіхота, і себе відчуваю донкіхотським типом. Тому розвідку читала з підвищеною зацікавленістю: про автобіографічне начало, про перше в світі оспівування в літературі справжньої людини з народу (Санчо Пансу), про бажання Сервантеса висміяти не сам по собі лицарський ідеал, а його зниження у графоманських творах іспанських письменників-сучасників. Дуже погоджуюсь із думкою автора дослідження, що Дон Кіхот міг би стати героєм серйозного лицарського роману.

Гладышев В. В. Две судьбы (Нора Хельмер и Кристина Линне). Поставивши проблему про “нороцентричність” прочитання цієї відомої п’єси, автор пропонує інший погляд: співставлення жіночих доль двох подруг: Нори та Крістіни. Для мене такий підхід став відкриттям.

Атаманюк О. В. Використання імаґологічних аспектів у роботі вчителя світової літератури (на прикладі твору Р.М. Рільке “Пісня про Правду”). Науковець-початківець дає тлумачення модного сьогодні терміну “імагологія” (вивчення твору світової літератури через сприймання іншої культури, іншого народу) і пропонує використання цієї методики на прикладі “Пісні про Правду”. Але не тільки погляд на Україну очима іншого народу цікавить автора статті, але й Бог та його прояви у всіх сферах життя людини у творчості Рільке.

Гузь О. О. Орієнтовне поурочне планування уроків світової літератури. 10 клас. Ольга Гузь, особисто для мене, – це вже символ часопису “Зарубіжна література в школах України”. Навіть не можу собі уявити номеру без її унікальних авторських “золотих” уроків. От і в першому номері читаю як захопливі оповідання хід уроків.
Останній урок з вивчення роману “Анна Кареніна” присвячено образу Лєвіна: автобіографічному характеру цього героя, його уявленням про основу нормального гуманного суспільства (почуття любові та взаємної поваги), кризі духовних пошуків героя, бунту проти духовного “оскопления” людини. Дається опорно-смислова схема “Життєва лінія Костянтина Лєвіна та Анни Кареніної” з осями координат: “духовне – матеріальне”, “життя – смерть”. Взагалі, ці схеми – особливий стиль, почерк Ольги Гузь. Навіть якщо захочеш створити щось подібне, не вийде. Це особливість мислення цього чудового вчителя.
Цитати до характеристики Лєвіна – дуже потрібна річ і зекономлений час для інших словесників.

За рахунок часів, відведених на позакласне читання, О.Гузь пропонує аналіз прекрасних оповідань А.П.Чехова “Людина в футлярі” та “Скрипка Ротшильда”. Учні відповідають на проблемні питання (“Чому життя містечка так і залишилось “футлярним” навіть після смерті Бєлікова?”), знайомляться зі схемою “Образи, що відтворюють матеріальний та духовний світ Якова Бронзи”.

Тема “Провідні шляхи розвитку поезії середини ХІХ ст.” – це робота в творчих динамічних групах, створення карток “Символізм”, “Неоромантизм”, “Імпресіонізм”, “Натуралізм” із зазаначенням загальних характерних ознак і представників напрямів.
Нарешті, тема з вивчення поезії Некрасова допоможе старшокласникам відповісти на питання: “Якою є муза поета?”

Янкович О. В. Маріо Варґас Льйоса — лауреат 2010 року. Рада, що одна з моїх улюблених тем – лауреати Нобелівської премії з літератури – також постійно знаходить відображення на сторінках журналу. Матеріал про Маріо Варгаса Льосу викладено дуже цікаво. Сподобалось, що порівнюються два нобеліати: Льоса і Маркес.

Далі – ітоги Круглого столу”Детектив у світовому культурному процесі”, який відбувся у Гуманітарному інституті Київського університету ім. Б.Гринченка. Учні, студенти, вчителі, поважні науковці вичтупили рівними у своєму захопленні жанру детективу таких відомих письменників, як Е.А.А.Гофмана, Е.По, У.Коллінза, А.К.Дойла, А.Мердок, Ж.Сименона, Б.Акуніна, сучасних українських детективів і, звичайно, матері жанру – Агати Крісті.

У рубриці “Атестація вчителя” – два конспекти уроків: Н.П. Попової та Т.Д.Фокіної. Словесниці використовують сучасні інтерактивні методи: рольова гра, “так чи ні?”, гронування, мікрофон, “незакінчене речення”, “асоціативний кущ”, “коло думок”. Щоправда, не вистачає літературознавчого аналізу художніх творів, але структури уроків – цікаві та характеризують творчих вчителів.

Прекрасне дослідження художньої тканини чехівського оповідання “Скрипка Ротшильда” та розшифрування символічного значення імені головного героя в розвідці Т.Н.Черниш.

Сучасний урок з використанням мультимедійних засобів, ілюстрацій-слайдів “Пейзажна увертюра” під музику П.Чайковського на фоні читання осінніх поезій Ф.Тютчева – у публікації Л.М.Бугай.

Діалог культур – у невеличкому конспекті уроку “Ільяшенко М. А. Мацуо Басьо і його поетичний дар”. Вражаючий фрагмент уроку, коли в клас заходить учень у солом’яному брилі, плащі бідаря, з торбиною за плечима, із палицею та чотками в руках, і веде бесіду з учнями від імені японського поета (щаправда, на українській мові).

У рубриці “Мистецтво перекладу” – постать класика Бориса Гринченка, перекладацький талант якого досліджує С.Євтушенко і доводить у висновках спроможність української культури сприймати та інтегрувати досягнення інших народів (Ф.Шіллера, Й.В.Гете, О.Пушкіна, Дж.Байрона та ін.).

Завершує номер інтерв’ю-розповідь про постійного автора часопису “Зарубіжна література в школах України” Леоніда Шкарубу: про його захоплення викладацькою та дослідницькою роботою, а також про унікальну творчість: виготовлення масок, об’ємних ікон, скульптур, лавочок. Як каже Леонід Михайлович: “Беседую с деревом на языке воображения, резца, ножа и стамески”.

Це лише один із номерів. Але як різноманітно зміг охопити мої особисті захоплення: Дон Кіхот, нобелівські лауреати, творчість, улюблені автори-поети (Ф.Тютчев, Емілі Дікінсон, Мацуо Басьо).

Дякую всім авторам та редакції!

Філософські та поетичні мініатюри Ольги Захарівни Северин, учителя-методиста Маньківської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів №1 Черкаської області.

 

Життя людини схоже на лабіринт…

Гадаю, що мої невеличкі твори спонукають прислухатись до “шелесту ранкових зірок”, тобто зупинитись, оглянутись навколо, зазирнути у власний внутрішній світ і повірити, що життя прекрасне, тому що ми живемо й можемо творити його самі…

Благословіння неба
Ранок, оповитий серпанком, щедро приймає перші сонячні промінчики. Оживає навколо флора, вмита чистою росою матінки-природи. Пробуджується все живе, ніби приймаючи благословіння неба на новий день. День, який ніколи не повторюється…
Як трепетно, ніжно потрібно берегти усе те світле, що маємо на світанку нашого життя. Стільки ж усього відбувається вперше! А рана, заподіяна необережним словом, байдужістю тих, хто поруч, нахабно рветься аж у самі глибини сердець, витісняючи звідти струмочки душевного болю.
Зупинімось… Поміркуймо… Зазирнімо у власний внутрішній світ… Знайдімо джерела Доброти, Гармонії, Краси, Любові, і хай розіллються вони навколо ріками Радості і безмежного Щастя. Ми того варті!

Східна мудрість
Рідне село чи місто… Родинний дім… Завжди, стільки б років не минуло, якесь дивне, особливе почуття полонить душу… Тут зростав, зміцнювався батьківською благодаттю…
Спекотний день нахабно рвався у салон машини, витісняючи спогади, плутаючи думки…
А от і рідне подвір’я. Легесенький подих вітру дарував п’янкі запахи різнотрав’я…
Вкотре переконуюсь, що фізична праця інколи є насолодою, але все-таки через певний час відчуваю втому. Свіжоскошена трава спокусливо запрошувала відпочити на зеленім покривалі. Підкоряючись невидимій силі, приліг. Здавалось, обважніле тіло стало єдиним цілим із землею, вслухався у її дихання, голоси, запахи…
Десь далеко-далеко — несміливий шепіт струмка. Спраглі вуста вимагали для організму прохолодної водиці. За потічком — криничка… Цікаво, хто ж доглядає за нею? Чиїсь добрі руки і кухлик залишили. Внизу, де закінчувалася левада, розкішні верби зазирали у глибочінь природного дзеркала.
Чи є ще десь кращі місця!? А скільки таємниць зберігають ось ці скелі!? Присів на плескатий камінь, завирували спогади…
Згадалась східна мудрість: якщо не можна нічого змінити, потрібно дивитись на воду, час усе виліковує…
Увагу привернув паперовий кораблик. Звідки він? Як з’явився ось тут? На паруснику видніються слова:
Пам’ятаю штахети сусідки
Й твоє трепетне перше “люблю”.
Звідкіля ж було знати, звідки,
Що тебе на життєвім шляху я згублю?
Так він ще й не один, із цікавістю вдивляюсь у наступні рядки, які не розмила вода:
Не можна з пісні викинути слова,
А із життя — прожитого тобою дня.
Так часто………………………..
Сухою гілкою вдалось притягти обірваний лист паперу, на якому зумів прочитати лише окремі слова:
Пробач мені, любий, ……………. якщо можеш, — усе, просто я не вірила ні в що серйозне ………………… зрозуміла, що не можу без тебе, але ………… Твоя ……….
Людські почуття… Ніколи не звідаєш їх таємниць… Це вічна загадка, яку вирішує кожен сам. А може, Доля???
Ой, ще папірець. Він майже потонув. Число і записи… “2 травня….” Це ж сторінка із щоденника, якому трепетно дівчата довіряють власні таємниці. Про що, про кого записи там?! Дотягнувшись, неодмінно дістану і прочитаю, я ж так колись бажав це знати…
Не зміг… Прохолода річкової води розбудила мене…
Сонце мандрувало уже на спочинок. Незабаром сутінки покриють усе навколо. Пошепки повторив слова, що запам’ятались із дивовижного сну:
Не можна з пісні викинути слова,
А із життя — прожитого тобою дня…

Зупинімось…
Понад усе люблю залишатись наодинці серед природи. Плин думок такий легкий, можна знайти відповіді на найскладніші питання, навести лад у внутрішньому стані душі…
Чому це так? Можливо, тому, що кожен із нас — малесенька частинка Всесвіту, а в такі хвилинки ми гармонійно єднаємось із ним. Так хочеться усім сказати:
“Зупинімось хоча б на мить, відірвімось від нашої повсякденної буденщини, подивімось навколо себе, на світ земної краси, що нас оточує, послухаймо шепіт трав у лузі, пісню вітру, голос струмочка, річки, поспостерігаймо за зоряним нічним небом, помилуймося ранковою зорею…”
“Цвінь-цвірінь, цвінь-цвірінь”, — викрикуючи, подав свій голос горобчик-пустунчик. Заслухався милозвучною симфонією соловейка та й собі спробував. Але я вдячна йому: він повернув мене до реального світу, в якому, як і всі, поспішаю. Зрозуміла: необхідно внести зміни у щоденні плани, щоб відшукати оту стежину, що веде у світ Гармонії й Краси…

Автор: Динниченко Тетяна Анатоліївна, старший викладач кафедри теорії, історії та методики викладання зарубіжної літератури Гуманітарного інституту КМПУ ім. Б. Д. Грінченка

 

Слова
Верую в слово, к которому стремиться вся вселенная и
которое само «бе к богу» и которое само есть бог…
Ф.М. Достоевский

Загадка слов: их ясность и туманность;
У каждого свой запах, цвет и вкус;
И в каждом сотворенья первозданность
И мудрости тысячелетий груз.

Слова как будто лунные дорожки:
Волшебный отсвет зыбкой глубины.
И словно предсказания ворожки,
Понятны вроде бы и сладостно темны.

Слова перебираю словно четки,
Молясь о мудрости для слабых и слепых,
И тени ощущений безотчетных
Помимо воли прорастают в стих.

Что слово нам? Награда? Наказанье?
И кто нам его дал? И для чего?
Для исповеди или покаяния,
Иль постиженья сущности всего?

Иные словом обращают в веру,
Другие убивают, предают,
Те лгут и этой лжи не знают меры,
А эти словоблудием живут.

Мы говорить без умолку готовы,
А может лучше на уста печать?
И если впрямь «Вначале было слово»,
Нас вновь коснется Божья благодать.

 

* * *

Я хотела бы стареть у моря,
Не такого, как в рекламах турагентств,
Где курортники, не знающие горя,
Нам позируют в раю земных блаженств.

Мне хотелось бы совсем-совсем другого:
Кресло на пустынном берегу,
Теплый плед и призраки былого –
Все, что вспомнить я тогда смогу.

И глядеть в прозрачное далеко,
Слушать вечность в шелесте волны,
И спокойно дожидаться срока
Без обиды, страха и вины.

А еще, чтоб где-то в отдаленье –
Детский смех и перезвон церквей,
И еще, чтобы хватило зренья
Письма прочитать от сыновей.

Буду вспоминать слова и лица,
Силясь необъятное объять,
И смотреть как море серебрится,
И стихи, быть может, сочинять.

И такой простор, покой и мудрость
Буду ощущать внутри себя,
Что пойму я: умирать не трудно,
Если жил, надеясь и любя.

 

* * *

С любовью отпускаю вас,
Мои грехи, мои ошибки.
Спасибо, Господи, что спас
Меня от самоедства пытки.

Я всех люблю и всех прощаю,
И всех прошу простить меня,
И вечно помнить обещаю
Всех тех, с кем грелась у огня,

И тех, кто дал воды напиться,
Кто добрым словом поддержал…
И пусть мне даже не приснится
Никто из тех, что предавал.

* * *

Я раскрыла секрет левитации:
Не завидуй, не зарься, не лги,
И от жизни не жди компенсации,
Лучше сам возвращай все долги.

Как же трудно бывает подняться
Нам над бездной земной суеты
И призывным огням не поддаться
Cлавы, власти, амбиций пустых.

Каждый день так досадно подробен,
Ни минуты нельзя пропустить!
Почему человек не способен
В невесомой безбытности жить?!

Но я все-таки, пусть понемногу,
Научилась парить над земным,

По ночам разговаривать с богом
И к добру толковать свои сны.

 

* * *

Когда молоды мы, жизнь как небо:
Разгонись посильней и взлетай,
И на всех хватит счастья и хлеба,
И судьбу по душе выбирай.

Вроде просто, а сколько изломано
Белых крыльев в попытке взлететь:
Мы не знаем, что нам уготовано
Пережить, преступить, претерпеть.

И бежим день за днем, год за годом,
Забывая, что это разбег;
Уже ищем не взлета, а брода –
Не умеет летать человек!

И уже горизонт – не условность,
А предел: за него не взглянуть,
И в душе вызревает готовность
Осознать, что конечен наш путь.

И вдруг небо, давно вожделенное,
Нам становится близким, родным:
Вот доносим тела наши тленные
И туда непременно взлетим!

 

* * *

С точки зрения этики… религиозные заповеди могут быть с успехом заменены врожденным и укрепленным при помощи воспитания нравственным чувством… Возможно, этот встроенный камертон и есть голос Бога. Тогда поверить в Бога легко, потому что этот камертон, этот внутренний закон действительно существует.
Г. Чхартишвили

По одному индусскому ученью
Бессмертны наши души, и живут
Они в ином, тончайшем измеренье,
А здесь лишь наших смертных тел приют.

Вначале эти души, словно дети,
Глупы, до примитивного просты,
Грубы и глухи ко всему на свете,
Неразвиты, бездарны и пусты.

Но вот они рождаются на землю
И начинают долгий-долгий путь:
Страдают, познают, бунтуют, внемлют,
И постигают высшей правды суть.

И нет числа телесным воплощеньям:
Пока душа не выстрадает все,
Пока она не станет совершенной,
Она рождается еще, еще, еще…

Не нужно жить, как будто ты последний,
Презрев, что было, будет после нас:
Поступки не стираются бесследно,
Душа за них расплатится не раз.

Приходим в этот мир для очищенья,
Для добрых дел, для выплаты долгов,
Для дружбы и любви – для искупленья
Всех нами ранее содеянных грехов.

Себя спасаем и наказываем сами
Здесь не помогут деньги, власть и ложь,
И не прикроешься красивыми словами:
Что сеял ты, в итоге и пожнешь.

Не проще ль быть терпимым, добрым, честным,
А не молиться о спасении души;
Да еще вымолишь ли оно, неизвестно!
Все сделай сам, куда тебе спешить?

Какой бы трудной не была дорога,
Опора – высший нравственный закон,
Он в наших душах, это голос Бога,
Наш внутренний духовный камертон.

* * *

Как ни любил я людей, было в моем душевном складе
нечто, требующее время от времени полного
уединения… Мне надо было уйти в себя, побыть
наедине со своим внутренним «я», чтобы не
утратить лучшего, что во мне было.
Н. Готорн

Помалу сумерки сгущаются,
И поглощают цвет и звук;
Так солнце с городом прощается:
Еще один закончен круг.

Сбылись синоптиков пророчества –
Дождь барабанит о стекло.
Нас двое: я и одиночество,
И нам уютно и тепло.

Меня спасают наши бдения –
Сидим до полночи глухой.
С ним разделив свои сомнения,
Восстановлю в душе покой,

С ним похандрить, поплакать вправе я,
И с ним посплетничать – не грех!
И вмиг излечит от тщеславия
Его ирония и смех.

Мне с ним не грустно и не тягостно –
Мы так целительно молчим!
Себя мы этой тишью благостной
От шелухи освободим.

И пусть родных, друзей, любимых
Оно не может заменить,
Но мне оно необходимо,
Чтоб еще больше их любить.

 

* * *

О притягательность высоких идеалов,
Блаженство слез над книгой до утра,
Решенье: завтра жизнь начать сначала…
Как ты прекрасна, юности пора!

Тогда в нас сердце напряженней бьется
И сила чувств рвет душу пополам,
Поэзия над прозою смеется,
Планируя великие дела!

Благословляю эту безоглядность
В мечтах, поступках, мыслях и речах –
Без них была бы бытность безотрадной,
А может вовсе б этот мир зачах.

Тот свет из юности, как огонек во мраке,
Родник – для путника, влачащего суму;
И, словно Одиссей к своей Итаке,
Всю жизнь мы сердцем тянемся к нему.

Спасительный мираж, фата-моргана,
Он не дает в трясине утонуть,
Когда утеряна дорога к храму
И не хватает сил, чтобы вздохнуть,

Когда весь мир вокруг теряет краски,
И в смысле жизни смысла больше нет,
И наша жизнь так далека от сказки, –
Нас согревает этот чистый свет.

Давайте ж будем вечно молодыми
И эту жизнь, как в юности, любить,
И каждый день деяньями благими
Решать дилемму «быть или не быть»!

 

* * *
Цель моя в будущем…
Ф. Ницше

Так пронзительно хочется света
И прозрачности горних высот, –
Я уже где-то видела это
И с надеждой гляжу на восход.

Я ищу, чего нет и не будет,
И чего никогда не найти,
И хоть кто-то меня и осудит,
Не хочу я другого пути.

А, быть может, другого не надо,
Ну откуда нам, суетным, знать?
Времена и миры – вот награда
Для того, кто решился искать.

Обессилев, меняю я имя,
И на звездах себе ворожу:
От начала времен и доныне
В лабиринтах Вселенной брожу.

Яств земных мне всегда не хватало,
Ну а пища богов – для богов;
А мне нужно, ни много ни мало,
Мир избавить от смертных грехов.

Я, конечно, умом понимаю:
Не готов человеческий род!
Но я честно судьбу проживаю
И с надеждой гляжу на восход.

* * *
…верую в порядок, в смысл жизни, верую в вечную
гармонию, в которой мы будто бы все сольемся…
Ф.М. Достоевский

Я знаю: в мире все закономерно,
Хоть и не верю в фатум или рок –
Меняемся, дозрев до перемены,
И не причем тут дьявол или бог.

Я думаю, что всем за все воздастся,
И это будет благодать, не месть,
Ну а тех, кто склонен заблуждаться,
Еще вся вечность для прозренья есть!

И даже встреч случайных не бывает,
И каждая нам неспроста дана,
Она собой кирпичик представляет:
Из них и строится судьбы стена

Переплетаясь судьбами на годы,
Соприкасаясь взглядами на миг,
Кто ищет себе плена, кто свободы,
А для кого-то жизнь – игра интриг.

Ругать судьбу, что с зеркалом браниться –
Бессмысленно, нелепо и смешно:
Никак не может свет в нем отразиться,
Коль сердце от злых помыслов черно!

И, главное, ни в тяготах ни в блеске
Не нужно лгать, особенно себе –
От этой лжи растет обман вселенский,
А от него – рогатины в судьбе.

Давайте жить, как мы хотим и можем,
И пусть добро не покидает нас.
Ну а судьба, коль сами ей поможем,
Вознаградит, когда наступит час.

Русская литература с самых своих истоков заявила о себе как о литературе нравственной, духовной, учительной. Памятники древнерусской литературы заложили традицию: писатель, поэт – это посредник между Богом и человеком, вестник божественных истин, проводник, указывающий путь к спасению, пророк, возвещающий о будущем. Категория времени – такая важная для древнерусской литературы – всегда связывала воедино прошлое, настоящее и будущее. История каждого отдельного человека (князя, его дружинника, святого) и история каждой страны вписывались в мировую историю. Именно на писателе лежала ответственность увековечить, сохранить для потомков знания и уроки своего времени предупредить о возможных последствиях. По словам философа В.Соловьева, «в первобытные времена человечества поэты были пророками и жрецами, религиозная идея владела поэзией, искусство служило богам. Потом, с усложнением жизни, когда явилась цивилизация, основанная на разделении труда, искусство, как и другие человеческие делания, обособилось и отделилось от религии…» [1, 32]. Книга в Киевской Руси была атрибутом священным, сакральным, недоступным многим. Магия слова писанного завораживала древнерусского человека. И именно на Руси зарождается уникальное явление: безоговорочная вера читателя книге, писателю. Это доверие писатель должен был заслужить готовностью к жертве, самопожертвованию (вспомним протопопа Аввакума, Н.Новикова, А.Радищева, декабристов, русских писателей советской эпохи – репрессированных и неизвестно где погибших). В Западной Европе ситуация была совсем другая: властители умов Вольтер, Дидро в личной жизни не придерживались тех высоких идеалов, о которых они возвещали. Создавая системы воспитания, они, например, своих детей подкидывали в детские дома. Русский же писатель свою задачу осознавал не как совершенствование разума, а как служение пророческое, призыв к совершенствованию души, духа. Русская литература осознавалась (воспользуемся гоголевским образом) «незримой ступенью» к Христу. Пророк – человек, слышащий глас Божий, избранник, возвещающий людям Небесную истину. В открытии этой истины нуждаются люди либо никогда ее не знавшие, либо отвергнувшие и забывшие ее. Поэтому пророку необходимо сначала «раскрыть людям их неправду… а это есть обличение, это всегда болезненно для обличаемых» [2, 197]. Пророк воздействует на совесть, «глаголом жжет сердца людей», поэтому он всегда одинок, изгоняем. Вспомним у Лермонтова: Провозглашать я стал любви И правды чистые ученья: В меня все ближние мои Бросали бешено каменья. Гоголь продолжает и развивает традицию пророческого служения творца. С раннего детства он задумывался о своем предназначении. В его письмах часто звучали мессианские мотивы: «В те годы, когда я стал задумываться о моем будущем… мысль о писателе никогда не всходила мне на ум, хотя мне всегда казалось, что я сделаюсь человеком известным, что меня ожидает просторный круг действий, и что я сделаю даже что-то для общего добра» [3, 64]; «Много труда и пути, и душевного воспитания еще впереди. Чище горнего снега и светлей небес должна быть душа моя, и только тогда я приду в силы начать подвиги и великое поприще, и тогда только разрешится загадка моего существования…» [3, 381]; «Рожден я вовсе не затем, чтобы произвести эпоху в области литературной. Дело мое проще и ближе… душа и прочное дело жизни» [3, 428]. Существование в Гоголе двух существ, двух начал замечали многие: он – сумасшедший и мученик, плут и святой, язычник и христианин. С.Т. Аксаков, который писал в 1847 году при жизни его: «Я Вижу в Гоголе добычу сатанинской гордости», – пишет через пять лет после смерти его: «Я признаю Гоголя святым, это – истинный мученик христианства». Думаю, именно этот внутренний конфликт между осознанием своего высокого предназначения и невозможностью мгновенно изменить читателя и порождал постоянные метания Гоголя: «уйду в монастырь – нет, поеду за границу – буду сочинять – надо ехать к Гробу Господнему…» и т.д. В книге «Русская идея» Н.Бердяев пишет: «Русская литература ХІХ века носила учительский характер, писатели хотели быть учителями жизни, призывали к улучшению жизни» [4, 79]. Гоголь, учась у Отцов Церкви, много проповедует и пророчествует со страниц своих произведений. Мистические повести «Страшная месть», «Портрет», «Шинель» пронизаны ощущением мирового зла, пророческого обличения, они раздевают душу человека, напоминают о Судном дне. Как «певца зла», «наименее человечного в самой человечной из литератур» Гоголя трактуют Д.Мережковский, Н.Бердяев, М.Дунаев. Для В.Розанова Гоголь – лжепророк, который затмил истинного пророка – Пушкина, и послужил причиной русской революции. Слово Гоголя – хохла, малоросса (как его называли Белинский, Жуковский) – имело странное влияние на русскую общественность. Гоголю верили. Ему внимали как посланнику, боговидцу, прислушивались к его идее избранности России, которая понесет свет братства миру (знаменитый отрывок «Птица-тройка»). Путем перерождения – нравственного, духовного – должны развиваться люди, как герои его недописанных «Мертвых душ»: ад – чистилище – рай. По мысли Н.Бердяева, «с Гоголя начинается религиозно-нравственный характер русской литературы, ее мессианства. В этом большое значение Гоголя, помимо его значения как художника» [4, 81]. В. Зиньковский в своей статье «Н.В. Гоголь в его религиозных исканиях» считает, что рассматривать литературное наследие писателя вне связи с его идейными поисками нельзя, ибо именно идейные искания Гоголя привели его к тому духовному излому, такому заметному и русской литературе ХІХ ст. (в частности у Л.Н. Толстого, Ф.М. Достоевского и др.). Исследователю важно вместить творчество Гоголя в общий духовно-религиозный контекст: «Гоголю принадлежит заслуга как раз в том, что в его произведениях [петербургского периода] резче, более выразительно выдвигалась идея беспочвенности эстетического гуманизма. Этим самым расчищалась идейная перспектива для более глубокого понимания эстетической жизни и эстетического творчества, а с другой стороны, более выразительно выдвигалась проблема того, как связать и внутренне соединить эстетические и моральные запросы, а именно проблема их обоснования и единства через религиозную сферу» [5, 415]. В основе религиозно-романтической мечты Гоголя лежит мысль о перевоплощении человеческой души, что собственно и пытался раскрыть писатель в незавершенной поэме «Мертвые души». По мысли В. Зиньковского, герои поэмы смогли бы преодолеть любые страсти при помощи «того вдохновения, что создается через приобщение к красоте, «праведному ведению» хозяйства» [5, 415]. В.Воропаев замечает, что «уже с начала 1840-х годов в письмах Гоголя начинает прорываться недовольство своим художественным творчеством и недостаточной силой его воздействия на общество…» [6, 268]. «Выбранные места…» – самое сокровенное произведение Гоголя, с которым он связывал много надежд. Наверное, он очень удивился, что книгу не поняли, не приняли. Для писателя это было произведение, в котором отразились его духовное совершенствование, его понимание современного мира, осуждение пороков и предложение выхода – социальная утопия. Это своеобразное духовное завещание, исповедь. Гоголь уже предчувствует смерть, и ему важно состояться как проповеднику и пророку. Н. Крутикова «Выбранные места из переписки с друзьями» называет по содержанию – утопией, по стилю – соединением исповеди с проповедью, по форме – произведением в письмах [7, 41]. Исследовательница считает, что миновало время негативной оценки «Выбранных мест» и сейчас нужно анализировать книгу в ключе страстной жажды Гоголя к духовному обновлению человека и совершенствованию общества. «Произведение может быть прочитано в конкретно-историческом аспекте, понятым в атмосфере той эпохи, в которую он был создан, или же в тех условиях временной «эпохальной» дистанции, в частности, в свете современных общественных, этических и эстетических запросов» [7, 41]. Главная идея книги, по мнению Н.Крутиковой, – призыв Гоголя к человеку возродить свою душу согласно с завещаниями Христа и спасти Россию и человечество вообще. По словам исследовательницы, «Выбранные места» – это своеобразная утопия, т.к., ища пути к гармонии человеческой жизни и к созданию идеального государства, Гоголь отбрасывает действенность политических и экономических реформ. «Гоголь обращается к совести людей из частных прослоек и всего государственного аппарата, надеется на мудрость и человеколюбие идеального монарха и таких же губернаторов, мечтает о возобновлении прошлых «патриархальных» связей между землевладельцами и крестьянами» [7, 42]. Утопичность книги заключается и в том преувеличенном значении, которое Гоголь предоставляет своему слову. Писатель считает, что, указав людям и государству на их негативы, существующее состояние в обществе превратится в лучшее, даже идеально-прекрасное. Н.Крутикова вполне справедливо не соглашается с теми критиками, которые считают «Выбранные места» свидетельством творческого кризиса художника, и относит это произведение к одному из последних сокровищ гоголевского художественного слова. Главный герой «Выбранных мест…» – поэт, двигатель народного сознания. Поэт соединяет вечные вопросы с сиюминутными, подсказывает, как России избежать гибели. «Да и как могло быть иначе, – восклицает Гоголь, – если духовное благородство есть уже свойственность почти всех наших писателей?» Это попытка и определить свой собственный путь, и вписать себя в традицию. Писатель исследует поэзию прошлых десятилетий – Державина, Языкова, Пушкина – и отмечает в ней «соединение с каким-то невольным пророчеством о России» [8, 239]. По мысли Гоголя, увлечение молодежи славянскими началами и их пророчество о будущем России – не только дань моде. Это прикосновение Божьей руки на всем, что происходит в государстве. «Оттого и звуки становятся библейскими у наших поэтов», – делает вывод писатель. Поэзия призвана бороться не за временную свободу, права и привилегии, а за душу человека. Интересный взгляд на творчество позднего Гоголя представлен в статье В. Кузнецова и Л. Нерушевой «Архетипы «русскости» в судьбе Николая Гоголя». Объектом пристального внимания авторов являются «Выбранные места», также называемые гоголевской утопией, однако утопией религиозной. Исследователи определяют два уровня творческой конструкции книги: «к первому относится система представлений о статусе и назначении писателя вообще, о мессианстве самого Гоголя и об особенной роли «Мертвых душ» в жизни России, ко второму – то, что Флоровский назвал утопией священного царства» [9, 50]. «Выбранные места» начинается с упоминания о смерти (с «Завещания»), а заканчивается главой «Светлое воскресенье». Уже в самой композиции «Переписки…» мы наблюдаем направление мыслей писателя: из бездны мрака, невежества, порока – к любви, духовному совершенствованию, «воскресению». Настоящее развитие России ужасает Гоголя: «Соотечественники! страшно!.. замирает от ужаса душа при одном только предслышании загробного величия и тех духовных высших творений Бога, перед которыми пыль все величие Его творений, здесь нами зримых и нас изумляющих» [8, 340]. Именно для предотвращения этих «страхов и ужасов» и предпринимает Гоголь издание своей «Переписки…». Писатель считает, что имеет право учительствовать, т.к. его молитвы угодны Богу и часто бывают услышаны (о чем знают его близкие друзья). Читатель должен быть послушен и внимать «проповеди» Гоголя, как ученик: «Друг мой! считай себя не иначе, как школьником и учеником. Не думай, чтобы ты уже был стар для того, чтобы учиться…» [8, 253]. Гоголь дает советы монарху, дворянству, помещикам, духовенству, крестьянству. Значение всех этих прослоек общества сакрализируется и выводится из той роли, которую каждая прослойка должна выполнять в идеальном государстве, идея создания которого и составляет основное содержание книги. Поиски нужно вести не снаружи, а в глубине себя, тогда наступит жизнь духовная, Христова. Предложение Гоголя к читателям присылать ему информацию о разных сторонах российской действительности имеет глубокий творческий смысл: авторство произведения может стать соборным. «Для чего это было нужно Гоголю? Писатель считал, что соборное изучение России и соборное написание романа перейдет в процесс соборного улучшения людьми самих себя и общественной жизни» [9, 50]. Но при всем этому Гоголь отводил для себя роль дирижера «общего дела», что выплывало из его уверенности о своем высоком назначении, мессианстве. «Так открывается новый путь уподобления Христу – психологические «штудии» и отображение их результатов в художественном творчестве. Здесь же и один из источников пророческого комплекса Гоголя: настоящий «духовидець» – избранник Божий. Книга, написанная таким избранником, получает статус сакрального текста. Поэтому сакральным и провиденциальным мыслится Гоголю второй том «Мертвых душ» [9, 51]. В.Зиньковский обстоятельно раскрывает вопрос о гоголевской эстетической утопии, распад которой имел такое огромное влияние на духовную драму писателя. Мечты о возвращении Церкви надлежащего места в системе культуры, которое она занимала в раннем христианстве и понимание неосуществимости этих моральных замыслов через художественное творчество, ограничивали внутреннюю свободу художника. Ощущение всеобщности христианского учения и его ценности для всех форм жизнь делало Гоголя одиноким и отделенным от современности. Поэтому В.Зиньковский называет художника «пророком православной культуры, предтечей всех тех духовных течений российской жизни, что ищут настоящего, а не символического, не номинального торжества Православия» [5, 416]. Гоголь стоял за духовную перестройку общества и оставлял вполне в стороне вопрос о реформе самого социального строя, потому что не верил в перестройку жизни путем внешнего возобновления. Обращая особенное внимание на религиозную чувствительность художника, украинский исследователь указывает и на то, что настоящее и высокое искусство в глазах Гоголя имело неоценимое значение для человека как толчок к самоусовершенствованию и духовному самостроению. «Гоголь всегда жил напряженной и глубокой идейной жизнью. Переход к религиозному мировоззрению был поворотом идейным, а не сентиментальным. В самой серьезности, с которой Гоголь развивал свое религиозное мировоззрение, отразилась и сила пережитого им поворота к религиозной жизни, и живет ощущение высшей правды христианства. Гоголь прежде всего для самого себя стал на путь религиозной жизни, а раз став на этот путь, он стремился – смело и честно – раскрыть и другим правду и силу религиозного понимания жизни и для личного, и для исторической жизни. Было бы неправильно искать у Гоголя “стройного мировоззрения”, но тем значительнее все то, что он переживал» [5, 419]. Следовательно, по концепции В. Зиньковского, идейно-религиозные поиски писателем самого себя и места своего творчества и определяют все особенности гоголевского художественного мирочувствования и миропонимания. «Предслышание», «предчувствование» – частые слова в «Выбранных местах…». Слыша голос Божий, Гоголь предупреждает: «В Европе завариваются теперь повсюду такие сумятицы, что не поможет никакое человеческое средство, когда они вскроются, и перед ними будет ничтожная вещь те страхи, которые нам видятся теперь в России. В Росси еще брезжит свет, есть еще пути и дороги к спасенью…» [8, 340]. А спасется, по указанию писателя, тот, кто будет исполнять дела так, как повелел Христос. Человек призывается в мир не для празднования, а для битвы. Тяжелое настоящее – это только начало тех ужасных последствий, которые ожидают человечество в будущем. Поэтому Гоголь предлагает свою модель развития России, свою социальную утопию, где все разумно, правят мудрые государи, и все счастливы. Философ И.А.Ильин писал, что только Пушкин с Гоголем поставили перед собой задачу «вызвать к жизни в России эпоху религиозного очищения, отдав этому все свое художество, всю силу своего созерцания. Этой эпохи мир ждет и по сей день» [10, 272]. По словам П. Михеда, Гоголь «предложил собственный социально-христианский проект»: миропонимание и мирочувствование Гоголя находилось, условно говоря, посередине между западноевропейским и византийским. В царстве Христа нет места отличиям между церковью и государством, т.к. общество в идеале объединяется духом соборности. В этом и заключается сущность религиозной утопии «Выбранных мест» [11, 10-11]. В ХІХ веке «сознание общества оставалось религиозным, а религия, которой это сознание привыкло противиться, чахла, теряла силы, вырождалась. И религиозное сознание осталось без крепкой опоры. Начались общие болезненные поиски новой веры, попытки возобновления старой. «Богоискательство» и «богостроительство» сопровождались неудачами, кризисами, срывами» [9, 56]. Будучи не в состоянии реализовать свою утопию, Гоголь задумывается над своим особенным, еще не найденным, предназначением. У него «появляется мысль, что он неверно понял волю Бога, когда начал писать, что его назначение в другом» [9, 52]. И отсюда начались, по мнению В. Кузнецова и Л.Нерушевой, те сомнения, которые и привели Гоголя к духовной катастрофе. «Выбранные места из переписки с друзьями» современники Гоголя назвали литературной неудачей писателя. С.Т. Аксаков: «Вы искренно думали, что призвание ваше состоит в возвещении людям высоких нравственных истин в форме рассуждений и поучений, которых образчик содержится в вашей книге… Вы грубо и жалко ошиблись. Вы совершенно сбились и, думая служить небу и человечеству, оскорбляете и Бога, и человека» [3, 449]. В.Г.Белинский: «Проповедник кнута, апостол невежества, поборник обскурантизма и мракобесия, панегирист татарский нравов – что вы делаете! Взгляните себе под ноги, – ведь вы стоите над бездною…» [3, 460]. И.С.Тургенев: «Более противной смеси гордыни и подыскивания, ханжества и тщеславия, пророческого и прихлебательского тона в литературе не существует». Гоголя объявили сумасшедшим. «Он остался вдруг уже не в одиночестве, а в какой-то страшной пустоте, в каком-то безвоздушном пространстве» [12, 268]. После негативных отзывов на «Выбранные места» Гоголь и сам стал называть свою книгу «чудовищной»: «Я точно моей книгой показал исполинские замыслы на что-то вроде вселенского учительства… А дьявол, который как тут, раздул до чудовищной преувеличенности даже и то, что было без умысла учительствовать…». Писатель сделал вывод из критики: «Не мое дело поучать проповедью». И вскоре – ушел из жизни, т.к. главное предназначение был не в силах выполнить. Последними его словами были: «Лестницу, поскорее, давай лестницу!» [3, 640]. В заключительной главе «Выбранных мест…» «Светлое воскресенье» тоже говорится о лестнице: «Бог весть, может быть, за одно это желанье (любви воскрешающей) уже готова сброситься с небес нам лестница и протянуться рука, помогающая взлететь по ней» [8, 419]. Вспоминаются и предсмертные слова Пушкина: «Ну поднимай же меня, пойдем, да выше, выше… ну, пойдем!» Устремленность вверх, в будущее, к свету отличает и творчество русских писателей, развивающих после Гоголя традицию пророчества: Ф.Достоевского, Н.Гумилева, Д.Мережковского, М.Волошина, Б.Зайцева, И.Шмелева, Д.Андреева, Л.Губанова и многих других. Литература 1. Соловьев В.С. Три речи в память Достоевского. 1881–1883 / О Достоевском: Творчество Достоевского в русской мысли / Сост. В.М.Борисов, А.Б. Рогинский. – М., 1990. 2. Дунаев М.М. Православие и русская литература. М.: Христианская литература, 1996. – Ч. І. 3. Вересаев В.В. Гоголь в жизни: Систематический свод подлинных свидетельств современников. Харьков, 1990. 4. Бердяев Н. Русская идея. Харьков – Москва, 1999. 5. Зіньківський В. М.В. Гоголь у його релігійних шуканнях // Хроніка-2000. – Вип. 37-38. 6. Воропаев В. «Духом схимник сокрушенный…» / Прометей: Историко-биографияеский альманах серии «ЖЗЛ». Т. 16: Тысячелетие русской книжности. М.: Молодая гвардия, 1990. 7. Крутикова Н. Поздний Гоголь // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – №11. 8. Гоголь Н.В. Собр. соч.: В 7 т. М.: Худож. Литература, 1967. Т. 6. 9. Кузнецов В.Г., Нерушева Л.Г. Архетипы “русскости” в судьбе Николая Гоголя // Русская словесность в школах Украины. – 1999. – №1. 10. Ильин И.А. Собр. соч.: В 10 т. М., 1996. – Т.3. 11. Михед П.В. Основні напрямки вивчення творчості Гоголя: підсумки і перспективи / Гоголезнавчі студії. Випуск п’ятий. Ніжин, 2000. 12. Мережковский Д.С. Гоголь и черт: Исследование / Мережковский Д.С. В тихом омуте. М.: Советский писатель, 1991.

 

Анна-Мария Богосвятская

Тема Достоевского-пророка поднималась уже при жизни писателя. Духовное богатство его творческого наследия позволяло представителям различных философских и социальных направлений считать писателя духовидцем, прозорливцем. Вот только немногие высказывания о Достоевском-пророке. В.Соловьев: Достоевский – предтеча нового религиозного искусства, «проповедник христианской идеи» [1, 41]. Д.С. Мережковский: «пророк русской революции» [1, 86]. И.А. Ильин: глашатай и пророк христианско-православного русского духа [2, 379]. С.Белов: «…гениальный провидец, прозревающий на сто лет вперед…» [3, 82]. Н.Бердяев: «…Художество его обращено не к устоявшемуся прошлому, как художество Толстого, а к неведомому грядущему. Это – пророческое художество. Он раскрывает человеческую природу, исследует ее не в устойчивой середине, не в бытовой, обыденной ее жизни, не в нормальных и нормированных формах ее существования, а в подсознательном, в безумии и преступлении» [4, 252]. Однако далеко не все мыслители соглашались с ролью Достоевского-пророка. Для многих исследователей он скорее лжепророк. Н.К. Михайловский: «облыжно созданный вождь» [1, 60]; Л.Шестов: «…Чин пророка, за которым он так гнался, полагая, что имел на него право, был ему совсем не к лицу» [1, 127]. Андрей Белый называл Достоевского «лживым попом и лжепророком», говорил о своей «брезгливости» к нему, о том, что Достоевский – голый король, чье несуществующее платье люди просто боятся не похвалить. Но миссия пророка осознавалась и самим Достоевским. По словам корректорши В.В.Тимофеевой (О.Починковской), выпускавшей вместе с ним в 1873 году журнал «Гражданин», Достоевский любил отрывок из поэмы Н.П.Огарева «Тюрьма»: Я в старой Библии гадал, И только жаждал и вздыхал, Чтоб вышла мне по воле рока И жизнь, и скорбь, и смерть пророка [5, 174]. В последние годы жизни писатель читал на литературных вечерах пушкинского «Пророка», а после открытия памятника Пушкину его и самого назвали пророком. И.Волгин в монографии «Последний год Достоевского» подробно исследовал, как в конце жизни писатель стал часто появляться на публике, присутствовать на процессах против государственных преступников, выступать с публичными речами (взять хотя бы знаменитую Пушкинскую речь и ее влияние на общественность). В последний год жизни Достоевский как никогда осознал свое служение народу именно как служение пророческое. Шестьдесят лет. Умирать он не собирался. И не предвидел своей смерти, несмотря на прогрессирующую болезнь (в отличие от подводящих перед смертью итоги Пушкина, Лермонтова, Гоголя). Достоевскому остается жить только три месяца, а он говорит: «Все еще только начинается» [6, 6]. Дневники Достоевского дают нам право сделать выводы о том, что писатель осознавал себя вестником Божьим, считал себя «всевидящим и непогрешающим». В американских архивах исследователю творчества Достоевского С.Белову посчастливилось найти документ о встрече некоего Е.Тверского с невесткой Достоевского Екатериной Петровной Достоевской в годы второй мировой войны, познакомившей гостя с выписками из «Личного дневника» (?) писателя. Многие из этих выписок имеют ярко выраженный пророческий характер: «Я не хочу, чтобы люди, произнося мое имя, вспоминали бы только об одних грехопадениях человека. Я хочу зреть человека и непременно русского человека, не на нарах каторжника, не на скамье подсудимых, не в лечебнице душевнобольных, не на Иовом гноище…Я хочу, чтобы он стоял на горе и светил людям… Россия должна стоять на этой горе… Фаворской…»; «Надо потонуть в море греха, чтобы потом иметь власть и силу ходить по его волнам, как по суше… и что же?.. она… она, потонет в этом море… и она отречется… она – Богоносица… Россия. Народ наш отречется от Христа? Вот они теперь разбрасывают по деревням разные книжонки, в которых говорят, что Бога нет – наши «нигилисты», как их раньше называли, или «народники», как они теперь именуются. Народ им не верит и даже властям выдает их… А если поверит и предаст Христа. Разрушит храмы Божьи, надругается над святыней, прогонит и убьет священнослужителей… вот тот грех, который Богу нужен. Тогда это будет грех великого страдания, той великой скорби, которая обещана. Великая будет скорбь и родит ее невиданный грех…»; «От Христа они отрекутся и… царя убьют. Вот сколько лет они за ним охотятся, с Каракозова. Сколько их было, всех покушений?.. раз, два, три, четыре. Пока Бог творит чудо и хранит»; «И свершит это страшное дело не иностранец, не инородец, а непременно русские из народа…»; «И вот когда не станет пастыря, разбредется все стадо: братья начнут враждовать друг с другом, дети одной матери, они возненавидят друг друга и начнут поедать друг друга»; «Все в себя примет одна единственная любовь… Она вместит в себя весь мир… И глашатаем ее будет не Бог, а сами люди, бедные люди, люди, чистые сердцем, люди православные, люди земли» [7, 4]. Трудно судить, насколько можно доверять этому документу, но действительно ли мы знаем всё из наследия писателя, не могли ли и вправду к невестке Достоевского попасть записи самого личного характера, которые не могли быть переданы для публикации родственниками писателя. Для Д.С. Мережковского Достоевский был, вне всякого сомнения, пророком, потому что сбывалось главное, предсказанное писателем: Россия «пошла туда, куда он звал, к тому, что он считал истиной. И вот плоды этой истины. Россия уже не «колеблется», а падает в бездну. Самодержавие рушится. Православие в большем «параличе», нежели когда-либо. И русской народности поставлен вопрос уже не о первенстве, а о самом существовании среди других европейских народов» [1, 86]. Наследие Достоевского наполнено футурологическими прогнозами и картинами идеального будущего. Своеобразную утопию писатель предлагает в рассказе «Сон смешного человека». Достоевский рисует картину золотого века. Обитатели его идеального мира «для пищи и для одежды своей… трудились лишь немного и слегка… Они блуждали по своим прекрасным рощам и лесам, они пели свои прекрасные песни, они питались легкою пищей, плодами своих деревьев, медом лесов своих и молоком из любивших животных» [8, Т. 25, 114, 113]. Это картина будущего всемирного братства. С.М. Телегин: «Утопия писателя, как мы видим, – это «русский социализм во Христе», христианская утопия царства Божия на земле. Основной миф Достоевского строится как религиозно-утопический. Золотой век человечества может и должен вернуться. Утопия Достоевского – это общность людей, главной чертой которых является чувство всеобщей скорбящей любви во спасение человечества» [9, 43]. Для Достоевского его романы и повести были высшей формой выражения главной задачи любого творца – задачи учительной, нравственной, практической. Он не просто описывал и осуждал современные идейные веяния, но и предлагал путь, выход. Россия для него была богоизбранной страной (эта мысль ярко выражена в его публицистике, Пушкинской речи, в романе «Бесы»). Многие свои мысли он влагает в уста Версилова, для которого русский человек – всечеловек и самый свободный человек в мире. «Они (европейцы) – несвободны, а мы свободны. Только я один в Европе с моей русской тоской тогда был свободен… Всякий француз может служить не только своей Франции, но даже и человечеству, единственно под тем условием, что останется наиболее французом, равно – англичанин и немец. Один лишь русский, даже в наше время, т.е. гораздо еще раньше, чем будет подведен всеобщий итог, получил уже способность становиться наиболее русским именно лишь тогда, когда он наиболее европеец. Это и есть самое существенное национальное различие наше от всех, и у нас на этот счет – как нигде. Я во Франции – француз, с немцем – немец, с древним греком – грек и, тем самым, наиболее русский, тем самым, я – настоящий русский и наиболее служу для России, ибо выставляю ее главную мысль»… «Одна Россия живет не для себя, а для мысли, и знаменательный факт, что вот уже почти столетие, как Россия живет решительно не для себя, а для одной лишь Европы» [8, Т. 13, 377]. Пушкинская речь Достоевского, по справедливому определению многих исследователей, – это его последнее слово и завещание: «здесь заключалось уже и указание на положительные исторические задачи или, лучше, уже и указание на положительные исторические задачи или, лучше, обязанности России» [1, 52]. Именно романы писателя и были «формой его страстной проповеди мессианского назначения России…» [10, 20]. По воспоминанию В. Соловьева, «в одном разговоре Достоевский применял к России видение Иоанна Богослова о жене, облаченной в солнце и в мучениях хотящей родити сына мужеска: жена – это Россия, а рождаемое ею есть то новое Слово, которое Россия должна сказать миру. Правильно или нет это толкование «великого знамения», но новое Слово России Достоевский угадал верно. Это есть слово примирения для Востока и Запада в союзе вечной истины Божией и свободы человеческой» [1, 54]. Именно в этом и усматривал высшую задачу и обязанность России, по В.Соловьеву, Достоевский. «Правда, он считал Россию избранным народом Божьим, но избранным не для соперничества с другими народами и не для господства и первенства над ними, а для свободного служения всем народам и для осуществления, в братском союзе с ними, истинного человечества или вселенской Церкви» [1, 43]. Роман «Бесы» давно признан романом-предупреждением, романом-предсказанием, романом-пророчеством. «Учитель» Николай Ставрогин раздает своим «ученикам» Ивану Шатову, Петру Верховенскому и Алексею Кириллову идеи, о которых сам же и забывает. Но идеи «прорастают» и начинают сжигать героев изнутри. Неверующий в Бога Шатов проповедует идею русского народа-богоносца, народа избранного. В Шатове заключены «противоречия, соблазны и грехи русской мессианской идеи» [4, 364]. Петр Верховенский под лозунгами «общего дела», «братства», «пятерки избранных» совершает братоубийство. Д.С.Мережковский так оценивает идею Петра Верховенского: «Не казалась ли невозможностью и первая половина пророчества о русской революции? А между тем эта половина уже исполняется, почти исполнилась с ужасающей точностью: «такая раскачка пошла, какой еще мир не видал», и не сегодня-завтра «рухнет балаган». Отчего бы не исполниться и второй половине пророчества – о самозванце?» [1, 106-107]. Алексей Кириллов, которого «Бог всю жизнь мучил», желает уйти из жизни просто так, без причины, по самовольному хотению. Его безумством воспользуются для низменных целей прикрытия страшного преступления. Эксперименты героев Достоевского провалились, поскольку не имели скрепляющей созидательной идеи. В конце жизни Достоевский писал: «В «Бесах» было множество лиц, за которые меня укоряли как за фантастические, потом же, верите ли, они все оправдались действительностью, стало быть, верно были угаданы» [11, 53]. Достоевский был не только великим художником, но и великим наблюдателем современной действительности. Он предвидел, куда могут привести молодежь неустоявшиеся «истины». Так его роман «Преступление и наказание» был написан как раз перед преступлением Данилова и Каракозова, а «Бесы» – перед процессом нечаевцев. По мысли Ю.Кудрявцева, «то, что Достоевский увидел, он назвал мерзким. Оно и было мерзким. Писатель дал прогноз развития общества при торжестве в нем «бесовства». Наше время подводит предварительные итоги этого торжества. Они устрашающи. Окончательные можно будет подвести только после смерти «бесовства». Но и предварительные показывают правильность прогноза» [12, 393]. Ставрогин – однозначно – лжеучитель. Достоевскому для выражения его высших идей был нужен образ учителя. И писатель делает попытку воплощения образа наставника в романе «Братья Карамазовы». В уста старца Зосимы вкладывает Достоевский пророчества о будущем России и всего мира, идею Церкви как положительного общественного идеала. Эпиграф к роману (кстати, высеченный и на могилке Достоевского): «Истинно, истинно говорю вам: если пшеничное зерно, падши в землю, не умрет, то останется одно; а если умрет, то принесет много плода» (Евангелие от Иоанна, гл. ХІІ, ст. 24). Комментарии к эпиграфу в Полном собрании сочинений Достоевского: «Эти слова, повторенные в тексте романа, выражают надежду писателя на грядущее обновление и процветание России (и всего человечества), которое должно наступить вслед за всеобщим разложением и упадком» [8, Т. 15, 523]. Старец Зосима говорит о социалистах: «Воистину у них мечтательной фантазии более, чем у нас. Мыслят устроиться справедливо, но, отвергнув Христа, кончат тем, что зальют мир кровью, ибо кровь зовет кровь, а извлекший меч погибнет мечом. Если бы не обетование Христово, то так и истребили бы друг друга даже до последних двух человек на земле» [8, Т. 14, 288]. Видение будущего святым старцем таково: «…Теперь общество христианское пока еще само не готово и стоит лишь на семи праведниках; но так как они не оскудевают, то и пребывает все же незыблемо, в ожидании своего полного преображения из общества как союза почти еще языческого во единую вселенскую и владычествующую церковь. Сие и буди, буди, хотя бы и в конце веков, ибо лишь сему предназначено свершиться!» [8, Т.14, 61]. Д.С. Мережковский объясняет «буди, буди» старца Зосимы следующим образом: «…Острие меча Христова, поднятого для этой брани, есть первое пророческое слово великой русской религиозной революции – слово, недаром идущее именно от нас, учеников Достоевского: самодержавие – от Антихриста… «Государство обращается в церковь» – это «есть великое предназначение православия», – так отец Паисий сводит к исторической реальности апокалипсическое «буди, буди» своего учителя» [1, 114]. Отец Паисий читает о браке в Кане Галилейской, а дремлющему Алеше Карамазову видится дорога – большая, прямая, светлая, хрустальная и солнце в конце ее. Так символически Достоевский видит будущее России. Апокалипсис – любимая и наиболее читаемая книга Достоевским в последние годы жизни. Для Н.Бердяева писатель «целиком принадлежит эпохе катастрофического мироощущения, эпохе, религиозно обращенной к Апокалипсису. Его мессианское народное сознание становится универсальным, всемирным, обращенным к судьбе всего мира» [4, 355]; «Для него нет возврата к тому устойчивому, статическому душевно-телесному бытовому строю и укладу жизни, который века существовал до начавшейся революции духа. Достоевский слишком апокалипсически и эсхатологически настроен, чтобы представлять себе такой возврат, такую реставрацию старой, спокойной жизни. Он один из первых почуял, как ускоряется всякое движение в мире, как все идет к концу. «Конец мира идет», заносит он в свою записную книжку» [4, 329]. Взгляд Достоевского направлен в далекое будущее, в то время, когда люди объединятся во всечеловеческое братство, когда государство станет церковью, когда человечество переродится физически, дождется Христа. На устремленность писателя в будущее обращали внимание многие мыслители: В. Соловьев: «По роду своей деятельности принадлежа к художникам романистам и уступая некоторым из них в том или другом отношении, Достоевский имеет перед ними всеми то главное преимущество, что видит не только вокруг себя, но и далеко впереди себя…» [1, 35]. Н. Бердяев: «…Достоевский весь обращен к будущему, которое должно родиться от почуянного им бурного внутреннего движения» [4, 329]. В.Розанов указывал на особый характер романов писателя, «все зовущих куда-то…». Интересы Достоевского «были вне своего дня, зов… был обращен к векам и народам, взор – устремлен в вечность» [1, 67-68]. М.И. Туган-Барановский: «Из всех русских писателей Достоевский всего более писатель будущего» [1, 93]. Персонаж романа Достоевского «Подросток» Тихомиров предлагает свою идею: «Оставьте Россию, если вы в ней разуверились, и работайте для будущего, – для будущего еще неизвестного народа, но который составится из всего человечества, без разбора племен» [8, Т. 13, 45]. В записных книжках писателя отражены трудные размышления об исторических судьбах христианского идеала. Единственный выход, предлагаемый писателем, – это Христос. «Во Христе свобода становится благодатной, соединяется с бесконечной любовью, свобода не может уже перейти в свою противоположность, в злое насилие» [4, 335]. Философ К. Леонтьев, вступая в полемику с Достоевским, утверждал: «Пророчество всеобщего примирения людей во Христе не есть православное пророчество, а какое-то, чуть-чуть не еретическое» [1, 14]. Мысли Достоевского о самом отдаленном будущем – это мечты о том времени, когда люди будут счастливы абсолютно: «Это будет… когда человек переродится по законам природы окончательно в другую натуру, который не женится и не посягает…» [13, 174]. Т.е., по предвидению писателя, настанет время, когда человечество переродится физически. А это возможно лишь при условии духовного перерождения человека. Не социальная революция, а революция духа – вот конечная цель Достоевского. Устремленность в будущее, к свету отличает также творчество и других русских писателей, развивающих после Достоевского традицию пророчества: Н.Гумилева, Д.Мережковского, Б.Зайцева, И.Шмелева, Д.Андреева, Л.Губанова, А.Солженицына и многих других. Литература: 1. О Достоевском: Творчество Достоевского в русской мысли / Сост. В.М.Борисов, А.Б. Рогинский. – М., 1990. 2. Ильин И.А. Собр. соч.: В 10 т. М., 1996. – Т. 3. 3. Белов С. Жена писателя: Последняя любовь Ф.М.Достоевского. М., 1986. 4. Бердяев Н. Миросозерцание Достоевского / Бердяев Н. Русская идея. Харьков – М., 1999. 5. Ф.М.Достоевский в воспоминаниях современников. М., 1964. – Т. 2. 6. Волгин И. Последний год Достоевского. М., 1986. 7. Тверской Е. Пророчество Ф.М.Достоевского о злодеяниях русской революции и ее последствиях // Слово. – 1992. – № 11-12. 8. Достоевский Ф.М. Полное собрание сочинений: В 30 т. Л.: Наука, 1972-1988. 9. Телегин С.М. Основной миф Достоевского // Литература в школе. – 1998. – №4. 10. Селезнев Ю. Слово воплощенное // Литература в школе. – 1994. – № 2. 11. Достоевский Ф.М. Письма. М., 1959. – Т.4. 12. Кудрявцев Ю.Г. Три круга Достоевского. М., 1991. 13. Литературное наследство. М., 1971. Т. 83. «Неизданный Достоевский». Записные книжки и тетради 1860-1881 гг.

 

Анна-Мария Богосвятская

 

Было темно и холодно и совсем непонятно. Самое главное – непонятно, куда делся теплый дом, хозяин, хозяйка, мягкая подстилка, мисочка с кормом? Что же это происходит?
Темно и холодно и голодно уже который день. Мысли были одни и те же – «что происходит» и «есть хочется». Постепенно мысль «что происходит» притупилась и стала уходить, т. к. ответа на нее все равно не могло быть, а вот мысль «кушать хочется» не давала покоя. В результате нескольких бродячих дней удалось кое-что найти похожее на еду, но все оставалось вокруг холодным и одиноким.
Кот был совершенно черный, без единого пятнышка. От таких котов люди, как правило, шарахаются в сторону, как от беды какой, плюют через левое плечо, бояться перейти дорогу после кота и еще верят во всякие приметы. «Почему так», думал кот, «Что и кому я могу сделать плохое, и почему я оказался вне дома?»
Поджав лапки, кот сидел возле какого-то дома, куда его занесло в результате долгих скитаний. Была зима, и полевых мышей не было, мусорников с остатками пищи в ближайшем окружении тоже не было, голод и холод проникли во все существо черного кота. Была попытка у кота подойти к какой-то женщине, вышедшей из дома, с просьбой дать ему поесть, но женщина прогнала кота и перекрестилась как от нечистой силы. Еще бы, ведь кот черный.
Вот так и сидел кот без движений и почти без мыслей. Сидел и сидел. Наступила очередная холодная ночь, надо было двигаться, чтобы не замерзнуть. Ходил, бродил возле пустого дома, смотрит, а в окне небольшая дырка, хозяева забыли окно плотно прикрыть. Попробовал просунуться – получилось. Попал в дом, осмотрелся. Коты видят в темноте. Дом, как дом, немного теплее, чем на улице – это уже лучше, а вот еды нет. Нашелся мягкий диван, можно хоть немного согреться и поспать, уже хорошо.
Утром кот вышел из своего нового убежища через ту же найденную дырку в окне и отправился на поиски пищи. На этот раз повезло, удалось кое-что найти. Возвращаясь назад, кот отметил, что все не так уж и плохо, можно как-то просуществовать, а вдруг потом что-либо изменится или вернется прошлое. Так прошло несколько дней.
В один из дней, сидя на «своем» диване» кот услышал, что в дом кто-то еще забрался. Стало не то чтобы страшно, но неприятно.
«Дом я занял первый» подумал кот, потом спустился вниз посмотреть и увидел такое, что сердце екнуло от ужаса. С трудом просунувшись в дырку в окне, перед ним стоял напротив здоровенный котяра, размером больше похожий на собаку, чем на кота, очень уверенный в себе и довольный жизнью . Это было понятно с первого взгляда на его огромную морду, крепкие лапы и здоровые мышцы. А самое интересное состояло в том, что кот тоже был абсолютно черный, без единого пятнышка. Кто знает, может это был родственник или даже братик.
Встреча ничего хорошего не предвещала.
«Что тебе здесь надо» подумал кот, который худой и голодный, обращаясь к коту, который был толстый и сытый, «ты доволен жизнью, наверняка у тебя есть дом и хозяин. Кроме того, здесь нет никакой кошки, из-за которой мы могли бы соревноваться. Так что же тебе здесь надо?».
Ответа не последовало. Злобное шипение здорового кота означало только одно –«давай драться».
И драка началась. Со стола и полок полетело все, что там стояло, стул и табуретка были перевернуты, клочья шерсти летели во все стороны.
Кто бы мог сомневаться, на чьей стороне будет победа? Бедный черный кот, который худой и голодный, был сильно побит и покусан здоровенным черным котом, который размером больше похож на собаку, и который вдоволь насладившись победой, ушел через дырку в окне.
Как было больно. Болело все тело, но особенно основание хвоста, там оказалось много ран. Зализывать раны было трудно, т. к. болел позвоночник, повернуться было трудно.
Пролежав несколько дней без еды, кот не смог выйти из дома, силы покидали.
Наутро кот услышал незнакомые ему звуки, кто-то открыл замок, вошел в дом и и ходит там. Кот с трудом вышел навстречу.
«Я тебя знаю» – сказал кот женщине, которую увидел в доме – «тебя зовут Добрая душ. Я о тебе слышал, ты подобрала тут собаку и трех котят и спасла их. Мне рассказали об этом местные обитатели возле мусорника».
Но Добрая душа нисколько не удивилась наличию черного кота в доме, к тому не услышала его обращения. Кроме того, обратилась к коту, назвав его совершенно чужим именем, спросила о том, что он здесь делает и предложила идти к себе домой. Правда, угостила кашей с ливеркой.
Какое это было счастье – каша с ливеркой. Кот проглотил еду в секунду, забыв о боли в хребте.
Женщина очень удивилась, спросила «Тебя что хозяева не кормят» и дала еще еды.
Наконец-то кот наелся. Женщина сказала «Пока, Цыганок (опять незнакомое имя)», оставила еще немного еды и уехала.
Все- таки это было небольшое спасение, еды хватило еще на один раз. А потом опять наступили холодные и темные ночи и дни без еды и с болью. Боль нарастала, пришлось вылизывать всю шерсть с хвоста, чтобы добраться до ран, но раны не затягивались, начали гноиться. Гнойная гематома уже не давала возможности сидеть и лежать.
Через несколько дней, когда опять приехала и зашла в дом Добрая душа, кот с трудом вышел ей навстречу, сел прямо перед ней и стал громко плакать. Женщина решила, что кот очень голоден, дала ему еды, сказала ласковые слова и стала заниматься своими делами.
«Она не заметила моих ран» подумал кот « сейчас опять уедет, кто же мне поможет, что делать?»
И тогда кот решил, что надо привлечь ее внимание. Он стал садиться перед Доброй душой, не давая ей сделать шаг в сторону и вперед. «Возьми меня, возьми меня» кричал кот так громко как только мог – «я буду твоим добрым талисманом, добрым духом в твоем доме, буду твоей собакой, буду охранять твой дом от врагов, буду мурлыкать тебе сладкие песни, возьми меня. . . ». Но разве люди могут слышать, как кричат или разговаривают коты?
Женщина хотела взять кота на руки, но тот закричал от боли, и тогда женщина увидела его ужасный хвост, лысый от вылизывания, искусанный, с гнойной раной.
Какие могли быть сомнения. Конечно же кота надо в ветеринарку вести. Дальше возникли непредвиденные трудности. Кота надо было посадить в специальную корзинку для перевозки котов, но кот так испугался этой корзинки, что наотрез отказался в нее садиться. В результате кот остался опять один в доме.
«Это конец» подумал кот, «это мой конец, сколько я еще протяну, наверное, немного, а я ведь еще не старый и так хочется пожить» Кот заснул на холодном диване с очень грустными мыслями.
Через день Добрая душа приехала, привезла дорожную сумку, в которую кот согласился уложиться и поехать в ветлечебницу. Там под наркозом была сделана операция, и Добрая душа привезла кота в дом, где его очень недружелюбно встретили обитатели этого дома. Это были собака Станислава Юлиановна, попросту Стася и две кошки – Машка и Муска или Мария Ивановна и Матильда Эдуардовна.
Кот был настолько слаб, что ему было все равно, кого и как зовут и вообще, кто в доме живет. Единственно кого он с удовольствием воспринимал, это была Добрая душа. «Ты моя Надежда, Вера и Любовь» мурлыкал и шептал ей кот и садился на колени осторожно, стараясь не опускаться на задние лапы, на больной хвост.
Добрая душа относилась к коту нежно и ласково, но сказала, что, как только кот поправится, отправит его назад в дом, т. к. в доме получается постоянно легкий скандал. Скандалили кошки – Муська и Машка, подгавкивала Статька.
Кот стал поправляться. Ему постоянно хотелось есть, он старался восполнить весь свой голодный период жизни. Так прошла неделя. Прошла вторая. Муська с Машкой на него шипели, обстановка в доме оставалась напряженной.
«Ну что, поправился» сказала Добрая душа, «Будем собираться и уезжать назад»
«Опять в холодный и голодный дом» загрустил кот.
Как-то Добрая душа поставила на плиту чайник, а сама ушла в комнату , села в кресло и стала болтать по телефону. Рядом с чайником лежало кухонное полотенце, которое через несколько минут загорелось, но Добрая душа об этом не могла знать, т. к. очень увлеченно разговаривала по телефону. Полотенце горело, и пламя собиралось уже заскочить на оконную занавеску.
Кот быстро прыгнул на кухонный стол , перевернул мыски, которые стояли горкой после мытья, миски с грохотом упали на пол.
«Ах ты, … «Добрая душа вскочила с кресла, влетела на кухню. Очаг пожара был потушен.
«Ты мой умный и красивый, ты мой Котя, Котя Котенька, спасибо тебе» ласкала кота Добрая душа, ладно оставайся жить у меня, подумаешь, где трое, там и четверо. Котенька»
Кот, у которого теперь появилось имя «Котя» был счаслив. Он лизнул Доброй душе руку, потянулся, лизнул щеку и сказал «Я буду твоим талисманом, добрым духом в твоем доме, буду твоей собакой, буду охранять твой дом от врагов, буду мурлыкать тебе сладкие песни на ночь. Спасибо тебе. Я твой Котя»

26 февраля 2012 г.
Любовь Полякова

…Вы знаете,
мне по-прежнему верится,
что если останется жить земля, –
высшим достоинством человечества
станут когда-нибудь учителя!
Р. Рождественский.

 

Кожна людина в нашій країні переступає поріг школи. Школа дає людині все те, без чого не можна жити на світі. За партою починаються надії, радість і тривоги її учнів. Вони понесуть у життя і все те, чого навчила їх школа, і те, чого вона не навчила, теж.
Кожен, хто сьогодні працює в школі, працює на майбутнє і відповідає за це майбутнє. І особливо щасливий в своїй долі той, кому зустрівся вчитель, який вміє принести в клас захопленість, любов і, звичайно ж, знання, освітлені цією любов’ю. Благородство вчителя неодмінно відгукнеться в серцях його учнів.
Відмінне знання свого предмета, методична майстерність, ерудиція вчителя високо оцінюються учнями. Велику шану, любов проявляють учні дуже часто саме до майстрів своєї справи. Це зобов’язує вчителя триматися на рівні сучасної науки. Шлях вчителя – завжди вперед, зупинився неодмінно обжене час – і молодість – найбільш точний хронометр століття – відразу засіче відставання. Робота над удосконаленням себе завжди важка – це знає кожен. Є служби, які змушують людину підніматися над своїми слабкостями. Хто обрав професію вчителя, сам себе призначає на таку службу.
Не просто вкласти в голови дітей премудрості наук. Ще важче навчити їх вчитися – вбирати знання, допитливо добувати їх з книг і з життя. Адже відкриваючи дитині світ, вчитель вчить її жити в цьому світі.
Сьогодні на наших очах змінюється країна, змінюється школа. Все що вирує навколо, полилося в класи. Життя сучасного учня не менш динамічне, ніж життя суспільства. Успішно йдуть процеси комп’ютеризації, технологізації школи, які безсумнівно допомагають вчителю розвивати інтелект школярів, але не будять його душу. Український філософ Сковорода зауважив: «Душа – це те, що робить траву травою, дерева – деревами, а людину – людиною. Без неї трава – сіно, дерева – просто дрова, а людина – труп ».
Людина, позбавлена людяності – носій зла. Тому зараз більше, ніж коли б то не було вчителів хвилює духовно-моральний світ дитини. Запобігти порожнечі душі, убогості інтересів, розбудити прагнення працювати над собою, виховувати чуйність серця, тонкість і красу почуттів, навчити керувати своїм внутрішнім світом, допомогти успішно увійти в соціум завдання вчителів світової літератури. Односторонній розвиток інтелекту людини не дає підстав сподівається на те, що його діяльність буде спрямована на служіння суспільству. Для цього необхідний внутрішній етичний кодекс. Виховання людини складається з виховання інтелекту його і душі.
Учитель перетворює дитину в громадянина. Творить поступово, терпляче. А як це важко – направляти дітей, які не знають ні ціни часу, ні ціни своєму здоров’ю, ні ціни незліченним жертвам, принесеним заради щастя. Але вчительське серце ніколи не втрачає віри в можливості дитини і в свої можливості наставити його на шлях істинний.
. Вчителі існували в усі часи, навіть при первісно-общинному ладі. Вже в родових громадах були вчителі – старійшини, що передавали мудрість молодим. Вчителями були і жінки в період матріархату. Кого вони вчили? Дівчаток – зміну собі.
Учитель спочатку (в ідеалі і зараз) був вихователем, провідником у життя. Підготовка до соціального життя, розвиток особистості – усе це головні завдання вчителя.
«Найважливішим явищем в школі, самим повчальним предметом, самим живим прикладом для учня є сам учитель» – сказав А. Дістервег.
. Бути вчителем – це божественне покликання. Тому що праця вчителя – важка праця. Всі роботи, пов’язані з людьми, вимагають великих зусиль, а діти – особливий випадок. Тому що вчитель вносить безпосередній внесок у формування цілого ряду поколінь. Не можна сказати, що ми такі, якими нас зробили педагоги. Кожен сам собі вчитель. Впливають на нас авторитети: батьки, вчителі, однолітки. .
Саме педагоги відкривають нашим дітям світ, дарують істину і приймають перші дитячі відкриття, тому Вчитель повинен бути зразком для наслідування, еталоном всього правильного та мудрого. Отож, хороший учитель – це людина … Гарний Учитель повинен бути бездоганний у всьому! Щоб за Чеховим: «… і душа, і одяг, і думки».
Професія вчителя є не тільки однією з найдавніших, але була й залишається найважливішою і потрібною. Зрівнятися з нею може хіба що тільки професія лікаря. Вчителі, в широкому розумінні слова, супроводжують нас практично все життя. Не випадково народна мудрість говорить: «Вік живи, вік учись». З найперших днів нашими наставниками є батьки. Потім, у міру дорослішання, до них додаються вихователі в дитячих садках, шкільні вчителі, викладачі у вищих навчальних закладах, старші колеги по роботі … Але, як правило, частіше за все ми зберігаємо в своїй пам’яті світлі образи шкільних вчителів, які навчили читати, писати, рахувати. А за великим рахунком, дали, як це раніше було прийнято говорити, путівку в життя.
Запорука успіху вчителя – висока відповідальність, вимогливість до себе, творчий підхід до педагогічної діяльності, велика клопітка робота. Так учителі світової літератури славної Черкащини відгукуються про Юрчак Валентину Анатоліївну висококваліфікованого вчителя, розумного вихователя, відмінного наставника, методиста Черкаського обласного інституту перепідготовки вчителів. Дивна людина і педагог Валентина Анатоліївна завжди в гарному настрої. М. Горькому належать слова про те, що в душі кожної людини є невидимі струни, якщо зачіпати їх вмілою рукою, вони красиво зазвучать. Ці струни вміє знаходити методист в кожній людині. Вона віддає їм свою душу і серце, не шкодуючи сил і часу «Які ви? – Вдивлялася Валентина Анатоліївна, до кожного, хто перебував на курсах, і сама собі відповідала. «Найкращі». Своє “Древо життя»-талановитих і добрих людей – дбайливо вирощує В.Юрчак. Це такі вчителі, як вчитель світової літератури Л.Малигіна( колегіум «Берегиня»), Г.Сизько(ЗОШ №3 м.Золотоноша), І.Хроменко (ЗОШ №5, м.Сміла), і багато інших. Цей список можна продовжувати. Хочеться сказати – дякую за неповторні творчі зустрічі з кращими вчителями, воістину незвичайна людина!
Один французький письменник сказав: «Хтось завжди спостерігає за тобою: Бог, Мати, Учитель …» Саме педагоги відкривають нашим дітям світ, дарують істину і приймають перші дитячі відкриття, тому Вчитель повинен бути зразком для наслідування, еталоном всього правильного та мудрого.
На одній із творчих зустрічей, яку влаштувала Валентина Анатоліївна, відомий педагог Кіровоградщини О.Гузь замітила, що професія вчителя важка. Вона вимагає від людини не тільки великих знань, а й духовних сил, витримки і навіть мужності. Тому, мабуть, вона і сама цікава.
Давно минули курси проте, до сьогодні пророчо звучать слова талановитого педагога Смілянської ЗОШ № 5 І.Хроменко: «Треба вміти йти поруч і трохи попереду. І ні в якому разі не придушувати учнів своїм авторитетом, тому що «в тіні великих дерев маленькі не ростуть».
Л.М. Толстой сказав одного разу, що хорошому вчителю досить мати тільки дві якості – великі знання і велике серце. І які подяки можуть зрівнятися з цим щастям!
Дорогі колеги! Я прекрасно розумію, наскільки тяжкий наш труд!
«Актрисы мои! Несытые или простывшие,
В автобусе мятые, на педсовете хвалёные,
Так и не выросшие, не потускневшие, не нагрешившие,
Всё-таки мало любимые, больше влюблённые!
В этом дешёвом театрике юного зрителя,
В косых декорациях класса на три окна –
Вечная трагикомичная роль учителя
Выиграна и проиграна Вами сполна.
О, не печальтесь! Вы снова играли прекрасно
Невыносимо, безбожно, талантливо, грустно…
Я понимаю, и я к Вашей пьесе причастна,
Я аплодирую этому искусству!» (поезія із Інтернет-видання)

22-24 березня 2012 року в м. Чернігові, на базі Чернігівського ОІППО імені К.Д. Ушинського, проведено чергове засідання міжрегіональної творчої групи вчителів-словесників з проблеми «Компаративне вивчення української та світової літератур».

Постійні успіхи кіровоградців на Всеукраїнських конкурсах «Учитель року» в номінації «зарубіжна/світова література» давно перетворилися на традицію.

У тому, що МАН – це свято, упевнені усі учасники секції «Світова література», які 10 лютого 2012 року прийняли участь у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН Миколаївського територіального відділення.

Дев’ятого грудня 2011 року у Гуманітарному інституті Київського університету імені Бориса Грінченка відбулося засідання літературознавчого круглого столу.

У грудні 2011 у ЗНЗ №29 Оболонського району м. Києва в межах загальноміського семінару учителів світової літератури „Особливості викладання світової літератури в 11 класі” учитель-методист Катерина Никифорівна Баліна провела відкритий урок на тему „Федеріко Гарсіа Лорка. Синтез у творах міфології і фольклору з поетикою модернізму”.

10-11 листопада 2011 р. у Чернігові, на базі ОІППО імені К.Д. Ушинського проходила робота Всеукраїнської школи педагогічної майстерності (далі – Школа) за підсумками конкурсу «Учитель року – 2011» в номінаціях «Світова література», «Початкові класи», «Історія», «Німецька мова», «Образотворче мистецтво».

21–22 жовтня 2011 р. у Прикарпатському націон. ун-ті ім. В. Стефаника відбулася організована кафедрою світової літератури (завідувач докт. філол. наук, проф. В. Г. Матвіїшин, відпов. секретар оргкомітету, канд. пед. наук, доц. А. М. Мартинець) Всеукраїнська науково-практична конференція «ІІ Султанівські читання. Актуальні проблеми викладання літератури у середній та вищій школі».

25 вересня 2011 р. виповнилося 70 років від дня народження відомого філолога та перекладача Мирона Івановича Борецького. До цієї дати було приурочено Всеукраїнську наукову конференцію «Класична спадщина й сучасний літературний процес», яка відбулася 27-28 вересня ц.р. у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка.

6 жовтня було оголошено ім’я лауреата Нобелівської премії 2011 року, ним став 80-річний шведський поет Томас Транстремер.

22-25 вересня 2011 року в Запоріжжі на базі Класичного приватного університету проходила Міжнародна наукова конференція “Англійський ренесансний Парнас: В.Шекспір і його сучасники».

З 8 по 10 червня 2011 року Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського зустрічав освітян з усієї України на Всеукраїнській нараді завідувачів кабінетів (методистів) світової літератури інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Автор презентацій: Мазур О.Л., вчитель світової літератури м.Рівного ЗОШ №28

Автор презентацій: Бушакова О. В., учитель-методист НВК “СЗШ І-ІІІ ступенів №4 – ліцей з економічним та юридичним профілями навчання” м.Могилева-Подільського Вінницької області.

Автор: Тамара Денисюк,

Автор: Бак Світлана, учитель зарубіжної літератури Троянської ЗШ І-ІІІ ступенів, Голованівського району Кіровоградської області

Автор: Бей Галина Степанівна, учитель української мови і літератури, зарубіжної літератури Горішньослобідської ЗОШ І-ІІ ступенів Монастириського району

Автор: Василюк Олена Олександрівна
Комп’ютерна верстка, дизайн: Синявіцька О.В.

Автор: Бак Світлана, учитель зарубіжної літератури Троянської ЗШ І-ІІІ ступенів, Голованівського району Кіровоградської області

Урок-засідання круглого столу.
Додаток до статті в журналі “ЗЛ” №5, 2011, стор. 46-48
Автор: Приходько Людмила Іванівна, вчитель зарубіжної літератури гімназії №3 м. Ніжин
презентація Людмили Приходько

Автор: Грисенко Л.П. викладач Кременчуцького педагогічного училища ім. А.С.Макаренка

Методичний посібник «Оглядові теми із зарубіжної літератури в опорних схемах» для 10-11 класів у стислій формі ознайомлює з провідними тенденціями розвитку літературного процесу другої половини ХІХ-ХХ століття, дає уявлення про найважливіші літературні явища в контексті доби.

Автор-упорядик: Ігор Цiко

Опорні конспекти з вивчення оглядових і монографічних тем зарубіжної літератури на культурологічній основі значно полегшують освітню діяльність учня з предмета, створюють підґрунтя для глибокого і систематизованого засвоєння програмового матеріалу на основі фонових відомостей, використовуючи міжпредметні й міжлітературні зв’язки. Якісне естетичне оформлення й використання схем у поєднанні зі зразками несловесних видів мистецтва сприяють розвитку зорової пам’яті, асоціативного і логічного типів мислення, вихованню естетичних смаків у поціновувача художнього слова, заохочують до творчого самовираження. Школярі мають можливість оцінити доробок письменника чи епоху, ознайомившись також із творами живопису, скульптури, архітектури, ілюстративним матеріалом, опрацювавши лаконічно викладену інформацію.
В опорних конспектах використані та узагальнені методичні знахідки як самого автора-упорядника, так і вчителів світової літератури України, науковців (І.Ради, О.Ніколенко, В.Рогозинського, О.Первака, О.Каєнка та ін.).

Ч_Дiккенс Пригоди Олiвера Твiста
Iсторiя Троянської вiйни у епосi Гомера
Антична лiтература
Бароко
Божественна комедiя – вершинний твiр Данте
В_Гюго_ Три чоловiчих серця
В_Шекспiр_ Театр_ Гамлет
Звiдки був рiд латинський (Вергiлiй_ Енеїда)
Камяна симфонiя собору В_Гюго
Класицизм
Лiричний щоденник поета Байрона
На шляху до Всесвiтнього Щастя (Гете_ Фауст)
О_Пушкiн_ Євгенiй Онєгiн
О_Пушкiн_ Лiрика
О_Пушкiн_ Цигани
Просвiтництво
Реалiзм
Ренесанс
Романтизм
Романтичнi й реалiстичнi тенденцiї в росiйськiй лiтературi
Свiт вiльшаного королiвства (Гете_ Вiльшаний король)
Середньовiччя
Стендаль_ Червоне i чорне

 

Помираючи від тієї ж спадкової хвороби, від якої помер його батько, Михайло Булгаков у 1940 році дописував свій останній вершинний роман “Майстер і Маргарита”. Ледь чутним втомленим голосом диктував правки своїй дружині Олені Сергіївні, яка сиділа біля ліжка помираючого чоловіка і читала вголос розділи рукопису. У кімнаті час від часу повисала якась дивна тиша… Він знав, що майже встиг дописати найголовніший твір свого письменницького життя і що цей роман ніколи не буде опублікований. Вона знала, що все, що може зробити для свого Майстра ще за життя, — це не витрачати жодного дня, допомагаючи йому сказати тихим голосом як можна більше. І що не заспокоїться, поки цей роман не буде опублікований.

Ми були знайомі з Віктором Валентиновичем Рогозинським 18 років. Можливо, це замало для звичайного людського ділового спілкування. Але такого “потаємного” сюрпризу, як книга “Медовый месяц Михаила Булгакова” не очікував ніхто. Одного дня цю книгу принесла неймовірно скромна, розумна і красива жінка Ірина Юріївна Мокрєєва, яка встигла зробити для свого Майстра неймовірний подарунок — не втратити можливості за кілька останніх місяців життя записати за ледь чутним голосом свого чоловіка рукопис книги усього його життя.
У художню тканину книги В. Рогозинського вплетені образи, що легко розкодовуються щодо творів М. Булгакова. Творів, ще не написаних, але які вже задумувалися через почуті й сказані фрази, зароджувалися після прочитаних книг, як у ретроспекції — повернення історії назад шокувало не менше, ніж створені потім історії. Красиво виписаний образ Петра Хмельникова, колишнього орнітолога, відомого науковця, який, як і Ієшуа, всіх вважає добрими і достойними людьми, які лише не знають, як уникнути гріха. Саме це Хмельников готовий розказувати всім, хто хоче знати про його спілкування з ангелами. У нього, як у святого, навіть виступають стигми, які є доказом неймовірного співчуття мукам Ісуса Христа і доказом душевної чистоти і безгрішності. Історія злочину Понтія Пілата ускладнена мотивом сну-передбачення дружини прокуратора Іудеї — Клавдії Прокули. Є чарівна і загадкова Маргарита (у книзі В. Рогозинського — Шипшинська Маргарита Львівна), настільки ж авантюрна, загадкова, непередбачувана і самодостатня, як і героїня М. Булгакова, який сам і виконує в ретроспективно-пророчій історії роль майстра. Є у тексті й багато-багато інших прозрінь, які не хочеться переповідати, а треба читати і перечитувати.
Автор книги про М. Булгакова — того Булгакова, який ще лише здогадувався, що письменницький дар ніколи не дасть йому спокійно жити, був осяяний таємницею створення справжнього образу. Всі життєві події письменник збирає, мов краплі роси, у потаємний куток своєї душі, де з павутиння думок і спогадів, як у венеціанському дзеркалі Маргарити Львівни з книги В. Рогозинського, виринає таємнича і непередбачувана, сповнена співчуття і прозріння Жінка, яка стає центром світу одного втаємниченого у секрети Всесвіту Майстра. Все не випадково, бо поруч із самим Віктором Валентиновичем була жінка, яка й стала центром його особистого світу, — дружина, друг, помічник — І.Ю. Мокрєєва. Це вона, як Олена Булгакова, доклала всіх зусиль (слава Богу, не таких страшних, як дружина М. Булгакова за радянських часів), щоб книга змогла жити власним життям і розповісти всім, хто любить М. Булгакова і пам’ятає В. Рогозинського, що рік тому від нас пішов справжній Майстер, всіх талантів якого ми не знали, але який встиг дописати найголовнішу Книгу…
І звичайна фраза, яку вимовляють традиційно у таких ситуаціях, — “світла йому пам’ять” (і по відношенню до М. Булгакова, твори якого не втрачають своєї актуальності й досі, і по відношенню до В. Рогозинського, значення праць якого в сфері світової (зарубіжної) літератури ми тільки починаємо осягати) набуває нового глибокого змісту.
Булгаковський герой не заслужив світла, але, як містичний дар і подарунок від космічних сил, отримав таємничий спокій. І М. Булгаков, і автор неймовірної книги про нього (так хочеться вірити у це!) заслужили спокій саме тому, що були світлими людьми.
А книга вже живе своїм життям і вартує того, щоб бути перевиданою в оксамитовій обкладинці на глянцевому папері і стати окрасою будь-якої приватної і публічної бібліотеки. Мудрий і одночасно суворий Час усе розставляє по місцях, зайвий раз підтверджуючи сумну думку, що справжній митець за життя переживає стільки страждань, пропускаючи їх через свою душу і відтворюючи у своїх працях, що саме це осяяння стає пропуском у Вічність.
Вічна вам пам’ять і справжньої Вам людської слави, Вікторе Валентиновичу!

К.В. Таранік-Ткачук,
Головний спеціаліст Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
кандидат педагогічних наук

Теперь я абсолютно точно знаю, что сделаю, когда в следующий раз судьба забросит меня в Киев: рано утром, когда николаевский поезд привезет меня в еще спящую столицу, я пешком пойду с вокзала на улицу Рейтарскую… Остановлюсь у дома номер 25, посмотрю на него и представлю себе юных счастливых молодоженов — Михаила Булгакова и Татьяну Лаппу, которые провели в этом доме свой медовый месяц. Фантастическую историю мая 1913 года рассказал в своей “Киевской феерии” безвременно ушедший от нас филолог, главный редактор журнала и писатель Виктор Валентинович Рогозинский, родившийся в доме номер 9 по улице Рейтарской…

…Читая книгу, я не мог не почувствовать трепетную любовь автора к Киеву. Пожалуй, главным героем феерии является именно этот древний и вечно молодой город, в котором каждому находится место и который — при кажущейся открытости — далеко не каждому отрывает свои сокровенные тайны.
Рассказывая о Киеве, показывая его жителей, Виктор Рогозинский ненавязчиво и тактично поясняет читателям, почему Михаил Булгаков относился к жизни и к людям именно так, как он к ним относился: этот неповторимый город сформировал мировосприятие человека, ставшего впоследствии одним из крупнейших писателей ХХ века. Именно родной город навсегда остался для Булгакова тем местом на земле, без которого он не мыслил своей жизни. Наконец, именно о Киеве он так много писал — не потому, что это была пресловутая “тема”, а потому, что это были истоки судьбы…
Все эти моменты в книге Виктора Рогозинского “прорисованы” достаточно отчетливо, но у читателя остается возможность самому проникнуть в подтекст, по-своему прикоснуться к городу, без которого не было бы писателя Михаила Булгакова.
Несмотря на название, в феерии не так уж много места уделено будущему писателю и его супруге. Можно даже сказать, что они необходимы автору, поселившему их в сейчас уже старом, но на тот момент модерновом доме на Рейтарской, только для того, чтобы счастливые молодожены увидели странных обитателей этого дома. Увидели и запомнили на всю жизнь.
Фантазия писателя населяет дом на Рейтарской персонажами, которые весьма “узнаваемы” в творчестве Михаила Булгакова. Например, большим уважением в Киеве пользуется живущий в этом доме “профессор Переброженский, видный мужчина лет пятидесяти, с окладистой патриаршей бородой”, в ассистентах у которого состоит Андрей Карлович Бременталь… А проживающий в этом же доме господин Швондур считается доносчиком, который своевременно информирует полицию о том, что вышеупомянутый профессор проводит на дому “опыты над домашними животными”, вследствие чего посетивший Переброженского околоточный надзиратель просит ученого “предъявить” собаку. На что профессор говорит своему временному, замещающему Бременталя на период его болезни, ассистенту Михаилу Булгакову: “Михаил Афанасьевич, пора предъявить вещественное доказательство”. И тот выводит из-за ширмы маленького бродячего актера, который талантливо изображает человека, “получившегося” из собаки в результате операции!
В этом же подъезде, в квартире под самой крышей, поселился и прибывший на гастроли в Киев “иллюзионист, получивший соответствующее образование в Нюрнберге”… Занятный господин “похожий на римского консула”, как уверяет нас автор. И свита у него презанятнейшая: “мадемуазель с длинными, как у феи, ресницами”, которую зовут Феллой и которую во время “сеансов” фокусник распиливает пополам; “худой, с длинной шеей” господин по фамилии Телятьев, трусливо-развязный, сентиментальный и наглый; неприятный “господин с лицом спартанского кулачного бойца”, широко известный в узких кругах под фамилией Озверелло… Наконец, в свите иллюзиониста пребывает и “мужчина с черными кудрями, с внешностью испанца”, карлик по прозвищу “Маршал Мюрат”, вылеченный профессором Переброженским и талантливо изображавший собаку во время посещения околоточным надзирателем квартиры профессора. Такая вот компания! К концу феерии читатель узнает, что эти “артисты” — на самом деле и не артисты вовсе, а жулики высочайшего класса. Прощелыги, которым удалось провести и полицию, и считавших себя самыми умными киевских богачей-прохиндеев, и даже довольно умных людей…
Именно с фокусником и его свитой убегает из дому красавица и умница Маргарита Львовна Шипшинская, супруга достойнейшего полковника Шипшинского. Честнейший человек, образец офицера, для которого честь превыше всего! Беда его в том, что, как Маргарита Львовна с горечью подметила, “был ее муж на удивление правильным и точным, как швейцарские часы”… Вот и получилось, что после трех лет супружеской жизни красивый, умный и любящий муж ей “опостылел”. А покидает Маргарита Львовна опостылевший дом, спустившись ночью с третьего этажа с помощью хитрого циркового приспособления, причем удерживает равновесие она, держа в руках обычную метлу. Правда, на таких “ору-диях дворницкого труда” имеют свойство летать ведьмы…
Как водится, в феерии есть история любви. Точнее, несколько историй: молодожены, медовый месяц которых проходит в доме на Рейтарской, отношения Маргариты Львовны и племянника профессора Переброженского Петра Петровича Хмельникова… А рядом — похотливые устремления “хозяина жизни” Сергея Адамовича Шиптинского, предлагающего жене родного брата стать своей женой-любовницей. Высокое и низкое переплетены, но разве не так оно чаще всего и происходит в жизни?
Роман Петра Хмельникова об истории гибели “пророка из Назарета”, которым зачитываются молодожены, читается легко. В нем мы почти не видим самого Христа, но присутствие его во всем, что происходит в судьбе каждого из людей, не подлежит сомнению. И эти страницы феерии, на мой взгляд, — большая творческая удача Виктора Рогозинского.
Феерия пронизана солнцем и светом. В ней много фрагментов стихотворений поэтов серебряного века, что придает произведению особую психологическую и культурологическую достоверность. В целом же получается, что автор, “собрав” вместе самых известных и противоречивых героев писателя Михаила Булгакова, представляет читателям свою версию, да простится мне заимствование из Андрея Платонова, “происхождения Мастера”. И версия эта чрезвычайно интересна, оригинальна, психологически убедительна.
Феерия Виктора Рогозинского читается легко, на одном дыхании. И не можешь поверить, что она не написана, а продиктована человеком, знавшим, что дни его сочтены, — столько в ней добра, света, жизни… На первой странице книги читаем: “Эта феерия — подарок моей жене Ирине”. Счастлива женщина, которой делают такие подарки! Однако, и надеюсь, со мной согласятся все, кто прочитал последнюю книгу Виктора Рогозинского, это еще и подарок всем нам, читателям. Тем, кто любит Булгакова и Киев, Украину и мир, кто любит жизнь!
Владимир Гладышев,
доктор педагогических наук

Киевская феерия Виктора Рогозинского «Медовый месяц Михаила Булгакова» является оригинальной версией мало известных страниц жизни великого русского писателя, когда он вместе с молодой женой проживал на старинной киевской улице Рейтарской в мае 1913 года, когда он был еще студентом медицинского факультета Киевского университета святого Владимира. В предлагаемом читателю произведении рассказывается о первой любви Михаила Булгакова, его отношении к окружающему миру, увлечениях театром и музыкой, передана обстановка Киева начала прошлого века, тщательно выписаны характеры персонажей.
Киевская феерия Виктора Рогозинского «Медовый месяц Михаила Булгакова» рассчитана на широкий круг читателей, в первую очередь на тех, кто любит его творчество, кто дорожит его памятью.
Медовый месяц Михаила Булгакова

Віктор Валентинович Рогозинський (22.10.1946 – 8.06.2009) – журналіст, редактор, письменник.
Віктора Валентиновича можна по праву назвати журналістом від Бога. Він був автором більше сотні статей різноманітного характеру: методичних, літературознавчих, культурологічних. Багато публікацій присвятив російській литературі, зокрема творчості Достоєвського та поетам “срібного століття”: Бальмонту, Гумільову, Ахматовій, Мандельштаму, Саші Чорному, Хлєбнікову, Цвєтаєвій, Пастернаку тощо. Популярністю користується написана у співавторстві збірка статей “Поэзия “серебряного века”.
Присвятив чимало своїх статей історії та розвитку західноєвропейського театру, а також сам виступав у співавторстві як драматург.
Виступав також і як романіст. Відомий його роман-соната “Кохання маестро Паганіні”, присвячений великому італійському скрипалю та композитору Нікколо Паганіні. Свою останню книжку київську феєрію “Медовый месяц Михаила Булгакова” ВІктор Валентинович надиктовував уже будучи смертельно хворим упродовж місяця. Її унікальність у тому, що вона була написана без чернеток і правок, як кажуть, “з листа”. Київська феєрія “Медовый месяц Михаила Булгакова” — це оригінальна версія все ще маловідомого відтинку життя великого письменника Михайла Булгакова, молодість якого промайнула у його улюбленому місті Києві. Читаючи книжку, одразу відчуваєш, з якою любов’ю Віктор Валентинович описує це місто, в якому народився, виріс, у яке був закоханий… Було ще так багато творчих планів… На жаль, ця книжка стала прощальною…

Розмаїта і мобільна рубрикація нашого журналу, його структура і навіть поліфункціональніть обкладинок сприяють отриманню різноманітної і актуальної фахової інформації, дарує читачу інтелектуальну, естетичну та емоційну насолоду.

Основні рубрики журналу: “Фахові проблеми” (допомагає вчителю у вивченні методики викладання зарубіжної літератури); “Методика і досвід” (репрезентує розробки уроків як знаних учителів країни, так і вчителів-початківців); рубрики “Позакласні заходи”, “Літературна гра”, “Додаткове читання”, “Шкільний театр”, “Літературний гурток” та ін. допомагають вчителеві підвищити інтерес учнів до предмета “Зарубіжна література”.
У журналі успішно працює рубрика “Атестація вчителя: шлях до майстерності”, завдяки якій вчитель, готуючись до атестації, має змогу оперативно надрукувати свої найкращі розробки у нашому часописі. Також у журналі працюють для вас такі рубрики як: “Нобелівські лауреати”, “Учитель – учителеві”, “Літературознавство і школа”, “Редакційна вітальня”, “Літературні паралелі”, “Поетична сторінка”, “Уроки духовності”, “Майстер-клас” та багато інших.

Упродовж нового навчального року, вже починаючи з літніх номерів часопису, щономера працюватиме актуальна рубрика «10-й клас – на відмінно!», у якій друкуватиметься орієнтовне поурочне планування уроків зарубіжної літератури для 10 класу, розроблене вчителем-методистом Ольгою Гузь, за новою Програмою.

«ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА В ШКОЛАХ УКРАЇНИ»
Всеукраїнський науково-методичний журнал. Заснований 1996 року у місті Києві. Був першим загальнодержавним фаховим періодичним виданням, спрямованим на допомогу вчителям, методистам, філологам у викладанні та науково-методичному забезпеченні навчальної дисципліни “Зарубіжна література”. І протягом усіх цих непростих років становлення і пошуку шляхів розвитку нашого важливого предмета ми завжди були разом. За 15 років журнал згуртував навколо себе творчий редакційний колектив та потужну редакційну раду, що складається із знаних науковців та відомих методистів. Починаючи з 1996 року журнал мав назву «Зарубіжна література в навчальних закладах», а з 2005 року його було перейменовано, тепер часопис має назву «Зарубіжна література в школах України». Засновники нашого видання: видавництво “Антросвіт” і Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника. У часописі друкуються матеріали українською та російською мовами. Основна тематика: методика викладання предмета світова література у школах, гімназіях, ліцеях, ПТУ.
Упродовж 1996–2009 років журнал очолював талановитий журналіст і письменник Віктор Рогозинський котрому і належала ідея створення цього видання. З жовтня 2009 року головний редактор журналу Валентина Рогозинська. Періодичність видання: 12 номерів на рік.

Автор: Дудка Світлана Михайлівна, учитель зарубіжної літератури і російської мови Білоцерківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8, м. Біла Церква, Київська обл.

Автор: Литвин Ольга Михайлівна, вчитель зарубіжної літератури та російської мови Маньківської ЗОШ І-ІІІ ступеня Локачинського району, Волинської обл.

Автор: Щербонос Катерина Федорівна, вчитель зарубіжної літератури, Харківська обл.

Автор: Гатеж Татьяна Владимировна, учитель русского языка и литературы Константиновской общеобразовательной школы-интерната I-II ступеней №1, Донецкая обл.

Автор: Віталіна Вікторівна Козієва, вчитель зарубіжної літератури Іверської ЗОШ Олександрівського р-ну Донецької обл.

Автор: Сапегіна Валентина Анатоліївна, вчитель зарубіжної літератури вищої категорії Шосткинської загальноосвітньої школи №8, Сумська обл.

Автор: Каратай Ольга Василівна, вчитель зарубіжної літератури ЗОШ І-ІІІ ступенів №11 Смілянської міської ради Черкаської обл.

Автор: Яшуніна Людмила Володимирівна, вчитель зарубіжної літератури Славутицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Київської обл.

Автор: Максим Ганна Станіславівна, вчитель зарубіжної літератури Почапинської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Тернопільської обл.

Автор: Литвин Олена Миколавна, вчитель зарубіжної літератури Черкаської гімназії № 31

Автор: Ракова Катерина Савівна, вчитель російської мови та літератури Суворівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ізмаїльського району, Одеської обл.

Автор: Діденко Олена Олексіївна, вчитель зарубіжної літератури Смілянського природничо-математичного ліцею Черкаської обл.

Автор: Кібенко Тетяна Анатоліївна, вчитель зарубіжної літератури Козіївської ЗОШ І-ІІ ступенів Коростишівського району Житомирської обл.

Автор: Майсус Лариса Гергіївна, учитель-методист зарубіжної літератури Миронівського НВК Миронівської районної ради Київської обл.

Автор: Гринь Світлана Іванівна, вчитель зарубіжної літератури Чапаєвської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Чутівський р-н, Полтавська обл.

Автор: Сороцька Уляна Миронівна, вчитель зарубіжної літератури П’ядицької ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Степана Мельничука, Івано-Франківська обл.

Автор: Басюк Жанна Андріївна, вчитель зарубіжної літератури Малоходачківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Тернопільський район, Тернопільська обл.

Автор: Томчук Наталія Богданівна, вчитель зарубіжної літератури Червоноградського навчально- виховного комплексу №13, Львівська обл.

Автор: Угринчук Галина Миколаївна, вчитель Нижньовербізької ЗОШ І-ІІІ ст. Коломийського району, Івано-Франківської обл.

Автор: Булига Ольга Іванівна, учитель зарубіжної літератури Солоненського НВК, Вільнянського району, Запорізької обл.

Автор: Бушакова Оксана Валеріївна, вчитель зарубіжної літератури, навчально-виховний комплекс «Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 – ліцей з економічним та юридичним профілями навчання», м. Могилів-Подільський, Вінницька обл.

Автор: Бойків Марія Дмитрівна, вчитель зарубіжної літератури Марківської ЗОШ І-ІІІ супенів, Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.

Автор: Марчук Оксана Василівна, учитель зарубіжної літератури Слобідського НВК Коломийського району Івано-Франківської обл.

Автор: Безкоровайна Ольга Василівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель Лебединської СШ І – ІІІ ступенів № 7, Сумська обл.

Автор: Чоловська Ольга Сильвестрівна, вчитель зарубіжної літератури Борщівської ЗОШ І-ІІІ ст №2, Тернопільська обл.

Автор: Татарчук Світлана Євгеніївна, вчитель зарубіжної літератури Петраківського навчально-виховного комплексу “Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ст.” Катеринопільський район, Черкаська обл.

Автор: Сікорака Неля Іванівна, вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Докучаєвської ЗШ І-ІІІ ст. Устинівського р-ну Кіровогадської обл.

Автор: Боліла Юлія Володимирівна, вчитель-методист зарубіжної літератури Помоклівського НВО «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ» Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Автор: Федоркович Наталія Іванівна, вчитель зарубіжної літератури Комунального закладу “Мізоцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ст.” Рівненської обласної ради

Автор: Попазова Марія Іванівна, викладач І категорії Київського технікуму менеджменту транспортного будування